Проблема мовлення в українській психології (на матеріалі наукової спадщини Б.Ф.Баєва та І.О.Синиці)

Краткое описание

Глухівський державний педагогічний університет

на правах рукопису

Ільїна Ніна Михайлівна
УДК. 159. 9 (091)

Проблема мовлення в українській психології (на матеріалі наукової спадщини Б.Ф.Баєва та І.О.Синиці)

19.00.01-загальна психологія, історія психології

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник:

кандидат психологічних наук ЛИСЕНКО Валентина Петрівна

Глухів 2003

ЗМІСТ

ВСТУП.........................................................................................................

4

Розділ 1 МОВЛЕННЯ ЯК ПРЕДМЕТ ПСИХОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ

10

1.1.Ретроспектива проблеми співвідношення мислення і мовлення в світовій науковій думці

10

1.2. Психологія внутрішнього мовлення в світовій науці

22

1.2.1. Генезис внутрішнього мовлення. Зовнішнє і внутрішнє мовлення

22

1.2.2. Фізіологічні механізми внутрішнього мовлення

32

1.3. Психологія зовнішнього мовлення у вітчизняній науці

37

1.3.1. Психологія писемного мовлення

37

1.3.2. Психологія усного мовлення.

52

РОЗДІЛ 2 ВНУТРІШНЄ МОВЛЕННЯ В ПСИХОЛОГІЧНОМУ ДОРОБКУ Б.Ф.БАЄВА

71

2.1. Генезис та фізіологічні механізми внутрішнього мовлення ...

71

2.2. Взаємозв’язок зовнішнього і внутрішнього мовлення

88

2.3. Взаємозв’язки внутрішньомовленнєвих, мисленнєвих та емоційно- вольових процесів

98

2.4. Педагогічний аспект внутрішнього мовлення ...

107

РОЗДІЛ 3 ПСИХОЛОГІЯ ЗОВНІШНЬОГО МОВЛЕННЯ У НАУКОВІЙ СПАДЩИНІ І.О.СИНИЦІ ..

118

3.1. Психологія писемного мовлення

118

3.1.1. Взаємозв’язок усного і писемного мовлення учнів

118

3.1.2. Розвиток словникового фонду та особливості засвоєння учнями писемного мовлення

125

3.1.3. Індивідуально-типологічні особливості та активізація засвоєння учнями писемного мовлення..

134

3.2. Психологія усного мовлення

142

3.2.1. Лексика та фразеологія усного монологічного мовлення учнів

143

3.2.2. Розповідні та описові форми монологічного мовлення учнів

155

ВИСНОВКИ

171

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.

