ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДЕКЛАРУВАННЯ ДОХОДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ: ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА УКРАЇНИ ТА КРАЇН СНД

Краткое описание

ЗМІСТ ВСТУП ..................................................................................................................... 4 РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ДЕКЛАРУВАННЯ ДОХОДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ В УКРАЇНІ ТА ДЕЯКИХ КРАЇНАХ СНД...................................................................................................... 14rn1.1.Історичні передумови декларування доходів фізичних осіб в Україні та деяких країнах СНД..............................................................................................14rn1.2. Поняття «податкова декларація» та «декларування» в Україні і країнах СНД......................................................................................................................... 26rn1.3. Особливості правового статусу суб’єктів податкового декларування доходів фізичних осіб ........................................................................................... 50rnВисновки до першого розділу.............................................................................. 67rnРОЗДІЛ ІІ. ОСОБЛИВОСТІ ДЕКЛАРУВАННЯ ДОХОДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ В УКРАЇНІ ТА КРАЇНАХ СНД........................................................................... 72rn2.1. Правове регулювання податкового декларування доходів фізичних осіб в Україні та країнах СНД. ....................................................................................... 72rn2.2. Правове регулювання декларування доходів фізичних осіб підприємців та осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність в Україні та країнах СНД......................................................................................................................... 88rn2.3. Правове регулювання антикорупційного декларування в Україні та країнах СНД......................................................................................................... 105rnВисновки до другого розділу ............................................................................. 122rnРОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ДЕКЛАРУВАННЯ ДОХОДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ. .......................................... 127rn3.1. Запровадження «нульового» декларування доходів та майна фізичних осіб. ....................................................................................................................... 127 3rn3.2. Запровадження загальнообов’язкового декларування доходів фізичних осіб. ....................................................................................................................... 149rnВисновки до третього розділу............................................................................ 165 ВИСНОВКИ......................................................................................................... 169rnСПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ........................................................... 176 ДОДАТКИ............................................................................................................ 201rnДодаток А. Відповідальність за порушення подання податкової декларації202rnДодаток Б. Кількість форм податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб у країнах СНД.............................................................................................. 203rnДодаток В. Ставки податку на доходи фізичних осіб у країнах СНД........... 204rnВСТУПrnАктуальність теми пояснюється розвитком декларування доходів фізичних осіб, розширенням кола осіб, зобов’язаних декларувати свої доходи, та появою нових видів декларування. Запровадження найкращих практик урядування у сфері оподаткування потребує аналізу подібних правових систем для визначення переваг чи недоліків у власній. Правові системи України та країн СНД пов’язані спільними витоками та однаковими проблемами, які довелося вирішувати з моменту проголошення незалежності. В Україні та країнах СНД декларування доходів фізичних осіб використовується як зручний інструмент для вирішення питань оподаткування, питань соціальної політики (надання пільг, субсидій), боротьби з корупцією. Проте упорядкування державою відносин з декларування має хаотичний характер та не завжди існує розуміння, що декларації різних видів часто дублюють одна одну. Також відсутній належний понятійний інструментарій для позначення такого явища, як декларування. Органи, які здійснюють контроль за декларуванням, мають значний обсяг дискреційних повноважень, що у випадку з податковим декларуванням дозволяють тлумачити податкові норми на свою користь в обхід принципу правомірності дій платника податку, порушуючи таким чином його право на справедливу податкову систему. Транспарентність у відносинах між державою та громадянами найкраще відображається у декларуванні доходів, адже визначення прав і обов’язків учасників декларування та їх реалізація у переважно імперативних відносинах є індикатором правової держави. Для цього необхідно збільшувати кількість декларацій, які подаються платниками податків особисто. Так, за результатами звітної кампанії 2016 року (за 2015 рік), декларації подавали приблизно 554 тис. фізичних осіб (2,7 % зайнятого населення), при цьому у розвинених країнах відсоток декларування становить від 50 % зайнятого населення. 