ПРАВОВІ ОСНОВИ ДІЯЛЬНОСТІ МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ СПРАВ УРСР у 1972–1991 рр.

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

КРИЖНА ВАЛЕНТИНА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 340.13+94(477)

ПРАВОВІ ОСНОВИ ДІЯЛЬНОСТІ
МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ СПРАВ УРСР
у 1972–1991 рр.

12.00.01 – теорія та історія держави і права;
історія політичних і правових учень

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
юридичних наук

Науковий керівник:
Кузьминець Олександр Васильович,
заслужений працівник освіти України,
доктор історичних наук, професор

Київ – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1 ІСТОРІОГРАФІЯ ТА ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ДОСЛІДЖЕННЯ 10
1.1. Характеристика наукової літератури за темою дисертації 10
1.2. Джерельна база дослідження 14
Висновки до розділу 1 19
РОЗДІЛ 2 ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ
ТА ДІЯЛЬНОСТІ МВС УРСР у 1972–1991 рр. 21
2.1. Зміни правового забезпечення організації й діяльності МВС УРСР на початку 70 років ХХ ст. 21
2.2. Розвиток правового забезпечення діяльності МВС УРСР у другій половині 70–80 рр. ХХ ст. 56
2.3. Удосконалення організаційно-правових основ діяльності МВС УРСР на початку 90 років ХХ ст. 72
Висновки до розділу 2 79
РОЗДІЛ 3 ПРАВОВІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ДІЯЛЬНОСТІ
ОСНОВНИХ СТРУКТУРНИХ ПІДРОЗДІЛІВ МВС УРСР
ТА ЇХ ВЗАЄМОДІЇ З ГРОМАДСЬКИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ 82
3.1. Загальна характеристика основних структурних підрозділів МВС Української РСР 82
3.1.1. Правові засади організації та діяльності міліції 94
3.1.2. Правове регулювання діяльності виправно-трудових установ 147
3.1.3. Правові засади організації пожежної охорони МВС УРСР 167
3.2. Правове забезпечення взаємодії органів МВС УРСР з громадськими організаціями у сфері охорони громадського порядку та боротьби з правопорушеннями 174
Висновки до розділу 3 192
ВИСНОВКИ 195
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 202
ДОДАТКИ 244

ВСТУП

Актуальність теми. Як свідчать суспільно-історична теорія і практика, у тому числі історико-правова наука, кожна держава, з метою охорони державного ладу, забезпечення внутрішньої безпеки, захисту інтересів держави і громадян від протиправних посягань значної уваги приділяє розбудові системи органів охорони правопорядку та забезпечення громадської безпеки. Важливе значення має розробка відповідної нормативно-правової бази, що визначає організаційно-правові засади їх нормального функціонування. Про це свідчить і досвід розвитку системи МВС за часів Української РСР у період 1972–1991 рр.
В умовах реформування українського правоохоронного законодавства історія розбудови в УРСР такого виду правоохоронних органів, як органи внутрішніх справ, та їх вищого керівного органу – МВС, і становлення організаційно-правових засад їх діяльності має неабиякий теоретичний і практичний інтерес, оскільки є підстави провести певні паралелі між тодішніми і сучасними умовами й цілями розбудови ОВС і правового регулювання їх організації й діяльності та виявити загальні закономірності й відмінності цих процесів.
Вивчення й аналіз організаційно-правових засад, на яких будувалися організація та діяльність МВС в УРСР у 1972–1991 рр., дозволить виявити допущені помилки і свідомі перекоси у галузі правового забезпечення діяльності цих органів, з одного боку, показати шляхи розвитку і надбання тогочасної нормотворчої діяльності, спрямованої на створення та вдосконалення нормативно-правової бази, покликаної регулювати правоохоронні правовідносини й визначати порядок організації та діяльності центрального апарату системи ОВС, з другого.
Діяльність вищих органів влади та управління УРСР у галузі державотворення висвітлена у значній кількості історико-правових наукових досліджень. Менш дослідженими є питання правового забезпечення організації та діяльності МВС і підпорядкованих йому органів охорони правопорядку в УРСР у 1972–1991 рр. Окремі аспекти організації та діяльності МВС УРСР вказаного періоду висвітлювались у роботах науковців В.А. Довбні, О.С. Дудченко, Е.М. Кісілюка, Я.Ю. Кондратьєва, П.П. Михайленка, О.В. Тимощука, А.П. Чернеги, В.М. Чиснікова, А.Є. Шевченка, О.Н. Ярмиша та ін. Але питання, що стосуються розробки і удосконалення організаційно-правових засад діяльності МВС УРСР останніх десятиліть ХХ століття, висвітлюються в цих працях лише побіжно. Саме тому основною джерельною базою при дослідженні даного питання є архівні документи, які переважно зберігаються у фондах Центрального державного архіву громадських об’єднань України та Державного архіву МВС України, окремі з яких взагалі ще ніколи не публікувались або є маловідомі широкому юридичному загалу.
Викладені положення і визначають актуальність даної праці.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. До-слідження виконане відповідно до планової тематики науково-дослідної роботи на кафедрі історії держави та права Національної академії внутрішніх справ та відповідає Пріоритетним напрямам дисертаційних досліджень МВС України, що потребують першочергового розроблення і впровадження у практичну діяльність органів внутрішніх справ України на період 2010–2014 роки (наказ МВС України від 29.07.2010 р. № 347). Дослідження проведено згідно з Планами науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт Національної академії внутрішніх справ на 2008–2012 рр.
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є комплексний аналіз правових основ організації та діяльності МВС УРСР і його складових частин на початку 70-х рр. ХХ ст. до проголошення незалежності України у серпні 1991 р.
Для реалізації цієї мети були визначені такі основні наукові задачі:
– дати наукову характеристику політико-правових підходів керівних державних органів УРСР до проблеми розбудови системи правоохоронних органів;
– проаналізувати загальні нормативно-правові та організаційно-структурні основи функціонування МВС УРСР у зазначений період;
– дослідити нормотворчу діяльність МВС УРСР;
– здійснити ґрунтовне дослідження нормативно-правової бази, структури, функцій і завдань МВС УРСР та його основних структурних підрозділів;
– дослідити особливості правового забезпечення діяльності окремих структурних підрозділів центрального апарату МВС УРСР;
– розглянути організаційно-правові засади діяльності основних структурних підрозділів МВС УРСР – міліції, виправно-трудових установ та пожежної охорони за умов суспільно-політичної ситуації в Україні у 1972–1991 рр.;
– дати історико-правову оцінку функціонування МВС УРСР та підпорядкованих йому органів охорони правопорядку;
– висвітлити порядок і принципи залучення до правоохоронної діяльності добровільних громадських формувань з числа цивільного населення;
– напрацювати рекомендації щодо нормативно-правового та організаційно-структурного забезпечення діяльності ОВС України на сучасному етапі.
Об’єкт дослідження – правовідносини, що виникали у процесі діяльності вищих органів державної влади CРСР, УРCР та МВС СРСР, УРСР у сфері створення і нормативно-правового забезпечення функціонування системи правоохоронних органів та вироблення організаційно-правових засад їх діяльності.
