ПРАВОВА КОНСТРУКЦІЯ АДМІНІСТРАТИВНИХ НОРМ ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ОРГАНАМИ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ

Краткое описание

Міністерство внутрішніх справ України
Львівський державний університет внутрішніх справ

На правах рукопису

БОНДАРЕНКО ВІКТОРІЯ АНАТОЛІЇВНА

УДК [342.6: 342.92] (477)

ПРАВОВА КОНСТРУКЦІЯ АДМІНІСТРАТИВНИХ НОРМ
ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ОРГАНАМИ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ

12.00.07 – адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Єсімов Сергій Сергійович,
кандидат юридичних наук

Львів – 2012

ЗМІСТ
ВСТУП.........................................................................................................................3
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРАВОВОЇ КОНСТРУКЦІЇ НОРМ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА..............................12
1.1 Вихідні засади дослідження поняття адміністративно-правової норми.......12
1.2 Побудова, призначення та особливості правової конструкції адміністративних норм..............................................................................................29
1.3 Види норм адміністративного права..................................................................46
1.4 Форми реалізації адміністративно-правових норм..........................................63
Висновки до розділу 1...............................................................................................81
РОЗДІЛ 2. ДИНАМІКА І СТАТИКА НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ ВИ-ЗНАЧЕНЬ В АДМІНІСТРАТИВНОМУ ЗАКОНОДАВСТВІ УКРАЇНИ.......83
2.1 Особливості повноважень суб’єктів застосування норм
адміністративного права ..........................................................................................83
2.2 Імплементація норм адміністративного права зарубіжних країн у
систему адміністративного законодавства України .............................................100
2.3 Місце та значення адміністративно-правових дефініцій у логіко -
структурній побудові норм адміністративного права .........................................117
Висновки до розділу 2.............................................................................................134
РОЗДІЛ 3. ПОРЯДОК ЗАГАЛЬНОПРАВОВОГО ТА ГАЛУЗЕВОГО ЗАСТОСУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИХ НОРМ
ОРГАНАМИ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ................................................................136
3.1 Особливості застосування адміністративно-правових норм органами виконавчої влади.....................................................................................................136
3.2 Засоби підвищення ефективності застосування адміністративно -
правових норм органами виконавчої влади..........................................................153
Висновки до розділу 3............................................................................................172
ВИСНОВКИ...........................................................................................................174
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...........................................................181
ДОДАТКИ................................................................................................................211

ВСТУП

Актуальність теми зумовлена прагненням України ввійти до Єдиного економічного європейського простору, що вимагає істотних змін у багатьох сферах життєдіяльності держави, зокрема це стосується адміністративно-правового регулювання.
Однією з актуальних проблем науки адміністративного права є вдосконалення адміністративно-правового регулювання різноманітних суспільних відносин у сфері державного управління, діяльності виконавчої влади.
Норми адміністративного права упорядковують і закріплюють найбільш доцільні суспільні відносини у сфері управління; охороняють врегульовані правом суспільні відносини; витісняють зі сфери управління відносини, які не відповідають сучасним реаліям; сприяють зародженню і розвитку нових суспільних відносин.
За допомогою адміністративно-правових норм визначається правовий статус громадян у сфері управління, правове становище державних органів виконавчої влади та їх взаємини з громадянами. Ефективність адміністративно-правового регулювання багато в чому залежить від правової конструкції адміністративних норм.
У сучасних умовах реалізація адміністративно-правових норм ускладнена тим, що вони розпорошені по багатьох нормативно-правових актах, виданих у різний час, мають неоднакові правові конструкції, у яких досить часто застосовують суперечливі адміністративно-правові дефініції.
У зв’язку з цим першочерговим завданням у сучасних соціально-економічних умовах розвитку держави, наскільки це можливо, є удосконалення правової конструкції адміністративних норм та підвищення ефективності регуляторного впливу через удосконалення прийомів та засобів застосування адміністративно-правових норм органами виконавчої влади.
Потрібно зауважити, що питання про вдосконалення адміністративно-правових норм, шляхи і форми зазначеної діяльності в сучасний період набувають дедалі більшого значення. З одного боку, це зумовлено відродженням частково втраченого у зв’язку з переходом до ринкової економіки інтересу до адміністративного права, а з іншого – потребою ефективного державного регулювання.
Однак, попри теоретичну і практичну важливість, шляхи удосконалення правової конструкції та засоби підвищення ефективності застосування адміністративно-правових норм органами виконавчої влади в науці адміністративного права досліджено недостатньо. Відтак комплексне дослідження природи правової конструкції адміністративних норм та їх застосування органами виконавчої влади, а також розробка пропозицій щодо їхнього удосконалення нині є вельми актуальними.
Проблеми правової конструкції адміністративних норм та їх застосування органами виконавчої влади у своїх працях торкалися провідні вітчизняні і зарубіжні учені-юристи, зокрема: В. Авер’янов, О. Бандурка, Д. Бахрах, Ю. Битяк, І. Голосніченко, С. Горьова, С. Ківалов, М. Ковалів, В. Колпаков, А. Комзюк, О. Кузьменко, О. Остапенко, В. Ортинський, М. Тищенко, І. Тацишин, Б. Россинський, Ю. Старилов, Г. Бребан, Е. Шмідт-Ассманн та ін.
Окремі аспекти, які так чи інакше стосуються правових конструкцій, були предметом дослідження науковців у сфері теорії держави та права, історії та філософії права: С. Алексєєва, В. Бачиніна, Ж.-Л. Бержеля, А. Дутко, Р. фон Ієринга, Д. Керімова, О. Лейста, П. Рабіновича, О. Скакун, С. Сливки, Ю. Шемшученка та ін.
В оцінюванні ефективності застосування органами виконавчої влади адміністративних норм дослідження ґрунтується на працях фахівців у галузі конституційного, міжнародного та митного права, менеджменту, правової статистики, математичної лінгвістики, юридичної антропології, соціології, семіології, логіки: А. Гавердовського, А. Герлоха, У. Еко, Й. Завадського, В. Кнаппа, В. Кравченка, Р. Мюллерсона, А. Наку, Р. Піотровського, В. Погорілка, Н. Рулана, Є. Сірого, В. Тація.
Загалом же в Україні комплексно не досліджували природу правової конструкції адміністративних норм та їх застосування органами виконавчої влади.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до Плану заходів щодо виконання у 2011 р. Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу (затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2011 р. № 790-р); Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу (прийнятої Законом України від 18 березня 2004 р. № 1629-IV); плану наукових досліджень МВС України (п. 1 Додатку 16 Пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ на період 2010–2014 рр., затверджених Наказом МВС України від 29 липня 2010 р. № 347) та Львівського державного університету внутрішніх справ за напрямом «Проблеми реформування правової системи України» (державний реєстраційний номер 0109U007853).
