ПРОЕКТУВАННЯ ІНТЕГРОВАНОГО ЗМІСТУ ТЕХНІЧНИХ ДИСЦИПЛІН МОДУЛЬНОГО НАВЧАННЯ У ПРОФЕСІЙНО -ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

Краткое описание

УКРАЇНСЬКА ІНЖЕНЕРНО - ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ

На правах рукопису

Костюченко Михайло Петрович

УДК 377.3.091.313

ПРОЕКТУВАННЯ ІНТЕГРОВАНОГО ЗМІСТУ ТЕХНІЧНИХ
ДИСЦИПЛІН МОДУЛЬНОГО НАВЧАННЯ У ПРОФЕСІЙНО -ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

13.00.02 – теорія та методика навчання (технічні дисципліни)

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
педагогічних наук

Науковий керівник
Коваленко Олена Едуардівна,
доктор педагогічних наук,
професор

Харків – 2009

ЗМІСТ

Перелік умовних скорочень ……………………………………………………
Вступ……………………………………………………………………….……… Стор.
4
5
Розділ 1. Формування інтегрованого змісту технічних дисциплін професійної підготовки учнів професійно-технічних навчальних закладів як педагогічна проблема

1.1. Еволюція формування структур і змісту навчальних дисциплін у контексті глобальних процесів диференціації й інтеграції…………………………………………………………..........

15
1.2. Стан вирішення проблеми інтеграції змісту технічних дисциплін у професійно-технічній освіті .........................................
31
1.3. Вплив модульного підходу на розвиток інтегрованого змісту технічних дисциплін……………………………….. ………...
43
Висновки до першого розділу………………………………………… 57
Розділ 2. Теоретичні та методичні засади проектування динамічної структури професійної підготовки й інтегрованого змісту технічних дисциплін для технології модульного навчання професії у професійно-технічних навчальних закладах

2.1. Теоретичні засади проектування динамічної структури професійної підготовки й інтегрованого змісту технічних дисциплін для технології модульного навчання професії у ПТНЗ…

60
2.2. Методики проектування інтегрованого програмного змісту технічних дисциплін для модульного навчання професії.……......
116
2.3. Проектування інтегрованого змісту технічних дисциплін на рівні навчального матеріалу……………………………….................
125
2.4. Методика оцінювання навчальних досягнень учнів…….……… 144
Висновки до другого розділу…………………………………………. 159

Розділ 3. Ефективність і результативність впровадження інтегрованого змісту технічних дисциплін у навчальний процес

3.1. Ефективність модульного навчання професії на основі
інтегрованого змісту технічних дисциплін…………………………
163
3.2. Дослідно-експериментальна перевірка результативності
інтегрованого змісту технічних дисциплін для модульного
навчання учнів за професією “Електромонтер з ремонту
й обслуговування електроустаткування ”………………………..

166
Висновки до третього розділу …………………………………………………...
173
Висновки…………………………………………………………………...............
175
Додатки…………………………………………………………………………….
181
Список використаних джерел…………………………………………………….
318

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ДСПП – динамічна структура
професійної підготовки;
ЕСВ – емпірична система з
відношеннями;
ЕСО – елементарні семантичні
одиниці;
ЗУН – знань, умінь і навичок;
ІДМ – інтегрований дидактичний модуль;
ІК – інтегрований курс;
ІНС – інтелектуальна навчальна
система;
ІО – інформаційні одиниці;
ІПК – інтегрований професійний
курс;
ІСЕ – інформаційно-смислові
елементи;
МБ – модульний блок;
МЕ – модульний елемент;
МЗ – міжпредметні зв’язки;
МНП – модульне навчання
професії;
МО – модульна одиниця;
МОП – Міжнародна організація
праці;
МСН – модульна система
навчання;
МТН – модулі трудових навичок;
НЗ – навчальне знання;
НІ – навчальна інформація;
НМ – навчальний матеріал;
НП – навчальний предмет;
ОКХ – освітньо-кваліфікаційна
характеристика;
ООД – орієнтовна основа дій;
ООП – об’єктно-орієнтований підхід;
ОП – об’єкт проектування;
ПБ – професійний блок;
ПЗ – програмне забезпечення;
ПІСН – предметно-інтегративна
система навчання;
ПМСН – предметно-модульна
система навчання;
ПО – предметна область;
ППМР – прогностична професійна
модель робітника;
ПС – педагогічна система;
ПСН – предметна система
навчання;
ПТНЗ – професійно-технічний
навчальний заклад;
ПТО – професійно-технічна
освіта;
СПК – стандарти професійної
компетентності;
ЧСВ – числова система з
відношеннями.

