ПРЕДМЕТ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ВЛАСНОСТІ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВЕ ЗНАЧЕННЯ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ
ІМЕНІ ЯРОСЛАВА МУДРОГО

На правах рукопису

Олійник Петро Володимирович

УДК 343.7

ПРЕДМЕТ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ВЛАСНОСТІ:
ПОНЯТТЯ, ВИДИ, КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВЕ ЗНАЧЕННЯ

Спеціальність 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія;
кримінально-виконавче право

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Панов Микола Іванович
доктор юридичних наук, професор

Харків – 2010

Зміст
ВСТУП.........................................................................................................................................3

РОЗДІЛ 1
ОБ’ЄКТ І ПРЕДМЕТ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ВЛАСНОСТІ (ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА) .........................................................................................................12
1.1. Об’єкт злочинів проти власності....................................................................................12
1.1.1. Об’єкт як елемент складу злочину (загальне поняття)......................12
1.1.2. Поняття об’єкта злочинів проти власності та його види...................22
1.2. Предмет злочинів проти власності (постановка проблеми) ....................................37
1.2.1. Загальне поняття предмета злочину..........................................................37
1.2.2. Поняття і ознаки предмета злочинів проти власності (загальний
підхід)...................................................................................................................51
Висновки до розділу 1...............................................................................................................65

РОЗДІЛ 2
ТИПОЛОГІЯ ПРЕДМЕТІВ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ВЛАСНОСТІ.............................................................................................................................67
2.1. Загальні питання типології предметів злочинів проти власності.............................67
2.2. Види предметів злочинів проти власності.....................................................................77
2.2.1. Чуже майно як предмет злочинів проти власності.................................77
2.2.2. Об’єкти (явища), прирівнені до майна......................................................109
2.2.3. Право на майно..................................................................................................117
2.2.4. Дії майнового характеру.................................................................................133
Висновки до розділу 2...............................................................................................................136

РОЗДІЛ 3
КВАЛІФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ВЛАСНОСТІ З УРАХУВАННЯМ ЇХ ПРЕДМЕТА Й ВІДМЕЖУВАННЯ ЇХ ВІД СУМІЖНИХ ЗЛОЧИНІВ................................................................................................................................143
3.1. Особливості кваліфікації злочинів проти власності з врахуванням їх предмета як обов’язкової ознаки складу злочину......................................................................................143
3.2. Відмежування злочинів проти власності від інших злочинів...................................167
Висновки до розділу 3...............................................................................................................184

ВИСНОВКИ.............................................................................................................................191
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.......................................................................193

ВСТУП

Актуальність теми. Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю, а також передбачено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Важливе значення у правовому захисті відносин власності мають норми кримінального права. Соціально-економічні зміни, що відбулись у суспільстві, викликали суттєві зміни в кримінальному законодавстві у сфері охорони власності, що знайшли відбиття в Розділі VI Особливої частини Кримінального кодексу України 2001 р. «Злочини проти власності». Норми цього розділу утворюють правове підґрунтя протидії злочинам проти власності, визначають державну політику в цій царині, виконують важливу превентивну функцію. Проте у структурі загальної злочинності їх рівень ще досить високий. За даними судової статистики у 2005 р. тільки крадіжок і грабежів зареєстровано 233,7 тис., що склало 48,1 % від загальної кількості вчинених злочинів; у 2006 р. – 173,9 тис. (41,3 %); у 2007 р. – 146,2 тис. (36,4 %); у 2008 р. – 137,4 тис. (35,7 %); у 2009 р. – 203,2 тис. (46,7 %). І хоча динаміка цих злочинів свідчить про загальну тенденцію щодо їх зниження, в цілому поширеність цих злочинів порівняно з іншими значна. Слідча й судова практика доволі часто стикається зі складнощами в застосуванні норм кримінального права при кваліфікації злочинів проти власності й відмежуванні їх від суміжних, а також незлочинних діянь.
Проблеми кримінально-правової охорони суспільних відносин власності в різні часи досліджувалися такими вітчизняними фахівцями в галузі кримінального права, як Г.І. Волков, В.М. Куц, П.С. Матишевський, М.І. Панов, А.О. Пінаєв, С.І. Тихенко та ін. В останні роки цим займалися Д.П. Альошин, Н.О. Антонюк, П.С. Берзін, О.О. Дудоров, С.В. Дьоменко, В.В. Кузнецов, В.Г. Кундеус, М.І. Мельник, В.О. Навроцький, О.В. Смаглюк, Т.А. Чумаченко. Значну увагу даним проблемам приділяли російські вчені: О.І. Бойцов, Г.М. Борзенков, В.О. Владимиров, Л.Д. Гаухман, М.А. Гельфер, С.М. Кочої, Г.А. Крігер, Н.О. Лопашенко, Ю.О. Ляпунов, С.В. Максимов, О.О. Піонтковський, М.С. Таганцев, І.С. Тишкевич, І.Я. Фойницький, Є.А. Фролов та ін. Ці й інші науковці зробили значний внесок у розробку означеної проблематики: з’ясовано соціальну і юридичну сутність злочинів проти власності, досліджено їх об’єктивні і суб’єктивні ознаки, розроблено правила кваліфікації цих діянь тощо. Однак проблема предмета вказаних злочинів спеціально не досліджувалася: не з’ясовано в достатньому обсязі зв’язок їх об’єкта і предмета, не розроблено родового поняття предмета злочинів проти власності, не надано кримінально-правової типології (класифікації) їх предметів, не встановлено особливостей кваліфікації даних злочинів залежно від їх предмета та ін. Останні новели, зокрема, доповнення КК статтями 1881 та 1971, якими встановлено кримінальну відповідальність за викрадення електричної або теплової енергії шляхом її самовільного використання і за самовільне зайняття земельної ділянки й самовільне будівництво, стали поштовхом до подальшої полеміки щодо можливості визнання енергії й землі предметом злочинів проти власності. У той же час саме предмет злочину суттєво впливає на зміст об’єктивних і суб’єктивних ознак складів злочинів проти власності, зумовлює багато в чому особливості правил їх кваліфікації, відмежування від суміжних суспільно небезпечних діянь і тих, що не є злочинними, що суттєво впливає на правильне застосування закону про кримінальну відповідальність. Указані обставини й зумовили обрання теми даного дисертаційного дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з планом наукових досліджень кафедри кримінального права № 2 Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого в рамках цільової комплексної програми «Проблеми ефективності кримінального, кримінально-виконавчого законодавства та системи запобігання злочинності» (номер державної реєстрації 0106u002292). Тема роботи затверджена на засіданні вченої ради Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого (протокол № 12 від 2 липня 2003 р.).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є комплексна розробка теоретичних положень учення про предмет злочинів проти власності та його кримінально-правового значення. Для її досягнення були поставлені наступні завдання:
– виявити на підставі аналізу об’єкта і предмета злочину (на рівні загального вчення про злочин) типові й узагальнені ознаки, притаманні предмету злочинів проти власності, й розробити на цій підставі родове поняття «предмет злочинів проти власності»;
– здійснити наукову кримінально-правову типологію (класифікацію) предметів указаних злочинів;
– розкрити зв’язок предмета з елементами й ознаками складу злочину проти власності, встановити їх взаємовплив;
– з урахуванням предмета злочину розглянути найважливіші питання кваліфікації злочинних посягань на власність і провести відмежування їх від суміжних суспільно небезпечних діянь, а також від тих, що не є злочинними;
– сформулювати й обґрунтувати пропозиції з удосконалення чинного кримінального законодавства України і практики його застосування.