Мета і завдання дослідження. Мета наукового пошуку – з’ясувати й узагальнити теоретичні аспекти правової конструкції адміністративних норм та особливості їх застосування у діяльності органів виконавчої влади.
Для досягнення поставленої мети потрібно вирішити такі завдання:
- з’ясувати вихідні засади дослідження поняття адміністративно-правової норми;
- розкрити призначення й особливості правової конструкції адміністративних норм;
- розглянути форми реалізації адміністративно-правових норм;
- схарактеризувати особливості повноважень суб’єктів застосування норм адміністративного права;
- визначити основі напрями імплементації норм адміністративного права зарубіжних країн у систему адміністративного законодавства України;
- проаналізувати місце та значення адміністративно-правових дефініцій у логіко-структурній побудові норм адміністративного права;
- виокремити особливості застосування адміністративно-правових норм органами виконавчої влади;
- розробити пропозиції і рекомендації, спрямовані на вдосконалення правової конструкції адміністративних норм та підвищення ефективності їх застосування органами виконавчої влади.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини у сфері застосування адміністративно-правових норм органами виконавчої влади.
Предмет дослідження – правова конструкція адміністративних норм та особливості їх застосування органами виконавчої влади.
Методи дослідження. Для вирішення завдань дослідження застосовано загальнонаукові та спеціальні методи пізнання правових явищ. На основі комплексного підходу проблему розглянуто крізь призму її соціального змісту та юридичної форми. За допомогою історико-правового методу визначено вихідні засади дослідження поняття адміністративно-правової норми (підрозділ 1.1); порівняльно-правового методу – досліджено види норм адміністративного права, здійснено порівняльну характеристику вітчизняної й зарубіжної нормативної бази, що регламентує імплементацію норм адміністративного права зарубіжних країн у систему адміністративного законодавства України (підрозділи 1.3, 2.2); системно-функціонального методу – розкрито теоретичні та практичні положення щодо форм реалізації адміністративно-правових норм, прийоми та засоби застосування адміністративно-правових норм органами виконавчої влади (підрозділи 1.4, 2.1, 3.1); формально-юридичного методу – проаналізовано будову, призначення й особливості правової конструкції адміністративних норм, зміст адміністративно-правових дефініцій у логіко-структурній побудові норм адміністративного права (підрозділи 1.2, 2.3); соціологічного методу – проведено опитування працівників органів виконавчої влади, вищих навчальних закладів (підрозділи 3.1, 3.2). Застосування зазначених методів дозволило всебічно дослідити обрану проблему, систематизувати емпіричні дані й одержати обґрунтовані теоретичні результати.
Науково-теоретичним підґрунтям дисертації послугували розробки фахівців у сфері теорії держави і права; історії та філософії права; державного будівництва; адміністративного, конституційного, міжнародного і митного права; менеджменту; правової статистики; математичної лінгвістики; юридичної антропології; теорії менеджменту тощо.
Нормативно-правова основа роботи – положення Конституції України, законів України, указів Президента України, нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, відомчих нормативно-правових актів. Окрім того, було розглянуто та проаналізовано зміст нормативно-правових актів Італії, Польщі, Росії, США, Франції, Німеччини, Чехії.
Емпіричну базу дослідження становлять результати опитування 372 працівників Головного управління МВС України у Львівській області, Львівського державного університету внутрішніх справ, Державного територіально-галузевого об’єднання «Львівська залізниця», УМВС України на Львівській залізниці, Управління юстиції Львівської області, ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод», Прокуратури Львівської області, Західного регіонального управління державної прикордонної служби, Західного оперативного командування, Регіонального відділення фонду державного майна, Національного університету імені Івана Франка, Національного університету «Львівська політехніка», Львівської митниці, районних адміністрацій м. Львова, а також статистично-довідкові матеріали Міністерства внутрішніх справ України.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним із перших системних досліджень, у якому комплексно, з використанням сучасних методів пізнання, з урахуванням новітніх досягнень юридичної науки проаналізовано правову конструкцію адміністративних норм та особливості їх застосування органами виконавчої влади.
У результаті проведеного дослідження сформульовано низку нових теоретичних положень, обґрунтовано висновки, рекомендації та пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства України, нормативно-правових актів органів виконавчої влади.
Найвагомішими результатами дослідження, що зумовлюють його новизну і визначають ступінь вирішення поставлених завдань, є, зокрема, такі положення і висновки:
уперше:
- запропоновано напрями вдосконалення чинного законодавства й актів органів виконавчої влади у сфері адміністративно-правового регулювання на основі уніфікації прийомів та засобів, прийнятих у європейському праві, та використання аналітичної методології права для моделювання логічної побудови нормативного матеріалу органів виконавчої влади;
- визначено, що ефективність застосування адміністративно-правових норм виявляється в аналізі динаміки системи, до якої входять: якість і зміст застосування прийомів та засобів, що опосередковують хід і результати правозастосування, вплив реалізації юридичних та організаційних засобів, які виявляються у сфері управління через планування, координацію, регулювання і контроль;
- схарактеризовано механізм імплементації норм адміністративного права зарубіжних країн у систему адміністративного законодавства України як комплекс певних систем права зі збереженням нормативної самостійності, з урахуванням законодавства, правотворчості, юридичної техніки, практики правозастосування;
удосконалено:
- зміст поняття адміністративно-правової норми, що розглядається з позицій юридичної лінгвістики та правової інформатики;
- прийоми і засоби застосування адміністративно-правових норм органами виконавчої влади;
- засоби підвищення ефективності застосування адміністративно-правових норм органами виконавчої влади;
набули подальшого розвитку теоретичні положення про:
- призначення й особливості правової конструкції адміністративних норм;
- форми реалізації адміністративно-правових норм;
- місце та значення адміністративно-правових дефініцій у логіко-структурній побудові норм адміністративного права;
- особливості повноважень суб’єктів застосування норм адміністративного права.
На підставі висновків запропоновано внести відповідні зміни та доповнення до Законів України «Про міліцію», «Про центральні органи виконавчої влади», Положення про Міністерство внутрішніх справ України, Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Головного управління державної служби України, проектів Законів України «Про адміністративні послуги» та «Про державне стратегічне планування».
У дисертації аргументовано необхідність використання запропонованих змін і доповнень у вказаних нормативно-правових актах.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані й обґрунтовані в дисертації висновки і пропозиції мають науково-теоретичну і практичну цінність, зокрема можуть бути застосовані у:
- науково-дослідній сфері – для подальшої розробки і розв’язання проблем правової конструкції адміністративних норм та їх застосування органами державної влади і управління, визначення шляхів адаптації вітчизняної нормативної бази до вимог Європейського Союзу;
- правотворчості – для підвищення ефективності нормотворчої діяльності органів виконавчої влади у сфері управління;
- правозастосовній діяльності – сприятимуть удосконаленню застосування органами виконавчої влади адміністративних норм;
- навчальному процесі – під час проведення занять з навчальної дисципліни «Адміністративне право» (акт впровадження результатів дисертаційної роботи від 10 лютого 2012 р.);
- системі службової підготовки персоналу органів виконавчої влади з питань практичної діяльності – для підвищення ефективності застосування адміністративно-правових норм у юрисдикційній діяльності щодо регулювання адміністративно-правових відносин (акт впровадження результатів дисертаційної роботи від 11 січня 2012 р.).
