Правові засади валютного регулювання і контролю в Україні

Краткое описание

ЗМІСТ

Вступ 3

I. Правові основи організації валютного регулювання в Україні

1.1. Поняття, зміст та методи валютного регулювання 11
1.2. Нормативно-правові засади валютного регулювання в Україні 23
1.3. Загальна характеристика валютних правовідносин 42
1.4. Правове регулювання основних видів валютних операцій 56
1.5. Система органів валютного регулювання та їх компетенція 74
1.6. Висновки по розділу 92

II. Проблеми становлення інституту валютного контролю в Україні

2.1. Поняття та правова природа валютного контролю 94
2.2. Компетенція державних органів в сфері валютного контролю
в Україні 108
2.3. Висновки по розділу 123

III. Відповідальність за порушення валютного законодавства

3.1. Поняття та види відповідальності за порушення валютного
законодавства 125
3.2. Основні види валютних правопорушень та застосування
відповідальності за їх вчинення 148
3.3. Висновки по розділу 172

Висновки 174
Список використаних джерел 184

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Перехід незалежної України до ринкової економіки з багатоманітністю форм власності і господарювання, лібералізація зовнішньоекономічної діяльності і надання суб’єктам підприємництва права самостійного виходу на зовнішній ринок обумовили становлення нових суспільних відносин, зокрема в сфері валютного регулювання, які потребують належного їх правового регулювання. За роки ринкових перетворень створено фактично новий інститут фінансового права, норми якого принципово по-новому регулюють відносини у сфері використання іноземної валюти в господарському обігу.
Валютне регулювання в Україні є одним з необхідних елементів ринкової економіки, який забезпечує вирішення проблеми надійності грошової системи України шляхом запровадження політики гнучкого валютного курсу, що визначається взаємодією ринкових сил, вільних від адміністративних обмежень. Здійснення ефективної валютної політики урівноважує торговий баланс, сприяє зростанню конкурентоспроможності українських товарів, рентабельності підприємств, нагромадженню валютних резервів Національного банку України.
Важливою умовою організації ефективної діяльності державних органів управління в сфері валютного регулювання і контролю є удосконалення законодавчої бази України. Протягом останніх десяти років в законодавстві України були зроблені спроби врегулювання питань валютного обігу, валютного регулювання та контролю на законодавчому рівні, проте, до цього часу Закон України “Про валютне регулювання” так і не прийнято, а валютне регулювання здійснюється на рівні підзаконних нормативно-правових актів. Питання щодо необхідності законодавчого врегулювання валютних відносин неодноразово висвітлювались і у зверненнях Президента України до Верховної Ради України. Зокрема, в Посланні Президента України до Верховної Ради України від 23 лютого 2000 р. “Україна: поступ у XXI століття. Стратегія економічної та соціальної політики на 2000 - 2004 рр.”, зазначається, що важливим і невідкладним питанням в сфері валютної політики є прийняття Верховною Радою Закону України “Про валютне регулювання”, проект якого чекає своєї черги з 1995 року. Проте, питання і досі залишається невирішеним, а велика кількість нормативно-правових актів ускладнює процес виконання норм валютного регулювання і не забезпечує його ефективності.
Зазначимо, що розвиток валютного обігу в Україні забезпечується за допомогою державного впливу на валютні відносини з боку спеціально уповноважених органів з різним правовим статусом та повноваженнями, тому на практиці виникають труднощі у застосуванні валютного законодавства та валютного контролю. Досі не створені механізми взаємодії таких органів державного управління в сфері валютного регулювання, що послаблює позиції держави на валютному ринку і гальмує процес інтеграції в міжнародну систему господарських зв’язків. Вимагає удосконалення і система заходів адміністративної відповідальності та фінансових санкцій за валютні правопорушення. Отже, за таких умов, потреба у всебічному й системному аналізі валютного регулювання і контролю в Україні, є нагальною і досить актуальною.
Необхідно зазначити, що незважаючи на важливу роль валютних відносин в національній грошово-фінансовій системі і радикальні зміни в їх регулюванні після скасування державної валютної монополії, комплексні дослідження процесу розвитку і сучасного стану валютного регулювання і контролю в Україні майже не проводилися.
У вітчизняній літературі вивченню правових аспектів регулювання валютних відносин присвячене лише одне дисертаційне дослідження Алісова Є.О. “Правове регулювання валютних відносин”. Серед робіт зарубіжних спеціалістів, які стосуються правових проблем валютного регулювання і контролю необхідно зазначити дисертаційні дослідження Осіпова С.К. “Державно-правові основи валютного регулювання і валютного контролю в Російській Федерації”, Хаменушка І.В. “Валютний контроль в Російській Федерації”. Проте, комплексного дослідження в Україні, присвяченого валютному регулюванню і валютному контролю, поки що немає.
Вищезазначені міркування обумовили актуальність даної проблеми та необхідність її дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження тісно пов’язане з темами науково-дослідної роботи кафедри комерційного права Київського національного торговельно-економічного університету, зокрема, є складовою науково-дослідної теми №10/1 Актуальні проблеми комерційного права, що затверджена Вченою радою КНТЕУ від 02.02.2001 р., протокол № 2.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є дослідження сучасного стану валютного регулювання і контролю в Україні, яке полягає у виявленні прогалин та суперечностей у правовому регулюванні валютних відносин в умовах ринкових реформ, розробленні рекомендацій щодо його вдосконалення, формуванні теоретичних положень, спрямованих на розвиток теорії валютних відносин в Україні, підготовці пропозицій, спрямованих на оптимізацію державного управління і контролю у сфері валютного обігу, вдосконаленні валютного законодавства та практики його застосування. Враховуючи постійну еволюцію відповідних правовідносин як на національному, так і на міжнародному рівнях, важливого значення набуде аналіз процесу формування конкретної моделі валютного регулювання в Україні.
Відповідно до поставленої мети дисертаційної роботи завданнями дослідження є: аналіз еволюції валютних правовідносин, принципів та методів управління валютними відносинами; вивчення теоретичних аспектів формування та розвитку валютного законодавства України; порівняльний аналіз джерел законодавства про валютне регулювання і контроль в СРСР, країнах ближнього зарубіжжя та Україні; дослідження особливостей правового регулювання основних видів валютних операцій; визначення системи органів державного управління в сфері валютного регулювання шляхом аналізу їх компетенції; дослідження особливостей валютного контролю та розробка пропозицій щодо його вдосконалення; аналіз ступеню суспільної небезпечності різних видів валютних правопорушень; підготовка обґрунтованих пропозицій щодо вдосконалення правового забезпечення валютного регулювання в Україні.
