ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ СУБ’ЄКТІВ ТРУДОВОГО ПРАВА В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ

Краткое описание

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

На правах рукопису

ДУРАВКІНА НАТАЛІЯ ІГОРІВНА

УДК: 349.22

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ СУБ’ЄКТІВ ТРУДОВОГО ПРАВА В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ

12.00.05 – трудове право;
право соціального забезпечення

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
кандидат юридичних наук, доцент
ШАМШИНА І.І.

ЛУГАНСЬК – 2011
ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ………………………………...…..…3
ВСТУП………………………………………………………………...................4

РОЗДІЛ 1. ІНСТИТУТ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ В ТРУДОВОМУ ПРАВІ УКРАЇНИ……………………………………………………………................11
1.1. Роль і функції відповідальності в механізмі забезпечення прав і свобод людини та громадянина………………………………………………………..11
1.2. Правова природа інституту відповідальності в трудовому праві………30
1.3. Види відповідальності в трудовому праві…………………………..……52
Висновки до розділу 1………………………………………………………...73

РОЗДІЛ 2. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СУБ’ЄКТІВ ТРУДОВИХ ПРАВОВІДНОСИН…………………………………………...………………77
2.1. Відповідальність працівника як суб’єкта трудових правовідносин………………………………………………….……………….77
2.2. Відповідальність роботодавця як суб’єкта трудових правовідносин…………………………………………………………………..99
2.3. Встановлення відповідальності суб’єктів трудових правовідносин за діючим і перспективним трудовим законодавством……….……………….138
Висновки до розділу 2……………………………………………….............155

ВИСНОВКИ………………………………….……………………………….159
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…….………………..…………..163

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
КЗпП України − Кодекс законів про працю України;
КУпАП − Кодекс України про адміністративні правопорушення;
КК України − Кримінальний кодекс України;
ЦК України − Цивільний кодекс України;
КТС − комісія по трудовим спорам;
МОП − Міжнародна організація праці.

ВСТУП
Актуальність теми. Соціально-економічні перетворення, які відбуваються в Україні й спрямовані на становлення ринкової економіки, зумовлюють суттєві зміни механізму правової регламентації відносин у сфері праці, у тому числі механізму правового забезпечення дотримання вимог трудового законодавства шляхом установлення відповідальності.
Конституцією України власність визнається важливою соціальною цінністю, охорона й захист якої складають одну з функцій держави. Серед юридичних засобів охорони правам власності як роботодавця, так і працівника важливе місце належить заходам відповідальності. Норми інституту відповідальності суб’єктів трудових правовідносин, які формувалися в умовах адміністративно-командної системи, були зорієнтовані в основному на захист інтересів держави та відповідно на охорону її власності. Стрімкий перехід економіки України до ринкової, призвів до появи у правовому полі нашої держави великої кількості суб’єктів заснованих на різних формах власності, створених у різних організаційно-правових формах. Існування зазначених суб’єктів потребує внесення змін до зазначеного правового інституту. При цьому ці зміни повинні відбуватися із врахуванням як прав найманих працівників, так і економічних інтересів роботодавців.
Підготовка до прийняття Верховною Радою України Трудового кодексу, вимагає вдосконалення концепції Кодексу загалом і кожного з його розділів, зокрема, одними з яких є розділи, що регулюють відповідальність роботодавця та працівника. Сьогодні, за умов проведення правової реформи необхідним є забезпечення не лише демократичного за своїм змістом трудового законодавства, а й створення дієвої системи правових засобів, здатної забезпечити належне виконання трудових обов’язків сторонами трудового договору.
Питання відповідальності працівника та роботодавця як суб’єктів трудових правовідносин були предметом наукових досліджень В.Я. Бурака, В.С. Венедіктова, Л.Я. Гінцбурга, І.В. Зуба, З.Я. Козак, Р.З. Лівшиця, В.Г. Ротаня, П.Д. Пилипенка, О.І. Процевського, П.Р. Стависького, Б.С. Стичинського, Л.О. Сироватської, Н.М. Хуторян, О.М. Ярошенко та інших вчених. Проте, не дивлячись на ґрунтовні дослідження зазначених науковців, воно залишається актуальним. Більше того, на даний момент проблематика юридичної відповідальності роботодавця та працівника в трудовому праві ще більше актуалізувалась. До сьогодні є спірним і повністю не узгодженим питання стосовно поняття юридичної відповідальності взагалі та матеріальної й дисциплінарної, зокрема. Виникає необхідність дослідження відповідальності в трудовому праві з метою виявлення в ній не лише негативного, а й позитивного аспекту.
Наведене свідчить про актуальність і необхідність проведення подальших наукових досліджень питань відповідальності суб’єктів трудових правовідносин.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертація виконана на кафедрі правознавства Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля відповідно до комплексної цільової програми університету й кафедри «Актуальні проблеми розвитку українського законодавства на сучасному етапі». Тема роботи узгоджується з планами наукових досліджень кафедри правознавства Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на підставі комплексного аналізу наукової юридичної літератури, чинного законодавства України та практики його реалізації визначити сутність та особливості відповідальності в трудовому праві України, а також розробити на цій підставі науково обґрунтовані пропозиції та рекомендації стосовно розвитку та вдосконалення правового регулювання у цій царині.
Для досягнення цієї мети в дисертації вирішуються такі основні завдання:
− визначити роль і функції відповідальності в механізмі забезпечення прав і свобод людини та громадянина;
− сформулювати поняття «відповідальність» в трудовому праві та визначити умови за яких вона настає;
− окреслити історію становлення та розвитку інституту відповідальності в трудовому праві;
− визначити види відповідальності в трудовому праві;
− розкрити ґенезу наукової думки стосовно інституту відповідальності в трудовому праві;
− висвітлити особливості відповідальності роботодавця в трудовому праві, а також підстави та умови її настання;
− визначити прогалини та недоліки сучасного стану правового регулювання відповідальності працівника та роботодавця;
− розробити науково обґрунтовані пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення законодавства з питань відповідальності сторін трудових правовідносин.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають в сфері юридичної відповідальність за порушення вимог трудового законодавства.