Об'єктом дослідження виступають теоретичні положення щодо об’єкта і предмета злочинів проти власності в науці кримінального права України, значення предмета для кваліфікації цих злочинів.
Предметом дослідження є кримінально-правові норми про зазначені злочини, норми цивільного й адміністративного законодавства, що регулюють відносини власності, судова і слідча практика з кримінальних справ про досліджувані злочини й суміжні з ними діяння.
Методи дослідження. У роботі використані такі методи дослідження: історично-правовий (застосовувався при аналізі розвитку законодавства про відповідальність за злочинні посягання на власність); діалектичний (дозволив розглянути поняття об’єкта і предмета таких злочинів як явищ об’єктивного світу, з’ясувати їх сутність, зміст, співвідношення між собою); формально-догматичного аналізу (надав можливості розробити поняття об’єкта і предмета злочину і на цій підставі – родові поняття об’єкта і предмета злочинів проти власності); порівняльно-правовий (став у нагоді при порівнянні кримінального законодавства України із законодавством зарубіжних країн у питанні відповідальності за розглядувані злочини); статистичний і соціологічний (застосовані при вивченні відповідних кримінальних справ).
Теоретичну основу дослідження склали наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених, присвячені проблемам як Загальної та Особливої частин кримінального права, так і, зокрема, проблемам злочинів проти власності, а також роботи з цивільного та господарського права, економічної теорії тощо. Досліджено кримінальне законодавство низки зарубіжних країн, вітчизняне кримінальне законодавство минулих років, постанови Пленуму Верховного Суду України.
Нормативно-правову базу дисертації становлять: Конституція, Кримінальний, Цивільний кодекси України, окремі закони, інші нормативно-правові акти, а також положення КК України 1960 р. У процесі порівняльно-правового аналізу застосовувалися положення кримінального законодавства окремих зарубіжних держав.
Емпіричною основою дослідження послужили матеріали судової і слідчої практики у справах про злочинні посягання на власність і суміжні злочини. Було вивчено 210 кримінальних справ, що розглядались апеляційними й районними судами Дніпропетровської, Донецької, Харківської, Херсонської та інших областей, проаналізовано й використано опубліковану судову практику Верховного Суду України із цієї категорії справ.
Наукова новизна одержаних результатів: визначається тим, що дисертація є першим в Україні комплексним дослідженням кримінально-правового значення предмета злочинів проти власності. У ньому висунуто й обґрунтовано низку положень, висновків і пропозицій, що характеризуються науковою новизною.
Вперше:
– проведено дослідження предмета злочинів проти власності як самостійної й обов’язкової ознаки їх складів і на цій підставі розроблено родове поняття предмета таких злочинів. Визнано, що предмет злочинів проти власності (на рівні родового поняття) – це майно чи прирівнені до нього інші об’єкти (предмети) або явища матеріального світу, доступні для сприйняття зовні (у тому числі шляхом фіксації їх спеціальними технічними засобами), які є об’єктами правових відносин власності, характеризуються при цьому фізичною, економічною, соціальною та юридичною ознаками й виступають матеріальною формою вираження («субстратом») або необхідною умовою функціонування суспільних економічних відносин власності, що охороняються кримінальним законом і шляхом безпосереднього впливу на які та (або) у зв'язку з якими чи з приводу яких учиняються злочини, передбачені Розділом VI Особливої частини КК;
– установлено зміст фізичної, економічної, соціальної та юридичної ознак предмета злочинів проти власності, сукупність яких надає можливість констатувати наявність цього предмета, а посягання, пов’язані з негативним впливом на ці предмети, відносити до злочинів проти власності;
– на підставі розробок науки кримінального права, а також цивільно-правової класифікації предметів, що виступають об’єктами права власності, запропоновано типологію (класифікацію) предметів злочинів проти власності. Їх типами (видами) визначено: 1) чуже майно: (а) речі; (б) гроші; (в) цінні папери; (г) документи, що є еквівалентом вартості; 2) об’єкти (явища), прирівнені до майна: (а) земельні ділянки, (б) електрична й теплова енергія та паливний газ; 3) право на майно; 4) дії майнового характеру. Указана класифікація має значення для вирішення питань кримінальної відповідальності за досліджувані злочини, їх кваліфікації й відмежування від суміжних;
– розглянуто співвідношення предмета зазначених злочинів з елементами й ознаками їх складів та обґрунтовано їх органічний зв’язок і взаємозалежність, що впливають на конструкцію кримінально-правових норм, які передбачають відповідальність за ці злочини і які мають враховуватися при застосуванні цих норм, зокрема, при кваліфікації злочинів і відмежуванні їх від суміжних суспільно небезпечних діянь;
– стверджується, що майнова шкода, як суспільно небезпечні наслідки злочинів проти власності, визнається у всіх її суттєвих рисах предметом указаних злочинів. Тому її розмір, як критерій криміналізації викрадань чужого майна, і поділ їх на види зумовлюються економічною ознакою предмета й у кінцевому підсумку – вартістю майна, яка встановлюється за роздрібними цінами. Інші показники (матеріальне становище потерпілого, натуральні якості майна, його значущість для власника тощо) не можуть виступати критеріями визнання того чи іншого виду розміру шкоди. При цьому спричинення повторюваними тотожними злочинними діяннями майнової шкоди відносинам власності пропонується складати для встановлення остаточного розміру (виду) останньої – як значної, у великих чи особливо великих розмірах, що ставиться у вину особи, лише в межах продовжуваного злочину (ч.2 ст.32 КК);
– доведено необхідність при кваліфікації злочинних посягань на власність і відмежуванні їх від суміжних діянь враховувати як об’єкт злочинного посягання, так і ознаки предмета злочину – фізичну, економічну, соціальну та юридичну, а також спрямованість умислу винного;
– зроблено висновок, що відсутність у КК прямої вказівки на те, який розмір майнової шкоди є необхідним і достатнім для притягнення особи до кримінальної відповідальності за злочини проти власності, не можна оцінити позитивно. Закріплення в КУпАП (ст. 51) такого розміру (0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян) стосовно дрібного викрадення шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати є паліативом і не вирішує зазначеної проблеми в повному обсязі з точки зору завдань кримінального законодавства;
– наводяться аргументи на користь того, що кваліфікація дій винного, направлених на незаконне заволодіння транспортним засобом, залежить від правильного встановлення об’єкта посягання і спрямованості умислу цієї особи. За наявності умислу винного на протиправне заволодіння з корисною метою транспортним засобом для обернення його на свою користь або користь інших осіб шкода заподіюється безпосередньо відносинам власності, а тому вчинене пропонується розглядати як злочин проти власності.