Об'єктом дисертаційного дослідження є суспільні відносини, що виникають в у сфері валютного регулювання і контролю в Україні.
Предметом дисертаційного дослідження є система нормативно-правових актів, що регулюють питання валютного регулювання і контролю в Україні, літературні джерела, матеріали практики застосування валютного законодавства.
Методологічна та теоретична основа дослідження. Методологічну основу дисертаційного дослідження становлять прийняті в юридичній науці методи наукового дослідження, а також методи наукового пізнання: системного аналізу досліджуваних явищ і подій; порівняльного аналізу правових норм і понять; формальнологічного та історичного аналізу правових категорій та ін. Окремі питання в роботі досліджувались як міжпредметні проблеми на межі юридичної і економічної наук, що відповідає завданню комплексного вивчення явищ.
Теоретичним джерелом дослідження слугували наукові здобутки провідних українських вчених, зокрема, В.Б. Авер’янова, Є.О. Алісова, В.Г. Атаманчука, О.Ф. Андрійко, В.П. Богуна, Ю.П. Битяка, Л.К. Воронової, С.Т. Кадькаленка, Є.В. Карманова, В.К. Колпакова, М.П. Кучерявенка, П.С. Пацурківського, П.М. Рабіновича, Л.А. Савченко, Л.К. Царьової, В.В. Цвєткова, В.А. Ющенка та багатьох інших авторів, а також наукові доробки зарубіжних вчених, які тією чи іншою мірою торкалися досліджуваних в дисертації проблем: І.П. Айзенберга, С.С. Алексєєва, А.Б. Альтшулера, Є.П. Андрєєва, М.М. Богуславського, О.М. Горбунової, Б.Ю. Дорофєєва, М.М. Земцова, С.К. Осіпова, П.М. Рабіновича, М.В. Сапожникова, Б.Г. Федорова, І.В. Хаменушка, Н.І. Хімічевої, Є.О. Царьової та ін.
Наукова новизна одержаних результатів. Дана дисертаційна робота є першим в українській правовій науці комплексним дослідженням правових засад валютного регулювання і контролю в Україні, в якому на підставі чинного валютного законодавства зроблено аналіз правових основ організації валютного регулювання в Україні, розглянуто проблеми формування інституту валютного контролю, досліджено питання ефективності застосування відповідальності за порушення валютного законодавства.
В процесі проведення дослідження зроблено й обгрунтовано такі науково-теоретичні положення й висновки:
1. Уточнено поняття та зміст валютного регулювання, вперше проаналізовано його методи.
2. Визначено місце, роль та структура валютного законодавства в системі законодавства України і передбачені перспективи його розвитку, зокрема вдосконалення валютного законодавства, зумовлює систематизацію всіх правових норм, що регулюють валютні відносини на законодавчому рівні.
3. Запропоновано структурну побудову проекту Закону України “Про валютне регулювання”.
- Уточнено поняття валютних правовідносин, подальшого розвитку дістали питання щодо змісту та суб'єктів валютних правовідносин. Вперше конкретизовані права та обов'язки учасників валютних правовідносин.
4. Розроблені критерії класифікації валютних операцій. Вперше сформульовані принципи регулювання валютних операцій.
5. Визначено коло органів державної влади, що здійснюють валютне регулювання в Україні, проаналізовані їх повноваження, надані пропозиції щодо вдосконалення системи органів валютного регулювання.
6. Визначено зміст поняття “валютний контроль” та запропоновано закріпити в чинному законодавстві мету, завдання, форми та види такого контролю. Визначено повноваження та функції державних органів в сфері валютного контролю, здійснений їх аналіз.
7. Визначено і проаналізовано заходи державного примусу, що застосовуються до учасників валютних правовідносин державними органами. З огляду на відсутність нормативного закріплення поняття та юридичної характеристики порушень валютного законодавства вперше запропоновано визначення і обґрунтування поняття валютного правопорушення, проаналізовано його склад та здійснено систематизацію основних складів валютних правопорушень.
8. Запропоновано встановити строки притягнення до відповідальності за валютні правопорушення та розмір штрафних санкцій за порушення порядку здійснення розрахунків в іноземній валюті. Відповідні зміни пропонується закріпити на законодавчому рівні.
Теоретичне і практичне значення одержаних результатів. Одержані в результаті дослідження висновки та пропозиції можуть бути використані для вдосконалення валютного законодавства України, зокрема шляхом внесення змін та доповнень до Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” та Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також при підготовці Закону України “Про валютне регулювання”. Прикладний характер дослідження дозволяє використовувати його результати безпосередньо в процесі практичної діяльності банків, а саме при визначенні правового режиму окремих видів валютних операцій, а також при виконанні ними функцій агента валютного контролю.
Деякі наукові розробки та пропозиції дисертанта були використані Головним Науково-експертним Управлінням Верховної Ради України при проведенні наукової експертизи законопроектів з питань валютного регулювання, зокрема: проекту Закону України “Про внесення змін до частини другої статті 1 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” (реєстр. № 1357 від 11.07.2002 р.), “Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” (реєст. № 2539 від 16.12.2002 р.) та ін.
Матеріали дисертаційної роботи також можуть бути використані в навчальному процесі при читанні курсів з банківського та фінансового права та спецкурсу “Правові засади валютного регулювання”, а також при підготовці до друку навчальної та навчально-методичної літератури. Окремі положення та висновки, сформульовані в дисертації, мають дискусійний характер і можуть бути основою для подальших наукових досліджень.
