ПРИНЦИП СПРАВЕДЛИВОСТІ ЯК ЕТИКО-ПРАВОВА ОСНОВА КРИМІНАЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА

Краткое описание

АКАДЕМІЯ АДВОКАТУРИ УКРАЇНИ

На правах рукопису

КУЧИНСЬКА ОЛЬГА АНАТОЛІЇВНА

УДК 343.131

ПРИНЦИП СПРАВЕДЛИВОСТІ ЯК ЕТИКО-ПРАВОВА ОСНОВА КРИМІНАЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА

Спеціальність 12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика;
судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Гончаренко Владлен Гнатович,
доктор юридичних наук, професор, академік Національної академії правових наук України, завідувач кафедри кримінального процесу та криміналістики Академії адвокатури України

Київ – 2011

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ.....................................................3
ВСТУП..........................................................................................................4
Розділ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРИНЦИПУ
СПРАВЕДЛИВОСТІ У КРИМІНАЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ
1.1. Етико-правова природа та сутність справедливості у
кримінальному судочинстві.......................................................................14
1.2. Зміст принципу справедливості та його місце в системі принципів
кримінального судочинства.......................................................................30
1.3. Нормативне закріплення принципу справедливості у джерелах
кримінально-процесуального права.........................................................47
Висновки до Розділу 1..............................................................................65
Розділ 2. РЕАЛІЗАЦІЯ ПРИНЦИПУ СПРАВЕДЛИВОСТІ НА
ДОСУДОВИХ СТАДІЯХ КРИМІНАЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА
2.1. Реалізація принципу справедливості на стадії порушення
кримінальної справи...................................................................................67
2.2. Реалізація принципу справедливості під час встановлення
фактичних обставин справи на стадії досудового слідства...................84
2.3. Реалізація принципу справедливості під час прийняття
процесуальних рішень на стадії досудового слідства...........................101
Висновки до Розділу 2.............................................................................132
Розділ 3. РЕАЛІЗАЦІЯ ПРИНЦИПУ СПРАВЕДЛИВОСТІ НА
СТАДІЇ СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ
3.1. Процесуальні гарантії справедливості судового розгляду
кримінальних справ...................................................................................134
3.2. Принцип справедливості як етико-правова основа судового
вироку у кримінальній справі..................................................................151
Висновки до Розділу 3............................................................................163
ВИСНОВКИ.............................................................................................165
ДОДАТКИ.................................................................................................169
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ............................................172

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

КПК – Кримінально-процесуальний кодекс
ЦПК – Цивільно-процесуальний кодекс
КК – Кримінальний кодекс
ОВС – Органи внутрішніх справ
ООН – Організація Об’єднаних Націй
МВС – Міністерство внутрішніх справ
СБУ – Служба безпеки України
ІТТ – Ізолятор тимчасового тримання
КЗД – Кімната для затриманих та доставлених
ЖРЗПЗ – Журнал реєстрації заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються

ВСТУП

Актуальність теми. Справедливість поряд із такими категоріями, як законність, демократія, верховенство права, захист прав та свобод людини і громадянина, як це визнано багатьма міжнародно-правовими угодами, складає одну з основ правової держави. До того ж, справедливість є загальновизнаним міжнародною спільнотою загальноправовим принципом, який має слугувати етичним орієнтиром для правотворчої, правоохоронної, правозастосовної та інших видів людської діяльності. Так, ст. 1 перша Статуту ООН визнає справедливість основою міжнародного миру та безпеки. Крім того, справедливість знайшла своє гідне відображення у Загальній декларації прав людини, Міжнародних пактах “Про економічні, соціальні та культурні права” і “Про громадянські та політичні права”, Статуті Ради Європи, Європейській конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також в багатьох інших міжнародних угодах.
Таким чином, слід без перебільшення зазначити, що справедливість, як загальнолюдська цінність, є підґрунтям прогресивного розвитку нашої держави та гарантією правової захищеності особи, яка базується на міцній міжнародно-правовій основі. Разом із тим, на жаль, ми можемо сьогодні спостерігати, з одного боку, відставання українського законодавства від міжнародних стандартів, а з іншого – наявність недовіри населення до правоохоронної та судової систем. Розв’язання даної проблеми можливе лише шляхом послідовного закріплення принципу справедливості у національному законодавстві, а також через його неухильну практичну реалізацію.
Наявні процеси демократизації кримінально-процесуального законодавства, пов’язані з удосконаленням правового становища особи у кримінальному судочинстві, розширенням прав учасників процесу та підвищенням ефективності їх участі у кримінальному судочинстві, обумовлюють нагальну необхідність глибокого дослідження реалізації принципу справедливості в механізмі регулювання кримінально-процесуальних правовідносин з метою вдосконалення відповідної правозастосовної практики. Особливо вдалого результату такої діяльності можна досягти зараз, коли в Україні відбуваються економічні, соціальні та правові реформи, які, у свою чергу, одним з актуальних завдань ставлять кардинальне оновлення законодавчої бази.
Для науки та практики кримінального процесу зараз, як ніколи, гостро відчувається потреба в прийнятті нового Кримінально-процесуального кодексу, разом із чим відкривається можливість для переосмислення цілої низки проблем як теоретичного, так і практичного характеру, у тому числі багато в чому пов’язаних із закріпленням та реалізацією принципу справедливості.
Слід зазначити, що окремі аспекти реалізації принципу справедливості у кримінальному процесі в різні часи ставали предметом дослідження багатьох вітчизняних науковців, проте комплексних монографічних досліджень питань, пов’язаних із виникненням, розвитком та функціонуванням процесуальних положень, спрямованих на забезпечення та реалізацію під час кримінально-процесуальної діяльності принципу справедливості за часів існування України, як незалежної держави, не проводилося. Крім того, існуючі на сьогодні напрацювання вчених у цьому напрямі потребують перегляду з урахуванням сучасних реалій та приведення кримінально-процесуального законодавства у відповідність до міжнародних стандартів.
Теоретичним підґрунтям дисертаційного дослідження стали праці відомих учених: Ю.П. Аленіна, Л.Є. Владимирова, В.І. Галагана, В.Г. Гончаренка, Ю.М. Грошевого, Т.М. Добровольської, В.С. Зеленецького Л.М. Карнєєвої, Н.С. Карпова, О.Ф. Кістяківського, А.Ф. Коні, В.С. Кузьмічова, О.П. Кучинської, О.М. Ларіна, Л.М. Лобойка, Є.Д. Лук’янчикова, П.І. Люблінського, В.Т. Маляренка, О.Р. Михайленка, І.В. Михайловського, М.М. Михеєнка, В.В. Молдавана, Т.М. Москалькової, В.Т. Нора, Г.М. Омельяненко, Д.П. Письменного, В.О. Попелюшка, М.М. Розіна, В.М. Савицького, С.М. Стахівського, М.С. Строговича, В.М. Тертишника, Л.Д. Удалової, І.Я. Фойницького, В.П. Шибіки, М.Є. Шумила та інших, які розробили і внесли у теорію кримінального процесу свої ідеї щодо визнання справедливості як окремого принципу кримінального процесу, визначення змісту цього принципу та вимог, що з нього випливають, правових та організаційних основ його реалізації на різних стадіях кримінального процесу. В той же час, вказані ідеї потребують подальшого розвитку і конкретизації у напрямі дослідження питань законодавчого закріплення принципу справедливості, а також дієвого механізму його забезпечення на різних стадіях кримінального судочинства.
