Професійна самореалізація як чинник становлення особистості жінки

Краткое описание

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ІВАНА ФРАНКА

На правах рукопису

Гупаловська Вікторія Анатоліївна

УДК 159’923’98:316.346.2 055.2

Професійна самореалізація як чинник становлення особистості жінки

19.00.01 загальна психологія та історія психології
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
психологічних наук

Науковий керівник
Баклицький Іван Олександрович,
кандидат психологічних наук, доцент

Львів 2005

ЗМІСТ
ВСТУП.................3-10
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПРОБЛЕМИ САМОРЕАЛІЗАЦІЇ ТА СТАНОВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ
1.1. Самореалізація як проблема розвитку та становлення особистості у західнійній психології.................11
1.1.1. Становлення особистості у глибиннопсихологічних напрямках....................13
1.1.2. Особистісне зростання з позиції біхевіорально-когнітивного підходу та гештальт-психології........................................................................................................24
1.1.3. Становлення особистості у гуманістичних та феноменологічно-екзистенційних теоріях.............................................................................................................................28
1.2. Психологічні аспекти становлення і самореалізації особистості у психології радянського періоду та сучасній українській психології....................36
1.2.1. Сутність явища самореалізації, його місце у процесі становлення ................36
1.2.2. Динаміка процесу самореалізації особистості...................................................51
РОЗДІЛ 2. Особливості самореалізації особистості жінки
2.1. Критерії професійної самореалізації особистості жінки......................................67
2.2. Особистісне зростання жінки у соціокультурному континуумі..........................74
2.3. Психологічні перешкоди самореалізації особистості жінки................................83
2.4. Обґрунтування вибору групи досліджуваних та етапи дослідження.................93
РОЗДІЛ 3. САМОРЕАЛІЗАЦІЯ ОСОБИСТОСТІ ЖІНКИ В УМОВАХ РЕАЛЬНОЇ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
3.1. Професійна самореалізація жінки як показник особистісного зростання.......107
3.2. Традиційно-альтернативна сфера самореалізації жінки....................................134
3.3. Професійна самореалізація як чинник задоволеності життям..........155
ВИСНОВКИ...........167
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.................170
ДОДАТКИ..192

ВСТУП

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку суспільства, коли в силу політичних, економічних, соціальних змін відходять у минуле чіткі розмежування виключно жіночих сфер діяльності від суто чоловічих, життя вимагає наявності більш гнучких гендерних моделей для здійснення життєвого шляху, побудови гармонійного внутрішнього світу.
В умовах суспільної трансформації, що їх спостерігаємо зараз в Україні, вступають у силу нові критерії розвитку особистості і суспільства загалом, формується інше, більш уважне, але й вимогливіше ставлення до особистості, нове розуміння соціального та психологічного благополуччя. Наш час вимагає від кожного активності, вміння актуалізувати здібності та реалізувати себе як особистість у різних сферах діяльності та спілкування. У зв’язку з цим зростають вимоги до психологічної науки, яка покликана допомогти кожному члену суспільства, як чоловікам, так і жінкам, ефективно визначати життєві орієнтири та реалізувати свій особистісний потенціал.
Феномену самореалізації особистості, в основі якого лежать проблеми росту, розвитку, самовдосконалення людини, торкаються усі психологічні концепції. Поняття самореалізація” (self-realization) часто вживають як синонім терміну самоактуалізація” (self-actualization), реалізація своїх можливостей” (self-fulfillment). Вони описують дуже близькі явища: повну реалізацію справжніх можливостей (К.Хорні); внутрішню активну тенденцію до саморозвитку на зразок істинного самовираження (Ф.Перлз); прагнення людини до найбільш повного виявлення і розвитку можливостей і здібностей (К. Роджерс) прагнення людини стати тим, ким вона може стати (А. Маслоу), індивідуація” (К. Юнг), інтеграція” (З.Фрейд), компенсація” (А. Адлер), функціональна, автономія”, зрілість” (Г. Олпорт), що позначають стійкі позитивні зміни в особистості, реалізацію її природного потенціалу.
Психологічні словники подають наступні визначення самореалізації: 1) здатність людини об’єктивувати багатство свого внутрішнього світу у різних формах діяльності (праця, гра, пізнання, спілкування і ін.); 2) процес втілення здібностей і особистісних потенцій як у діяльності, так і в інших людях (персоналізація за О.В.Петровським); 3) прагнення розвивати сильні сторони своєї особистості [173, с.111]; 4) прагнення людини до найбільш повного виявлення і розвитку своїх особистісних можливостей” [178, с.349].
Зміст терміну самореалізація” багато в чому співпадає з поняттям самоактуалізація” в аспекті саморозвитку, розкриття латентних потенцій особистості. Феномен самоактуалізації” як один із динамічних проявів функціонування організму, а саме творча тенденція людської природи як основний мотив розвитку, був запропонований у організмічній концепції особистості К.Гольдштейна. А. Маслоу створив власну теорію мотивації, центральне місце у якій займає самоактуалізація як основний мотив розвитку особистості, як одвічне прагнення людиною бути тим, ким вона може бути” [132]. Психологи радянського періоду зазначають, що гуманістичний погляд на дану проблему неспроможний пояснити справжній зміст процесу самореалізації [13-14, 120, 206]. Радянській традиції у психології притаманний діяльнісний підхід і розуміння людини як суспільної істоти, яка формується, розвивається, самореалізується у середовищі суспільних відносин. Вважалося, що у роботах закордонних психологів розглядається процес самоактуалізації з позиції розуміння її як головного біологічного мотиву людини [12-14, 207, 223].
