Природно-ландшафтні фактори архітектурно-просторової еволюції історичних міст Волині

Краткое описание

Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства та природокористування

На правах рукопису

Потапчук Ірина Володимирівна

УДК 711.4+712

Природно-ландшафтні фактори архітектурно-просторової еволюції історичних міст Волині

Спеціальність 18.00.01 Теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури

Дисертація на здобуття ступеня кандидата архітектури

Науковий керівник
д. архітектури, професор

Кузьмич Орлянна Іванівна
ККузьмич Орлянна Іванівна

д. архітектури, професор
Ричков Петро Анатолійович

Ідентичність всіх примірників дисертації
ЗАСВІДЧУЮ:
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради /М. М. Габрель/

Рівне 2008 р.

ЗМІСТ

ВСТУП . 5
РОЗДІЛ 1 Історіографія та стан досліджень 15
1.1 Літописи, наративні джерела та інвентарні описи . 16
1.2 Історіографія праць дореволюційного періоду Росії . 17
1.3 Наукові розвідки радянської доби післявоєнного періоду 20
1.4 Праці польських дослідників ... 26
1.5 Праці українських дослідників новітньої доби .. 29
1.6. Використані першоджерела 35
РОЗДІЛ 2 Методика проведення дослідження 38
2.1 Загальні принципи та зміст проведення дослідження 38
2.2 Методи дослідження . 41
РОЗДІЛ 3 Природно-ландшафтні фактори урбанізаційного процесу на
Волині ... 52
3.1 Класифікація природно-ландшафтних факторів 52
3.2 Природно-ландшафтні фактори формування мережі
історичних міст Волині .. 65
3.3 Вплив природно-ландшафтних факторів на заснування міст .. 72
РОЗДІЛ 4 Аналіз природно-ландшафтних факторів архітектурно-
просторової еволюції історичних міст Волині 79
4.1 Специфіка локації та локалізації міст в природно-
ландшафтному аспекті .. 79
4.2. Природно-ландшафтні фактори формування
розпланувальної структури .. 87
4.3 Природно-ландшафтні фактори формування
архітектурно-просторової структури . 104
РОЗДІЛ 5 Закономірності формування природно-ландшафтної
ідентичності волинських міст та напрямки її збереження . . 127
5.1 Закономірності розвитку розпланувальної структури 127
5.2 Закономірності розвитку архітектурно-просторової
структури .. 140
5.3 Проблеми збереження містобудівної спадщини Волині в
природно-ландшафтному аспекті .. 153