5 Декларування також є невід’ємною складовою системи протидії корупції, що підкреслено в Щорічному Посланні Президента до Верховної Ради «Про внутрішнє та зовнішнє становище України у 2016 році». Країни СНД, як і Україна, намагаються запроваджувати світові тренди в декларуванні доходів, що пов’язано також з необхідністю співробітництва з іншими розвиненими країнами, які рухаються в напрямі цифрової економіки. Таким чином розвиваються електронні сервіси для платників податків, декларування доходів стає загальним та всупереч заявленій лібералізації податкового законодавства відбувається посилення контролю без створення компенсаційних заходів для платників податків. Водночас декларування іноземного доходу сьогодні залежить від сумління фізичної особи-платника податків, адже без обміну податковою інформацією контролюючі органи не можуть отримати дані про такі доходи і без механізмів легалізації доходів, досвід використання яких мають країни СНД, неможливо вивести такі доходи з тіні. Усе вищевикладене та запровадження і подальший розвиток загальнообов’язкового декларування чи його елементів у країнах СНД додатково підтверджує актуальність проведення компаративістського аналізу правового регулювання декларування доходів фізичних осіб в Україні порівняно з державами-учасницями СНД для вирішення проблем вітчизняного правового регулювання. Посилення співпраці щодо обміну податковою інформацією, відповідно до підписаної між Україною та США угоди про її приєднання до FATCA та міждержавних договорів про уникнення подвійного оподаткування на основі типової конвенції ОЕСР передбачено автоматичний обмін інформацією між податковими інституціями сторін договору. Такі заходи передбачають обмін інформацією, яка формується також на основі декларацій платників податків. Такі заходи пов’язані з протидією агресивному податковому плануванню та ухиленню від сплати податків, кінцевими бенефіціарами від якого є конкретні фізичні особи або групи 6 фізичних осіб. Країни СНД значно випередили Україну в питанні запровадження стандартів міждержавного обміну інформацією з податкових питань. Усе вищевикладене та запровадження і подальший розвиток загальнообов’язкового декларування чи його елементів у країнах СНД додатково підтверджує актуальність проведення компаративістського аналізу правового регулювання декларування доходів фізичних осіб в Україні порівняно з державами-учасницями СНД для вирішення проблем вітчизняного правового регулювання. Теоретичне підґрунтя дисертації становлять наукові праці вітчизняних та зарубіжних фахівців з тематики дослідження: Р. Мессіка, К. Марчіза, Г. Леонарда, М. Тосуна, В. Андрущенка, Т. Тучак, І. Майбурова, Ю. Іванова, Ф. Ярошенка, Р. Магерамова, З. Мамедова, С. Алибекова, В. Тація, П. Селезня, А. Кансеітової, П. Гензеля. Під час вивчення окресленого питання були використані праці провідних учених у галузі фінaнсового прaвa: А. Бризгаліна, П. Бутко, Д. Вінницького, Р. Гaврилюк, Д. Гeтьмaнцeвa, О. Грaчової, П. Дуравкіна, І. Криницького, М. Карасьової, Л. Касьяненко, Т. Коломоєць, Ю. Крохіної, М. Кучeрявeнкa, О. Литвина, О. Мазурика, А. Новицького, Н. Онищук, Ю. Оніщика, С. Пархоменко-Цироциянц, М. Перепелиці, Н. Пришви, В. Рядінської, І. Самсіна, О. Солдатенко, А. Суббота, В. Теремецького, Н. Хімічeвої, О. Храброва, І. Чеховської, Ц. Ямпольської тa ін. Значний внесок у дослідження проблем податкової звітності зробив С. Шахов, який проаналізував особливості правового регулювання процедур її подання. Подання податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб як елемент податкового адміністрування досліджувала А. Беспалова. Позитивно оцінюючи здобутки цих та інших авторів, варто зазначити, що правове регулювання декларування доходів фізичних осіб в Україні та країнах СНД у наукових працях розглядалося фрагментарно і не було об’єктом комплексного дослідження. Як на теоретичному, так і на 7 практичному рівні не вирішене питання розмежування понять «податкова декларація» та «податкові розрахунки» і «фінансові звіти» та немає правової характеристики такого явища, як податкове декларування в Україні та країнах СНД. Зв’язок роботи з науковими програмами, темами. Дисертація виконана відповідно до Пріоритетних напрямів розвитку правової науки на 20162020 роки, затверджених постановою Загальних зборів Національної академії правових наук України від 03.03.2016, спрямована на реалізацію засад державної антикорупційної політики в Україні на 20152017 роки, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року № 265; Стратегічного плану розвитку ДФС України на 20152018 роки, затвердженого наказом ДФС України від 12.02.2015 № 80. Дисертаційне дослідження відповідає напрямам науково-дослідної роботи Університету державної фіскальної служби України. Окремі положення й висновки дисертації відповідають плану досліджень Науково-дослідного центру з проблем оподаткування та використані при підготовці аналітичних матеріалів та розробці науково- практичних рекомендацій за науково-дослідною темою «Інститут одноразового декларування в оподаткуванні фізичних осіб та його роль в забезпеченні балансу інтересів держави та платників податків» (державний реєстраційний номер УкрІНТЕІ 0113U000279).rnМета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у тому, щоб на основі компаративістського аналізу правового регулювання декларування доходів фізичних осіб в Україні та країнах СНД узагальнити теоретичні основи, удосконалити практику декларування доходів фізичних осіб і визначити шляхи його подальшого розвитку.rnДля досягнення цієї мети поставлені такі завдання: визначити основні етапи становлення правового регулювання декларування доходів фізичних осіб з метою встановлення закономірностей його формування в Україні та країнах СНД; 8 уточнити сутність понять «декларація» та «декларування» в наукових та законодавчих джерелах України та країн СНД; з’ясувати особливості податкової декларації як окремого документа в системі податкової звітності в Україні та країнах СНД; визначити коло суб’єктів декларування доходів фізичних осіб та їх правовий статус в Україні та країнах СНД; окреслити систему декларування доходів фізичних осіб; встановити та розкрити особливості правового регулювання податкового декларування доходів фізичних осіб в Україні та країнах СНД; виділити та проаналізувати особливості правового регулювання податкового декларування доходів самозайнятих осіб в Україні та країнах СНД; розглянути підходи до декларування доходів фізичних осіб, уповноважених на виконання функцій держави в Україні та країнах СНД; проаналізувати перспективи запровадження в Україні податкової амністії на прикладі досвіду країн СНД та інших країн з метою реформування системи декларування доходів фізичних осіб; запропонувати на основі узагальнення досвіду країн СНД та інших країн напрям розвитку декларування в Україні.rnОб’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у зв’язку з декларуванням доходів фізичних осіб