Таким чином, наявні об’єктивні міжнародно-правові та внутрішньодержавні соціальні, політичні, а також правові передумови диктують необхідність розробки положень теоретичного та практичного характеру, пов’язаних із реалізацією принципу справедливості у кримінальному судочинстві, а також обґрунтовують актуальність обраної теми дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрям дисертаційного дослідження відповідає вимогам Концепції вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів, схваленої Указом Президента України № 361/2006 від 10 травня 2006 року, базується на основних положеннях Постанови Верховної Ради України № 1245-V від 26 червня 2007 року “Про Рекомендації парламентських слухань на тему: «Про стан правосуддя в Україні»”, а також узгоджується з Концепцією реформування кримінальної юстиції України, затвердженою Указом Президента України № 311/2008 від 8 квітня 2008 року.
Тема дисертації затверджена рішенням Вченої ради Академії адвокатури України (протокол № 4 від 27 грудня 2010 року), виконана відповідно до планів наукових досліджень Академії адвокатури України і є складовою тематичного плану науково-дослідницьких робіт на 2007-2012 роки “Розробка проблем прав людини. Сприяння забезпеченню прав і свобод людини, забезпечення їх правового захисту. Дослідження питань професійного захисту порушених, не визнаних, оспорюваних прав, свобод та інтересів особи”, затвердженого рішенням Вченої ради Академії адвокатури України (протокол № 4 від 5 лютого 2008 року).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка положень теоретичного та практичного характеру, пов’язаних із необхідністю законодавчого закріплення принципу справедливості кримінального судочинства, виявлення недоліків правового механізму практичної реалізації вказаного принципу в діяльності державних органів та посадових осіб, що здійснюють кримінальне судочинство, а також формування на цій основі науково-обґрунтованих пропозицій, спрямованих на вдосконалення кримінально-процесуального законодавства та практики його застосування.
Поставлена мета зумовила необхідність вирішення таких завдань:
– дослідити історико-правові особливості еволюції ідеї про справедливість, а також розкрити детермінанти появи та функціонування принципу справедливості у кримінальному судочинстві;
– з’ясувати загальноправовий зміст принципу справедливості та на цій основі змоделювати його конструкцію й місце в системі засад кримінального судочинства;
– проаналізувати сучасний стан правового регулювання механізму забезпечення принципу справедливості у кримінальному судочинстві, встановивши роль, характер та взаємозв’язок міжнародних, а також національних джерел кримінально-процесуального права;
– дослідити реалізацію принципу справедливості під час досудового кримінально-процесуального провадження, проаналізувавши його дію на стадії порушення кримінальної справи, під час встановлення фактичних обставин справи та прийняття процесуальних рішень на стадії досудового слідства;
– визначити зміст процесуальних гарантій забезпечення принципу справедливості кримінального судочинства на стадії судового розгляду, дослідивши процедури інстанційних проваджень справи, а також постановлення судового рішення;
– на основі вивчення та узагальнення міжнародного досвіду, слідчої та судової практик, аналізу чинних нормативно-правових положень, а також результатів емпіричних досліджень розробити науково-обґрунтовані рекомендації щодо вдосконалення кримінально-процесуального законодавства України у частині забезпечення реалізації принципу справедливості кримінального судочинства.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають між суб’єктами кримінального судочинства з приводу забезпечення та реалізації принципу справедливості у сфері кримінально-процесуальної діяльності.
Предметом дослідження є принцип справедливості як етико-правова основа кримінального судочинства.
Методи дослідження. Базу дослідницької методології складає сукупність методів сучасної теорії пізнання, заснованих на філософії діалектичного розвитку загальнолюдських цінностей (із використанням таких принципів наукового мислення, як індукція й дедукція, аналіз та синтез, порівняння, спостереження).
Спеціальними методами дослідження, використаними в дисертації, є: метод системного аналізу правових норм (цей метод використовувався, зокрема, в процесі порівняння загальних та спеціальних норм, що регулюють забезпечення та реалізацію принципу справедливості під час кримінально-процесуальної діяльності); історико-правовий метод (використання його дало змогу показати становлення законодавства у частині забезпечення основних положень ідеї справедливості); порівняльно-правовий метод (застосовувався в процесі порівняння конституційних, кримінально-процесуальних та міжнародно-правових норм, що дало можливість внести конкретні пропозиції щодо удосконалення чинного та проекту нового КПК України); статистичний метод (його використання забезпечило обґрунтування теоретичних положень роботи даними судової статистики та іншою статистичною інформацією); соціологічний метод (цей метод забезпечив вивчення кримінальних справ, проведення анкетування серед працівників правоохоронних органів та обробку отриманих даних). Названі методи використовувалися в роботі у взаємозв’язку і взаємозалежності, що забезпечило всебічність, повноту і об’єктивність дослідження.
Науково-теоретичним підґрунтям для підготовки дисертації стали джерела з історії, філософії, теорії держави і права, кримінального, кримінально-процесуального права, криміналістики, а також, зокрема, наукові праці, у яких аналізуються проблеми забезпечення та реалізації принципу справедливості у праві взагалі, а також під час кримінально-процесуального провадження особливо. Нормативна база дисертації охоплює чинні законодавчі акти та проекти КПК України, а також міжнародно-правові акти у галузі забезпечення прав людини.
Емпіричну базу дослідження становлять дані офіційної статистики, опубліковані в журналах “Вісник Верховного Суду України”, “Статистичний щорічник України”, “Статистичний бюлетень”, матеріали вивчення 350 кримінальних справ, які розглядалися судами міста Києва та області, вироки місцевих судів України, оприлюднені в Єдиному реєстрі судових рішень, практика Верховного Суду України, а також результати інтерв’ювання за спеціально розробленою анкетою 72 суддів апеляційних та місцевих судів України, 60 оперативних уповноважених та 115 слідчих МВС України, а також 53 слідчих органів прокуратури міста Києва та області.
Наукова новизна отриманих результатів визначається тим, що дана дисертація є першим в Україні комплексним монографічним дослідженням, у якому з позицій вимог міжнародних актів та практики Європейського Суду з прав людини досліджуються питання, пов’язані із необхідністю законодавчого закріплення принципу справедливості кримінального судочинства, а також пропонується вирішення проблем, пов’язаних із його практичною реалізацією.
У дисертації пропонується низка нових концептуальних та важливих у практичному відношенні положень, які конкретизують новизну отриманих результатів, зокрема:
Вперше:
– сформульовано поняття забезпечення справедливості у кримінальному судочинстві України, під яким пропонується розуміти сукупність засобів і методів, що мають на меті забезпечити такий режим провадження у кримінальній справі, за якого визнається рівність прав та свобод учасників кримінального процесу, гарантується поновлення порушених прав та свобод, дотримується відповідність між діянням та відплатою;
– визначено процесуальні гарантії забезпечення принципу справедливості на стадії порушення кримінальної справи та під час прийняття процесуальних рішень на стадії досудового слідства;
– визначено роль і місце норм кримінально-процесуального права з відносно-визначеними приписами, у тому числі з оціночними поняттями, в механізмі забезпечення реалізації принципу справедливості у кримінальному судочинстві;
– визначено критерії справедливості судового вироку у кримінальній справі як з матеріально-правової, так і процесуальної точок зору, на підставі чого сформульовані пропозиції щодо доповнення кримінально-процесуального законодавства відповідною нормою, яка б закріплювала вказані критерії.
Удосконалено:
– обґрунтування позиції, відповідно до якої справедливість у кримінальному судочинстві доцільно розуміти, як основоположний принцип кримінального процесу, зміст якого складають: а) вимога рівності прав та свобод особи; б) необхідність поновлення порушених прав та свобод; в) вимога відповідності між діянням та відплатою; г) необхідність встановлення істини при вирішенні конкретних кримінальних справ;
– систему процесуальних гарантій, які забезпечують реалізацію принципу справедливості на різних стадіях кримінального процесу, шляхом виявлення законодавчих пробілів, недоліків правозастосування та вироблення пропозицій щодо їх усунення;
– наукове розуміння справедливості застосування заходів процесуального примусу, яке повинно розглядатися не тільки з точки зору юридичної бездоганності, але і моральної виправданості;
– аргументацію щодо необхідності широкого тлумачення вимоги справедливості до судового вироку, не зводячи останню лише до відповідності призначеного покарання тяжкості злочину та особи засудженого.