Предметом дослідження є сукупність правових норм, що забезпечують дотримання вимог трудового законодавства шляхом встановлення юридичної відповідальності.
Методи дослідження. У роботі використовувалися як загальнонаукові, так і спеціальні методи пізнання правових явищ, а саме: діалектичний, формально-логічний, історичний, нормативно-порівняльний, системно-структурний та ін. За допомогою діалектичного методу проблеми відповідальності працівника та роботодавця в трудовому праві розглянуто в їх розвитку та взаємозв’язку (підрозділи 1.2, 2.1-2.3). Використання історичного методу дозволило показати розвиток теорії матеріальної та дисциплінарної відповідальності й історичний досвід правового регулювання у цій сфері (підрозділи 1.1, 2.1, 2.2). Формально-логічний метод сприяв виявленню суперечностей у понятійному апараті юридичної відповідальності взагалі та трудо-правової відповідальності суб’єктів трудових відносин зокрема, і допоміг сформулювати висновки й рекомендації, які ґрунтуються на таких принципах логіки, як визначеність, послідовність і несуперечливість суджень (підрозділи 1.1, 1.3). Метод аналізу та синтезу використовувався при дослідженні юридичної природи матеріальної та дисциплінарної відповідальності, елементів трудового правопорушення як підстави відповідальності в трудовому праві (підрозділи 1.3, 2.1, 2.2); абстрагування та узагальнення  у процесі розробки дефініцій правових понять і категорій (підрозділи 2.1, 2.2); формально-юридичний  при формулюванні нових правових норм і вдосконаленні вже існуючих (підрозділи 2.1−2.3). У процесі наукового дослідження дисертантом використовувався також метод нормативно-порівняльного аналізу національного трудового законодавства України, міжнародно-правових документів, законодавства країн з високорозвиненою економікою і країн з перехідною економікою (Центральної та Східної Європи, СНД), що регулює питання відповідальності суб’єктів трудових правовідносин. Це дало змогу всебічно й критично оцінити міжнародне та зарубіжне законодавство й обґрунтувати можливість імплементації окремих їх положень у трудове законодавство України (підрозділ 2.3). Використання системно-структурного методу дозволило провести класифікацію видів трудових правопорушень, з’ясувати місце матеріальної та дисциплінарної відповідальності в системі трудових правовідносин (підрозділи 1.1-1.3).
Нормативну базу роботи становлять Конституція України, міжнародні документи, закони України, підзаконні нормативно-правові акти, постанови Пленуму Верховного Суду України, судова практика, а також законодавчі акти зарубіжних країн.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в дисертації комплексно досліджено проблеми відповідальності сторін трудових правовідносин та розроблено концепцію розвитку правовідносин з відповідальності в трудовому праві в умовах ринкової економіки в аспекті правового забезпечення дотримання вимог трудового законодавства. Основні з них такі:
Уперше:
− запропоновано виділення сигналізаційної (інформативної) та організуючої (регулятивної) функцій юридичної відповідальності;
− зроблено висновок про те, що до змісту трудових правовідносин входить не обов’язок працівника відшкодувати заподіяну правопорушенням шкоду, а обов’язок дбайливо ставитися до майна роботодавця;
− аргументована доцільність законодавчого закріплення норми щодо можливості встановлення у колективному договорі переліку посад працівників, з якими можуть укладатися договори про матеріальну відповідальність;
− доведено необхідність установлення матеріальної відповідальності роботодавця в повному розмірі у разі незаконної відмови в прийнятті на роботу.
Удосконалено:
− визначення дисциплінарної відповідальності як зазнання особою, яка винна у порушенні норм трудової дисципліни, негативних наслідків з боку уповноваженого суб’єкта, що виражаються у дисциплінарних стягненнях;
− дефініцію поняття «трудове правопорушення» як підстави матеріальної відповідальності.
Дістали подальший розвиток:
− розуміння того, що матеріальна відповідальність виникає не лише за трудове майнове правопорушення, а й також за немайнове трудове правопорушення;
− висновок про те, що процес реформування трудового законодавства, в тому числі й норм, які регулюють матеріальну відповідальність, потребує не вдосконалення чи уточнення окремих норм, а розробки нових концептуальних підходів до правового регулювання питань матеріальної відповідальності;
− позиція, що матеріальна відповідальність роботодавця і працівника – це єдиний вид трудо-правової матеріальної відповідальності в рамках інституту матеріальної відповідальності у трудовому праві;
− висновок, що замість зазначення «обставин необхідної оборони» як підстави для звільнення від дисциплінарної відповідальності працівника, у проекті Трудового кодексу (реєстраційний №1108, текст законопроекту до 2-го читання від 10 грудня 2009 р.) потребують закріплення неналежне виконання трудових обов’язків за наявності обґрунтованого виробничо-господарського ризику, відсутності належних умов праці, здійснення інших трудових прав, передбачених законодавством.
Практичне значення одержаних результатів вбачається в тому, що викладені в дисертації висновки й пропозиції можуть бути використані:
а) у науково-дослідницькій сфері – для подальших загальних і спеціальних наукових досліджень теоретичних і практичних проблем правового регулювання відповідальності суб’єктів трудових правовідносин;
б) у правотворчості − в процесі підготовки проектів нових і вдосконалення чинних законодавчих і підзаконних актів, що буде сприяти поліпшенню рівня захисту трудових прав сторін трудового договору;
в) у правозастосовній діяльності − використання одержаних результатів дозволить покращити практичну діяльність суб’єктів державного і громадського нагляду та контролю за дотриманням трудового законодавства;
г) у навчальному процесі – положення й висновки, зроблені в дисертації, можуть бути використані під час вивчення навчальної дисципліни «Трудове право» у вищих юридичних закладах освіти, у процесі опрацювання та вдосконалення робочих програм і планів, при підготовці підручників, навчальних посібників, лекцій, семінарських занять, рефератів і курсових робіт.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення, висновки й пропозиції дисертаційної роботи оприлюднювалися на наукових і науково-практичних конференціях: «Правові засоби забезпечення та захисту прав людини: вітчизняний та зарубіжний досвід» (м. Луганськ, 21-22 квітня 2011р.); «Проблеми реформування національного законодавства в умовах адміністративної реформи» (м. Київ, 31січня 2011р.) та «Держава і право: проблеми становлення і стратегії розвитку» (м. Суми, 21-22 травня 2011р.).