в Україні та країнах СНД. Предметом дослідження є правове регулювання декларування доходів фізичних осіб в Україні та країнах СНД.rnМетоди дослідження. Під час дослідження використовувалися як загальнонаукові, так і спеціально-юридичні методи. Методологічну основу дослідження становить загальнонауковий діалектичний метод пізнання, який дозволив провести комплексний аналіз правового регулювання декларування доходів фізичних осіб (підрозділи 1.2, 1.3). Компаративістський (порівняльно-правовий) метод було використано для аналізу правового режиму податкової декларації, визначення понять «податкова декларація» та 9 «податкове декларування» (підрозділи 1.2, 1.3), для окреслення системи декларування доходів фізичних осіб та у процесі аналітичного огляду досвіду країн СНД (розділ 2) та інших країн світу щодо декларування доходів фізичних осіб, що дало можливість сформулювати рекомендації для вдосконалення національної системи оподаткування доходів фізичних осіб (підрозділи 3.1, 3.2). Застосування формально-логічного методу дозволило визначити поняття та основні елементи системи оподаткування доходів фізичних осіб (підрозділ 1.2). За допомогою історичного методу проаналізовано генезис декларування доходів фізичних осіб до ХХ ст. у країнах СНД та Україні (підрозділ 1.1). Метод класифікації використано при розробці класифікації видів доходів фізичних осіб, отримання яких передбачає подання податкової декларації в Україні та країнах СНД (підрозділ 2.1). Системний та логікосемантичний метод застосовувались протягом всього дослідження, що сприяло поглибленню понятійного апарату у сфері оподаткування доходів фізичних осіб (розділи 1, 2, 3). Нормативно-правовою основою дослідження є норми конституцій країн СНД, міжнародних договорів, законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів України та країн СНД, які являють собою підґрунтя для правового регулювання декларування доходів фізичних осіб. Емпіричною базою дослідження є історико-правові джерела фінансового права, фінансово-статистичні відомості та матеріали уповноважених органів, довідникові видання, судова практика, політико- правова публіцистика. Наукова новизна одержаних результатів. Робота є одним з перших компаративістських досліджень проблем правового регулювання декларування доходів фізичних осіб, у якому вирішується важливе науково- практичне завдання щодо формування наукової позиції визначення системи декларування доходів фізичних осіб, встановлення загальних принципів декларування у країнах СНД та визначення перспективних напрямів 10 удосконалення чинного законодавства у сфері декларування.rnНаукова новизна відобразилася у таких положеннях: уперше: застосувавши компаративістський метод, було проаналізовано та порівняно правові системи України та країн СНД щодо правового регулювання декларування доходів фізичних осіб та визначено напрями реформування декларування в Україні; обґрунтовано та охарактеризовано на основі нормативно-правового регулювання етапи розвитку правового регулювання декларування доходів фізичних осіб в Україні та країнах СНД; запропоновано систему декларацій: 1) за метою: податкова; митна; пільгова; антикорупційна; доброчесності; 2) за суб’єктом декларування доходів: особисто; через податкового агента; через представника; 3) за органом розгляду декларацій: органам фіскальної служби (податкові та митні декларації); органам соцзабезпечення (для оформлення субсидій); НАЗК та кадрові служби за місцем роботи (електронне декларування з 2016 року та майнові декларації держслужбовців); удосконалено: понятійний категоріальний апарат, який характеризує особливості правового регулювання декларування доходів фізичних осіб, а саме: декларування у широкому та вузькому значеннях, податкова декларація, незалежна професійна діяльність; теоретичні положення про виконання обов’язку податкової звітності та декларування доходів фізичних осіб щодо підстав виникнення обов’язку декларування; характеристику платників податку на доходи фізичних осіб як суб’єктів податкових правовідносин, що зобов’язані подавати податкову декларацію; 11 положення щодо практичного застосування теоретичних основ антикорупційного декларування в Україні та країнах СНД у контексті вимог, яким повинна відповідати форма антикорупційної декларації; набули подальшого розвитку: пропозиції щодо реформування декларування доходів фізичних осіб у контексті уніфікації податкових декларацій під час проведення можливої акції з податкової амністії; наукові погляди щодо декларування доходів самозайнятих осіб у сфері юриспруденції: адвокатів та нотаріусів у контексті розроблення окремих декларацій для кожної категорії самозайнятих осіб; визначення змісту стадій податкового декларування доходів фізичних осіб; теоретичне обґрунтування необхідності запровадження загальнообов’язкового декларування доходів фізичних осіб з метою протидії зловживанням у податковій сфері. Практичне значення отриманих результатів дослідження обумовлене положеннями наукової новизни та можливістю використання висновків у правотворчій та правозастосовній діяльності, для подальшого розвитку теорії відповідальності в науці фінансового права. Окремі положення, викладені в дисертаційній роботі, можуть бути використані: у науково-дослідній роботі для теоретичних розробок питань декларування доходів фізичних осіб (довідка про впровадження Науково- дослідного центру з проблем оподаткування від 30.11.2015); у правотворчості у результаті дослідження сформульовано ряд пропозицій щодо внесення змін і доповнень до чинного законодавства; у правозастосовній діяльності для вдосконалення податковими органами практики декларування доходів фізичних осіб; у навчальному процесі під час викладання дисципліни «Фінансове право», «Податкове право» (акт впровадження Університету державної фіскальної служби України від 28.12.2016), «Адміністративний процес» (акт 12 впровадження Ірпінського державного коледжу економіки та права від 22.12.2016). Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною науковою працею. Основні теоретичні положення та розробки, що характеризують наукову новизну дослідження, теоретичне і практичне значення його результатів, здійснено дисертантом особисто. Ідеї та розробки співавторів у дисертації не використовувалися.