Особистий внесок здобувача. Наукові результати дисертаційної роботи отримані особисто автором шляхом здійснення комплексного аналізу нормативно-правових актів та спеціальної літератури з питань валютного регулювання і контролю. На основі проведеного дослідження автором розроблено і викладається спецкурс “Правові засади валютного регулювання” для студентів юридичних і економічних спеціальностей.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження доповідалися і обговорювалися на засіданні кафедри комерційного права Київського національного торговельно-економічного університету. Теоретичні висновки і пропозиції, сформульовані в дисертації, обговорювалися на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Становлення і розвиток підприємництва в Україні” (м. Хмельницький, 1999 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Право і суспільство: актуальні проблеми взаємодії” (м. Вінниця, 2000 р.), Другій Національній науково-практичній конференції “Адміністративне право: актуальні проблеми реформування” (м. Суми, 2000 р.), Дев’ятій всеукраїнській науково-практичній конференції “Стратегія економічного розвитку і Арбітражний суд України: проблеми та перспективи” (м. Донецьк, 2000 р., тези опубліковані), Міжнародній науково-практичній конференції “Державне регулювання торгівлі в ринкових умовах” (м. Київ, 2001 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Торгівля в економічній системі: теорія і практика” (м. Мінськ, 2002 р.).
Матеріали дисертаційної роботи складають основу навчальної дисципліни “Правові засади валютного регулювання”, яку автор викладає в Київському національному торговельно-економічному університеті, а окремі матеріали дисертації знайшли своє відображення у навчальному посібнику, співавтором якого є дисертант (Кравченко Л.М., Шапошников О.О. Валютне регулювання і валютний контроль. – Київ: РВВ КНТЕУ, 2001. – 102с.).
Публікації. Основні висновки та результати дисертації викладено в десяти наукових публікаціях, чотири з яких, у фахових виданнях.
Структура дисертації зумовлена метою і завданнями дослідження. Роботу складають вступ, три розділи, дев’ять підрозділів, висновки; загальний обсяг 199 сторінок. Дисертація містить також список використаних джерел із 169 найменувань.

Список литературы

ВИСНОВКИ

На основі проведеного аналізу проблем валютного регулювання і контролю в Україні, здійсненого нами під час дослідження, можна зробити такі загальні висновки.
1. Існуюча за радянських часів державна валютна монополія, яка здійснювалась шляхом концентрації валютних ресурсів лише в руках держави та централізований розподіл цих ресурсів за умови мінімальної кількості учасників зовнішньоекономічної діяльності, дозволяла здійснювати валютне регулювання без наявності спеціалізованих органів та розвинутої нормативно-правової бази. Процес демонополізації зовнішньоекономічної діяльності та розширення кола учасників валютних відносин об’єктивно обумовили зміну адміністративно-командної системи валютного регулювання та контролю з метою приведення її у відповідність до реальних потреб національної економічної та правової систем, які на даному етапі знаходяться в процесі реформування. Відмова від базових принципів валютної монополії та її організаційної структури спонукали державу до створення нової системи правового регулювання сфери валютних правовідносин. На сьогодні в Україні діє режим валютного регулювання, який має тенденцію до лібералізації, тобто відміни деяких валютних обмежень, що відповідає світовій практиці управління валютними відносинами. Все це дало нам підстави, визначити валютне регулювання як діяльність держави в особі уповноважених органів по застосуванню адміністративних і економічних методів впливу на учасників валютних правовідносин щодо здійснення валютної політики в державі. Діючий режим валютного регулювання має ряд недоліків, основними з яких є безумовний пріоритет адміністративних методів управління, відомча розрізненість органів, що здійснюють валютне регулювання та відсутність їх ефективної координації. Тому, необхідно створити ефективний механізм реалізації валютного регулювання в Україні за допомогою визначення основних принципів та меж здійснення валютного регулювання в Україні; визначення повноважень та функцій органів і агентів валютного регулювання і контролю; визначення прав та обов’язків резидентів і нерезидентів щодо права власності на валютні цінності; встановлення відповідальності за порушення валютного законодавства.
2. Аналіз поняття та змісту валютних правовідносин дозволив уточними нам визначення останніх. Звідси, валютні правовідносини – це врегульовані нормами права суспільні відносини, що виникають у фінансово-кредитній сфері з приводу створення і використання валютних фондів держави, окремого підприємства чи громадянина і носять комплексний та владно-майновий характер.
Що стосується визначення змісту валютних правовідносин, то варто констатувати, що у законодавстві немає чіткого переліку прав та обов’язків учасників валютних правовідносин. На нашу думку, основні права та обов’язки резидентів та нерезидентів повинні бути уніфіковані та закріплені саме в Законі про валютне регулювання.
До основних прав резидентів та нерезидентів, які здійснюють в Україні валютні операції, потрібно віднести:
право на володіння, розпорядження та користування валютними цінностями в межах дозволених валютним законодавством;
право на здійснення валютних операцій, які не заборонені законодавством України;
право на отримання для ознайомлення актів перевірок, проведених органами і агентами валютного контролю;
право на оскарження дій агентів валютного контролю перед відповідними органами валютного контролю, а також дій органів валютного контролю згідно з порядком, встановленим законодавством України.
До обов'язків резидентів та нерезидентів України слід віднести:
здійснення валютних операції відповідно до вимог чинного законодавства;
надання органам і агентам валютного контролю документів та інформацію, що стосується здійснення валютних операцій;
ведення обліку та складання звітності за валютними операціями;
виконання вимог органів валютного контролю щодо усунення виявлених органами та агентами валютного контролю порушень чинного законодавства.
Юридичним змістом валютних правовідносин є реальні дії учасників таких правовідносин по здійсненню прав та обов’язків, тобто це спосіб дозволеної чи необхідної поведінки, встановленої нормами валютного законодавства.
3. Валютне законодавство України, на нашу думку, це сукупність нормативно-правових актів, які містять норми права, що регулюють порядок та принципи здійснення валютних операцій в Україні, угод з валютними цінностями між організаціями і громадянами України та організаціями і громадянами іншої країни, порядок ввезення, вивезення та переказу з-за кордону та за кордон національної та іноземної валюти та інших валютних цінностей, а також повноваження та функції органів валютного регулювання і контролю та відповідальність за порушення норм валютного законодавства.