Предметом дослідження є правові основи діяльності Міністерства внутрішніх справ УРСР у 1972–1991 рр.
Методи дослідження. При роботі над дисертаційним дослідженням застосовано філософський (діалектичний), загальнонаукові та спеціально-наукові методи пізнання державно-правових процесів і явищ. Метод загальної філософської діалектики, згідно з яким усі явища (предмети) вивчаються в єдності та суперечності їх протилежностей, дозволив розкрити основні напрями становлення і розвитку нормативно-правової бази діяльності МВС, яке йшло у напрямку від заперечення його існування у вигляді, який був під час існування міністерства охорони громадського порядку УРСР у 1962–1968 рр., на початковому етапі його перетворення на МВС через декілька трансформацій до остаточного формування як керівного апарату системи ОВС УРСР на початку 70 років ХХ ст. (розділи 1–3). За допомогою конкретно-історичного методу досліджувалися політико-правові підходи уряду УРСР до розв’язання проблем організації охорони правопорядку, боротьби зі злочинністю та реорганізації системи ОВС і вироблення організаційно-правових засад їх діяльності в умовах конкретної суспільно-політичної ситуації, що склалась в Україні у 1972–1991 рр. (підрозділи 2.1, 3.1, 3.2). Порівняльно-історичний метод дозволив простежити характерні тенденції становлення та розвитку МВС УРСР та його основних структурних органів у період, що досліджується, у зіставленні з генезисом аналогічних державних органів і апаратів у попередні роки (підрозділи 2.2, 3.2). Метод функціонального аналізу дав змогу з’ясувати функціональну відповідність МВС УРСР та підпорядкованих йому органів виконанню поставлених перед ними завдань (підрозділи 2.1, 2.2, 3.1, 3.2). За допомогою системно-структурного методу досліджувалося місце МВС у системі державних органів, а його підрозділи й підпорядковані йому органи, зокрема їх організаційно-структурна будова, розглядалися в якості системи більш низького порядку (підрозділи 2.1, 2.2, 3.1, 3.2). Застосування історико-правового, порівняльно-правового, формально-юридичного методів дозволило розглянути генезис нормативно-правового забезпечення організації та діяльності МВС УРСР, через порівняння нормативно-правових актів, що приймалися у попередні та досліджуваний періоди, виявити їх спільні та відмінні риси і встановити закономірності розвитку і характерні риси законодавства, що регулювало організацію та діяльність МВС та утворених ним і підпорядкованих йому органів, з’ясувати історичну послідовність та доцільність реорганізації системи ОВС УРСР, встановити роль формальної визначеності правових норм у забезпеченні функціонування системи ОВС та їх діяльності з охорони правопорядку і боротьби зі злочинністю у досліджуваний період (підрозділи 1.1, 2.1, 2.2, 3.1, 3.2). Метод герменевтики, який полягає в ідентичному тлумаченні, інтерпретації нормативно-правових актів, документів, а також правовідносин, дозволив критично, всебічно й об’єктивно проаналізувати історико-правовий матеріал, роз’яснити його зміст, оцінити правові наслідки рішень органів державної влади УРСР з питань організації та діяльності підрозділів МВС у період, що досліджується у роботі (підрозділи 1.2, 2.1, 2.2, 3.1, 3.2).
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дослідницею однією з перших в українській історико-правовій літературі зроблено спробу, використовуючи архівні документи і матеріали, публікації в офіційній пресі, комплексно проаналізувати нормотворчу та організаційну діяльність вищих органів влади та управління УРСР у 1972–1991 рр. щодо проблеми реорганізації та розвитку системи МВС УРСР, місця і ролі цієї складової державного механізму в особливих історичних умовах та нормативно-правового забезпечення її організації й діяльності.
Конкретизовано наукова новизна основних положень дисертації полягає в тому, що в ній:
уперше:
– комплексно розглянуто політико-правові підходи держави до проблеми розбудови системи МВС УРСР та його структурних підрозділів і розробки організаційно-правових засад їх діяльності в умовах суспільно-політичної ситуації у 1972–1991 рр.;
– дано науковий аналіз нормативно-правових актів та ряду архівних матеріалів за темою дослідження, раніше не відомих або маловідомих історико-правовій науці;
– виявлено закономірну залежність структурно-функціональних реорганізацій у системі органів охорони правопорядку від об’єктивних внутріполітичних умов та суспільно-політичної ситуації в СРСР та УРСР наприкінці 80 – початку 90 рр. ХХ ст.;
– дано об’єктивну історико-правову оцінку діяльності МВС в Україні в досліджуваний період;
удосконалено:
– знання про процес реорганізації МВС УРСР як керівного органу системи ОВС;
– змістовну характеристику законодавчих та підзаконних актів, якими регламентувалися питання розбудови в Україні в досліджуваний період МВС УРСР та його складових частин, які розглянуто як цілісну систему;
дістали подальшого розвитку:
– положення, яке доводить, що ефективність організації та діяльності ОВС перебуває у прямій залежності від того, чи відповідає стан законодавства у державі суспільним відносинам у сфері охорони правопорядку.
– теза, що вищі державні органи влади УРСР у 1972–1991 рр. приділяли достатню увагу виробленню законодавства, яке регламентувало організаційно-правові засади діяльності ОВС, зокрема міліції, але, в силу складної суспільно-політичної обстановки, яка склалася на території СРСР, зокрема території УРСР, наприкінці 80 – початку 90 рр. ХХ ст., забезпечити їх практичне застосування у повному обсязі було не завжди можливо.
Практичне значення одержаних результатів. Положення, висновки та пропозиції, викладені у дисертаційному дослідженні, використовувались для підготовки методичних матеріалів та лекцій з навчальної дисципліни «Історія держави і права України» у Донецькому юридичному інституті Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка (акт впровадження результатів дисертаційного дослідження у навчально-методичний процес від 23.11.2010 р. № 14), Академії внутрішніх військ МВС України (акт впровадження результатів дисертаційного дослідження у навчально-виховний процес від 16.02.2011 р. № 5), а також при підготовці в Національній академії внутрішніх справ багатотомного енциклопедичного видання «Міжнародна поліцейська енциклопедія» (акт впровадження результатів дисертаційного дослідження у науково-дослідну роботу від 01.12.2011 р.).
Результати дослідження можуть бути використані:
– у законотворчій роботі – при підготовці змін і доповнень до законодавчих та інших нормативно-правових актів, що стосуються реформування відомства та його складових частин, започаткованого керівництвом МВС України;
– у науково-дослідних цілях – для подальшої розробки історико-теоретичних проблем історії держави та права України, зокрема діяльності вищих органів виконавчої влади, зі створення й удосконалення організації та діяльності міліції;
– у виховній та інформаційній роботі з населенням.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження неодноразово обговорювалися на засіданнях кафедри історії держави та права Національної академії внутрішніх справ, були апробовані й оприлюднені на таких наукових конференціях: науково-теоретичній конференції «Дотримання прав і свобод людини в діяльності підрозділів кримінальної міліції” (Київ, 2008 р.); V Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні питання реформування правової системи України» (Луцьк, 2008 р., тези опубліковані); науково-теоретичній конференції «Проблеми кримінально-правових наук: історія, сучасність, міжнародний досвід» (Київ, 2009 р., тези опубліковані); ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Історія міліції України: минуле і сучасне» (Івано-Франківськ, 2010 р.).
