ПРАВОСЛАВНЕ ВІЙСЬКОВЕ ДУХІВНИЦТВО РОСІЙСЬКОЇ ДІЮЧОЇ АРМІЇ ТА ФЛОТУ В РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ Т.Г.ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

МАЛИШКО СЕРГІЙ ВАДИМОВИЧ

УДК 94(47):281.93:356.363:359.81 “1914/1918”

ПРАВОСЛАВНЕ ВІЙСЬКОВЕ ДУХІВНИЦТВО РОСІЙСЬКОЇ
ДІЮЧОЇ АРМІЇ ТА ФЛОТУ В РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

Спеціальність 07.00.02 – всесвітня історія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата історичних наук

Науковий керівник
Ячменіхін Костянтин Михайлович, доктор історичних наук, професор

Чернігів – 2011

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 3

ВСТУП 4

РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ ПРОБЛЕМИ ТА ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ДОСЛІДЖЕННЯ 12

1.1 Історіографія проблеми 12
1.2 Джерельна база дослідження 29

РОЗДІЛ 2. ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ВІЙСЬКОВОГО І
МОРСЬКОГО ДУХІВНИЦТВА 38

2.1 Створення та еволюція військового духівництва 40
2.2 Останній протопресвітер військового і морського духівництва
Г.І. Шавельський: віхи життя 48
2.3 Юридичне та матеріальне становище духівництва
військового відомства напередодні Першої світової війни 57
2.4 I Всеросійський з’їзд військового і морського духівництва 72

РОЗДІЛ 3. ВІЙСЬКОВЕ ДУХІВНИЦТВО НА ФРОНТАХ, ФЛОТАХ, ВІЙСЬКОВИХ ГОСПІТАЛЯХ ДІЮЧОЇ АРМІЇ ТА ФЛОТУ В РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ 88

3.1 Діяльність протопресвітера у Ставці Верховного
Головнокомандуючого 88
3.2 Пастирська робота та подвиги військових священиків 109

РОЗДІЛ 4. ПАСТИРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ВІЙСЬКОВИХ СВЯЩЕНИКІВ ДЛЯ
ПРАВОСЛАВНОЇ ТА ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКОВ 130

4.1 Військове духівництво на Галичині і Буковині у 1914 – 1917 рр. 130
4.2 Єпархіальна періодична преса про діяльність військових
священиків у роки війни 144
4.3 Становище і особливості діяльності військових священиків після Лютневої революції та Жовтневого перевороту 1917 р. 155

ВИСНОВКИ 165

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ 171

ДОДАТКИ 209

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
Архієп. – архієпископ
ВВМД – Вестник военного и морского духовенства
Вел.кн. – великий князь
дияк. – диякон
ДПІБР – Державна публічна історична бібліотека Росії
ЗС – Збройні Сили
й.і.в. – його імператорська величність
коп. – копійка
корп. – корпусний
о. – отець
позаштат. – позаштатний
полк. – полковий
прот. – протоієрей
протопресв. – протопресвітер
псал. – псаломщик
РДА ВМФ – Російський державний архів Військово-морського флоту
РДВІА – Російський державний військово-історичний архів
РДІА – Російський державний історичний архів
РНБ – Російська національна бібліотека
РПЦ – Руська Православна Церква
руб. – рублі
св. – святий
свящ. – священик
суд. – судновий (флотський)
УПЦ – Українська Православна Церква
ЦДІАК України – Центральний державний історичний архів України, м. Київ
штат. – штатний