Впорядкування норм валютного законодавства України має здійснюватися комплексно, з проведенням систематизації всіх нині діючих правових норм, які регулюють діяльність резидентів та нерезидентів на валютному ринку України. Систематизація валютного законодавства України також є необхідною передумовою розвитку відносин міжнародного кредитування. Основна мета заходів по систематизації чинного законодавства – зробити його більш доступним і зрозумілим, більш зручним для практичного застосування суб’єктами підприємницької діяльності, усунути диспропорцію у співвідношенні законів та підзаконних актів, уникнути недостатньої наукової обгрунтованості частини нормативних актів. Однією із особливостей чинного національного валютного законодавства є викладення основної маси норм в підзаконних актах. Цей фактор обумовлює нестабільність і безсистемність правової основи валютного обігу в Україні. Існуючі норми та правила містяться в сотнях нормативних актів, які постійно змінюються, що ускладнює механізм їх застосування та орієнтації в них навіть фахівців.
Вирішення цієї проблеми можливе шляхом впорядкування норм валютного законодавства в Законі про валютне регулювання, а саме: необхідно визначити поняття та зміст валютної операції, порядок їх здійснення та класифікацію валютних операцій; встановити повноваження та функції органів державного управління в сфері валютного регулювання; передбачити визначення поняття валютного контролю, а також повноваження органів державного управління в цій сфері; розглянути засади відповідальності за порушення валютного законодавства та порядок розгляду спорів.
4. На сучасному етапі функціонування валютної системи України необхідно здійснити комплексну класифікацію валютних операцій, що матиме принципово важливе значення, оскільки допомагатиме визначати загальні підходи до їх правового регулювання, а також місце валютних операцій серед інших банківських операцій.
Правове регулювання валютних операцій означає визначення державою порядку діяльності учасників валютних правовідносин. До принципів правового регулювання валютних операцій варто віднести такі: по-перше, можливість учасників валютних правовідносин здійснювати валютні операції, які прямо перераховані в законодавстві тільки зі спеціальним дозволом (ліцензією) уповноваженого державного органу, за винятком операцій неторговельного характеру; по-друге, можливість здійснення валютних операцій тільки через уповноважені банки або при їх безпосередній участі. Сформульовані вище принципи правового регулювання валютних операцій повинні пронизувати весь масив валютного законодавства та бути направлені на реалізацію його завдань, показувати основні напрямки нормативного регулювання діяльності учасників валютних відносин.
Наведена в роботі класифікація валютних операцій дозволила нам дати визначення неторговельних валютних операцій як операцій, що здійснюються фізичними та юридичними особами в особистих, соціальних чи побутових цілях без мети отримання прибутку.
5. Метою державного управління валютних правовідносин є створення ефективного механізму впливу на учасників валютних операцій шляхом визначення повноважень та функцій органів та агентів валютного регулювання, встановлення правил використання валютних цінностей, створення впливових інструментів валютного контролю та визначення відповідальності за порушення валютного законодавства, а також реалізація тих нормативно-правових актів, які приймаються органами законодавчої та виконавчої влади в сфері валютного регулювання.
6. Відсутність необхідної і ефективної концепції державної системи валютного регулювання і контролю виражається в “стихійному” характері розподілу повноважень органів валютного регулювання, а особливо, органів валютного контролю, що призводить до дублювання їх функцій та зниження відповідальності за результати своєї діяльності, тому на законодавчому рівні необхідно визначити повноваження та функції органів державного управління в сфері валютного регулювання і контролю, зокрема, Національного банку України, Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Державної податкової адміністрації України, Державної митної служби України.
7. Виходячи з того, що валютний контроль є елементом державної валютної політики, яка пов’язана з державним управлінням валютними правовідносинами, а також є однією із функцій державного управління в сфері валютного регулювання, валютний контроль можна визначити, як комплекс адміністративних заходів, розрахованих на прискорення валютних надходжень і на стримування вивозу валюти з країни; а також вид державного контролю, спрямований на забезпечення дотримання суб’єктами підприємницької діяльності та фізичними особами норм валютного законодавства при здійсненні валютних операцій.
Дослідження нормативного закріплення основних елементів валютного контролю дозволяє зробити висновок, що цій сфері притаманні такі недоліки: по-перше, переважне значення мають норми підзаконних нормативно-правових актів; по-друге, норми, що регулюють валютний контроль, розосереджені в великій кількості невпорядкованого та некодифікованого валютного законодавства, що ускладнює ефективність системи валютного контролю.
З метою підвищення ефективності здійснення органами і агентами валютного контролю необхідно визначити мету, завдання, об’єкти та види валютного контролю, а також передбачити форми валютного контролю та механізм їх здійснення. В залежності від правового статусу та повноважень контролюючого органу виділити такі види валютного контролю як банківський, податковий, митний та бюджетний.
8. Вважаємо за необхідне зазначити, що валютне правопорушення є одним із видів адміністративного правопорушення (проступку) і визначається як протиправне винне діяння (дія чи бездіяльність), що скоєне навмисно або з необережності, за яке валютним законодавством України встановлена адміністративна відповідальність. В залежності ж від суспільної небезпечності валютного правопорушення законодавством передбачено застосовування таких видів юридичної відповідальності як адміністративної та кримінальної, а також фінансових санкцій. На наш погляд, фінансові санкції за валютні правопорушення мають адміністративно-правову природу, про що відзначалося в роботі і є ні чим іншим як заходами адміністративного примусу, оскільки застосовувати ці заходи мають право лише уповноважені на те державні органи, суми стягнених штрафів спрямовуються до Державного бюджету, а санкції за порушення валютного законодавства, як правило, накладаються в адміністративному, а не судовому порядку.
З метою вдосконалення інституту відповідальності за порушення порядку здійснення валютних операцій необхідно закріпити в законодавстві положення, що застосування санкцій за валютні правопорушення здійснюється в залежності від форми вини правопорушника (умисел чи необережність), тобто в Законі України “Про валютне регулювання” передбачити, що у випадку здійснення валютного правопорушення з необережності до суб’єкта цього правопорушення не застосовуються санкції адміністративного примусу.
Наведені вище висновки допомагають реально оцінити сучасний стан правових основ валютного регулювання і контролю в Україні та розкривають основні правові проблеми в досліджуваній сфері. На основі теоретичних висновків вважаємо за необхідне сформулювати такі пропозиції щодо вдосконалення чинного валютного законодавства.