Українськвіі та російські науковці (К. О. Абульханова-Славська, Л. І.Анциферова, Г. О. Балл, Г. С. Батіщев, О. Ф. Бондаренко, М. Й. Боришевський, Є. І. Головаха, Л.М. Коган, Г. С. Костюк, О. О. Кроник, Д. О. Леонтьев, П. В. Лушин, В. І. Муляр, В. Г. Панок, В. А. Роменець, С. Л. Рубінштейн, Л. В. Сохань, Т. М. Титаренко) розглядають особистість у процесі самореалізації як індивіда із розвиненою суб’єктністю, здатністю до самовияву, активного суб’єкта власної життєдіяльності, життєтворчості, будівника свого неповторного життєвого світу.
Проблема становлення і самореалізації особистості аналізується через глибоко взаємопов’язані рівні та аспекти: філософський, психологічний, соціологічний, педагогічний, фізіологічний. Висновок засвідчує спорідненість вищевказаних напрямків вивчення людини й аналізу її сутності: протягом життя людина реалізує закладену у ній тенденцію до розвитку і самоздійснення.
Становлення суспільно активної та гармонійно розвиненої особистості великою мірою залежить від особистих зусиль самої людини, спрямованих на самовдосконалення та самореалізацію як неодмінну умову досягнення успіху в житті. Більшість сучасних авторів розуміють самореалізацію як свідомий, цілеспрямований процес розкриття й втілення сутнісних сил особистості в її різноманітній практичній діяльності. Велику роль у процесі становлення особистості та самореалізації відіграють мотиви діяльності, закладені ще у дитинстві під впливом батьківських виховних цілей.
В умовах ринкової економіки у зв’язку з професійною зайнятістю чоловічої частини населення основний тягар у вихованні дітей та опіці над ними припадає на матерів. Традиційним є погляд на жінку перш за все як на особу, що забезпечує фізичне відтворення представників людського роду, догляд на початку життя, надалі опіку та виховання, а також як на берегиню сімейного вогнища, яка створює психологічний клімат у сім’ї, дарує підтримку і любов. Але у ринкових умовах при реально існуючій системі соціальних гарантій професійна активність жінок є ефективнішою для суспільства, ніж витіснення їх у сімейно-приватну сферу [53]. З іншого боку, перевантаження, яких зазнають жінки, поєднуючи професійну діяльність та виконання сімейних обов’язків, часто змушують їх працювати не в повну силу на робочому місці, обирати кабінетні”, нединамічні професії, взагалі відмовлятись від професійного зростання [8].
Роль жінки у сучасному світі має два аспекти: жінка-матір і дружина та жінка як суб’єкт професійної діяльності. Одним із важливих періодів у реалізації сенсожиттєвих орієнтацій та становленні зрілої особистості є вік середньої зрілості [1, 40, 87, 116, 163, 172, 253]. Це час осмислення минулих успіхів та майбутніх перспектив, коли вже можна підвести деякі підсумки та ще можна будувати плани.
Самореалізація особистості жінки у сучасному суспільстві має ряд особливостей, які при широкому інтересі вітчизняних науковців до проблеми самореалізації загалом, поки що не стали об’єктом належної уваги. Не став предметом спеціальних досліджень феномен професійної самореалізації особистості та жінки, зокрема, вплив суб’єктивного відчуття міри самореалізованості на психологічне самопочуття жінки. Не з’ясовувалась залежність між особистісними рисами та можливістю самореалізації у сімейній чи професійній сфері, роль професійної самореалізації у процесі особистісного зростання жінки.
Подальший розвиток психологічної теорії становлення та розвитку особистості, на нашу думку, тісно пов’язаний із вивченням та оптимізацією процесу самореалізації особистості жінки, котра сама є суб’єктом самореалізації та чинить певний вплив на психологічний клімат у сім’ї, на особистість, життєві сценарії своїх дітей майбутніх творців власної долі та долі країни [24, 26, 59, 281, 283]. Вивчення процесу самореалізації особистості жінки дозволить розробити рекомендації з метою оптимізації цього процесу як у старшого, так і в молодого покоління жінок.
Актуальність теми дослідження зумовлена також приверненням уваги держави та суспільства до можливостей соціального розвитку та самореалізації жінок, що відображено у ряді законодавчих актів, програмах жіночих рухів. З огляду на недостатню наукову розробленість та актуальність проблеми, було визначено тему дисертаційної праці: Професійна самореалізація як чинник становлення особистості жінки”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження та його результати входять до комплексної теми кафедри психології Львівського Національного університету імені Івана Франка: Розвиток особистості на сучасному етапі становлення Української держави”, яка входить до науково-дослідної роботи філософського факультету Українська духовна культура: особливості становлення і розвитку” (шифр 3Ф-413Б), затвердженої на 1999-2000 рр.. Номер держреєстрації 0199V003619, вих. № Н-82 від 11 лютого 1999р.. Роль автора у кафедральному дослідженні полягає у виявленні особливостей розвитку особистості жінки в умовах трансформації суспільства, встановленні зв’язків між індивідуально-психологічними особливостями та сферою самореалізації жінки, дослідженні ролі професійної самореалізації у процесі особистісного зростання та становлення жінки.
Об’єктом дослідження є самореалізація особистості жінки.
Предмет становлять психологічні особливості самореалізації жінки у професійній та сімейній сфері.
Мета дослідження: з позицій комплексного підходу висвітлити особливості самореалізації жінки; виявити загальні закономірності та індивідуально-особистісні детермінанти професійної самореалізації жінки.
Гіпотези дослідження полягають у тому, що 1) сімейне життя та професійна самореалізація дві важливі і тісно взаємопов’язані сфери життя жінки. Професійна самореалізація більшою мірою, ніж реалізація виключно у сімейній сфері, сприяє автономності, самоповазі, суб’єктивному благополуччю, становленню особистості жінки; 2) реалізованим у професійній діяльності жінкам властивий вищий рівень самоактуалізації, ніж реалізованим у сімейній сфері.