Набули подальшого розвитку:
– дослідження історико-правових передумов виникнення та розвитку ідеї про справедливість, а також її становлення як принципу кримінального процесу, які знаходяться поза класовими вимірами і виражають загальну закономірність сучасного громадянського суспільства щодо соціальної цінності кожного його члена;
– пропозиції про необхідність доповнення Кримінально-процесуального кодексу України загальною нормою, яка б закріплювала справедливість як принцип кримінального процесу;
– положення щодо всебічності, повноти та об’єктивності дослідження фактичних обставин як передумови встановлення істини у справі в контексті забезпечення реалізації принципу справедливості у кримінальному судочинстві;
– ідеї про справедливість процесуального рішення про закриття кримінальної справи за реабілітуючими підставами, які розглянуті з позицій того, що реабілітація особи, вина якої у вчиненні злочину не доведена, за своїм аксіологічним значенням не поступається завданню розкриття злочину.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що сформульовані й викладені в роботі висновки та пропозиції є певним внеском в теорію кримінально-процесуального права і можуть використовуватись у різних галузях діяльності, а саме:
– у науково-дослідній – положення, розроблені в дисертації, можуть служити теоретичною базою для подальшого дослідження питань, пов’язаних із темою даної роботи;
– у правотворчій – сформульовані автором пропозиції можуть бути використані для подальшого вдосконалення чинного кримінально-процесуального законодавства України та під час роботи над проектом нового Кримінально-процесуального кодексу;
– у правозастосовній – висновки та пропозиції, отримані за результатами проведеного дослідження, можуть використовуватися у практичній діяльності органів досудового слідства та суду з метою вдосконалення гарантій забезпечення прав та законних інтересів суб’єктів кримінального судочинства;
– у навчальному процесі – положення даної роботи можуть використовуватись у навчальному процесі юридичних ВУЗів України та у системі підвищення кваліфікації слідчих, прокурорів і суддів при викладанні навчальних дисциплін “Кримінальний процес”, “Досудове розслідування” тощо, а також для підготовки відповідних навчальних і методичних посібників, підручників, курсів лекцій.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертації оприлюднені у виступах автора на науково-практичних конференціях всеукраїнського та міжнародного рівнів: міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми розкриття та розслідування злочинів у сучасних умовах” (м. Запоріжжя, 5 листопада 2010 року), VII міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених (м. Луцьк, 25-26 березня 2011 року), міжнародній науково-практичній конференції “Підготовка працівників міліції (поліції): державні та міжнародні стандарти” (м. Донецьк, 28 квітня 2011 року).
Публікації. Основні теоретичні положення, висновки та рекомендації дисертації викладені автором у шести статтях, які опубліковані в наукових фахових юридичних виданнях, та чотирьох тезах доповідей на науково-практичних конференціях.
Структура дисертації обумовлена метою і предметом дослідження, відповідає логіці наукового пошуку і складається зі вступу, трьох розділів, які включають вісім підрозділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 199 сторінок, з них основний текст – 168 сторінок, додаток – 9 сторінок та список використаних джерел (218 найменувань) – 22 сторінки.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації здійснена розробка положень теоретичного та практичного характеру, пов’язаних із реалізацією принципу справедливості як етико-правової основи кримінального судочинства і спрямованих на вдосконалення правового механізму забезпечення вказаного принципу у кримінальному судочинстві України, які відображаються у наступних висновках:
1. Ідея справедливості з урахуванням її багатогранного й усеосяжного характеру повинна самостійно виступати як окремий правовий принцип, вимога щодо дотримання якого має бути прямо пред’явлена до судді, присяжного засідателя, прокурора, слідчого, дізнавача й захисника.
2. Зміст справедливості як основоположного принципу кримінального процесу складають: вимога рівності прав та свобод особистості, необхідність поновлення порушених прав та свобод, вимога відповідності між діянням та відплатою, необхідність встановлення істини при вирішенні конкретних кримінальних справ.
3. У кримінальному процесі справедливість може бути формальною, змістовою та процедурною.
4. Формальна справедливість втілюється в принципі формальної рівності, що конкретизується у вимогах рівності перед законом, рівності перед судом, рівності прав, свобод і обов’язків людини і громадянина.
5. Змістову справедливість слід розуміти як додержання певних принципів, наприклад, пропорційності або розмірності, що вимагає, зокрема, застосування пропорційної юридичної відповідальності за вчинене правопорушення.
6. Процедурна справедливість має вираз у додержанні процедурних правил, що спрямовані на забезпечення справедливості результату тієї чи іншої дії.
7. Принцип справедливості виконує координуючу роль в системі інших принципів кримінального процесу і має наступне значення у кримінальному судочинстві: а) є вихідним для тлумачення всіх інших кримінально-процесуальних норм; б) визначає побудову всієї процесуальної системи, а також її окремих стадій; в) притаманний всім стадіям процесу; г) є гарантією ефективного здійснення кримінально-процесуальної діяльності, а отже – гарантією реалізації прав суб’єктів процесу.
8. Кримінально-процесуальний кодекс України слід доповнити статтею, яка б визнавала справедливість як принцип кримінального судочинства:
Стаття №№. “Принцип справедливості”.
1) Кримінально-процесуальний закон повинен бути справедливим, не суперечити Конституції України, діючим нормам інших галузей права, а також загальновизнаним принципам і нормам міжнародного права та міжнародним договорам України.
2) Заходи кримінально-процесуального характеру, які застосовуються до особи, що вчинила злочин, повинні бути справедливими, тобто відповідати характеру і ступеню суспільної небезпеки злочину, обставинам його вчинення та особі винуватого.
3) Заходи кримінально-процесуального характеру, які застосовуються до інших суб’єктів кримінального судочинства, повинні відповідати вимогам справедливості, забезпечуючи рівність в реалізації їх процесуальних прав та здійсненні процесуальних обов’язків.
9. Умовою реалізації принципу справедливості на стадії порушення кримінальної справи є забезпечення виконання вимог статті 4 КПК України, відповідно до якої суд, прокурор, слідчий і орган дізнання зобов’язані в межах своєї компетенції порушити кримінальну справу в кожному випадку виявлення ознак злочину.
10. Важливим аспектом реалізації принципу справедливості є забезпечення якнайменшого часового розриву між виявленням ознак злочину і порушенням кримінальної справи, який не повинен перевищувати 15 діб.
11. Пропоновані “угоди про визнання вини” з позиції принципу справедливості не можуть реалізовуватись доти, доки розслідування кримінальної справи не буде завершено в повному обсязі, у справі не будуть встановлені всі обставини, що входять до предмета доказування, висновок про винуватість певної особи у вчиненні злочину не буде ґрунтуватися на допустимих та достовірних доказах, які у своїй сукупності можуть бути покладені в основу постанови про притягнення як обвинуваченого та обвинувального висновку.
12. Справедливість є універсальною вимогою, що поширюється на всі процесуальні рішення слідчого, які приймає останній під час розслідування кримінальних справ. З урахуванням цього, доцільно доповнити ст.130 КПК України частиною третьою наступного змісту: “Рішення, прийняті слідчим або прокурором під час провадження досудового слідства, повинні бути законними, обґрунтованими та справедливими”.
13. Судова процедура може вважатися справедливою тільки тоді, коли вона спрямована на забезпечення верховенства права та заснована на засадах законності, рівності учасників процесу перед законом і судом, змагальності, диспозитивності, гласності і відкритості, обов’язковості виконання судових рішень.