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Ринок праці, що інтенсивно формується, пред’являє нові вимоги до змісту та процесу підготовки кваліфікованих робітників у ПТНЗ. Це потребує запровадження нового змісту, систем і технологій навчання, які забезпечують реальне підвищення якості професійної підготовки робітників, з метою забезпечення їх компетентності, мобільності та конкурентоспроможності в ринкових умовах, що започатковано в законі України “Про професійно-технічну освіту”, Положенні про ступеневу професійно-технічну освіту, Положенні про відкрите професійно-технічне навчання на основі модульної технології, Концепції розвитку професійно-технічної (професійної) освіти в Україні [100;220;221;222].
У ПТНЗ проблема інтеграції навчальних технічних дисциплін стоїть гостро, оскільки рівень професійних знань і вмінь учнів залежить від ступеня інтегрованості змісту навчання. Проблемі інтеграції змісту навчальних дисциплін присв'ячені роботи А.П. Беляєвої, М.М. Берулави, С.У. Гончаренка, Р.С. Гуревича, Ю.І. Діка, І.М. Козловської, М.І.Махмутова, О.П.Микуляка, А.М. Новікова, А.А. Пінського, В.К. Сидоренко, В.В. Усанова та інших [18; 19; 64; 96;183; 235]. Як показали дослідження С.У. Гончаренко і І.М. Козловської [56], інтеграція знань суттєво підвищує якість загальноосвітньої та професійної підготовки учнів ПТНЗ, якщо вона спричиняє позитивні якісні зрушення на рівні параметрів особистісних знань учнів. Вчені казанської педагогічної школи (В.С. Безрукова, В.Г. Каташев, А.А. Кірсанов, М.І. Махмутов, Ю.С. Тюнников та інші) здійснили спробу обґрунтувати необхідність інтеграції загальноосвітніх і загальнотехнічних дисциплін у ПТНЗ в аспекті актуалізації опорних природничонаукових і політехнічних понять та з метою формування в учнів інтегративних знань і цілісного світогляду [17; 231; 271]. М.М. Берулава виділив базис, завдання та знаряддя інтеграції споріднених навчальних дисциплін [19]. Р.С. Гуревич запропонував три рівні дидактичної інтеграції навчальних дисциплін [64]. Значний обсяг досліджень виконаний І.М.Козловською, яка показала актуальність інтеграції змісту професійної підготовки на сучасному етапі розвитку освіти, виявила її гносеологічні та психологічні передумови, увела поняття "дидактична інтегрологія", запропонувала дидактичну систему інтегративно-предметного навчання, розробила теоретичні положення дидактичної інтеграції як основи моделювання інтегративно-предметного навчання (зокрема, принципи інтегративного структурування знань), показала суть інтегративного підходу до предметних і різнопредметних знань, сформулювала концептуальні засади інтегративного вивчення фізики у ПТНЗ [97].
Проблема проектування інтегрованого змісту технічних дисциплін у ПТО розглядається нині як одна із ключових, проте недостатньо досліджена як у теоретичному, так і в методичному аспектах, що негативно впливає на якість підготовки кваліфікованих робітників у ПТНЗ. Інтеграція розглядається переважно в межах традиційної предметної системи навчання (ПСН), хоча вона найбільш ефективна в модульній системі навчання (МСН). Проте теоретичні та методичні засади проектування інтегрованого змісту професійно–теоретичної та професійно–практичної підготовки та розробки інтегрованого професійного курсу (ІПК), знаходяться нині у початковому стані розвитку (В.С.Безрукова, А.П.Беляєва, Р.С.Гуревич, О.І.Джулик, Ю.Ц.Жидецький, С.Г.Заславська, О.Е.Коваленко, І.М.Козловська, О.П.Микуляк, Я.М.Собко, Т.В.Яковенко та інші) [17;18;97;182;189]. Складність, багатоаспектність й актуальність проблеми інтеграції змісту професійної підготовки пов’язана з основною метою ПТО в сучасних умовах – забезпечення розвитку потреб особистості в оволодінні робітничою професією, підготовка конкурентоспроможних, компетентних, соціально активних і професійно мобільних кваліфікованих робітників, здатних до самоорганізації, самореалізації, самоосвіти, професійного розвитку, творчої праці та відповідального виконання своїх професійних функцій відповідно до вимог національних стандартів якості та технологічного розвитку галузей економіки та сфери послуг.
Реалізація на практиці вказаної мети наштовхується на проблему, яка проявляється в суперечностях між:
1) диференційованим змістом ПТО, який базується на сукупності автономних і виокремлених навчальних дисциплінах загальнотехнічної, професійно-теоретичної підготовки та наявною інтегрованістю науки, техніки, виробництва та професійної діяльності кваліфікованого робітника;
2) необхідністю впровадження інтегрованого змісту технічних дисциплін для модульного навчання у ПТНЗ та недостатньою розробленістю методів його проектування;
3) потенційною здатністю випускника ПТНЗ виконувати завдання на рівні певної кваліфікації та його актуальною здатністю досягати заданого результату діяльності (компетентністю).
Зазначені суперечності зумовили проблему дослідження – теоретичне обґрунтування, практична розробка та впровадження інтегрованого змісту технічних дисциплін в технологію модульного навчання професії у професійно-технічних навчальних закладах.
Отже, актуальність означеної проблеми, її недостатня розробленість та необхідність розв’язання означених суперечностей обумовили вибір теми дисертаційного дослідження: “Проектування інтегрованого змісту технічних дисциплін модульного навчання у професійно-технічних навчальних закладах”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану наукових досліджень Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України за темою “Дидактичні основи інтеграції змісту, форм і методів навчання у професійно-технічній школі” (РК № 0198И000143). Тему дисертації затверджено на засіданні вченої ради Української інженерно-педагогічної академії Міністерства освіти і науки України (протокол № 6 від 28.01.2003 р.) та узгоджено на Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 2 від 25.02.2003 р.).
Мета дослідження: теоретично обґрунтувати, розробити й експериментально перевірити інтегрований зміст технічних дисциплін у ПТНЗ.
Відповідно до поставленої мети визначено наступні завдання дослідження:
1.Проаналізувати стан розробленості проблеми інтеграції змісту технічних дисциплін в аспекті генезису та розвитку предметної та модульної систем навчання.
2.Розробити концепцію проектування динамічної структури професійної підготовки (ДСПП) й інтегрованого змісту технічних дисциплін для технології модульного навчання професії (МНП).
3.Розробити методики проектування інтегрованого змісту технічних дисциплін й оцінювання професійної компетентності випускників ПТНЗ.
4.Здійснити експериментальну перевірку ефективності та результативності інтегрованого змісту технічних дисциплін при навчанні учнів за модульною технологією за професією «Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування».
Об’єкт дослідження: процес навчання учнів технічних дисциплін у ПТНЗ.
Предмет дослідження: теоретичні та методичні засади проектування інтегрованого змісту технічних дисциплін для технології МНП.
Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що розроблення та впровадження МНП, що базується на інтегрованому змісті технічних дисциплін, який передбачає інтеграцію навчальних елементів на основі професійної спрямованості та проблемного підходу, дозволить підвищити ефективність і результативність професійної підготовки кваліфікованих робітників у ПТНЗ.
Методологічну і теоретичну основу дослідження становлять:
1. Наукові підходи: історико-генетичний, аксіоматичний, діяльнісний, проблемний, системний, структурний, синергетичний, кібернетичний, об’єктно-орієнтований, інформаційний, когнітивний.
2. Теорії: інженерного проектування, інженерії знань, системотехніки, штучного інтелекту, логічної семантики.
3. Концептуальні засади з:
• проблем інтеграції науки та науково-технічних знань (Н.Т.Абрамова, М.С.Бургін, В.С. Готт, Б.М.Кедров, П.В.Копнін, В.С.Лутай, Е.О.Марочкін, І.Б.Новик, В.С.Тюхтін, А.Д.Урсул, В.В.Чешев та інші);
• методики професійного навчання (В.Д.Вербицький, С.У.Гончаренко, Р.С.Гуревич, Е.Ф.Зеєр, О.М.Керницький, В.А.Козаков, О.Е.Коваленко, М.І.Лазарєв, І.Я.Лернер, Н.Г.Ничкало, І.В.Синельник та інші);

• теорії змісту навчання (А.Т.Ашеров, Б.С.Гершунський, В.П.Беспалько, С.У.Гончаренко, Г.Є.Гребенюк, О.Е.Коваленко, В.В.Краєвський, М.І.Лазарєв, В.С.Ледньов, І.Я.Лернер, О.І.Ляшенко, О.Г.Романовський, В.В.Ягупов та інші);
• інтеграції змісту навчання у професійній підготовці (В.С.Безрукова, А.П.Беляєва, М.М.Берулава, О.Н.Голубєва, С.У.Гончаренко, Ю.Ц.Жидецький, О.І.Джулик, І.М.Козловська, В.В.Кулешова, М.І.Махмутов, О.Я.Савельєв, Я.М.Собко, А.Д.Суханов та інші);
• модульного навчання професії (А.П.Беляєва, Р.С.Гуревич, С.Г.Заславська, О.П.Микуляк, А.М.Михайличенко, А.С.Нікуліна, В.С.Плохій, С.Н.Постлезвейт, Дж.Рассел, І.В.Сажко, О.В.Сергеєв, П.І.Сікорський, П. Юцявичене та інші);
• діяльнісної теорії навчання (Г.О.Атанов, Н.О.Брюханова, М.П.Васильєва, П.Я. Гальперин, Т.О.Дмитренко, О.І.Кучерявий, О.М.Леонтьєв, Б.Ф.Ломов, Р.М.Макаров, С.Л.Рубінштейн, Н.Ф.Тализіна, К.В.Яресько та інші);
• когнітивної психології (Р.Аткінсон, С.П. Бочарова, Дж. Брунер, Б.М. Величковський, Ю.Б.Максименко, Р.Солсо, І.Хофман, В.Д.Шадріков, Р.Шенк та інші);
• теорії інформації (А.В.Анісімов, А.Т.Ашеров, Н.Вінер, В.М.Глушков, У.Р.Ешбі, А.М. Колмогоров, К.Шеннон та інші);
• теорії систем і синергетики (П.К.Анохін, Л.Берталанфі, Ст.Бір, М.Месарович, М.М.Моісеєв, Ф.І.Перегудов, І.Пригожин, Г.Хакен, В.Г.Хоменко та інші);
• теорії моделювання систем (Б.М.Арпентьєв, А.І.Берг, М.П.Бусленко, М.Л.Рябчиков, В.І.Скуріхин, А.І.Уємов, Р.Шеннон та інші).
Для вирішення поставлених завдань використані такі методи дослідження:

1. Теоретичні :
• аналіз літературних джерел, концептуально-порівняльний і системно-структурний аналізи для виявлення процесів формування змісту професійної підготовки учнів у ПТНЗ;
• прогнозування, моделювання та проектування для розроблення й обґрунтування концептуальних засад модульної динамічної структури й інтегрованого змісту професійної підготовки;
• кваліметрії й експертних оцінок для оцінювання ступенів значущості об’єктів техніки.
2. Емпіричні :
• методи збору інформації (анкетування, тестування) для виявлення навчальних досягнень учнів;
• педагогічний експеримент для перевірки гіпотези дослідження.
3. Математичні:
• теорії матриць, теорії графів, теорії чітких і нечітких множин, теорії ймовірностей для розробки методик проектування інтегрованого змісту технічних дисциплін й обґрунтування діапазонів рівнів компетентності учнів;
• методи математичної статистики для обробки експериментальних даних, прийняття рішення про спростування або підтвердження гіпотези дослідження.
Вирішення поставлених завдань дозволило отримати й винести на захист такі наукові результати:
 модель розвитку змісту технічних дисциплін на фоні глобальних процесів диференціації й інтеграції;
 концепція проектування ДСПП й інтегрованого змісту технічних дисциплін для технології МНП;
 методики проектування інтегрованого змісту технічних дисциплін й оцінювання професійної компетентності випускників ПТНЗ.
Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що:
– вперше теоретично обґрунтовано, розроблено та експериментально перевірено:
• концепцію проектування модульної ДСПП й інтегрованого змісту технічних дисциплін, яка включає інфологічну модель систем і технологій навчання та модель модульного блока, містить три ступені інтеграції змісту навчання (внутрішньопредметну та міжпредметну, предметно-модульну, проблемно-модульну), що відповідають моноаспектному (моносистемному), поліаспект- ному (полісистемному) та субстратному принципам вивчення об’єктів предметної області (ПО) та є основою для розроблення двох методик інтеграції змісту навчання, що базуються відповідно на інтегративно-модульному й об’єктно-орієнтованому підходах;
• методику об’єктно-орієнтованого проектування ДСПП й інтегрованого змісту технічних дисциплін для технології модульного навчання професії у ПТНЗ, яка базується на об’єктній декомпозиції й інтеграції навчальних елементів на основі проблемного підходу та професійної спрямованості змісту навчання, що дозволило підвищити ефективність і результативність професійної підготовки учнів ПТНЗ;
• визначено й обґрунтовано такі нові поняття: “предметно-модульна система навчання” (ПМСН), що об’єднує навчальні дисципліни загальноосвітньої та загальнотехнічної підготовки з інтегрованим професійним курсом (ІПК); “інтегрований дидактичний модуль”(ІДМ), який відрізняється динамічною структурою й інтегрованим змістом; “модульна динамічна структура професійної підготовки” (модульна ДСПП), яка проектується на варіантних (різнорівневих) і варіативних інтегрованих дидактичних модулях; “предметно-модульні та проблемно-модульні ІПК”, які розробляються відповідно в предметно-модульній і в модульній системах навчання; “чіткі та нечіткі навчальні знання”, які відрізняються відповідно мінімальним і максимальним значенням дисперсії повторного оцінювання особистих знань; “квантифікація особистого знання”, що являє собою процес зведення якісних латентних ознак знання (повнота, глибина, обсяг та інше) до емпіричної кількісної ознаки (рівень знання), шляхом уведення спеціальних квантифікаторів (ординальних чи кардинальних чисел);
– дістали подальшого розвитку концептуальні моделі інтегрованого змісту технічних дисциплін, за рахунок побудови дискурсивної моделі диференціації й інтеграції знань, розробки методів проектування та класифікації знань, встановлення операцій над ними, розробки моделі трирівневого навчального матеріалу (НМ);
– удосконалено теоретичні основи методики проектування інтегрованого змісту технічних дисциплін, яка базується на структурному, інтегративно-модульному та діяльнісному підходах, і відрізняється від наявних методик побудовою прогностичної професійної моделі кваліфікованого робітника, застосуванням методу матриць, процедур модуляризації та функціональної декомпозиції;
– удосконалено методику кількісного оцінювання рівня професійної компетентності кваліфікованого робітника, що відрізняється використанням інтервальної кваліметричної шкали, ”жорстких“ і ”м’яких“ моделей тестування, методу факторизації та процедур кваліфікаційного випробування.
Практичне значення результатів дослідження полягає в наступному:
1. Основні теоретичні положення дисертаційної роботи доведені до конкретних педагогічних методик і алгоритмів проектування інтегрованого змісту технічних дисциплін, що базуються відповідно на інтегративно-модульному й об’єктно-орієнтованому підходах.
2. Розроблені прогностична професійна модель електромонтера з промислового електроустаткування, інноваційна освітньо-кваліфікаційна характеристика (ОКХ) й інтегрована модульна навчальна програма ступеневої підготовки електромонтерів у ПТНЗ, а також методика кількісного оцінювання рівнів професійної компетентності кваліфікованих робітників, які впроваджені в процес професійно-теоретичної та професійно-практичної підготовки учнів у закладах ПТО: ПТУ № 15 м. Житомир (акт №1 від 30.01.2003р.), ВПУ № 99 м. Маріуполь (акт №7 від 12.05.2004р.), ПТУ№ 36 м. Малин (довідка №235 від 07.12.2004р.), ВПУ№37м. Горлівка (акт №16 від 27.06.2007р.), Львівський навчально-методичний центр ПТО (довідка №387 від 7.12.2001р.).
3. Розроблені, експериментально перевірені та впроваджені в зміст підвищення кваліфікації педагогічних працівників програма курсу «Інтегративно-модульна технологія навчання професії», навчально-методичні посібники [136;146;182;189;190] та методичні рекомендації [116;128] відповідно до списку наукових праць. Матеріали дослідження можуть бути використані для подальшого удосконалення процесу професійної підготовки учнів ПТНЗ та підвищення кваліфікації педагогічних працівників.
Особистий внесок здобувача. У спільних публікаціях, у працях, написаних у співавторстві, здобувачеві належать (відповідно до списку наукових праць):
 моделі формування ДСПП [208;235];
 концептуальні засади розробки змісту МНП на основі інтегративно-модульного підходу [88;182;189];
 методи обґрунтування процедур оцінювання рівнів професійної компетентності [109;141];
 способи проведення експериментального дослідження, обробки даних, аналізу здобутих результатів [106;135; 144].
Вірогідність та обґрунтованість результатів дослідження забезпечується:
• обраними методологічними основами дослідження;
• застосуван¬ням комплексу методів дослідження, адекватних його меті, завданням, об’єкту та предмету;
• використанням випробуваного математичного апарату для розв’язання окремих завдань;
• відповідністю основних положень дисертації відомим результатам педагогічних досліджень з проблем інтеграції змісту технічних дисциплін;
• статистично достатнім обсягом емпіричних даних педагогічного експерименту;
• результатами експериментальної перевірки ефективності та результативності інтегрованого змісту технічних дисциплін при навчанні учнів за модульною технологією;
• позитивними наслідками впровадження отриманих результатів.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження доповідалися на:
1. Міжнародних конференціях: “Молодежь, труд, профессия” (Херсон, 1993р.), “Компьютерные программы учебного назначения” (Донецьк, 1993р.), “Образование ХХІ века. Проблемы повышения квалификации работников образования” (Мінськ, 1993р.), “Образование, повышение квалификации и региональное развитие” (Мінськ, 1994р.), “Технологічний підхід у дидактиці. Блочно-модульне навчання професії” (Донецьк, 1994, 1998 і 2001 рр.), “Управління якістю професійної освіти” (Донецьк, 2002р.), "Шляхи впровадження інноваційних технологій навчання" (Донецьк, 2007р.).
2. Всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Современные проблемы профессиональной подготовки квалифицированных рабочих кадров” (Кіровоград, 1992р.), “Українознавство та проблеми інтеграції природничих знань в умовах сучасної школи” (Тернопіль,1993р.), “Проблеми ступеневої інженерно-педагогічної освіти” (Харків,1995р.), професорсько-викладацького складу Донецького державного університету (Донецьк, 1995р.).
Публікації. Основні теоретичні положення та результати дослідження опубліковані у 20 наукових і науково-методичних працях (11 без співавторів): 3 – у монографіях; 7 – у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України; 2 – в інших наукових виданнях; 3 – у матеріалах наукових конференцій; 4 – у навчально-методичних посібниках; 1 – у методичних рекомендаціях. Опубліковані матеріали повністю відображають зміст дисертаційної роботи.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, 17 додатків на 135 сторінках, списку використаних джерел на 29 сторінках (330 найменувань). Загальний обсяг дисертації складає 347 сторінок, з них основного тексту 180 сторінок. Робота містить 16 таблиць на 22 сторінках і 41 рисунок на 37 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми, що виявляється в суперечності між виокремленим й автономним змістом технічних дисциплін професійної підготовки учнів ПТНЗ і наявною інтегрованістю науки, техніки та виробництва, а також професійною діяльністю кваліфікованого робітника, що має інтегрований характер. Як показано І.М.Козловською, від ступеня інтегрованості навчальних знань залежить якість засвоєння їх учнями. Для підвищення якості підготовки кваліфікованих робітників у ПТНЗ необхідна розробка теоретичних і методичних засад проектування інтегрованого змісту технічних дисциплін. Вирішення вказаної проблеми в межах традиційної ПСН неможливо у зв’язку з системно-дисциплінарною організацією навчальних знань. Реалізувати інтеграцію змісту професійно-теоретичної та професійно-практичної підготовки учнів ПТНЗ можливо на основі розроблення й обґрунтування інноваційної моделі модульної ДСПП та методик інтеграції змісту технічних дисциплін на основі інтегративно-модульного й об'єктно-орієнтованого підходів.
Для вирішення вказаної проблеми поставлено та розв’язано такі завдання дослідження:
• проаналізований стан розробленості проблеми інтеграції змісту технічних дисциплін в аспекті генезису та розвитку предметної та модульної систем навчання;
• розроблена концепція проектування ДСПП й інтегрованого змісту технічних дисциплін для технології МНП;
• розроблені методики проектування інтегрованого змісту технічних дисциплін й оцінювання професійної компетентності випускників ПТНЗ;
• здійснена експериментальна перевірка ефективності та результативності інтегрованого змісту технічних дисциплін при навчанні учнів за модульною технологією з професії “Електромонтер з ремонту й обслуговування електроустаткування ”.
2. Проаналізовано стан розробленості проблеми інтеграції змісту технічних дисциплін в аспекті генезису та розвитку предметної та модульної систем навчання на фоні глобальних процесів диференціації й інтеграції. Висвітлено вплив інтегративного підходу на розвиток змісту професійної освіти в межах ПСН, виявлені рівні, типи та напрями інтеграції змісту технічних дисциплін. Встановлено, що переважна більшість наукових праць з інтеграції змісту професійної підготовки виконана в межах ПСН (М.М. Берулава, С.У. Гончаренко, Р.С. Гуревич, І.М. Козловська, М.І.Махмутов, А.А. Пінський, В.К. Сидоренко, В.В. Усанова та інші). Проте в останнє десятиріччя з’явилися дослідження А.П.Беляєвої та її послідовників з інтеграції декількох навчальних технічних дисциплін на основі модульного підходу, а також блочно-модульна інтеграція змісту виробничого навчання на виробничо-технологічній основі.
На відміну від відомих концептуальних підходів з інтеграції змісту технічних дисциплін, запропонована ідея суцільної інтеграції змісту програм професійно-практичної та професійно-теоретичної підготовки з елементами тем загальнотехнічних, соціально-економічних і природничо-математичних дисциплін, які близькі за змістом або мають сильні міжпредметні зв’язки. Показано, що діалектична єдність глобальних процесів диференціації й інтеграції спричинила появу в науці, техніці, виробництві та в освіті модульного підходу. Встановлено, що спрямованість педагогічного дослідження як на інтеграцію змісту навчання, так і на його цілісність породжує інтегративно-модульний підхід, який є ефективним інструментом інтеграції змісту технічних дисциплін у межах ПМСН. Окрім цього, вирішення проблеми інтеграції змісту технічних дисциплін у межах МСН здійснено на основі інноваційного об’єктно-орієнтованого підходу.
3. Розроблено, теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено концепцію проектування ДСПП й інтегрованого змісту технічних дисциплін для технології МНП у ПТНЗ, яка є основою для розроблення двох методик інтеграції змісту технічних дисциплін. Отримано такі нові наукові положення:
1) навчальне знання про об’єкт (предмет, явище, процес тощо) ПО є гомоморфним відображенням відповідного наукового знання;
2) динамічні структури (організації) наукових знань є джерелом генезису та розвитку систем професійного навчання, які визначаються дисциплінарним, інтегративно-модульним і синтетичним рівнями організації навчальних знань і яким відповідають професійно-орієнтовані, предметно-модульні та проблемно-модульні ступені інтеграції змісту навчання;
3) моноаспектні та моносистемні наукові знання, які лежать в основі традиційної системно-дисциплінарної організації науки, породжують ПСН, знання більш високого рівня інтеграції (поліаспектні, полісистемні) – ПМСН, а найвищий рівень інтеграції знань (діяльнісно-, ідейно-, об’єктно- та проблемно-орієнтовані) – МСН;
4) основним системам навчання (ПСН, ПМСН і МСН) відповідають професійно-орієнтовані, предметно-модульні та проблемно-модульні ступені інтеграції змісту навчання, що є основою проектування відповідних технічних інтегрованих професійних курсів (ІПК);
5) розроблена інфологічна модель систем і технологій професійного навчання, відповідно до якої на основі кожної із систем навчання (ПСН, ПМСН і МСН) проектуються різноманітні педагогічні технології, використовуючи моделі мотивів, цілей, змісту, процесу, засобів, методів і форм організації навчання.
Результатом реалізації етапів низхідного дидактичного проектування, базованого на структурному підході та методі функціональної декомпозиції, встановлено, що роль модульної ДСПП, яка гомоморфно відображає структури предметних областей поля професійної діяльності кваліфікованого робітника визначеного кваліфікаційного рівня, відіграє структура МБ, який входить у ПБ. Запропоновано універсальну, ієрархічну, рекурсивно вкладену, динамічну структуру ПБ, в якій ієрархічні рівні відповідають визначеним модульним блокам. Реалізація етапів структурного та параметричного синтезу дозволяє отримати узагальнений зміст моделі поля професійної діяльності кваліфікованих робітників певної професії, який є основою розробки навчально-програмної документації й інтегрованого змісту модульних елементів. Показано, що змістовною основою технології МНП є ІДМ – семантична знакова on-line система, що має вхід і вихід. ІДМ є компонентом МБ і моделює певну ПО поля професійної діяльності. Засобами логічної семантики обґрунтовано коректність терміна «дидактичний модуль», а на основі ознак знань і теорії графів доведено, що зміст ІДМ не може бути автономним.