ВСТУП
Актуальність теми дисертаційного дослідження. В новітній російській та українській історіографії помітно пожвавився інтерес до історії Православної Церкви, її відносин із державою та суспільством. Це пояснюється, насамперед, зміною наукових парадигм та соціального замовлення, відмовою від жорсткого методологічного детермінізму. Однією з вагомих складових РПЦ був інститут військових священиків, який відігравав важливу роль у функціонуванні в ЗС. Системне та ретельне вивчення історії православного військового духівництва, в тому числі в період Першої світової війни, дозволяє значно розширити і змінити уявлення про специфіку функціонування цього інституту, його вплив на моральний стан солдатів та офіцерів, роль у повсякденному житті армії та флоту. Наукова актуальність дослідження полягає у тому, що воно дозволяє ліквідувати істотну прогалину у вивченні історії Церкви взагалі та військового духівництва зокрема.
Громадсько-політична актуальність теми зумовлена відродженням церковності на пострадянському просторі, що знайшло відображення у створенні Синодальних відділів православних конфесій по взаємодії зі ЗС й намаганні відродити військове духівництво, що має вдосконалити моральне виховання в армійських підрозділах. Наукові дослідження в цьому напрямку мають допомогти вирішенню цієї проблеми.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана на кафедрі всесвітньої історії Інституту історії, етнології та правознавства імені О.М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка в рамках загальнокафедральної теми “Проблеми історії Російської імперії: соціальний та особистісний вимір” (Державний реєстраційний №0111U003143).
Об’єктом дисертаційного дослідження є православне військове духівництво російської армії та флоту в роки Першої світової війни.
Предметом дослідження є статус та становище військового духівництва, його структура та діяльність в роки Першої світової війни.
Мета дисертаційного дослідження полягає у з’ясуванні місця і ролі православного військового духівництва діючої армії та флоту в роки Першої світової війни. Для досягнення поставленої мети необхідно розв’язати наступні завдання:
‒ з’ясувати стан розробки проблеми в історіографії;
‒ проаналізувати джерела із зазначеної проблеми;
‒ схарактеризувати становище військового духівництва російської армії, його матеріальне забезпечення та юридичне підґрунтя діяльності; порівняти становище військового священика із священиками єпархіального відомства;
‒ висвітлити роль І Всеросійського з’їзду військового і морського духівництва;
‒ визначити основні напрямки діяльності військових священиків у роки Першої світової війни;
‒ висвітлити діяльність протопресвітера військового і морського духівництва Г. І. Шавельського;
‒ проаналізувати діяльність представника протопресвітера військового і морського духівництва протоієрея Ф.І. Титова на території Галичини і Буковини як прифронтової зони;
‒ проаналізувати єпархіальну періодичну пресу та висвітлення на її сторінках діяльності православного військового духівництва в роки Першої світової війни;
‒ з’ясувати зміни в діяльності православного військового духівництва та його долю після Лютневої революції та Жовтневого перевороту 1917 р.
Територіальні межі охоплюють Російську імперію в кордонах кін. ХІХ ст., а у роки Першої світової війни театр бойових дій Російської армії та флоту в 1914 – 1918 рр.
Хронологічні рамки дисертаційного дослідження охоплюють роки Першої світової війни з деякими екстраполяціями у ХІХ ст., що пов’язане із необхідністю пояснити виникнення і становлення прошарку військово-морського духівництва.
Теоретико-методологічна основа дослідження полягає у дотриманні принципів історизму, який передбачає неупереджений розгляд подій та явищ минулого в їхньому розвитку та діалектичному взаємозв’язку, що дає змогу відтворити діяльність православного військового духівництва та виокремити його права, обов’язки та становище в російській армії.
Методи дослідження добиралися з урахуванням поставлених завдань. Методи аналізу та синтезу були використані при дослідженні матеріального та правового становища військового і морського духівництва, а метод ретроспекції – при висвітленні динаміки змін забезпечення духівництва відомства протопресвітера. За допомоги методу компаративного аналізу було здійснено співставлення особливостей діяльності і забезпечення парафіяльного та військового духівництва. Біографічний метод дозволив реконструювати життєвий шлях та діяльність протопресвітера Г.І. Шавельського. Статистичний метод використовувався при підрахунках чисельності військового і морського духівництва у підрозділах діючої армії Російської імперії.
Зазначимо сутність тематичного та структурного видів методу контент-аналізу, які були використані при проведенні дослідження єпархіальної періодичної преси. Тематичний вид контент-аналізу полягає в тому, що як одиниця обліку виступає певний текст (стаття, рецензія, і тому подібне), а як категорія аналізу – тема дослідження. В тематичному виді вказаного аналізу враховується ступінь уваги до теми у вигляді розміру тексту, його позиції по відношенню до інших статей або уривків в збірці чи журналі, пропорційне відношення до всього тексту, а також загальна динаміка протягом певного періоду. Структурний вид контент-аналізу передбачає, що як об’єкт дослідження виділено певне джерело, а як одиниця аналізу і підрахунку певні структурні елементи тексту: тематичні питання, ступінь уваги, а в цілому – зорієнтованість на співвідношенні тем всередині тексту і особливостей їх викладу. В цілому, метод контент-аналізу, враховуючи механічну складову математичного підрахунку, як такий, що ґрунтується на стандартизованих процедурах, заснованих на математичних вимірюваннях і підрахунках, і, як наслідок, у такий спосіб зменшується відсоток суб’єктивізму при інтерпретації змісту тексту, є основоположним при слідуванні принципам історизму і об’єктивності у висвітленні історичних подій і явищ.
Тематичний вид контент-аналізу був використаний при дослідженні чернігівського єпархіального двотижневика “Вера и жизнь”, хронологічно охопивши період з липня 1914 р. і до початку 1917 р., а конкретніше – до Лютневої революції і перейменування його в “Черниговский вестник”. Структурний вид контент-аналізу використовувався при дослідженні низки єпархіальних видань, які представляли ті чи інші фронти або прифронтову смугу та тил, а саме: “Волынские епархиальные ведомости”, “Киевские епархиальные ведомости”, “Минские епархиальные ведомости”, “Могилевские епархиальные ведомости”, “Московские епархиальные ведомости”, “Новгородские епархиальные ведомости”, “Симбирские епархиальные ведомости”, журнал “Вера и жизнь” Чернігівської єпархії.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що до наукового обігу вперше було залучено нововиявлені архівні матеріали, проаналізовано масив єпархіальної періодичної преси, що висвітлювала діяльність військових священиків, акцентовано увагу на правовій складовій функціонування інституту військового духівництва та літургічній діяльності військових і морських священиків, висвітлено особливості роботи представника протопресвітера на території Буковини й Галичині та протопресвітера у Ставці Верховного Головнокомандуючого, проведено порівняльний аналіз становища військових і парафіяльних пастирів.
Практичне значення дисертаційного дослідження полягає в тому, що як в цілому, так і окремі його розділи можуть бути використані при викладанні курсів з історії Росії у вищих навчальних закладах, написанні монографій та досліджень, присвячених військовій, церковній, соціальній історії, як практичний посібник для сучасного пастиря, що проводить свою діяльність у військових підрозділах та інших державних збройних формуваннях.
Апробація. Результати дисертаційного дослідження було апробовано на 12 наукових регіональних та міжнародних конференціях, конкурсах і семінарах, а саме:
‒ ХІ Науково-практична конференція молодих вчених та студентів історичного факультету Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка, 16 квітня 2008 р.
‒ ІV Міжнародний науковий семінар “Російська імперія в історичній ретроспективі” на базі історичного факультету Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка, 13 – 14 травня 2008 р.
‒ Міжнародна наукова конференція “Краєзнавство і учитель – 2009” на базі історичного факультету Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди, 27 лютого 2009 р.
‒ ХІІ Науково-практична конференція молодих вчених та студентів історичного факультету Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка, 28 квітня 2009 р.
‒ Міжнародна наукова конференція “Краєзнавство і учитель – 2010” на базі історичного факультету Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди, 26 лютого 2010 р.
‒ ХІІІ Науково-практична конференція молодих вчених та студентів Інституту історії, етнології та правознавства імені О.М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка, 21 квітня 2010 р.
‒ Міжнародна наукова конференція “Краєзнавство і учитель – 2011” на базі історичного факультету Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди, 25 лютого 2011 р.
‒ IV Романівські читання “Династия Романовых в судьбах российских земель”на базі Костромського державного університету імені М.О. Некрасова, 25 березня 2011 р.
‒ ХIV Науково-практична конференція молодих вчених та студентів Інституту історії, етнології та правознавства імені О.М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка, 21 квітня 2011 р.
‒ ХVI Міжнародна наукова конференція “Російська імперія в історичній ретроспективі. Влада і суспільство” на базі Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка, 18 – 20 травня 2011 р.
‒ Міжнародна наукова конференція “Западный регион России в международных отношениях ХVII – ХХ вв.” на базі Брянського державного університету імені академіка І.Г. Петровського, 22 – 24 червня 2011 р.
‒ Конкурс на здобуття премії пам’яті митрополита Московського Макарія (Булгакова) у номінації “Історія Руської Православної Церкви”, 9 вересня 2011 р.

Також результати дослідження знайшли відображення у 9 наукових публікаціях, з яких 6 надруковано у фахових виданнях:
‒ Малишко С.В. Військові священики армії Російської імперії як специфічний прошарок духівництва / С.В. Малишко // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. Випуск 52. Серія: Історичні науки: № 5: Збірник. – Чернігів: ЧДПУ імені Т.Г. Шевченка, 2008. – С.95 – 101.
‒ Малишко С.В. Діяльність православного військового духовенства на території Східної Галичини та Буковини у 1914 – 1917 рр. / С.В. Малишко // Збірник наукових праць. Серія “Історія та географія”. Випуск 35. Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди. – Харків: Планета-Принт, 2009. – С.180 – 182.
‒ Малышко С.В. Богословское обоснование служения военных пастырей / С.В. Малишко // Віра і честь. Видання Синодального відділу УПЦ по взаємодії зі Збройними силами та іншими військовими формуваннями України. – 2009. – № 2. – С.69 – 71.
‒ Малишко С.В. Православне військове духівництво російської армії у вітчизняній дореволюційній історіографії / С.В. Малишко // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. Випуск 73. Серія Історичні науки: № 6: Збірник. – Чернігів: ЧДПУ імені Т.Г. Шевченка, 2009. – С.167 – 171.
‒ Малишко С.В. Військове православне духівництво російської армії у роки Першої світової війни на сторінках чернігівського єпархіального видання “Вера и жизнь” / С.В. Малишко // Збірник наукових праць. Серія “Історія та географія”. Випуск 39. Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди. – Харків: Майдан, 2010. – С.230 – 233.
‒ Малишко С.В. Православне військове духівництво російської армії ХVІІІ – початку ХХ ст.: статус і матеріальне забезпечення / С.В. Малишко // Семінаріум. Церква-ментальність-культура: Питання історії та історіографії / Упор. О.Ф. Тарасенко, О.С. Гейда. – Чернігів, 2010. – Вип. 2. – 155 с. – С.118 – 125.
‒ Малишко С.В. Єпархіальна періодика часів Першої світової війни як джерело з історії російського військового духівництва / С.В. Малишко // Збірник наукових праць. Серія “Історія та географія” / Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди. – Харків: Майдан, 2011. – Випуск 41. – С.252 – 259.
‒ Малишко С.В. Пастирська діяльність російського православного військового духівництва в умовах Першої світової війни / С.В. Малишко // Вісник Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. Вип. 87. – № 8 / Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка; гол.ред. Носко М.О. – Чернігів: ЧНПУ, 2011. – 284 с. (Серія: Історичні науки). – С.240 – 244.
‒ Малышко С.В. Роль съездов военного и морского духовенства в организации его деятельности / С.В. Малышко // Studia internationalia. (Материалы международной научной конференции «Западный регион России в международных отношениях XVII-XX вв.» 22-24 июня 2011 г. – К 70-летию начала Великой Отечественной войны) / С.И. Михальченко, А.А. Чубур. – Брянск: РИО Брянского государственного университета, 2011. – 224 с. – С.57 – 67.