Удосконалено:
– визначення поняття «предмет злочину» на рівні загального вчення про злочин, під яким пропонується розуміти предмети, речі, інші об’єкти (явища) матеріального світу (спроможні фіксуватися спеціальними технічними засобами), що виступають об’єктами (предметами) суспільних відносин – об’єкта злочину, характеризуються фізичною, соціальною та юридичною ознаками і шляхом безпосереднього впливу на які та (або) у зв’язку з якими чи з приводу яких учиняється злочинне посягання на об’єкт;
– визначення поняття родового й безпосереднього об’єктів злочинів проти власності. Під родовим об’єктом цих злочинів розуміються економічні відносини власності, опосередковані правом власності. Безпосереднім об'єктом злочинів проти власності визнаються відносини власності в рамках певної їх правової форми залежно від правового статусу суб’єктів права власності: відносини приватної, комунальної й державної форм власності, на які безпосередньо посягають (спрямовані) злочини, передбачені Розділом VI Особливої частини КК;
– науковий підхід, відповідно до якого предметом викрадення чужого майна слід визнавати майно рухоме, а також окремі види нерухомого (відповідно до цивільного законодавства), які фізично можливо перемістити в просторі (повітряні й морські судна, частини майнового комплексу підприємства). Крім того, нерухоме майно без будь-яких обмежень може визнаватися предметом таких злочинів проти власності, як вимагання (ст. 189 КК), шахрайство (ст. 190 КК), умисне чи необережне знищення або пошкодження чужого майна (статті 194 і 196 КК), незаконне зайняття земельної ділянки й самовільне будівництво (ст. 1971 КК).
Набуло подальшого розвитку:
– положення про можливість визнання предметом злочинів проти власності таких специфічних об’єктів права власності, як теплова й електрична енергія, земельні ділянки. До предмета складу злочину, передбаченого ст.1881 КК, запропоновано віднести й газ, визнавши його предметом злочинів проти власності;
– погляд на необхідність визнання предметом злочинів проти власності (поряд з готівковою) безготівкову форму грошей. Розроблені рекомендації стосовно кваліфікації заволодіння безготівковою формою грошей. Моментом закінчення злочинних посягань у таких випадках пропонується вважати надходження внаслідок протиправних дій коштів на рахунок винної особи (або інших осіб). Викрадення ж кредитних карток, отримання доступу до комп’ютерних мереж з метою заволодіння грошима є тільки стадією готування до викрадення;
– точка зору, відповідно до якої можливість визнання цінних паперів предметом злочинних посягань на власність залежить від особливостей того чи іншого їх виду, способу передачі, оборотоздатності. Обґрунтовується висновок, що такими предметами слід вважати цінний папір на пред’явника, а також ордерний цінний папір за наявності бланкового передавального напису (які самі по собі за правовим статутом прирівнюються до грошей як еквіваленту вартості). Іменний цінний папір, а також ордерний цінний папір з ордерним передавальним написом мають обмежену оборотоздатність і тому не можуть визнаватися предметом усіх злочинів проти власності.
Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості їх використання: в науково-дослідницькій діяльності – для подальшої розробки теоретичних і практичних проблем кримінальної відповідальності за злочини проти власності; у правотворчості – з метою вдосконалення кримінально-правових норм про злочинні посягання на власність; у правозастосовній діяльності – при підготовці роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, а також у практичній діяльності судових і правоохоронних органів з питань кваліфікації злочинів проти власності; у навчальному процесі – під час викладання курсу кримінального права в юридичних вищих навчальних закладах, а також при підготовці навчальних посібників, розділів підручників і методичних рекомендацій.
Апробація результатів дослідження. Дисертація підготовлена на кафедрі кримінального права № 2 Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого (м. Харків), де відбулося її обговорення. Основні її положення доповідалися на трьох науково-практичних конференціях: „Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених” (25 травня 2005 р., м. Харків); „Актуальні проблеми правознавства” (6 лютого 2006 р., м. Харків); „Запорізькі правові читання” (17-18 травня 2007 р., м. Запоріжжя).
Публікації. Основні теоретичні положення дослідження містяться в чотирьох наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях, і в тезах трьох наукових доповідей.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено вирішення наукового завдання, що полягає в поглибленому аналізі теоретичних положень щодо предмета злочинів проти власності та його кримінально-правового значення, а також у формулюванні пропозицій з удосконалення чинного кримінального законодавства України й практики його застосування. Головні теоретичні та практичні результати дисертаційного дослідження полягають у таких висновках.
1. Сформульовано родове поняття предмета злочинів проти власності, під яким розуміються майно чи прирівнені до нього інші об’єкти (предмети) або явища матеріального світу, доступні для сприйняття зовні (у тому числі шляхом фіксації їх спеціальними технічними засобами), які є об’єктами правових відносин власності, характеризуються при цьому фізичною, економічною, соціальною та юридичною ознаками й виступають матеріальною формою вираження («субстратом») або необхідною умовою функціонування суспільних економічних відносин власності, що охороняються кримінальним законом і шляхом безпосереднього впливу на які та (або) у зв'язку з якими чи з приводу яких учиняються злочини, передбачені Розділом VI Особливої частини КК.
2. Визначено зміст фізичної, економічної, соціальної та юридичної ознак предмета досліджуваних злочинів, сукупність яких надає можливість констатувати наявність цього предмета, а посягання, пов’язані з негативним впливом на ці предмети, відносити до злочинів проти власності.
3. Наводиться наукова кримінально-правова типологія (класифікація) предметів злочинів проти власності, згідно з якою виокремлюються: 1) чуже майно: (а) речі; (б) гроші; (в) цінні папери; (г) документи, що є еквівалентом вартості; 2) об’єкти (явища), прирівнені до майна: (а) земельні ділянки, (б) електрична й теплова енергія та паливний газ; 3) право на майно; 4) дії майнового характеру.
4. Розроблено правила кваліфікації злочинів, що посягають на відносини власності, з урахуванням їх предмета. Обґрунтовано, що предмет знаходиться в органічному зв’язку з усіма об’єктивними і суб’єктивними ознаками (елементами) складів злочинів проти власності, тому аналіз і встановлення предмета у всіх випадках є обов’язковим для констатації наявності ознак і елементів складів відповідних злочинів як юридичної (нормативно-правової) підстави їх кваліфікації.
5. Залежно від предмета і на підставі його ознак проведено відмежування злочинів проти власності від злочинів проти довкілля, громадської безпеки, громадського порядку та моральності, а також від злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів тощо.
6. У порядку de lege ferenda внесено наступні пропозиції з удосконалення чинного КК:
– обґрунтовується необхідність закріплення в КК мінімально необхідного розміру спричиненої шкоди стосовно всіх форм викрадань (за винятком найбільш небезпечних з них – грабежу, розбою, вимагання). Пропонується в примітці до ст. 185 КК встановити вартість викраденого майна на рівні 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;
– зроблено висновок про потребу виключення з диспозиції статті 289 КК вказівки на будь-яку мету заволодіння транспортним засобом і встановити в ній відповідальність за незаконне заволодіння ним без мети викрадення;
– назву ст.1881 КК й диспозицію ч.1 цієї статті викласти в наступній редакції:
«Стаття 1881 КК. Викрадення електричної або теплової енергії, а також газу шляхом їх самовільного використання.
1. Викрадення електричної або теплової енергії, а також газу шляхом їх самовільного використання без приладів обліку (якщо використання приладів обліку обов'язкове) або внаслідок умисного пошкодження приладів обліку чи у будь-який інший спосіб, якщо такими діями завдано значної шкоди, –».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Андрушко П. П. Кримінально-правова охорона прав інтелектуальної власності в Україні / П. П. Андрушко. – К. : Форум, 2004. – 160 с.
2. Андрушко П. П. Злочини у сфері службової діяльності : кримінально-правова характеристика : навч. посіб. / П. П. Андрушко, А. А. Стрижевська. – К. : Юрисконсульт, 2006. – 342 с.
3. Андрющенко І. М. Об’єкт незаконного заволодіння транспортним засобом : транспортна безпека чи власність? / І. М. Андрющенко // Право і безпека. – 2004. – Т. 3. – № 2. – С. 29–32.