175

ВСТУП

Актуальність дослідження. Осмислення наукової спадщини попередніх поколінь психологів, її ретроспективна рефлексія є необхідною умовою розробки багатьох проблем сучасної психологічної науки, яка повинна сприяти підвищенню ефективності існуючої системи освіти, побудові її на засадах демократії та гуманізму, що вимагає, в свою чергу, дослідження низки психологічних проблем, серед яких однією з провідних і фундаментальних є проблема мовлення.
В українській психології розробка загальнопсихологічних проблем мовлення належить О.О.Андрієвській, Л.К.Балацькій, А.М.Гольдберг, Л.С.Жижченку, Т.В.Космі, Д.Ф.Ніколенку, Л.М.Проколієнко, О.М.Раєвському, Р.Ю.Таращанській, П.Р.Чаматі. Однак слід підкреслити особливий внесок у вивчення даного питання Б.Ф.Баєва та І.О.Синиці. Першому належить пріоритет у дослідженні сутнісних аспектів внутрішнього мовлення, його зв’язку з іншими психічними процесами та ролі в шкільному навчанні. Другому у вивченні особливостей і механізмів писемного і усного мовлення учнів середнього шкільного віку. Накопичений ними емпіричний матеріал та здійснені узагальнення і на сьогоднішній день мають велику наукову і практичну цінність. Тому не випадково коефіцієнт їх цитування залишається високим.
Б.Ф.Баєв та І.О.Синиця, будучи самобутніми психологами, запропонували і науково обґрунтували найбільш пріоритетні напрями дослідження проблеми. На жаль, ряд висунутих ними важливих психологічних ідей і на сьогодні з різних причин залишаються не реалізованими, іноді незаслужено забутими, а така спадщина безперечно потребує вивчення з метою її подальшого розвитку та практичного використання.
Мовлення відіграє вкрай важливу роль в усіх сферах суспільного життя. З ним пов’язана комунікативна природа психічного розвитку людини, воно є невід’ємною складовою інтелектуальної, емоційної та вольової активності. Оволодіння мовленням є домінантним чинником самосвідомості особистості, передумовою її творчих проявів. Через мовлення реалізується ключове ставлення ”Людина Світ. Тому розвиток мовлення учнів є одним з найважливіших завдань шкільної освіти, яке вирішується ще далеко не оптимально. Практика свідчить, що мовлення багатьох учнів недосконале, невиразне, а отже, для вирішення цієї проблеми важливо з’ясувати співвідношення зовнішнього і внутрішнього мовлення, особливості труднощів учнів у засвоєнні писемного мовлення, особливості розповідних форм монологічного мовлення учнів тощо.
Середина ХХ століття характеризується розвитком експериментальних досліджень у галузі психології мовлення. У зарубіжній та вітчизняній літературі цій проблемі присвячена значна кількість спеціальних праць, структура змісту яких задавалася контекстом особливостей психічних процесів.
Переважно теоретичний аспект мовленнєвої проблематики висвітлюється в працях таких вітчизняних психологів, як Б.Г.Ананьєв, П.П.Блонський, Л.С.Виготський, О.М.Леонтьєв, О.Р.Лурія, С.Л.Рубінштейн та інші; експериментальний у роботах Д.Б.Богоявленського, М.І.Жинкіна, Т.Г.Єгорова, Г.О.Люблінської, Н.Г.Морозової, О.М.Соколова, І.В.Страхова тощо.
У зарубіжній психології проблема мовлення вивчалась С.Бейкером, К.Гольдштейном, В.Джонсоном, Ф.Кайнцом, Л.Хареллом та ін.
Проблема мовлення є предметом аналізу у працях сучасних дослідників: І.Д.Беха (внутрішньомовленнєва природа вольового розвитку особистості); М.Й.Боришевського (становлення самосвідомості особистості); С.Д.Максименка (генезис довільності дій індивіда); В.В.Андрієвської, Е.Л.Носенко, Н.В.Чепелєвої, Т.О.Піроженко, І.О.Черезової, в яких досліджується ряд спеціальних аспектів мовленнєвої діяльності.
Однак серед праць останнього десятиріччя в Україні практично відсутні дослідження, спеціально присвячені психології мовлення. Саме актуальність і недостатнє вивчення зазначеної проблеми зумовили вибір теми дисертаційної роботи ”Проблема мовлення в українській психології (на матеріалі наукової спадщини Б.Ф.Баєва та І.О.Синиці).
Дисертація виконана відповідно до тематичного плану наукових досліджень кафедри психології Глухівського державного педагогічного університету. Загальна тема цих досліджень - ”Удосконалення змісту, форм і методів навчального процесу з психології у педагогічному вузі.
Тему дисертаційного дослідження затверджено вченою радою Глухівського державного педагогічного інституту ім. С.М.Сергєєва-Ценського (протокол № 5 від 24.11.1998 року) та узгоджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 2 від 20.02.2001 року).
Об’єктом дослідження є розробка проблеми психології мовлення у працях Б.Ф.Баєва та І.О.Синиці.
Предмет дослідження: психологічні ідеї про зовнішнє і внутрішнє мовлення у науковому доробку Б.Ф.Баєва та І.О.Синиці.
Мета дослідження: з позиції досягнень і перспектив розвитку вітчизняної психологічної науки проаналізувати психологічні ідеї Б.Ф.Баєва та І.О.Синиці, виявити змістовні характеристики наукового доробку цих дослідників у проблемному полі психології мовлення.