Публікації. Основні теоретичні положення та наукові висновки дисертаційного дослідження викладені у дев’яти наукових публікаціях, з яких чотири надруковані у наукових фахових виданнях, дві – у збірниках матеріалів наукових конференцій, дві – у збірниках наукових праць та одна у VІ томі Міжнародної поліцейської енциклопедії.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Підсумовуючи розгляд питань, пов’язаних з аналізом правових засад організації та діяльності Міністерства внутрішніх справ Української РСР у 1972–1991 рр., ми можемо зробити наступні висновки.
1. Період, який ми досліджуємо (початок 70 – початок 90 рр. ХХ ст.), характеризується обмеженістю прав союзних республік у розробці власних нормативних актів, що стосувалися загальних положень організації та діяльності республіканських МВС, у тому числі й МВС УРСР. Правову основу організації та діяльності органів внутрішніх справ УРСР складали загальносоюзні акти, якими користувалися й усі інші республіки СРСР.
2. Початок 70 рр. ХХ ст. характеризується тим, що в умовах розгорнутого в той час Міністерством внутрішніх справ СРСР реформування системи органів внутрішніх справ йшов безперервний процес удосконалення правового забезпечення організації та діяльності МВС УРСР, оптимізації структури міністерства та приведення її у відповідність до вимог того часу.
У той період міністерство мало набагато ширшу систему та компетенцію, ніж МВС України на сучасному етапі, адже до його складу, крім міліції та внутрішніх військ, як зараз, входили підрозділи пожежної охорони, виправно-трудові установи тощо.
Отже, доцільним є вивчення досвіду вдосконалення правового забезпечення МВС УРСР, що мав місце наприкінці 60– у 70 рр. минулого століття, який обов’язково слід враховувати при реформуванні МВС України, що ініційовано керівництвом міністерства на сучасному етапі.
3. На правовому забезпеченні організації та діяльності МВС УРСР позначався той факт, що воно мало статус союзно-республіканського органу виконавчої влади і перебувало у подвійному підпорядкуванні – загальносоюзного Міністерства внутрішніх справ і Ради Міністрів УРСР. Тому саме рішення союзних та республіканських вищих органів влади, а також накази МВС СРСР мали вирішальне значення у процесі структурних перетворень та діяльності МВС УРСР і всіх його складових частин.
4. Важливе значення для діяльності системи Міністерства внутрішніх справ мали політико-правові підходи держави до проблеми охорони громадського порядку і боротьби зі злочинністю, які виражені у рішеннях з’їздів КПРС, пленумів ЦК КПРС, а також у спільних рішеннях ЦК КПРС, Президії Верховної Ради і Ради Міністрів СРСР.
5. Правове регулювання організації та діяльності МВС УРСР в досліджуваний період здійснювалося вищими органами держави – законодавчими (закони Верховних Рад СРСР і УРСР, укази Президій Верховних Рад СРСР і УРСР), виконавчими (постанови Рад Міністрів СРСР і УРСР), партійно-державними (спільні рішення ЦК КПРС, Президії Верховної Ради і Ради Міністрів СРСР, ЦК КПУ і Ради Міністрів УРСР), відомчими (накази, вказівки, розпорядження, інструкції, настанови, рішення колегій МВС СРСР і МВС УРСР, спільні документи Прокуратури УРСР, Верховного Суду УРСР, Міністерства юстиції УРСР і МВС УРСР). Велике значення для правового забезпечення організації та діяльності МВС УРСР мали документи МВС Союзу, яке з кінця 60 рр. почало реформування відомчої системи.
6. Початком реформування в системі МВС УРСР слід вважати 1972 рік, з якого і починаються хронологічні рамки даного дослідження. 8 вересня того року Рада Міністрів УРСР прийняла постанову, якою було затверджено нове Положення про Міністерство внутрішніх справ УРСР. Саме з прийняттям Постанови Ради Міністрів УРСР «Про затвердження Положення про Міністерство внутрішніх справ Української РСР» № 425 від 8 вересня 1972 р. ми пов’язуємо зміни у правовому забезпеченні організації й діяльності МВС УРСР на початку 70 рр. ХХ ст. та структурні перетворення як у центральному апараті МВС УРСР, так і в системі міністерства.
7. Положення про Міністерство внутрішніх справ УРСР, затверджене постановою Ради Міністрів УРСР від 8 вересня 1972 р., стало основним нормативно-правовим актом, що встановлював правовий статус МВС УРСР.
Положення про МВС УРСР від 8 вересня 1972 р. визначало міністерство як центральний апарат управління органами внутрішніх справ республіки. Водночас відповідно до Конституції УРСР воно мало статус союзно-республіканського міністерства і підпорядковувалось Раді Міністрів УРСР і Міністерству внутрішніх справ СРСР, тобто мало подвійне підпорядкування – вищому виконавчому органу державної влади республіки та союзному вищому відомчому органу виконавчої влади в галузі забезпечення громадського порядку і боротьби зі злочинністю – Міністерству внутрішніх справ СРСР.
З іншого боку, міністерство становило собою систему підпорядкованих центральному апарату органів, підрозділів, установ, організацій. Згідно з Положенням від 8 вересня 1972 р. систему МВС УРСР складали: центральний управлінський апарат – МВС УРСР, управління та відділи внутрішніх справ виконавчих комітетів Рад депутатів трудящих, а також підрозділи міліції, пожежної охорони, виправно-трудові установи та інші підвідомчі підрозділи, установи, організації і підприємства.
8. У зв’язку з прийняттям Положення про МВС УРСР від 8 вересня 1972 р. у міністерстві відбулося реформування структури і штатів, утворені нові служби і підрозділи (реорганізовано Головне управління міліції, утворено апарати слідства, дізнання, штаби, служба профілактики та ін). З метою нормативно-правового забезпечення організації діяльності цих нових утворень були розроблені Положення про них, затверджені наказами міністра.
9. Згідно з Положенням про МВС УРСР від 8 вересня 1972 р. міністру внутрішніх справ надавалося право видавати накази й інструкції та давати вказівки, обов’язкові для виконання управліннями і відділами внутрішніх справ виконавчих комітетів Рад депутатів трудящих, підрозділами, установами, організаціями і підприємствами, що входили в систему міністерства, та перевіряти їх виконання.
Видані в межах наданих МВС УРСР прав накази та інструкції міністерства з питань пожежної безпеки, безпеки шляхового руху в містах та інших населених пунктах і руху на автомобільних шляхах та з інших питань, що визначалися діючим законодавством, були обов’язковими для підприємств, організацій та установ, незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також для громадян.