4. Антонюк Н. О. Кримінальна відповідальність за заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою : монографія / Н. О. Антонюк. – Львів : ПАІС, 2008. – 216 с.
5. Бажанов М. И. Уголовное право Украины. Общая часть / М. И. Бажанов. – Днепропетровск : Пороги, 1992. – 168 с.
6. Безверхов А. Г. Имущественные преступления : автореф. дис. … д-ра юрид. наук : спец. 12.00.08 «Уголовное право и криминология ; уголовно-исполнительное право» / А. Г. Безверхов. – Ижевск, 2002. – 41 с.
7. Берзін П. С. Злочинні наслідки: поняття, основні різновиди, кримінально-правове значення : монографія / П. С. Берзін. – К. : Дакор, 2009. – 736 с.
8. Бикмурзин М. П. Предмет преступления : теоретико-правовой анализ / М. П. Бикмурзин. – М. : Изд-во «Юрлитинформ», 2006. – 184 с.
9. Бойцов А. И. Преступления против собственности / А. И. Бойцов. – СПб. : Изд-во «Юридический центр Пресс», 2002. – 775 с.
10. Большой юридический словарь / под ред. А. Я. Сухарева [и др.]. – М. : ИНФРА, 1998. – 790 с.
11. Борзенков Г. Н. Личная собственность под охраной закона / Г. Н. Борзенков. – М. : Знание, 1985. – 64 с.
12. Борзенков Г. Н. Ответственность за мошенничество (вопросы квалификации) / Г. Н. Борзенков. – М. : Юрид. лит., 1971. – 168 с.
13. Брайнин Я. М. Некоторые вопросы учения о составе преступления в советском уголовном праве / Я. М. Брайнин // Юрид. сб. Киев. гос. ун-та. – 1950. – № 4. – С. 58–59.
14. Брайнин Я. М. Уголовная ответственность и ее основание в советском уголовном праве / Я. М. Брайнин. – М. : Юрид. лит., 1963. – 276 с.
15. Векленко В. В. Квалификация хищений : монография / В. В. Векленко. – Омск : Омская акад. МВД России, 2001. – 256.
16. Великий енциклопедичний юридичний словник / за ред. акад. НАН України Ю. С. Шемшученка. – К. : ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2007. – 992 с.
17. Венедиктов А. В. Государственная социалистическая собственность / А. В. Венедиктов. – М. ; Л. : Изд-во АН СССР, 1948. – 839 с.
18. Ветошкина М. М. Ценные бумаги как предмет хищений : автореф. дис. канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Уголовное право и криминология ; уголовно-исполнительное право» / М. М. Ветошкина – Екатеринбург, 2001. – 26 с.
19. Вишнякова Н. В. Объект и предмет преступлений против собственности: дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08. / Наталья Валерьевна Вишнякова. – Омск, 2003. – 210 с.
20. Владимиров В. А. Квалификация похищений личного имущества / В. А. Владимиров. – М. : Юрид. лит., 1974. – 208 с.
21. Владимиров В. А. Ответственность за корыстные посягательства на социалистическую собственность / В. А. Владимиров, Ю. И. Ляпунов. – М. : Юрид. лит, 1986. 224 с.
22. Владимиров В. А. Социалистическая собственность под охраной закона / В. А. Владимиров, Ю. И. Ляпунов. – М. : Юрид. лит., 1979. – 200 с.
23. Водний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 24. – Ст. 189.
24. Волженкин Б. В. Еще раз об обратной силе уголовного закона / Б. В. Волженкин // Законность. – 1994. – № 11. – С. 29–31.
25. Волженкин Б. В. Мошенничество / Б. В. Волженкин. – СПб. : [б. и.], 1998. – 36 с.
26. Гавриш С. Б. Теоретические предпосылки исследования объекта преступлений / С. Б. Гавриш // Право и политика. – 2000. – № 11. – С. 4–15.
27. Гавриш С. Б. Уголовно-правовая охрана природной среды Украины. Проблемы теории и развитие законодательства / С. Б. Гавриш. – Харьков : Основа, 1994. – 640 с.
28. Гаухман Л. Д. Квалификация преступлений : закон, теория, практика / Л. Д. Гаухман. – М. : АО «Центр ЮрИнфоР», 2001. – 316 с.
29. Гаухман Л. Д. Ответственность за преступления против собственности / Л. Д. Гаухман, С. В. Максимов. – М. : Учеб.-консультац. центр "ЮрИнфоР", 1997. – 218 с.
30. Гвоздик О. И. Логика : учеб. пособие для вузов МВД / О. И. Гвоздик. – Киев : УАВД, 1993. – 256 с.
31. Гельфер М. О квалификации незаконного пользования электрической и другой энергией / М. Гельфер // Социалистическая законность. – 1983. – № 8. – С. 48–49.
32. Гельфер М. А. Объект преступления. Советское уголовное право. Часть Общая : учебник / М. А. Гельфер – М. : МГУ, 1960. – Вып. 5. – 20 с.
33. Герцензон А. А. Квалификация преступлений / А. А. Герцензон. – М. : Госюриздат, 1947. – 96 с.
34. Глистин В. К. Общее учение об объекте преступления : автореф. дис. … д-ра юрид. наук : спец. 12.00.08 «Уголовное право и криминология ; исправительно-трудовое право» / В. К. Глистин. – Л., 1981. – 30 с.
35. Глистин В. К. Проблема уголовно-правовой охраны общественных отношений (объект и квалификация преступлений) / В. К. Глистин. – Л. : Изд-во Ленинград. ун-та, 1979. – 127 с.
36. Господарський кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18, № 19–20, № 21–22. – Ст. 144.
37. Гражданское право : учебник / под ред. Ю. К. Толстого, А. П. Сергеева. – СПб. : Теис, 1996. – Ч. 1 . – 552 с.
38. Григорьева Л. В. Уголовная ответственность за мошенничество / Л. В. Григорьева. – Саратов : СГАП, 1999. – 116 с.
39. Гроші, банки та кредит : у схемах і коментарях : навч. посібник / за ред. Б. Л. Луціва. – 2–ге вид., перероб. – Тернопіль : Карт-бланш, 2000. – 225 с.
40. Гуськова Н. Недвижимое имущество как предмет хищения / Н. Гуськова // Уголовное право. – 2003. – № 1. – С. 18–20.
41. Гуторова Н. О. Кримінально-правова охорона державних фінансів України : монографія / Н. О. Гуторова. – Х. : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2001. – 384 с.
42. Дадонов С. Отграничение самоуправства от вымогательства / Н. Скорилкина, С. Дадонов, А. Анненков // Законность. – 2001. – № 2. – С. 8–9.
43. Дозорець О. Деякі аспекти правового регулювання операцій з цінними паперами за Цивільним та Господарським кодексами України / О. Дозорець // Юрист України. – 2004. – № 3 (5). – С. 53–56.
44. Дроздов А. В. Человек и общественные отношения / А. В. Дроздов. – Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1966. – 123 с.
45. Дудоров О. О. Кримінально-правова характеристика самовільного зайняття земельної ділянки та самовільного будівництва / О. О. Дудоров, М. І. Мельник // Вісн. Верхов. Суду України. – 2007. – № 12 (88) – С. 29–36.
46. Дьоменко С. В. Вимагання : кримінально-правовий та кримінологічний аналіз : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / Дьоменко Сергій Васильович. – Запоріжжя, 2005. – 228 с.