Згідно з метою та гіпотезами дослідження було визначено його завдання:
- на базі вивчення наукової літератури здійснити теоретичний аналіз проблеми становлення і самореалізації особистості, виокремити показники становлення зрілої особистості;
- проаналізувати особливості самореалізації жінки; виділити критерії професійної самореалізації жінки та відповідні їм показники, перевірити їх емпірично;
- виявити зв’язок рівня самоактуалізації жінок з реалізованістю у професійній чи сімейній сфері;
- з’ясувати, якою мірою професійна самореалізація жінки впливає на її задоволеність життям;
- розробити й апробувати тренінг, який допоміг би жінкам у розвитку та становленні особистості.
Методологічною та теоретичною основою дослідження є: комплексний підхід до проблем розвитку та становлення особистості, розуміння особистості як активного суб’єкта власної життєдіяльності (С. Л. Рубінштейн, Г. С. Костюк, В. А. Роменець, К. О. Абульханова-Славська, Л. І. Анциферова, М. Й. Боришевський, Б. С. Братусь, А. В. Брушлинський, Д. О. Леонтьєв, С. Д. Максименко, В. М. Мясищев, В. І. Муляр, О. Б. Орлов, Т. М. Титаренко і ін.), положення гуманістичної психології про скерованість особистості на реалізацію свого потенціалу (К. Роджерс, А. Маслоу, Г. Олпорт), теорія мотивації А. Маслоу, розуміння соціалізації статі як визначального чинника розвитку Я-коцепції” (Т. В. Говорун), концепція гендерної схематизації і категоризації С. Бем, Ш. Берн та соціальних ролей А. Іглі.
Для розв’язання поставлених завдань використовувався комплекс методів дослідження: теоретичні аналіз проблеми на базі вивчення літератури, систематизація та узагальнення отриманої інформації, побудова теоретичних моделей; емпіричні методи - спостереження, бесіди, анкетування, опитування, тестування, нестандартизоване інтерв’ю; методи обробки (кількісні та якісні) контент-аналіз, порівняльний аналіз емпіричного матеріалу, математичні методи обробки статистичних даних (порівняння середніх значень, кореляційний та факторний аналіз).
Дослідження включало наступні етапи: 1) підготовчий (із застосуванням організаційних методів), 2) збір фактичних даних (емпіричний), 3) опрацювання отриманих даних, 4) інтерпретація результатів та формулювання висновків.
База дослідження. Дослідження проводилось на базі Центральної науково-дослідної лабораторії Львівського медичного університету ім. Д.Галицького, Інституту патологій крові та трансфузійної медицини, Четвертої стоматологічної поліклініки Галицького району м.Львова, Львівської державної обласної бібліотеки для юнацтва впродовж 1996 2001 рр.. Усього у дослідженні брала участь 271 особа: 226 жінок та 45 чоловіків віком від 20 до 60 років, що працювали на посадах наукових співробітників, лаборантів, препараторів, бібліотекарів, лікарів та медсестер: 64 жінки та 45 чоловіків брали участь у анкетуванні, 106 жінок взяли участь у комплексному дослідженні, 57 жінок опитували на предмет цінностей, задоволеності працею і суб’єктивного благополуччя.
Наукова новизна дослідження полягає у визначенні психологічного змісту, сутності явища професійної самореалізації особистості жінки, виділенні, експериментальній перевірці діагностичних критеріїв професійної самореалізації і визначенні відповідних їм показників, розробці моделі та рівневої структури професійної самореалізації особистості жінки. Здійснено теоретичне розмежування понять самореалізація, самоактуалізація, самовираження, саморозвиток та самоствердження. Встановлено взаємозв’язки між особистісними рисами та успішністю самореалізації жінки у професійній та сімейній сфері.
Теоретичне значення дослідження визначається тим, що знання про самореалізацію особистості доповнено положеннями про зміст, особливості, фактори впливу, критерії та механізми процесу професійної самореалізації жінки. Поглиблено уявлення про зв’язок здатності жінки до самореалізації з характерологічними особливостями її особистості, зі змістом сімейно-професійних цінностей, особливостями мотивації, рівнем домагань, комунікативною компетентністю.
Практичне значення дослідження полягає в тому, що апробовано пакет методик, які являють собою комплексне дослідження особистості жінки у процесі самореалізації, включаючи діагностику особливостей пізнавальної, емоційної, вольової сфер особистості, індивідуальних характерологічних особливостей та специфіки міжособистісної взаємодії жінок. Виявлено психологічні проблеми самореалізації жінки, на їх підставі сформовано й апробовано тренінг особистісного розвитку. Запропонований комплекс методик, тренінг та результати досліджень можуть бути використані в роботі психологічної служби у школі, вищих навчальних закладах, сімейному консультуванні, для тренінгової, психокорекційної та консультативної роботи по самовдосконаленню та підвищенню самоефективності жінок молодого та зрілого віку, для розробки життєвих програм та засобів їх здійснення. Основні положення дисертації можуть бути використані у доповненні змісту навчальних курсів Гендерна психологія”, спецкурсу Тренінг профілактики насильства”. Діагностичний і тренінговий комплекс застосовуються у навчально-виховній роботі зі студентською молоддю.
Особистий внесок автора полягає в аналізі та узагальненні теоретичних та емпіричних даних про самореалізацію особистості жінки, у виявленні особливостей, динаміки та чинників самореалізації особистості жінки, у підборі та апробації комплексу методик для діагностики особистості у процесі самореалізації, в емпіричному підтвердженні ролі професійної самореалізації у становленні особистості жінки, формуванні та апробації тренінгу сообистісного розвитку.