У разі якщо виконання певних заходів потребувало залучення сил і засобів інших відомств, міністр внутрішніх справ мав право видавати з керівниками інших міністерств і відомств республіки спільні накази та інструкції, зокрема з Прокуратурою, Верховним Судом, Міністерством юстиції УРСР.
10. На МВС УРСР покладались узагальнення практики застосування законодавства з питань, віднесених до його компетенції, розробка пропозицій по його удосконаленню і внесення їх у встановленому порядку на розгляд Ради Міністрів УРСР та МВС СРСР.
11. Щодо видання власних нормативних документів, то республіканське міністерство у досліджуваний період продовжувало керуватись нормами наказу «Про порядок видання нормативних документів МВС УРСР» від 15 травня 1970 р.
12. Важливе значення для розвитку міністерства мала низка нормативно-правових актів, прийнятих вищими органами влади СРСР, які стосувалися організації та діяльності міліції. Серед них: Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про основні обов’язки та права радянської міліції по охороні громадського порядку та боротьбі зі злочинністю» від 8 червня 1973 р.; постанова Ради Міністрів СРСР «Про подальше удосконалення правового регулювання діяльності радянської міліції» від 8 червня 1973 р.; Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про спеціальні звання рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ» від 23 жовтня 1973 р.
13. Основним нормативно-правовим актом, яким керувалася у своїй діяльності міліція УРСР протягом майже усього досліджуваного нами періоду було Положення про радянську міліцію, затверджене постановою Ради Міністрів СРСР «Про подальше удосконалення правового регулювання діяльності радянської міліції» від 8 червня 1973 р. Положення не містило визначення поняття «міліція», на відміну від попередніх нормативних актів про цей правоохоронний орган. Цікавою є еволюція цього визначення: у нормативних документах попередніх періодів. У них міліція визначалась як виконавчий орган Робітничо-Селянської влади на місцях (1919 р.), виконавчий і оперативний орган центральної і місцевої влади (1926 р.) і як адміністративно-виконавчий орган Радянської влади (1931 і 1963 рр.). Закон України «Про міліцію» визначає міліцію як державний озброєний орган виконавчої влади.
14. У першій половині 70 рр., особливо після прийняття Радою Міністрів УРСР постанови «Про затвердження Положення про Міністерство внутрішніх справ Української РСР» від 8 вересня 1972 р., а також з прийняттям Указу Президії Верховної Ради СРСР «Про основні обов’язки і права радянської міліції по охороні громадського порядку і боротьбі зі злочинністю» від 8 липня 1973 р. та постанови Ради Міністрів СРСР «Про подальше удосконалення правового регулювання діяльності радянської міліції» від 8 липня 1973 р., якою затверджувалось Положення про радянську міліцію, Міністерство внутрішніх справ УРСР виконало значну роботу з підготовки нормативних актів, спрямованих на приведення правового регулювання організації та діяльності як структурних підрозділів центрального апарату (управлінь, відділів, центрів), так і підпорядкованих органів на місцях (обласних, міських управлінь, районних, міських, транспортних відділів, відділень ОВС тощо), у відповідність до нових нормативно-правових актів, виданих вищими органами державної влади Союзу РСР та Української РСР.
15. У другій половині 70 – на початку 80 рр. процес реформування в органах внутрішніх справ переважно завершився.
Вищі органи державної влади СРСР і УРСР продовжували ставити перед Міністерством внутрішніх справ завдання активізувати діяльність у сфері боротьби зі злочинністю і забезпечення охорони громадського порядку, активно залучаючи до цієї справи громадські формування – добровільні народні дружини, товариські суди, комісії по боротьбі з пияцтвом і алкоголізмом, у справах неповнолітніх тощо. Союзні і республіканські нормотворці, а також МВС СРСР та МВС УРСР у цей період продовжували вживати заходів до удосконалення правового забезпечення організації та діяльності органів внутрішніх справ.
16. Вивчення законодавчих та інших нормативно-правових актів Союзу РСР та УРСР, а також нормативних документів МВС СРСР і МВС УРСР дає підстави стверджувати, що МВС УРСР у 70 – початку 90 рр. ХХ ст. мало ґрунтовну правову базу, яка забезпечувала його організацію, врегульовувала основні напрями діяльності органів внутрішніх справ.
17. Вивчення нормотворчої діяльності МВС УРСР дає підстави для висновку, що міністерство виконало значну роботу з підготовки нормативних актів, спрямованих на приведення правового регулювання організації та діяльності як структурних підрозділів центрального апарату (управлінь, відділів, центрів), так і підпорядкованих органів на місцях (обласних, міських управлінь, районних, міських, транспортних відділів, відділень ОВС тощо), у відповідність до нормативно-правових актів, виданих вищими органами державної влади СРСР та УРСР, а також видавало нормативні документи в порядку власної ініціативи.
18. Основними складниками системи МВС, як і раніше, були міліція, виправно-трудові установи та пожежна охорона. Отже можна зробити висновок, що у той період система МВС України не змінювалась, крім окремих її ланок, і міністерство мало таку саму компетенцію, що й раніш, яка була набагато ширшою, ніж на сучасному етапі.
19. Незважаючи на усі складнощі періоду життєдіяльності української міліції наприкінці 80 – початку 90 рр. ХХ ст., її працівники продовжували гідно виконувати свої основні функції. А вжиті заходи щодо поліпшення правового забезпечення діяльності міліції надали можливість досягти певних позитивних результатів у боротьбі зі злочинністю, забезпеченні охорони громадського порядку та недопущення міжнаціональних конфліктів, що часто призводили до кровопролиття наприкінці 80 – початку 90 рр. ХХ ст. в окремих республіках СРСР.
У період кінця 80 – початку 90 рр. ХХ ст. тривав безперервний процес удосконалення правового забезпечення організації та діяльності МВС УРСР, оптимізації його структури та приведення її до вимог того часу, що було викликано суттєвим загостренням суспільно-політичної обстановки в країні;
У цей період міністерство мало набагато ширшу систему та компетенцію ніж МВС України на сучасному етапі, адже до його складу, крім міліції та внутрішніх військ, як зараз, входили підрозділи пожежної охорони, виправно-трудові установи тощо;
Керівництво міністерства не залишилось осторонь розпочатих державотворчих процесів, звернувшись до працівників органів внутрішніх справ зі зверненням підтримати проголошення незалежності України під час референдуму 1 грудня 1991 р.
Одразу після проголошення незалежності України Міністерство внутрішніх справ нової суверенної держави вжило заходів до оновлення нормативно-правової бази, якою регулювалась організація та діяльність ОВС, терміново було розроблено і прийнято цілу низку нових документів та внесено зміни і доповнення до вже існуючих, скасовано ті з них, що втратили практичне значення або суперечили чинному законодавству України.