Розроблені й обґрунтовані основні вихідні концептуальні положення проектування модульної ДСПП й інтегрованого змісту технічних дисциплін, серед яких дидактичний принцип модульності є центральним, а інші принципи згруповані в три класи та відповідають за:
1) проектування структури ПБ (принципи: різноманітності та різнорівневості моделювання об’єктів ПО; уніфікації; рекурсивно-вкладеної, дискретної, динамічної структури; системної єдності; простоти та повноти);
2) встановлення ознак ІДМ (принципи: відкритості; рівневої організації, відповідно ступеневому принципу ПТО; комірчастої, фреймової структури; структурної та ситуаційної гнучкості; достатньої складності, відповідно до рівнів робітничої кваліфікації; програмної стандартизованості; реактивності комп’ютеризованого модуля та доцільності його пошуку в ієрархічній інформаційній базі);
3) визначення процедур проектування НМ модульних елементів (принципи: поліморфізму та різнорівневості проектування змісту МНП; адаптивності змісту МНП пізнавальним можливостям учнів; випереджувального характеру змісту професійної підготовки; інваріантно-варіативної знанієвої структури; змістовної гнучкості; модуляризації; типізації; відкритості, системної єдності, компактності, сполученості та кумуляції навчальних знань; достатньої рівневої складності та гармонії НМ модульних елементів; перцептивності навчальних текстів).
Встановлено, що навчальною моделлю поля професійної діяльності кваліфікованих робітників декількох рівнів кваліфікації певної професії є інтегрований зміст технічних дисциплін на рівні модульної програми ІПК, яка розробляється на основі модульно-інтегрованого (в межах ПМСН) або неперервно-інтегрованого (в межах МСН) типів організації навчальних знань, а також визначених алгоритмів діяльності учнів. Структура вказаної моделі складається з модульних одиниць, зміст яких моделює підсистеми ПО, і з модульних елементів, зміст яких моделює теоретичні об’єкти ПО (поняття, закони, теорії тощо) і практичні об’єкти ПО (предмети та засоби праці, трудовий і технологічний процеси, виробничі ситуації тощо).
Запропоновано трикомпонентну модель НМ модульного елемента: професійне навчальне знання, алгоритм діяльності учнів, дидактичне забезпечення. Виходячи з принципів поліморфізму та різнорівневості моделювання змісту МНП, запропоновано трирівневі модульні елементи. Кожному з рівнів складності змісту навчання (базовий, екстенсивний, інтенсивний) відповідає домінуючий тип моделей зображення навчальних знань у декларативній та процедурній формах (ілюстрований текст, синтетичний опорний конспект, структурно-логічна схема, інтегративно-логічна модель, граф, семантична мережа, фрейм, продукційна модель тощо), а також певний алгоритм діяльності учнів (навчально-виробничий, навчально-практичний, навчально-пізнавальний, експериментальний, творчий), який може бути чітким (детермінованим), ймовірнісним, нечітким та комбінованим.
4. Наукова проблема вирішена шляхом удосконалення існуючої методики розроблення інтегрованих програм, яка базується на структурному, інтегративно-модульному та діяльнісному підходах, а також через розроблення інноваційної методики об’єктно-орієнтованого проектування ДСПП й інтегрованого змісту технічних дисциплін, яка базується на об’єктній декомпозиції й інтеграції навчальних елементів. Традиційну методику вдосконалено шляхом побудови ППМР, реалізації стратегії каскадного (низхідного) ітераційного проектування з використанням методів функціональної декомпозиції, програмного прогнозування, Делфі, матриць і процедури модуляризації шляхом укрупненого структурування інтегрованого знання. Методика на основі об’єктно-орієнтованого підходу реалізує ряд етапів стратегії висхідного проектування (ідентифікації, концептуалізації, відбору й аналізу інформації, систематизації, абстрагування, формалізації, методичної обробки інформації, інтеграції та синтезу навчального знання, розробки алгоритмів діяльності учнів) з використанням методів об’єктної декомпозиції, графів і нечітких відношень, графоаналітичного методу, процедури модуляризації шляхом інтегрування елементів знання в укрупнену синтетичну структуру. Уведено поняття чітких і нечітких особистих знань, психологічну процедуру їх квантифікації. Показано доцільність використання інтервальної 100-значної шкали для тестування (зокрема, адаптивного), виявлення чітких і нечітких знань, спроможності учнів до самонавчання. Розроблена методика кількісного оцінювання професійної компетентності випускника ПТНЗ на основі використання ”жорстких“ і ”м’яких“ моделей тестування, методу факторизації та процедур кваліфікаційного випробування. Встановлено, що кожний рівень робітничої кваліфікації повинен співвідноситися з трьома діапазонами рівнів професійної компетентності (базовий, поглиблений і творчий) відповідно до ступеневого ускладнення алгоритмів діяльності, а також завдань, які їх випереджують: стереотипні, діагностичні й евристичні. Як прикладний результат отримано: ППМР (електромонтера); інноваційну трирівневу ОКХ випускника ПТНЗ; інтегровану модульну навчальну програму ступеневої підготовки електромонтерів; методику кількісного оцінювання рівнів професійної компетентності випускників ПТНЗ; програму курсу «Інтегративно-модульна технологія навчання професії» для інженерно-педагогічних працівників; навчально-методичні посібники та методичні рекомендації відповідно до списку наукових праць.
5. Визначено педагогічну ефективність впровадження технології МНП на основі інтегрованого змісту технічних дисциплін. Констатувальний експеримент виявив переваги та недоліки професійної підготовки кваліфікованих робітників за ПСН, а також визначив результативність навчання учнів на основі цієї системи. Статистично значущий формувальний експеримент виявив збільшення результативності навчання при переході професійної підготовки учнів ПТНЗ на інтегрований зміст в експериментальних групах учнів порівняно з контрольними в середньому на 15,3 %, що підтверджує достовірність та практичну цінність одержаних наукових результатів. Контрольний експеримент підтвердив вірогідність висунутої гіпотези. Виявлено суттєве зростання середнього значення рівня індивідуалізації навчання (із 0,18 до 0,75) при переході від традиційної до модульної технології. Підтверджена ефективність методу адаптивного тестування. Визначено значну економічну ефективность від впровадження технології МНП на основі інтегрованого змісту технічних дисциплін (на учня 180 грн./рік). Достовірність одержаних результатів забезпечується їх теоретичною обґрунтованістю та підтверджується позитивними результатами впровадження інтегрованого змісту МНП у ряді ПТНЗ України. Подальший розвиток досліджень здійснюється у напрямі розробки концептуальних моделей процесу МНП з використанням інтелектуальних навчальних систем та сучасних методів програмування.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абасов З.А. Ученик как субъект педагогической технологии / З.А. Абасов // Школьные технологии. – 2001. – № 2. – С. 39-44.
2. Абрамова Н.Т. Принцип целостности и синтез знания / Н.Т. Абрамова // Синтез современного научного знания. – М.: Наука, 1973. – С. 275-293.
3. Алексеев Г.Н. Энергоэнтропика /Георгий Николаевич Алексеев . – М.: Знание, 1983. – 192 с.
4. Амиров Ю.Д. Научно-техническая подготовка производства / Юрий Данилович Амиров. – М.: Экономика, 1989. – 230 с.
5. Анализ нечисловой информации в социологических исследованиях: сб. статей / АН СССР. Ин-т социолог. исслед.; отв.ред.В.Г.Андреенков. – М.: Наука,1985. – 222 с.
6. Андрианов Ю.М. Квалиметрия в приборостроении и машиностроении / Ю.М. Андрианов, А.И. Субетто. – Л.: Машиностроение, 1990. – 216 с.