Загальний обсяг публікацій становить 4,7 др.арк.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, в якому визначено актуальність проблеми, предмет та об’єкт дослідження, територіальні і хронологічні рамки, теоретико-методологічну основу, мету, завдання та апробацію результатів дослідження, чотирьох, висновків основних результатів дослідження, списку використаних джерел і літератури, додатків, що включають в себе схеми, таблиці, ілюстрації та словник.
Загальний обсяг роботи становить 261 сторінку, з них основного тексту 170 сторінок. Бібліографічний апарат містить 352 позиції, з яких 86 архівних справ, 248 дореволюційних монографій та публікацій у періодичних виданнях, опублікованих документів і репринтних видань, сучасних розвідок і досліджень, 18 спогадів та мемуарів.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Проаналізувавши діяльність військових священиків в роки Першої світової війни і стан розробки цієї проблеми у вітчизняній історіографії можна зробити такі висновки.
Джерельна база дослідження включає значний пласт необробленої інформації і неопублікованих джерел. До роботи були залучені всі архівні справи головних священиків фронтів, що відклалися у фондах РДВІА, які знаходяться у задовільному фізичному стані. Інші, а це близько 15 справ, на даний час знаходяться на реставрації і мікрофільмуванні. Така ж невтішна ситуація з іншими документальними джерелами, такими, як устави гарнізонної, внутрішньої, польової служби і морського, які на сьогодні не перевидані. Якщо у фондах головних священиків фронтів міститься інформація по військовому духівництву в період Першої світової війни, то у вищезгаданих уставах визначаються права і обов’язки духівництва в мирний час і, в теоретичному плані, військовий.
Основний масив архівних джерел було залучено з фонду протопресвітера військового і морського духівництва , який знаходиться на зберіганні у РДІА. Питання висвітлення діяльності представника протопресвітера вимагали вирішення із залученням матеріалів ЦДІАК України.
Джерельна база є достатньо репрезентативною, що дозволило нам проаналізувати пастирську діяльність у діючій армії Російської імперії в роки Першої світової війни.
На сьогоднішній день у вітчизняній історичній науці не існує більш-менш впорядкованого дослідження, присвяченого проблемі існування і діяльності в роки Першої світової війни інституції православного військово-морського духівництва. Так, існує низка досліджень з історії духівництва, з історії військового духівництва, але рівень цих досліджень не дозволяє стверджувати про достатній ступінь розробки проблеми. Дає про себе знати і певний наліт небажаності висвітлення цієї проблеми, який зник лише на початку 90-х років.
Серед низки досліджень існують як монографії, які досить поверхнево окреслюють характер та сутність діяльності військового священика, публікації у періодичних виданнях, так і дисертаційні дослідження, покликані, в першу чергу, висвітлити героїчну складову пастирської роботи священнослужителів з точки зору світського та військового історика, ігноруючи сферу відповідальності військових пастирів та їхню діяльність як у службовий, так і позаслужбовий час з церковно-юридичної точки зору.
Православне військове духівництво, яке було засновано 1800 р. імператором Павлом І, мало на меті задоволення релігійно-духовних потреб військовослужбовців і тому як службові, так і матеріальні права його були прописані не досить чітко, що призводило до втручання у діяльність пастирів військового командування. Протягом ХІХ ст. відбувалося напрацювання у царині організації управління військово-духовним відомством, військово-церковних відношень та матеріального забезпечення військового духівництва, які набули завершеного вигляду лише 1890 р. з введенням посади протопресвітера військового і морського духівництва.
Щодо статусу і положення військового священика перед Першою світовою війною, можна відзначити, що він був достатньо високим. Звичайно, військове командування втручалося у справи діяльності військового священика, але ця практика розповсюдження не отримала. Такі випадки жорстко присікалися як військовим, так і церковним керівництвом. Права та обов’язки військових священиків були прописані як у державному законодавстві, так і у військових уставах та наказах по військовому відомству.
Проаналізувавши особливості здійснення треб військовими священиками, можна відзначити, що в певному розумінні вони були вільніші на відміну від парафіяльних. Парафіяльний священик повинен був постійно звітуватися перед єпархіальним начальством про абсолютно всі свої дії або бездіяльність, що на практиці набуло досить розгалуженої бюрократичної системи. Армія також не була позбавлена її, але торкалася вона військових священиків дещо в меншій мірі. У матеріальному забезпеченні військове духівництво мало чітко визначене грошове забезпечення, яке періодично підвищувалося, в той час як священик єпархіального відомства отримував оклад вдвічі менший. Проте парафіяльний священик встановлював фіксовану оплату треб, в той час, як військовий здійснював їх для чинів свого полку безоплатно, щоправда офіцерам було наказано все ж таки оплачувати треби (здійснювати треби чинам іншого військового підрозділу священик не мав права).
Кульмінацією довоєнної історії військово-морського духівництва став І Всеросійський з’їзд військового і морського духівництва в Петербурзі 1914 р., який вчасно закінчив свою роботу напередодні Великої війни, а рішення, прийняті колегіально, були рекомендовані протопресвітеру для впровадження в життя. На підставі рішень зазначеного з’їзду була проведена корекція порядку богослужінь під умови війни, що потребує подальших досліджень.
З початком Першої світової війни священики військового відомства відгукнулися на заклик стати на захист Батьківщини. Військові пастирі вирушали у похід, відповідно до мобілізаційного припису 1910 р., разом зі своїми підрозділами. Перебуваючи на передовій лінії оборони, вони здійснювали богослужіння, проводили пастирські бесіди, здійснювали молебні та ховали загиблих, допомагали знімати інженерні спорудження і навіть ходили в атаку пліч-о-пліч з солдатами. Під час бою священики, у разі якщо вони не були в окопах, знаходилися на передовому перев’язочному пункті, надаючи посильну моральну та духовну підтримку пораненим. Можна зазначити, що священики зобов’язані були здійснювати навіть героїчні вчинки: ті з них, хто ухилявся від виконання свого прямого обов’язку та розпоряджень протопресвітера – звільнялися з військово-духовного відомства у єпархіальне, а зважаючи, що служба військовим священиком була не лише матеріально вигіднішою на відміну від єпархіального, але й престижною – звільнення у єпархіальне відомство могло бути сприйнятим як заслання.
При дослідженні життєвого шляху та діяльності керівника військово-духовного відомства в роки Першої світової війни протопресвітера Георгія Івановича Шавельського, який, перебуваючи у штаті військового духівництва з Російсько-японської війни 1904 – 1905 рр., обіймав посаду військового протопресвітера з 1911 р., зазначимо, що в роки війни він проявив себе як активний діяч Ставки та дієвий адміністратор, постійно інспектуючи підлегле йому військове і морське духівництво. Ефективність його керуючої ролі можна оцінити як за відгуками його сучасників, так і за документальними джерелами, але, в першу чергу, це було проілюстровано самими військовими священиками та їх діяльністю на фронтах і флотах в роки війни, ефективною пастирською роботою та готовністю до подвигу. Дослідження біографії та діяльності протопресв. Г.І. Шавельського може стати темою подальших розвідок та написання дисертаційних досліджень.
Пройшовши шлях від парафіяльного дяка, полкового священика до протопресвітера військового і морського духівництва, який у військовому відношенні був прирівняний до генерал-лейтенанта, а в церковному – до архієпископа-члена Синоду, в особистісному плані стяжав собі як прихильників, так і недоброзичливців як за свої особисті, так і ділові якості.
Певною складністю відзначалась робота представника протопресвітера прот. Ф. Титова в Галичині і Буковині. Представник протопресвітера повинен був стати керівником тих парафій, які опинилися на території Російської імперії. Одним з важливих елементів роботи представника протопресвітера стала організація духовної консисторії для буковинського духівництва, автокефальне керівництво якого перебувало на території Австро-Угорщини.
Дослідивши низку єпархіальних видань за допомоги структурного виду контент-аналізу з виділенням процентного співвідношення тем всередині статті, було з’ясовано наступне. Інтенсивність публікацій про військових пастирів і їх роботу в роки війни напряму співвідносилася з тими подіями, які мали місце на фронті, значною мірою позитивними для російської імператорської армії (вдалий наступ, очолювання армії імператором і тому подібне). На фоні відзначеного у 0,3% на підставі розрахунків розмірів публікацій на прикладі єпархіального видання “Вера и жизнь” як посереднього показника кількісно і якісно відрізнялися: Волинські єпархіальні відомості з достатньо високим кількісним показником, Київські єпархіальні відомості з посереднім кількісним показником, і Московські єпархіальні відомості з достатньо високим якісним показником.
Після Лютневої революції 1917 р. військово-духовному відомству стало за потрібне трансформуватися, з огляду на задекларовану Тимчасовим урядом свободу віросповідань і, як наслідок, втратою Православною Церквою домінуючого становища, для чого і був скликаний II Всеросійський з’їзд військового і морського духівництва, який проходив влітку 1917 р. та проілюстрував рівень соціальних змін у суспільстві і готовність військового духівництва до лібералізації умов виконання пастирського обов’язку, що, в свою чергу, не цілком позитивно відобразилося як на самому прошарку військових пастирів, так і на релігійному житті в діючій армії, не зважаючи на зусилля військових священиків залишатися для своїх парафіян духовним наставником, вчителем не лише релігійних ідеалів, але й загальнолюдських цінностей, заснованих, в першу чергу, на християнському віровченні.
З весни 1917 р. в діючій армії поширюється практика звільнення священика від виконання своїх обов’язків, внаслідок чого військове духівництво втрачає можливість впливати на армію і флот, а погодження всієї своєї діяльності із солдатськими та матроськими комітетами досить негативно відобразилася на авторитеті як духівництва в цілому та священика даного підрозділу зокрема, так і на Церкви в більш глобальному вимірі. Особливе, в цьому негативному відображенні, місце посіло вбивство військового священика з метою пограбування, яке сталося влітку 1917 р. Кульмінацією розриву відносин армії та Церкви в державі на досить тривалий час стала ліквідація Управління протопресвітера військового і морського духівництва 16 січня 1918 р.
Тривалість війни з її великими втратами самим негативним чином впливала на бойовий і моральний дух воїнів, а у зв’язку з малим комплектуванням офіцерського складу роль священика ще більше зросла. При постійній ротації кадрів священик залишався єдиним носієм духовних традицій полку. Вони були справжніми патріотами своєї країни, не жаліли сил ради перемоги. З хрестом в руках священики хоробро йшли попереду свого полку, а по закінченню битви допомагали перев’язувати поранених, ховали вбитих, підбадьорювали живих, надаючи їм втіху як словом, так і через церковні Таїнства – справжній зразок християнської любові.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