Відповідно до предмета і мети були сформульовані такі завдання дисертаційного дослідження:
1. Здійснити ретроспективний аналіз основних підходів до дослідження психології мовлення у світовій науці з середини ХХ століття.
2. Проаналізувати й узагальнити науковий доробок Б.Ф.Баєва у дослідженні проблеми внутрішнього мовлення.
3. Дослідити наукову спадщину І.О.Синиці і з’ясувати його внесок у розробку проблеми зовнішнього мовлення в контексті процесу шкільного навчання.
Методологічними засадами дослідження є теоретикометодологічні положення про комунікативну природу свідомості людини, про нерозривний взаємозв’язок мовлення і мислення; психофізіологічне вчення про сигнальні системи, міжаналізаторні зв’язки, роль мовленнєвих кінестезій у розвитку внутрішнього мовлення (І.М.Сєченов, І.П.Павлов); про генезис мовлення та закономірності його розвитку (Л.С.Виготський, П.Я.Гальперін, О.Р.Лурія).
Методи дослідження: теоретичне узагальнення і систематизація літературних джерел з досліджуваної проблеми, метод порівняльного аналізу.
Наукова новизна та теоретична значущість дослідження. З урахуванням провідних тенденцій у розвитку психологічної науки у ХХ столітті здійснено систематизацію тематики досліджень вітчизняних психологів з проблеми мовлення загалом та наукових ідей і здобутків Б.Ф.Баєва та І.О.Синиці зокрема. Дане дослідження розширює і конкретизує наявні знання про розвиток вітчизняної психології мовлення, що, в свою чергу, сприятиме розв’язанню завдань подальшої розробки проблеми мовлення, більш глибокому розумінню логіки її розвитку.
Практична значущість. Отримані результати можуть бути використані в науково-педагогічній практиці, в процесі вдосконалення шкільних програм з мови, при підготов­ці курсів ”Історія психології, ”Психологія мовлення, ”Загальна психологія для студентів класичних та педагогічних університетів, а та­кож для написання підручників і посібників.
Надійність та вірогідність наукових результатів дослідження забезпечувалися вивіреними вихідними положеннями психологічної науки, застосуванням методів дослідження, адекватних об’єкту, предмету, меті, завданням, цілісною його організацією та якісним аналізом отриманого матеріалу.
Впровадження в практику. Матеріали досліджень були включені до спецкурсу ”Особливості психології писемного і усного мовлення учнів підліткового віку для студентів філологічного факультету Глухівського державного педагогічного університету, в лекційні заняття курсу ”Загальна психологія для студентів педагогічно-інженерного факультету.
Апробація роботи. Основні положення дисертаційного дослідження доповідались і обговорювались на засіданнях лабораторії історії психології Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України, на П’ятих Костюківських читаннях ”Психологія на перетині тисячоліть (Київ, 1998), на науковопрактичних конференціях в Глухівському державному педагогічному університеті (1999-2002 роки), використовувалися у доповідях на педагогічних конференціях, спецсемінарах в навчально-виховному об’єднанні №1: дошкільний заклад, загальноосвітня школа І-ІІ ст., колегіум; навчально-виховному комплексі: загальноосвітня школа І-ІІ ст., ліцей № 2; загальноосвітній школі І-ІІІ ст. №3; обласному ліцеї-інтернаті м. Глухова.
Основні положення дисертації викладено у таких публікаціях :
1. Ільїна Н.М. Проблема мислительних і внутрішньомовленнєвих процесів у науковому доробку Б.Ф.Баєва // Психологія на перетині тисячоліть: Збірник наукових праць Інституту психології Г.С.Костюка АПН України: В 3-х т. Київ: ”Гнозис, 1998. Т. 1. С. 520-526.
2. Ільїна Н.М. Педагогічний аспект внутрішнього мовлення в науковій спадщині Б.Ф.Баєва // Педагогіка і психологія. 1999. - № 4 (25). С.136-141.
3. Ільїна Н.М. Проблема мислення і мовлення у вітчизняній психології в 30-70 р.р. ХХ ст. // Психологія. Збірник наукових праць НПУ ім. М.П.Драгоманова. Випуск 2 (9). Частина 1, 2000. С. 87-91.
4. Ільїна Н.М. Наукова спадщина І.О.Синиці: труднощі учнів у засвоєнні писемного мовлення // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д. Київ, 2001. Т. 3. Ч. 5. С. 182-185.
5. Ільїна Н.М. І.О.Синиця про особливості лексики і фразеології учнів середнього шкільного віку // Психологія. Збірник наукових праць НПУ ім. М.П.Драгоманова. Випуск 12, 2001. С. 118-125.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. У дисертаційному дослідженні здійснена історична рефлексія динаміки еволюції психологічного знання в психології мовлення. У середині ХХ століття намітилась тенденція розробляти проблему мовлення за трьома основними векторами: проблема співвідношення мислення і мовлення; психологія внутрішнього мовлення; психологія зовнішнього мовлення. Перший присвячений проблемі співвідношення мислення і мовлення, розкриттю їхніх зв’язків і взаємозалежностей (Б.Г.Ананьєв, Н.Ах, Б.Ф.Баєв, біхевіористи, К.Бюллер, М.Вертгеймер, Л.С.Виготський, Г.С.