1. З метою впорядкування норм валютного законодавства необхідно здійснити заходи щодо його систематизації та прийняти Закон України “Про валютне регулювання”. Пропонуємо передбачити таку структуру Закону: I розділ – загальні положення; II розділ – правове регулювання операцій з валютними цінностями; III розділ – порядок здійснення валютних операцій; IV розділ – повноваження державних органів у сфері управління валютним обігом; V розділ – валютний контроль; VI розділ – відповідальність за порушення валютного законодавства. Окремі пропозиції щодо структурної побудови цього Закону знайшли своє втілення в проекті Закону України “Про валютне регулювання”, який знаходиться на розгляді у Верховній Раді України.
2. Внести зміни до Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, а саме викласти ч.1 ст.1 в такій редакції: виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені у контракті, але не пізніше 120 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної митної декларації) продукції, що експортується, а у разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності – з моменту підписання акта або іншого аналогічного документа, що засвідчує виконання робіт чи надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності; а також змінити редакцію ч.1 ст.2: імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі коли таке відстрочення перевищує 120 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.
Доповнити зазначений Закон ст.4-1 і викласти її в такій редакції: “загальний розмір пені за порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону не може перевищувати розміру основного боргу”.
3. Новелою проекту нового Кодексу України про адміністративні правопорушення має стати стаття “Порушення валютного законодавства” такого змісту:
1) здійснення валютних операцій без спеціального дозволу (ліцензії) або з порушенням умов, встановлених спеціальним дозволом (ліцензією) тягне за собою накладення адміністративного штрафу на громадян, посадових осіб та юридичних осіб у розмірі від однієї другої до одного розміру суми незаконної валютної операції;
2) невиконання в обумовлений термін зобов’язань щодо ввезення на територію України товарів, вартість яких еквівалентна сумі сплачених за них грошових коштів тягне за собою накладення адміністративного штрафу на громадян, посадових осіб та юридичних осіб у розмірі від однієї другої до одного розміру суми незаконної валютної операції;
3) порушення встановленого порядку зарахування на рахунки в уповноважених банках валютної виручки за експортовані товари, роботи, послуги тягне за собою накладення адміністративного штрафу на громадян, посадових осіб та юридичних осіб у розмірі вартості товарів, робіт, послуг, які є предметом правопорушення;
4) несвоєчасне подання, приховування або перекручування встановленої Національним банком України звітності про валютні операції тягне за собою накладення адміністративного штрафу на посадових осіб та юридичних осіб у розмірі до двадцяти неоподатковуваних доходів громадян;
5) невиконання резидентами вимог щодо порядку декларування тягне за собою накладання адміністративного штрафу на громадян та юридичних осіб у розмірі до двадцяти неоподатковуваних доходів громадян, а не виконання вимог щодо строків декларування тягне за собою накладення адміністративного штрафу на громадян та юридичних осіб у розмірі до одного неоподатковуваного доходу громадян за кожний день порушення.
На наш погляд, ця стаття повинна замінити нині існуючі статті чинного Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: ст.162 “Порушення правил про валютні операції” та ст.155-1 “Порушення порядку проведення розрахунків”.
4. З метою уникнення неоднозначного визначення суб’єктів відповідальності за вчинення валютних правопорушень пропонуємо внести відповідні зміни до таких законодавчих актів, зокрема: по-перше, в проекті Закону про валютне регулювання зазначити, що до юридичних осіб-резидентів, фізичних осіб-резидентів та фізичних осіб-нерезидентів застосовуються заходи адміністративної відповідальності; по-друге, в названому проекті Закону передбачити всі види валютних правопорушень та розмір відповідальності по кожному окремо. З огляду на це, пропонуємо вважати, що строки притягнення до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 38 КУпАП, застосовуються у випадку притягнення громадян, посадових осіб та юридичних осіб до відповідальності за порушення валютного законодавства.
5. З метою забезпечення захисту економічних інтересів держави та підтримки стабільності грошової системи України, відповідальність уповноважених банків за порушення ними порядку здійснення валютних операцій, встановити в розмірі одного відсотка від зареєстрованого статутного фонду банку, що буде відповідати загальним вимогам відповідальності за порушення банківського законодавства.
6. З метою створення сприятливих умов для здійснення зовнішньоекономічної діяльності усіма суб’єктами валютного ринку пропонуємо виключити з Указу Президента “Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами” статтю 2, яка встановлює умови здійснення зовнішньоекономічної діяльності гірші в порівнянні з Законом України “Про зовнішньоекономічну діяльність”.
І на останнє, вважаємо за необхідне, негайне прийняття Закону України “Про валютне регулювання”, який би зміг вирішити проблему невідповідності деяких підзаконних нормативно-правових актів, що встановлюють відповідальність за порушення валютного законодавства, загальним принципам встановлення відповідальності, що проголошені статтею 92 Конституції України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Финансовое право: Учебник / Под ред. О.Н. Горбуновой. – М.: Юристъ, 1996. – 400 с.
2. Сапожников Н.В. Теоретические проблемы и перспективы развития валютного права // Государство и право. – 2001. – №11. – С.110.
3. Адміністративне право України / За ред. Ю.П. Битяка. – Х.: Право, 2000. – 520 с.
4. Дорофеев Б.Ю., Земцов Н.Н., Пушин В.А. Валютное право России. – М.: НОРМА, 2001. – 360 с.
5. Костюченко О.А. Валютне регулювання, валютний контроль // Юридична енциклопедія. – К.: “Українська енциклопедія” ім.М.П.Бажана, 1998. – Т.1.: А-Г – 672 с.
6. Про систему валютного регулювання і валютного контролю: Декрет КМУ від 19.02.1993 р. №15-93 // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 17. – Ст. 184.
7. Колпаков В.К. Адміністративне право України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 736 с.
8. Битяк Ю.П., Зуй В.В. Административное право Украины (Общая часть). Учебное пособие. – Х.: Одиссей, 1999. – 224 с.
9. Лунев А.Е. Право и эффективность управления. – М.: Юридическая литература, 1973. – С. 48.
10. Юзьков Л.П. Соціальний і державно-правовий аспекти управління. – К.: Знання, 1972. – 47 с.
11. Коваль Л.В. Адміністративне право України: Курс лекцій. – К.: Вентурі, 1998. – 208 с.
12. Атаманчук Г.В. Государственное управление: проблемы методологии правового исследования. М.: Юридическая литература, 1975. – 240 с.