14. Статтю 323 КПК України пропонується викласти у наступній редакції:
“Стаття 323. Законність, обґрунтованість та справедливість вироку
Вирок суду повинен бути законним, обґрунтованим та справедливим.
Вирок може вважатися законним, обґрунтованим та справедливим за дотримання наступних умов:
1) у вироку засуджено дійсно винувату або виправдано невинувату особу;
2) вирок ґрунтується лише на тих доказах, які були отримані у встановленому законом порядку і розглянуті в судовому засіданні;
3) висновки суду, викладені у вироку, відповідають фактичним обставинам справи, які розглянуті у судовому засіданні всебічно, повно та об’єктивно;
4) під час відправлення правосуддя були забезпечені всі процесуальні гарантії справедливого судового розгляду;
5) при винесенні вироку правильно застосовано кримінальний закон, який встановлює відповідальність за діяння засудженого;
6) міра призначеного у вироку покарання відповідає тяжкості вчиненого засудженим злочину та характеристиці його особи.
Суд оцінює докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, правосвідомістю та власною совістю”.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агамиров Н.И. Оценочные понятия в законодательстве (теоретические вопросы) / Н.И. Агамиров // Проблемы совершенствования советского законодательства. – Труды ВНИИСЗ. Вып. 43. – М., 1989. – С. 15–24.
2. Алексеев Н.Н. Основы философии права / Н.Н Алексеев. СПб: Лань, 1999. – 256 с.
3. Алексеев С.С. Право: азбука, теория, философия / С.С. Алексеев. – М.: СТАТУТ, 1999. – 589 с.
4. Алексеев С.С. Общая теория социалистического права. Вып. ІV: - Применение права. Наука права. – Свердловск: Сред.-Уральское кн. изд-во, 1966. – 203 с.
5. Аналіз роботи судів загальної юрисдикції у I півріччі 2010 р. (за даними судової статистики) [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/0/DB726E471C0C7D96C22577CB0043223F?OpenDocument&CollapseView&RestrictToCategory=DB726E471C0C7D96C22577CB0043223F&Count=500&
6. Андросенко Н.В. Признание лицом своей вины в совершении преступления и его правовые последствия: автореф. дисс… канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / Н.В. Андросенко. – М, 2008. – 24 с.
7. Антологія лібералізму: політико-правничі вчення та верховенство права / Упор.: С. Головатий, М. Козюбра, О. Сироїд; Відп. ред. С. Головатий: – К.: «Книги для бізнесу», 2008. – 992 с.
8. Аристотель. Этика. Политика. Риторика. Поэтика. Категории / Аристотель – Минск: Литература, 1998. – 1391с.
9. Арсеньев В.Д. Некоторые процессуальные проблемы раскрытия преступлений / В.Д. Арсеньев // Проблемы предварительного следствия. – Волгоград : ВСШ МВД СССР, 1973. Вып.2. – С.24–45.
10. Астрахан Е.И. Оценочные понятия в советском законодательстве о труде и социальном обеспечении / Е. И. Астрахан // Ученые записки ВНИИСЗ. Вып. 30. – М., 1974. – С. 37-56.
11. Бабенко А.Н. Правовые ценности (вопросы теории) / А.Н. Бабенко – М.: Академия управления МВД России, 2001. – 184 с.
12. Банчук О.А. Вимоги статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод до процедури здійснення судочинства: / О.А. Банчук, О.Р. Куйбіда. – К.: ІКЦ «Леста», 2005. – 116 с.
121. Бараннік Р.В. Право особи на свободу від самовикриття, викриття членів її сім’ї чи близьких родичів у кримінальному процесі України: монографія / Р.В. Бараннік, В.П. Шибіко. – К.: КНТ, 2008. – 212 с.
13. Баранов И.П. Проблема соотношения закона, власти и справедливости / И.П. Баранов, В.Ю. Шпак // Философия права. – 2001. – № 2 (4). – С. 8–15.
14. Баранов А.М. Обеспечение законности в досудебном производстве по уголовным делам. Монография / А.М. Баранов – Омск: Изд-во Ом. акад. МВД России, 2006. – 220 c.
15. Бару М.И. Оценочные понятия в трудовом законодательстве / М.И. Бару // Советское государство и право. – 1970. – № 7. – С. 104-108.
16. Безруков С.С. Оценочные понятия и термины в уголовно-процессуальном законодательстве России : [монография] / С.С. Безруков [под общ. ред.: Николюк В.В.]. – Омск: Академия МВД России, 2003. – 174 c.
17. Бергманъ А.И. Ученіе Канта о пространстве и времени / А.И. Бергманъ // Журналъ Министерства народнаго просвещенія. – 1907. – № 8. – С. 259–307.
18. Библия. Книги священного писания Ветхого и Нового Завета канонические в русском переводе с параллельными местами и словарём. Ветхий Завет. – М., 2000. – 925с.
19. Бозров В.М. О проблеме справедливости в уголовном судопроизводстве / В.М. Бозров // Уголовное судопроизводство. – 2005. – № 2. – С. 9–12.
20. Боннер А.Т. Законность и справедливость в правоприменительной деятельности / А.Т. Боннер. – М.: Российское право, 1992. – 309 с.
21. Ботнаренко О.М. Дискреція та оціночні поняття в кримінальному судочинстві / О.М. Ботнаренко // Адвокат. – 2009. – №4 (103). – С. 18–20.
22. Бурданова В.С. Поиски истины в уголовном процессе. – СПб: Юридический центр Пресс, 2003. – 262 с.
23. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / [уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел.]. – Київ, Ірпінь : ВТФ “Перун”, 2005. – 1728 с.
24. Волколуп О.В. Справедливость и уголовное судопроизводство / О.В. Волколуп // Правовая политика и правовая жизнь. – 2005. – № 4. – С. 96–101.
25. Вязов А.Л. Принцип справедливости в современном российском праве и правоприменении (теоретико-правовое исследование): дисс… канд. юрид. наук: 12.00.09 / А.Л. Вязов – М., 2001. – 155 с.
26. Гегель Г. Философия права / Г. Гегель. – М.: Мысль, 1990. – 524 с.
27. Гій Т.О. Проблеми оцінки ефективності діяльності органів дізнання та досудового слідства / Т.О. Гій // Вісник Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. – 2008. – №1. – С.191-197.
28. Глинська Н.В. Обґрунтування рішень у кримінальному процесі дис... канд. юрид. наук : 12.00.09 / Н.В. Глинська – Харків., 2003. – 237 с.
29. Гоббс Т. Избранные произведения / Т. Гоббс. – М.: Наука, 1956. – Т.1. – 583с.
30. Гончаренко В.Г. Onus probandi в контексті процесуальних функцій і етики спілкування / В.Г. Гончаренко // Вісник Академії адвокатури України. – 2005. – №3. – С. 5-9.
31. Гончаренко В.Г. Вибране / В.Г. Гончаренко. – К.: Прецедент, 2011. –
791 с.
32. Громов Н.А., Справедливость как одно из требований к судебному приговору / Н.А. Громов, А.И. Ивенский, С.А. Курушин // Следователь. – 2005. – № 2. – С. 15–19.
33. Ю.М. Грошевий, Т.М. Мірошниченко, Ю.В. Хоматов Кримінальний процес України: Підручник. – Харків: Право, 2000. – 296 с.
34. Грошевий Ю.М. Роль професійної правосвідомості судді у формуванні рішення суду: кримінально-процесуальний аспект / Ю.М. Грошевий // Вісник Академії правових наук України. – 2005. – №3. – С. 168–180.
35. Грошевой Ю.М. Проблемы формирования судейского убеждения в уголовном судопроизводстве / Ю.М. Грошевой. – Харьков: Изд-во при Харьк. ун-те, 1975. – 144 с.