Список литературы

ВИСНОВКИ У дисертації на основі компаративістського аналізу правового регулювання декларування доходів фізичних осіб в Україні та країнах СНД здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання розроблено теоретичні основи правового регулювання декларування доходів, визначено ряд наукових понять та категорій, запропоновано напрями розвитку правового регулювання декларування доходів фізичних осіб. У результаті сформульовано ряд висновків, основні з них такі:rn1. Сучасний стан економічних відносин держави та фізичних осіб відображається у формі декларування доходів. Реальний стан показує, що декларування не надає можливості контролювати доходи громадян, а громадянам реалізовувати свої права. Процес декларування є недостатньо врегульованим і потребує змін у законодавстві для відпрацювання як форм, так і процедур складання, подання, прийняття та обробки декларацій. Україна та країни СНД мають однакові основи для розбудови свого законодавства, а тому порівняльний аналіз подібних правових систем дозволив краще зрозуміти, як правильно запроваджувати та удосконалювати новації у сфері правового регулювання декларування доходів фізичних осіб, виявити недосконалі положення та прогалини вітчизняного законодавства та визначити напрями реформування системи декларування в Україні.rn2. Аналіз нормативно-правового регулювання декларування надав можливість виділити такі етапи становлення правового регулювання декларування доходів фізичних осіб в Україні: перший етап встановлення податку на прибуток громадян 1991 1996 рр.; другий етап закріплення у Конституції України одночасно з обов’язком сплати податку обов’язку з подання до податкових органів декларації про майновий стан та доходи 19962003 рр.; 170 третій етап прийняття Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», що визначив умови та порядок затвердження податкової декларації та основні вимоги до неї 20032010 рр.; четвертий етап прийняття Податкового кодексу України, який значно розширив можливості для організованого правового регулювання декларування доходів фізичних осіб, а також визначив додаткові можливості щодо подання звітності в електронному вигляді з 2011 року; п’ятий етап правове врегулювання електронного кабінету платника податків у ПКУ та заборона контролюючим органам в односторонньому порядку розривати договори про прийняття електронної звітності від платників податків.rn3. Правове регулювання режиму податкової декларації є одним із ефективних способів закріплення податкових правовідносин, що певним чином зумовлює виникнення демократичних відносин між державою та громадянином, є одночасно засвідченням волі платника податків і фіксацією обов’язку держави перед громадянами. У податковому законодавстві країн СНД немає єдиного підходу щодо визначення понять «податкова звітність» та «податкова декларація». Проте поняття «податкова декларація» є вужчим за своїм змістом та значенням, оскільки податкова звітність є поняття більш динамічне і характеризує сукупність процедур, пов’язаних з рядом звітних документів та формується на підставі загальних принципів системи оподаткування країн СНД.rn4. Податкова декларація та розрахунок є різними документами та мають своє окреме призначення в законодавстві країн СНД. Податкова декларація як документ характеризується такими ознаками: має свою конкретно визначену форму, що залежить від податку; систему даних, необхідну для заповнення; додатки; що є невід’ємною частиною податкової декларації; строки подання; порядок заповнення та подання до податкових органів; містить перелік усіх основних даних, необхідних для обчислення та нарахування податку. 171 Податкова декларація це документ з нормативно закріпленою формою, обов’язковий для подання платником податку з метою узгодження податкового зобов’язання у визначені законом строки до уповноваженого контролюючого органу, зобов’язаного її прийняти.rn5. Подання податкових декларацій до податкових органів прийнято називати декларуванням, водночас саме визначення декларування відсутнє в податковому законодавстві. З положень податкового законодавства країн СНД випливає розуміння поняття «податкове декларування» як заповнення даних податкової декларації. Використання цього терміна застосовується для характеристики сукупності процедур з приводу прийняття та подання податкових декларацій, внесення змін до них або ж «періоду декларування», період, протягом якого подаються декларації. Пропонуємо визначати податкове декларування так: у вузькому значенні податкове декларування сукупність дій уповноважених органів та декларанта з приводу складання, ведення та подання документів установленої форми, які містять результати діяльності платника податку, його майновий стан і фіксують процес нарахування податку, а також суму, що підлягає сплаті до бюджету; у широкому значенні декларування врегульована законодавством сукупність дій уповноважених органів та підпорядкованих суб’єктів з приводу складання, затвердження, ведення та подання документів установленої форми, їхнього опрацювання, аналізу та прийняття відповідних заходів реагування за результатами декларування.rn6. Податкове декларування як сукупність процедур податкової звітності відбувається стадійно та включає такі процедури: затвердження податкової декларації (попри адміністративний характер потрапляє під вплив податковоправового регулювання п. 1. 