1. ДЖЕРЕЛА

1.1. АРХІВНІ ДЖЕРЕЛА

1.1.1. РОСІЙСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ВІЙСЬКОВО-МОРСЬКОГО ФЛОТУ

Ф. 406. Послужні та формулярні списки (колекція)

оп. 7
1. Спр. 665. Послужные списки священнослужителей. Путилин – Суслов, 1888 – 1913, 102 арк.
2. Спр. 666. Послужные списки священнослужителей. Твердый – Якиманский, 1892 – 1913, 92 арк.

Ф. 417. Головний Морський Штаб. Канцелярія

оп. 4
3. Спр. 1916. О назначении на суда и увольнении от службы священнослужителів, 01.01. – 31.12.1916, 134 арк.
4. Спр. 2076. Телеграмма о прекращении жалования священникам, исключении их из списков личного состава флота и передаче церковного имущества в национальную собственность Советской республики; переписка о назначении на должности, увольнении в отпуск и в резерв военно-морских чиновников; о выдаче квартирных денег офицерам и прибавочных денег слушателям академій, 01.02.1917 – 31.01.1918, 220 арк.

оп. 6
5. Спр. 675. По разной переписке о священнослужителях, 04.01.1894 – 04.01.1895, 29 арк.
6. Спр. 684. Инструкция судовым священникам, 23.06.1907 – 31.01.1908, 29 арк.
7. Спр. 686. Об увольнении священнослужителей в отставку за недостойное поведение, 01.09.1907 – 31.03.1908, 31 арк.
8. Спр. 689. Дело о немедленном удалении священника Бакинской портовой церкви Николая Рубцова за неблагоповедение и предосудительные поступки, 18.02.1908 – 25.07.1911, 23 арк.
9. Спр. 690. Об учреждении должности штатного священника при Черноморском флотском экипаже, 19.07.1908 – 02.09.1911, 15 арк.
10. Спр. 692. Материалы комиссии по пересмотру положения о денежном довольствии морского духовенства (проекты, докладные записки, мнения членов комиссии, протоколы комиссии и др.), 1912, 37 арк.
11. Спр. 693. О предоставлении священникам морского ведомства прав и привилегий священников военно-сухопутного ведомства, 28.08 – 29.09.1914, 6 арк.

Ф. 609. Штаб командувача флотом на Чорному морі

оп. 2
12. Спр. 723. Об изменении положения об оборудовании судовых церквей, 01.04 – 31.12.1916, 13 арк.

Ф. 716. Морський Штаб Верховного Головнокомандувача (Ставка)

оп. 1
13. Спр. 82. Телеграммы Морского Генерального Штаба о посылке судов Сибирской флотилии в Беломорскую флотилию, об изготовлении в Петрограде подводных лодок для Владивостока, о посадке судов на мель и по др.вопросам, 13.02. – 22.05.1916, 23 арк.

оп. 2
14. Спр. 117. Материалы по формированию и комплектованию морских частей и учреждений Балтийского флота, 01.01. – 30.03.1917, 422 арк.