36. Грошевой Ю.М. Мораль и уголовно-процессуальная деятельность / Ю.М. Грошевой, В.Т. Нор // Проблемы социалистической законности: Респуб. междувед. науч. сб. – Вып. 17. – Харьков: Вища школа, 1984. – С. 58–63.
37. Грошевой Ю.М. Сущность судебных решений в советском уголовном процессе / Ю.М. Грошевой. – Харьков: Изд-во при Харьк. ун-те, 1979. – 144 c.
38. Гуляев А.П. Следователь в уголовном процессе / А.П. Гуляев. – М.: Юрид. лит., 1981. – 192 c.
39. Даль В.И. Толковый словарь живого великорусского языка: словарь / В.И. Даль− М., 1980.− Т.3. − 1230с.
40. Даль В.И. Толковый словарь живого великорусского языка: Р - V. Т. 4 / В.И. Даль. – М.: Гос. изд-во иностр. и нац. слов, 1955. – 683 с.
41. Декреты советской власти. [в 2 томах]: – Т.1. – М., 1957. – 564 с.
42. Дєєв М.В. Достатність доказів у кримінальному процесі України: дис... канд. юрид. наук: 12.00.09 / М. В. Дєєв – К., 2007. – 218 с.
43. Дидро Д. Сочинения: в 7 т. / Д. Дидро. – М., 1939. – 587 с.
44. Долгополов С.В. Закриття кримінальної справи: законне рішення у кримінальній справі чи негативний показник діяльності органів досудового слідства / С.В. Долгополов // Право і Безпека. – 2010. – №5. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/Portal/Soc_Gum/Pib/2010_5/PB-5/PB-5_50.pdf
45. Дорохов В.Я. Обоснованность приговора в советском уголовном процессе / В.Я. Дорохов, В.С. Николаев. – М.: Госюриздат, 1959. – 236 c.
46. Дроздов О.М. Джерела кримінально-процесуального права України: Монографія. / О.М. Дроздов. – Харків: Видавець Вапнярчук Н.М. – 2008. – 208 с.
47. Дубинский А.Я. Исполнение процессуальных решений следователя: правовые и организационные проблемы / А.Я. Дубинский. – К., 1984. – 184 с.
48. Жеребкин В.Е. Логический анализ понятий права / В.Е. Жеребкин. – Киев : Вища школа, 1976. – 150 c.
49. Загальна декларація прав людини (резолюція ГА ООН 217А/Ш/1948) // Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи [Упорядн. Ю.К.Качуренко]. – К.: Юрінформ, 1992. – С. 18–24.
50. Зажитский В. Оценочные понятия в уголовно-процессуальном законе: язык и стиль / В. Зажицький // Советская юстиция. – 1993. – № 13. –
С. 25–26.
51. Закомлистов А.Ф. Судебная этика: учеб. пособие / А.Ф. Закомлистов. – СПб: Юридический центр Пресс, 2002. – 258 с.
52. Заруцький О.В. Оціночні ознаки в складі злочину хуліганство (ст. 296 Кримінального кодексу України) / О.В. Заруцький // Наукові записки. Том 26. Юридичні науки. – К, 2004. – С. 47-50.
53. Зеленецкий В.С. Возбуждение уголовного дела / В.С. Зеленецкий. – Харків: Издательство “КримАрт”, 1998. – 340 с.
54. Зеленецький В.С. Чинники, що обумовлюють необхідність забезпечення прав і законних інтересів особи у дослідчому провадженні / В.С. Зеленецький // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. – 2009. – №4. – С.203–215.
55. Зелинская О.Б. Реализация принципов нравственности (морали) в деятельности следователя: дисс… канд. юрид. наук: 12.00.09 /
О. Б. Зелинская. – М., 2000. – 277 с.
56. Игнатенко В.В. Оценочные понятия в законодательстве об административной ответственности: автореф. дисс… канд. юрид. наук: 12.00.02 / В.В. Игнатенко. – Свердловск, 1989. – 18 c.
57. История советского государства и права России: [Источники права, Юридические памятники XI-XX в.в.] – М., 1995. – 596 с.
58. Інформація про стан законності в державі за 2009 рік (відповідно до статті 2 Закону України “Про прокуратуру”) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.gp.gov.ua/ua/vlada.html
59. Ісмаілова Л.Б. Психологічний аспект взаємодії і рівності суб’єктів кримінального судочинства // Вісник Академії адвокатури України. – К.: ВЦ ААУ, 2006. – Вип.7. – С.118–128.
60. Калатур М.В. Шляхи вдосконалення засобів перевірки заяв і повідомлень про злочини / М.В. Калатур // Південноукраїнський правничий часопис. – 2008. – №3. – С. 207–210.
61. Карнеева Л.М. Особенности пределов доказывания при принятии некоторых процессуальных решений в стадии предварительного следствия / Карнеева Л.М., Миньковский Г.М. // Вопросы предупреждения преступности. – М., 1966. – вып. 4. – С. 83–109.
62. Карнеева Л.М. Привлечение в качестве обвиняемого. Методическое пособие / Л.М. Карнеева. – М. : Госюриздат, 1962. – 93 c.
63. Каткова Т.В. Проблеми професійної етики та культури в процесі підготовки слідчих органів внутрішніх справ / Т.В. Каткова // Конституція України та проблеми професійної етики юриста: Тези доп. і наук. повідомлень обл. наук.-практ. конф. – Харків: Спілка юристів України. – 1998. – С. 38–42.
64. Каткова Т.В. Проблеми реалізації безпосередності дослідження доказів на досудовому слідстві: автореф. дис… канд. юрид. наук: 12.00.09 /
Т. В. Каткова. – Харків, 1997. – 19 с.
65. Кашанина Т.В. Оценочные понятия в советском праве: автореф. дисс… канд. юрид. наук: 12.00.01 / Т. В. Кашанина. – Свердловск, 1974. – 17 с.
66. Келина С.Г. Значение принципа справедливости для уголовной юстиции / С.Г. Келина // Криминология и уголовная политика. – М., 1985. – С.43–44.
67. Кельман М.С. Загальна теорія держави і права : [підручник] / М.С. Кельман, О.Г. Мурашин. – К.: Кондор, 2006. – 477 с.
68. Кистяковский Б.А. О свободе: Антология либеральной мысли / Б.А. Кистяковский. – (1 половина 20 века). – М., 2000. – С.111-113.
69. Кобликов А.С. Юридическая этика: учеб. пособие / А.С. Кобликов. – М.: Норма, 2005. – 176 с.
70. Коваленко Є.Г. Теорія доказів у кримінальному процесі України / Є.Г. Коваленко. – К., 2006. – 239 с.
71. Коваленко Є.Г. Принцип всебічного, повного та об’єктивного дослідження обставин кримінальної справи: поняття та зміст / Є.Г. Коваленко, М.М. Гончар // Науковий вісник НАВСУ. – 1996. – №1. – С. 244-250.
72. Коган В.М. Социальный механизм уголовно-правового воздействия / В.М. Коган. – М.: Наука, 1983. – 184 с.
73. Колодій А.М. Принципи законотворчості в світлі вимог Конституції України – основа подальшого розвитку законодавства: / А.М. Колодій [зб. наук. пр.] – К.: Ін-т законодавства Верховної Ради України, 1997. – Вип. 2. – С. 64–68.
74. Коломоєць Т.О. Оціночні поняття в адміністративно-деліктному праві України: деякі аспекти їх функціонального призначення / Т.О. Коломоєць, В.А. Біленко // Вісник Запорізького національного університету. – 2010. – № 4. – С. 80–84.
75. Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод (Рим, 4.ХІ.1950) // Офіційний вісник України, 1998. – № 13. – С.270–302.