Вірогідність і надійність результатів дослідження забезпечується комплексним використанням методів і методик, адекватних меті та завданням дослідження, методологічною і теоретичною обґрунтованістю вихідних положень дослідження, оцінно-якісним та кількісним аналізом одержаних даних, застосуванням статистичних критеріїв значимості експериментальних даних.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні та практичні положення доповідались та обговорювалися на Четвертій Міжнародній конференції молодих науковців Проблема особистості в сучасній науці” (Київ, 2001), міжнародній науковій конференції Гуманізм. Людина. Пізнання” (Дрогобич, 2001), науково-практичній конференції Сім’я та шлюбно-родинні стосунки в Україні” (Київ, 2001), науково-практичній конференції Нагальні проблеми практичної психології” (Одеса, 2001), на Регіональній науково-практичній конференції Ступенева підготовка психологів-фахівців: бакалавр, спеціаліст, магістр” (Львів, 12-13 жовтня 2001), на Міжнародній науковій конференції Теоретико-методологічні проблеми генетичної психології” (м.Київ, 17-18 грудня 2001), на планових звітно-наукових конференціях кафедри психології ЛНУ (м. Львів, лютий 2002, 2003, 2004, 2005), на студентсько-аспірантських конференціях Львівського національного університету імені Івана Франка (Львів, 24-25 квітня, 29-30 жовтня 2002), на міжнародній конференції Особистість на шляху від зовнішньої до внутрішньої свободи” (Львів, 29-30 листопада 2002), на міжнародній конференції Психологічні проблеми суспільства епохи трансформації” (Львів, вересень 2003) на науково-методологічних семінарах кафедри психології Львівського Національного університету імені Івана Франка.
Публікації. Зміст дисертаційного дослідження відображено в 15 публікаціях, 7 із яких - у фахових виданнях, включених до списку ВАК України.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури (294 джерела) та додатків. Зміст дисертації викладений на 170 сторінках комп’ютерного набору, містить 10 таблиць, 16 рисунків.

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. Здійснений аналіз дав змогу констатувати важливість для жінки професійної самореалізації, яка поряд із самореалізацією у сімейній сфері, є вагомим чинником становлення її особистості. Становлення ми розглядали як якісний стан, що характеризується узгодженістю когнітивної, емоційно-ціннісної та мотиваційно-вольової сфер, реалізацією сутнісного потенціалу особистості. Необхідними атрибутами такого становлення виступають прагнення до самоактуалізації, наявність соціального інтересу, креативність, самоефективність, конгруентність. Однією із найсуттєвіших ознак становлення зрілої особистості є її самореалізація.
2. Самореалізація це опредметнення сутнісного потенціалу особистості у різноманітній соціальній діяльності. Основними сферами самореалізації особистості є приватне життя та професійна діяльність. Способами самореалізації особистості жінки у цих сферах виступають цілеспрямована діяльність, творчість, активність, самовираження, прояв власного Я”, продуктивна праця, будь-яка соціальна діяльність, соціальна активність, життєтворчість. Важливими є як об’єктивні результати, так і суб’єктивна оцінка особистістю власних досягнень. Для хорошого самопочуття жінки у світі мають велике значення ті процеси, які відбуваються у її суб’єктивному просторі. Уявлення жінок про особистісну самореалізацію найбільшою мірою пов’язані із реалізацією професійних і соціальних цінностей, емоційним комфортом.
Показано, що особливості самореалізації жінки полягають у необхідності поєднувати професійну активність із виконанням сімейних обов’язків, вихованням дітей. Труднощі самореалізації жінки пов’язані із пануванням статеворольових стереотипів, наявності подвійного стандарту” у підході до виховання підростаючого покоління, у розподілі обов’язків у сім’ї та на робочих місцях. Інші психологічні перешкоди самореалізації жінки пов’язані із віковим розвитком, індивідуальними особливостями, рольовими стереотипами, життєвими умовами.
Обмеження жінки приватною сферою призводить до зниження почуття власної значимості, заниження самооцінки, появи невпевненості в собі, матеріальної, моральної, психологічної залежності від чоловіка, відмови від власних планів, поглядів заради дітей та миру у сім’ї. Суперечності між прагненнями особистості до розвитку та існуючими стереотипами в розподілі ролей призводять до внутрішньоособистісних конфліктів, побутової конфліктності, фрустрованості, схильності до депресій, проблем становлення гендерної ідентичності жінок, що шкодить психологічному здоров’ю та гальмує процеси особистісного розвитку.
3. Професійна самореалізація порівняно із самореалізацією у сімейній сфері здійснює вагоміший внесок у процес становлення зрілої особистості. Виявлено відповідність критеріїв професійної самореалізації критеріям становлення зрілої особистості. Відповідність діяльності принципу задоволення-корисності стосовно себе, соціуму, світу, реалізація цінностей і сенсожиттєвих орієнтацій, відчуття себе суб’єктом власної життєдіяльності, позитивне самоставлення, самоповага свідчать про автономність, соціальний інтерес, креативність, самоефективність, конгруентність, самоактуалізацію, тобто становлення зрілої особистості.
4. Професійна самореалізація жінки пов’язана насамперед із реалізацією потреби у самоповазі, здатна задовольняти потреби у прийнятті і належності до певної соціальної групи і більш повною мірою, ніж самореалізація у сфері сім’ї, сприяє самоактуалізації. У сімейному житті жінка реалізує передусім потреби у належності, любові, прийнятті і реалізації природного потенціалу. Реалізація у сфері сім’ї мотиву самоповаги, який є ключовою ланкою самоактуалізації і становлення особистості жінки, потребує психологічної допомоги.
Нереалізованість у професійній діяльності знижує самоповагу, рівень домагань, мотивацію, погіршує самоставлення. Показано, що відсутність у жінок власноствореної сім’ї не знижує рівня самоповаги, автономності.