Особистий внесок здобувача. Сформульовані в дисертації положення, узагальнення, висновки, рекомендації та пропозиції обґрунтовано на підставі власних досліджень у результаті опрацювання й аналізу наукових, нормативних і статистичних джерел.
Апробація результатів дисертації. Підсумки, розробки і розв’язання досліджуваної проблеми оприлюднено на II Всеукраїнському круглому столі «Порівняльне правознавство: філософські, історико-теоретичні та галузеві аспекти» (м. Львів, 28 травня 2010 р.); ІІІ Всеукраїнському круглому столі «Державотворення та правотворення в Україні крізь призму дотримання прав людини: ретроспектива, сучасні проблеми та наукове прогнозування» (м. Львів, 9 грудня 2011 р.); Науково-практичній конференції «Проблеми застосування інформаційних технологій, спеціальних технічних засобів у діяльності ОВС, навчальному процесі, взаємодії з іншими службами» (м. Львів, 14 грудня 2011 р.); Звітній науковій конференції факультету громадської безпеки «Актуальні аспекти підготовки фахівців для підрозділів громадської безпеки» (м. Львів, 24 лютого 2012 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Проблеми державотворення та правотворення в Україні» (м. Львів, 17 лютого 2012 р.).
Публікації. Основні положення і висновки дисертації викладено у п’ятьох наукових статтях, опублікованих у фахових юридичних виданнях, і збірниках тез доповідей на п’ятьох науково-практичних конференціях.
Структура дисертації зумовлена метою і завданнями дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які містять дев’ять підрозділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи становить 225 сторінок, з яких 180 – основний текст, 30 – список використаних джерел (276 найменувань), 15 – додатки.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації запропоновано нове вирішення наукового завдання, що полягає в удосконаленні правової конструкції адміністративних норм та з’ясуванні особливостей їх застосування органами виконавчої влади. Основні результати дослідження викладено у висновках:
1. Проведення теоретичних досліджень впливу державно-правових явищ на суспільні відносини дали змогу сформулювати найбільш оптимальне визначення поняття адміністративно-правової норми, яка є способом зовнішнього вираження і логічного закріплення внутрішньоструктурованої системи ознак, що відображають закономірності існування і розвитку правових явищ у сфері управління, слугують методологічним орієнтиром для пізнання і перетворення взаємозумовлених явищ соціально-правової дійсності, виступаючи досконалим інструментом регулювання суспільних відносин, що викликано насамперед особливим значенням застосування різноманітних, з яскраво вираженою специфікою, формально-обов’язкових правил загального характеру, які встановлюються або санкціонуються державою з метою правового регулювання та забезпечуються відповідними гарантіями реалізації. Окрім юридично значущих ознак норм права, вирішальну роль для прийняття адміністративно-правової норми відіграють вимоги відповідності адміністративних дій конституційним принципам рівності суб’єктів правовідносин перед законом, пропорційності, адекватності норм процесуального та матеріального права щодо законодавства про застосування санкцій і здійснення контролю.
2. Визначено правову конструкцію адміністративних норм як засіб правотворчої техніки, що полягає в моделюванні визначеної логічної побудови нормативного матеріалу, який відображає правові явища у сфері діяльності органів виконавчої влади щодо реалізації прав та виконання покладених на них обов’язків у сфері управління різними напрямами соціально-економічного життя. Водночас правова конструкція норми визначає внутрішню будову та взаємозв’язок її складових елементів: гіпотези, диспозиції, санкції; виступає методом пізнання і тлумачення. Особливості конструкції зумовлені тим, що адміністративні норми, маючи певну будову, часто не мають санкцій, а їх елементи (елементи норм) містяться в різних нормативно-правових актах. Зміни у практиці публічно-адміністративної діяльності спричинили зміни в адміністративному регулюванні, де пряме регулятивне управління у статичному вигляді змінюється внаслідок комунікації між публічною адміністрацією і приватними особами. Водночас залишається усвідомлення того, що зв’язаність певними правовими конструкціями є основою адміністративно-правового нормотворення.
3. Зауважено, що адміністративно-правова норма опосередковує управлінську діяльність, у результаті якої, незалежно від того, який владний орган її здійснює, застосовується тлумачення, встановлення фактів і юридична кваліфікація, тому основним критерієм розмежування юридичних форм діяльності суб’єктів адміністративних відносин виступає характер функціонування та безпосередній вплив на динаміку суспільних процесів через зовнішньою і внутрішню форми, що виражають правову сутність і відображають зв’язок елементів її змісту. Адміністративні норми класифікують за: характером адміністративно-правового впливу на суспільні відносини; метою та призначенням у сфері правового регулювання; характером відображення змісту в нормативному акті; підставою прийняття; ступенем відображення нормативного веління у змісті; формою зовнішнього вираження; суб’єктом прийняття. Вид адміністративно-правової норми може бути адекватно визначений лише через розуміння її як публічно-правової норми, що дає підстави для дослідження особливостей правового регулювання суспільних відносин, зумовлених публічно-правовим характером адміністративного права.
4. Вказано на особливості реалізації норм адміністративного права, які закріплюють різноманітні правові можливості: суб’єктивні права, юридичні свободи, законні інтереси, правоздатність, галузеві правові принципи, що мають дозвільну спрямованість. Водночас реалізація норм має соціальну і юридичну природу, причому за своєю соціальною суттю вона близька до індивідуально-договірного правового регулювання. Зміст, функціональна специфіка реалізації норм адміністративного права, а також характер взаємозв’язку з різними елементами механізму правового регулювання свідчать про те, що правозастосування виступає не особливою формою реалізації норм права, а основаною на імперативному методі формою індивідуального правового регулювання. Критерієм юридичної ефективності реалізації адміністративних норм виступає забезпечення: юридичних наслідків за наявності передбачених нормами, що застосовуються, юридичних фактів; необхідного ступеня визначеності змісту та міри суб’єктивних прав і юридичних обов’язків, сформульованих в абстрактному вигляді застосовуваними нормами права; державно-владного захисту прав і законних інтересів уповноважених суб’єктів, якщо ті звернулися з відповідним проханням до держави або коли захист, з погляду самої держави, є необхідністю; невідворотності юридичної відповідальності й ефективності інших заходів державного примусу.