Публікації. Основні результати дослідження викладені у 6 наукових публікаціях: 4 статтях, опублікованих у фахових виданнях України, та 3 тезах доповідей і наукових повідомлень на вказаних конференціях.
Структура дисертації зумовлені предметом, метою, завданнями та логікою дослідження обраної теми. Робота складається із списку умовних скорочень, вступу, двох розділів, що містять 6 підрозділів, висновків і списку використаних джерел (167 найменувань). Загальний обсяг дисертації – 178 сторінок, з яких основного тексту − 162 сторінки.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми – удосконалення правового забезпечення дотримання вимог трудового законодавства шляхом установлення відповідальності. В результаті проведеного дослідження проаналізовані положення нормативно-правових актів щодо регламентації відповідальності суб’єктів у сфері трудових відносин, з’ясовані позиції науковців стосовно цих питань, сформульовано низку нових наукових положень і висновків, спрямованих на досягнення поставленої мети. До найбільш важливих із них слід віднести наступні:
1. Необхідно виділити сигналізаційну (інформативну) та організуючу (регулятивну) функції юридичної відповідальності. Змістом першої є визначення моделі поведінки, що суперечить інтересам суспільства й держави та характеризується як протиправна. Змістом другої є забезпечення регулювання суспільних відносин шляхом запобігання правопорушенням, покарання винних у їх скоєнні осіб і відновлення порушених прав та законних інтересів людини й громадянина.
2. Формулювання п. 1 ст. 134 КЗпП України доцільно змінити, щоб закріпити виникнення матеріальної відповідальності не тільки за наявності договору, а й відповідно до нього, оскільки: (а) п. 1 ст. 134 Кодексу, вказує лише на випадок індивідуальної відповідальності, у той час, як повна матеріальна відповідальність виникає й на підставі договору про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність, укладеного відповідно до ст. 1352 КЗпП України; (б) в ньому відсутня вказівка на те, що такі договори можуть укладатися між працівниками та фізичною особою, яка є роботодавцем; (в) договір, поряд із нормативним актом, є самостійним джерелом права, що містить загальнообов’язкові юридичні норми. Норма закону лише відсилає до особливої юридичної підстави – договору про повну матеріальну відповідальність.
Пропонуємо викласти п. 1 ст. 134 КЗпП України в наступній редакції: «між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до ст. 1351 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей або безпосередньо в договорі, відповідно до трудового законодавства, встановлюється настання матеріальної відповідальності працівника за передбачених умов», так як у даному випадку матеріальна відповідальність повинна вникати не тільки при наявності договору, але й відповідно до нього.
3. Статтю 417 нового Трудового кодексу про порядок відшкодування шкоди, заподіяної працівником, доцільно викласти в наступній редакції:
«1. Покриття прямої дійсної шкоди, заподіяної працівником, що не перевищує середнього місячного заробітку, здійснюється згідно розпорядження роботодавця за умови наявності письмової згоди працівника, шляхом відрахування із його заробітної плати. Таке розпорядження роботодавця повинно бути зроблено не пізніш як через два тижні від дня виявлення заподіяної шкоди. За умови відсутності письмової згоди працівника питання про покриття шкоди вирішує, за заявою роботодавця, районний (міський) суд.
2. У тому випадку, коли сума заподіяної прямої дійсної шкоди, яка підлягає стягненню з працівника, перевищує його середній місячний заробіток або закінчився двотижневий строк від дня виявлення шкоди, стягнення здійснюється в судовому порядку за позовом роботодавця.
3. Працівник, що заподіяв шкоду роботодавцю, може добровільно відшкодувати її повністю чи частково, або передати роботодавцю за його згодою для відшкодування заподіяної шкоди рівноцінне майно чи полагодити пошкоджене».
4. Матеріальна відповідальність роботодавця й працівника – це єдиний вид трудо-правової матеріальної відповідальності в рамках інституту матеріальної відповідальності у трудовому праві. У зв’язку з цим у Трудовому кодексі України пропонуємо окремий розділ присвятити матеріальній відповідальності та дати йому назву «Матеріальна відповідальність сторін трудового договору», а також визначити у ній поняття матеріальної відповідальності за трудовим правом, суб’єктів даного різновиду юридичної відповідальності, види матеріальної відповідальності, її підстави та умови, повний процесуальний порядок визначення й застосування даного виду відповідальності по відношенню до винної сторони трудового договору.
5. Необхідно встановити в повному розмірі матеріальну відповідальність роботодавця у разі незаконної відмови працівникові в прийнятті на роботу.
6. У ст. 424 проекту Трудового кодексу України доцільно, окрім компенсації моральної шкоди у грошовій формі, передбачити право працівника вимагати від роботодавця спростування відомостей, які його ганьблять.
7. З метою вдосконалення техніко-юридичного викладу статей нового Трудового кодексу України запропоновано змінити формулювання поняття «обставин необхідної оборони» як підстави для звільнення від дисциплінарної відповідальності працівника, на «неналежне виконання трудових обов’язків за наявності обґрунтованого виробничого ризику, відсутності належних умов праці, здійснення інших трудових прав, передбачених законодавством». Також потребує уточнення й сам порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності, який, у свою чергу, є безумовною вимогою законності її застосування (за результатами службового розслідування, ревізії, аудиторської перевірки тощо);
8. Доцільною є зміна назви ст. 411 проекту Трудового кодексу на «Підстава і загальні умови матеріальної відповідальності сторін трудового договору». Зміст зазначеної статті повинен відображати не лише загальні умови даного різновиду юридичної відповідальності, а й елементарний склад майнового правопорушення: суб'єкт, суб'єктивну сторону, об'єкт, об'єктивну сторону.