7. Анисимов Н.С. Современные тенденции интеграции наук / Н.С. Анисимов, А.П. Турсунов // Вопросы философии. – 1981. – № 3. – С. 57-67.
8. Анохин П.К. Избранные труды: Философские аспекты теории функциональных систем / Петр Кузьмич Анохин. – М.: Наука, 1978. – 399 с.
9. Арнольд В.И. «Жесткие» и «мягкие» математические модели / Владимир Игоревич Арнольд. – М.: Наука, 2000. – 260 с.
10. Атанов Г.А. Фреймовая организация компьютерной обучающей системы, реализующей деятельностный подход / Г.А. Атанов, Г.В. Кандрашин // Искусственный интеллект. – 1996. – № 1. – С. 34-43.
11. Афанасьев В.Г. О целостных системах / Виктор Григорьевич Афанасьев // Вопросы философии. – 1980. – № 6. – С. 62-78.
12. Афоничкин А.И. Качество информационного обеспечения в процессах управления: учеб. пособ. [для студ.высш.учеб.завед.] / А.И. Афоничкин, С.А. Панфилов. – Саранск: Изд-во Сарат. ун-та, 1988.- 176 с.
13. Бабанский Ю.К. Интенсификация процесса обучения / Юрий Константинович Бабанский. – М.: Знание, 1987. – 80 с.
14. Балашов Ю.К. Профессиональная подготовка кадров в условиях капитализма / Ю.К. Балашов, В.А. Рыжов. – М.: Высш. шк., 1987. – 176 с.
15. Батицкий В.А. Прогностическое обоснование профессиональной подготовки будущих рабочих в условиях ускорения научно-технического прогресса: автореф. дис. на получение науч. степени канд. пед.наук:спец.: 13.00.01«Теория и история педагогики» /В.А. Батицкий. – М., 1988. – 19 с.
16. Башмаков А.И. Механизмы наследования, выявления и разрешения противоречий в обобщенной модели представления предметной области /А.И.Баш- маков, И.А. Башмаков // Техническая кибернетика. – 1994. – № 5. – С.14-27.
17. Безрукова В.С. Педагогика. Проективная педагогика: учеб.пособ.[для студ.вузов] / Валентина Сергеевна Безрукова. – Екатеринбург: Изд-во «Деловая книга», 1996. – 344 с.
18. Беляева А.П. Интегративно-модульная педагогическая система профессионального образования: монография /Антонина Павловна Беляева. – СПб.: Радом, 1997. – 226 с.
19. Берулава М.Н. Интеграция общего и профессионального обучения в профтехучилищах: учеб.пособ.[для студ.высш.учеб.завед.] / Михаил Николаевич Берулава . – Томск: Изд-во Томского ун-та, 1988. – 221 с.
20. Берулава А.П. Интеграция профессиональной подготовки / А.П. Берулава // Советская педагогика. – 1987. – № 7. – С. 67-71.
21. Беспалько В.П. Образование и обучение с участием компьютеров (педагогика третьего тысячелетия): учеб. пособ.[для студ.вузов] / Владимир Павлович Беспалько . – М.: Изд-во Моск. псих.-соц. ин-та, 2002. – 352 с.
22. Беспалько В.П. Стандартизация образования: основные идеи и понятия / В.П. Беспалько // Педагогика. – 1993. – № 5. – С. 16-25.
23. Бешелев С.Д. Математико-статистические методы экспертных оценок / С.Д. Бешелев, Ф.Г. Гурвич. – М.: Статистика, 1980. – 263 с.
24. Биков В.В. Моделі та програмні засоби представлення та структурування знань в інтерактивних гіпермедіа системах: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. техн. наук: спец. 05.13.03 / В.В. Биков.– К, 1996. – 20с.
25. Блюменау Д.И. Информация: миф или реальность? / Дмитрий Йосифович Блюменау // Научно – техническая информация.– 1985. – Сер. 2. – № 2. – С.
1-14.
26. Богданов А.А. Тектология. Всеобщая организационная наука.– Кн. 1. / Александр Александрович Богданов. – М.: Экономика, 1989. – 303 с.
27. Болотов В.А. Естественнонаучные дисциплины в общем среднем образовании / В.А. Болотов // Высшее образование в России. – 1993. – № 1. – С. 47-50.
28. Борисов А.Н. Формирование технических решений на основе экспертных знаний / А.Н. Борисов, И.П. Федоров // Техническая кибернетика. – 1990. – № 5. – С. 154-163.
29. Бор-Раменский А.Е. Технологические и технические модули автоматизированных производств: системный подход к проблеме / Арнольд Евгеньевич Бор-Раменский . – Л.: Наука, 1989. – 227 с.
30. Брунер Дж. Психология познания /Джером Брунер; пер.ёс нгл.К.И.Бабицкого; под. ред.А.Р.Лурия. – М.: Педагогика, 1977. – 412 с.
31. Брусиловский П.Л. Построение и использование моделей обучаемого в интеллектуальных обучающих системах / П.Л. Брусиловский // Техническая кибернетика. – 1992. – № 5. – С. 97-119.
32. Бугаев А.И. Методика преподавания физики в средней школе: теоретические основы / Александр Иванович Бугаев . – М.: Просвещение, 1981. – 288 с.
33. Бурлачук Л.Ф. Словарь-справочник по психологической диагностике / Л.Ф Бурлачук, С.М. Морозов. – К.: Наукова думка, 1989. – 200 с.
34. Вартофский М. Модели. Репрезентация и научное понимание / Маркс Вартофский; пер. с англ.; общ. ред.И.Б.Новика, В.Н.Садовского. – М.: Прогресс, 1988. – 507 с.
35. Васильев А.Л. Модульный принцип формирования техники / Алексей Леонидович Васильев. – М.: Изд-во стандартов, 1989. – 240 с.
36. Васюхин М.И. Принципы построения комплекса средств отображения на большом экране оперативной обстановки движущимися символами на цветном картографическом фоне / М.И. Васюхин, М.Н. Синяков, В.А. Сичкаренко // Управляющие системы и машины. – 1995. – № 4/5. – С. 65-70.
37. Вейнеров О.М. Проектирование баз данных САПР: учеб. пособ.[для студ.высш.учеб.завед.] / О.М. Вейнеров, Э.Н. Самохвалов. – М.: Высш. шк.,1990. – 144 с.
38. Величковский Б.М. Современная когнитивная психология / Борис Митрофанович Величковский. – М.: Изд-во МГУ, 1982. – 336 с.
39. Веников В.А. Мировоззренческие и воспитательные аспекты преподавания технических дисциплин: учеб. – метод. пособ. [для преподав. вузов] / В.А. Веников, Я.А. Шнейберг.– М.: Высш. шк., 1984. – 112 с.
40. Вербицкий А.А. Концепция знаково – контекстного обучения в вузе /Андрей Александрович Вербицкий // Вопросы психологии. – 1987. – № 5. – С. 31-39.
41. Вернадский В.И. Размышления натуралиста. Научная мысль как планетное явление. Кн.2. / Владимир Иванович Вернадский.– М.: Наука, 1977. – 240 с.
42. Власов В.В. Точные методы в организации обучения / В.В. Власов // Высшее образование в России. – 1993. - № 4. – С. 103-108.
43. Волокитина М.Н. Очерки психологии младших школьников / Мария Николаевна Волокитина . – М.: Изд-во АПН РСФСР, 1955. – 214 с.
44. Выгодский М.Я. Арифметика и алгебра в древнем мире / Марк Яковлевич Выгодский. – М.: Наука, 1967. – 260 с.
45. Гаврилова Т.А. Базы знаний интеллектуальных систем: учеб. пособ. [для студ. вузов] / Т.А. Гаврилова, В.Ф. Хорошевский. – СПБ: Питер, 2000. – 384 с.
46. Гегель Г. Энциклопедия философских наук. Т. 2. Философия природы / Георг Вильгельм Фридрих Гегель. – М.: Мысль, 1975. – 695 с.
47. Геделя теорема о неполноте // Математическая энциклопедия. – 1977. – Т. 1. – С. 909-910.
48. Георгиев В.О. Модели представления знаний предметных областей диалоговых систем (обзор) / В.О. Георгиев // Техническая кибернетика. – 1991. – № 5. – С. 3-24.
49. Гершунский Б.С. Педагогическая прогностика: Методология, теория, практика:монография / Борис Семенович Гершунский . – К.: Вища школа, 1986. – 200 с.
50. Гершунский Б.С. Философия образования для ХХІ века / Борис Семенович Гершунский. – М.: Совершенство, 1998. – 608 с.
51. Глушков В.М. Мышление и кибернетика /Виктор Михайлович Глушков // Диалектика в науках о неживой природе. – М.: Мысль, 1964. – С. 499-520.
52. Гмошинский В.Г. Инженерное прогнозирование / Всеволод Георгиевич Гмошинский . – М.: Энергоиздат, 1982. – 208 с.
53. Гмурман В.Е. Теория вероятностей и математическая статистика / Владимир Ефимович Гмурман . – М.: Высш. школа, 1972. – 368 с.
54. Голубева О.Н. Как реформировать общее естественно - научное образование? / О. Н. Голубева, В. А. Кагерманьян, А.Я. Савельев //Высшее образование в России. – 1997. – № 2. – С. 46-53.
55. Голубева О.Н. Концепция фундаментального естественнонаучного курса в новой парадигме образования / О.Н. Голубева // Высшее образование в России. – 1994. – № 4. – С. 23-27.