20. На сучасному етапі розвитку незалежної України актуальним є питання удосконалення нормативної бази діяльності міліції. Особливо це важливо при започаткованому керівництвом МВС України реформуванні міністерства, у складі якого проектами низки підготовлених МВС правових актів передбачається створення таких підрозділів, як національна міліція, державна прикордонна міліція, антикорупційне бюро, державна міграційна служба, національна гвардія, державна служба пожежної безпеки та порятунку [285, с. 4]. При цьому, на нашу думку, необхідно вивчати та враховувати не тільки досвід зарубіжних країн, а й позитивні напрацювання минулих років, зокрема правового забезпечення діяльності міліції УРСР як складової частини МВС у 70 – початку 90 рр. ХХ ст.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. СССР : Энциклопедический справочник / гл. ред. А.М. Прохоров; [ред. колл. Н.К. Байбаков, В.Х. Василенко, Л.М. Володарский и др. – М. : Сов энциклопедия, 1982. – 607 с.
2. История СССР (1917–1978) / [И.Б. Берхин. – 3-е изд., перераб. и доп.– М. : Высш. школа, 1979. – 664 с.
3. Пособие по истории СССР. – В 2 ч. – Ч 2. / [В.В. Наумов, Т.А. Самохина. – М. : Высш. школа, 1979. – 376 с.
4. Історія Української РСР. Короткий нарис / Інститут історії АН Української РСР. – К. : Наук. думка, 1981. – 528 с.
5. Верт Н. Історія радянської держави 1900–1991 / пер. з франц.; Ніколас Верт. – Рівне: Вертекс, 2001. – 478 с.
6. Касьяненко В.И. Развитой социализм. Историография и методология проблемы / В.И. Касьяненко. – М. : Мысль, 1976. – 270 с.
7. Керимов Д.А. Демократия развитого социализма / Д.А. Керимов. – М. : Политиздат, 1980. – 111 с.
8. Манов Г.Н. Советское общенародное государство: цели, задачи, функции / Г.Н. Манов. – М. : Юрид. лит., 1978. – 95 с.
9. Шендрик М.П. Социалистическое общенародное государство / М.П. Шендрик. – М. : Мысль, 1985. – 192 с.
10. Советское общество: возникновение, развитие, исторический финал : в 2 т. / под. общ. ред. Ю.Н. Афанасьева. – М., 1997. – Т. 2.– 380 с.
11. Історія України. Нове бачення / за ред. В.А. Смолія : у 2 т. – К. : Україна, 1996. – Т. 2. – 492 с.
12. Остафійчук В.Ф. Історія України: сучасне бачення / В.Ф. Остафійчук. – К. : Знання, 2005. – 422 с.
13. Калініченко В.В. Історія України : у 3 ч. – Ч. ІІІ: 1917–2003 : підруч. для істор. фак-тів вищ. навч. закл. / В.В. Калініченко, І.К. Рибалка. – Харків, 2004. – 359 с.
14. Баран В.К. Україна в умовах системної кризи (1946–1980-і рр.) / В.К. Баран, В.М. Даниленко. – К., 1999. –303с.
15. Органы советского общенародного государства / Акад. Наук СССР; Ин-т гос. и права; ред. кол. Б.Н. Топорнин и др. – М. : Наука, 1979. – 344 с.
16. Смиртюков М.С. Советский государственный аппарат управления: вопросы организации и деятельности центральных органов. – 2-е изд., перераб. и доп. / М.С. Смиртюков. – М. : Политиздат, 1984. – 287 с.
17. Аверьянов В.Б. Аппарат государственного управления: содержание деятельности и организация структуры / Акад. наук УССР; Ин-т гос. и права; В.Б. Аверьянов. – К. : Наук. думка, 1990. – 168 с.
18. Министерства, государственные комитеты и ведомства: совершенствование правового статуса и деятельности / [В.И. Шабайлов, А.П. Проскурин, А.И. Абрамович и др.; науч. ред. В.И Семенов, В.И. Шабайлов, – Минск: Наука и техника, 1984. – 277с.
19. История советской милиции : в 2 т. – Т. 2. Советская милиция в период социализма (1936–1977 гг.) / под. ред. Н.А. Щелокова; Акад. МВД СССР. – М., 1977. – 338 с.
20. Советская милиция: история и современность. 1917/1987 / под ред. А.В. Власова. – М. : Юрид. лит., 1987. – 336 с.
21. Милиции советской Украины – 70 лет : матер. науч.-практ. конф., 8–10 февр. 1989 г. / МВД УССР; Полит. управление. – К., 1989. – 116 с.
22. Кравченко Ю.Ф. Міліція України / Ю.Ф. Кравченко. К. : Генеза, 1999. – 432 с.
23. Міліція України: історичний нарис, портрети, події / за заг. ред. Ю.О. Смирнова; кол. авт. : Ю.О. Смирнов, П.П. Михайленко, О.Д. Святоцький, М.І. Ануфрієв. – К. : Видавничий дім «Ін Юре», 2002. – 798 с.
24. Михайленко П.П. Організація та діяльність міліції УРСР у 1969–1988 роках / П.П. Михайленко, Е.М. Кісілюк // Міліція України. – 2004. – № 5. – С. 26–27.
25. Михайленко П.П. Українська міліція в останні роки існування СРСР та перші роки незалежності України (1990–1992 рр.) / П.П. Михайленко, В.А. Довбня // Міліція України. – 2004. – № 8. – С. 23–25.
26. Пути дальнейшего совершенствования деятельности органов внутренних дел : матер. науч.-практ. конф. проф.-преподават. состава КВШ МВД СССР по итогам науч.-исслед. работы за 1976 г. – К., 1977. – 199 с.
27. Пути дальнейшего совершенствования деятельности органов внутренних дел : матер. науч.-практ. конф. проф.-преподават. состава КВШ МВД СССР по итогам науч.-исслед. работы за 1977 г. – К., 1978. – 180 с.
28. Пути дальнейшего совершенствования деятельности органов внутренних дел : матер. науч.-практ. конф. проф.-преподават. состава КВШ МВД СССР по итогам науч.-исслед. работы за 1978 г. – К., 1979. – 236 с.
29. Самойленко А.В. Вопросы дальнейшего совершенствования организации и деятельности советской милиции в свете новых правовых актов (пособ. для слушателей ФЗО) : А.В. Самойленко, А.Л. Стеблянко. – К. : НИиРИО КВШ МВД СССР, 1973. – 35 с.
30. Аппарат управления социалистического государства : в 2 т. – Т. 2. – М. : Юрид. лит., 1977. – 352 с.
31. Аверьянов В.Б. Функции и организационная структура органа государственного управления / В.Б. Аверьянов. – К. : Наукова думка, 1979. –150 с.
32. Аверьянов В.Б. Организация аппарата органа государственного управления / В.Б. Аверьянов. – К. : Наукова думка, 1985. –148 с.
33. Лазарев Б.М. Аппарат управления общенародного государства / Б.М. Лазарев. – М. : Юрид. лит., 1978. – 88 с.
34. Юзьков Л.П. Государственное управление в политической системе развитого социализма / Л.П. Юзьков. – К. : Вища школа, 1983. – 156 с.
35. Органы внутренних дел в формировании правового государства : сб. науч. трудов / под ред. Н.А. Катаева; МВД РСФСР; Уфим. высш. шк. – Уфа, 1991. – 161 с.