1 ст. 1 ПКУ); заповнення декларацій (базуються на опрацюванні інформації з податкового обліку); подання податкових декларацій (особисто, через представника, податковим агентом в електронному чи паперовому вигляді, засобами поштового зв’язку чи 172 наручно); прийняття податкової звітності (як характеристика публічно- правового обов’язку контролюючого органу з адміністрування податків, зборів та митних платежів). Як специфічні правовідносини, декларування характеризується участю суб’єкта владних повноважень (податкового органу) та платника податку (зобов’язаного суб’єкта), об’єктом яких є формування, заповнення, подання та перевірка звітності. Залежно від національних особливостей податкового законодавства та інституціонального забезпечення податкове декларування характеризується відмінністю в термінах подання, порядку заповнення, порядку подання, порядку внесення змін, відповідальністю за порушення порядку декларування, встановленого законом.rn7. Суб’єкти податкового декларування доходів фізичних осіб об’єктивно поділяються на владних та зобов’язаних, що відображується у співвідношенні їхніх прав та обов’язків. Суб’єктом декларування доходів фізичних осіб є суб’єкт податкового права, який реалізує свою правосуб’єктність шляхом створення та контролю або заповнення та подання податкової декларації про майновий стан і доходи. Таким чином, суб’єктами податкового декларування доходів фізичних осіб є: держава в особі уповноважених органів, до виключної компетенції якої належить встановлення податків та зборів, механізму їхнього справляння, контролю та застосування заходів державного примусу; фізичні особи, що зобов’язані декларувати свої доходи, тобто будь-яка особа наділена податковою дієздатністю та отримує доходи; особи, що сприяють здійсненню декларування, до яких належать податкові агенти, представники, банківські установи.rn8. Підставами для виникнення обов’язку подання податкової декларації, особисто в країнах СНД та Україні, є: отримання майнового доходу; дохід не від податкового агента; дохід із-за кордону чи наявність коштів в іноземних банках; дохід від підприємницької діяльності; дохід від провадження незалежної професійної діяльності; виїзд резидента на постійне 173 місце проживання в іншу країну; інші випадки, передбачені податковим законодавством.rn9. Уніфікація форм декларацій на сучасному етапі лише ускладнює розуміння порядку її заповнення. Створення різних варіантів декларацій дозволяє враховувати особливості конкретного платника податків та диференціювати платників податків з метою оподаткування на різні групи відповідно до видів доходів, рівня доходів, сімейних чи одиноких, з дітьми та ін. Завдяки цьому вдається ефективно розподіляти пільги і відрахування та ефективно проводити податкову політику щодо оподаткування доходів фізичних осіб. Таку практику використовують у США, Німеччині, Фінляндії, Данії, Австралії. Правозастосовна практика цих країн не визначає проблемною наявність різних форм податкової декларації з одного податку. Серед країн СНД подібну позицію займає Казахстан. Таким чином, потрібно не скорочувати кількість додатків, збільшуючи обсяг позицій клітинок у формі податкової декларації, а розробити окремі декларації для підприємця, особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, фізичної особи людини. Далі їх можна поділити за рівнем доходів. Урахування індивідуальних особливостей груп платників податків дозволить успішно реформувати систему оподаткування в цілому не однобоко з точки зору фіскального інтересу, а з урахуванням інтересів платників податків. За загальною практикою країн СНД, незалежна професійна діяльність не є підприємницькою, тому запропоновано визначати її як діяльність фізичних осіб, що володіють спеціальними професійними знаннями, кваліфікацією чи навичками, спрямовану на задоволення суспільних потреб, і через морально- етичні та організаційні особливості законодавством визначається як непідприємницька.rn10. Декларування доходів посадових осіб у країнах СНД має суттєві відмінності, що зумовлено необхідністю пошуку дієвих засобів боротьби з корупцією та відсутністю в деяких з них транспарентності. Міжнародні антикорупційні стандарти щодо декларування доходів та майна публічних 174 осіб та осіб, що виконують функції держави, полягають у запровадженні антикорупційного декларування, які поширюються на членів сімей декларантів, оприлюдненні декларацій з визначенням інформації, яка не підлягає опублікуванню, створенні незалежного органу за моніторингом декларацій та щодо бази антикорупційних