Костюк, О.М.Леонтьєв, Г.Ревеш, С.Л.Рубінштейн). Доробки другого ставили своєю метою вивчення внутрішнього мовлення, його сутності й генезису (Б.Г.Ананьєв, Б.Ф.Баєв, П.П.Блонський, К.Гольдштейн та ін.), фізіологічних механізмів (Б.Ф.Баєв, Е.Джекобсон, М.І.Жинкін, О.М.Соколов та ін.), співвідношення зовнішнього і внутрішнього мовлення (Б.Г.Ананьєв, Б.Ф.Баєв, Л.С.Виготський, Т.В.Косма, О.М.Раєвський та ін.). Вивчення третього вектора стосуються психології зовнішнього мовлення як писемного, так і усного. У вивченні психології писемного мовлення нами виокремлено декілька напрямів: порівняльний (Л.К.Балацька, Л.С.Виготський, О.Р.Лурія, І.О.Синиця та ін.); сенсорно-акустичний (В.А.Артьомов, Б.Ф.Баєв, Л.К.Балацька, Д.Б.Ельконін, Л.С.Жижченко та ін.); семантичний (Л.К.Балацька, Д.М.Богоявленський, Т.В.Косма, Г.С.Костюк та ін.). У вивченні усного - комунікативний (П.П.Блонський, Л.С.Виготський, Г.С.Костюк, О.М.Раєвський та ін.); онтогенетичний (.М.Богоявленський, А.М.Гольдберг, Є.К.Каверіна, Г.О.Люблінська, І.О.Синиця та ін.); сенсорносемантичний (О.О.Андрієвська, В.А.Артьомов, А.М.Гольдберг, М.І.Жинкін та ін.).
2. Середина ХХ століття ознаменована появою ряду теоретичних та експериментальних досліджень, які істотно просунули уперед вивчення психології мовлення. До когорти вчених, які сприяли рухові наукового психологічного знання, відносяться талановиті українські вчені Б.Ф.Баєв і І.О.Синиця, які проявили свої здібності в розробці мовленнєвої проблематики, що допомогло їм зробити помітний внесок у розв’язання багатьох її аспектів. Психологія мовлення стала тією науковою платформою, яка об’єднала їх праці. Працюючи в одному проблемному полі, вони висловлюють ідеї, які органічно переплітаються, допомагають глибше зрозуміти специфічні особливості функціонування внутрішнього та зовнішнього мовлення та з’ясувати його роль як у повсякденному спілкуванні, так і в навчальній діяльності учнів. Тому у науковій спадщині науковців є багато посилань на праці один одного.
Результати дисертаційного дослідження дозволяють стверджувати, що саме Б.Ф.Баєвим уперше у вітчизняній психологічній науці здійснено комплексне вивчення внутрішнього мовлення та створено його оригінальну концептуальну модель. Застосований ученим функціональний підхід дав змогу сформулювати логічно обґрунтовану й науково вивірену дефініцію внутрішнього мовлення; з позицій філо- та онтогенезу виокремити його генетичне коріння. Генетичним корінням виникнення внутрішнього мовлення у філогенезі є суспільно-історичний розвиток діяльності, її подальше ускладнення, яке вимагає попереднього обмірковування, планування, тобто свідомих дій. Виникнення внутрішнього мовлення в онтогенезі детерміноване, по-перше, потребою дитини в специфічно розумових засобах діяльності; по-друге, розвитком вербальної та образної пам’яті; по-третє, утворенням певного словникового фонду та опануванням граматикою мови. Вченим встановлено існування генетично ранніх форм внутрішнього мовлення і його розвинутих форм. Генетично ранні форми це мовлення, яке виконує психологічно внутрішні функції, але з обов’язковою опорою на зовнішню діяльність. Розвинута форма внутрішнього мовлення розгортається вже без опори на зовнішню діяльність, у тому числі й мовленнєву.
Обґрунтовуючи позицію функціональної своєрідності внутрішнього мовлення, вчений дослідив його функціонально-динамічні особливості, їх зв’язок з характером мисленнєвої діяльності: якщо розв’язувані респондентами завдання були наочного змісту, то значне місце в ній належало чуттєвим засобам і, таким чином, зменшувалася питома вага внутрішнього мовлення в мисленнєвому процесі, проявлялася тенденція до згортання мовленнєвих кінестезій. Якщо ж мисленнєва діяльність була пов’язана з оперуванням матеріалом абстрактного характеру, то єдиною формою розумової діяльності поставало внутрішнє мовлення. Це дало можливість вичленити основні функції внутрішньомовленнєвої діяльності (внутрішнє мовлення є засобом розуміння чужих думок; воно є засобом нашого власного думання, самостійного розв’язування мисленнєвих завдань; внутрішнє мовлення є підготовкою процесу обміну думками) і, таким чином, розкрити взаємов’язки мислення і внутрішнього мовлення.
Б.Ф.Баєву належить пріоритет у висвітленні педагогічного аспекту внутрішнього мовлення. Він уперше науково обґрунтував його значущість у навчальному процесі, виділив типи внутрішнього мовлення учнів (зоровий, слуховий, моторний, комбінований), які формуються в мовленнєвій діяльності під впливом систематичного шкільного навчання.