36. Гранин А.Ф. Особенности правоохранительной деятельности органов внутренних дел в условиях социалистического прогресса (Теоретические аспекты) : учеб. пособ. / А.Ф. Гранин. – К. : НИиРИО КВШ МВД СССР, 1987. – 96 с.
37. Клюшниченко А.П. Воплощение демократических принципов государственного управления в деятельности органов внутренних дел (милиции) : учеб. пособ. / А.П. Клюшниченко. – К. : НИиРИО КВШ МВД СССР, 1974. – 128 с.
38. Пехтерев А.Ф. Принципы советского государственного управления в деятельности органов внутренних дел : учеб. пособ. / А.Ф. Пехтерев. – Омск: Омск. высш. школа МВД СССР, 1983. – 76 с.
39. Лысенков С.Л. Формы правового регулирования деятельности органов внутренних дел : учеб. пособ. / Лысенков С.Л. – К. : НИиРИО КВШ МВД СССР, 1981. – 36 с.
40. Николаева М.Н. Нормативные акты министерств и ведомств СССР / М.Н. Николаева. – М. : Юрид. лит., 1975. – 150 с.
41. Иванов Н.Н. Организация нормотворческой деятельности в аппарате МВД, УВД : учеб. пособ. / [под ред. В.М. Мякишева; Н.Н. Иванов. – М. : Акад. МВД СССР, 1986. – 64 с.
42. Колпаков В.К. Адміністративне право України : підруч. – Вид. 2-е, доп. / В.К. Колпаков. – К. : Юрінком Інтер, 2000. – 750 с.
43. Михайленко П.П. НКВС–МВС–МОГП Української РСР (1946–1968 рр.) / П.П. Михайленко, В.А. Довбня / Міліція України. – 2005. – № 11. – С. 20–22.
44. Михайленко П.П. Міністерство внутрішніх справ УРСР (1969–1990 рр.) / П.П. Михайленко, В.А. Довбня // Міліція України. – 2006. – № 10. – С. 20–22.
45. Дудченко О.С. Правові засади становлення та діяльності міністерств радянської України / О.С. Дудченко // Науковий вісник Київського національного університету внутрішніх справ. – 2009. – С. 180–189.
46. Міністерство внутрішніх справ України / В.В. Буран, В.М. Чисніков // Юридична енциклопедія: в 6 т. – Т. 3. / редкол. : Ю.С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. – К. : Українська енциклопедія, 2001. – С. 712–714.
47. Чернега А.П. Правові основи діяльності міліції Української РСР у 1956–1985 рр. : монографія / А.П. Чернега – К. : Логос, 2010. – 175 с.
48. Шевченко А.Є. Історія органів внутрішніх справ на транспорті : монографія. – У 3 кн. – Кн. 1. Правові основи діяльності органів внутрішніх справ УРСР на транспорті у першій половині ХХ ст. / А.Є Шевченко. – Донецьк: ПП ВД «Кальміус», 2011. – 664 с.
49. Шестаев Н.Т. Органы внутренних дел в механизме советского общенародного государства : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теория и история государства и права; история политических и правовых учений» / Акад. МВД СССР; Н.Т. Шестаев. – М., 1988. – 23 с.
50. Кусмангалиева Т. Народный характер советской милиции и тенденции его развития на современном этапе : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 «Государственное право и управление; советское строительство; административное право; финансовое право» / Каз. ГУ; Т. Кусмангалиева. – Алма-Ата, 1979. – 16 с.
51. Червоненко Г.О. Діяльність міліції Донбасу (Друга половина 60 – 70 рр. ХХ ст.): історичний досвід : автореф. дис. на здобуття вченого ступеню канд. юрид. наук : спец. 07.00.01 «Історія України» / Дон. нац. ун-т; Г.О. Червоненко. – Донецьк, 2006. – 20 с.
52. Зозуля Є.В. Діяльність міліції України в умовах становлення незалежної держави (90-ті рр. ХХ ст.) : автореф. дис. на здобуття вченого ступеню канд. юрид. наук : спец. 07.00.01 «Історія України» / Дон. нац. ун-т; Є.В. Зозуля. – Донецьк, 2002. – 20 с.
53. Ануфрієв М.І. Управлінські шляхи зміцнення дисципліни в органах внутрішніх справ (соціолого-правові аспекти) : автореф. дис. на здобуття вченого ступеню канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Теорія та історія держави і права; історія політичних та правових учень» / Ун-т внутр. справ; М.І. Ануфрієв. – Харків, 1998. – 23 с.
54. Чекалин К.С. Контроль в деятельности советской милиции : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теория и история государства и права; история политических и правовых учений» / МВД СССР; ВНИИ; К.С. Чекалин. – М., 1974. – 18 с.
55. Лазнюк Н.В. Нормативно-правові акти міністерства внутрішніх справ України (теоретичні питання) : автореф. дис. на здобуття вченого ступеню канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних та правових учень» / Київ. нац ун-т ім. Т. Шевченка; Н.В. Лазнюк. – К., 2002. – 18 с.
56. Колодий А.Н. Принципы правового регулирования и их реализация в деятельности милиции : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теория и история государства и права; история политических и правовых учений» / АН УССР; Ин-т гос. и права им.В.М. Корецкого; Колодий А.Н. – К., 1991. – 17 с.
57. Чернега А.П. Правове регулювання діяльності органів міліції Української РСР у 1956–1985 рр. : автореф. дис. на здобуття вченого ступеню канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних та правових учень» / Ін-т законодавства ВР України; А.П.Чернега. – К., 2008. – 21 с.
58. Конституция (Основной Закон) Союза Советских Социалистических Республик : утверждена Постановлением Чрезвычайного VІІІ съезда Советов Союза ССР от 5 декабря 1936 г. // Сборник Законов СССР и Указов Президиума Верховного Совета СССР. 1938–1975 : в 4 т. Т. 1.– М. : Изд-во «Известия Советов депутатов трудящихся», 1975. – 718 с.
59. Конституция (Основной Закон) Союза Советских Социалистических Республик : принята не внеочередной седьмой сессии Верховного Совета СССР девятого созыва 7 октября 1977 г. // Ведомости Верховного Совета СССР. – 1977. – № 41. – Ст. 617.
60. Конституція Української Радянської Соціалістичної Республіки (Основний Закон) : ухвалена 30 січня 1937 р. // Законодательство Украины. – 2009. – № 8 : (Правова серія «Інфодиск»). – К. : CD-вид-во «Інфодиск», 2009. – Систем. вимоги: Pentium-233 ; 32 Mb RAM ; CD-ROM Windovs 98/2000/NT/XP. – Назва з контейнера.
61. Конституція Української Радянської Соціалістичної Республіки (Основний Закон) : прийнята на позачерговій сьомій сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання 20 квітня 1978 р. // Законодательство Украины. – 2009. – № 8 : (Правова серія «Інфодиск»). – К. : CD-вид-во «Інфодиск», 2009. – Систем. вимоги: Pentium-233 ; 32 Mb RAM ; CD-ROM Windovs 98/2000/NT/XP. – Назва з контейнера.
62. Материалы внеочередного ХХІ съезда КПСС. – М. : Политиздат, 1959. – 360 с.