декларацій, запровадженні відповідальності за декларування недостовірної інформації. Форма антикорупційної декларації повинна відповідати таким вимогам: чітко визначена форма та зміст; наявність інструкцій і роз’яснень на рівні уповноваженого органу з формування та реалізації антикорупційної політики; не перевантаження зайвою інформацію, яка не передбачена положеннями фінансового контролю та щодо конфлікту інтересів у антикорупційному законі, а також збір і обробка якої не має на меті антикорупційний контроль доходів та інтересів декларанта.rn11. Запровадження загальнообов’язкового декларування потребує удосконалення правового регулювання і забезпечення платникам податків можливості показати свої доходи, які раніше не були задекларовані без застосування відповідальності. Досвід податкової амністії, зокрема позитивний, мають країни СНД з подібними українській системами оподаткування. Крім того, деякі з країн реалізовують програму або поодинокі кроки, результатом яких має стати загальнообов’язкове декларування доходів фізичних осіб.rn12. Проведення легалізації доходів фізичних осіб в Україні повинно передбачати чітке визначення кола відповідальності, від якої звільнятимуться суб’єкти «разового» чи «нульового» декларування з урахуванням рекомендацій FATF. Гарантія щодо непереслідування повинна бути можливою лише щодо відповідальності за порушення податкового законодавства, якщо ж буде виявлено, що доходи отримані від результатів злочинної діяльності (пограбування, вбивство), тоді амністія не застосовуватиметься. Для отримання потрібного ефекту від запровадження податкової амністії з урахуванням досвіду країн СНД та інших країн світу 175 необхідно: максимально спростити форми «нульової декларації», механізми її подання в електронному вигляді платниками податків до уповноваженого органу та надання допомоги фізичним особам при її заповненні шляхом надання консультацій; проводити ефективну інформаційну кампанію в ЗМІ, розробити пояснення щодо порядку заповнення та подання; забезпечити гарантії використання «нульової декларації» в електронному вигляді як доказу в кримінальному чи адміністративному судочинстві; забезпечити правовий захист інформації, що міститься в декларації, шляхом надання їй статусу «конфіденційної»; забезпечити механізм ефективного захисту платника податків у випадку, якщо орган досудового слідства не бере до уваги «нульову декларацію» як доказ звільнення від відповідальності у справі з приводу притягнення до відповідальності, від якої особа звільнена законом про амністію; визначити оптимальний рівень майна, яке має особа, що не подавала «нульову декларацію», з метою застосування методу доходів та витрат; посилити контрольно-наглядові заходи й відповідальність за економічні злочини та правопорушення, на які розповсюджувалась амністія.rn13. Загальнообов’язкове декларування доходів фізичних осіб дозволить актуалізовувати інформацію, необхідну для протидії зловживанням у податковій сфері, не порушуючи при цьому конституційних прав людини та громадянина. Для реалізації загальнообов’язкового декларування виходячи з досвіду країн СНД та країн ОЕСР необхідно: затвердити стратегію розвитку податкових органів, у якій передбачити перехід на електронне урядування; забезпечити на законодавчому рівні захист інформації платників податків в електронних сервісах податкових органів; відмінити відповідальність за порушення строків подання декларації, якщо вона подається в електронному вигляді; запровадити інститут податкових консультантів.rnСПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: 1. Актуальні питання науки фінансового права : монографія /за ред. М. П. Кучерявенка. Х. : Право, 2010. 464 с. 2. Актуальні проблеми теорії та практики оподаткування : монографія / [за редакцією Новицького А. М., Лисенка В. В., Швабія К. І.]. Ірпінь : Видавництво Національного університету ДПС України, 2013. 556 с. 3. Алексеєнко Л. М. Економічний словник: банківська справа, фондовий ринок (українсько-англійсько-російський тлумачний словник) / Л. М. Алексеєнко, В. М. Олексієнко, А. І. Юрекевич. К. : Видавничий будинок «Максимум»; Тернопіль «Економічна думка», 2000. 592 с. 4. Алибеков С. Т. Налоговое право Республики Казахстан (Общая и Особенная части) : учебник / С. Т. Алибеков. 2-е издание, дополн. и исправл. Алматы, 2013. 991 с. 5. Андрущенко В. Л. Моральноетичні імперативи податків та оподаткування (західна традиція): [монографія] / В. Л. Андрущенко, Т. В. Тучак. К. : Алерта, 2013. 384 с. 6. Бабін І. І. Правовий статус податкового агента як суб’єкта податкового права / І. І. Бабін // Науковий вісник Чернівецького університету. 2014. Вип. 728: Правознавство. С. 99102. 7. Барановський О. Проблеми власності та легалізації капіталів і доходів в Україні / О. Барановський // Національна безпека і оборона. 2004. № 2. С. 213. 8. Барихин А. Б. Большой юридический энциклопедический словар / А. Б. Барихин. М. : Книжный мир, 2000. 