9. Процес реформування трудового законодавства, у тому числі й норм, котрі регулюють матеріальну відповідальність, потребує не вдосконалення чи уточнення окремих норм, а розробки нових концептуальних підходів до правового регулювання питань матеріальної відповідальності, що зумовлено становленням і розвитком ринкових відносин у нашій державі. Сучасне трудове законодавство України є результатом пристосування колишнього соціалістичного законодавства до ринкових перетворень.
Пріоритетним для всього законодавства, що регулює сферу праці, повинно стати окреслення сфери застосування Трудового кодексу. У даному випадку, варто виходити із найновіших досягнень регулювання трудових відносин у зарубіжних країнах, врахувавши при цьому вітчизняний досвід, специфіку ринкових перетворень, що відбуваються в нашій країні та, зрештою, необхідність адаптації вітчизняного законодавства до трудового законодавства, що вироблене європейською спільнотою.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Тульчинський Т.Л. Разум, воля, успех: о философии поступка / Т.Л. Тульчинський. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1990. – 119 с.
2. Конституція України: прийнята на V сесії Верхов. Ради України 28 червня 1996 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
3. Болгаріна В.C. Педагогічна соціологія / В.C. Болгарина. – Тернопіль, 1998. – 144 с.
4. Огренич Н.М. Педагогічні умови формування соціальної відповідальності учнів: автореф. дис. … канд. пед. наук / Н.М. Огренич. – Миколаїв, 1997. – 19 с.
5. Сперанский В.И. Социальная ответственность личности: сущность и особенности формирования / В.И. Сперанский. – М. : Изд-во МГУ, 1987. – 201 с.
6. Словарь по этике / за ред. А.А. Гусейнова и И.С. Кона. − М., Изд-во МГУ, 1989. – 232 с.
7. Психологія на перетині тисячоліть: зб. наук. праць учасн. П’ятих Костюківських читань. – К.: Мир, 1999. – 457 с.
8. Муздыбаев К.Л. Психология ответственности / К.Л. Муздыбаев. – Л. : Наука, 1983. – 240 с.
9. Бех І.Д. Від волі до особистості / І.Д. Бех. – К.: Істина, 1995. – 220 с.
10. Савчин М.В. Психологічні основи розвитку відповідальної поведінки особистості: дис… д-ра психол. наук / М.В. Савчин. – К., 1997. – 199 с.
11. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави. / П.М. Рабінович. – К. : Юрінком Інтер, 1994. – 324 с.
12. Скакун О.Ф. Теорія держави і права / О.Ф. Скакун. – Х.: Консум, 2005. – 656 с.
13. Конституційне право України / за. ред. В.Ф. Погорілка. − К.: Наук. думка, 2002. – 737 с.
14. Слободников Н.А. Юридическая и общественная ответственность в системе мировоззренческих качеств работника органов внутренних дел: сб. науч. трудов. / Н.А. Слободников. – Минск, 1992. – 87 с.
15. Марчук В.М. Правомірна поведінка, правопорушення та юридична відповідальність / В.М. Марчук. – К.: Вид-во Економ. ун-ту, 1996. – 183 с.
16. Олійник А.М. Поняття та структура механізму забезпечення конституційної свободи особи на міжнародному та регіональному рівнях / А.М. Олійник // Право України. – 2004. – № 12. – С. 37 – 42
17. Юридична енциклопедія: в 6-ти т. : [зб. наук. праць / наук. ред. В. Каліущенко та ін.]. – К.: Вид-во «Укр. енцикл. імені М.П. Бажана», 1999. – Т. 2. – 741 с.
18. Бібліотека і доступність інформації у сучасному світі: електронні ресурси в науці, культурі та освіті: підсумки 10-ї Міжнар. конф. «Крим-2003» / Л.Й. Костенко, АО. Чекмарьов, А.Г. Бровкін, І.А. Павлуша // Бібліот. вісник – 2003. – № 4. – С. 43 // [Електрон. ресурс] − Режим доступу: http://www.nbuv.ua/articles/2003/03klinko.htm.
19. Кодекс законів про працю України: затв. Законом УРСР від 10.12.1971 р., №322-VIII // Відом. Верхов. Ради УРСР. – 1971. – №50 (Додаток). – Ст. 375.
20. Матузов М.И. Правовая система и личность / М.И. Матузов. – Саратов: Изд-во Саратовского ун-та, 1987. – 232 с.
21. Недбайло П.О. Система юридичних гарантій застосування радянських правових норм. / П.О. Недбайло. – Львів: Віка, 1971. – 132 с.
22. Горницкий А.А. Государственная дисциплина / А.А. Горницкий. – К.: Политиздат Украины, 1989. – 191 с.
23. Пилипенко П.Д. Окремі зауваження до проекту Кодексу України про працю / П.Д. Пилипенко // Право України. − 1996. − № 9 – С. 63 – 66.
24. Спиридонов Л.И. Теория государства и права: учебн. / Л.И. Спиридонов. – М. : Проспект, 1999. – 301 с.
25. Тлумачний словник української мови / за ред. В.С. Калашника. – 2-ге вид., випр. і доп. – Х., 2004. – 992 с.
26. Вишновецька С.В. Види норм трудового права. / С.В. Вишновецька // Наук. вісник Чернівецького ун-ту: Зб. наук. праць. − Вип. 18. Правознавство. – Чернівці: ЧДУ, 1997. – 206 с.
27. Общая теория права и государства: учебн. / под. ред. В.В. Лазарева. − 3-е изд., перераб., и доп. – М.: Юристъ, 1999. – 517 с.
28. Нечитайленко А.А. Основы теории права: учебн. пособ. / А.А. Нечитайленко. – Х: Консум, 1998. – 174 с.
29. Кодекс Законів про працю України від 10 грудня 1971 р. (з наступними змінами і доповненнями): наук.-практ. коментар до зак-ва України про працю / [В.Г. Ротань, І.В. Зуб, Б.С. Стичинський]. – К.: А.С.К., 2005. – 976 с.
30. Проект Трудового кодексу України (реєстраційний №1108, текст законопроекту до 2-го читання від 10 груд. 2009 р.) [Електрон. ресурс] – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua
31. Трудове право України: навч. посіб. / [за ред. П.Д. Пилипенка, В.Я. Буряк, З.Я. Козак та ін.] – К. : Вид. Дім «Ін Юре», 2003. – 536 с.