ВИСНОВКИ .... 165

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ... 171

ДОДАТКИ ... 198
ДОДАТОК А ... 199
ДОДАТОК Б ... 203
ДОДАТОК В 206
ДОДАТОК Г 225
ДОДАТОК Д 262

ВСТУП
Життя людей на всіх історичних етапах еволюції суспільства відбувалося в певному матеріальному середовищі, яке формувалося шляхом інтеграції природно-ландшафтних факторів та результатів людської діяльності. Розвиток суспільства створив фактори, що визначали ціленаправленість формування архітектурно-просторової та розпланувальної структур волинських міст. В той же час реалізація цих структур в конкретні форми залежала від об’єктивних умов, які утворювало природно-ландшафтне середовище.
Як феномен матеріальної культури місто тісно пов’язане з природою, причому остання є першоосновою, як в виборі місця локації, так і подальшому розвитку поселення. Матеріальна структура міста включає природний і техногенний елемент, тому вивчення і аналіз першого та його вплив на створення архітектурного образу міста є досить актуальним питанням сьогодення. Рішення, прийняте в містобудуванні є невід’ємним від архітектури будівель і споруд, що формують міське середовище і від образу природного ландшафту, що є суттєвою особливістю його художнього образу.
Актуальність.
Містобудівна проблема представляє собою той невід’ємний компонент розвитку цивілізації, що викликає постійний інтерес у дослідників в різних її аспектах та на різних етапах розвитку архітектурної науки, впродовж яких архітектурно-планувальний розвиток історичних міст Волині досліджувався в залежності від різноманітних детермінант, в тому числі і природно-ландшафтних, як важливої першооснови локації й подальшої еволюції міста.
Актуальність проблеми дослідження обумовлена недостатністю її вивчення в вітчизняній та зарубіжній практиці, оскільки формування архітектурно-просторової та розпланувальної структур волинських міст здебільшого досліджувалися як історичний феномен та під впливом соціальних факторів. Природно-ландшафтний же чинник, який саме і лежав в основі містобудівного розвитку волинських міст на даний час є мало дослідженим. Таким чином, вивчення історичних міст Волині в даному аспекті необхідне для виявлення загальних закономірностей та конкретних особливостей формування мережі поселень, еволюції їх архітектурно-просторової та розпланувальної структур, що пов’язано з природно-ландшафтними особливостями регіону в цілому та локальними місцевостями, де були закладені і продовжували свій містобудівний розвиток досліджувані поселення.
Актуальність дисертаційного дослідження ґрунтується також на сучасних потребах містобудування, що вимагають чіткої та детальної картини архітектурно-просторової еволюції волинських міст під впливом природно-ландшафтної ситуації з метою органічного включення нової забудови в архітектурне середовище історичних частин міст та прилеглий ландшафт в постійно діючих процесах реконструкції міст; виявлення і збереження тих природно-ландшафтних чинників, що являються невід’ємним компонентом міського ландшафту, гармонійно доповнюють і організовують архітектурне середовище та забудову поселення; створення заповідних зон в історичних містах, що включають архітектурні пам’ятки з прилеглою територією; відновлення ландшафтів для повернення своєрідного оточення архітектурних ансамблів.
Звернення до вивчення даної проблеми, обумовлене гостротою питання реконструкції і розбудови історичних міст Волині: приведення їх історичних центрів в належний вигляд, будівництво нових архітектурних споруд. Перед тим, як втручатися в історико-архітектурне середовище міст вкрай необхідне дослідження природно-ландшафтних факторів, що використовувалися в якості естетичного доповнення для сприйняття архітектурних домінант. Ось чому природно-ландшафтний аналіз історико-архітектурного середовища міст є невід’ємним етапом проектних робіт. При включенні нової архітектурної домінанти в міське середовище необхідно розкрити загальні принципи, за якими сформувалася його архітектурно-просторова структура. Розуміння залежності розпланувальної та архітектурно-просторової структур від природно-ландшафтних чинників є важливим елементом в містобудівельному проектуванні.
Проте, вивчення природно-ландшафтних особливостей та їх вплив на еволюцію архітектурно-просторової структури волинських міст обумовлене не лише проблемою збереження цих природних основ в структурі сучасного міста, але і з метою узагальнення „чистого” досвіду як такого в формуванні системи архітектурних домінант, їх комплексів, ефектних панорам та перспектив, пов’язаного з природно-ландшафтним аспектом розвитку і забудови поселень. Актуальним є професійне застосування основних принципів та положень взаємодії природно-ландшафтного та архітектурного середовищ для сучасної містобудівної діяльності. Оскільки знання того чи іншого природно-ландшафтного фактору, що лежав в основі формування архітектурного образу міста його системи домінант та архітектурних ансамблів допоможе уникнути помилок на подальшому етапі архітектурно-просторової еволюції, дозволить зберегти ту неповторність краєвидів, які і формують уявлення про дане поселення.
Актуальність роботи вбачається також в систематизації, узагальненні, науковому осмисленні та обробці матеріалів архітектурно-просторового розвитку волинських міст і їх природно-ландшафтних чинників та формулюванні нових положень, що дозволить зафіксувати та пояснити вплив природної підоснови поселень на їх містобудівний розвиток.
Зв'язок роботи з науковими програмами - дисертаційне дослідження виконано згідно з основним напрямком наукових досліджень кафедри архітектури Національного університету водного господарства та природокористування „Дослідження актуальних питань історії, теорії та практики архітектури і містобудування”, відповідає постанові Кабінету Міністрів України „Про затвердження Комплексної програми паспортизації об’єктів культурної спадщини на 2003-2010 рр.”, загальнодержавним програмам „Про охорону культурної спадщини” та „Про основи містобудування” згідно із законами України.
Мета дисертаційного дослідження полягає в виявленні своєрідності природно-ландшафтної ситуації історичних міст Волині та розкритті закономірностей, особливостей і основних принципів впливу природно-ландшафтних факторів на їх архітектурно-просторову та розпланувальну еволюції.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні задачі: визначити стан дослідженості проблеми впливу природно-ландшафтних факторів на архітектурно-просторову та розпланувальну еволюції міст; систематизувати та узагальнити дослідницький досвід; розробити методику дослідження обумовленості містобудівного розвитку природно-ландшафтними характеристиками місцевості; визначити природно-ландшафтні особливості регіону Волинь; розробити класифікацію природно-ландшафтних факторів та визначити їх функції; встановити вплив природно-ландшафтної ситуації регіону на формування мережі поселень історичних міст; розкрити основні закономірності та особливості впливу природно-ландшафтних основ місцевості на локацію та локалізацію історичних поселень; здійснити природно-ландшафтний аналіз території волинських міст; визначити закономірності впливу природно-ландшафтних характеристик на основні етапи формування територій міст (ступінь та черговість їх освоєння), виникнення типу розпланувальної структури; дослідити вплив природно-ландшафтних чинників на формування та еволюцію архітектурно-просторової та розпланувальної структур даних поселень; виявити сучасні проблеми збереження містобудівної спадщини Волині в природно-ландшафтному аспекті; обґрунтувати та викласти рекомендації щодо дбайливого відношення до природних ландшафтів історичних міст в процесі їх реконструкції та відновлення своєрідного ландшафтного середовища.