63. Материалы ХХІІ съезда КПСС. – М. : Политиздат, 1961. – 438 с.
64. Материалы ХХІІІ съезда КПСС. – М. : Политиздат, 1966. – 289 с.
65. Материалы ХХІV съезда КПСС. – М. : Политиздат, 1971. – 319 с.
66. Материалы ХХV съезда КПСС. – М. : Политиздат, 1976. – 255 с.
67. Материалы ХХVІ съезда КПСС. – М. : Политиздат, 1981. – 222 с.
68. Материалы ХХVІІ съезда КПСС. – М. : Политиздат, 1986. – 213 с.
69. Программа Коммунистической партии Советского Союза. – М. : Политиздат, 1962. – 118 с.
70. О мерах по усилению борьбы с преступностью : постановление ЦК КПСС и Совета Министров СССР от 23 июля 1966 г. // В помощь работнику милиции : сб. нормат. актов / [изд. 2-е, доп.. – К. : Политиздат Украины, 1966. – С. 220–225.
71. О мерах по усилению борьбы с нарушениями общественного порядка : постановление ЦК КПСС, Президиума Верховного Совета СССР и Совета Министров СССР от 26 июля 1966 г. // Предупреждение преступлений и иных правонарушений : сб. документов. – М. : Юрид. лит, 1986. – С. 17–22.
72. Об улучшении работы по охране правопорядка и усилении борьбы с правонарушениями : постановление ЦК КПСС от 2 августа 1979 г. // Там же. – С. 32– 37.
73. Об участии трудящихся в охране общественного порядка в государстве : постановление ЦК КПСС и Совета Министров СССР от 2 марта 1959 г. // СП СССР. –1959. – № 4. – Ст. 25.
74. Про затвердження Тимчасового положення про добровільні народні дружини по охороні громадського порядку в Українській РСР : постанова ЦК КПУ та Ради Міністрів УРСР від 8 квітня 1959 р. // ЗП УРСР. – 1959. – № 15.
75. Про затвердження Положення про добровільні народні дружини по охороні громадського порядку в Українській РСР : постанова ЦК КПУ та Ради Міністрів УРСР від 8 червня 1961 р. // ЗП УРСР. – 1961. – № 6. – 3–27 черв.
76. О дальнейшем совершенствовании деятельности добровольных народных дружин по охране общественного порядка : постановление ЦК КПСС и Совета Министров СССР от 20 мая 1974 г. // СП СССР. – 1974. – № 12. – Ст. 67.
77. Об основных обязанностях и правах добровольных народных дружин по охране общественного порядка : Указ Президиума Верховного Совета СССР от 20 мая 1974 г. // Ведомости Верховного Совета СССР. – 1974. – № 22. – Ст. 326.
78. Про затвердження Положення про добровільні народні дружини по охороні громадського порядку в УРСР : постанова ЦК Компартії України та Ради Міністрів УРСР від 28 травня 1974 р. // ЗП УРСР. – 1974. – № 6. – Ст. 38.
79. Про затвердження Положення про громадські пункти охорони порядку в Українській РСР : Указ Президії Верховної Ради УРСР від 24 липня 1980 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1980. – № 32. – Ст. 597.
80. О переименовании Министерства охраны общественного порядка СРСР в Министерство внутренних дел СССР : Указ Президиума Верховного Совета СССР от 25 ноября 1968 г. // Ведомости Верховного Совета СССР. – 1968. – № 48. – Ст. 467.
81. Про перейменування Міністерства охорони громадського порядку Української РСР в Міністерство внутрішніх справ Української РСР : Указ Президії Верховної УРСР від 9 грудня 1968 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1968. – № 51. – Ст. 607.
82. Про затвердження Положення про Міністерство внутрішніх справ Української РСР : Постанова Ради Міністрів Української РСР № 425 від 8 вересня 1972 р. // Звід законів Української РСР. – К : Політвидав України, 1982. – Т. 8. – С. 349– 355.
83. Про затвердження Положень про управління (відділи) внутрішніх справ виконавчих комітетів місцевих Рад народних депутатів : Постанова Ради Міністрів Української РСР від 19 липня 1974 р. // Звід законів Української РСР. – К : Політвидав України, 1982. – Т. 8. – С. 355–364.
84. Об основных обязанностях и правах советской милиции по охране общественного порядка и борьбе с преступностью : Указ Президиума Верховного Совета СССР от 8 июня 1973 г. // Ведомости Верховного Совета СССР. – 1973. – № 24. – Ст. 309.
85. О дальнейшем совершенствовании правового регулирования деятельности советской милиции : постановление Совета Министров СССР от 8 июня 1973 г. // П.П. Михайленко, Я.Ю. Кондратьєв. Історія міліції України у документах і матеріалах : у 3 т. – Т. 3: 1945–1990 / [МВС України; Національна академія внутрішніх справ України. – К. : Ґенеза, 2000. – 616 с. – С. 150–156.
86. Об изменении структуры и штатов МВД Украинской ССР : приказ МВД УССР № 018 от 3 февраля 1972 г. // Державний архів МВС України, ф. 46, оп. 1, спр. 678, арк. 173.
87. З оголошенням Положення про Міністерство внутрішніх справ Української РСР : наказ МВС УРСР № 180 від 22 вересня 1972 р. // Державний архів МВС України, ф. 46, оп. 1, спр. 691, арк. 12–13.
88. Об утверждении Положения о Следственном управлении МВД Украинской ССР: приказ МВД УССР № 128 от 5 августа 1974 г. – К. : МВД Украины, 1974. – 12 с.
89. Об утверждении Положения об отделе дознания МВД Украинской ССР: приказ МВД УССР № 106 от 17 марта 1977 г. – К. : МВД Украины, 1977. – 8 с.
90. О переименовании аппаратов службы милиции МВД УССР УВД облгорисполкомов и горрайорганов внутренних дел в управления, отделы, отделения и группы охраны общественного порядка : приказ МВД Украинской ССР от 16 августа 1977 г. // Державний архів МВС України, ф. 46, оп. 1, спр. 815, арк. 110.
91. Справочник по законодательству для работников органов прокуратуры, суда и министерства внутренних дел. – Т. 1. – М. : Юрид. лит., 1971. – 959 с.
92. Справочник по законодательству для работников органов прокуратуры, суда и министерства внутренних дел. – Т. 2. – Ч. 1. – М. : Юрид. лит., 1971. – 382 с.
93. Справочник по законодательству для работников органов прокуратуры, суда и министерства внутренних дел. – Т. 2. – Ч. 2. – М. : Юрид. лит., 1972. – 710 с.
94. Справочник по законодательству для работников органов прокуратуры, суда и министерства внутренних дел. – Т. 3. – М. : Юрид. лит., 1973. – 854 с.
95. Сборник законов Украинской ССР и указов Президиума Верховного Совета Украинской ССР. 1938–1979. – В 2 т. – Т. 1 / сост. З.К. Калинин; под ред. Я.Я. Колотухи и Ф.Г. Бурчака. – К. : Политиздат Украины, 1980.– 740 с.