56. Гончаренко С.У., Козловська І.М. Теоретичні основи дидактичної інтеграції у професійній середній школі / С.У. Гончаренко, І.М. Козловська // Педагогіка і психологія. – 1997. – № 2. – С. 9-18.
57. Гончаренко С.У. Розвиток методики як науки // Проблеми та перспективи формування національної гуманітарно-технічної освіти / Семен Устимович Гончаренко. – Харків : НТУ “ХПІ”, 2002. – Вип. 3. – С. 47-54.
58. Горбачук И.Т. Ячейка с переменной константой для измерения электропроводности водных и неводных растворов электролитов / И.Т. Горбачук, П.В. Бережной, М.П. Костюченко // Физика твердого тела: Темат. сб. статей. – К.: КГПИ, 1975. – С. 123-126.
59. Горькова В.И. Реферат в системе научной коммуникации. Направления совершенствования лингвистических и структурных характеристик / В.И. Горькова, Э.А. Борохов . – М.: ВИНИТИ, 1987. – 232 с.
60. Готт В.С. Категории современной науки (становление и развитие) / В.С. Готт, Э.П. Семенюк, А.Д. Урсул. – М.: Мысль, 1984. – 268 с.
61. Григорьев А.В. Диагностика в технике. Понятия, цели, задачи / А.В. Григорьев, В.Н. Осотов // Электротехника. – 2003. – № 4. – С. 46-51.
62. Гриф М.Г. Модель представления знаний для проектирования процессов и систем / М.Г.Гриф, Д.А. Козак // Управляющие системы и машины. – 1995. - № 3. – С. 77-81.
63. Гузеев В.В. Образовательная технология: от приема до философии /Вячеслав Валерьянович Гузеев. – М.: Изд-во «Сентябрь», 1996. – 280 с.
64. Гуревич Р.С. Теоретичні та методичні основи організації навчання у професійно - технічних закладах: монографія /Роман Семенович Гуревич. – К.: Вища школа, 1998. – 229 с.
65. Дабагян А.В. Квалификация и компетентность профессиональных кадров / А.В. Дабагян, А.М. Михайличенко // Проблемы машиностроения и автоматизации. – 2000. – № 3. – С. 17-21.
66. Данчул А.Н. Системотехнические задачи создания САПР / А.Н. Данчул, Л.А. Полуян // Разработка САПР. В 10 кн. Кн. 2. – М.: Высш. шк., 1990. – 144 с.
67. Дев’ятьярова Т.А. Індивідуалізація методичної підготовки майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.02 «Теорія та методика навчання (технічні дисципліни)» / Т.А. Дев’ятьярова.– Харків, 2001. – 19 с.
68. Дедович В.М. Форми інтеграції природничо-наукових знань старшокласників: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.01 «Загальна педагогика та історія педагогіки»/В.М.Дедович. – К., 1997. – 16 с.
69. Джантіміров А.Ю. Сучасні вимоги до інженерно-педагогічної освіти / А.Ю. Джантіміров // Теоретичні та методичні засади розвитку педагогічної освіти: педагогічна майстерність, творчість, технології: зб. наук. праць. – Харків: НТУ “ Х П І ”, 2007. – С. 203 – 209.
70. Джексон П. Введение в экспертные системы / Питер Джексон; пер. с англ. В.Т.Тертышного. – М.: Изд. дом. “Вильямс”, 2001. – 624 с.
71. Джугели Э.П. Кибернетика и проблемы обучения / Э.П. Джугели, А.А. Вепхвадзе. – Тбилиси: Мецнцереба, 1981. – 115 с.
72. Дружинин В.В. Системотехника / В.В. Дружинин, Д.С. Конторов . – М.: Радио и связь, 1985. – 200 с.
73. ДСТУ ISO 9000-2001. Системи управління якістю. Основні положення та словник [чинний від 01.03.2001р]. – К.: Держстандарт України, 2001. – 26 с.
74. Дюк В.А. Компьютерная психодиагностика / Вячеслав Анатольевич Дюк. – СПБ: “Братство”, 1994. – 364 с.
75. Дьяконов В.П. МАТLAB 6.5 SP 1/7/7 SP1/7 SP2 + Simulink 5/6.Инструменты искусственного интеллекта и биоинформатики / В.П. Дьяконов, В.В. Круглов. – М.: СОЛОН-ПРЕСС, 2006. – 456 с.
76. Дьяченко В.К. Диалоги об образовании / В.К. Дьяченко // Школьные технологии. – 2001. – № 4. – С. 65-82.
77. Заволока Н.Г. Методологические и логико-гносеологические основы учебно-познавательного процесса: монография / Николай Григорьевич Заволока. – К.: Вища шк., 1986. – 228 с.
78. Закирова А.Ф. Герменевтическая интерпретация педагогического знания / А.Ф. Закирова // Педагогика. – 2004. – № 1. – С. 32-42.
79. Заличев Н.Н. Информационное обеспечение научных исследований на основе прогноза их развития / Н.Н. Заличев // Электротехническая промышленность: Обзор. информ. – 1989. – Сер. 26. – Вып. 14. – 36 с.
80. Зверев И.Д. Взаимная связь учебных предметов / Иван Дмитриевич Зверев. – М.: Знание, 1977. – 64 с.
81. Зорина Л.Я. Программа – учебник – учитель / Любовь Яковлевна Зорина. – М.: Знание, 1989. – 80 с.
82. Зязюн І.А. Інтелектуально творчий розвиток особистості в умовах неперервної освіти / І.А. Зязюн // Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи: монографія; за ред. І.А. Зязюна.–К.: Вид-во “Віпол”, 2000.– С. 11-57.
83. Иванов Б.И. Становление и развитие технических наук / Б.И. Иванов, В.В. Чешев. – Л.: Наука, 1977. – 263с.
84. Ильинский Д.Я. САПР в ГПС / Дмитрий Яковлевич Ильинский: учеб. пособ. [ для студ. высш. учеб. завед.]. – М.: Высш. шк. – 96 с.
85. Ингенкамп К. Педагогическая диагностика / Карлхайнц Ингенкамп; пер. с нем. Н.М.Рассказова.– М.: Педагогика, 1991. – 240 с.
86. Искусственный интеллект. – В 3-х кн. Кн. 1. Системы общения и экспертные системы: справочник; под ред. Э.В.Попова. – М.: Радио и связь, 1990. – 464 с.
87. Искусственный интеллект. – В 3-х кн. Кн. 2. Модели и методы: справочник; под ред. Д.А.Поспелова. – М.: Радио и связь, 1990. – 304 с.
88. Інноваційні педагогічні технології навчання професії:монографія / [Максименко Ю.Б., Заславська С.О., Костюченко М.П. та ін.]; за ред.А.С.Нікуліної. – Донецьк: ДІПО ІПП, 2005. – 385 с.
89. Каган В.И. Основы оптимизации процесса обучения в высшей школе / В.И. Каган, И.А. Сычеников: учеб. пособ. [для студ.вузов]. – М.: Высш. шк., 1987. – 143 с.
90. Каплунович И.Я. Понимание: диагностика и формирование / И.Я. Каплунович // Педагогика. – 2004. – № 9. – С. 42-52.
91. Капустин В.А. Роль элементов философии в блочно-модульных программах интегрированных физико-математических дисциплин / В.А. Капустин, М.П. Костюченко // Технологический подход в дидактике. Модульное обучение профессий:Тез. докл.1-й межд. конф. – Донецк: ГИПО ИПРУ, 1994.– С. 86-87.
92. Карамышева Н.В. Социальная трансформация научного знания: монография /Нелли Васильевна Карамышева. – Львов:Изд.Львов.ун-та, 1987. – 127 с.
93. Кедров Б.М. Классификация наук: Прогноз К.Маркса о науке будущего / Бонифатий Михайлович Кедров. – М.: Мысль, 1985. – 542 с.
94. Коваленко О.Е. Методичні основи технології навчання: теоретико-методологічний та практичний аспекти викладання дисциплін електроенергетичного циклу. – Харків: Вид-во “Основа”, 1996. – 184 с.
95. Козачков Л.С. Прикладная логика информатики / Лев Семенович Козачков . – К.: Наукова думка, 1990. – 256с.
96. Козловська І.М. Принципи дидактики в контексті інтегративного навчання / І.М. Козловська, Я.М. Собко // Педагогіка і психологія.– 1998. № 4 С. 48-51.
97. Козловська І.М. Теоретико-методологічні аспекти інтеграції знань учнів професійно-технічної школи: дидактичні основи: монографія / Ірина Михайлівна Козловська; за. ред. С.У. Гончаренка. – Львів: Вид-во “Світ”, 1999. – 302 с.
98. Комплекс нормативних документів для розробки складових системи стандартів вищої освіти. Додаток до Наказу Міносвіти України від 31.07.1998 р., № 285. – К.: Ін-т змісту і методів навчання, 1998. – 68 с.
99. Кондаков Н.И. Логический словарь-справочник / Николай Иванович Кондаков. – М.: Наука, 1975. – 720 с.
100. Концепція розвитку професійно-технічної (професійної) освіти в Україні: // Професійно-технічна освіта. – 2004. – № 3. – С. 2 –5.
101. Корн Г. Справочник по математике для научных работников и инженеров / Г. Корн, Т. Корн; пер. с англ. И.Г.Арамановича, А.М.Березмана, .А.Вайнштейна; под. общ. ред. И.Г.Арамановича. – М.: Наука, 1970. – 720 с.
102. Коротяев Б.И. Учение – процесс творческий /Борис Иванович Коротяев. – М.: Просвещение, 1980. – 120 с.