47. Економічна енциклопедія : у 3-х т. – Т. 1 / редкол. : С. В. Мочерний [та ін.]. – К. : Вид. центр «Академія», 2000. – 864 с.
48. Економічна енциклопедія : у 3-х т. – Т. 3 / редкол. : С. В. Мочерний [та ін.]. – К. : Вид. центр «Академія», 2002. – 952 с.
49. Економічна теорія : Політекономія : підручник / за ред. В. Д. Базилевича. – К. : Знання-Прес, 2006. – 615 с.
50. Емельянов В. П. Терроризм – как явление и как состав преступления / В. П. Емельянов. – Харьков : Право, 1999. – 272 с.
51. Емельянов В. П. Терроризм и преступления с признаками терроризирования : уголовно-правовое исследование / В. П. Емельянов. – СПб. : Юрид. центр Пресс, 2002. – 291 с.
52. Енциклопедія банківської справи України / ред. кол. : В. С. Стельмах (голова) [та ін.]. – К. : Молодь, Ін Юре, 2001. – 680 с.
53. Енциклопедія цивільного права України / відп. ред. Я. М. Шевченко. – К. : Ін Юре, 2009. – 952 с.
54. Есипов В. В. Уголовное право. Часть Особенная. Вып. 2. Преступления имущественные / В. В. Есипов. – Варшава, 1895. – 100 с.
55. Жижиленко А. А. Имущественные преступления : монография / А. А. Жижиленко. – Л. : «Наука и школа», 1925. – 226.
56. Загородников Н. И. Значение объекта преступления при определении меры наказания по советскому уголовному праву / Н. И. Загородников // Труды Воен.-юрид. акад. – М., 1949. – Вып. Х. – С. 8.
57. Загородников Н. И. Понятие объекта преступления в советском уголовном праве / Н. И. Загородников // Труды Воен.-юрид. акад. – 1951. – Вып. ХІІІ. – С. 44–50.
58. Звіряка В. А. Кримінальна відповідальність за угон транспортних засобів, попередження угонів : автореф. дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія ; кримінально-виконавче право» / В. А. Звіряка. – К., 1999. – 18 с.
59. Зелінський А. Ф. Об’єкт злочину і структура Особливої частини Кримінального кодексу / А. Ф. Зелінський, В. М. Куц // Вісн. Ун-ту внутр. справ. – 1997. – Вип. 2. – С. 148–154.
60. Земельний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 3–4. – Ст. 27.
61. Землюков С. В. Понятие вредных последствий преступления и их правовое значение в советском уголовном праве : автореф. дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Уголовное право и криминология ; исправительно-трудовое право» / С. В. Землюков. – М., 1983. – 25 с.
62. Исаев М. М. Имущественные преступления / М. М. Исаев. – М. : Юрид. лит., 1938. – 88 с.
63. Іванов Ю. Місце угону у кримінальному законодавстві на сучасному етапі / Ю. Іванов // Право України. – 1998. – № 5. – С. 81–84.
64. Ільїна О. В. Кримінально-правова характеристика кваліфікуючих ознак корисливих злочинів проти власності : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08. / Ільїна Оксана Валеріївна ; Київськ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 2007. – 201 с.
65. Касынюк В. И. Уголовная ответственность за незаконное пользование газом и электроэнергией / В. И. Касынюк // Актуальные проблемы юридической науки на этапе развития социализма : сб. науч. ст. / ред. кол. : М. И. Бару, М. И. Бажанов, В. М. Горшенев. – Х. : Юрид. ин-т, 1985. – С. 162–163.
66. Кении К. Основы уголовного права / К. Кении. – М. : Иностр. лит., 1949. – 599 с.
67. Клепицкий И. А. Недвижимость как предмет хищений и вымогательства / И. А. Клепицкий // Государство и право. – 2000. – № 12. – С. 11–19.
68. Клепицкий И. А. Собственность и имущество в уголовном праве / И. А. Клепицкий // Государство и право. – 1997. – № 5. – С. 74-83.
69. Кодекс України «Про надра» // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 36. – Ст. 340.
70. Кодекс України про адміністративні правопорушення // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1984. – Додаток до № 51. – Ст. 1122.
71. Комментарий к Уголовному кодексу Российской Федерации / под общ. ред. В. М. Лебедева. – 3 изд. испр. и дополн.– М. : Юрайт-Издат, 2004. – 917 с.
72. Комментарий к Уголовному кодексу Российской Федерации : в 2-х т. / под ред. О. Ф. Шишова. – М. : ООО «Изд-во Новая волна», 1998. – Т. 2. – 576 с.
73. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
74. Коржанский Н. И. Объект и предмет уголовно-правовой охраны / Н. И. Коржанский. – М. : Акад. МВД СССР, 1980. – 248 с.
75. Коржанский Н. И. Предмет преступления (понятие, виды и значение для квалификации) : учеб. пособие / Н. И. Коржанский. – Волгоград : ВСШ МВД СССР, 1976. – 56 с.
76. Коржанський М. Й. Кваліфікація злочинів проти особи і власності / М. Й. Коржанський. – К. : Юрінком, 1996. – 144 с.
77. Корягина О. В. Уголовно-правовая и криминологическая характеристика вымогательства : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08. / Корягина Ольга Валентиновна. – Иваново, 1998. – 253 с.
78. Кочои С. М. Ответственность за корыстные преступления против собственности / С. М. Кочои. – М. : Юристъ, 1998. – 184 с.
79. Кочои С. М. Ответственность за корыстные преступления против собственности : учеб.-практ. пособие / С. М. Кочои. – 2-е изд., доп. и перераб. – М. : Юристъ, 2000. – 288 с.
80. Кравцов С. Ф. Предмет преступления : автореф. дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Уголовное право и криминология ; исправительно-трудовое право» / С. Ф. Кравцов ; ЛГУ им. А. А. Жданова. – Л., 1976. – 19 с.
81. Кривуля О. М. Чи можуть бути суспільні відносини об’єктом злочину? / О. М. Кривуля, В. М. Куц // Вісник Ун-ту внутр. справ. – 1997. – Вип. 2. – С. 70–75.
82. Кригер Г. А. Борьба с хищениями социалистического имущества / Г. А. Кригер. – М. : Юрид. лит., 1965. – 328 с.
83. Кригер Г. А. Квалификация хищений социалистического имущества / Г. А. Кригер. – М. : Юрид. лит., 1974. – 336 с.
84. Кригер Г. А. Квалификация хищений социалистического имущества / Г. А. Кригер. – М. : Юрид. лит., 1971. – 360 с.
85. Кримінальна справа № 1-263, 2002 р. // Архів місцевого суду Суворовського району м. Херсона.
86. Кримінальна справа № 1-3, 2003 р. // Архів місцевого суду м. Канева Черкаської області.
87. Кримінальна справа № 1-582/02, 2002 р. // Архів Краматорського місцевого суду Донецької області.
88. Кримінальна справа № 1-95, 2001 р. // Архів Чугуївського міського суду Харківської області.
89. Кримінальна справа № 505231 // Архів слідчого відділу Ялтинського міського управління ГУ МВС України в АРК.
90. Кримінальне право України. Загальна частина : підруч. для студ. юрид . вузів і ф-тів / за ред. П. С. Матишевського, П. П. Андрушка, С. Д. Шапченка. – К. : Юрінком Інтер, 1997. – 512 с.
91. Кримінальне право України : Загальна частина : підручник / Ю. В. Баулін, В. І. Борисов, В. І. Тютюгін [та ін.] ; за ред. В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – 4-те вид., переробл. і допов. – Х. : Право, 2010. – 456 с.