96. Сборник законов Украинской ССР и указов Президиума Верховного Совета Украинской ССР. 1938–1979. – В 2 т. – Т. 2 / сост. З.К. Калинин; под ред. Я.Я. Колотухи и Ф.Г. Бурчака. – К. : Политиздат Украины, 1980.– 648 с.
97. Михайленко П.П. Історія міліції України у документах і матеріалах : у 3 т. – Т. 3: 1946–1990 / П.П. Михайленко, Я.Ю. Кондратьєв [МВС України; Національна академія внутрішніх справ України. – К. : Ґенеза, 2000. – 616 с.
98. О культе личности и его последствиях. Доклад первого секретаря ЦК КПСС тов. Хрущева Н.С. ХХ съезду Коммунистической партии Советского Союза // Ферр Г. Антисталинская подлость / Гровер Ферр; [пер. с англ. В.Л. Боброва. – М. : Алгоритм, 2008. – 464 с. – С. 202–264.
99. Дегтярев И.Л. Вместе с народом. Страницы истории Киевской милиции / И.Л. Дегтярев, В.Ф. Трегубов. – К., 1990. – 160 с.
100. Чисніков В.М. Секретарі, наркоми, міністри внутрішніх справ України / В.М. Чисніков. – К. : УАВС, 1995. – 24 с.
101. Чисніков В.М. МВС України в особах (1917–2001 рр.) / В.М. Чисніков // Юридичний вісник України. – 2002. – № 4–6, 8–9, 11.
102. Про перетворення республіканського Міністерства внутрішніх справ Української РСР в республіканське Міністерство охорони громадського порядку : Указ Президії Верховної Ради УРСР від 5 вересня 1962 р. // Радянський міліціонер. – 1962. – № 71. – 9 верес.
103. Про перейменування Міністерства охорони громадського порядку Української РСР в Міністерство внутрішніх справ Української РСР : Указ Президії Верховної Ради УРСР від 9 грудня 1968 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1968. – № 51. – Ст. 607.
104. Міністерство // Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2004. – 1440 с.
105. Положення про Міністерство внутрішніх справ : затверджено розпорядження Президента України від 5 жовтня 1992 р. // Законодательство Украины. – 2009. – № 8 : (Правова серія «Інфодиск»). – К. : CD-вид-во «Інфодиск», 2009. – Систем. вимоги: Pentium-233 ; 32 Mb RAM ; CD-ROM Windovs 98/2000/NT/XP. – Назва з контейнера.
106. Положення про Міністерство внутрішніх справ : затверджено Указом Президента України від 17 жовтня 2000 р. // Законодательство Украины. – 2009. – № 8 : (Правова серія «Інфодиск»). – К. : CD-вид-во «Інфодиск», 2009. – Систем. вимоги: Pentium-233 ; 32 Mb RAM ; CD-ROM Windovs 98/2000/NT/XP. – Назва з контейнера.
107. Довбня В. Квітень в історії міліції України: дати та події / В.А. Довбня // Міліція України. – 2007. – № 4. – С. 21–22.
108. Положение о Министерстве внутренних дел СССР : утверждено постановлением Совета Министров СССР № 452 от 16 июня 1972 г // Свод законов СССР. – М. : Политиздат, 1985.– Т. 10. – С.281–287.
109. Брежнев М.А. Министр Щелоков / М.А. Брежнев, А.В. Науменко. – М., 2011. – 544 с.
110. О распределении обязанностей по руководству управлениями, отделами министерства и утверждении функциональных обязанностей заместителей министра внутренних дел УССР : приказ МВД УССР от 8 сентября 1975 г. // Державний архів МВС України, ф. 46, спр. 768, арк. 4–7.
111. О предоставлении права производства предварительного следствия органам охраны общественного порядка : Указ Президиума Верховного Совета СССР от 6 апреля 1963 г. // Ведомости Верховного Совета СССР. – 1963. – № 16. – Ст. 181.
112. Об утверждении Положения о Следственном управлении МВД УССР : приказ министра внутренних дел Украинской ССР № 43 от 16 марта 1973 г. / МВД УССР. – К., 1973. – 8 с.
113. Положение о Следственном управлении МВД УССР : приложение к приказу министра внутренних дел Украинской ССР № 128 от 5 августа 1974 г. // П.П. Михайленко, Я.Ю. Кондратьєв. Історія міліції України у документах і матеріалах : у 3 т.– Т. 3: 1946–1990. – К. : Ґенеза, 2000. – 616 с. – С. 160–162.
114. Об изменении структуры и штатов МВД Украинской ССР : приказ министра внутренних дел Украинской ССР № 018 от 3 февраля 1972 г. // Державний архів МВС, ф. 46, оп. 1, спр. 678, арк. 175.
115. С объявлением Положения о Министерстве внутренних дел СССР, утвержденного постановлением Совета Министров СССР № 452 от 16 июня 1972 г. : Приказ МВД СССР № 210–1972. – М., 1972. – 32 с.
116. Чекалин К.С. Контроль деятельности советской милиции. – М. : ВНИИ МВД СССР, 1976. – 84 с.
117. О внедрении автоматизированной системы учета, анализа данных о преступлениях и лицах, их совершивших (1-я очередь) : приказ министра внутренних дел Украинской ССР от 17 июля 1972 г. // МВС, ф. 46, оп. 1, спр. 690, арк. 21–23.
118. Про перетворення Управлінь Міністерства внутрішніх справ Української РСР при обласних Радах депутатів трудящих в управління внутрішніх справ виконавчих комітетів обласних Рад депутатів трудящих і управлінь, відділів (відділків) міліції в містах і районах в управління, відділи (відділки) міліції виконавчих комітетів міських і районних Рад депутатів трудящих : Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 30 грудня 1956 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1956. – № 10.
119. Положення про управління внутрішніх справ виконавчого комітету обласної Ради депутатів трудящих : затверджене постановою Ради Міністрів Української РСР від 19 липня 1974 р. № 380 // Звід законів Української РСР. – К. : Політвидав України, 1982. – Т. 8. – С. 355–361.
120. Положення про відділ внутрішніх справ виконавчого комітету районної Ради депутатів трудящих : затверджене постановою Ради Міністрів Української РСР від 19 липня 1974 р. № 380 // Там само. – С. 361–364.
121. О специальных званиях рядового и начальствующего состава органов внутренних дел : Указ Президиума Верховного Совета СССР от 23 октября 1973 г. // Ведомости Верховного Совета СССР. – 1973. – № 43. – Ст. 603.
122. Основы исправительно-трудового законодательства Союза ССР и союзных республик : Закон СССР от 11 июля 1969 г. // Ведомости Верховного Совета СССР. – 1969. – № 29. – Ст. 247.
123. Виправно-трудовий кодекс Української РСР : затверджений Законом Української РСР № 3325–VІІ від 23 грудня 1970 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1971. – № 1. – Ст. 6.
124. Про порядок введення в дію Виправно-трудового кодексу Української РСР : Указ Президії Верховної Ради УРСР від 19 травня 1971 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1971. – № 21. – Ст. 154.
125. Кримінально-виконавче право Украї