3. Комплексне дослідження особливостей писемного мовлення учнів підліткового віку (з урахуванням ряду аспектів їх усного мовлення) вперше у вітчизняній психології проведене І.О.Синицею. Спростовуючи усталені на той час у педагогічному середовищі погляди на взаємозв’язок писемного і усного мовлення, він розкрив їх специфічні особливості, показав, що їхній взаємовплив складний, суперечливий і залежить як від об’єктивних чинників (змісту об’єкта мовлення, його складності й доступності, характеристик навчання і вправляння), так і від суб’єктивних чинників (індивідуальних особливостей, притаманних учневі, його усному і писемному мовленню). Ученим були виділені основні труднощі, яких зазнають учні під час засвоєння писемного мовлення (невміння попередньо планувати письмові роботи, логічно викладати матеріал, створювати стилістичні конструкції та перефразовувати власні думки), феномени співвідношення в його структурі емоційних або логічних компонентів, виявлені його індивідуально-типологічні особливості, домінантними серед них є об’єктивний і суб’єктивний типи.. З’ясовані лексичні, морфологічні й синтаксичні особливості усного мовлення підлітків.
Наукові здобутки Б.Ф.Баєва та І.О.Синиці стосовно внутрішнього і зовнішнього мовлення, ґрунтовні психолого-педагогічні й методичні рекомендації стали надбанням психологічної теорії та педагогічної практики і не втратили своєї актуальності й досі.
Не підлягає сумніву той факт, що наукова спадщина цих учених заслуговує на використання у сучасних дослідженнях з проблем психології внутрішнього і зовнішнього мовлення, які стосуються таких важливих моментів, як: 1) участь внутрішнього мовлення у становленні самосвідомості особистості; 2) вікові межі виникнення внутрішнього мовлення в онтогенезі; 3) структурні механізми внутрішнього мовлення; 4) емпіричні дослідження слухового та зорового аналізаторів у процесах функціонування внутрішнього мовлення; 5) засоби стимуляції внутрішньомовленнєвої діяльності; 6) умови активізації словникового арсеналу учнів; 7) місце наслідування літературних зразків у розвитку писемного мовлення; 8) способи використання наслідування в письмових учнівських роботах; 9) можливість запровадження інших підходів до розвитку писемного мовлення (якими вони можуть бути, їх порівняльна ефективність тощо); 10) дослідження таких компонентів писемного мовлення, як змістовність, логічність, зв’язність, доказовість, орієнтування на читача; 11) встановлення кількісного складу лексики учнів, окремо загальновживаної, абстрактної, емоційної, термінологічної тощо; 12) дослідження відхилень від норми в лексиці учнів тощо.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамян Л.А. К вопросу о языковом знаке // Вопросы общего языкознания. М.: Наука, 1964. С. 12-14.
2. Алексеев М.П. Различные аспекты проблемы Мышление и язык”: Тезисы докладов и сообщений на научной дискуссии по проблеме Язык и мышление”. М.: Наука, 1965. С. 39-43.
3. Амонашвили Ш.А. Размышления о гуманной педагогике. М.: Издательский Дом Шалвы Амонашвили, 1996. 496 с.
4. Ананьев Б.Г. Избр. психол. труды: В 2 т. / Под. ред. А.А.Бодалева, Б.Ф.Ломова, Н.В.Кузьминой. М.: Педагогика, 1980. Т. ІІ. 286 с.
5. Ананьев Б.Г. К теории внутренней речи в психологии // Ученые записки Ленинградского пед. ин-та им. А.М. Герцена. 1946. Т.53 С. 171.
6. Ананьев Б.Г. Психология чувственного познания. М.: Изд-во Академии пед. наук РСФСР, 1960. 486 с.
7. Андреев А.П.Язык и мышление: Опыт исследования на базе материалистической яфетической теории. М.: Изд-во ЦК СЭРР, 1930. 130 с.
8. Андрієвська В.В. Коли і як розпочинати навчання дошкільників іноземної мови? // Початкова школа. 1997.- № 12. С. 38-42.
9. Андрієвська В.В. Мова української психології і проблеми корекції та розвитку термінологічного апарату // Збірник Мова і культура”. К., 1998. С. 7-13.
10. Андрієвська В.В. Навчальний діалог: основні характеристики // Діалогічна взаємодія у навчальному процесі загальноосвітньої школи. К., 1997. С. 47-61.
11. Андрієвська В.В. Українська психологічна термінологія сьогодні // Практична психологія та соціальна робота. 2001. - № 8. С. 16-17.
12. Андрієвська О.О. Словосполучення в системі вивчення іноземної мови та провідні засади їх засвоєння // Питання психології навчання і виховання: Тези доповідей на конференції / За ред. Г.С.Костюка та П.Р.Чамати. К., 1961. С. 61-65.
13. Антология гуманной педагогики. Л.С.Выготский. М.: Издательский Дом Шалвы Амонашвили, 1996. 224 с.
14. Артемов В.А. Актуальные вопросы психологии обучения иностранным языкам. Питання психології навчання і виховання: Тези доповідей на конференції / За ред. Г.С.Костюка та П.Р.Чамати. К., 1961. С. 65- 67.
15. Артемов В.А. Конспект лекций по психологии. Харьков.: Изд-во Харьковского гос. ун-та им. А.М.Горького, 1954. 206 с.
16. Артемов В.А. Курс лекций по психологии. Харьков.: Изд-во Харьковского ордена Трудового Красного Знамени гос. ун-та им. А.М.Горького, 1958. 421 с.
17. Ахманова О.С. О психолингвистике: Материалы к курсам языкознания / Под ред. В.В.Звегинцева. М.: МГУ, 1957. 64 с.
18. Андреєва Я.Ф. Читання як діалог // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. пр. Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д. К., 2000. Т.ІІ, ч.6. - С. 109-115.