1.1.2. РОСІЙСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ВІЙСЬКОВО-ІСТОРИЧНИЙ АРХІВ

Ф. 2044. Управління Головного священика армій Північного фронту

оп. 1
15. Спр. 1. Секретная переписка Управления Главного священника армий Северного фронта, 30.09.1915 – 16.12.1916, 164 арк.
16. Спр. 3. Ведомости о священниках, состоящих на службе воинских частях и учреждениях. Послужные списки, 18.10.1915 – 1.12.1916, 270 арк.
17. Спр. 4. Прошения о зачислении в действующую армию, 12.10.1915 – 12.12.1916, 477 арк.
18. Спр. 6. Приказы и распоряжения к духовенству на 1915 и 1916 гг., 11.11.1915 – 02.11.1916, 114 арк.
19. Спр. 7. Прошения, списки кандидатов в военные священники, 11.11.1915 – 18.11.1916, 540 арк.
20. Спр. 8. Книга-алфавит о наградах священников по Северному фронту, 1915 – 1918, 122 арк.
21. Спр. 12. Переписка о священниках-кандидатах, 01.09.1916 – 21.01.1918, 118 арк.
22. Спр. 13. О назначении и переводах священников в войсковые части. Послужные списки, 21.10. – 22.12.1916, 156 арк.
23. Спр. 14. Переписка по вопросам назначения, перемещения священников в воинские части и учреждения Северного фронта, 24.10. – 31.12.1916, 223 арк.
24. Спр. 15. О назначении священников в военно-санитарные поезда. Послужные списки, 26.11. – 31.12.1916, 44 арк.
25. Спр. 17. Ведомости на священников запасных и ополченских частей, а также и госпиталей армий Северного фронта, 28.12.1916 – 06.03.1917, 73 арк.

Ф. 2082. Управління Головного священика армій Південно-Західного фронту

оп. 1
26. Спр. 1. Циркуляры и распоряжения военно-духовного начальства, 04.08.1914 – 19.11.1917, 163 арк.
27. Спр. 2. Алфавит управления Главного священника армий Юго-западного фронта, 1914 – 1918, 112 арк.

1.1.3. РОСІЙСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІСТОРИЧНИЙ АРХІВ

Ф. 806. Фонд протопресвітера військового і морського духівництва

оп. 4
28. Спр. 1485. О неправильных отношениях полковых командиров и других начальствующих лиц в войсках к священнослужителям, 07.12.1896 – 04.02.1899, 19 арк.
29. Спр. 4626. О награждении священника 11-го Восточно-сибирского стрелкового полка Стефана Щербаковского орденом св. Великомученика и Победоносца Георгия IV степени за подвиг мужества в бою под Тюренченом, 24.04.1904 – 13.07.1905, 33 арк.

оп. 5
30. Спр. 9157. О выступлении священнослужителей с воинскими частями в поход, 17.07.1914 – 26.01.1917, 178 арк.
31. Спр. 9159. Распоряжения по мобилизации и о назначении, перемещении и увольнении священно-церковнослужителей по приказам о.протопресвитера по полевой канцелярии, 14 – 18.07.1914 – 02.11.1915, 475 арк.
32. Спр. 9219. О священнослужителях взятых в плен, убитых и раненых на войне и эвакуированных с театра военных действий по болезни, 19.08.1914 – 30.11.1917, 211 арк.
33. Спр. 9242. Циркулярные распоряжения о.протопресвитера, 21 арк.
34. Спр. 9252. О подвигах священнослужителей во время Отечественной войны 1914 г. и о кощунствах врагов в православных церквах и костелах, 20.09.1914 – 21.12.1916, 24 арк.
35. Спр. 9432. Ч. 3. Бумаги, относящиеся к 1-му Всероссийскому съезду военного и морского духовенства в 1914 г. Секция 2-я – богослужебная, 1914, 147 арк.
36. Спр. 9432. Ч. 7. Бумаги, относящиеся к 1-му Всероссийскому съезду военного и морского духовенства в 1914 г. Секция 6-я – правовая, 1914, 211 арк.
37. Спр. 9432. Ч. 10. Бумаги, относящиеся к 1-му Всероссийскому съезду военного и морского духовенства в 1914 г. Секция 9-я – морская, 1914, 78 арк.
38. Спр. 9465. Приказы, циркуляры по военному ведомству, 01.10.1914 – 14.12.1915, 55 арк.
39. Спр. 9483. По вопросам церковно-богослужебной и пастырской практики, 15.01. – 29.12.1915, 31 арк.
40. Спр. 9494. О представлении к наградам за отлично-ревностную службу и особые труды, вызванные обстоятельствами текущей войны, 29.01.1915 – 08.03.1917, 155 арк.
41. Спр. 9506-А. О сектантах, 14.02.1915 – 08.03.1916, 31 арк.
42. Спр. 9653. О награждении священнослужителей военного и морского ведомств за понесенные ими особые труды, вызванные обстоятельствами военного времени, 03.01. – 30.12.1915, 684 арк.
43. Спр. 9750. Об отказе в определении священно-церковнослужителей и разных лиц в действующую армию, 01.01.1915 – 02.02.1916, 637 арк.
44. Спр. 9788. Об учреждении особой комиссии по удовлетворению религиозно-нравственных нужд военнопленных, 22.01.1916 – 13.07.1917, 57 арк.
45. Спр. 9791. О сектантах и старообрядцах, 25.01. – 14.11.1916, 20 арк.
46. Спр. 9835. О служебных правах лиц военно-духовнослужащих, 13.05 – 02.08.1916, 33 арк.
47. Спр. 9844. По жалобам на священно-церковнослужителей военно-духовного ведомства, 04.06 – 23.12.1916, 251 арк.
48. Спр. 9851. По сообщениям о смерти священнослужителей, 19.06.1916 – 07.05.1917, 24 арк.
49. Спр. 9904. Рапорты священнослужителей воинских частей действующей армии о их пастырской деятельности за 1915 г., 11.01. – 07.12.1916, 133 арк.
50. Спр. 10002. О назначении Представителя протопресвитера военного и морского духовенства в генерал-губернаторстве областей Австро-Венгрии, занятых по праву войны и чинов его управления, 21.06.1916 – 19.08.1917, 111 арк.
51. Спр. 10005. О пропаганде сектантства в войсках, 16.07.1916 – 19.02.1917, 16 арк.
52. Спр. 10010-А. О погребении и напутствовании приговоренных к смертной казни, 20.09. – 16.12.1916, 6 арк.
53. Спр. 10012. По разным вопросам, разрешенным на совещании Главных священников армий фронтов, бывшем 11 – 12 ноября 1916 г. в Ставке Верховного Главнокомандующего, 23.09.1916 – 25.02.1917, 44 арк.
54. Спр. 10045. О священнослужителях, находящихся в плену, 08.06 – 131.09.1916, 72 арк.
55. Спр. 10047. Об обмене пленными служителями культа (аббат Жилле, Горбацевич и др.), 20.06.1916 – 10.10.1917, 48 арк.
56. Спр. 10062. Приказы и циркуляры по ведомству Протопресвітера, 1915, 393 арк.
57. Спр. 10090. О служебных правах лиц военно-духовно-служащих, 21.01. – 16.11.1917, 54 арк.
58. Спр. 10104. По переписке и жалобам на неправильные действия военного духовенства, 05.02. – 16.10.1917, 61 арк.
59. Спр. 10116. Об изменении в церковном богослужении в связи с прекращением поминовения Царствовавшего Дома, 06.03. – 25.04.1917, 43 арк.
60. Спр. 10135. Об участии военного духовенства на Всероссийском съезде духовенства и мирян в г.Москве в 1917 г., 27.04. – 10.06.1917, 38 арк.
61. Спр. 10140. Ч. 1. О съездах военного духовенства. Бумаги, относящиеся к 2-му Всероссийскому съезду военного и морского духовенства в 1917 г., 2.05.1917, 59 арк.
62. Спр. 10140. Ч. 2. О съездах военного духовенства. Бумаги, относящиеся к 2-му Всероссийскому съезду военного и морского духовенства в 1917 г., 01.04. – 26.12.1917, 332 арк.
63. Спр. 10140. Ч. 3. О съездах военного духовенства. Бумаги, относящиеся к 2-му Всероссийскому съезду военного и морского духовенства в 1917 г., 02.05 – 28.12.1917, 287 арк.
64. Спр. 10278. Об эвакуации управления Протопресвитера военного и морского духовенства, 20.06.1917 – 19.03.1918, 154 арк.
65. Спр. 10307. О подвигах чинов армии и священнослужителей, а также зверствах, чинимых неприятелем над нашими воинами, 12.01. – 11.08.1917, 56 арк.
66. Спр. 10336. Личное дело протопресвитера Г.И. Шавельского, 28.04. – 15.12.1917, 27 арк.
67. Спр. 10360. О проступках полковых священников, 21.01.1917 – 01.01.1918, 54 арк.
68. Спр. 10362. О демобилизации и эвакуации, 12.02.1917 – 09.04.1918, 68 арк.
69. Спр. 10365. О разъяснении представленных военному духовенству прав и льгот, 14.02.1917 – 20.01.1918, 185 арк.
70. Спр. 10375. О назначении священнослужителей на Французский фронт, 01.051917 – 09.04.1918, 127 арк.
71. Спр. 10393. Указы и общие распоряжения Протопресвитера военного и морского духовенства, 1916, 49 арк.
72. Спр. 10396. Приказы по ведомству протопресвитера, 1917, 328 арк.
73. Спр. 10500. О назначении пособий духовенству расформированных частей, 23.02.1918 – 23.01.1919, 397 арк.
74. Спр. 10515. По вопросу о ношении духовенством светского платья, 27.01.1918, 3 арк.
75. Спр. 10776. Циркуляры, 02.09.1914 – 3-9.10.1917, 87 арк.