76. Кони А.Ф. Нравственные начала в уголовном процессе / А.Ф. Кони (Общие черты судебной этики) // Избранные произведения. Собр. соч.: В 8 т. – Т.4. – М., 1959. – С. 33–69.
77. Конституція України: Офіц. текст: Коментар законодавства України про права та свободи людини і громадянина: [навч. посібн.] / Авт.- уклад. М.І. Хавронюк. − 2-ге вид., переробл. і доповн. − К.: Видавництво А.С.К., 2003. − 384 с.
78. Коран : [перевод с арабского академика И.Ю. Крачковского]. – М.: Раритет, 1990. – 528 с.
79. Корж В. Справедливість – поняття організаційне / В.Корж // Віче. – 2007. – №9/10. – С.17.
80. Коржанський М.Й. Про принципи кримінального права України / М.Й. Коржанський // Право України. – 1995. – № 11. – С. 69–72.
81. Корчак Н.М. Застосування та значення оціночних понять в інституті антимонопольного регулювання / Н.М. Корчак // Науковий вісник Чернівецького університету: Вип. 161: Правознавство. – Чернівці: Рута, 2002. – С. 47-51.
82. Косович В. Формально невизначені терміни як засіб правового впливу / В. Косович // Вісник Львів. ун-ту. Серія юрид. – 2010. – Вип.50. – С. 25–31.
83. Костенко О.М. Справедливість кримінального закону як передумова ефективності його застосування / О.М. Костенко // Законодавство: проблеми ефективності. – К.: Наук. думка, 1995. – С.146-162.
84. Котюк В.О. Основи держава і права: [навч. посіб.] / В.О. Котюк. –[3-є вид., доп. і перероб]. – К.: Атіка, 2001. – 432 с.
85. Кравченко Л. В. Справедливість як вибір / Л.В. Кравченко. – К.: Молодь, 1998. – 256 с.
86. Крестовская Н.Н. История о государстве и праве: Курс лекций / Н.Н. Крестовская, А.Ф. Цвиркун – Харьков: Одиссей, 2007. – 376 с.
87. Кримінальне право України: Загальна частина : [підручник] / [Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, В.І. Тютюгін та ін.]; за ред. В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – [4-те вид., переробл. і допов.]. – Харків: Право, 2010. – 456 с.
88. Кримінальний процес України: [підручник] / Коваленко Є.Г., Маляренко В.Т. – К. : Юрінком Інтер, 2004. – 688 с.
89. Кримінальний процес України / [за ред. Ю.М. Грошевого, В.М. Хотенця]. – Харків: Право, 2000. – 494 с.
90. Кримінально-процесуальне право України: Підручник / За заг. ред. Аленіна Ю.П. – Харків: ТОВ Одіссей, 2009. – 816 с.
91. Кримінально-процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар. [за заг. ред. В.Т. Маляренка, В.Г. Гончаренка] – [вид. третє, перероблене та доповнене] – К.: Юрисконсульт, КНТ. – 2006. – 892 с.
92. Кудрявцев В.Н. Теоретические основы квалификации преступлений / Кудрявцев В.Н. – М. : Госюриздат, 1963. – 324 c.
93. Кучинська О.А. Етичні та соціально-правові витоки у формуванні ідеї справедливості сучасного кримінального процесу України / О.А. Кучинська // Часопис Академії адвокатури України. – № 9. – 2010. – С. 1-6.
94. Кучинська О.П. Чи можна встановити об’єктивну істину у кримінальному процесі / О.П. Кучинська // Часопис Академії адвокатури України. – 2011. – № 1. – С.1-5.
95. Лановенко К. Суб’єктивний момент при застосуванні оціночних понять у кримінальному законодавстві / К. Лановенко // Підприємництво, господарство і право. – 2010. – № 9 (117). – С. 152-155.
96. Ллойд Д. Идея права: [пер. с англ.] / Л. Ллойд. – М., 2002. – 416 с.
97. Лобойко Л.М. Кримінально-процесуальне право: [курс лекцій: навч. посібник]. – К.: Істина, 2007. – 456 с.
98. Лобойко Л.М. Методи правового регулювання у кримінальному процесі України: дис… докт. юрид. наук : 12.00.09 / Л. М. Лобойко. – Дніпропетровськ, 2006. – 437 с.
99. Лопушанский Ф.А., Г.И. Чангули, М.М. Михеенко, И.Л. Петрухин Совершенствование уголовно-процессуального законодательства и охрана прав личности. – К.: Наукова думка, 1983. – 223 с.
100. Лукашук И.И. Глобализация, государство, право, ХХІ век. / И.И. Лукашук. – М.: Спарк, 2000. – 279 с.
101. Лук'янчиков Є.Д. Інформаційне забезпечення розслідування злочинів (правові і тактико-криміналістичні аспекти): дис… доктора юрид. наук: 12.00.09 / Є. Д. Лук’янчиков. – К., 2005. – 403 с.
102. Лукьянова Е.А. Закон как источник советского государственного права. / Е.А. Лукьянова. – М., 1988. – 152 с.
103. Лупинская П.А. Решения в уголовном судопроизводстве: их виды, содержание и формы / П.А. Лупинская. – М. : Юрид. лит., 1976. – 168 с.
104. Лупинская П.А. Решения в уголовном судопроизводстве: теория, законодательство и практика ; [2-е изд., перераб. и доп.] / П.А. Лупинская. – М. : Норма, Инфра-М, 2010. – 240 c.
105. Маляренко В.Т. Реформування кримінального процесу України в контексті європейських стандартів: Теорія, історія і практика : [монографія] / В.Т. Маляренко. – К.: Ін Юре, 2004. – 544 с.
106. Маляренко В.Т. Перебудова кримінального процесу України в контексті європейських стандартів : [монографія] / В.Т. Маляренко. – К. : Юрінком Інтер, 2005. – 512 с.
107. Малько А.В. Теория государства и права в вопросах и ответах. – М.: Юристъ, 2002. – 377 с.
108. Марцифин П.Г. Усмотрение следователя (уголовно-процессуальный аспект) : [монография] / П.Г. Марцифин. – Омск : Омская акад. МВД России, 2002. – 236 с.
109. Мельник О.В. Моральні засади провадження у досудових стадіях кримінального процесу України: дис… канд. юрид. наук: 12.00.09 /
О. В. Мельник. – К., 2006. – 215 с.
110. Михайленко О.Р. Проблеми справедливості при розбудові правової держави О.Р. Михайленко // Право України. – 1998. – № 8. – С.43–46.
111. Михайленко О.Р. Складання процесуальних актів у кримінальних справах : [навч. посіб] ; [друге вид., допов.] / О.Р. Михайленко. – К.: Юрінком Інтер, 2000. – 256 с.
112. Михеенко М.М. Доказывание в советском уголовном судопроизводстве / М.М. Михеенко. – К., 1984. – 134 с.
113. Михеєнко М.М. Конституційні принципи кримінального процесу / М.М. Михеєнко // Вісник Академії правових наук України. − 1997. − № 2(9). С. 101 − 103.
114. Михеєнко М.М. Кримінальний процес України: підручник /
М.М. Михеєнко, В.Т. Нор , В.П. Шибіко – К.: Либідь, 1999. – 536 c.
115. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (резолюція ГА ООН 2200А/ХХІ/1966) // Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи / Упоряд. Ю.К.Качуренко. – 2-е вид. – К.: Юрінформ, 1992. – С.24-36.
116. Монтескье Ш.Л. Избранные произведения / Ш.Л. Монтескье. – М., 1955. – 800 с.
117. Москалькова Т.Н. Этика уголовно-процессуального доказывания. Стадия предварительного расследования / Т.Н. Москалькова. – М.: Спарк, 1996. – 125 c.