19. Бадер В.І. Роль внутрішніх механізмів мовлення у формуванні загальномовленнєвої культури молодших школярів // Педагогіка і психологія. 1997. - № 4 (17). С. 48-55.
20. Бадер В.І. Удосконалення мовленнєвого розвитку молодших школярів // Педагогіка і психологія. 1998. - № 4 (21). С. 31-36.
21. Баев Б.Ф. Актуальные вопросы внутренней речи. Вопросы психологии. Материалы второй Закавказской конференции психологов. Ереван, 1960. С. 127 130.
22. Баєв Б.Ф. Внутрішнє мовлення і вольова регуляція діяльності // Психологія: Республіканський науково-методичний збірник. К.: Радянська школа. 1966. Вип. 3. - С. 93-100.
23. Баєв Б.Ф. Внутрішнє мовлення та його роль у навчанні // Українська мова в школі. 1959. С.24-29.
24. Баєв Б.Ф. І.М.Сєченов про рефлекторну природу внутрішнього мовлення // Вклад І.М.Сєченова в розвиток матеріалістичної психології: Тези доповідей на науковій конференції, присвяченій 100- річчю Рефлексів головного мозку” (грудень 1963). К., 1963. С. 37-40.
25. Баев Б.Ф. К вопросу о взаимосвязи внешней и внутренней речи в мыслительной деятельности // Тезисы докладов на І съезде Общества психологов. 29 июня 4 июля 1959 г. М., 1959. С. 55-56.
26. Баев Б.Ф. К вопросу о зависимости функциональных особенностей внутренней речи от содержания мыслительной деятельности // Вопросы психологии. 1958. - № 6. С. 108-118.
27. Баев Б.Ф. К вопросу об интериоризации чтения у младших школьников // Обучение и развитие младших школьников . К., 1970. С. 54-57.
28. Баев Б.Ф. К онтогенезу внутренней речи // Всесоюзная научная конференция по актуальным проблемам общественного дошкольного воспитания и вопросам подготовки детей к школе (тезисы). Том 2. М., 1988. С. 149-153.
29. Баев Б.Ф. О внутренней речи у детей дошкольного возраста // Доклады Академии пед. наук РСФСР. М.: Изд-во АПН. 1960. - № 3. С. 75-78.
30. Баев Б.Ф. Психология внутренней речи: Дисс. доктора психол. наук. ЛГУ, 1967. 417 с.
31. Баев Б.Ф. Психология общения и проблемы внутренней речи // Социально-психологические и лингвистические характеристики общения и развития контактов между людьми: Тезисы Всесоюзного симпозиума 1-3 декабря 1970г. Л., 1970. С. 24.
32. Баев.Б.Ф. Процесс общения и внутренняя речь // Проблемы общей психологии: ХVІІІ Международный психологический конгресс. М., 1966. С. 313-314.
33. Баєв Б.Ф. Психологія внутрішнього мовлення . К.: Радянська школа, 1966. 191 с.
34. Баєв Б.Ф. Роль внутрішнього мовлення в мислительній діяльності людини // Наукові записки Інституту психології. К.: Радянська школа, 1959. Т. ХІ. С.65-68.
35. Баєв Б.Ф., Головань Н.О. Особливості внутрішньомовленнєвої підготовки усного монологічного мовлення в учнів 1-3 класів // Психологія: республіканський науково-методичний збірник. К.: Радянська школа, 1973. С. 82-88.
36. Баев Б.Ф., Жижченко Л.С. К вопросу об интериоризации чтения у младших школьников. Обучение и развитие младших школьников. К., 1970. С. 54-57.
37. Балацька Л.К. Особливості оволодіння письмовим переказом учнями молодших класів. К.: Радянська школа, 1956. 88 с.
38. Балацька Л.К. Труднощі першокласників у навчанні грамоти і шляхи їх подолання // Питання психології навчання і виховання: Тези доповідей на конференції / За ред. Г.С.Костюка та П.Р.Чамати. К., 1961. С. 34-36.
39. Барбашова І.А. Особливості формування фонетичних сенсорних умінь молодших школярів // Зб. наук. пр. Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. Максименка С. Д. К., 2001. Т. 3, ч. 5. С.245-250.
40. Бассин Ф.В., Бейн Э.С. О применении электромиографии при исследовании речи // Тезисы докладов на совещании по психологии (1-6 июля 1955 г.). М.: Изд-во пед. наук РСФСР, 1955. С. 66-67.
41. Беляев Б.В. О взаимоотношении мышления, языка и речи // Вопросы психологии. 1958. - № 3.- С. 11-24.
42. Беляев Б.В. Очерки по психологии обучения иностранным языкам. М., 1965. 174 с.
43. Беляев Б.В. Психологический анализ основных методов школьного обучения иностранным языкам // Питання психології навчання і виховання: Тези доповідей на конференції / За ред. Г.С.Костюка, П.Р.Чамати. К., 1961. С. 67-70.
44. Беляев Б.В. Психологические основы усвоения лексики иностранного языка // Пособие для преподавателей и студентов. М.: Просвещение, 1964. 134 с.
45. Березина Т.Н. Исследование внутреннего мира человека методом анализа характеристик мысли и образа // Психологический журнал. 1999. Т. 20. - № 5. С. 27-37.
46. Бех І.Д. Від волі до особистості. К.: Україна-Віта, 1995. 202 с.
47. Бех І.Д. Внутрішнє мовлення в діагностиці довільної поведінки особистості // Практична психологія і школа: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (11-14 листопада 1991 р., м. Луцьк). К., 1993. С. 153-165.
48. Бех И.Д. Внутренняя речь в преобразовании субъекта // Майєвтика у системі психологічних знань: Тези Міжнародної наукової конференції 15-16 квітня. К., 1993. С. 13-15.
49. Бех І.Д. Духовні цінності в розвитку особистості // Педагогіка і психологія. 1997. - № 1. С. 124-129.