5. У підсумку розподілу суб’єктів застосування норм адміністративного права на категорії виявляються теоретичні і практичні проблеми у сфері регулювання суспільних відносин управлінського характеру. Ці проблеми можна розв’язати, застосувавши диференційований підхід до визначення владності та компетентності суб’єктів адміністративних правовідносин. Адже чинне законодавство завдяки своїм об’єктивним властивостям: нормативності, загальнообов’язковості, формальній визначеності, можливості державного примусу – має значний потенціал дієвого забезпечення належної організованості і впорядкованості, доцільної сталості й водночас динамічності регулювання суспільних відносин, що безпосередньо впливає на ефективність правового регулювання.
6. Зазначено, що адміністративне право є сукупністю нормативних приписів, які підлягають реалізації у сфері внутрішньодержавних відносин та відповідають компетенції державних органів; воно охоплює не тільки національне право, а й визнані Україною норми міжнародного права та норми права зарубіжних країн. Безпосереднє або опосередковане застосування норм міжнародного права на території України визначає їх регулятивне призначення та можливе тільки у випадках, передбачених Конституцією, національними законами й міжнародними договорами. Специфічні риси адміністративних правовідносин та норм адміністративного права зарубіжних країн створюють передумови, за яких ефективна імплементація може здійснюватися лише в разі системного поєднання міжнародно-правових та національно-правових заходів, що є тривалим і послідовним процесом, враховуючи законодавство, правотворчість, юридичну техніку, практику правозастосування, і здійснюється відповідно до критеріїв, що визначають доцільність та ефективність реалізації адміністративних норм зарубіжних країн для регулювання суспільних відносин у державі.
7. Обґрунтовано, що дефініція в адміністративному праві розглядається як загальнообов’язковий державно-владний припис, який містить критерії відмінності визначеного в ньому об’єкта, що має значення для права, викладений у формі самостійного речення або уведений до складу іншого положення; виступає як лексико-граматичній засіб подання інформації про поняття, що виконує не тільки пізнавальну роль, а й розкриває правовий зміст та здатність викликати ті чи інші правові наслідки. Дефініції є правовим засобом законодавчої техніки. Застосовуючи дефініції, формулюють поняття, що є основою змісту нормативних актів, завдяки чому досягається узгодженість останніх. За допомогою дефініцій суб’єкти правотворчої діяльності визначають способи вирішення правових завдань і досягнення соціальних цілей шляхом орієнтації на методологічний арсенал системного підходу з виокремленням суб’єктного, нормативного інтелектуально-психологічного, діяльного, результативного складників. Адміністративно-правова дефініція у більшості випадків конкретизує зміст визначення обсягу та регулятивних меж компетенції публічної адміністрації щодо реалізації матеріальних законодавчих програм.
8. Прийоми застосування адміністративно-правових норм органами виконавчої влади – це способи здійснення та реалізації визначеної мети щодо очікування проектованого результату діяльності, на досягнення якого вона спрямована; способи інтеграції різних дій людей у певну послідовність або систему. Засоби застосування адміністративних норм треба розглядати як ініціювання під впливом реалій економічного розвитку дій і заходів, спрямованих на підвищення ефективності механізму управління під час розробки, прийняття, організації виконання управлінських рішень, які виражаються в адміністративно- та індивідуально-правових актах органів виконавчої влади. Прийоми та засоби застосування адміністративних норм створюють умови для виникнення, зміни і припинення правових відносин, спрямованих на проведення справедливої соціальної політики, і виступають основою для стабільності суспільства, що є виявом організаторської, творчої ролі держави, яка свідомо йде на те, щоб основні елементи механізму соціального управління були адміністративно організованими.
9. Застосування адміністративних норм забезпечує одночасне втілення соціальної і юридичної мети у регулюванні суспільних відносин. Ефективність адміністративного правозастосування постає як результат впливу складної системи чинників: якості і змісту цілеспрямованого застосування засобів; дії об’єктивно виникаючих чинників, що опосередковують хід і результати правозастосування. Системність впливу може бути забезпечена тільки за умови реалізації юридичних та організаційних засобів у їх взаємозв’язку і взаємодії. Організаційні засоби спрямовані на створення і вдосконалення формальних структур та інститутів, що виступають організаційною основою застосування права і забезпечення належного ступеня узгодженості цих структур та інститутів. Оптимізація дії організаційних засобів можлива не завдяки подальшій реорганізації структур та інститутів, а завдяки відтворенню чинників, що сприяють їх адаптації до умов функціонування.
10. Для підвищення ефективності застосування адміністративно-правових норм органами виконавчої влади запропоновано внести зміни та доповнення до:
а) ст. 17 «Прийняття на службу до міліції» Закону України «Про міліцію» щодо володіння працівниками юридичною термінологією (Додаток М);
б) ст. 15 «Накази міністерства» Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» щодо застосування уніфікованого понятійного апарату в процесі нормотворення (Додаток Д);
в) п. 4 Положення про Міністерство внутрішніх справ України щодо підвищення ефективності застосування чинного законодавства (Додаток Н);
г) п. 16 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади щодо чіткості та визначеності процесу оприлюднення нормативних актів (Додаток И);
ґ) п. 6 Кодексу поведінки працівників, до функціональних обов’язків яких належить здійснення управління кордонами, щодо уніфікації правового понятійного апарату та легальних дефініцій адміністративного права (Додаток Л);
д) п. 2.13 Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації стосовно вимог до мовних конструкцій розпорядчих нормативно-правових актів (Додаток К);
е) додатків 7 та 16 Переліку пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010-2014 рр. щодо удосконалення системи інформаційного забезпечення нормативно-правової діяльності органів внутрішніх справ (Додаток Е);
є) п. 3.1.3 Типового положення про юридичне забезпечення органів внутрішніх справ України щодо правил застосування адміністративно-правових дефініцій (Додаток Ж);
ж) ст. 9 «Стандарти надання адміністративних послуг» проекту Закону України «Про адміністративні послуги» стосовно порядку інформування адміністративного органу щодо ефективності застосування права (Додаток Б);
з) ст. 8. «Моніторинг та оцінка результативності виконання документів державного стратегічного планування» проекту Закону України «Про державне стратегічне планування» щодо моніторингу ефективності адміністративно-правового регулювання (Додаток В).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Барановський Ф. В. Філософія права / Ф. В. Барановський, В. П. Горбатенко // Юридична енциклопедія : у 6 т. / голов. редкол. : Ю. С. Шемшученко (голова) [та ін.] ; НАН України, Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького. – К. : Українська енциклопедія, 2004. – Т. 6. – С. 276–277.
2. Нерсесянц В. С. Философия права. Учеб. для вузов / В. С. Нерсесянц. – М. : Норма, 2005. – 656 с.