92. Кримінальне право України: Особлива частина : підручник / Ю. В. Баулін, В. І. Борисов, В. І. Тютюгін [та ін.] ; за ред. В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – 4-те вид., переробл. і допов. – Х. : Право, 2010. – 608 с.
93. Кримінальний кодекс України : Науково-практичний коментар / Ю. В. Баулін, В. І. Борисов, С. Б. Гавриш [та ін.] ; за заг. ред. В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – вид. третє, переробл. та доповн. – Х. : ТОВ «Одіссей», 2006 – 1184 с.
94. Кримінальний кодекс України : науково-практичний коментар / Ю. В. Баулін, В. І. Борисов, С. Б. Гавриш [та ін.] ; за заг. ред. В. Т. Маляренка, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – вид. 4-е, доповн. – Х. : ТОВ «Одіссей», 2008 – 1208 с.
95. Круглевский А. Н. Имущественные преступления : исследования основных типов имущественных преступлений : монография / А. Н. Круглевский. – СПб. : Типо-Литогр. СПБ тюрьмы, 1913. – 548 с.
96. Кудрявцев В. Н. О соотношении предмета и объекта преступления по советскому уголовному праву / В. Н. Кудрявцев // Труды Воен.-юрид. акад. – 1951. – Вып. 13. – С. 48.
97. Кудрявцев В. Н. Общая теория квалификации преступлений / В. Н. Кудрявцев. – М. : Юрид. лит., 1972. – 352 с.
98. Кузнецов В. В. Кримінальна відповідальність за крадіжки : монографія / В. В. Кузнецов. – К. : Вид. Паливоди А. В., 2005. – 158 с.
99. Кузнецова Н. Ф. Проблемы квалификации преступлений : лекции [по спецкурсу «Основы квалификации преступлений»] / Н. Ф. Кузнецова. – М. : Городец, 2007. – 336 с.
100. Кундеус В. Г. Рухоме та нерухоме майно як предмет злочинів проти власності / В. Г. Кундеус // Вісник Нац. ун-ту внутр. справ. – 2005. – Вип. 30. – С. 38–42.
101. Куринов Б. А. Научные основы квалификации преступлений / Б. А. Куринов. – М. : Моск. гос. ун-т, 1984. – 182 с.
102. Куринов Б. А. Уголовная ответственность за хищения государственного и общественного имущества / Б. А. Куринов. – М. : Госюриздат, 1954. – 120 с.
103. Курс российского уголовного права. Общая часть / под ред. В. Н. Кудрявцева, А. В. Наумова. – М. : Спарк, 2001. – 767 с.
104. Курс советского уголовного права : в 6-ти т. / под ред. А. А. Пионтковского, П. С. Ромашкина, В. М. Чхиквадзе. – М. : Наука, 1970. –Т. 1 : Часть Общая. Уголовный закон. – 310 с.
105. Курс советского уголовного права : в 6-ти т. / редкол. : А. А. Пионтковский, П. С. Ромашкин, В. М. Чхиквадзе. – М. : Наука, 1970. – Т. 2 : Часть Особенная. Преступление. – 516 с.
106. Курс советского уголовного права : в 6-ти т. / под ред. А. А. Пионтковского, В. Д. Меньшагина. – М. : Наука, 1971. – Т. 5 : Часть особенная. Преступления против личности, ее прав. Хозяйственные преступления. – 570 с.
107. Курс советского уголовного права. Часть Общая / отв. ред. Н. А. Беляев, М. Д. Шаргородский. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1968. – Т. 1. – 646 с.
108. Курс советского уголовного права. Часть Особенная / отв. ред. Н. А. Беляев, М. Д. Шаргородский. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1973. – Т. 3. – 835 с.
109. Курс уголовного права. Общая часть : учебник для вузов / под ред. Н. Ф. Кузнецовой, И. М. Тяжковой. – М. : ИКД «Зерцало-М», 2002. – Т. 1: Учение о преступлении. – 624 с.
110. Курс уголовного права. Общая часть : учебник для вузов / под ред. Н. Ф. Кузнецовой, И. М. Тяжковой. – М. : Изд-во ЗЕРЦАЛО, 1999. – Т. 1 : Учение о преступлении. – 592 с.
111. Куц В. Н. О непосредственном объекте вымогательства / В. Н. Куц // Проблемы социалистической законности. – Харьков, 1985. – Вип. 17. – С. 113–116.
112. Ларичев В. Д. Коммерческое мошенничество в России. Способы совершения. Методы защиты / В. Д. Ларичев, Г. М. Спирин. – М. : Экзамен, 2001. – 256 с.
113. Лащук Є. В. Предмет злочину в кримінальному праві України : автореф. дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія ; кримінально-виконавче право» / Є. В. Лащук. – К., 2005. – 20 с.
114. Лащук Є. В. Предмет злочину в кримінальному праві України : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / Лащук Єфрем Вікторович. – К., 2005. – 262 с.
115. Ленин В. И. Полное собрание сочинений / В. И. Ленин. – изд. 5-е. – М. : Изд-во полит. лит., 1972. – Т. 15. – 577 с.
116. Лесняк В. И. Мошенничество : уголовно-правовой и криминологический аспекты : автореф. дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Уголовное право и криминология ; уголовно-исполнительное право» / В. И. Лесняк. – Екатеринбург, 2000. – 21 с.
117. Лісовий кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 17. – Ст. 99.
118. Лопашенко Н. А. Преступления против собственности : теоретико-прикладные исследования : монография / Н. А. Лопашенко. – М. : ЛексЭст, 2005. – 408 с.
119. Ляпунов Ю. И. Корыстные правонарушения нетерпимы / Ю. И. Ляпунов. – М. : Сов. Россия, 1989. – 126 с.
120. Мазуренко Е. А. Объект и предмет уголовно-правовой охраны преступлений против собственности : современные проблемы квалификации : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08. / Мазуренко Елена Александровна. – М., 2003. – 248 с.
121. Малахов Л. К. Ответственность за вымогательство : квалификация и наказание по российскому и зарубежному праву : учеб. пособие / Л. К. Малахов. – Н. Новгород : Изд-во Нижегород. ун-та, 1995. – 128 с.
122. Мальцев В. Понятие хищения / В. Мальцев // Российская юстиция. – 1995. – № 4. – C. 35–37.
123. Маркс. К. Введение (из экономических рукописей 1857—1858 годов). / К. Маркс // К. Маркс, Ф. Энгельс. Сочинения. – изд. 2-е. – Т. 12. –727 с.
124. Маттеи У. Основные положения права собственности / У. Маттеи, Е. А. Суханов. – М. : Юристъ, 1999. – 383 с.
125. Матышевский П. С. Ответственность за преступления против социалистической собственности / П. С. Матышевский. – К. : Вищ. шк., 1983. – 174 с.
126. Матышевский П. С. Преступления против собственности и смежные с ними преступления / П. С. Матышевский. – К. : Юринком, 1996. – 240 с.
127. Матышевский П. С. Уголовно-правовая охрана социалистической собственности в Украинской ССР / П. С. Матышевский. – К. : Изд-во Киевск. ун-та, 1972. – 200 c.
128. Методика визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу / затв. Постановою Кабінету Міністрів України : від 25.07.2007 р., № 963 // Офіц. вісн. України. – 2007. – № 55. – Ст. 2221.