Професійна самореалізації нерозривно пов’язана із самореалізацією особистісною, сутнісною і більшою мірою сприяє становленню особистості жінки, ніж реалізація виключно у сімейній сфері. Сімейна сфера слугує жінці простором для реалізації жіночості, потреби у материнстві. Реалізація особистісного потенціалу у розумінні жінки пов’язана саме із сім’єю і материнством, тобто з реалізацією природного призначення. Сім’я великою мірою задовольняє потреби третього рівня (за А. Маслоу) у прийнятті, належності та любові. Показано, що заглиблення жінки у сімейну сферу актуалізує емоційність, скерованість на спілкування, нормативність та соціальну орієнтацію поведінки. Самореалізації у сімейній сфері заважають схильність до ідеалізації міжособистісних стосунків, низька мотивацію (пасивність), декларування підкореної поведінки.
Професійна самореалізація дає змогу жінці задовольнити потреби більш високого рівня потреби у самоповазі. Професійна самореалізація звільняє особистісний простір для інших сфер, сімейної у тому числі, зменшуючи внутрішнє напруження, характерне для осіб із незадоволеними потребами високого рівня у самоповазі та самоактуалізації. Професійна самореалізація розкриває більше можливостей для самоактуалізації жінки, для досягнення нею свободи-відповідальності, автономії, і таким чином найбільшою мірою сприяє становленню особистості.
5. Самоактуалізація особистості жінки пов’язана саме з професійною самореалізацією і меншою мірою залежить від того, наскільки реалізовані життєві плани щодо сім’ї. Професійна самореалізація вимагає більшої актуалізації потенціалу особистості і дає більше можливостей для задоволення потреби у реалізації сутнісних сил. Високий рівень самоактуалізації особистості може бути свідченням того, що людина актуалізує власний потенціал, знаходиться на шляху особистісного розвитку, самореалізації.
Шлях жінки у напрямку становлення зрілої особистості це шлях до автономності, самоактуалізації, інтенціональності і трансцендентності. Це формування стосунків із навколишнім світом (як у сім’ї, так і у професійній діяльності) на підставі самостійної позиції, з усвідомленням сенсу і власних цінностей, свобода для прийняття усвідомленої необхідності і відповідальності, скерованість не на і егоїстичні цілі, а на щось поза власними межами.
6. Суб’єктивний показник самореалізації особистості, професійної у тому числі, є визначальним у внутрішньособистісному просторі: це підстава для самооцінювання та відправний пункт для подальшого планування. Доведено, що суб’єктивне благополуччя жінки тісно пов’язане із задоволеністю професійною працею, досягненнями, соціальними стосунками, здоров’ям.
Сімейне життя та професійна самореалізація дві важливі і тісно взаємопов’язані сфери життя жінки. Успішність особистісного становлення залежить від уміння поєднувати різні види діяльності, здатності досягти автономії і самоактуалізації. Показано, що професійна самореалізація сприяє зверненню уваги жінки до цінностей сім’ї, збалансуванню двох найважливіших сфер.
Розроблений і апробований тренінг особистісного розвитку ефективний у формувані навичок релаксації, саморегуляції, асертивної поведінки, сприяє підвищенню рівню самоповаги, самоприйняття, скерованості на самоактуалізацію загалом, коригує рівень соціальної тривоги, покращує психологічне самопочуття жінки, підвищує мотивацію до подальшого розвитку особистості.
Для молодого покоління є необхідним впровадження гендерної освіти, яка б протидіяла некритичному засвоєнню стереотипних статеворольових уявлень, їх несприятливому впливові на планування молоддю свого життя, формування життєвих цілей, цінностей та ідеалів.
Перспективними в подальшому є такі напрямки роботи як детальніша розробка психодіагностичного оснащення моделі самореалізації жінки із застосуванням нових методик, які б спеціально вимірювали рівень розвиненості структурних компонентів самореалізації жінки; запровадження програми групової та індивідуальної психокорекції з елементами тренінгу для жінок молодого та зрілого віку з метою оптимізації процесу професійної самореалізації та особистісного становлення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамова Г.С. Возрастная психология: Учеб. пособие для студ. вузов. М.: Академический Проект; Екатеринбург: Деловая книга, 2000. 624 с.
2. Абульханова-Славская К.А., Брушлинский А.В. Философско-психологическая концепция С.Л.Рубинштейна: к 100-летию со дня рождения М.: Наука, 1989. 248 с.
3. Абульханова-Славская К.А. Развитие личности в процессе жизнедеятельности. // Психология личности и образ жизни. М: Наука, 1987. 224с.
4. Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни. М.: Мысль, 1991. 299 с.
5. Абульханова-Славская К.А. Типология личности и гуманистический подход // Гуманистические проблемы психологической теории. М.: Мысль, 1995. 219 с.
6. Агеев B.C. Психологические и социальные функции полоролевых стереотипов // Вопр. психологии. 1987 № 2. С. 152-157.
7. Адлер А. Практика и теория индивидуальной психологии: Пер. с нем. - М.: Фонд "За экономическую грамотность", 1995. 296 с.
8. Алешина Ю.Е., Волович А.С. Проблемы усвоения ролей мужчины и женщины // Вопр. психологии. 1991. № 4. С. 74-82.
9. Алешина Ю.Е., Гозман Л.Я., Дубовская Е.М. Социально-психологические методы исследования супружеских отношений. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1987. 120 с.
10. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания // Избланные психологические труды: В 2 т. М. 1980. Т. 1.
11. Антология гендерной теории. Сб. пер. / Сост. и комментарии Е.И. Гаповой и А.Р. Усмановой. Минск: Пропилеи, 2000. 384с.
12. Анциферова Л.И. Личность с позиции динамического подхода // Психология личности в социалистическом обществе. Личность и её жизненный путь. / Ред. Б.Ф.Ломов, К.А.Альбуханова-Славская. М.: Наука, 1990. С. 7-17.