3. Біленчук П. Д. Філософія права : навч. посіб. / П. Д. Біленчук, В. Д. Гвоздецький, С. С. Сливка; за ред. П. Д. Біленчука. – К. : Атіка, 1999. – 208 с.
4. Рабінович П. М. Норма права / П. М. Рабінович // Юридична енциклопедія : у 6 т. / голов. редкол. : Ю. С. Шемшученко (голова) [та ін.] ; НАН України, Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького. – К. : Українська енциклопедія, 2002. – Т. 4. – С. 189–190 .
5. Рябошапко В. І. Менеджмент податкової міліції (теоретико-правові аспекти) / В. І. Рябошапко. – Харків : Вид-во ун-ту внутр. справ, 2000. – 71 с.
6. Тихонравов Ю. В. Основы философии права. Учеб. пособ. / Ю.В. Тихонравов. – М. : Вестник, 1997. – 608 с.
7. Мураховська Т. Є. Формування нових галузей в системі права України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права, історія політичних і правових учень» / Т. Є. Мураховська. – Харків, 2011. – 19 с.
8. Гегель Г. В. Ф. Философия права (Философское наследие). Пер. с нем. Б. Г. Столпнера и М. И. Левиной / Г. В. Ф. Гегель // Ред. и состав. Д. А. Керимов, В. С. Нерсесянц. Авт. вступ. ст. и примеч. В. С. Нерсесянц. – М. : Мысль, 1990. – 524 с.
9. Чичерин Б. Н. Философия права / Б. Н. Чичерин. – СПб. : Наука, 1998. – 656 с.
10. Алексеев С. С. Философия права / С. С. Алексеев. – М. : Изд-во Норма, 1997. – 336 с.
11. Алексеев С. С. Право. Азбука. Теория. Философия. Опыт комплексного исследования / С. С. Алексеев. – М. : Издательская группа НОРМА-ИНФРА*М, 1998. [Електронний ресурс] // Режим доступу : http://www.ex-jure.ru/law/news.php?newsid=311
12. Керимов Д. А. Философские проблемы права / Д. А. Керимов. – М. : Мысль, 1972. – 472 с.
13. Завадський Й. С. Менеджмент : Management. Підруч. у 3-х томах / Й. С. Завадський. – К. : Вид-во Європейського ун-ту, 2002. – Т. 1. – 542 с.
14. Бачинин В. А. Философия права и преступления / В. А. Бачинин. – Харьков: Фолио, 1999. – 607 с.
15. Сперанский М. М. О свободе и рабстве. Русская философия права / М. М. Сперанский // Авт.-сост. А. П. Альбов, Д. В. Масленников, М. В. Сальников. – СПб. : Санкт-Петербургский ун-т МВД России, 1999. – 438 с.
16. Скакун О. Ф. Теорія держави і права: Підруч. / О. Ф. Скакун. – Харків: Консум, 2001. – 656 с.
17. Конституція України [Електронний ресурс] // Режим доступу : http://www.zakon.rada.gov.ua.
18. Кодекс України про адміністративні правопорушення [Електронний ресурс] // Режим доступу : http://www.zakon.rada.gov.ua.
19. Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення : Закон України від 5 квітня 2001 р. № 2342-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 27. – Ст. 132.
20. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху : Закон України від 24 вересня 2008 р. № 586-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2009. – № 10–11. – Ст. 137.
21. Кодекс адміністративного судочинства України [Електронний ресурс] // Режим доступу : http://www.zakon.rada.gov.ua.
22. Тисянчин В. М. Правові форми здійснення економічної функції держави: теоретичні і практичні аспекти : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних учень» / В. М. Тисянчин. – Львів, 2011. – 16 с.
23. Брэбан Г. Французское административное право / Г. Брэбан ; пер. с фр. Д. И. Васильева, В. Д. Карповича ; под ред. и со вступ. сл. С. В. Хоботова. – М. : Прогресс, 1988. – 488 с.
24. Рекомендація N Rec (2003) 16 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам «Про виконання адміністративних рішень і судових рішень у галузі адміністративного права» [Електронний ресурс] // Режим доступу : http://www.zakon.rada.gov.ua.
25. Адміністративне право України / За заг. ред. С. В. Ківалова. – Одеса : Юрид. л-ра, 2003. – 896 с.
26. Кодекс Торговельного мореплавства України : Закон України від 23 травня 1995 р. № 176/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – №№ 47, 48, 49, 50, 51, 52. – Ст. 349.
27. Про звернення громадян : Закон України від 2 жовтня 1996 р. № 393/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 47. – Ст. 256.
28. Про доступ до публічної інформації : Закон України вiд 13 січня 2011 р. № 2939-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 32. – Ст. 314.
29. Про засади внутрішньої і зовнішньої політики : Закон України від 1 липня 2010 р. № 2411-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 40. – Ст. 527.
30. Административное право Украины. Электронный учеб. / Под общ. ред. С. В. Кивалова. – 2010. [Електронний ресурс] // Режим доступу : http://kursovichok.ucoz.ru/load/administrativne_pravo/administrativnoe_pravo_ukrainy_uchebnik_pod_obshhej_redakciej_akademika_s_v_kivalova
31. Шевчук С. Судовий захист прав людини : Практика Європейського Суду з прав людини у контексті західної правової традиції / Станіслав Шевчук. – Вид. 2-ге, випр., доп. – К. : Реферат, 2007. – 848 с.
32. Бахрах Д. Е. Административное право : учебник / Д. Н. Бахрах, Б. В. Россинский, Ю. Н. Старилов. – 3-е изд., пересмотр. и доп. – М. : Норма, 2008. – 816 с.
33. Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави. Навч. посіб. / П. М. Рабінович. – Вид. 5-те, зі змінами. – К. : Атіка, 2001. – 176 с.
34. Адміністративне право України : Академічний курс : підруч. для студ. юрид. спец. вищих навч. закл. : у 2 т. / [Авер’янов В. Б., Битяк Ю. П., Зуй В. В. та ін.] ; голова ред. кол. В. Б. Авер’янов. – К. : Юридична думка, 2004. – Т. 1 : Загальна частина. – 584 с.
35. Остапенко О. І. Адміністративне право України : [навч. посіб.] / О. І. Остапенко, З. Р. Кісіль, М. В. Ковалів, Р.-В. В. Кісіль ; М-во освіти і науки України. – 2-ге вид. – К. : Всеукраїнська асоціація видавців «Правова єдність», 2009. – 536 с.
36. Тацишин І. Б. Адміністративне право України : [навч. посіб.] / І. Б. Тацишин. – Львів: Новий Світ – 2000, 2011. – 307 с.
37. Кодекс України про адміністративні правопорушення : Наук.-практ. коментар / Р. А. Калюжний, А. Т. Комзюк, О. О. Погрібний та ін. – К. : Всеукраїнська асоціація видавців «Правова єдність», 2008. – 781 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://studrada.com.ua/content/
38. Про першочергові заходи щодо забезпечення доступу до публічної інформації в допоміжних органах, створених Президентом України : Указ Президента України від 5 травня 2011 р. № 548/2011[Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.zakon.rada.gov.ua.