32. Трудовой кодекс Российской Федерации. − М.: ООО «ВИТРЭМ», 2002. – 192 с.
33. Трудове право України: академ. курс: підруч. [А.Ю. Бабаскін, Ю.В. Баранюк, С.В. Дріжчана та ін.]; за заг. ред. Н.М. Хуторян. – К.: А.С.К., 2004. – 608 с.
34. Трудове право України: академічний курс: підручн. / за ред. П.Д. Пилипенка, В.Я. Бурак, З.Я. Козак та ін.]. – К.: Вид. Дім «Ін Юре», 2006. – 544 с.
35. Абрамова А.А. Дисциплина труда в СССР / А.А. Абрамова. − М.: Юрид. лит., 1999. − 176 с.
36. Лившиц Р.З. Трудовое законодательство: настоящее и будущее / Р.З. Лившиц. – М.: Наука, 1989. – 192 с.
37. Тихомиров Ю.А. Закон, стимулы, экономика / Ю.А. Тихомиров. – М.: Наука, 1989. − 272 с.
38. Цепин А.И. Трудовое право и коллектив / А.И. Цепин, А.В. Пятаков. – М.: Наука, 1986. – 200 с.
39. Кодекс законів про працю УРСР: затв. Пост. ВУЦВК від 2 грудня 1922 р. // Відом. Верховн. Ради України. − 1991. − № 9.
40. Про майнову відповідальність робітників і службовців за шкоду, заподіяну ними наймачам: пост. ЦВК РНК СРСР від 12 червня 1929 р. / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К.: Парлам. вид-во, 1991. – 25 с.
41. Про майнову відповідальність працівників за матеріали та вироби і за майно підприємства чи установи, видане у користування працівникам: пост. ЦВК і РНК СРСР від 27 травня 1932 р. / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К. : Парлам. вид-во, 1991. – 24 с.
42. Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів Української РСР: Указ Президії Верховної Ради УРСР від 27 червня 1986 р. // Офіц. вид. – К.: Парлам. вид-во, 1991. – 28 с.
43. Сыроватская Л.А. Ответственность за нарушение трудового законодательства / Л.А. Сыроватская. − М.: Юрид. лит., 1990. – 500 с.
44. Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів): Закон України від 3 березня 1998 р. // Офіц. вісн. України. − 1998. − № 12. − Ст. 435.
45. Цивільний Кодекс України від 16 січня 2003 р. – Офіц. вид. – К.: Парлам. вид-во, 2003. –205 с.
46. Кодекс України про адміністративні правопорушення: наук.-практ. коментар [2-ге вид.] / Р.А. Калюжний, А.Т. Комзюк, О.О. Погрібний та ін. – К.: Всеукр. асоц. видавців «Правова єдність», 2008. – 655 с.
47. Кримінальний кодекс України: наук.-практ. коментар [4-те вид., доп.]; за заг. ред. В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – Х. : ТОВ «Одісей», 2008. – 1208 с.
48. Про додаткові заходи щодо зміцнення трудової дисципліни: пост. Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 28 липня 1983 р., №745 // Відом. Верхов. Ради України. − 1991. − № 25.
49. Про відпустки: Закон України від 15 листопада 1996 р., №504/96 // Відом. Верхов. Ради України. – 1997. – № 2. – Ст. 4.
50. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 р., №9 / Офіц. вид. – К.: Парлам. вид-во, 1996. – 207 с.
51. Дисциплінарний статут прокуратури України: затв. пост. Верхов. Ради України від 6 листопада 1991 р., № 1796-ХІІ // Відом. Верхов. Ради України. − 1992. − № 4. − Ст. 15.
52. Александров Н.Г. Трудовое правоотношение / Н.Г. Александров. – М.: Госюриздат, 1948. – 336 с.
53. Алексеев С.С. Общие теоретические проблемы системы советского права / С.С. Алексеев. – М. : Госюриздат, 1961. – 188 с.
54. Стависький П.Р. Материальная ответственность владельца за вред, причиненный работнику / П.Р. Стависький. – М.: НОРМА-ИНФРА*М, 2003 – 188 с.
55. Базылев Б.Т. Юридическая ответственность (теоретические вопросы) / Б.Т. Базылев. – Красноярск : Изд-во Красноярск. ун-та, 1985. – 120 с.
56. Прокопенко В.І. Трудове право України: підруч. / В.І. Прокопенко. – Х.: Консум, 2002. − 496 с.
57. Барабаш О. Застосування законодавства про матеріальну відповідальність робітників і службовців / О. Барабаш, А. Куніцин // Рад. право. – 1978. – № 4. – С. 36 – 39.
58. Иванов С.А. Трудовое право переходного периода: некоторые проблемы / С.А. Иванов // Гос-во и право. – 1994. – № 4. – С. 53 – 60.
59. Каринский С.С. Материальная ответственность рабочих и служащих по советскому трудовому праву / С.С. Каринский. – М.: Госюриздат, 1955. – 242 с.
60. Хвостов А.М. Материальная ответственность рабочих и служащих / А.М. Хвостов – Минск : Беларусь, 1976. – 112 с.
61. Тищенков И.А. Правовое регулирование материальной ответственности рабочих и служащих: автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 / И.А. Тищенков. − М.: Изд-во Акад. наук СССР, 1964. – 22 с.
62. Смирнов В.Т. О соотношении материальной ответственности рабочих и служащих по советскому трудовому праву и имущественной ответственности по гражданскому праву / В.Т. Смирнов // Вестн. Ленингр. ун-та. – 1963. – № 17. – Серия филос., экон. и права. – Вып. 3. – С. 90 − 96.
63. Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками: пост. Пленуму Верхов. Суду України від 29 грудня 1992 р., №14 // Бюлетень законодавства і юрид. практики України. – 1999. – № 5.
64. Бару М.И. Регрессные обязательства в трудовом праве / М.И. Бару. – М. : Госюриздат, 1962. – 142 с.