оп. 19
76. Спр. 82. Указы Синода, 1805 – 1863, 436 арк.
77. Спр. 83. Указы Синода, 1794 – 1874, 209 арк.

1.1.4. ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІСТОРИЧНИЙ АРХІВ УКРАЇНИ, м. КИЇВ

Ф. 363. Штаб військового генерал-губернатора Галичини. Штаб військового генерал-губернатора областей Австро-Угорщини, зайнятих по праву війни (1916 – 1917)

оп. 1
78. Спр. 25. Переписка по выбору помещения для военнопленных, о незаконных перевозках частных грузов, о выдаче пособия раненым и эвакуированным офицерам, чиновникам и духовенству, и об удовлетворении довольствием нижних чинов, 18.09. – 31.12.1914, 415 арк.
79. Спр. 51. Об увольняющихся в отставку офицеров и чиновников и об отпусках, 22.04. – 31.12.1915, 53 арк.
80. Спр. 121. К руководству, 01.09.1916 – 10.04.1917, 189 арк.
81. Спр. 143-А. Доклады и рапорты Представителя протопресвитера военного и морского духовенства о состоянии церковного управления в областях Австро-Венгрии, 1916 – 1917, 323 арк.
82. Спр. 143-Б. Отчет о состоянии управления церковными делами в областях Австро-Венгрии за 1916 г., 01.08. – 31.12.1916, 125 арк.
83. Спр. 178. Переписка по церкви Штаба, 09.09. – 12.12.1916, 10 арк.

оп. 2
84. Спр. 15. Религиозно-нравственные нужды войск, 09.12.1916 – 10.04.1917, 3 арк.
85. Спр. 27. Копии приказов по войскам Львовского гарнизона, 1914.
86. Спр. 30. Отчет священника церкви при Штабе генерал-губернатора Галиции, 1915, 102 арк.