118. Мурадьян Э.М. Истина как проблема судебного права / Э.М. Мурадьян - 2-е изд., перераб. и доп. – М. : Юристъ, 2004. – 312 c.
119. Муромцевъ С.А. Определеніе и основное разделеніе права / С.А. Муромцевъ. – М.: Тип. А.И. Мамонтова и Ко, 1879. – 250 c.
120. Мюллерсон Р.А. Соотношение международного и национального права / Р.А. Мюллерсон. – М.: Междунар. отношения, 1982. – 136 с.
121. Назаров В.В. Кримінальний процес України: навчальний посібник / В.В. Назаров, Г.М. Омельяненко – К.: Атіка, 2007. – 584с.
122. Нерсесянц В.С. Философия права / В.С. Нерсесянц: [учебник для вузов]. – М.: НОРМА-ИНФРА-М, 1997. – 652 с.
123. Нерсесянц B.C. Право и закон / В.С. Нерсесянц. – М.: Наука, 1983. – 366 с.
124. Ніколаєв О. Підстави притягнення особи як обвинуваченого і забезпечення її прав та законних інтересів / О. Ніколаєв // Право України. – 2000. – № 10. – С. 94-96.
125. Новий тлумачний словник української мови: у 3-х томах / [укл. В. Яременко, О. Сліпушко]. – К.: АКОНІТ, 2003. – Т. 3. – 864 с.
126. Нор В.Т. Проблеми теорії і практики судових доказів / В.Т. Нор. – Львів, 1978. – 112 с.
127. Общая теория права и государства / Под ред. В.В. Лазарева. – 3-е изд., перераб. и дополн. – М. : Юристъ, 2000. – 517 с.
128. Огляд даних про стан здійснення правосуддя у 2010 році. [Електронний ресурс] (Офіційний веб-портал Судова влада в Україні). – Режим доступу: http://court.gov.ua
129. Огородник А. Оціночні поняття в структурі норм кримінального права / А. Огородник // Право України. – 2000. – № 1. – С. 103-108.
130. Омельяненко Г.М. Провадження у справах про злочини неповнолітніх як диференціація кримінально-процесуальної форми: Навч. посібник. – К.: Атіка, 2002. – 128 с.
1301. Оніщенко Н.М. Правова система і держава в Україні / Н.М. Оніщенко. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2002. –
132 с.
131. Оноре Тоні. Про право. Короткий вступ / Т. Оноре. – К.: Сфера, 1997. – 124 с.
132. Опалев Р.О. Оценочные понятия в арбитражном и гражданском процессуальном праве : [монография] / Р.О. Опалев – М.: Волтерс Клувер, 2008. – 248 c.
133. Особливості провадження допиту підозрюваного (обвинуваченого) з метою недопущень тортур та інших порушень прав людини: посібник / В.К. Весельський, В.С. Кузьмічов, В.С. Мацишин, А.В. Старушкевич – К. : Національна академія внутрішніх справ України, 2004. – 148 с.
134. Панов Н.И. Оценочные понятия и их применения в уголовном праве / Н.И. Панов // Проблемы социалистической законности. Республиканский межведомственный научный сборник. Вып. 7. – 1981. – С. 99-106.
135. Пастернак Ю. Проблема істини в сучасному кримінальному процесі / Ю. Пастернак // Вісник Львівського університету. Сер. юрид. – 2009. – Вип.49. – С. 274-280.
136. Пепеляєв С.Г. Європейський правовий гуманізм як чинник реформування кримінально-процесуального права України: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.12 / С.Г. Пепеляєв − К., 2005. − 18 с.
137. Пиголкин А.С. Юридическая терминология и пути ее совершенствования / А.С. Пиголкин // Ученые записки ВНИИСЗ. Вып. 24. – М. : Изд-во ВНИИСЗ, 1971. – С. 18-34.
138. Питецкий В.В. Оценочные понятия в советском уголовном праве: автореф. дисс… канд. юрид. наук: 12.00.08 / В.В. Питецкий. – Свердловск, 1979. – 16 с.
139. Погребной И.М. Общетеоретические проблемы производства в юридическом процессе: автореф. дисс… канд. юрид. наук: 12.00.01 / И.М. Погребной – Харьков, 1982. – 16 с.
140. Попелюшко В.О. Функція захисту в кримінальному судочинстві України: правові, теоретичні та прикладні проблеми: автореф. дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.09 / В.О. Попелюшко. – К., 2009. – 38 с.
1401. Постанова Верховного Суду України вiд 11 лютого 2005 року № 2 “Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування” // Сторiнка "Законодавство України" сайту Верховної Ради. – http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=va002700-05
141. Постановление Европейского суда по правам человека по делу “Скалка против Польши” (Skalka v. Poland), жалоба № 43425/98
[Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.lawru.info/base97/part8/d97ru8878.htm
142. Постановление Европейского суда по правам человека по делу “Шенк против Швейцарии” (Schenk v. Switzerland), жалоба № 10862/84 [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://europeancourt.ru/uploads/ECHR_Schenk_v_Switzerland_12_07_1988.pdf
143. Похмелкин В.В. Социальная справедливость и уголовная ответственность / В.В. Похмелкин. – Красноярск: Изд-во Красноярск. ун-та, 1990. – 176 с.
144. Прилуцький П.В. Проблема істини у кримінальному судочинстві України: дис... кандю юрид. наук: 12.00.09 / П.В. Прилуцький. – К., 2006. – 228 с.
145. Про вдосконалення реагування на повідомлення про злочини, інші правопорушення і події та забезпечення оперативного інформування в органах і підрозділах внутрішніх справ України: Наказ МВС України від 4 жовтня 2003 р. №1155 [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0259-04&p=1301290791366066
146. Про внесення доповнень і змін до деяких законодавчих актів України: Закон України від 15 грудня 1992 року [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2857-12
147. Про доступ до судових рішень. Закон України від 22 грудня 2005 року // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 15. – Ст.128.
148. Про міжнародні договори України. Закон України від 29 червня 2004 року // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 50. – Ст. 540.
149. Про організацію діяльності органів досудового слідства системи Міністерства внутрішніх справ України: Наказ МВС України №160 від 31 березня 2008 року. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.twirpx.com/file/298695/
150. Про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються: Наказ МВС України № 400 від 14 квітня 2004 року. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi
151. Про практику призначення судами кримінального покарання: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v0007700-03
152. Проблеми реалізації прав і свобод людини та громадянина в Україні: [монографія] / Кол. авт.; За ред. Н.М. Оніщенко, О.В. Зайчука. – К.: Юридична думка, 2007. – 424 с.
153. Проблемы общей теории права и государства / Под общ. ред. В.С. Нерсесянца. – М.: НОРМА-ИНФРАМ, 2002. – 832 с.
154. Проект КПК України, зареєстрований у Верховній Раді України за
№ 114036 [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://gska2.rada.gov.ua/pls/ zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=30866
155. Прокофьев А.В. Теория межкультурной справедливости: поиск нормативных оснований / А.В. Прокофьев // Человек. – 2006. – № 1. –
С. 19–35.
156. Прудон П.Ж. Что такое собственность, или исследование о принципе права и власти / П.Ж. Прудон: [пер. с французкого И.Леонтьев, Е.Леонтьев]. – М.: Книгоиздательство коммунистов Советская звезда, 1907. – 271 с.
157. Пушкар П.В. Концепція справедливості у судовому розгляді / П.В. Пушкар // Держава і право (Юридичні і політичні науки). – 2002. – Вип. 17. – С. 377–381.
158. Пушкар П.В. Угода про визнання вини у сучасному кримінальному процесі: порівняльно-правове дослідження: дис... канд. юрид. наук: 12.00.09 / П.В. Пушкар. – К., 2005. – 225 с.
159. Рабцевич О.А. Международно-правовое и российское закрепление права на справедливое судебное разбирательство / О.А. Рабцевич // Право и политика. – 2003. – № 2. – С.88-96.