13. Анциферова Л.И. Некоторые вопросы исследования личности в современной психологии капиталистических стран // Теоретические проблемы психологии личности / Отв. ред. Е.В.Шорохова. М.: Наука, 1990. С. 278-317.
14. Анциферова Л.И Психология самоактуализирующейся личности в работах Абрагама Маслоу // Вопр. психологии. 1973. № 4. С. 173-180.
15. Аргайл М. Психология счастья: Пер. с англ. М.: Прогресс, 1990. 336 с.
16. Асмолов А.Г. Основные принципы психологического анализа в теории деятельности // Вопр. психологии. 1982. № 2. С. 14-27.
17. Асмолов А.Г. Психология индивидуальности: Методологические основы развития личности в историко-эволюционном процессе: Учебно-метод. пособие. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1986. 96 с.
18. Ассаджоли Р. Самореализация и психические расстройства // Психосинтез: теория и практика. М.: Refl-Book, 1994. С. 27-51.
19. Ашмарин Б.А. Теория и методика педагогических исследований в физическом воспитании. М.: Физкультура и спорт, 1978. С. 46-49.
20. Байтингер О.Е. Возможности профессионального развития в зрелом воздасте // http://www.uhr.ru/index/jobmarket/oll/5208,0.html.
21. Балл Г.А. Концепция самоактуализации личности в гуманистической психологии. Киев Донецк: Ровесник, 1993. 32с.
22. Баклицький І.О. Психологія праці. Посібник. Л.: Видавничий центр Льв. нац. ун-ту ім..І.Франка, 2004. 504 с.
23. Батищев Г.С., Бекешкина И.Э. Смысл жизни и нравственная самореализация // Жизненный путь личности. Киев, 1987. С. 135-141.
24. Бендас Т.В. Гендерные исследования лидерства // Вопр. психологии. 2000. - №1. С. 87-95.
25. Берн Э. Люди, которые играют в игры. Минск: Современный литератор, 2000. 320 с.
26. Берн Ш. Гендерная психология. СПб.: Прайм-ЕВРОЗНАК, 2001. 320 с.
27. Беседин А.Н., Липатов И.И., Тимченко А.В., Шапарь Б.В. Книга практического психолога: В 2-х т. Х.: РИП Оригинал”, 1996. 302 с.; 424 с.
28. Бех І.Д. Духовні цінності в розвитку особистості. // Пед. i психологія. 1997. - № 1. C. 130-137.
29. Бехтерев В.М. Бессмертие человеческой личности как научная проблема // Избранные труды по психологии личности: В 2 т. / Под ред. Г.С.Никифорова, Л.А.Коростылёвой. СПб. 1999. Т. 1: Психика и жизнь.
30. Битянова Н.Р. Психология личностного роста: Практическое пособие по проведению тренингов личностного роста психологов, педагогов, социальных работников. М.: Международная педагогическая академия, 1995. 67с.
31. Бовуар Сімона де. Друга стать: Перекл. з французької Н.Воробйової, П.Воробйова, Я.Собко: В 2 т. -К.: Основи, 1994.- Т. 1. 390 с., 1995. - Т. 2. 392 с.
32. Богатырёва Е. Секреты женской психологии. СПб.: Питер Пресс, 1996. 192 с.
33. Бодалев А.А. О перспективах использования идей А. Маслоу при решении некоторых проблем акмеологии // Мир психологии. 1998.-№ 2 (14). С. 217-221.
34. Бодалев А.А. Психология о личности. М.: Изд-во МГУ, 1988. 187 с.
35. Бодалёв А.А., Столин В.В. Общая психодиагностика. СПб.: Изд-во Речь”, 2000. С. 346-359.
36. Бондаренко А.Ф. Социальная психотерапия личности. К.: КГПИИЯ, 1991. 189с.
37. Борисова Е.М. О роли профессиональной деятельности в развитии личности // Психология формирования и развития личности / Под ред. Л.И.Анцыферовой. М.: Наука, 1980. С. 159-177.
38. Борисова Н.В. Развитие функции самореализации личности. http://borytko.nm.ru/papers/subject5_1/borisova.htm
39. Боришевський М.Й. Психологічні механізми розвитку особистості // Педагогіка i психолопія. 1996. № 3/12 К.: Пед.думка, 1996. С.26-33.
40. Братусь С.Б. К проблеме развития личности в зрелом возрасте // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 14. Психология. 1980. №2. С. 3-13.
41. Братченко С. Экзистенциально-гуманистический подход Джеймса Бюджентала: человек в поисках самого себя. // Психологические проблемы самореализации личности. С.-Пб., 1998. Вып.2. С.56-66.
42. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психодиагностике. - СПб.: Издательство «Питер», 2000. 528 с.
43. Бучек Л.І. Аналіз емоційної стійкості як прояву особливостей саморегуляції i особистості.: Автореф. дис. на здобуття вч. ст. канд. психол. наук. К., 1994. 20с.
44. Бэрон Р., Ричардсон Д. Агрессия. СПб.: Издательство «Питер», 2000. С. 220-225, 270-275.
45. Бызова В.М. Самоактуализация представителей коми и русского этносов // Психол. журнал. 1997. № 1. С. 61-69.
46. Варламова Е.П., Михайлова Ю.Н. Жизненный путь как творческий акт // Психологические проблемы самореализации личности. Вып. 3 / Под ред. Л.А.Головей, Л.А.Коростыстылёвой. СПб. 1999. С. 112-121.
47. Василюк Ф.Е. Психология переживания: анализ преодоления критических ситуаций. М.: МГУ, 1984. 200 с.
48. Василюк Ф.Е. От психологической практики к психотехнической теории // Моск. психотерапевтический журнал. 1992. - №1. С.15-32.