103. Корсунська Н.О. Модульне навчання: принципи організації та фактори ефективності / Н.О. Корсунська // Професійно-технічна освіта. – 2000. № 1. – С.26-29.
104. Костюченко М.П. Аналіз інструктивно-методичної функції керівників професійно-технічних навчальних закладів / М.П. Костюченко, І.Є. Сілаєва, С.С. Шевчук // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 2006. – № 2. – С. 163–172.
105. Костюченко М.П. Аналіз існуючих моделей неперервної професійної освіти / М.П. Костюченко // Управління якістю професійної освіти: зб. матер. 2-ї міжн. наук.-практ. конф. – Донецьк: ДІПО ІПП, 2002. – Ч. 3. – С. 19 – 22.
106. Костюченко М. П. Аналіз моделей зображення знань при конструюванні змісту професійного навчання / М.П. Костюченко, В.І. Єлецька, Б.П. Мамчур // Шляхи впровадження інноваційних технологій у підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації фахівців ПТО: матер. ІV міжн. наук. – практ. конф. 27-28 листопада 2007 р.; зб. 1. – Донецьк: ДІПО ІПП, 2007. – С. 112–118.
107. Костюченко М.П. Анализ предметной и модульной систем обучения / М.П. Костюченко, Г.П. Матвеев, О.П. Микуляк // Молодежь, труд, профессия: матер. межд. науч.-практ. конф. Херсон: ХГПИ, 1993. – С. 221–222.
108. Костюченко М.П. Аналіз предметної системи професійно-технічного навчання / М.П. Костюченко // Професійна освіта: теорія і практика. – 2000. – № 1-2 (11-12). – С. 7-12.
109. Костюченко М.П. Аналіз професіоналізації загальної середньої освіти в контексті компетентнісного підходу / М.П. Костюченко, І.Є. Сілаєва // Професійна освіта: теорія і практика. – 2007. – № 1–2 (25–26). – С. 84–89.
110. Костюченко М.П. Вивчення самостійної діяльності інженерно-педагогічних працівників електроенергетичного профілю професійно-технічних училищ / М.П. Костюченко // Технологический подход в дидактике. Модульное обучение профессий: тезиси докл. 1-й межд. конф. – Донецк: ГИПО ИПРУ, 1994. С. 100– 101.
111. Костюченко М.П. Генезис модульного підходу в науці, техніці та педагогічних дослідженнях / М.П. Костюченко //Технологічний підхід в дидактиці. Блочно-модульне навчання професії: матер. 3-ї міжн. наук. конф. – Донецьк: ДІПО ІПП, 2001. – С. 54– 56.
112. Костюченко М.П. Генезис, розвиток і зміст досліджень з модульного професійного навчання за кордоном / М.П. Костюченко // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 2000. – № 3. – С. 100– 110.
113. Костюченко М.П. Генезис систем и технологий обучения / М.П. Костюченко // Технологічний підхід в дидактиці. Блочно-модульне навчання професії: матер.2-ї міжн. наук.-практ. конф.  Донецьк, ІПОІПП, 1998. – С. 36– 37.
114. Костюченко М.П. Дидактический модуль как аналог фреймовой модели представления знаний / М.П. Костюченко // Компьютерные программы учебного назначения: тезисы докл. 1-й межд. конф. – Донецк: ДонГУ, 1993. – С. 39– 40.
115. Костюченко М.П. Дидактический модуль – основа модульной системы обучения / М.П. Костюченко // Образование ХХІ века. Проблемы повышения квалификации работников образования: тезисы докл. межд. конф. – Минск: ИПК образования, 1993. – С. 61– 63.
116. Костюченко М. П. Дидактичне проектування цілей і змісту професійно-теоретичної та професійно- практичної підготовки (на прикладі професій електроенергетичного профілю): метод. рекомендації / Михайло Петрович Костюченко.– Донецьк: ДІПО ІПП, 2008. – 100 с.
117. Костюченко М. П. Завдання на самостійну роботу з використанням Internet по навчальній дисципліні “ Модульні технології навчання професії (з методичними рекомендаціями по їх виконанню) для підвищення кваліфікації педагогічних працівників ПТНЗ: метод.рекомендації / Михайло Петрович Костюченко.– Донецьк: ДІПОІПП, 2006. – 65 с.
118. Костюченко М.П. Закономерности функционирования и развития технических систем / М.П. Костюченко.  56 с. – Деп. в Укр. ИНТЭИ 12.08.92., № 1213 – Ук. 92 // Библ. указ. ВИНИТИ № 11 (253), б/о 399, 1992.
119. Костюченко М.П. «Знает – не знает?» / М.П. Костюченко //Охрана труда. – 2000. – № 9. – С. 13–15.
120. Костюченко М.П. Інтеграція природничо-математичних дисциплін на блочно-модульній основі / М.П. Костюченко // Українознавство та проблеми інтеграції природничих знань в умовах сучасної школи: тези наук. конф. – Тернопіль: Т П І, 1993. – С. 129–130.
121. Костюченко М.П. Інтелектуальні системи професійної підготовки / М.П. Костюченко // Шляхи впровадження інноваційних технологій у підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації фахівців ПТО: матер. ІV міжн. наук. – практ. конф. 27-28 листопада 2007 р.; зб. 1. Донецьк: ДІПО ІПП, 2007. – С. 56–63.
122. Костюченко М.П. К вопросу измерения уровней знаний специалистов методом самооценки / М.П. Костюченко.– 40 с. – Деп. в ВНИИ ПТО 15.11.88., № 118 // Указат. ведомств. матер., 1988, № 12.
123. Костюченко М.П. Классификация и анализ технических систем (системно-кибернетический подход) / М.П. Костюченко.– 41 с. – Деп. в Укр. ИНТЭИ 12.08.92., № 1212-Ук.92 // Библ. указ. ВИНИТИ № 11 (253), б/о 398, 1992.
124. Костюченко М.П. Концептуальна модель діяльності педагога професійного навчання в системі неперервної освіти / М.П. Костюченко // Післядипломна освіта педагогічних працівників ПТНЗ у системі неперервної освіти: теорія, досвід, перспективи: матер. міжн. наук.-практ. конф.; зб. 1. – Донецьк: ДІПО ІПП, 2006. – С. 96–102.
125. Костюченко М.П. Концепція «семи І» як основа диверсифікації та неперервності розвитку модульних технологій підвищення кваліфікації / М.П. Костюченко // Післядипломна освіта педагогічних працівників ПТНЗ у системі неперервної освіти: теорія, досвід, перспективи: матер. міжн. наук.-практ. конф.; зб. 1. – Донецьк: ДІПО ІПП, 2006. – С. 132–137.
126. Костюченко М.П. Математическое доказательство открытости структуры дидактического модуля / М.П. Костюченко // Технологічний підхід в дидактиці. Блочно-модульне навчання професії: матер. 2-ї міжн. наук. конф. – Донецьк: ІПО ІПП, 1998. – С. 35-36.
127. Костюченко М.П. Методика оцінювання якості засвоєння слухачами навчального матеріалу з охорони праці / М.П. Костюченко // Проблеми охорони праці в Україні: зб. наук. праць ННДІОП. – 2002. – Вип. 5. – С. 75–80.
128. Костюченко М.П. Методические рекомендации к изучению раздела «Перспективы развития электроэнергетики» в курсе «Актуальные проблемы научно-технического прогресса»: метод. рекомендации / М.П. Костюченко.– Донецк: РИПК РПТО, 1989. – 21с.
129. Костюченко М.П. Модели обучения на основе дидактических модулей / М.П. Костюченко // Проблеми ступеневої інженерно-педагогічної освіти: матер. ХУІІІ наук.-метод. конф. – Харків: УІПА, 1995. – С. 49–51.
130. Костюченко М.П. Модульне професійне навчання: аналіз стану дослідження / М.П. Костюченко // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 2001. – № 1. – С. 79–92.
131. Костюченко М.П. Модульное обучение как подсистема управления / М.П. Костюченко, Г.П. Матвеев // Современные проблемы профессиональной подготовки высококвалифицированных рабочих кадров: тезисы доклад. 1-й межотраслевой науч.-практ. конф. – Кировоград: Тезаурус, 1992. – С. 15–16.
132. Костюченко М.П. Модульный подход в профессиональном обучении: основные понятия и принципы / М.П. Костюченко // Сб. науч. трудов. – Донецк: ИПО ИПР. – 1999. – С. 120–127.
133. Костюченко М.П. Новый подход в конструировании модульной системы обучения / М.П. Костюченко // Проблеми ступеневої інженерно-педагогічної освіти: матер. ХУІІІ наук.-метод. конф. – Харків: УІПА, 1995. – С. 132–134.
134. Костюченко М.П. Опыт изучения уровней профессиональной подготовленности инженерно-педагогических работников профтехучилищ до учебы в институте повышения квалификации / М.П. Костюченко. – 34 с. – Деп. в ВНИИ ПТО 15.11.88, № 119 // Указат. ведомств. матер., 1988, № 12.
135. Костюченко М.П. Опыт разработки учебно-пр