13. Сапожников Н.В. Валютные операции коммерческих банков. Правовое регулирование. – М.: Юристъ, 1999. – 256 с.
14. Іноземна валюта в Україні / Збірник систематизованого законодавства. – 2001. – № 13. – 226 с.
15. Пресняков В., Соколов В. Валютное регулирование в зарубежных странах. – М.: Год планеты, 1995. – 386 с.
16. Постанова Правління НБУ від 14.09.1998 р. № 365 Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 4.09.1998 р. № 349 “Про введення обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті на користь резидентів” // Офіційний вісник України. – 1998. – № 38. – Ст.1412.
17. Про внесення змін до деяких декретів Кабінету Міністрів України з питань валютного регулювання: Закон України від 3.06.1997 р. №295/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 29. – Ст.189.
18. Державне управління в Україні. (Навчальний посібник). За заг. ред. докт. юрид. наук, проф. В.Б.Авер'янова. – К.: ТОВ “СОМИ”, 1999. – 266 с.
19. Про угоди з іноземною валютою та дорогоцінними металами: Декрет Ради Народних Комісарів (РНК) РРФСР від 18.11.1921 р. // Собрание узаконений и распоряжений рабочего и крестъянского правительства. – 1921. – № 80. – Ст. 698.
20. Про торгівлю фондовими та валютними цінностями: Постанова Центрального Виконавчого Комітету (ЦВК) та РНК СРСР // Свод Законов СССР. – 1925. – № 4. – Ст.330.
21. Про угоди з валютними цінностями і платежі в іноземній валюті: Постанова ЦВК та РНК СРСР // Свод Законов СССР. – 1937. – № 8. – Ст.25.
22. Про угоди з валютними цінностями на території СРСР: Указ Президії Верховної Ради СРСР від 30.11.1976 р. // Ведомости Верховного Совета СССР. – 1976. – № 49. – Ст.712.
23. Про Раду Міністрів СРСР: Закон СРСР від 5.07.1978 р. // Ведомости Верховного Совета СССР. – 1978. – № 28. – Ст.436.
24. Воронова Л.К., Мартьянов И.В. Советское финансовое право. – К.: Вища школа, 1983. – 240 с.
25. Про державне підприємство (об’єднання): Закон України від 30.06.1987 р. // Ведомости Верховного Совета СССР. – 1987. – № 26. – Ст.385.
26. Основные условия регулирования договорных отношений при осуществлении экспортно-импорных операций: постановление Совета Министров СССР от 25.07.1988 р. № 888. – М.: Юридическая литература, 1988. – 64 с.
27. Положение о ввозе, вывозе, пересылке и переводе из-за границы и за границу советской валюты, иностранной валюты, иных валютных и других ценностей, утвержденное Постановлением Совета Министров СССР от 31.03.1989 г. № 266 // Собрание Постановлений. – 1989. – № 18. – Ст.58.
28. О дальнейшем развитии внешнеэкономической деятельности государственных, кооперативных и иных общественных предприятий, объединений и организаций: Постановление Совета Министров СССР от 2.12.1988 г. №1405 // Собрание Постановлений. – 1989. – № 2. – Ст.7.
29. Про валютне регулювання: Закон СРСР від 1.03.1991 р. // Ведомости Верховного Совета СССР. – 1991. – № 12. – Ст.316.
30. Эрделевский А.М. Закон РФ “О валютном регулировании и валютном контроле”. Комментарий. – М.: Юридическая литература, 2000. – 288 с.
31. Конституція України від 28.06.1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
32. Кодекси України. У 3-х кн. / Відп. ред. В.Ф. Бойко. – К.: Юрінком Інтер, 1997. – Книга 2. – 496 с.
33. Цивільний кодекс РФ // Собрание законодательства Российской Федерации. – 1994. – № 32. – Ст. 3301.
34. Цивільний кодекс України. – К.: Істина, 2003. – 368 с.
35. Про правонаступництво України: Закон України від 12.09.1991 р. № 1543-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 46. – Ст.617.
36. Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16.04.1991 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 29. – Ст.377.
37. Про підприємства в УРСР: Закон УРСР від 27.03.1991 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 24. – Ст.272.
38. Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті: Закон України від 23.09.1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 40. – Ст. 364.
39. Валютное регулирование в Украине. Систематизированый сборник в 2-х частях. Часть II. – К. : Экобуд, 1995. – 223 с.
40. Про невідкладні заходи щодо посилення валютного контролю: Указ Президента України від 08.06.1993 р. № 195/93 // Урядовий кур'єр. – 1993. – № 87.
41. Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства: Указ Президента України від 27.06.1999 р. № 734/99 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 27. – С.79.
42. Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті: Декрет Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 р. №17-93 // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 17. – Ст. 186.
43. Про тимчасовий порядок використання надходжень в іноземній валюті: Декрет КМУ від 19.02.1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 17. – Ст.185.
44. Про заходи щодо забезпечення контролю за зовнішньоекономічною діяльністю та валютного контролю: постанова КМУ та НБУ від 26.12.1995 р. // Офіційний вісник України. – 2000. – № 34. – Ст.1440.
45. Правила використання готівкової іноземної валюти на території України, затв. постановою правління НБУ від 26.03.1998 р. № 119 (зі змінами та доповненнями) // Офіційний вісник України. – 1998. – № 15. – Ст. 43.
46. Інструкція про переміщення валюти України, іноземної валюти, банківських металів, платіжних документів, інших банківських документів і платіжних карток через митний кордон України, затв. постановою Правління НБУ від 12.07.2000 р. № 283 (зі змінами та доповненнями) // Офіційний вісник України. – 2000. – № 31. – Ст. 49.
47. Правила здійснення переказів іноземної валюти за межі України за дорученням фізичних осіб та одержання фізичними особами в Україні переказаної їм із-за кордону іноземної валюти, затв. постановою Правління НБУ від 17.01.2001 р. № 18 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 6. – Ст. 245.
48. Положення про застосування іноземної валюти в страховій діяльності, затв. постановою Правління НБУ від 11.04.2000 р. № 135 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 18. – Ст. 757.
49. Про валютний контроль: положення Національного банку України, затв. постановою Правління НБУ від 8.02.2000 р. № 49 (зі змінами та доповненнями) // Офіційний вісник України. – 2000. – № 14. – Ст.41.