720 с. 9. Белова Т. А. Институт налоговой амнистии и его место в системе налогового права : дисс. ... кандидата юрид. наук : 12.00.04 финансовое право; налоговое право; бюджетное право / Белова Татьяна Александровна ; 177 Саратовская государственная юридическая академия. Саратов, 2015. 204 с. 10. Белых В. С. Налоговое право России : краткий учебный курс / В. С. Белых, Д. В. Винницкий. М. : НОРМА, 2004. 458 с. 11. Богославец Т. Н. Формирование системы налога на доходы физических лиц / Т. Н. Богославец // Вестник Омского университета. 2008. № 4. С. 1518. 12. Большой юридический словарь / под ред. А. Я. Сухарева, В. Е. Крутских. 2-е изд., перераб. и доп. М. : ИНФРА-М, 2004. 704 с. 13. Буланже М. Из истории подоходного налога и налога на прибыль [Електронний ресурс] / М. Буланже // Налоговый вестник. Режим доступу : http://www.nalvest.com/nv-articles/detail.php?ID=21595 14. Бутко П. Є. Правовий статус фізичних осіб платників податків : дис. кандидата юр. наук : 12.00.07 / Бутко Павло Євгенович. Ірпінь, 2013. 189 с. 15. Бутко П. Є. Правосуб’єктність фізичних осіб платників податків / П. Є. Бутко // Держава та регіони. 2013. №1(39). С. 7578. (Серія «Право»). 16. Бюджетна підтримка та податкове стимулювання національної економіки України / [за заг. ред. Л. Л. Тарангул]. Ірпінь : Національний університет ДПС України, 2012. 532, [364384] с. 17. В Азербайджане изменился механизм налогообложения частных нотариусов / Ассоциация содействия развитию гражданского общества [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://avciya.az/ru/index.php?newsid=22273 18. Винницкий Д. В. Субъекты налогового права / Д. В. Винницкий. М. : НОРМА, 2000. 192 с. 19. Гай Нижник П. П. Фінансова політика уряду Української Держави Гетьмана Павла Скоропадського (29 квітня 14 грудня 1918 р.) : [монографія] / П. П. Гай Нижник. К., 2004 430 с. 178 20. Гетьманцев Д. Глобальный дефект [Електронний ресурс] / Д. Гетьманцев // Зеркало недели. 2016. № 37, 14 жовтня. Режим доступу: http://gazeta.zn.ua/finances/globalnyy-defekt-predstavlennyy-minfinom-proektizmeneniy-v-nk-stradaet-nizkim-kachestvom-realizacii-v-celom-neplohih-idey_.html 21. Годме П. М. Финансовое право / П. М. Годме ; пер. Р. О. Халфиной. М., 1978. С. 406. 22. Головашевич О. О. Правове регулювання оподаткування доходів фізичних осіб в Україні : дис. канд. юрид. наук: 12.00.07 / Головашевич Олександр Олександрович. Х., 2007. 193 с. 23. Государственная Налоговая Служба Республики Молдова [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://www.fisc.md/Nerezidenti.aspx 24. Гражданский кодекс Республики Казахстан (Общая часть), принят Верховным Советом Республики Казахстан 27 декабря 1994 года (с изменениями и дополнениями по состоянию на 27.02.2017 г.) [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://online.zakon.kz/Document/?doc_id=1006061&doc_id2=1006061#pos=34;- 8&pos2=648;72 25. Гражданский кодекс Российской Федерации (ГК РФ) 1913 [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://base.garant.ru/10164072/3/ 26. Грачева Е. Ю. Налоговое право : учебник / Е. Ю. Грачева, М. Ф. Ивлиева, Э. Д. Соколова. М. : Юристъ, 2005. 223 с. (Scholae) 27. Декларації. Аналіз декларацій чиновників : Проект Канцелярської сотні [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://declarations.com.ua 28. Довідник термінів нормативно-правового забезпечення господарської діяльності в Україні : наукове видання/ [М. В. Кужельний, Т. І. Єфименко, Є. В. Калюга]; за ред. д.е.н., проф. М. В. Кужельного. Рівне : НУВГП, 2009. 306 с. 179 29. Дуравкін П. М. Податковий обов’язок: правова категорія чи наукова абстракція / П. М. Дуравкін // Державне будівництво та місцеве самоврядування : зб. наук. пр. Х. : Право, 2014. Вип. 27. 284 с. 30. Единая налоговая декларация физического лица, не осуществляющего предпринимательскую деятельность (FORM STI - 100) и Порядок заполнения (вступила в силу с 22 июня 2016 года) [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://www.sti.gov.kg/STSDocuments/Sti_100fl080514.pdf 31. Економічна енциклопедія : у трьох томах. Т. 1 / ред. кол.: С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. К. : Видавничий центр «Академія», 2000. 864 с. 32. Економічна енциклопедія : у трьох томах. Т. 2 / ред. кол.: С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. К. : Видавничий центр «Академія», 2000. 848 с. 33. Економічна енциклопедія : у трьох томах. Т. 3 / ред. кол.: С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. К. : Видавничий центр «Академія», 2000. 952 с. 34. Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування [Електронний ресурс]. Режим доступу : https://public.nazk.gov.ua/search 35. Загальна декларація прав людини і громадянина : від 10.12.1948 [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgibin/laws/main.cgi?nreg=995_015 36. Зайчук О. В. Теорія держави і права. Академічний курс : підручник / О. В. Зайчук, Н. М. Оніщенко, за ред. О. В. Зайчука. К. : Юрінком Інтер, 2006. 