1.2. ОПУБЛІКОВАНІ ДЖЕРЕЛА
87. [Печать] // Волынские епархиальные ведомости. – 1914. – №35. – часть неофициальная. – С.593 – 596.
88. “Атака под Тюренченом. 18 апреля”. Худ. М.Л.Маймон. 1905 г. Фото // Летопись войны с Японией. – 1905. – №50. – С.965.
89. “У братской могилы”. Рис. худ.Н.Петрова. Фото // Летопись войны с Японией. – 1905. – №55. – С.1077.
90. 11-го Восточно-сибирского стрелкового полка свящ. о.Щербаковский. Награжден орденом св.Георгия 4 ст. за Тюренченский бой. Фото // Летопись войны с Японией. – 1905. – №82 – 83. – С.1593.
91. Артикул воинский с кратким толкованием. – СПб.: При Императорской Академии наук, 1735.
92. Барсов Т.В. Новое положение об управлении церквами и духовенством военного и морского ведомств / Т.В. Барсов. – СПб.: Типография А.Катанского и Ко, 1893. – 76 с.
93. Беседа пастыря с воинами: 1.о воинской присяге, 2.о полковом знамени / Сост.свящ. 116 бригады государственного ополчения Гавриил Чехудар. – Одесса: Е.И.Фесенко, 1916. – 32 с.
94. Военные законы. Курс по программе, утвержденной для руководства в военно-учебных заведениях / Сост. М.М.Михайлов, д.ю.н., наставник-наблюдатель. – СПб.: В типографии Штаба военно-учебных заведений, 1861. – 379 с.
95. Военный устав с Артикулом военным, при котором приложены толкования, также с кратким содержанием процессов, экзерцициею церемониями, и должностьми полковых чинов. – СПб.: При Императорской Академии наук, 1748.
96. Воинский устав о полевой пехотной службе с планами. М.: В Сенатской типографии, 1797.
97. Генерал-адъютант Мищенко среди офицеров своего передового конного отряда. Фото // Летопись войны с Японией. – 1905. – №70. – С.1386.
98. Главный полевой священник при Главнокомандующем о.Сергий Голубев. Фото // Летопись войны с Японией. – 1905. – №82 – 83. – С.1593.
99. Голов Г.В. Прохождение службы по военному ведомству / Г.В. Голов // Свод военных постановлений 1869 г. – СПб., 1907; Пг., 1917. – С.7 – 9, // Христолюбивое воинство: Православная традиция Русской Армии. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Русский путь, 2006. – 544 с. – (Российский военный сборник). – С.245 – 248.
100. Группа офицеров 122 Пензенского полка, снятая перед выступлением на войну из Харькова. Фото // Летопись войны с Японией. – 1904. – №34. – С.640.
101. Группа офицеров 123 Козловского пехотного полка. Фото // Летопись войны с Японией. – 1904. – №32. – С.592.
102. Группа офицеров 146-го Царицынского полка 25 ноября 1904 г. Фото // Летопись войны с Японией. – 1905. – №82 – 83. – С.1606.
103. Группа офицеров 147-го Самарского полка (участника боя в Шахе) со своим командиром полковником Щербинским. Фото // Летопись войны с Японией. – 1905. – №42. – С.805.
104. Группа офицеров 88-го пехотного Петровского полка, участника боя на Путиловской сопке. Фото // Летопись войны с Японией. – 1905. – №42. – С.804.
105. Группа офицеров крейсера “Урал” вместе с делегацией Уральского казачьего войска, которая подарила икону для кают-компании крейсера “Урал”. Фото // Летопись войны с Японией. – 1904. – №39. – С.737.
106. Группа офицеров Приморского драгунского полка. Фото // Летопись войны с Японией. – 1905. – №51. – С.987.
107. Из доклада Петроградского охранного отделения Департаменту полиции о продовольственном кризисе и настроении масс. Октябрь 1916 г. // Беркевич А.В. Петроградский пролетариат и большевистская организация в годы империалистической войны / А.В. Беркевич. – Л., 1939. – С.123 – 125, 156 – 158, 175 – 176, 183 – 188 // Первая мировая / Сост., предисл., вступ. статьи к документам и коммент. С.Н.Семанова. – М.: Молодая гвардия, 1989. – 608 с., илл. – (История Отечества в романах, повестях, документах. Век ХХ). – С.567 – 569.
108. Калашников С.В. Сборник законов и форм о наградах: 1) духовенства за заслуги по епархиальному, учебному, гражданскому и военному ведомствам; 2) церковных старост, представителей прихожан при ежемесячном свидетельстве прихода и расхода церковных сумм, учителей церковно-приходских школ, лиц, оказывающих сим школам особые заслуги, попечителей школ грамоты, волостных и сельских начальников и др. светских лиц за заслуги по духовному ведомству; 3) лиц, служащих в духовно-учебных заведениях, в духовных консисториях и в Духовном правлении при Протопресвитере военного и морского духовенства / С.В. Калашников. – Харьков: Типография И.М.Варшавчика, 1893.
109. Каллистов Н.А. Историческая записка о военных пастырях, участвовавших со своими воинскими частями в Крымскую войну при обороне Севастополя и удостоенных особых знаков отличия / Н.А. Каллистов. – СПб.: тип. Артиллерийского вестника, 1904. – 56 с.
110. Кают-компания крейсера I ранга “Рюрик”. Фото // Летопись войны с Японией. – 1904. – №37. – С.698.
111. Краткие исторические сведения о священнослужителях воинских частей, участвовавших в Отечественной войне (1812 г.) / Оттиски из вестника военного и морского духовенства за 1912 г. – СПб.: Типография сельского вестника, 1912. – 36 с.
112. Летучий отряд Главного Штаба полковника Мадритова. Фото // Летопись войны с Японией. – 1905. – №81. – С.1571.
113. Львов П., прот. Памятная книжка о правах и обязанностях армейского духовенства, составленная из указов Святейшего Правительствующего Синода, устава духовных консисторий, предписаний Главных священников и Сводов гражданских и военных постановлений / прот. П. Львов. – Гельсингфорс, кр.Свеаборг: Типография Финляндского литературного общества, 1870. – 162 с.
114. Мобилизация. Молебен перед выступлением в поход. Фото А. Оцупа // Летопись войны 1914 года. – Пг., 1914. – №1. – С.19.
115. Мобилизация. Молебен перед отправлением в поход. Фото А. Оцупа // Летопись войны 1914 года. – Пг., 1914. – №1. – С.19.
116. Молебен накануне наступления близ с.Хуан-Гуан-Тун. Фото // Летопись войны с Японией. – 1905. – №70. – С.1381.
117. Морской устав 1899 г. – СПб.: Типография Морского Министерства, в Главном Адмиралтействе, 1899.– 571 с.
118. На ледоколе “Байкал”. Фото // Летопись войны с Японией. – 1905. – №70. – С.1381.
119. Наставление священникам военных заведений, касательно обращения воспитанников иудейского исповедания в христианскую веру. – 1-е изд. – М.: В Синодальной типографии, 1855. – 25 с.
120. О сохранении содержания лицам духовного ведомства, призванным на действительную военную службу // Церковные ведомости. – 1914. – №36. – С.421.
121. Ординарцы Мокшанского полка. Фото // Летопись войны с Японией. – 1905. – №74. – С.1451.
122. Отечественная церковь и война. – Пг.: б.и., 1915. – 17 с.
123. Отряд братьев милосердия во имя Христа. Фото // Летопись войны с Японией. – 1905. – №82 – 83. – С.1591.
124. Офицеры 58-го Пражского полка 8-го армейского корпуса. Фото // Летопись войны с Японией. – 1905. – №47. – С.904.
125. Офицеры с командиром, капитаном I ранга Добротворским, и командой крейсера I ранга “Олег”, вошедшего в состав 2-й Тихоокеанской эскадры. Фото // Летопись войны с Японией. – 1904. – №40. – С.762.
126. Полное собрание постановлений и распоряжений по ведомству православного исповедания Российской империи. – СПб.: Синодальная типография, 1899. – Т.1 – 25 ноября 1741 – 1743. – 536 с.
127. Полное собрание постановлений и распоряжений по ведомству православного исповедания Российской империи. – СПб.: Синодальная типография, 1907. – Т.2 – 1744 – 1745. – 476 с.
128. Полное собрание постановлений и распоряжений по ведомству православного исповедания Российской империи. – СПб.: Синодальная типография,1912. – Т.3 – 1746 – 1752. – 542 с.
129. Порядок награждения военного духовенства // Разведчик. – 1916. – №1352. – С.627.
130. Походно-боевая жизнь 122 пехотного Тамбовского полка. Погребение первой жертвы войны в Тамбовском полку. Фото // Летопись войны с Японией. – 1904. – №35. – С.665.
131. Прот. С.А. Голубев. Главный полевой обер-священник. Фото // Летопись войны с Японией. – 1904. – №36. – С.686.