129. Мисливий В. А. Злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту (кримінально-правове та кримінологічне дослідження) : автореф. дис. … д-ра юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія ; кримінально-виконавче право» / В. А. Мисливий. – К., 2005. – 36 с.
130. Митний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 38–39. – Ст. 288.
131. Михайленко П. П. Уголовное право Украины. Общая часть : учебник / П. П. Михайленко. – Киев : РИО МВД Украины, 1995. – 250 с.
132. Мовчан Р. О. Кримінальна відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08. «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / Р. О. Мовчан. – К. : КНУВС, 2009. – 20 с.
133. Музика А. А. Відповідальність за злочини у сфері обігу наркотичних засобів / А. А. Музика. – К. : Логос, 1998. – 324 с.
134. Навроцкий В. О. Уголовная ответственность за незаконное пользование электрической и иными видами энергии / В. О. Навроцкий // Социалистическая законность. – 1984. – № 2. – С. 49–50.
135. Навроцький В. Визначення вартості викраденого державного або колективного майна при кваліфікації розкрадання / В. Навроцький // Уголовное право. – 1999. – № 6. – С. 18–22.
136. Навроцький В. О. Теоретичні проблеми кримінально-правової кваліфікації / В. О. Навроцький. – К. : Атіка, 1999. – 464 с.
137. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / відп. ред. С. С. Яценко. – 2-ге вид., переробл. та доповн. – К. : А.С.К., 2002. – 968 с.
138. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України : у 2 т. / за заг. ред. П. П. Андрушко, В. Г. Гончаренка, Є. В. Фесенка. – 3-тє вид., перероб. та допов. – К. : Алерта; КНТ; Центр учбової літератури, 2009. – Т. 1. – 964 с.
139. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року / за ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. – К. : Каннон, А.С.К., 2002. – 1104 с.
140. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / за ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. – 5-те вид., переробл. та доповн. – К. : Юрид. думка, 2008. – 1216 с.
141. Наумов А. В. Законы логики при квалификации преступлений / А. В. Наумов, А. С. Новиченко. – М. : Юрид. лит., 1978. – 104 с.
142. Научно-практический комментарий к Уголовному кодексу Российской Федерации : в 2-х т. / под ред. проф. П. Н. Панченко. – Н. Новгород : НОМОС, 1996. – Т. 1. – 622 с.
143. Научно-практический комментарий Уголовного кодекса Украины от 5 апреля 2001 года / под ред. Н. И. Мельника, Н. И. Хавронюка. – К. : А. С. К., 2004. – 1216 с.
144. Неновски Н. Право и ценности / Н. Неновски ; вступ. ст. и пер. с болгар. В. М. Софронова ; под ред. В. Д. Зорькина. – М. : Прогресс, 1987. – 248 с.
145. Никифоров Б. С. Борьба с мошенническими посягательствами на социалистическую и личную собственность по советскому уголовному праву / Б. С. Никифоров. – М. : Изд-во АН СССР, 1952. – 180 с.
146. Никифоров Б. С. Объект преступления по советскому уголовному праву / Б. С. Никифоров. – М. : Гос. изд-во юрид. лит., 1960. – 229 с.
147. Никифоров Б. С. Уголовно-правовая охрана личной собственности в СССР / Б. С. Никифоров. – М. : Изд-во Акад. наук СССР, 1954. – 158 с.
148. Новая философская энциклопедия : в 4-х т. / науч.-редакцион. совет : В. С. Степин [и др.] – М. : Мысль, 2002. – Т. 2. – 634 с.
149. Новоселов Г. П. Учение об объекте преступления. Методологические аспекты / Г. П. Новоселов. – М. : Изд-во НОРМА, 2001. – 208 с.
150. О рабстве : Конвенция от 25.09.1926 г. с изменениями, внесенными Протоколом от 07.12.1953 г. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_161.
151. Ожегов С. И. Словарь русского языка. Около 57000 слов / С. И. Ожегов ; под ред. Н. Ю. Шведовой. – 18-е изд., стереотип. – М. : Рус. яз., 1986. – 798 с.
152. Орлеан А. М. Кримінально-правова характеристика торгівлі людьми : монографія / А. М. Орлеан. – Х. : СІМ, 2005. – 180 с.
153. Панов Н. И. Об объекте преступлений против социалистической собственности / Н. И. Панов // Проблемы социалистической законности. – 1984. – № 14. – С. 3–11.
154. Панов Н. И. Понятие предмета преступления по советскому уголовному праву / Н. И. Панов // Проблемы правоведения. – 1984. – Вып. 45. – С. 67–73.
155. Панов Н. И. Способ совершения преступления и уголовная ответственность / Н. И. Панов. – Харьков : Вищ. шк., 1982. – 161 с.
156. Панов Н. И. Уголовная ответственность за причинение имущественного ущерба путем обмана или злоупотребления доверием / Н. И. Панов. – Харьков : Вищ. шк., 1977. – 128 с.
157. Панов Н. И. Уголовно-правовое значение способа совершения преступления / Н. И. Панов. – Харьков : Харьк. юрид. ин-т, 1984. – 110 с.
158. Пинаев А. А. Уголовно-правовая борьба с хищениями / А. А. Пинаев. – Харьков : Вищ. шк., 1975. – 191 с.
159. Пионтковский А. А. Уголовное право РСФСР. Часть общая / А. А. Пионтковский. – М. : Гос. изд-во, 1925. – 230 с.
160. Пионтковский А. А. Учение о преступлении по советскому уголовному праву / А. А. Пионтковский. – М. : Госюриздат, 1961. – 666 с.
161. Познышев С. В. Очерк основных начал науки уголовного права. Особенная часть / С. В. Познышев. – М. : Юрид. лит., 1923. – 564 с.
162. Пономаренко Ю. А. Чинність і дія кримінального закону в часі : монографія / Ю. А. Пономаренко. – К. : Атіка, 2005. – 288 с.
163. Порядок визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії / затв. Постановою Кабінету Міністрів України : від 08.02.2006 р., № 122 // Офіц. вісн. України. – 2006. – № 6. – Ст. 307.
164. Порядок відшкодування збитків, завданих газопостачальній або газотранспортній організації внаслідок порушення споживачем природного газу Правил надання населенню послуг з газопостачання / затв. Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України : від 29.05.2003 р., № 475 // Інформаційний бюлетень НКРЕ. – 2003. – № 7.
165. Про банки і банківську діяльність : Закон України від 07.12.2000 р., № 2121–III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 5–6. – Ст. 30.
166. Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей : Закон України від 21.09.1999 р., № 1068–XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 48. – Ст. 405.
167. Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку : Закон України від 08.02.1995 р., № 39/95–ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 12. – Ст. 81.
168. Про внесення до деяких законодавчих актів України змін і доповнень щодо удосконалення попереднього розслідування : Закон України від 30.06.2003 р., № 3351–ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 34. – Ст. 355.
169. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки : Закон України від 11.01.2007 р., № 578–V // Відомості Верховної Ради України. – 2007. – № 13. – Ст. 131.
170. Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення : Закон України від 02.06.2005 р., № 2635–IV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 28. – Ст. 374.
171. Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за викрадення чужого майна : Закон України від 04.06.2009 р., № 1449–VI // Відомості Верховної Ради України. – 2009. – № 43. – Ст. 640.
172. Про внесення змін і доповнень у деякі постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах : Постанова Пленуму Верховного Суду України : від 13.01.1995 р., № 3 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg =v0003700-95.