50. Бех І.Д. Проблема особистісних цінностей: стан і орієнтири дослідження // Українська психологія: сучасний потенціал: Матеріали Четвертих Костюківських читань (25 вересня 1996 р.). В 3 т. К.: Вид-во ДОК-К, 1996. Т. 1. С. 57-67.
51. Бех І.Д., Павелків Р.В. Ціннісна система як критерій особистісного виміру // Українська психологія: сучасний потенціал: Матеріали Четвертих Костюківських читань (25 вересня 1996 р.). В 3 т. К.: Вид-но ДОК-К, 1996. Т. 1. С. 68-76.
52. Библер В.С. Мышление как творчество (Введение в логику мысленного диалога). М.: Политиздат, 1975. 399 с.
53. Близниченко Л.А. Значение экспериментального исследования интонации для овладения навыком устной речи на иностранном языке // Питання психології навчання і виховання: Тези доповідей на конференції / За ред. Г.С.Костюка, П.Р.Чамати. К., 1961. С. 70-73.
54. Блонский П.П. Избр. пед. и психол. соч.: В 2 т. М.: Педагогика, 1979. Т. 2. - 398 с.
55. Богословцева Р.П. Використання комп’ютерних ігор для розвитку пояснювальної мови дітей дошкільного та молодшого шкільного віку // Психологія на перетині тисячоліть: Зб. наук. пр. учасників П’ятих Костюківських читань: В 3 т. К.: Гнозис, 1998. Т. І. С. 154-158.
56. Богоявленский Д.Н. К психологии усвоения правописания безударных гласных: Вопросы педагогической психологии / Отв. ред. П.А.Шеварев. М.- Л.: Изд-во Академии пед. наук РСФСР, 1947. Вып. 12. С. 5-50.
57. Богоявленский Д.Н. Правописание как сознательный навык // Вопросы педагогической психологии / Под ред. А.А.Смирнова. - М.- Л.: Изд-во Академии пед. наук РСФСР, 1946. Вып. 3. - С. 5-26.
58. Богоявленский Д.Н. Психология усвоения орфографии. М.: Просвещение, 1966. 305 с.
59. Богуславська Б.А. Деякі індивідуальні особливості першокласників в оволодінні навичкою читання // Питання психології навчання і виховання / За ред. І.О.Синиці. К.: Радянська школа, 1964. С. 151-163.
60. Богуш А.М. Теоретичні засади художньо-мовленнєвої діяльності дітей дошкільного віку // Педагогіка і психологія. 1998. - № 3. С.112-120.
61. Богуш А.М. Теоретичні й методологічні засади формування мовленнєвої компетенції дошкільника // Педагогіка і психологія. 2000. - № 1 (26). С. 5-10.
62. Божович Л.И. Значение осознания языковых обобщений в обучении правописанию // Вопросы педагогической психологии / Под ред. А.А.Смирнова. М.- Л.: Изд-во Академии пед. наук РСФСР, 1946. Вып. 3. С.27-60.
63. Бондар С.І. Психологічна характеристика тексту з іноземної мови як об’єкта отримання інформації // Психологія. Зб. наук. пр. НПУ ім. М.П.Драгоманова. 2000. Вип. 11. С. 33-39.
64. Боришевський М.Й. До питання про моральну діяльність у контексті особистісного становлення // Українська психологія: сучасний потенціал: Матеріали Четвертих Костюківських читань (25 вересня 1996 р.). В. 3 т. К.: Вид-во ДОК-К, 1996. Т.1. С. 96-104.
65. Боришевський М.Й., Киричук О.І. До проблеми самосвідомості особистості як детермінанти її саморозвитку // Українська психологія: сучасний потенціал: Матеріали Четвертих Костюківських читань (25 вересня 1996 р.). В 3 т. К.: Вид-во ДОК-К, 1996. Т.1. С. 105-111.
66. Боришевський М.Й. Психологічні механізми розвитку особистості // Педагогіка і психологія. - № 3 (12). 1996. С. 26-33.
67. Боришевський М.Й. Самосвідомість у царині виховання // Педагогічна газета. - № 9. 1996. С. 4.
68. Боришевський М.Й. Теоретико-методологічні основи дослідження психологічних закономірностей виховання громадської свідомості та самосвідомості особистості // Наукові записки Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України: Актуальні проблеми психології. К., 1999. Вип. 19. С. 36- 44.
69. Бочкарева Т.И. Понимание идейного замысла литературного произведения учениками 7-х 9-х класов // Вопросы мышления детей. Л., 1962. С. 157-184.
70. Брудный А.А. Психологическая герменевтика. М.: Лабиринт, 1998. 334 с.
71. Брушлинский А.В. Культурно-историческая теория мышления. М.: Высшая школа, 1968. 104 с.
72. Булах Л.П., Лисенко В.П., Рождественський Ю.Т. Тернистий шлях до визнання // Українська психологія: сучасний потенціал: Матеріали Четвертих Костюківських читань (25 вересня 1996 р. ). В 3 т. К.: Вид-во ДОК-К, 1996. Т. 1. С. 132-145.
73. Велитченко Л.К. Психологические основы педагогического взаимодействия: речевой аспект. К.: Педагогічна думка, 1997. 160 с.
74. Веджетти Серена. Теория деятельности, обучения и формы знаний // Психологический журнал. 1993. Т. 14. - № 1. С.131-136.
75. Вивчення особистості підлітка / За ред. М.Т.Дригус. К.: Інститут психології АПН України, 1994. 128 с.
76. Визгалов П.И. Некоторые вопросы диалектики соотношения языка и мышления. Казань: Изд-во Казанского ун-та, 1962. 49 с.
77. Висковатова Т.П. Психологические основы развития речи у детей младшего школьного возраста // Психологія на перетині тисячоліть: Зб. наук. пр. учасників П’ятих Костюківських читань: В 3 т. К.: Гнозис, 1998. Т. 1. С.231-238.