65. Абрамова А.А. Дисциплина труда в СССР (правовые вопросы) / А.А. Абрамова. – М.: Юрид. лит., 1969. – 176 с.
66. Удосконалення трудового законодавства в умовах ринку / відп. ред. Н.М. Хуторян. – К. : Ін Юре, 1999. – 180 с.
67. Смирнов В.Н. Внутренний трудовой распорядок на предприятии / В.Н. Смирнов. – Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1980. – 160 с.
68. Прокопенко В.І. Трудове право України: підручн. / В.І. Прокопенко. – Х.: Консум, 2000. – 480 с.
69. Хуторян Н.М. Поняття юридичної відповідальності в загальній теорії права / Н.М. Хуторян // Держава і право: зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. – Вип. 11. – К.: ІДП ім. В.М. Корецького НАН України. – 2001. – 370 с.
70. Антимонов Б.С. Основания договорной ответственности социалистических организаций / Б.С. Антимонов. – М.: Юрид. лит., 1962. – 176 с.
71. Про господарські товариства: Закон України від 19 вересня 1991 р. // Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К. : Парлам. вид-во, 2003. – 57 с.
72. Володарський В.В. Відповідальність працівника за спричинення шкоди: неприпустима двоїстість підходів / В.В. Володарський // Юрид. журнал. − 2004. − №4(22) – С. 28 − 29.
73. Гинцбург Л.Я. Социалистическое трудовое правоотношение / Л.Я. Гинцбург. – М. : Наука, 1977. – 312 с.
74. Процевский А..И. Предмет советского трудового права / А.И. Процевский. – М. : Юрид. лит., 1979. – 224 с.
75. Алексеев С.С. Право: азбука – теория – философия: Опыт комплексного исследования / С.С. Алексеев. – М. : Статут, 1999. – 712 с.
76. Скакун О.Ф. Теория государства и права: учебн. / О.Ф. Скакун. – Х.: Консум, 2000. – 704 с.
77. Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України: Указ Президента України від 16 березня 1995 р. // Уряд. кур’єр. − 1995. − 18 березня.
78. Стахановське міське управління юстиції Луганської області: метод. посібн. – Х.: Консум, 2009. – 12 с.
79. Болотіна Н.Б. Трудове право України: підручн. / Н.Б. Болотіна, Г.І. Чанишева. – Х.: Консум, 1998. − 321 с.
80. Чанишева Г.І. Колективні відносини у сфері праці: теоретико-правовий аспект / Г.І. Чанишева. – Одеса : Юрид. літ., 2001. – 328 с.
81. Чанишева Г.І. Теоретичні проблеми правового регулювання колективних трудових відносин в сучасних умовах / Г.І. Чанишева // Право України. – 2000. − № 8. – С. 30 −36.
82. Цивільне право України: Академічний курс : [у 2-х т.]: підручн. / за заг. ред. Я.М. Шевченко. − Т. 1 : Загал. ч. – К. : Вид. Дім «Ін Юре», 2003. − 479 с.
83. Иванов С.А. Советское трудовое право: вопросы теории / С.А. Иванов, Р.З. Лившиц, Ю.П. Орловский. − М. : Юрид. лит., 1978. − 368 с.
84. Жернаков В.В. Договірне регулювання соціально-трудових відносин / В.В. Жернаков // Вісник Акад. правов. наук України. − №4(23). – С. 230 − 239.
85. Процевский А.И. Метод правового регулирования трудовых отношений / А.И. Процевский. − М. :Юрид. лит., 1972. – 288 с.
86. Бахрах Д.Н. Административное право: учебн. / Д.Н. Бахрах. – М.: БЕК, 1997. –350 с.
87. Адушкин Ю.С. Дисциплинарное производство в СССР / Ю.С. Адушкин. – Саратов: Изд-во Саратовского ун-та, 1986. – 128 с.
88. Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників: затв. наказом Мін-ва праці України, Мін-ва юстиції України, Мін-ва соц. захисту України від 29 липня 1993 р., № 58 // Інформ. Бюл. Мін-ва праці України. – 1993. – №9.
89. Кришталь М. Роботодавці як суб’єкти трудових правовідносин / М. Кришталь. // Бюл. Націон. служби посередн. і примирення. – 2003. − №2. − С. 49 − 55.
90. Козак З. Поняття «роботодавець» за трудовим правом / З. Козак // Бюл. Націон. служби посередн. і примирення. – 2003. − № 7. – С. 44 − 50.
91. Прокопенко В.І. Трудове право України: підручн. / В.І. Прокопенко. – Х.: Консум, 1998. – 480 с.
92. Научно-практический комментарий к законодательству Украины о труде / Б.С. Стычинский, И.В. Зуб, В.Г. Ротань ; [5-е изд., доп. и перераб.]. – К. : А.С.К., 2004. − 107 с.
93. Трудовое право: практикум / под ред. К.Н. Гусова. − М. : ООО «ТК Велби», 1996. – 69 с.
94. Хохлов Е.Б. К понятию трудового договора и договора найма труда / Е.Б. Хохлов // Правоведение. − 1998. − №2. − С. 127 − 135.
95. Про зайнятість населення: Закон України від 1 березня 1991 р., № 803-ХП / Відом. Верхов. Ради України. – 1991. − № 14. – Cт. 170.
96. Ярошенко О.М. Правовий статус сторін трудових правовідносин: дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.05 / О.М. Ярошенко. – Х., 1999. − 199 с.
97. Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування: Закон України від 9 липня 2003 р., № 1058 –VІ // Відом. Верхов. Ради. − 2003. − №49-51. − Ст. 376.
98. Догадов В.М. Государственные организации как субъекты социалистического трудового правоотношения / В.М. Догадов // Правоведение. − 1957. − №1. – С. 55 − 59.
99. Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності: Закон України від 15 вересня 1999 р., № 1045-ХІV // Відом. Верхов. Ради України. − 1999. − № 45. − Ст. 397.
100. Хрусталев Б.Ф. Государственное предприятие − субъект трудового права / Б.Ф. Хрусталев. − М.: Юрид. лит., 1976. – 159 с.