49. Васильева О.С., Демченко Е.А. Изучение основных характеристик жизненной стратегии человека // Вопросы психологии. 2001. № 5. С. 74-85.
50. Ведин И.Ф. Бытие человека: деятельность и смысл / М-во внутр. дел Латв. ССР Риж. отд-пие Мин. Высш. шк. МВД СССР. Рига: Зинатне, 1987. 211 с.
51. Весельницкая Е. Женщина в мужском мире. Санкт-Петербург. "ИМПАКС", 1993. 125 с.
52. Вівчарик Т.П., Дмитренко А.К. Методи діагностики та формування установок на самореалізацію у молодих жінок. Чернівці: Прут, 1999. 56 с.
53. Вівчарик Т.П. Психологічні механізми самореалізації жінки (на прикладі жіночої молоді, включеної у творчу професійну діяльність). Автореф. дис. канд. психол. наук: 19.00.01 / Нац. ун-т ім. Т.Шевченка. К., 2000. 17 с.
54. Виноградова Т.В., Семёнов В.В. Сравнительное исследование познавательных троцессов у мужчин и женщин: роль биологических и социальных факторов // Вопросы психологии. 1993. № 2. С. 63-71.
55. Виткин Дж. Женщина и стресс. СПб.: Питер-Пресс, 1996. 320 с.
56. Виткин Дж. Правда о женщинах (14 мифов, сочиненных мужчинами). СПб.: Питер Пресс, 1996. 256 с.
57. Волкова Л. Женщина и карьера. - СПб.: Питер Паблишинг, 1997. - 288 с.
58. Гаврилица О. А. Чувство вины у работающей женщины // Вопр. психологии. 1998. №4. С. 65-70.
59. Гасюк М.Б. Психологічні особливості самоактуалізації сучасної жінки. Автореф. дис. ...канд. психол. наук: 19.00.07 / Прикарпатський ун-т ім. В.Стефаника. Івано-Франківськ, 2003. 20 с.
60. Гендерные истории восточной Европы: Сб. ст. Мн.: ЕГУ, 2002. 416 с.
61. Гендерные тетради. Вып. Второй. СПб. филиал Института социологии РАН (Труды: Материалы текущих исследований). СПб., 1999. 108 с.
62. Ґілліґан К. Іншим голосом. Психологічна теорія і розвиток жінки // Незалежний культурологічний часопис Ї”/ Гендер: фемінність, маскулінність. 2003. №27. С. 6-26.
63. Гиндилис Н.Л. Аналитическая психология К.Г. Юнга: понимание самости // Вопросы психологии. 1997. № 6. С. 89-95.
64. Гиндилис Н.Л. Процесс индивидуации как "путь к себе" // Психол. журнал. 1996.-Т. 17, № 1. С. 52-60.
65. Говорун Т.В. Сучасне юнацтво: проблеми статевої самоідентифікації // Вісник Київського університету ім. Т.Шевченка. 1998. Вип. 5. С. 68-72.
66. Говорун Т.В. Соціалазація статі як фактор розвитку «Я-концепції». Автореф. дис. ... докт. психол. наук: 19.00.07 / Національний педагогічний ун-т ім.М.П.Драгоманова. Київ, 2002. 35 с.
67. Гримшой Джин. Идея "женской этики" // Феминизм: Восток. Запад. Россия. М.: Наука. Издательская фирма "Восточная литература", 1993. С. 8-123.
68. Грошев И.В. Полоролевые стереотипы в рекламе // Психологический журнал. 1998. Т. 19, №3. С. 119-133.
69. Груздева С.Б., Чертихина Э.С. Советские женщины: труд, семья, свободное время. М.: Знание, 1985. 64 с.
70. Гундертайло Ю.Д. Особистісна міфологія (до icтopiї концепції) // Практична психологія та соціальна робота. 1998. № 6-7. С. 11-14.
71. Дацишина І.А. Психологічні аспекти смислу життя // Вісник Київського університету ім. Т.Шевченка. 1998. Вип. 6. С. 32-35.
72. Джонсон Р. Она. Глубинные аспекты женской психологии: Перевод с англ. Харьков: Изд-во "Фолио", М.: Институт общегуманитарных исследований, 1996. 124 с.
73. Дмитренко А.К., Вівчарик Т.П. Ціннісні орієнтації молодих жінок // Демографічна ситуація в Карпатському peгioнi: реальність, проблеми, прогнози на XXI столптя. — матеріали Міжнар. наук.-практ. конф-ції: 15-18 травня 1998 р. Чернівці Київ, 1998. С. 252-256.
74. Долінська Ю.Г. Самоактуалізація особистості майбутнього психолога у процесі професійної підготовки. Дис. ... канд.. психол. наук., 19.00.07 педаг. та вікова психологія. - Національний пед.ун-т ім..М.П.Драгоманова. - К., 2000.
75. Елисеев О.П. Практикум по психологи личности. СПб.: Питер, 2001. 560 с.
76. Женская психология. Состав. Н.А. Литвинцева. А/О "Бизнес-школа "Интел-Синтез" Москва: Производств.-издательский комбинат ВИНИТИ, 1994. 318 с.
77. Женщина на работе. Конфликты и стрессы: умение их преодолеть. Ростов-на-Дону: Изд-во "Феникс", 1996. 480 с.
78. Женщины в бизнесе: Реф. сб. / РАМ Ин-т науч. информ. по обществ, наукам: Отв. ред. Павлова М.А. М., 1993. 84 с.
79. Жид П. Гражданское положение женщины с древнейших времен: Перев. с франц. Москва. 1902. 480 с.
80. Жизненный путь личности (вопросы теории и методологии социально-психологического исследования) / Отв. ред. Л.В.Сохань. К.: Наукова думка, 1989. 290 с..