Об’єктом дослідження в контексті формування системи розселення регіону є наступні історичні міста Волині: Берестечко, Володимир-Волинський, Голоби, Головне, Горохів, Іваничі, Камінь-Каширський, Ковель, Колки, Локачі, Луків, Луцьк, Любомль, Олика, Ратне, Рожище, Стара Вижівка, Торчин, Турійськ, Устилуг, Цумань, Чарторийськ (Волинська область), Березне, Володимирець, Гоща, Демидівка, Дубно, Дубровиця, Здолбунів, Клевань, Корець, Мізоч, Млинів, Моквин, Оржів, Острог, Рівне, Радивилів, Степань (Рівненська область), Вишнівець, Кременець, Почаїв, Шумськ (Тернопільська область), Базалія, Гриців, Ізяслав, Красилів, Остропіль, Полонне, Славута, Староконстянтинів, Теофіполь, Шепетівка, Ямпіль (Хмельницька область), Житомир, Коростень, Лугини, Любар, Малин, Новоград-Волинський, Олевськ, Овруч, Черняхів, Чоповичі, Чуднів (Житомирська область). Обрані поселення входили в свій час до складу історичної Волині, а на сьогодні мають статус міста (обласного або районного підпорядкування) або селища міського типу (виключення села Чарторийськ та Остропіль). В контексті розвитку архітектурно-просторової структури досліджуються вісім міст (Базалія, Володимир-Волинський, Дубно, Луцьк, Овруч, Острог, Рівне, Старокоснтянтинів), їх архітектурно-просторові та розпланувальні структури, сукупність природно-ландшафтних факторів. Дані поселення є найбільш характерними взірцями історичних волинських міст, що рівномірно локалізовані на території досліджуваного регіону і є достатньо представницькими для вивчення впливу природно-ландшафтних чинників Волині на архітектурно-просторову та розпланувальну структури історичних поселень регіону.
Предметом дослідження виступає обумовленість архітектурно-просторового та розпланувального розвитку історичних міст природно-ландшафтними чинниками їх територій та регіону в цілому.
Методи дослідження визначаються метою роботи та її завданнями. Робота побудована на комплексному використанні методів аналізу та синтезу (зокрема ландшафтного, композиційного та системного аналізів), історичного, моделювання, типології, гіпотетичного, аксіоматичного методів, формалізації, спостереження, порівняння, формулювання нових положень.
Межі дослідження. Часові межі дослідження в контексті розгляду формування мережі історичних поселень Волині включають X XVII століття (період від заснування найстаріших міст до заснування міст, які можна віднести до історичних). Стосовно еволюції архітектурно-просторової структури, то в даному випадку часові межі обрані з огляду на найхарактерніші періоди розвитку містобудівних процесів досліджуваного регіону і включають XV XIX століття. Саме в цей період була заснована велика кількість волинських міст та відбувався інтенсивний розвиток і забудова територій старих давньоруських поселень. Разом з тим в окремих випадках, коли для повномірного розкриття досліджуваної проблеми виникала необхідність розширення часових меж, розглядалися містобудівні процеси давньоруського періоду та ХХ століття. Територіальні межі охоплюють землі історичної Волині територію Володимирського князівства (кін. ХІІІ ст.), Волинської землі (кін. XV ст.), Волинського воєводства (поч. XVII ст.), Волинської губернії (сер. ХІХ ст.).
Теоретичне значення дисертації полягає в з’ясуванні загальних закономірностей впливу природно-ландшафтних факторів на архітектурно-просторову та розпланувальну еволюції історичних міст Волині, створенні їх природно-ландшафтних просторових моделей та виявленні ряду особливостей формування архітектурного образу міст, обумовлених своєрідністю природно-ландшафтних характеристик їх територій.
Практичне значення дисертації визначається внеском в збагачення архітектурної науки щодо вивчення природно-ландшафтних особливостей волинських історичних міст, які утворюють неповторні краєвиди і на протязі століть обумовлювали їх архітектурно-просторовий та розпланувальний розвиток. Отримані результати дозволяють розширити тематику досліджень архітектурно-просторового розвитку міст Волині в природно-ландшафтному аспекті; обґрунтувати необхідність збереження, охорони та відновлення унікального природно-ландшафтного середовища, що лежало в основі архітектурного розвитку даних міст і формує чи формувало їх архітектурний образ.
Основні результати можуть знайти практичне застосування при підготовці краєзнавчих та науково-популярних видань. Положення даного дослідження спрямовані на з’ясування характерних природно-ландшафтних особливостей архітектурної своєрідності волинських поселень і можуть бути корисними для тих, хто займається питаннями охорони і збереження неповторних ландшафтів історичних міст, хто розробляє проекти реконструкції і розбудови історичної частини даних поселень, для паспортизації пам’яток архітектури, при розробленні історико-архітектурного опорного плану (ІАОП). Окремі положення праці можуть бути використані в якості автономної довідкової літератури, а джерелознавча частина може застосовуватися як довідково-інформативна база для продовження досліджень та розробки подібних тем. Результати праці можуть бути використані також під час навчального процесу у вузах, створенні навчальних та методичних посібників; у науково-проектних роботах з оцінки і регенерації архітектурно-містобудівної спадщини історичних міст в цілому та Волині, зокрема, для науково-просвітницької діяльності.
Наукова новизна дисертаційного дослідження визначається в першу чергу тим, що вперше був застосований комплексний аналіз загальних закономірностей і особливостей впливу природно-ландшафтних чинників на архітектурно-просторовий та планувальний розвиток міст Волині на протязі XV XIX століть. Було розроблено класифікацію природно-ландшафтних факторів, що притаманні для досліджуваного регіону; встановлено комплексний вплив природно-ландшафтних факторів на формування мережі волинських поселень; виявлено характерні особливості природи даних міст: гідрографію, рельєф, рослинність, ґрунти і їх вплив на формування архітектурного обличчя міста. За допомогою аналізу картографічних матеріалів вдалося встановити локалізацію в розпланувальній структурі архітектурних домінант в залежності від природно-ландшафтних особливостей поселень, що були першопричинами територіального та архітектурного розвитку міст. Також були визначені типи архітектурно-розпланувальних структур міст Волині, обумовлені гідрографією їх території; вперше розроблені природно-архітектурно-просторові моделі (ПАПМ) для окремих історичних волинських поселень, а природно-ландшафтний фактор розглянутий як один з провідних чинників еволюції архітектурно-просторової і розпланувальної структур міст. Визначені закономірності впливу природно-ландшафтних чинників на формування та еволюцію волинських поселень. Розроблено рекомендації із збереження, охорони і відтворення архітектурної ідентичності історичних міст в природно-ландшафтному аспекті.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження доповідались на Першій всеукраїнській науково-практичній конференції „Індустріальна спадщина в культурі і ландшафті” (м. Київ, 2005 р.), міжнародній науковій конференції молодих вчених „Соціальні напрямки розвитку архітектури та будівництва” (м. Київ, 2005 р.), XVІІ Волинській обласній науковій конференції, присвяченій 250-річчю від дати завершення будівництва Луцького собору Святої Трійці та 125-річчю з часу його освячення як православного кафедрального собору (м. Луцьк, 2005 р.), XVІІІ Всеукраїнській науково-практичній історико-краєзнавчій конференції „Минуле і сучасне Волині та Полісся. Олика і Радзівіли в історії Волині та України” (м. Луцьк, 2006 р.), XXVI науковій історико-краєзнавчій конференції „Минуле і сучасне Волині та Полісся. Луцька міська громада: історія, традиції, люди” (м. Луцьк, 2007 р.), внутріуніверситетських та міжнародних наукових конференціях викладацько-аспірантського складу на кафедрі архітектури Національного університету водного господарства та природокористування (м. Рівне, 20022007 рр.).
Публікації. За матеріалами дослідження опубліковано 15 праць, з яких 9 - у наукових виданнях ВАК України, 6 у наукових журналах та збірках праць.
Структура дисертації. Текстова частина дисертації складається із вступу, 5-ти розділів, висновків, списку використаних джерел, ілюстративної частини. Обсяг дисертації: 172 сторінки основного тексту, таблиці з ілюстраціями на 23 сторінках, список використаних джерел на 316 позицій (в тому числі письмових джерел 276 позиції), 5 ілюстративних додатків.
Список опублікованих праць здобувача за темою дисертації:
Наукові фахові видання України