78. Водейко Р.И. Ранние этапы онтогенеза речи: Автореф. дисканд. пед. наук (по психологии). Минск, 1968. С. 25.
79. Волошенко Л.И., Малыхина Е.Е. Роль творческого воображения и творческого мышления в развитии способностей младших школьников к словесному творчеству // Психологія на перетині тисячоліть: Зб. наук. пр. учасників П’ятих Костюківських читань. В 3 т. К.: Гнозис, 1998. Т. 1. С. 258-263.
80. Воробйова І.А. До питання про формування соціокультурної компетенції старшокласників у процесі навчання іноземної мови. 1999. - № 3. С. 44-51.
81. Выготский Л.С. Проблемы общей психологии: Собр. соч. в 6 т. М.: Педагогика, 1982. Т. 2. 504 с.
82. Гавриш Н.В. Психолого-педагогічні основи розвитку словесної творчості дітей дошкільного віку // Педагогіка і психологія. 2000. - № 4. С. 21-39.
83. Галкина-Федорук Е.М. О форме и содержании в языке // Мышление и язык / Под. ред. Д.П.Горского . М.: Государственное изд-во политической лит-ры, 1957. С. 352-407.
84. Гальперин П.Я. К вопросу о внутренней речи // Доклады АПН РСФСР. М., 1957. - № 4. С. 55-60.
85. Гамезо М.В., Домашенко И.А. Атлас по психологии. М.: Просвещение, 1986. 272 с.
86. Гамуліна О.І. Формування білінгвізму в процесі вивчення другої іноземної мови // Педагогіка і психологія 1999. - № 2. С. 22-28.
87. Ганькова З.А. К вопросу о соотношении действия, образа и речи в мышлении детей дошкольного возраста // Вопросы мышления детей. Л., 1962. С 17-37.
88. Гвоздев А.Н. Вопросы изучения детской речи. М.: Изд-во Академии пед. наук РСФСР, 1961. 421 с.
89. Гокунь А.А. Применение систем обработки текста для обучения письменной речи // Вопросы психологии. 1988. - № 3 - С. 100-106.
90. Голубков В.В. Общие вопросы развития устной речи // Мастерство устной речи. М.: Просвещение, 1965. С. 8-9.
91. Гольдберг А.М. Особливості оволодіння учнями молодших класів лексикою рідної мови. К.: Радянська школа, 1959. 121 с.
92. Гольдберг А.М. Особенности самостоятельного употребления младшими школьниками слов // Вопросы психологии: Материалы второй Закавказской конференции психологов. Ереван, 1960. С. 254-256.
93. Горак Г.І. Філософія: курс лекцій. К.: Вілбор, 1998. 272 с.
94. Гохлернер М.М. Психологический механизм чувства языка // Вопросы психологии. 1983. - № 4. С. 137-142.
95. Граник Г.Г. Психологические закономерности формирования орфографической грамотности // Вопросы психологии. 1995. - № 3. С. 28-37.
96. Граник Г.Г., Самсонова А.Н. Роль установки в процессе восприятия текста (на материале художественного текста) // Вопросы психологии. 1993. - № 2. С. 72-79.
97. Граник Г.Г., Соболева О.В. Понимание текста: проблемы земные и космические // Вопросы психологии. 1993. - № 5. С. 81-90.
98. Губко О.Т. Добром зігріте серце. До 80-річчя від дня народження І.О.Синиці. // Радянська освіта. 10 серпня 1990. - № 64. С. 2.
99. Гурова Л.Л. Процессы понимания в развитии мышления // Вопросы психологии. 1986. - № 2. С. 126-137.
100. Гулий Ю.І. Перспективи використання результатів психологічних досліджень білінгвізму для вирішення прикладних питань навчання другій мові // Джерело педагогічної майстерності: методичний бюлетень. 1996. Вип. № 16. С.18-20.
101. ДавыдоваА.Д. Анализ чтения на начальных ступенях развития навыка // Вопросы психологии / Под ред. П.А.Шеварева. М.-Л.: Изд-во Академии пед. наук РСФСР, 1947. Вып. 12. С. 51-90.
102. Давыдова А.Д. Зависимость правописания от способа чтения // Вопросы педагогической психологии / Под ред. П.А.Шеварева. М.-Л.: Изд-во Академии пед. наук РСФСР, 1947. Вып. 12. - С. 91-110.
103. Данильченко М.Г. Психологические воззрения П.П.Блонского (Методические разработки для преподавателей и студентов пединститутов и университетов). К., 1970. Вып. 1. 94 с.
104. Дубовіс Д.М. Про деякі умови формування розуміння тексту учнями 5-7 класів в процесі навчання // Питання психології навчання і виховання / За ред. Г.С.Костюка та П.Р.Чамати. К., 1961. С. 99-100.
105. Дубровский Д.И. Существует ли внесловесная мысль? // Вопросы философии. 1977. - № 9. С. 97-104.
106. Егоров Т.Г. Очерки психологии обучения детей чтению. М.: Учпедгиз, 1953. 144 с.
107. Ерчак Н.Т. К проблеме внутренней речи // Вопросы психологии. 1991. - № 5. С. 135-138.
108. Жижченко Л.С. Про шляхи оптимізації початкового навчання читанню // Психологія. Республіканський науково-методичний збірник. К.: Радянська школа, 1973. С. 74-82.
109. Жинкин Н.И. Исследование внутренней речи по методике центральных речевых помех // Мышление и речь. М.: Изд-во Академии пед. наук РСФСР, 1960. Вып. 113. С. 114-148.
110. Жинкин Н.И. Механизмы речи. М.: АПН РСФСР, 1958. 369 с.
111. Жинкин Н.И. О кодовых переходах во внутренней речи // Тезисы докладов и сообщений на научной дискуссии по проблеме Язык и мышление”. М.: Изд-во Наука, 1960. С. 31-33.
112. Жинкин Н.И. Развитие письменной речи учащихся 3-7 классов. // Известия АПН РСФСР, 1955. - № 78. С. 48-64.
113. Жинкин Н.И. Речь как проводник информации. М., 1982.
114.