81. Жизненный путь личности. Киев, 1987. 348 с.
82. Занюк С. Психология мотивации. К.: Эльга-Н, Ника-Центр, 2001. 352 с.
83. Зеер Р. Кризисы профессионального становления личности // Психологический журнал. 1986. Т. 18, №6. С. 35-44.
84. Зейгарник Б.В. Теории личности в зарубежной психологии М.: Кзд-во Моск. ун-та, 1982. 128с.
85. Зеленов Л.А. Становление личности. Горький: Волго-Вятс. кн. изд-во, 1989. 166 с.
86. Иванов В.П. Человеческая деятельность - познание - искусство. К.: Наукова думка, 1977. 164 с.
87. Ильин Е.П. Мотивы человека: теория и методы изучения. Киев: Вища школа, 1988. 292 с.
88. Каган В.Е. Семейные и полоролевые установки у подростков// Bопpocы психологии, 1987. № 2. С. 54-61.
89. Каган В.Е. Стереотипы мужественности-женственности и "образ Я" // Bопpocы психологи. 1989. С. 53-62.
90. Каган М.С. Человеческая деятельность (Опыт системного анализа). М., Политиздат, 1974. 328 с.
91. Казмиренко В.П. Социльная психология организаций: Монография. К., МЗУУП, 1993. 384 с.
92. Калина Н.Ф. О самоактуализации личности (Вместо послесловия) // Маслоу А. Психология бытия. -"Рефл-бук", "Ваклер", 1997. -С. 283-300.
93. Калина Н.Ф. Юнгианский анализ личного мифа // Журнал практикующего психолога. 1997. № 3. С. 104-120.
94. Калошин В.Ф. Самоактуалізація викладача // Практична психологія та соціальна робота. 2000. - № 1. С. 7-9.
95. Кальницька К. О. Teopiя мотивації А. Маслоу // Практична психологія та соціальна робота. 1998. № 3. С. 36-38.
96. Келасьев В.Н. Трудности самореализации творческой личности в современных условиях // Молодежь в условиях социально-экономических реформ. СП., 1995. Вып. 1. С. 67-69.
97. Ковальчук М. Історична доля жінок України // Зб. наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. / За ред. Максименка С.Д. К. 2001. т.ІІІ, ч.3. С. 90-96.
98. Коган Л.Н. Человек и его судьба. М: Мысль, 1988. 283 с.
99. Колісник О.П. Психохолістичний та психотрансперсональний ступені духовного розвитку // Актуальні проблеми психології. Том І: Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія. К.: Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України. 2004. Част. 7. С. 121-124.
100. Колокольчик Н. Ключи от женского счастья. СПб: Питер, 1999. 224 с.
101. Кон И.С. Категория "Я" в психологии // Психол. журнал. 1981. № 3. С. 67-79.
102. Кон И С. Открытие "Я". М.: Политиздат, 1978. 367 с.
103. Кон И.С. Ребенок и общество // Историко-этнографическая перспектива / АН СССР Ин-т этнографии им. Н.Н.Миклухо-Маклая. М.: Наука, 1988. 270 с.
104. Коростылёва Л.А. Особенности стратегий самореализации и стили человека // Психологические проблемы самореализации личности. Вып. 4. СПб. 2000. С.47-61.
105. Коростылёва Л.А. Уровни самореализации личности // Психологические проблемы самореализации личности. Вып. 4. СПб. 2000. С. 21-46.
106. Кравченко Л.С. Жизненный выбор личности (психологический анализ): Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01 / АН СССР Ин-т психологии М., 1987. 21с.
107. Крайг.Г. Средняя взрослость // Психология развития. СПб.: Питер, 2001. С. 743-825.
108. Крайнюк М.В. Сімейне благополуччя як умова психічного здоров’я особистості // Зб. наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д. К. 2001. т.ІІІ, ч.3. С. 110-114.
109. Крипнер С., де Карвало Р. Проблема метода в гуманистической психологии // Психол. журнал. 1993. Т. 14, № 2. С. 113-126.
110. Kpicтевa Ю. Stabat mater // Антологія світової літературно-критичної думки XX ст. / за ред. М. Зубрицької. Львів: Літопис, 1996. С. 497-509.
111. Кроль В.М. Психофизиология человека. Спб.: Питер, 2003. С. 216-298.
112. Кроник А.А. Психологические основания индивидуальных стилей личности // Стиль жизни. Киев, 1982.
113. Культура жизни личности / Проблемы теории и методологии социально-психологических исследований. - К.: Вища школа, 1988. - 184 с.
114. КуперДж. Энциклопедия символов. М., 1995. С.101-110.
115. Лавриненко Н. Самореализация женщины в семье и обществе. К.: ?Наукова думка, 1997. -
Лактионова Г.М. Женское образование: право на настоящее, право на будущее // Практична психологія та соціальна робота. 1998. № 10. С. 17-20.
116. Лактионова Г.М. Социально-педагогическая работа с женской молодежью в крупном городе: теоретико-методические основы: [Монография]. К.: Укр. Центр духовной к-ры, 1998. 326 с.
117. Ландрам Дж. Профили гениев. Тринадцать женщин, которые изменили мир. Серия "Исторические силуэты". Ростов-н/Д: издательство "Феникс", 1997. 640 с.
118. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. М.: Политиздат, 1975. 304 с.
119. Леонтьев Д.А. Симбиоз и адаптация или автономия и трансценденция: выбор личности в непредсказуемом мире // http://institut.smysl.ru/article/4.php.
120. Леонтьев Д.А. Развитие идеи самоактуализации в работах А. Маслоу // Вопросы психологии. 1987. № 3. С 150-158.
121. Леонтьев Д.А. Самореализация и сущностные силы человека. С. 157-161.