173. Про деякі питання застосування судами України адміністративного та кримінального законодавства у зв’язку з набранням чинності Законом України від 22 травня 2003 р. «Про податок з доходів фізичних осіб» : Постанова Пленуму Верховного Суду України : від 28.05.2004 р., № 9 // Збірник Постанов Пленуму Верховного Суду України (1972-2008). – Х. : Вид. ФО-П Вапнарчук Н. М., 2008. – С. 546-547.
174. Про електроенергетику : Закон України : від 16.10.1997 р., № 575/97–ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 1. – Ст. 1.
175. Про заставу : Закон України від 02.10.1992 р., № 2654–ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 47. – Ст. 642.
176. Про затвердження Положення про валютний контроль : постанова Правління Національного Банку України : від 08.02.2000 р., № 49 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0209-00.
177. Про інформацію : Закон України від 02.10.1992 р., № 2657–XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 48. – Ст. 650.
178. Про ліцензування певних видів господарської діяльності : Закон України від 01.06.2000 р., № 1775–ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 36. – Ст. 299.
179. Про нафту і газ : Закон України від 12.07.2001 р., № 2665–ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 50. – Ст. 262.
180. Про Національний банк України : Закон України від 20.05.1999 р., № 679–XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 29. – Ст. 238.
181. Про особисте селянське господарство : Закон України від 15.05.2003 р., № 742–IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 29. – Ст. 232.
182. Про охорону культурної спадщини : Закон України від 08.06.2000 р., № 1805–III // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 39. – Ст. 333.
183. Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні : Закон України від 12.07.2001 р., № 2658–III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 47. – Ст. 251.
184. Про підприємництво : Закон України від 07.02.1991 р., № 698–ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 14. – Ст. 168.
185. Про практику застосування судами України законодавства в справах про розкрадання продовольчих товарів, їх втрату і псування в системі державної торгівлі та споживчої кооперації : Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24.06.1983 р., № 3 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg =v0003700-83.
186. Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті : Постанова Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р., № 14 // Вісн. Верхов. Суду України. – 2006. – № 1. – С. 6–11.
187. Про приватизацію державного житлового фонду : Закон України від 19.06.1992 р., № 2482–XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 36. – Ст. 524.
188. Про природно-заповідний фонд України : Закон України від 16.06.1992 р., № 2456–XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 34. – Ст. 502.
189. Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами : Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 р., № 3 // Збірник Постанов Пленуму Верховного Суду України (1972-2008). – Х. : Вид. ФО-П Вапнарчук Н. М., 2008. – С. 415-421.
190. Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів : Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 р., № 4 // Збірник Постанов Пленуму Верховного Суду України (1972-2008). – Х. : Вид. ФО-П Вапнарчук Н. М., 2008. – С. 422-433.
191. Про судову практику у справах про злочини проти власності : Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р., № 10 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v0010700-09.
192. Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля : Постанова Пленуму Верховного Суду України : від 10.12.2004 р., № 17 // Збірник Постанов Пленуму Верховного Суду України (1972-2008). – Х. : Вид. ФО-П Вапнарчук Н. М., 2008. – С. 572-579.
193. Про форми власності на землю : Закон України від 30.01.1992 р., № 2073–ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 18. – Ст. 225.
194. Про цінні папери та фондовий ринок : Закон України від 23.02.2006 р., № 3480–IV // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 31. – Ст.268.
195. Рассказов М. Ю. Уголовная ответственность за вымогательство : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08. / Рассказов Михаил Юрьевич. – Ростов-на-Дону, 2002. – 161 с.
196. Розенберг Д. Н. О понятии имущественных преступлений в советском уголовном праве (объект и предмет посягательства) / Д. Н. Розенберг // Ученые записки Харьковск. юрид. ин-та. – 1948. – Вып. 3. – С. 55–75.
197. Российское уголовное право. Общая часть : учебник / под ред. В. Н. Кудрявцева, А. В. Наумова. – М. : Издательство «Спарк», 1997. – 454 с.
198. Сергеева Т. Л. Уголовно-правовая охрана социалистической собственности в СССР / Т. Л. Сергеева. – М. : Изд-во Акад. наук СССР, 1954. – 156 с.
199. Сирота С. И. Преступления против социалистической собственности и борьба с ними / С. И. Сирота. – Воронеж : Изд-во Воронеж. ун-та, 1968. – 230 с.
200. Сімейний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 21–22. – Ст. 135.
201. Скляров С. Уголовная ответственность за хищение недвижимого имущества / С. Скляров // Российская юстиция. – 2001. – № 6. – С. 52–53.
202. Смаглюк О. В. Шахрайство за Кримінальним кодексом України 2001 року : автореф. дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія ; кримінально-виконавче право» / О. В. Смаглюк. – К., 2004. – 20 с.
203. Смитиенко В. Н. Объект преступлений против здоровья населения / В. Н. Смитиенко. – Омск : Омская высшая школа милиции МВД СССР, 1973. – 38 с.
204. Советское уголовное право. Общая часть. – М. : Юрид. изд-во НКЮ СССР, 1938. – 328 с.
205. Сташис В. В. Уголовно-правовая охрана социалистического хозяйства (научно-практический комментарий действующего уголовного законодательства УССР) / В. В. Сташис. – Харьков : Вищ. шк., 1973. – 160 с.
206. Таций В. Я. Объект и предмет преступления в советском уголовном праве / В. Я. Таций. – Харьков : Вищ. шк., 1988. – 196 с.
207. Тенчов Э. С. Уголовно-правовая охрана социалистической собственности / Э. С. Тенчов. – Иваново : ИвГУ, 1980. – 87 с.
208. Тихенко С. И. Борьба с хищениями социалистической собственности, связанными с подлогом документов : автореф. дис. д-ра юрид. наук : спец. 12.00.08 «Уголовное право и криминология ; исправительно-трудовое право» / С. И. Тихенко. – Киев, 1958. – 36 с.
209. Тихий В. П. Уголовно-правовая охрана общественной безопасности / В. П. Тихий. – Харьков : Вищ. шк., 1981. – 172 с.
210. Тишкевич И. С. Уголовная ответственность за посягательства на социалистическую собственность / И. С. Тишкевич. – Мн. : Изд-во «Университетское», 1984. – 168 с.
211. Тишкевич И. С. Уголовно-правовая охрана личной собственности граждан / И. С. Тишкевич. – Минск : Правл. о-ва «Знание» БССР, 1988. – 22 с.
212. Трайнин А. Н. Общее учение о составе преступления / А. Н. Трайнин. – М. : Госюриздат, 1957. – 364 с.
213. Трубников В. М. Новый взгляд на объект преступления / В. М. Трубников // Право и безпека. – 2002. – № 1. – С. 81–87.
214. У справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень статті 58 Конституції України, статей 6, 81 Кримінального кодексу України (справа про зворотну дію кримінального закону в часі) : Рішення Конституційного Суду України від 19.04.2000 р. // Вісник Конституційного Суду України. – 2000. – № 2. – С. 29–34.
215. Уголовное право Российской Федерации. Особенная часть : учебник / под ред. Г. Н. Борзенкова, В. С. Комиссарова. – М. : Олимп-АСТ, 1997. – 752 с.
216. Уголовное право. Общая часть : учебник для вузов / отв. ред. : И. Я. Козаченко, З. А. Незнамова. – М. : Издательская группа НОРМА-ИНФРА-М., 1999. – 516 с.
217. Уголовное право. Особенная часть : учебник / отв. ред. И. Я. Козаченко, З. А. Незна