39. Административное право Украины : [Учеб. для студентов высш. учеб. заведений юрид. спец.] / Ю. П. Битяк, В. В. Богуцкий, В. Н. Гаращук и др.; под ред. проф. Ю. П. Битяка. – 2-е изд., перераб. и доп. –Харьков : Право, 2003. – 576 с.
40. Митний кодекс України : Закон України вiд 11 липня 2002 р. № 92-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 38–39. – Ст. 288.
41. Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т. / кол. авторів [заг. ред. М. Я. Азарова]. – К. : Міністерство фінансів України, Нац. ун-т ДПС України, 2010. – 2389 с.
42. Наден О. Щодо поняття норми кримінального права / О. Наден // Право України. – 2006. – № 2. – С. 26–32.
43. Алексеев С. С. Теория права. Учеб. пособие / С. С. Алексеев. – М. : БЕК, 1994. – 224 с.
44. Комаров С. А. Теория государства и права в схемах, определениях и комментариях: учеб. Пособие / С. А. Комаров. – М. : Норма, 1997. – 570 с.
45. Шмідт-Ассманн Е. Загальне адміністративне право як ідея врегулювання : основні засади та завдання систематики адміністративного права / Ебергард Шмідт-Ассманн; [пер. з нім. Г. Рижков, І. Сойко, А. Баканов]; від. ред. О. Сироїд; – 2-е. вид. переробл. та допов. – К. : К.І.С., 2009. – XXVII, 523 с.
46. Виконавча влада і адміністративне право / За заг. ред. В. Б. Авер’янова. – К. : Видавничий Дім «Ін-Юре», 2002. – 668 с.
47. Кашанина Т. В. Юридическая техника : учеб. / Т. В. Кашанина. – М. : Эксмо, 2007. – 512 с.
48. Про затвердження Технічного регламенту надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів залізничним транспортом : Постанова Кабінету Міністрів України від 1 березня 2010 р. № 193 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www. nau.kiev.ua
49. Про розвиток залізничних доріг Співтовариства : Директива 91/440/ЄС Ради ЄС від 29 липня 1991 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.nau.kiev.ua.
50. Про ліцензування підприємств залізничного транспорту : Директива 95/18/ЄС Ради ЄС від 19 червня 1995 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nau.kiev.ua.
51. Про наближення законів держав-членів про перевезення небезпечних вантажів залізницею (із змінами) : Директива 96/49/ЄС Ради ЄС від 23 липня 1996 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.nau.kiev.ua.
52. Щодо мінімальних екзаменаційних вимог до консультантів у справах перевезення небезпечних товарів автомобільним, залізничним або річковим транспортом : Директива 2000/18/ЄС Європейського Парламенту та Ради ЄС від 17 квітня 2000 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.nau.kiev.ua.
53. Критерії оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності та визначення періодичності здійснення заходів державного нагляду (контролю) у галузі залізничного транспорту: Постанова Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2008 р. № 365 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.nau.kiev.ua.
54. Концепція Державної цільової соціальної програми профілактики травматизму невиробничого характеру на період до 2015 р. : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 березня 2010 р. № 354-р [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.nau.kiev.ua.
55. Про затвердження Державної цільової програми реформування залізничного транспорту на 2010–2015 рр. : Постанова Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2009 р. № 1390 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.nau.kiev.ua.
56. Колпаков В. К. Адміністративне право України: підруч. / В. К. Колпаков, О. В. Кузьменко. – К. : Юрінком Інтер, 2003. – 544 с.
57. Адміністративне право України : підручник / [Битяк Ю. П., Гаращук В. М., Дьяченко О. В., Зима О. Т., Зуй В. В. та ін.]; за ред. Ю. П. Битяка. – К. : Юрінком Інтер, 2007. – 544 с.
58. Міжнародні організації, конвенції та багатосторонні угоди в галузі транспорту : навч. посіб. для студ. ВНЗ : Т. 3. Залізничний транспорт / За ред. А. М. Редзюка, І. Б. Матвіїва. – К. : ДП «Державтотранс НДІпроект», 2009. – 200 с.
59. Про Комплексну програму утвердження України як транзитної держави у 2002–2010 роках : Закон України від 7 лютого 2002 р. № 3022-III // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 24. – Ст. 166.
60. Про схвалення Концепції проекту Закону України «Про Основні засади державної політики у сфері профілактики травматизму невиробничого характеру» : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 червня 2009 р. № 632 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.nau.kiev.ua.
61. Бахрах Д. Н. Административное право : учеб. для вузов / Д. Н. Бахрах. – М. : БЕК, 1996. – 355 с.
62. Кодекс адміністративного судочинства України // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 35–36, № 37. – Ст. 446.
63. Смолин Г. В. Господарське право України. Заг. частина / Г. В. Смолин. – 2-ге вид. перераб. та доп. – Львів, ЗУКЦ, 2011. – 428 с.
64. Колпаков В. К. Теорія і практика адміністративного судочинства : монографія / В. К. Колпаков, В. В. Гордєєв. – Чернівці : Місто, 2011. – 384 с.
65. Остапенко О. І. Суб’єкти, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення. Навч. посіб / О. І. Остапенко. – Львів, Льв. держ. ун-т внутр. справ, 2009. – 213 с.
66. Фаринник В. І. Доповідна записка «Про участь представників МВС у міжвідомчій нараді з питань законності при застосуванні заходів адміністративного впливу органами внутрішніх справ» / В. І. Фаринник. – К. : Головний штаб МВС України (№ 10245/Мг від 05.07.2011), 2011. – 17 с.
67. Ківалов С. В. Адміністративне право України: навч.-метод. посіб. / С. В. Ківалов, Л. P. Біла. – 2-ге вид. перероб. і доп. – Одеса : Юридична література, 2008. – 312 с.
68. Ковалів М. В. Правові та організаційні засади збереження вантажів на залізничному транспорті України / М. В. Ковалів. – Львів : Афіша, 2003. – 198 с.
69. Тацій В. Я. Проблеми розбудови демократичної пра¬вової держави України та завдання юридичної науки / В. Я. Тацій // Матеріали наук.-прак. конф. «Проблеми правово¬го забезпечення економічної та соціальної політики в Україні» (м. Харків, 24–25 травня 2005 р.). – X. : Нац. юрид. акад. України, 2005. – С. 3–10.
70. Ротань В. Г. Науково-практичний коментар Законодавства України про працю / В. Г. Ротань, І. В. Зуб, О. Є. Сонін. – К. : Атіка, 2008 – 680 с.