688 с. 37. Збінський Є. Ф. Інститут податкової таємниці в Російській Федерації: компаративний аналіз / Є. Ф. Збінський // Науковий вісник Херсонського державного університету. 2016. Вип. 1, Том 3. С. 1618. (Серія «Юридичні науки»). 38. Звіт про виконання Плану роботи Державної фіскальної служби України на 2015 рік [Електронний ресурс]. 96 с. Режим доступу : http://sfs.gov.ua/data/files/131201.pdf 180 39. Исаев А. А. Очерк теории и политики налогов / А. А. Исаев. М. : ООО «ЮрИнфоР-Пресс», 2004. С. 3233. 40. Інститут одноразового декларування в оподаткуванні фізичних осіб та його роль в забезпеченні балансу інтересів держави та платників податків : звіт про науково-дослідну роботу : № 0113U000279 / Національний університет державної податкової служби України ; Науково-дослідний центр з проблем оподаткування (НДЦ ПО). 175 с. 41. Історія оподаткування : навчальний посібник / Ф. О. Ярошенко, В. Л. Андрущенко, П. В. Мельник. Ірпінь : Національна академія ДПС України, 2004. 242 с. 42. Кансеитова А. К. Совершенствование системы налогообложения доходов физических лиц: проблемы, приоритеты и перспективы : дисс. доктора философии (PhD) в области экономики Казахстан: 6D050600 экономика, теория управления / Кансеитова Акмарал Кансеиткызы ; Казахский национальний университет имени Аль-Фараби. Алматы, 2012. 177 с. 43. Карагусова Г. Теневая экономика: тенденции развития / Г. Карагусова // Атамура. 2001. № 2. С. 22. 44. Карасева М. В. Проект НК РФ и новые явления в праве / М. В. Карасева // Хозяйство и право. 1997. № 4. С. 78, 79. 45. Кечекьян С. Ф. Правоотношения в социалистическом обществе / С. Ф. Кечекьян. М. : Изд-во Акад. наук СССР, 1958. 187 с. 46. Князьков В. В. Фінансово-правове регулювання діяльності суб’єктів господарювання : дис. канд. юрид. наук : 12.00.07 / Князьков Валерій Володимирович. К., 2014. 232 с. 47. Коаліція громадських організацій «Декларації під контролем» закликає президента накласти вето на ухвалений законопроект #3755 [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://ti-ukraine.org/news/oficial/5829.html 48. Кодекс Республики Беларусь об административных правонарушениях : от 21 апреля 2003 года [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://pravo.by/main.aspx?guid=6361 181 49. Кодекс Республіки Узбекистан про Адміністративну відповідальність [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://lex.uz/pages/getact.aspx?lact_id=97661 50. Коментар Президента 11 серпня 2016 року: Повноцінне електронне декларування активів посадовців почнеться 15 серпня. Заднього ходу не допущу [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.president.gov.ua/news/komentar-prezidenta-povnocinne-elektronnedeklaruvannya-akti-37847 51. Комітет Верховної Ради України з питань бюджету : Протокол засідання : від 24 грудня 2015 року № 44 [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://budget.rada.gov.ua/kombjudjet/control/uk/publish/article?art_id=55087&cat _id=52137&search_param=%D0%9C%D0%B8%D1%81%D0%B8%D0%BA&se archForum=1&searchDocarch=1&searchPublishing=1 52. Конвенція Організації Об'єднаних Націй проти корупції [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_c16 53. Конвенція про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах : від 25.01.1988 (зі змінами та доповненнями) [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/994_325 54. Конституція України : від 28.06.1996 № 254к/96-ВР [Електронний ресурс]. Режим доступу : http: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/254к/96 55. Коркунов Н. М. Лекции по общей теории права / Н. М. Коркунов. СПб., 1898. 363 с. 56. Костенко Н. Ю. Налоговая тайна : научно-практическое пособие / Н. Ю. Костенко. М., 2003. С. 23. 57. Котюк В. О. Основи держави і права : [навч. посіб.] / В.О. Котюк. 3-тє вид., доповн. і перероб. К. :Атіка, 2001. 432 с. 58. Краус Н. М. Механізм податкової взаємодії тіньового та офіційного секторів / Н. М. Краус // Економіка і регіон. 2009. № 4. С. 197202. 182 59. Кримінальний кодекс України : від 05.04.2001 № 2341-III [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341- 14/paran3155#n3155 60. Кримінальний процесуальний кодекс України [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/stru#Stru 61. Криницький І. Є. Податкова амністія та податкова пільга: проблема співвідношення / І. Є. Криницький // Право та управління. 2012. № 3. С. 228240. 62. Криницький І. Є. Правове регулювання оподаткування майна : дис. кандидата юрид. наук: 12.00.07 / Криницький Ігор Євгенович. Харків, 2001. С. 105. 63. Криницький І. Є. Теоретичні проблеми податкового процесу : монографія / І. Є. Криницький. Х. : Право, 2009. 460 с. 64. Кустова, М. В. Налоговое право России. Общая часть / [М. В. Кустова, О. А. Ногина, Н. А. Шевелева ]; отв. ред. Н. А. Шевелева. М. : Юристь, 2001. С. 340. 65. Кучерявенко М. П. Колізійні проблеми Податкового кодексу України / М. П. Кучерявенко // Фінансове Право. 2014. № 2(28). С. 710. 66. Кучерявенко М. П. Основи податкового права : навч.