1. Носар[1] І. В. Штучні водойми в планувальній структурі історичних міст Волині / Носар І. В. // Містобудування та територіальне планування. К.: КНУБА, 2003. Вип. 16. С. 130-144.
2. Носар І. В. Природно-ландшафтні чинники формування мережі історичних міст Волині / Носар І. В. // Містобудування та територіальне планування. К.: КНУБА, 2004. Вип. 17. С. 191-210.
3. Носар І. В. Специфіка локації історичних міст Волині в природно-ландшафтному аспекті / Носар І. В.// Містобудування та територіальне планування. К.: КНУБА, 2004. Вип. 19. С. 164-172.
4. Носар І. В. Типологія природно-ландшафтних факторів архітектурно-планувального структурування історичних міст Волині / Носар І. В. // Містобудування та територіальне планування. К.: КНУБА, 2005. Вип. 20. С. 224-235.
5. Носар І. В. Гідрографічний фактор в формуванні розпланувально-просторової моделі історичних міст Волині / Носар І. В. // Містобудування та територіальне планування. К.: КНУБА, 2005. Вип. 22. С. 196-205.
6. Носар І. В. Проблеми збереження містобудівної спадщини Волині в природно-ландшафтному аспекті / Носар І. В. // Містобудування та територіальне планування. К.: КНУБА, 2006. Вип. 23. С. 190-198.
7. Носар І. В. Вплив природно-ландшафтних чинників на формування території історичних міст Волині / Носар І. В. // Містобудування та територіальне планування. К.: КНУБА, 2006. Вип. 25. С. 154-162.
8. Носар І. В. Розпланувальний каркас і природно-ландшафтна ситуація історичних волинських поселень / І. В. Носар // Сучасні проблеми архітектури та містобудування. К.: КНУБА, 2006. Вип. 16. - С. 193-203.
9. Носар І. В. Природно-ландшафтна ситуація і функціональне зонування історичних волинських поселень / Носар І. В. // Містобудування та територіальне планування. К.: КНУБА, 2007. Вип. 26. С. 201-209.