71. Конституційне право України : Підруч. / [За заг. ред. В. Ф. Погорілка]. – К. : Наукова думка, Прецедент, 2006. – 334 с.
72. Кравченко В. В. Конституційне право України : навч. посіб. / В. В. Кравченко. – Вид. 3-тє, виправл. та доповн. – К. : Атіка, 2004. – 512 с.
73. Труфанов М. Е. Применение норм административного права : дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.14 / Труфанов Михаил Егорович. – М., 2007. – 371 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.lib.ua-ru.net/diss/cont/217513.html
74. Про заходи із забезпечення додержання прав фізичних та юридичних осіб щодо одержання адміністративних (державних) послуг : Указ Президента України від 3 липня 2009 р. № 508/2009 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.nau.kiev.ua.
75. Про затвердження переліку платних адміністративних послуг, що надаються Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 вересня 2011 р. № 892-р [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.nau.kiev.ua.
76. Про Національний план дій на 2011 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010–2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» : Указ Президента України від 27 квітня 2011 р. № 504/2011 [Електронний ресурс] // Режим доступу : http://www.zakon.rada.gov.ua.
77. Пухтецька Л. А. Європейські принципи адміністративного права та Європейський адміністративний простір / Л. А. Пухтецька. – К. : Ін-т держави та права ім. В. М. Корецького НАН України, 2007. – 88 с.
78. Верховна Рада України, Німецький Фонд міжнародного правового співробітництва // Матеріали семінару «Стан та перспективи розвитку адміністративного права : законодавство, наука, освіта» (12–13 жовтня 2001 р.). – Ч. 2. Німеччина та Республіка Польща . – Львів : Львів. нац. ун-т ім. І. Франка, 2001. – 208 с.
79. Quantitative linguistics and information theory и Linguistic automaton (совместно с Л. Н. Беляевой), обе работы опубликованы Quantitative Linguistik / Quantitative Linguistics. Ein internationales Handbuch / An International Handbook / Ed. вy R. Koehler, G. Altmann, R. Piotrowski. – Berlin – New York : Walter de Gruyter, 2005 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://lib.mexmat.ru/abc.php?letter=d
80. Пиотровский Р. Г. Математическая лингвистика. Учеб. пособ. / Р. Г. Пиотровский, К. Б. Бектаев, А. А. Пиотровская. – М. : Высшая школа, 1977. – 383 с.
81. Рулан Н. Юридическая антропология. Учеб. [Пер. с франц. Л. П. Данченко, А. И. Ковлера, Т. М. Пиняльвера, О. Э. Залогиной ; отв. ред. В.С. Нерсесянц] / Н. Рулан. – М. : Норма, 2000. – 310 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://lib.co.ua/sociology/rulan1/Rulan1.txt
82. Пархоменко Н. М. Реалізація права / Н. М. Пархоменко // Юридична енциклопедія : у 6 т. / голов. редкол. : Ю. С. Шемшученко (голова) [та ін.] ; НАН України, Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького. – К. : Українська енциклопедія, 2003. – Т. 5. – С. 246.
83. Кузьменко О. В. Адміністративно-процесуальне право України : Підручник / О. В. Кузьменко, Т. О. Гуржій; за ред. О. В. Кузьменко. – К. : Атіка, 2007. – 416 с.
84. Комзюк А. Т. Заходи адміністративного примусу в правоохоронній діяльності міліції : поняття, види та організаційно-правові питання реалізації : Монографія / А. Т. Комзюк ; за заг. ред. О. М. Бандурки. – Харків : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2002. – 336 с.
85. Авер’янов В. Б. Адміністративно-процесуальне право / В. Б. Авер’янов // Юридична енциклопедія : у 6 т. / голов. редкол. : Ю. С. Шемшученко (голова) [та ін.] ; НАН України, Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького. – К. : Українська енциклопедія, 1998. – Т.1. – 672 с.
86. Бандурка А. М. Административный процесс : [учеб.] / А. М.Бандурка, Н. М.Тищенко. – Харьков : Изд-во НУВД, 2001. – 352 с.
87. Перепелюк В. Г. Адміністративний процес / В. Г. Перепелюк. – Чернівці : Рута, 2001. – 316 с.
88. Педько Ю. С. Юрисдикція / Ю.С. Педько // Юридична енциклопедія : у 6 т. / голов. редкол. : Ю. С. Шемшученко (голова) [та ін.] ; НАН України, Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького. – К. : Українська енциклопедія, 2004. – Т. 6.– 768 с.
89. Сірий М. І. Процес у праві / М. І. Сірий // Юридична енциклопедія : у 6 т. / голов. редкол. : Ю. С. Шемшученко (голова) [та ін.] ; НАН України, Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького. – К. : Українська енциклопедія, 2003. – Т. 5. – 736 с.
90. Марина И. Н. Средства повышения эффективности применения норм права : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теория государства и права; история правовых учений» / И. Н. Марина. – М., 2009. – 24 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.dissercat.com/content/sredstva-povysheniya-effektivnosti-primeneniya-norm-prava
91. Адміністративно-деліктне законодавство : Зарубіжний досвід та пропозиції реформування в Україні / Автор-упоряд. О. А. Банчук. – К. : Книги для бізнесу, 2007. – 912 с.
92. Про заходи щодо усунення розбіжності окремих показників статистичної звітності по результатах адміністративної практики органів внутрішніх справ України : Доручення МВС України від 18 жовтня 2011 р. № 14468/Пп. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www. nau.kiev.ua
93. Сірий Є. В. Соціологія : загальна теорія, історія розвитку, спеціальні та галузеві теорії : навч. посіб. / Є. В. Сірий – К. : Атіка, 2004. – 480 с. . [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://pidruchniki.ws/17810409/ sotsiologiya/sotsiologiya_-_siriy_yev
94. Обертинський О. Від статистики до правди : що таке «погано» і чому це добре? / О. Обертинський // Іменем закону. – № 24. – 18–24 червня 2010 р. – С. 3.
95. Клочков В. Проблеми інформаційного забезпечення діяльності органів прокуратури / В. Клочков // Міліція України. – 2011. – № 7–8 (169–170). – С. 41.
96. Теорія держави і права. Акти застосування норм права // Електронна бібліотека [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ebk.net.ua/Book/ Konspekt/TDIP/036.htm
97. Школик А. М. Порівняльне адміністративне право. Навч. посіб. / А. М. Школик. – Львів, ЗУКЦ, 2007. – 308 с.
98. Смоленский М. Б. Административное право / М. Б. Смоленский. – Ростов-на-Дону : Феникс, 2005. – 346 с.
99. Повторева С. М. Структурний підхід – структуралізм – постструктуралізм (еволюція методології та її поширення у гуманітарних студіях) / С. М. Повторева. – Львів : Вид-во НУ «Львівська політехніка», 2010. – 336 с.