101. Комментарий по применению Правил возмещения собственником предприятия, учреждения и организации или уполномоченным им органом вреда, причиненный работнику повреждением здоровья, связанного с выполнением им трудовых обязанностей / под ред. В.К. Мамутова. − К. : Юринком, 1996. – 192 с.
102. Щербина В. Підстави притягнення роботодавця до матеріальної відповідальності / В. Щербина // Підпр-во, госп-во і право. – 2007. – № 4. – С. 53 − 56.
103. Комментарий к трудовому кодексу Российской Федерации / под ред. Ю.Н. Коркунова. – М.: Статут, 2003. – 767 с.
104. Шамшина И.И. Правовые аспекты материальной ответственности работодателя за вред, причиненный здоровью работника на производстве / И.И. Шамшина // Актуал. пробл. права: теорія і практика: зб. наук. праць. − 2006. – № 8. – С. 41 – 49.
105. Смирнов О.В. Государственное производственное предприятие как субъект трудового права / О.В. Смирнов // Сов. гос-во и право. − 1971. − №2. − С. 23 − 26.
106. Шевченко Я.М. Проблеми матеріальної відповідальності сторін трудового договору: розвиток цивільного і трудового законодавства в Україні / Я.М. Шевченко, О.М. Молявко, А.Л. Салатко. – Х.: Консум, 1999. – 356 с.
107. Про охорону праці: Закон України від 14 жовтня 1992 р., №2694-XII // Відом. Верхов. Ради України. − 1992. − № 49. − Ст. 668.
108. Романец С. Отвечает ли законодательная база требованиям сегодняшнего дня? / С. Романец // Охрана труда – 2002. – № 1. − С. 16 – 17.
109. Правила возмещения собственником предприятия, учреждения, организации или уполномоченным им органом вреда, причиненного работнику повреждением здоровья, связанным с выполнением им трудовых обязанностей: пост. КМ Украины от 23 июня 1993 г., №472 // Уряд. кур’єр. – 1994. – 28 липня. – 17 с.
110. Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності: Закон України від 23.09.1999., №1105-XIV // Відом. Верхов. Ради України – 1999. – №46-47. – Ст. 403.
111. Пастухов В.П. Проект Трудового кодексу України: проблеми та шляхи їх вирішення / В.П. Пастухов // Адвокат. – 2004. – №1. – С. 4 − 8.
112. Сыроватская Л.А. Ответственность по советскому трудовому праву / Л.А. Сыроватская. – М.: Юрид. лит., 1974. – 123 с.
113. Стависский П.Р. Материальная ответственность предприятия в трудовых отношениях / П.Р. Стависский. – Киев-Одесса: Вища школа, 1987. – 176 с.
114. Ярошенко О.М. Правосуб’єктність роботодавця та її зміст / О.М. Ярошенко. – Пробл. законності: Респ. міжвідом. наук. зб./ відп. ред. В.Я. Тацій. – Х. : Нац. юрид. акад. України. 2001. – Вип. 51 – С. 129 − 138.
115. Алексеев С.С. Общая теория права: учебн. [в 2 т.] / С.С. Алексеев. – М. : Юрид. Лит., 1982 – Т. 2. –188 с.
116. Венедиктов В.С. Юридична відповідальність у трудових правовідносинах: теорія і практика / В.С. Венедиктов. – К. : НМК ВО, 1993 – 96 с.
117. Венедиктов В.С. Юридична відповідальність працівників ОВС України / В.С. Венедиктов. – Х. : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2003 – 103 с.
118. Бегичев Б.К. Рабочие и служащие как субъекты советского трудового права: автореф. дисс. … д-ра. юрид. наук : спец. 12.00.05 / Б.К. Бегичев. − М.: МГУ. 1975 – 31 с.
119. Алексеев С.С. Трудовое право: конспект лекций / С.С. Алексеев. – М.: ООО «ТК Велби», 2002 – 201 с.
120. Про практику розгляду судами трудових спорів: пост. Пленуму Верхов. Суду України від 06.110.1992 р. // [Електрон. ресурс] – Режим доступу: http:// www.rada.gov.ua.
121. Ярошенко О.М. Правовий статус сторін трудових правовідносин: автореф. дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.05 / О.М. Ярошенко / Нац. юрид. акад. України. – Х., 1999. – 18 с.
122. Колот А.М. Соціально-трудові відносини: теорія і практика регулювання / А.М. Колот. – К. : КНЕУ, 2003. – 230 с.
123. Шимон С.І. Відшкодування моральної шкоди як спосіб захисту суб'єктивних цивільних прав: дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 / С.І. Шимон. – К., 1998. – 199 с.
124. Братусь С.Н. Юридическая ответственность и законность: Очерк истории / С.Н. Братусь. − М. : Юрид. лит., 1976. − 215 с.
125. Чернадчук В.Д. Відшкодування моральної шкоди при порушенні трудових прав: дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.05 / В.Д. Чернадчук. – Х., 2000. – 224 с.
126. Хуторян Н.М. Теоретичні проблеми матеріальної відповідальності сторін трудових правовідносин / Н.М. Хуторян. − К.: Вид-во ІДП НАН України, 2002. – 264 с.
127. Варшавский К.М. Обязательства, возникающие вследствие причинения другому вреда / К.М. Варшавский.  М., 1929.  228 с.
128. Калмыков Ю.Ф. Возмещение вреда, причиненного имуществу / Ю.Ф. Калмыков.  Саратов: Изд-во Саратовского ун-та, 1965.  72 с.
129. Лапицкий Б. Вознаграждение за неимущественный вред / Б. Лапицкий // Сб. Ярослав. госуд. ун-та (1918  1919).  Ярославль, 1920.  С. 32 – 36.
130. Малеин Н.С. О моральном вреде / Н.С. Малеин // Сов. гос-во и право.  1993.  № 3.  С. 33 − 39
131. Илларионова Т.И. Основание внедоговорной ответственности организаций / Т.И. Илларионова.  Свердловск: Изд-во Свердловского ун-та, 1971.  150 с.
132. Агарков М.М. Обязательства из причинения вреда / М.М. Агарков // Пробл. социалист. права. – 1939. – № 1. − С. 51 – 60.