Публікації у наукових журналах

10. Носар І. В. Ландшафтні фактори архітектурно-просторового розвитку міста Рівне / Носар І. В. // Вісник УДУВГП. Ч. 3. Будівельні конструкції, будівлі та споруди. Прогресивні будівельні матеріали та технології. Містобудування та архітектура. Рівне, 2002. С. 153-160.
11. Носар І. В. Штучні водойми в структурі волинських історичних поселень / І. В. Носар // Індустріальна спадщина в культурі і ландшафті: Матеріали Першої всеукраїнської конференції. Випуск 2. К.: ДАКККіМ, 2005. С. 72-75.
12. Носар І. В. Природничо-ландшафтні чинники локації православних храмів Луцька / Ірина Носар // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Свято-Троїцький собор в історії Луцька та Волині. Луцьк, 2005. С. 69-73.
13. Носар И. В. Искусственные водоемы волынских исторических поселений / И. В. Носар // Ландшафт плюс. Выпуск 2. К., 2005, С. 84-87.
14. Носар І. В. Природно-ландшафтні чинники формування архітектурного середовища Олики / Ірина Носар // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Олика і Радзивілли в історії Волині та України. Луцьк, 2006. С. 18-22.
15. Носар І. В. Природно-ландшафтні фактори формування розпланувальної структури міста Луцька: історична еволюція / Ірина Носар // Минуле і сучасне Волині та Полісся: Луцька міська громада: історія, традиції, люди. Луцьк, 2007. С. 18-22.