132. Свод уставов о повинностях. Устав о воинской повинности 1897 г. // Свод законов Российской империи. Полный текст всех 16 томов, согласованный с последними продолжениями, постановлениями, изданными в порядке ст.87 Зак.Осн., и позднейшими узаконениями. В 5 кн. / Под ред. И.Д.Мордухай-Болтовского, юрисконсульта Министерства юстиции и преподавателя гражданского судопроизводства при Императорском училище правоведения / Сост. Н.П.Балканов, С.С.Войт, В.Э.Герценберг. – СПб.: Русское книжное товарищество “Деятель”, 1912. – Кн.2. – Т.4.
133. Свод уставов о повинностях. Устав о земских повинностях 1899 г. // Свод законов Российской империи. Полный текст всех 16 томов, согласованный с последними продолжениями, постановлениями, изданными в порядке ст.87 Зак.Осн., и позднейшими узаконениями. В 5 кн. / Под ред. И.Д.Мордухай-Болтовского, юрисконсульта Министерства юстиции и преподавателя гражданского судопроизводства при Императорском училище правоведения / Сост. Н.П.Балканов, С.С.Войт, В.Э.Герценберг. – СПб.: Русское книжное товарищество “Деятель”, 1912. – Кн.2. – Т.4.
134. Свод уставов о предупреждении и пресечении преступлений 1890 г. // Свод законов Российской империи. Полный текст всех 16 томов, согласованный с последними продолжениями, постановлениями, изданными в порядке ст.87 Зак.Осн., и позднейшими узаконениями. В 5 кн. / Под ред. И.Д.Мордухай-Болтовского, юрисконсульта Министерства юстиции и преподавателя гражданского судопроизводства при Императорском училище правоведения / Сост. Н.П.Балканов, С.С.Войт, В.Э.Герценберг. – СПб.: Русское книжное товарищество “Деятель”, 1912. – Кн.5. – Т.14. – С.136.
135. Свод уставов о службе гражданской. Устав о службе по определению от правительства // Свод законов Российской империи. Полный текст всех 16 томов, согласованный с последними продолжениями, постановлениями, изданными в порядке ст.87 Зак.Осн., и позднейшими узаконениями. В 5 кн. / Под ред. И.Д.Мордухай-Болтовского, юрисконсульта Министерства юстиции и преподавателя гражданского судопроизводства при Императорском училище правоведения / Сост. Н.П.Балканов, С.С.Войт, В.Э.Герценберг. – СПб.: Русское книжное товарищество “Деятель”, 1912. – Кн.1. – Т.3.
136. Свод учреждений государственных. Учреждение орденов и других знаков отличия // Свод законов Российской империи. Полный текст всех 16 томов, согласованный с последними продолжениями, постановлениями, изданными в порядке ст.87 Зак.Осн., и позднейшими узаконениями. В 5 кн. / Под ред. И.Д.Мордухай-Болтовского, юрисконсульта Министерства юстиции и преподавателя гражданского судопроизводства при Императорском училище правоведения / Сост. Н.П.Балканов, С.С.Войт, В.Э.Герценберг. – СПб.: Русское книжное товарищество “Деятель”, 1912. – Кн.1. – Т.1. – Ч.2.
137. Свящ. о.А.М.Агарев находился на должности священника для командировок при Главном полевом священнике 1-й Маньчжурской армии. Умер 10 июня 1905 г. на станции Яоминь. Фото // Летопись войны с Японией. – 1905. – №84. – С.1619.
138. Список священнослужителей, убитых, раненых, умерших от ран и награжденных в минувшую войну (Приложение к краткой записке о.В.Слюнина) // Летопись войны с Японией. – 1905. – Приложение: Списки награжденных.
139. Счетный устав мест и властей, подведомственных Святейшему Синоду // Свод законов Российской империи. Полный текст всех 16 томов, согласованный с последними продолжениями, постановлениями, изданными в порядке ст.87 Зак.Осн., и позднейшими узаконениями. В 5 кн. / Под ред. И.Д.Мордухай-Болтовского, юрисконсульта Министерства юстиции и преподавателя гражданского судопроизводства при Императорском училище правоведения / Сост. Н.П.Балканов, С.С.Войт, В.Э.Герценберг. – СПб.: Русское книжное товарищество “Деятель”, 1912. – Кн.3. – Т.8. – Ч.2. – Кн.10.
140. Устав внутренней службы. – СПб., 1910. Режим доступу: http://www.bergenschild.narod.ru/Reconstruction/archive/ustav_internal_service/ustav_internal_service_main.htm
141. Устав воинский о должности генерал-фельдмаршалов и всего генералитета и прочих чинов, которые при войске надлежат быть, и оных воинских делах и поведениях, что каждому чинить должно. Печатано повелением его императорского величества 1716 г. марта 30-го дня. – СПб., 1826. – С.148 – 149, 168 – 176, // Христолюбивое воинство: Православная традиция Русской Армии. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Русский путь, 2006. – 544 с. – (Российский военный сборник). – С.412 – 417.
142. Устав гарнизонной службы. Высочайше утвержден 16 мая 1900 г. С изменениями, объявленными в приказах по военному ведомству по 1-е апреля 1911 г. – СПб.: Военная Типография (в здании Главного Штаба), 1904.– 211 с.
143. Устав дисциплинарный. – СПб.: Военная типография (в здании Главного Штаба), 1888. – 52 с.
144. Устав морской о всем, что касается к доброму управлению в бытность флота на море. – СПб., 1720. – репринт: СПб.: Типография морского шляхетного кадетского корпуса, 1763. – репринт: М.: Новатор, 1993.
145. Устав об общественном призрении 1892 г. // Свод законов Российской империи. Полный текст всех 16 томов, согласованный с последними продолжениями, постановлениями, изданными в порядке ст.87 Зак.Осн., и позднейшими узаконениями. В 5 кн. / Под ред. И.Д.Мордухай-Болтовского, юрисконсульта Министерства юстиции и преподавателя гражданского судопроизводства при Императорском училище правоведения / Сост. Н.П.Балканов, С.С.Войт, В.Э.Герценберг. – СПб.: Русское книжное товарищество “Деятель”, 1912. – Кн.5. – Т.13. – Ч.2.
146. Устав полевой службы. Высочайше утвержден 27 апреля 1912 г. – СПб.: Военная Типография (в здании Главного Штаба), 1912. – 287 с.
147. Устав строительный // Свод законов Российской империи. Полный текст всех 16 томов, согласованный с последними продолжениями, постановлениями, изданными в порядке ст.87 Зак.Осн., и позднейшими узаконениями. В 5 кн. / Под ред. И.Д.Мордухай-Болтовского, юрисконсульта Министерства юстиции и преподавателя гражданского судопроизводства при Императорском училище правоведения / Сост. Н.П.Балканов, С.С.Войт, В.Э.Герценберг. – СПб.: Русское книжное товарищество “Деятель”, 1912. – Кн.4. – Т.12. – Ч.1.
148. Форма присяги или клятвенного обещания на верность службы Российскому Государству для лиц христианских вероисповеданий // Киевские епархиальные ведомости. – 1917. – №12. – часть официальная. – С.89 – 90.
149. Церковь 146-го Царицынского полка возле позиций близ с.Эрдагоу. Фото // Летопись войны с Японией. – 1905. – №51. – С.995.
150. Черниговский драгунский полк в походе. Бивак штаба полка под Мукденом. Фото // Летопись войны с Японией. – 1905. – №42. – С.797.
151. Шавельский Г.И., протопресв. Война – суд Божий / протопресв. Г.И. Шавельский. – М.: Типография Штаба Московского Военного Округа, 1917. – 4 с.
152. Шавельский Г.И., протопресв. За Веру, Царя и Отечество / протопресв. Г.И. Шавельский. – М.: Типография Штаба Московского Военного Округа, 1916. – 16 с.
153. Шавельский Г.И., протопресв. Не верьте дурным слухам: они идут от врагов! / протопресв. Г.И. Шавельський. – М.: Типография Штаба Московского Военного Округа, б.г. – 2 с.
154. Шавельский Г.И., протопресв. Руководственные указания духовенству действующей армии / протопресв. Г.И. Шавельский. – 3 изд. – М.: Типография Штаба Московского Военного Округа, 1917. – 56 с.
155. Яроцкий И.С., прот. Фото // Разведчик. – 1915. – №1271. – С.167.

1.3. МЕМУАРИ
156. Бубнов А.Д. В царской ставке / А.Д. Бубнов. – М.: Вече, 2008. – 272 с.
157. Георгиевский Е., митр. Путь моей жизни. Воспоминания митрополита Евлогия (Георгиевского), изложенные по его рассказам Т. Манухиной / митр.Е. Георгиевский / Предисл. Т. Манухиной. – Париж: YMCA-PRESS, 1947.
158. Гурьев В., прот. Письма священника с похода 1877 – 1878 гг. / прот. В. Гурьев. – М.: Государственная публичная историческая библиотека России, 2007. – 288 с.
159. Деникин А.И. Очерки русской смуты / А.И. Деникин: В 2 т. – Пари