133. Зобов’язальне право: теорія і практика / за ред. Н.С. Кузнєцової.  К.: Юрінком Інтер, 1998.  912 с.
134. Розвиток цивільного і трудового законодавства в Україні.  Х.: Консум, 1999.  272 с.
135. Шиминова М.Я. Имущественная ответственность за моральный вред / М.Я. Шиминова // Сов. гос-во и право. − 1970. − № 1. − С. 118 − 122.
136. Рабінович П.М. Моральна шкода та право на її компенсацію: загальнотеоретичний підхід / П.М. Рабінович // Право України. – 2002. – №4. – С. 100 − 103. 1
137. Ухвала Судової палати з цивільних справ Верховного Суду України від 24 січня 2002 р.  Архів Верхов. Суду України.  Ухвали. − 2002. − Справа № 65083 кс 01.
138. Ухвала Судової палати з цивільних справ Верховного Суду України від 27 вересня 2001 р.  Архів Верхов. Суду України.  Ухвали. − 2001. − Справа № 6.
139. Ухвала Судової палати з цивільних справ Верховного Суду України від 4 квітня 2002 р.  Архів Верхов. Суду України.  Ухвали. − 2002. − Справа № 06807 кв 01.
140. Анисимов А.Л. Честь, достоинство, деловая репутация под защитой закона / А.Л. Анисимов. − М.: НОРМА-ИНФРА*М, 2004. − 95 с.
141. Бару М.И. Охрана трудовой чести по советскому законодательству / М.И. Бару. – М. : Юрид. лит., 1966. – 181 с.
142. Палиюк В.П. Возмещение морального (неимущественного) вреда / В.П. Палиюк. – Х. : Право, 2000. – 117 с.
143. Эрделевский А.М. Компенсация морального вреда / А.М. Эрделевский. – М. : Юристъ, 1996. – 122 с.
144. Грищук О.В. Підстави та умови виникнення права людини на компенсацію моральної шкоди: загальнотеоретична характеристика / О.В. Грищук // Актуальні проблеми політики. − 2002. − Вип. 13−14. – С. 212 – 215.
145. Пилипенко П.Д. Підстави виникнення індивідуальних трудових правовідносин / П.Д. Пилипенко. – К. : Т-во «Знання», КОО, 2003. – 146 с.
146. Про інформацію: Закон України від 2 жовтня 1992 р. / Відом. Верхов. Ради України. – 1992. – № 48.
147. Типові правила внутрішнього трудового розпорядку для робочих і службовців підприємств, установ, організацій: пост. Держ. комітету СРСР по праці та соц. питанням за погодж. з ВЦ РПС від 20 липня 1984 р., № 213 // Бюл. Держкомпраці СРСР. – 1984. − № 11.
148. Науково-практичний коментар до законодавства України про працю / Б.С. Стичинський, І.В. Зуб, В.Г. Ротань. – 4-те вид., допов. та переробл. – К. : Вид-во А.С.К., 2003. – 1024 с.
149. Про державну службу: Закон України від 16.12.1993 р., №3724–ХІІ // Відом. Верхов. Ради України. – 1993. – № 52. – Ст. 490.
150. Про заходи щодо реалізації стратегії реформування системи державної служби в Україні: Указ Президента України від 26 липня 2000 р, №925 /2000 // – Офіц. вісник України. – 2000. − № 30.
151. Загальні правила поведінки державного службовця: затв. наказом Головдержслужби України від 04.08.2010 р, № 214 // Офіц. вісник України. − 2010. − № 90. − Ст. 211.
152. Постанови Пленуму Верховного Суду України (1963-2000): Офіц. вид.: у 2-х т. / за заг. ред. В.Ф. Бойка. − К. : А.С.К., 2000.
153. Советское трудовое право: учебн. / под ред. А.С. Пашкова, О.В. Смирнова. – М. : Юрид. лит., 1982. – 504 с.
154. Трудовое право в вопросах и ответах: учебн.-справ. пособ. / под ред. В.В. Жернакова. – Х. : Одиссей, 2000. – 624 с.
155. Скакун О.Ф. Теория государства и права: учебн. / О.Ф. Скакун. – Х.: Консум; Ун-т внутр. дел, 2000. – 704 с.
156. Конвенція МОП «Про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця» вiд 22 червня 1982 р, №158 // Офіц. вісн. України. − 2007. − № 92 − Ст. 208.
157. .Угода про взаємне виконання прав на відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, пов’язаних з виконанням ними трудових обов’язків від 9 вересня 1994 року / Уряд. кур’єр. – 1994. – 3 грудня.
158. Конвенции и рекомендации, принятые Международной Конфедерацией Труда: в 2 т-х. – Женева : МБТ, 1991. – 2247 с.
159. Алексеев С.С. Восхождение к праву. Поиски и решения / С.С. Алексеев.  М. : НОРМА-ИНФРА*М, 2001. 752 с.
160. Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною Організацією Праці: в 2-х т. – Женева : МБП, 2001. – 1560 с.
161. Киселев И.Я. Зарубежное трудовое право − М. : НОРМА-ИНФРА*М, 2001.  248 с.
162. Fair Labor Standards Art of 1938. // Бібліотека Верхов. Ради України. 1997.  113 с.
163. Про статус трудящих: Закон Іспанії від 10 березня 1980 р., №8 // Documentos y legislacion laboral de la transicion. – Madrid: Fundacion Friedrich Ebert, 1982. – 356 p.
164. Моррис Дж. Право на организацию в законодательстве Великобритании / Дж. Моррис. − М. : Юрид. лит., 1987.  143 с.
165. Киселев И.Я. Зарубежное трудовое право: Учебник / И.Я. Киселев. – М.: НОРМА-ИНФРА*М, 1996. – 263 с.
166. Чанишева Г.І. Колективні відносини у сфері праці: теоретичні та практичні проблеми правового регулювання: дис. … д-ра юрид. наук: спец. 12.00.05 / Г.І. Чанишева. − Х., 2002.  418 с.
167. Киселев И.Я. Сравнительное и международное трудовое право / И.Я. Киселев. − М.: Дело, 1999. − 728 с.