[1] Ïð³çâèùå Íîñàð çì³íåíî íà Ïîòàï÷óê çã³äíî ñâ³äîöòâà ïðî óêëàäàííÿ øëþáó 1-ÃÞ ¹ 065288 â³ä 31.08.2003 ð.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Вихідна формула своєрідності кожного історичного волинського поселення закладена, перш за все, в особливостях природно-ландшафтної підоснови і розвинута під її впливом на протязі основних етапів містобудівного розвитку. В результаті виконання даної роботи необхідно зробити декілька висновків, які узагальнюють весь фактологічний і аналітичний матеріал, викладений в розділах даної праці.
1. Сучасний стан архітектурної науки в закресі природно-ландшафтних досліджень архітектурно-просторової та розпланувальної структур волинських поселень знаходиться на фактографічній стадії розвитку, практично відсутні праці аналітичного змісту, характерна перевага дослідження часткових випадків і відсутні формулювання загальних закономірностей та принципів.
2. Урбанізаційні процеси та території Волині, в результаті яких сформувалася відповідна мережа історичних поселень не були рівномірними для вибору місць локації задіяними були, в основному, береги річок та їх долини, значно рідше поселення розміщували на віддалі від водойм. Найбільш активними в даному аспекті виявилися річки центральної частини Волині Горинь, Случ та їх притоки.
3. Проведений аналіз всієї сукупності природно-ландшафтних факторів, що впливали на еволюцію міст на протязі всього етапу їх існування дозволяє зробити висновок про характерність типів архітектурно-розпланувальної структури за гідрографічною ознакою для міст Полісся, зони Лісостепу та „межових” поселень. Так, для перших характерний лінійний суцільний тип архітектурно-розпланувальної структури (зустрічається також компактний дисперсний), в той час, як для міст Лісостепу та „межових” міст властива в більшій мірі розчленована водними об’єктами і в дещо менших масштабах компактна суцільна та дисперсна розпланувальна структура. Найбільш розповсюдженим типом архітектурно-розпланувальної структури за гідрографічним чинником був тип розчленований водними об’єктами, найменш зустрічається лінійний неперервний тип. За специфікою рельєфу розрізняють чотири різновиди архітектурно-розпланувальної та просторової структури, жоден з яких не є переважаючим. Міста зони Лісостепу та „межові ” відрізняються більшим розмаїттям типу архітектурно-просторової структури (чотири різновиди), поліські поселення - меншим (два різновиди).
4. Специфіка природно-ландшафтного середовища історичних міст Волині зумовили формування 7 типів розпланувальної структури, з яких всі 7 зустрічаються на території міста поселень, і 6 - на передмістях. В цілому розпланувальна структура являла собою інтеграцію декількох типів, серед яких променевий і перехресний був переважаючим.
5. Визначені закономірності еволюції розпланувальної структури під впливом природно-ландшафтних факторів: природними акцентами формування РПМ поселень виступали острова з локалізованими на них замками і територіями міст, мисові території, півострова; в процесі еволюції територія поселень тяжіла до водойм (місцевість, яку вона займала характеризувалася адаптивним чи нейтральним ЛП), місто еволюціонувало без тяжіння до водних об’єктів (місцевість з даним показниками ЛП знаходилася повіддаль від водойм); поселення зони Лісостепу характеризуються найрізноманітнішими типами просторової еволюції (всі чотири типи шість підтипів); дещо меншою різноманітністю відрізняються „межові” міста (три типи три підтипи); і нарешті найбільш „бідно” в даній ситуації виглядають поселення зони Полісся (один тип два підтипи); при формуванні територій поселень на першому етапі задіювалися лише території з адаптивним ЛП 2-го ступеня (території міст формувалися в одному, двох та трьох напрямках), на другому етапі еволюції почали задіюватися території з адаптивно-нейтральним та нейтральним ЛП (збільшилася кількість напрямків розвитку міста розвиваються в одному, двох, трьох та чотирьох спрямуваннях); на другому етапі розвитку поселень не має чіткої картини посилення чи послаблення ролі водойм: в одних містах вони продовжують суттєво впливати на формування територій, в інших вплив зменшується, ще в інших спостерігається стабільність (загалом для більшості міст водойми все ж таки відіграють значну роль); пріоритет подолання природних перешкод в процесі містобудівної еволюції історичних поселень визначався не лише шириною їх русел, але і різновидом локалізаційного потенціалу території, що знаходилася за тією чи іншою водною перешкодою; на другому етапі еволюції поселень є міста, які збільшили кількість напрямків розвитку, зменшили та такі, кількість спрямувань яких залишилася незмінною; можна говорити про послаблення ролі водойм в формування розпланувальної структури на другому етапі (після подолання водних перешкод в випадку якщо територія починала формуватися від водойм вплив останніх спочатку дещо, а згодом і значно послаблювався, натомість вплив рельєфу завжди залишався вагомим, особливо для поселень з чітко вираженими формами рельєфу); більшість історичних міст Волині в процесі містобудівної еволюції не змінили типу архітектурно-розпланувальної структури; найбільш подібні міста за типом розпланувальної структури мають в своїй основі схожу природно-ландшафтну ситуацію: острівне розташування замку та міста (Володимир-Волинський, Луцьк, Рівне); ті типи розпланувальної структури, які є найбільш розповсюдженими на території міста є найменш поширеними на передмістях (променевий), і навпаки вільний тип найбільш часто зустрічається на передмісті, і найменш на території міста.
6. Встановлені закономірності впливу природно-ландшафтних факторів на архітектурно-просторову еволюцію поселень: при формуванні системи архітектурних домінант були задіяні території з адаптивним ЛП першого та другого ступенів (у випадку, коли територія була нейтральною за ЛП архітектурні домінанти розташовувалися таким чином, що збирали навколо себе прилеглу монотонно забудовану місцевість); для більшості архітектурних домінант поселень в якості естетичного чинника їх сприйняття в різних зонах огляду були використані такі природно-ландшафтні фактори як гідрографія водойми та заболочена місцевість (досить малий процент містобудівних орієнтирів складають архітектурні домінанти, фоном для яких слугують лише суходоли, причому лише в зоні сприйняття дрібних деталей); в можливий сектор сприйняття містобудівних орієнтирів більшості поселень потрапляють всі архітектурні домінанти або переважна їх кількість; з максимально віддалених точок більшості історичних міст станом на кінець XVIII століття проглядаються або всі досліджувані архітектурні об’єкти або їх більша частина; в якості зон найвищої композиційної активності, де спостерігається скупчення найбільшої кількості домінант виступали острова, півострова, мисові утворення, прилегла до річки територія, підвищені пагорби на рівнинній місцевості і такі, що підвищувалися над водоймою; наявність більшого різноманіття природно-ландшафтних утворень обумовлювало формування відповідно більшої кількості зон найвищої композиційної активності; амфітеатри, що визначалися особливістю гідрографічного чинника, обумовлювали формування територій підвищеної композиційної активності, природний потенціал яких був використаний для локалізації архітектурних домінант.
7. За ступенем збереженості історико-архітектурної спадщини в природно-ландшафтному контексті розгляду проблеми, досліджувані міста Волині, що є найбільш яскравими представниками всіх історичних поселень регіону і відображають загальну ситуацію, умовно можна поділити на три категорії: ті, в яких містобудівна спадщина та її ландшафтне оточення збережені в найбільшій мірі (Острог, Дубно); ті, що втратили певну частку архітектурно-ландшафтної характерності внаслідок зникнення певних природно-ландшафтних чинників або архітектурних споруд, але не позбулися історичної своєрідності (Луцьк, Володимир-Волинський, Староконстянтинів, Кременець, Корець, Вишнівець, Млинів, Дубровиця, Клевань, Гоща); ті, які майже повністю втратили історичну своєрідність внаслідок втрати архітектурних пам’яток та первісних природно-ландшафтних характеристик (Рівне, Лабунь). Більшість волинських міст відноситься до поселень другої категорії, що характеризується наявністю в місті окремих архітектурних пам’яток, їх комплексів чи частин або частковою збереженістю гідрографії місцевості, що характеризується її зміною за рахунок зникнення штучних водних об’єктів в випадку якщо дані зміни суттєво не вплинули на сприйняття загального образу міста та не порушили своєрідності історичного сприйняття, як такого.
8. Проблеми збереження ідентичності архітектурної спадщини в природно-ландшафтному аспекті урегульовані правовим документом - законом України про охорону культурної спадщини. Даний документ є одним базових нормативних документів щодо основних засобів збереження та охорони природно-ландшафтних факторів історичної місцевості поселень. Проте, він не відображає питання стосовно відновлення самобутнього природно-ландшафтного середовища розташування архітектурних домінант та їх комплексів старовинних міст та не передбачає відповідно заходів і засобів для його здійснення. Отже, пропонуємо доповнити закон положеннями стосовно регенерації та реабілітації архітектурної ідентичності історичних міст.
9. Вплив водойм на розпланування та розвиток волинських поселень був багатогранний і вилучення цих об’єктів з організму міста призвело до порушення ландшафтної цілісності окремої місцевості, спотворення гармонійної єдності її складових елементів. Сучасні містобудівні рішення можуть бути направлені на відновлення водних об’єктів в багато­функціо­нальній системі міста, в якій вони відігравали б роль важливих композиційних елементів архітектурно-розпланувальної структури. Тому актуальною є концепція „меандрування”.
10. Важливим результатом роботи є моделювання природно-ландшафтного оточення архітектурних домінант, що може бути використано при паспортизації пам’яток архітектури. Крім того, розроблені ПАПМ окремих історичних міст можуть застосовуватися при розробці проекту реконструкції архітектурно-просторової структури та природно-ландшафтного середовища.
11. Розроблені наступні рекомендації щодо збереження архітектурної своєрідності історичних міст Волині в природно-ландшафтному аспекті: підготовка історико-архітектурного передпроектного аналізу; виділення історичної архітектурно-просторової структури; визначення своєрідності історичного природно-ландшафтного середовища, що лежало в основі формування системи та комплексів архітектурних домінант; виявлення ступеня зміни природно-ландшафтних чинників в історичному зрізі; виявлення видозміни сприйняття як окремих архітектурних домінант, так і їх комплексів, всього архітектурного обличчя міста, його панорами в результаті зміни (трансформації чи зникнення) природно-ландшафтних чинників; пропозиції по збереження чи відтворенню природно-ландшафтної своєрідності поселень; збереження історично сформованої архітектурно-просторової структури старих частин поселень, панорами, силуету міста, його виглядів.