50. Про концепцію проекту Закону України про валютне регулювання: постанова Верховної Ради України від 31.10.1995 р. 3412/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 43. – Ст.315.
51. Інструкція про порядок закриття діючих анонімних валютних рахунків фізичних осіб (резидентів і нерезидентів) або трансформації цих рахунків у інші рахунки: постанова Правління НБУ від 9.11.1998 р. № 469 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 52. – Ст.1956.
52. Альтшулер А.Б. Международное валютное право. – М.: Международные отношения, 1984. – 256 с.
53. Бюллетень международных договоров. – 1994. – № 12.
54. Закон Республики Армения “О валютном регулированиии и валютном контроле” от 10.09.1993 г. № С-0901-1-ЗР-81 // http://www.parliament.am/Ru/
55. Закон Республики Казахстан от 24.12.1996 г. № 54 – I ЗРК “О валютном регулировании” // http://www.natinalbank.kz.
56. Безугла В.В., Мирка А.З. До питання про систему фінансового права // Ерліхівський збірник. – Чернівці, 1994. – 219 с.
57. Айзенберг И.П. Валютная политика СССР. – М.: Соцэкгиз, 1962. – 268 с.
58. Финансово-кредитный словарь. В 3-х т. / Гл. ред. В.Ф.Гарбузов. – М.: Финансы и статистика, 1984. – Т.1: А-Й. – 511 с.
59. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави. – К, 1994. – 236с.
60. Богун В.П. Правове регулювання розрахунків в іноземній валюті у зовнішньоекономічних відносинах: Автореф. дис….. канд. юрид. наук: 12.00.04 / НАН України Інститут економіко-правових досліджень НАН України. – Донецьк, 2001. – 20 с.
61. Российская Банковская Энциклопедия / Гл. ред. И.О. Лаврушин. – М.: ЭТА, 1995. – 552 с.
62. Загальна теорія держави і права / За ред. В.В. Копейчикова. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 320 с.
63. Інструкція про порядок видачі індивідуальних ліцензій на здійснення інвестицій за кордон, затв. постановою Правління НБУ від 16 березня 1999 р. № 122 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 17. – Ст.754.
64. Про власність: Закон України від 7.02.1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 20. – Ст.249.
65. Андреев Е.П., Царева О.Е. Основы валютного законодательства: Учебно-методическое пособие / Под ред. Е.П.Андреева. – М, 1998. – С.5.
66. Емелин А.В. Проблемы финансово-правового регулирования валютных отношений в Российской Федерации: Автореф. дис….. канд. юрид. наук: 12.00.12 / Московская государственная юридическая академия. – Москва, 2000. – 24 с.
67. Алисов Е.А. Финансовое право. Учебное пособие. – Х.: Еспада, 1999. – 240с.
68. Химичева Н.И. Финансовое право: Учебник / Отв. ред. Н.И. Химичева. – М.: БЕК, 1996. – 466 с.
69. Про Національний банк України: Закон України від 20.05.1999 р. № 679-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 29. – Ст.238.
70. Богуславский М.М. Международное частное право. – М.: Международные отношения, 1994. – 416 с.
71. Карманов Є.В. Банківське право України. – Х .: Консум, 2000. – 464 с.
72. Ющенко В.А., Міщенко В.І. Валютне регулювання. – К.: Знання, 1999. – 359 с.
73. Осипов С.К. Государственно-правовые основы валютного регулирования и валютного контроля в Российской Федерации: Дис….канд. юрид. наук: 12.00.12. – М, 2000. – 193 с.
74. Закон РФ от 9.10.1992 г. №3615 – I “О валютном регулировании и валютном контроле” // Ведомости Съезда народных депутатов РФ И Верховного Совета РФ. – 1992. – №45. – Ст.2542.
75. Письмо Государственного Банка СССР от 24.05.1991 г. № 352 “Основные положения о регулировании валютных операций на территории СССР” // Бюллетень нормативных актов министерств и ведомств СССР. – 1991. – № 12.
76. Проект Закону України “Про валютне регулювання” від 23.05.1997 р. // Нормативно-правова база: Ліга-Закон.
77. Правила здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України, затв. постановою Правління НБУ від 18 березня 1999 р. №127 (зі змінами та доповненнями) // Офіційний вісник України. – 1999. – № 12. – Ст. 113.
78. Інструкція про порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті, затверджена постановою Правління Національного банку України від 18 грудня 1998 р. № 527 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 1. – Ст. 23.
79. Ожегов С.И. Словарь русского языка. – М, 1989. – С.802.
80. Бачило И.Л. Функции органов управления (правовые проблемы оформления и реализации). – М.: Юридическая литература, 1976. – 200 с.
81. Мицкевич А.В. Субъекты советского права. – М.: Госюриздат, 1962. – С.120.
82. Ямпольская Ц.А. Субъекты административного права. Автореф. дис…… докт. юрид. наук. – М, 1958. – 52 с.
83. Про Раду Міністрів СРСР: Закон СРСР від 05.07.1978 р. // Ведомости Верховного Совета СССР. – 1978. – № 28. – Ст.436.
84. Про заходи щодо удосконалення управління зовнішньоекономічними зв’язками: постанова Центрального комітету КПРС та Ради Міністрів СРСР від 19.08.1986 р. № 991 // Собрание Постановлений Совета Министров СССР. – 1986. – № 33. – Ст.172.
85. Постановление Совета Министров СССР от 14.06.1988 № 745 “Об утверждении устава Внешэкономбанка СССР” // Собрание Постановлений Совета Министров СССР. – 1988. – № 22. – Ст.65.
86. Постановление Совета Министров СССР от 18.12.1980 № 1167 “Об утверждении устава Госбанка СССР” // Собрание Постановлений Совета Министров СССР. – 1981. – № 3. – Ст.12.
87. Федоров Б.Г. Валютная политика СССР: взгляд в будущее. – М.: Финансы и статистика, 1990. – 94 с.
88. Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства: Указ Президента України від 27.06.1999 р. № 734/99 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 27. – С.79.
89. Про порядок проведення виїзних перевірок щодо дотримання банками та фінансовими установами вимог валютного законодавства України: Положенням Національного банку України, яке затверджене постановою Правління НБУ від 20.09.2002 р. № 352 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 41. – Ст. 1910.