160. Разинкина А.Н. Апелляция в уголовном судопроизводстве. [монография] / А.Н. Разинкина. – М.: Юрлитинформ, 2004. – 160 c.
161. Рибалко В.О. Сутність оціночних понять кримінально-процесуального права / В.О. Рибалко // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична. – 2010. – №2. – С. 350-360.
162. Рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року
№ 15-рп/2004. // [ Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_004
163. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м'якого покарання) // Офіційний Вісник України. – 2004. – № 45. – Ст. 2975.
164. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 120, частини шостої статті 234, частини третьої статті 236 Кримінально–процесуального кодексу України (справа про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора) від 30 січня 2003 р. № 3-рп/2003 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 6. – Ст. 245.
165. Рішення щодо України, винесені Європейським судом з прав людини : Стаття 6 “Право на справедливий суд” [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.minjust.gov.ua/0/19618
166. Ролз Дж. Теорія справедливості: [пер. з англ.] / Дж. Ролз. – К.: Основи, 2001, – 822 с.
167. Российское законодательство Х-ХХ веков [в 9 т.]: Т. 8. Судебная реформа / Под ред. О.И. Чистякова. – М: Юрид. лит., 1987. – 495 с.
168. Самохвалов В.В. Законність і справедливість: теоретико-правові проблеми співвідношення та взаємодії: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.01 / В.В. Самохвалов. – К., 2006. – 18 с.
169. Сахаров А.Б. Планирование уголовной политики и перспективы уголовного законодательства / А.Б. Сахаров // Планирование мер борьбы с преступностью. – М., 1982. – С. 6-15.
170. Святохина Г.Б. Социальная справедливость: актуальные проблемы и пути их решения в современном российском обществе: Автореф. дис. ... канд. филос. наук. / Г.Б. Святохина. – Уфа, 1998. –18 с.
171. Словарь по этике / Под ред. И.С. Кона. – [5-е изд.] – М.: Политиздат. – 1983. – 446 с.
172. Смирнов А.В. Уголовный процесс: Учебник для вузов / А.В. Смирнов, К.Б. Калиновский; под общ. ред. А.В. Смирнова. – СПб: Питер, 2004. – 697 с.
173. Смоков С.М. Внутрішнє переконання слідчого і його роль при прийнятті процесуальних рішень: автореф. дис… канд. юрид. наук: 12.00.05 /
С.М. Смоков. – К., 2002. – 19 с.
174. Солдатенко О.А. Досудове слідство в Україні: становлення та перспективи розвитку: дис... канд. юрид. наук: 12.00.09 /
О.А. Солдатенко. – К., 2006. – 238 с.
175. Соловьева Т.А. Оценочные понятия и суждения в уголовно-процессуальном праве / Т.А. Соловьева // Правоведение. № 3. – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1986. – С. 68-73.
176. Стахівський С.М. Кримінально-процесуальні засоби доказування: дис… доктора юрид. наук: 12.00.09 / С.М. Стахівський. – К., 2005. – 401 с.
177. Степанова Е.А. Оценочные понятия трудового права: автореф. дисс… канд. юрид. наук: 12.00.05 / Е.А. Степанова. – Ростов-на-Дону, 2005. – 17 c.
178. Стремовский В.А. Предварительное расследование в советском уголовном процессе / В.А. Стремовский. – М.: Госюриздат, 1958. – 136 с.
179. Строгович М.С. Курс советского уголовного процесса / М.С. Строгович.− М., 1968. − Т.1. − 470 с.
180. Строгович М.С. Право обвиняемого на защиту и презумпция невиновности / М.С. Строгович. – М. : Наука, 1984. – 143 c.
181. Строков І.В. Справедливість і законність у процесі розслідування кримінальних справ / І.В. Строков // Науковий вісник НАВСУ. – К., 1998. – № 1. – C. 114–117.
182. Теория доказательств в советском уголовном процессе / [Белкин Р.С., Винберг А.И., Дорохов В.Я., Карнеева Л.М., и др.] – 2-е изд., испр. и доп. – М. : Юрид. лит., 1973. – 736 c.
183. Тертишник В.М. Компроміс у кримінальному процесі. Запровадження інститутів дійового каяття та мирової угоди / В.М. Тертишник // Вісник прокуратури. – 2002. – №4. – С. 39–47.
184. Тертишник В.М. Без суду і слідства: гострі кути реформування кримінально-процесуального законодавства / В.М. Тертишник // Юридичний журнал. – 2004. – №11 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.justinian.com.ua/article.php?id=1489
185. Тертишник В.М. Гарантії істини та захисту прав і свобод людини в кримінальному процесі : [монографія]. – Дніпропетровськ : Юрид. акад. МВС України, Арт-Прес, 2002. – 432 с.
186. Тертишник В.М. Кримінально–процесуальне право України : [підручник] / В.М. Тертишник ; [5–те вид., доп. і переробл]. – К. : А.С.К., 2007. – 848 с.
187. Тихомиров Ю.А. Международные договоры Российской Федерации и российское законодательство / Ю.А. Тихомиров // Законодательство и экономика. – 1998. – № 12. – С. 37-44.
188. Тітко І. А. Розсуд при застосуванні кримінально-процесуальних норм з оцінними поняттями / І. А. Тітко // Правове життя: сучасний стан та перспективи розвитку : зб. тез наук. доп. за матеріалами IV Міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених (м. Луцьк, 14–15 березн. 2008 р.). – Луцьк : ПП Іванюк В.П., 2008. – С. 294–296.
189. Тітко І.А. Нормативна сутність оцінних понять в кримінально-процесуальному праві України: автореф. дис… канд. юрид. наук: 12.00.09 / І.А. Тітко. – Харків, 2009. – 22 с.
190. Тофтул М.Г. Етика [навчальний посібник] / М.Г. Тофтул. – К.: Академія, 2005. – 416 с.
191. Трофименко В. Примирення як підстава закриття кримінальної справи / В. Трофименко, С. Фомин // Вісник прокуратури. – 2003. – №2. – С. 66–68.
192. Тыричев И.В. Природа принципов советского уголовного процеса / И.В. Тыричев // Роль правовой науки в совершенствовании практической деятельности государственных органов, хозяйственных и общественных организаций. − Львов, 1967. − С. 234.
193. Уголовное право. Общая часть. Учебник для вузов.: [отв. ред. –
И.Я. Козаченко и З.А. Незнамова]. – М.: ИНФРА М – НОРМА, 1997. – 516 c.
194. Уголовное право. Общая часть: учебник: [под. ред. Н.И Ветрова, Ю.И. Ляпунова]. – М.: новый Юрист, КноРус, 1997. – 592 c.
195. Уголовный процесс : учебник / [Безлепкин Б.Т., Бородин С.В., Боровский М.В. и др.] ; [под ред. И.Л. Петрухина]. – М. : ПБОЮЛ Грачёв С.М., 2001. – 520 с.
196. Устав Организации Объединенных наций // Действующее международное право. [В 3-х томах. cост. Ю.М.Колосов и Е.С.Кривчикова.] Т.1. – М.: Изд-во МНИМП, 1999. – C.7-33.
197. Филимонов В.Д. Принцип равенства граждан перед законом в уголовном праве / В.Д. Филимонов // Уголовное право в XXI веке: материалы Международной научной конференции на юридическом факультете МГУ им. М.В. Ломоносова 31 мая – 1 июня 2001г. – М.: ЛексЭст, 2002. – С. 223 – 228.
198. Философия права. [перевод с немецкого] / Гегель; [cост.: Д.А. Керимов, В.С. Нерсесянц]; [пер.: М.И. Левина, Б.Г. Столпнер] – М.: Мысль, 1990. – 526 c.
199.