12. Запропоновані пропозиції щодо відтворення ідентичності сприйняття архітектурних домінант чи їх комплексів шляхом регенерації та реабілітації природно-ландшафтних факторів як потужного естетичного чинника: виконання проекту реконструкції архітектурно-просторової структури та природно-ландшафтної ситуації історичної частини поселення; вирішення питань можливості виконання регенерації того чи іншого природно-ландшафтного чинника, що відігравав важливу роль в спогляданні архітектурних домінант та панорами міста; проведення еколого-соціально-економічної оцінки майбутнього природно-ландшафтного чинника; здійснення безпосередніх заходів по відтворенню первісного природно-ландшафтного середовища історичних частин поселень; насадження втраченої рослинності; розчищення місцевості, що потрапляє в зону огляду архітектурних пам’яток від дерев, що хаотично розрослися та заважають сприйняттю в первісному вигляді містобудівного об’єкта; визначення меж охоронної зони, яка включає архітектурні пам’ятки з їх природно-ландшафтним оточенням; присвоєння статусу пам’ятки містобудування архітектурної домінанти з оточуючим середовищем, що активно впливає на її сприйняття.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алферова Г. Русские города ХVI-XVII веков / Г. В. Алферова М.: Стройиздат, 1989. 216 с.
2. Альбом видов Волыни. Рисовал с натуры и литографировал Генрик Пейер. Вена. Типография Галлера. Б. д. (2-я пол. XIX в.). MNW, Польская Графика, № 2875.
3. Андрухов П. Волинська земля. Хроніка, джерела, постаті / Андрухов П. Сокаль, 1992. 88 с.
4. Антонович В. Археологическая карта Волынской губернии / Антонович В. М., 1900. 130 с.
5. Антонович В. Исследование о городах в Юго-Западной России по актам 1432 1798 г. / Антонович В. К., 1870. 94 с.
6. Архив Юго-Западной России, издаваемый Комиссией для разбора древних актов, состоящей при киевской, Подольском и Волынском генерал-губернаторе. В 35-и томах, 8-и частях. К., 1858-1914.
Т. 1, ч. 6. 1876. 146 с.
Т. 6, ч. 1. 1883. 939 с.
7. Архитектура: Справ. и библиогр. изд.: Аннот. кат. / [Составитель Е. Н. Картышова]. М.: ГБЛ, 1987. 49, [1] с. (Отд. справ. библиогр. обслуж.).
8. Архитектура Украины на современном этапе / [В. П. Дахно, В. И. Ежов, С. К. Килессо и др.]. Киев: Будівельник, 1984. 151 с.
9. Архітектурна спадщина України. Вип. 3. Ч. 3. Питання історіографії та джерелознавства української архітектури / [За ред. В. Тимофієнка]. К.: Українознавство, 1996. 268 с.
10. Асєєв Ю. Архітектурні пам’ятки України / Асєєв Ю. К.: Рад. Школа, 1970. 88 с.
11. Аскоченский В. Очерки Волынской губернии в историческом, географическом, статистическом и этнографическом отношении / Аскоченский В. Житомир, 1847. 187 с.
12. Атлас Волынской губернии. 1810 г. РДВІА, ВНА, д. 21551.
13. Батюшков П. Памятники старины в западных губерниях империи. Вып. 1 - 8. / Батюшков П. СПб, 1868 1888.
14. Бевз М. Збереження історико-містобудівної спадщини: актуальні завдання сьогодні / Бевз М. В. // Резерви прогресу в архітектурі та будівництві. Вісник ДУЛП. - № 278. Львів: ДУ „Львівська політехніка”, 1994. С. 113-115.
15. Бевз М. Проблема збереження різночасових містобудівних історичних комплексів у архітектурній тканині міста / Бевз М. В. // Урбаністично-архітектурні проблеми міст Галичини. Збірник наук. праць. Львів: ДУЛП, 1996. С. 21-27.
16. Бевз М. Проблеми регенерації заповідних територій історичних міст / Бевз М .В. // Вісник НУ „Львівська політехніка”. Архітектура. Львів, 2001. - № 429. С. 146-155.
17. Бевз М. Актуальні проблеми дослідження історії містобудування в Україні / Бевз М. В. // Актуальні проблеми розвитку міст та міського самоврядування. Зб. тез. наук. конф. Рівне: 1993. С. 176-177.
18. Бевз М. Методологічні основи збереження та регенерації заповідних архітектурних комплексів історичних міст (на прикладі Західної України): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра арх-ри: спец. 18.00.01 „Теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури” / Бевз М. В. Х., 2004. 33 с.
19. Безсонов С. Архитектура Западной Украины / Безсонов С. М.: АН СССР, 1946. 95 с.
20. Белкин А. Городской ландшафт: [учебное пособие] / Белкин А. Н. М.: Высш. шк., 1987. 111с.
21. Беляев П. Указатель статей, помещенных в неофициальной части «Волынских епархиальных ведомостях» за второе двадцатилетие их существования (1887 - 1907) / Беляев П. Почаев, 1909. 207 с.
22. Беляева Е. Архитектурно-пространственная среда города как объект зрительного восприятия / Е. Л. Беляева М.: Стройиздат, 1977. 127 с.
23. Бєляева Т. Визначні і пам’ятні місця України. Рекомендований бібліографічний покажчик / Бєляєва Т. К., 1984. 63 с.
24. Білоконь Ю. Еволюційні тенденції в теорії та методології регіонального планування: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра арх-ри: спец. 18.00.04 „Містобудування та ландшафтна архітектура” / Білоконь Ю. М. К., 2003. 37 с.
25. Білуха М. Методологія наукових досліджень: [підруч. для вищ. навч. закл] / Білуха М. К.: АБЧ, 2002. 480 с.
26. Боговая И. Ландшафтное искусство / И. О. Боговая, Л. М. Фурсова М.: Высш. шк., 1988. 224 с.
27. Бондаренко И. Русский город и его не русские черты / И. А. Бондаренко // История архитектуры. Объект, предмет и метод исследования. М., 1989. С. 82-86.
28. Боплан Г. Опис України або областей королівства польського, що лежать поміж кордонами Московії і Трансільванії, разом з їхніми звичаями, способом життя і веденням воєн / Гійом Левассер де Боплан. К.: Наукова думка, 1990. 256 с.
29. Братчиков А. Материалы для исследования Волын. Губернии / Братчиков А. Житомир: Типогр. губерн. управления, 1862 1869. Вып. 1 - 2.
30. Броневич П. Луцький середньовічний замок (XVI ст.) / Броневич А. // Велика Волинь: минуле і сучасне. Хмельницький, 1994. С. 414-415.
31. Бунин А., Саваренская Т. История градостроительного искусства. Т. 1 / А. Бунин М.: Стройиздат, 1979. 486 с.
32. Вергунов А. Архитектурно-ландшафтная организа­ция крупного города / Вергунов А. П. Л.: Стройиздат, 1982. 136 с.
33. Вергунов А. Ландшафтное проектирование / Вергунов А. П., Денисов М. Ф., Ожегов С. С. М.: Высш. шк., 1991. 240 с.
34. Вернандер Н. Природа Украинской ССР. Почвы / Н. Б. Вернардер, И. Н. Гоголев, Д. И. Ковалишин К.: Наук. Думка, 1986. 216 с.
35. Вечерський В. Спадщина містобудування України: Теорія і практика історико-містобудівних пам’яткоохоронних досліджень населених місць / Вечерський В. В. К.: НДІТІАМ, 2003. 560 с.
36. Вид древней каменной Преображенской церкви на острове в городе Дубно. 1835 г. РДІА, Ф. 1488, о. 1, д 633, л. 1.
37. Витте Е. Древнейшие города Волыни в историческом описании. Город Кременец / Витте Е. Почаев, 1913. 16 с.