90. Про невідкладні заходи щодо посилення валютного контролю: Указ Президента України від 08.06.1993 р. № 195/93 // Урядовий кур'єр. – 1993. – № 87.
91. Про додаткові заходи щодо удосконалення валютного регулювання: Указ Президента України від 02.11.1993 р. № 502/93 // Валютное регулирование. – К.: Екобуд. – 1995. – С.34-35.
92. Про вдосконалення валютного регулювання: Указ Президента України від 22.08.1994 р. № 457/94 // Уряд. кур’єр. – 27.08.94 р.
93. Про заходи щодо забезпечення валютного та експортного контролю: Указ Президента України від 07.09.1994 р. № 504/94 // Голос України. – 1994. – № 140.
94. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 25.01.2001 р. “Про заходи щодо детінізації економіки”: Указ Президента від 20.03.2001 р. № 183/2001 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 12. – Ст.486.
95. Про інвестування майнових цінностей резидентами за межі України: Указ Президента від 13.09.1995 р. № 839/95 // Урядовий кур'єр. – 1995. - № 145-146.
96. Комплексні заходи щодо оздоровлення банківської системи на 1999-2000 р.р. , затверджені указом Президента від 23.01.1999 р. // Урядовий кур'єр. – 1999. – № 50-51.
97. Про заходи щодо зміцнення банківської системи України та підвищення її ролі у процесах економічних перетворень: Указ Президента від 14.07.2000 р. № 891/2000 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 29. – Ст.1205.
98. Про заходи щодо економічної стабілізації та стимулювання виробництва: позачергове послання Президента України Л.Д. Кучми до Верховної Ради України від 19.11.1998 р. // Нормативні акти України (НАУ).
99. Україна: поступ у XXI століття. Стратегія економічної та соціальної політики на 2000 – 2004 рр.: послання Президента України до Верховної Ради України, 2000 рік. // Урядовий кур’єр. – 2000. – № 34. – С.5-12.
100. Про Міністерство економіки України: положення, затверджене Указом Президента України від 23.10.2000 р. № 1159/2000 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 43. – Ст.1826.
101. Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті: постанова КМУ і НБУ від 21.06.1995 р. №444 // Українська інвестиційна газета. – 1999. – № 43.
102. Щодо подання Декларації про валютні цінності, доходи та майно: лист НБУ та ГДПІУ від 15. 02. 1996 р. // Збірник систематизованого законодавства. – 2001. – № 13. – С.163.
103. Щодо подання Декларації про валютні цінності та майно: Лист НБУ, ДПАУ, ДМСУ від 9.01.1998 р. // Урядовий кур'єр. – 1998. – № 18-19.
104. Відносно вимог по оформленню дозволів уповноважених банків на вивезення іноземної валюти за межі України: лист Державного митного комітету України від 27.08.1996 р. № 11/6-6329 // Нормативні акти України (НАУ).
105. Про роз'яснення Національним банком України окремих термінів, що застосовуються в Інструкції про переміщення валюти України, іноземної валюти, банківських металів, платіжних документів, інших банківських документів і платіжних карток через митний кордон України:лЛист ДМСУ від 18.12.2001 р. № 4/09-5894-ЕП // Вісник законодавства України. – 2001. – № 51-52.
106. Кравченко Л. Валютний контроль: правова природа та місце в системі державного контролю // Вісник прокуратури. – 2003. – № 1. – С.105-108.
107. Царьова Л.К. Організаційно-правові основи фінансового контролю в Україні. – Одеса : Юридична література, 1999. – 80 с.
108. Авер'янов В.Б., Андрійко О.Ф. Виконавча влада і державний контроль. – Київ, 1999. – 48 с.
109. Булгакова Л.И. Валютный контроль // Юридическая энциклопедия. – М.: Юристъ, 2001. – С.112.
110. Фінансове право: Підручник. Кер. авт. колект. і відп. ред. Л.К.Воронова. – Х.: Консум, 1998. – 496 с.
111. Савченко Л.А. Правові проблеми фінансового контролю в Україні. Автореф. дис….. докт. юрид. наук: 12.00.07 / Харків, 2002. – 26 с.
112. Мартемьянов В.С. Хозяйственное право. – М.: БЕК, 1994. – Т.1. – 398 с.
113. Большой юридический словарь. – М.: ИНФРА-М, 2000. – С.73
114. Хаменушко И.В. Валютный контроль в Российской Федерации. – М.: ИД ФБК-ПРЕСС, 2001. – 480 с.
115. Степанян М.Г. Правовые вопросы использования иностранной валюты во внешнеторговой деятельности // Черные дыры в российском законодательстве. – 2001. – № 1. – С.38.
116. Тихомиров Ю.А. Административное право и процесс. – М.: Юринформцентр, 2001. – 652 с.
117. Качан О.О. Банківське право. Навчальний посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2000. – 288 с.
118. Хаменушко И.В. Валютный контроль в Российской Федерации. Автореф. дис….. канд. юрид. наук: 12.00.12 / Москва, 1999. – 22 с.
119. Таможенный валютный контроль: Практич. пособие / Сост. Михеев Ю.В., Павленко О.М, Соколова И.В., Соленая С.В. – М.: Экспортное бюро, 1997. – 192 с.
120. Указ Президента РФ от 14.06.1992 г. № 629 и от 15.03.1999 г. № 334 “Об изменении порядка продажи части валютной выручки” // Ведомости Верховного Совета Российской Федерации. – 1992. – № 25. – Ст. 1425.
121. Инструкция Банка России, Государственного таможенного комитета России от 13.10.1999 г. № 86-И, №01-23 “О порядке осуществления валютного контроля за поступлениями в Российскую Федерацию выручки от экспорта товаров” // Вестник Банка России. – 1999. – № 70-71.
122. О.Ф. Андрійко. Організаційно-правові проблеми державного контролю у сфері виконавчої влади. Автореф. дис….. докт. юрид. наук: 12.00.07 / Інститут держави і права ім. В.М.Корецького. – Київ, 1999. – 43 с.
123. Грачева Е.Ю., Соколова Э.Д. Финансовое право России: Учебное пособие для вузов. – М.: Новый юрист, 1998. – 239 с.
124. П