100. Эко У. Отсутствующая структура. Введение в семиологию. [Пер. с итал. В. Резник, А. Погоняйло]. / У. Эко. – СПб. : Симпозиум, 2006. – 544 с.
101. Карпачова Н. І. Виступ Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини на представленні Спеціальної доповіді «Стан дотримання Україною європейських стандартів з прав і свобод людини» з нагоди 60-річчя Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. – 22 жовтня 2010 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.nau.kiev.ua.
102. Тищенко М. М. Правовий статус свідка в адміністративному процесі / Тищенко М. М. // Наук. вісник Льв. ін.-ту внутр. справ : серія юридична. – 2002. – Вип. 2. – С. 70–76.
103. Колпаков В. К. Адміністративне право України : [підруч.] / В. К. Колпаков. – К. : Юрінком Інтер, 2001. – 752 с.
104. Денисенко В. В. Теория административно-деликтных отношений : дис. … д-ра юрид. наук : 12.00.14 / Денисенко Виктор Васильевич – 394 c. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.dslib.net/admin-pravo/denisenko.html
105. Ортинський В. Л. Організаційні засади управлінської діяльності в органах внутрішніх справ України : навч.-метод. посіб. / В. Л. Ортинський, З. Р. Кісіль, М. В. Ковалів. – Львів : Львів. держ. ун-т внутр. справ, 2006. – 248 с.
106. Про заходи щодо реформування державної служби в Україні та забезпечення захисту конституційних прав державних службовців : Указ Президента України від 20 вересня 2007 р. № 900/2007[Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.zakon.rada.gov.ua.
107. Коваль Л. В. Административно-деликтное отношение / Л. В. Коваль. – К. : Вища школа, 1979. – 230 с.
108. Чиркин В. Е. Юридическое лицо публичного права / В. Е. Чиркин. – М. : Норма, 2007. – 352 с.
109. Кравчук В. М. Соціально-правова природа юридичної особи : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / В. М. Кравчук. – Львів, 2000. – 16 с.
110. Адміністративний процес України : навч. поіб. / А. Т. Комзюк, В. М. Бевзенко, Р. С. Мельник. – К. : Прецедент, 2007. – 531 с.
111. Дугенец А. С. Административно-юрисдикционный процесс / А. С. Дугенец. – М. : ВНИИ МВД России, 2003. – 273 с.
112. Галаган И. А. К проблемам теории правоприменительных отношений / И. А. Галаган, А. В. Василенко // Государство и право. – 1998. – №3. – С.12–19.
113. Актуальні питання стратегії розвитку органів внутрішніх справ України у сучасних умовах : матеріали наук.-практ. конф. – К. : Академія управління МВС України, 2009. – 264 с.
114. Лановенко К. С. Досвід зарубіжних країн щодо використання оціночних понять у кримінальному законодавстві / К. С. Лановенко // Міліція України. – 2011. – № 7–8 (169–170). – С. 29–30.
115. Пробко І. Б. Провадження у справах про порушення законодавства з фінансових питань: дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.07 / Пробко Ілля Борисович. – Львів, 2009. – 237 с.
116. Остапенко О. І. Адміністративна деліктологія : соціально-правовий феномен і проблема розвитку / О. І. Остапенко. – Львів, Льв. держ. ін-т внутр. справ, 1995. – 312 с.
117. Алексеев С. С. Общая теория права : в 2 томах / С. С. Алексеев. – М. : Юрид. лит., 1981. – Т. I. – 361 с.
118. Про Кабінет Міністрів України : Закон України від 7 жовтня 2010 р. № 2591-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 9. – Ст. 58.
119. Про центральні органи виконавчої влади : Закон України від 17 березня 2011 № 3166-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 38. – Ст. 385.
120. Голосніченко І. П. Адміністративне право України : основні поняття. Навч. посіб. / І. П. Голосніченко, М. Ф. Стахурський, Н. І. Золотарьова ; за заг. ред. І. П. Голосніченка. – К. : ГАН, 2005. – 232 с.
121. Лазарев В. В. Применение советского права / В. В. Лазарев. – Казань: Изд-во Казанского гос. ун-та, 1972. – 200 с.
122. Крупчан О. Д. Організація виконавчої влади / О. Д. Крупчан. – К. : Вид-во УАДУ, 2001. – 132 с.
123. Ярмиш О. Н. Державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні : навч. посіб. / О. Н. Ярмиш, В. О. Серьогін. – Харків : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2002. – 672 с.
124. Кордун О. О. Особливості виконавчої влади в пострадянській Україні / О. О. Кордун. – К. : МАУП, 2000. – 248 с.
125. Аврутин Ю. Е. Перспективы развития административного права в контексте конституционной самоидентификации современной России [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.litkafe.ru/7829-perspektivy-razvitija-administrativnogo-prava-v.html
126. Про затвердження Системи оцінки діяльності органів внутрішніх справ України з використанням сучасних технологій та прогнозування : Наказ МВС України від 20 січня 2011 р. № 17 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua.
127. Про внесення змін до Наказу МВС України від 17 січня 2011р. № 17 : Наказ МВС України від 1 вересня 2011 р. № 653 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.zakon.rada.gov.ua.
128. Pravo administracyjne / Ura E. (red.). – Przemysl, Wyzsza szkola fdministracji izarzadzania, 1998. – 641 p.
129. Ярчевский В. Внешняя и внутренняя оценки работы польской полиции / В. Ярчевский. – К. : МВС України, 2011. – 47 с.
130. Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади : Указ Президента України від 9 грудня 2010 р. № 1085/2010 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.zakon.rada.gov.ua.
131. Тихомиров Ю. А. Теория компетенции / Ю. А. Тихомиров. – М. : Информцентр, 2001. – 354 с.
132. Мелех Л. В. Законність у правозастосовній діяльності: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / Л. В. Мелех. – Львів, 2010. – 20 с.
133. Колпаков В. К. Підсудність в адміністративному судочинстві : Метод. реком. / В. К. Колпаков, А. П. Огородник, Р. В. Ватаманюк, В. В. Гордєєв; М-во освіти і науки України, Акад. суддів України, Чернів. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича. – Чернівці : Золоті литаври, 2011. – 128 с.
134. Авер’янов В. Б. Суспільне визначення адміністративного права : новий погляд // Державне управління в Україні : Навч. посіб. – К. : 1999. – 256 с.
135. Полянський Т. Т. Зловживання правом : загальнотеоретична характеристика: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / Т. Т. Полянський. – Львів, 2011. – 16 с.
136. Сенников И. Е. Использование права как форма непосредственной реализации юридических норм : дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.01 / Сенников Игорь Евгеньевич. – Н. Новгород, 2003. – 212 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://info@lib.ua-ru.net
137. Декларація про державний суверенітет України : Декларація від 16 липня 1990 р. № 55-XII // Відомості Верховної Рад