38. Витте Е. Древнейшие города Волыни в историческом описании. Город Острог / Витте Е. Почаев, 1913. 17 с.
39. Витте Е. Древнейшие города Волыни в историческом описании. Города Коростень. Овруч и Новоград-Волынский / Витте Е. Почаев, 1913. 28 с.
40. Витте Е. Древнейшие города Волыни в историческом описании. Города Луцк и Дубно / Витте Е. Почаев, 1913. 10 с.
41. Владимиров В. Город и ландшафт / В. В. Владимиров, Е. М. Микулина, З. Н. Яргина М.: Мысль, 1986. 240 с.
42. Водзинський Є. Історичні міста України: дослідження та охорона спадщини / Є. Водзинський // АСУ, Ч. 1. К.: Українознавство, 1996. - С. 243-254.
43. Водзинський Є. Питання охорони своєрідності історичних міст України / Є. Водзинський // АСУ - 2. Київ, 1995. С. 242-253.
44. Володіння князів Острозьких на Східній Волині (за інвентарем 1620 року) / [перекл. і упорядк. Ірина Ворончук]. Київ Староконстянтинів, 2001. 416 с.
45. Ворончук І. Роль князів Острозьких у розбудові волинських міст / Ірина Ворончук // Староконстянтинів і край в просторі часу. Матеріали Всеукраїнської наукової історико-краєзнавчої конференції „Велика Волинь” Хмельницький Староконстянтинів Самчики, 29 30 травня, 1997. С. 46-58.
46. Ворончук І. Середньовічний Острополь (за інвентарем володінь князів Острозьких 1620 р.) / Ірина Ворончук // Острогіана в Україні і Європі. Матеріали наукового симпозіуму (Велика Волинь т. 23). Староконстянтинів, 29-30 червня, 2001. С. 246-257.
47. Всеобщая история архитектуры: В 12 т. / [редкол.: Н. Баранов и др.]. М.: Стройиздат, 1966-1977.
Т. 6. 1968. 568 с.
48. Гаврилюк С. Архітектурні пам’ятки Острога як об’єкти вивчення та збереження / Світлана Гаврилюк // Острогіана в Україні і Європі. Матеріали наукового симпозіуму (Велика Волинь т. 23). Староконстянтинів, 29-30 червня, 2001. - С. 339 348.
49. Гаврилюк С. Історичне пам’яткознавство Волині, Холмщини і Підляшшя (XIX - поч. XXст.) / Світлана Гаврилюк Луцьк.: РВВ „Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2002. 532 с.
50. Географічна енциклопедія України в 3 т. / [відп. ред. О. М. Маринич] К.: Укр. Радянська Енциклопедія, 1989-1993.
Т. 1. 1989. 416 с.
Т. 2. 1990. 480 с.,
Т. 3. 1993. 480 с.
51. Годованюк Е. Замок в Остроге (историко-архитектурное исслед.): автореф. дис. на соиск. научн. степ. канд. арх-ры: спец. 18.00.01 „Теория архитектуры, реставрация памятников архитектуры” / Годованюк Е. Л., 1972. 27 с.
52. Годованюк Е. Замок в Остроге (историко-архитектурное исслед.): дис. ... канд. архитектуры: 18.00.01 / Годованюк Елена Марковна К., 1971. 214 с.
53. Годованюк Е. Исследование бастионных замчищ Волыни / Е. М. Годованюк // Исследование и охрана архитектурного наследия Украины. К, 1980. С. 82-88.
54. Годованюк Е. К вопросу сохранения архитектурного наследия г. Дубно / Годованюк Е. // Проблемы современной архитектуры и историческое наследие Украины. К., 1979. С. 96-104.
55. Годованюк Е. Надвратные башни городских укреплений Острога и Дубно / Годованюк Е. СА. - 1969. - № 5. - С. 33-36.
56. Годованюк О. Монастирі та храми Волинського краю / Годованюк О. К.: Техніка, 2004. 176 с.
57. Дверницкий Е. Археологические исследования во Владимире-Волынском и его окресностях / Дверницкий Е. // КС, 1887, т. 17, янв., С. 36-50.
58. Дверницкий Е. Памятники древнего православия в г. Владимир-Волынском / Дверницкий Е. К.: Типография Г. Т. Корчак-новицкого, 1889. 63 с.
59. Дворец Любомирских в Ровно. Планы. ДАРО, Ф. 31, о. 1, дд. 3964, 3968, 3984.
60. Денисюк В. Луцьку 910 років / Володимир Денисюк. Луцьк.: Надстир’я, 1995. 64 с.
61. Дьомін М. Проблеми і перспективи містобудування в Україні / М. Дьомін, Г. Фільваров, І. Фомін // Вісн. Укр. акад. архітектури. 1998. - № 5. С. 12-21.
62. Закон України про охорону культурної спадщини / Відомості Верховної Ради України. № 39. Офіц. вид. К.: Парлам. вид-во, 2000. С. 754-772. (Бібліотека офіційних видань).
63. Залесская Л. Ландшафтная архитектура / Л. С. Залесская ,Е. М. Микулина М.: Стройиздат, 1979. 241 с.
64. Заставний Ф. Географія України / Ф. Д. Заставний Львів.: Світ, 1990. 360 с.
65. Заяць А. Мережа міських поселень Волині на кінець XV століття / Андрій Заяць // минуле і сучасне Волині: Олександр Цинкаловський і Волинь. Матеріали ІХ наукової історико-краєзнавчої міжнародної конференції 20-23 січня 1998 року. Луцьк, 1998. С. 144-147.
66. Заяць А. Урбанізаційний процес на Волині в XVI першій половині XVII століття / Андрій Заяць - Львів, 2003. - 206с.
67. Зуц Н. Описание города Староконстянтинова от начала основания до наших дней (1561 - 1884) / Н. И. Зуц. Староконстантинов, 1884. 19 с.
68. Иконников А. Архитектура города / А. В. Иконников. М, 1972. 216 с. (Издательство литературы по строительству).
69. Історія міст і сіл УРСР. В 26-ти томах. / [ред. П. Т. Тронько]. К., 1967-1974.
Волинська область 1970. 747 с., Житомирська область 1973. 728 с., Ровенська область 1973. 656 с., Хмельницька область 1974. 670 с.
70. Історія української архітектури / [за ред. В. Тимофієнка]. К.: Техніка, 2003. - 472 с.
71. Кармазин В. Зв’язок української архітектури з ландшафтом / Всеволод Кармазин // Поезія Українського парку. - Київ, 2001. - С. 14-17.
72. Карта города Ровно. 1893 г. РДВІА, Ф. 349, о. 45, д. 1250.
73. Кишик Ю. Высотное построение белорусских городов к концу XVIII в. / Ю. Н. Кишик // Архитектурное наследство. Сб. № 37 Традиции и творческие методы в зодчестве народов СССР/ВНИИ теории арх-ры и градостр-ва. М.: Стройиздат, 1990. С. 67-79.
74. Клочко Д. Руйновище в Клевані / Клочко Д. // Пам’ятки України: історія та культура: Науковий часопис. 2005. Ч. 2. С. 54-55.
75. Ковальський М. Єтюди з історії Острога: Нариси. / Ковальський Микола Павлович Острог.: Острозька Академія, 1998. 288 с.
76. Коломієць М. Національні і регіональні особливості архітектури України / Коломієць М. // АСУ, Ч. 1. Київ, 1994. С. 209-214.
77. Колосок Б. Історіографія укріплень Луцька / Б. Колосок // АСУ, Ч. 1. К.: Українознавство, 1996. С. 36-60.
78. Колосок Б. Будівничі Луцького Собору святої Трійці / Богдан Колосок // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Свято-Троїцький собор в історії Луцька та Волині. Луцьк, 2005. С. 11-14.
79. Колосок Б. Градостроительное наследие в развитии Луцка / Колосок Б. В. // Проблемы современной архитектуры и историческое наследие Украины. К., 1979. С. 111116.
80. Колосок Б. Градостроительное наследие Луцка / Колосок Б. В. СА, 1981. - № 7. - С. 5-7.
81. Колосок Б. Градостроительное наследие Луцка: Развитие древнего города и проблемы преемственности: автореф. дисс. на соиск. научн. степ. канд. арх-ры: спец. 18.00.01 „Теория архитектуры, реставрация памятников архитектуры” / Колосок Б. В. М., 1981. 27 с.
82. Колосок Б. Грамота Свидригайла про Василівський і Пречис