ПРОФІЛАКТИКА ПЛАЦЕНТАРНОЇ НЕДОСТАТНОСТІ У ЖІНОК, ЯКІ БАГАТО НАРОДЖУЮТЬ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ім. П.Л. ШУПИКА

УДК 618.36-084:616-055.28

ОВАЄД КРЕЙШ

ПРОФІЛАКТИКА ПЛАЦЕНТАРНОЇ НЕДОСТАТНОСТІ У ЖІНОК, ЯКІ БАГАТО НАРОДЖУЮТЬ

14.01.01 - акушерство та гінекологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
доктор медичних наук,
професор Романенко Т.Г.
Київ -2007

ЗМІСТ
Стор.
СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 4
ВСТУП 6
РОЗДІЛ 1
ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ:
ПРОФІЛАКТИКА ПЛАЦЕНТАРНОЇ НЕДОСТАТНОСТІ У ЖІНОК, ЯКІ БАГАТО НАРОДЖУЮТЬ 10
1.1. Фактори ризику розвитку плацентарної недостатності у жінок, які багато народжують 10
1.2. Сучасні методи профілактики, діагностики та лікування плацентарної недостатності 23
РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ 31
РОЗДІЛ 3
КЛІНІКО-СТАТИСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЛАЦЕНТАРНОЇ НЕДОСТАТНОСТІ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ПАРИТЕТУ 42
РОЗДІЛ 4
ОСОБЛИВОСТІ ПЕРИНАТАЛЬНИХ, ГЕМОСТАЗІОЛОГІЧНИХ І ГЕМОДИНАМІЧНИХ ЗМІН У ЖІНОК, ЯКІ БАГАТО НАРОДЖУЮТЬ 57
4.1. Клінічний перебіг предгравідарного періоду, вагітності,
пологів і стану немовлят 57
4.2. Функціональний стан фетоплацентарного комплексу у жінок, які багато народжують 69
4.3. Особливості гемостазіологічних і гемодинамічних порушень у жінок, які багато народжують 79
РОЗДІЛ 5
ПРОФІЛАКТИКА ПЛАЦЕНТАРНОЇ НЕДОСТАТНОСТІ У ЖІНОК, ЯКІ БАГАТО НАРОДЖУЮТЬ 88
5.1. Вплив запропонованої методики на функціональний стан фетоплацентарного комплексу 88
5.2. Гемостазіологічні та гемодинамічні зміни на тлі запропонованої методики 98
5.3. Акушерські і перинатальні наслідки розродження
у жінок, які багато народжують 105
РОЗДІЛ 6
ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ 118
ВИСНОВКИ 129
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 131
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 132

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ААТ - агрегаційна активність тромбоцитів;
АП артерія плоду;
АТ - артеріальний тиск;
АТ III - антитромбін III;
АФ - активність фибрінази;
ДРП дихальні рухи плоду;
Е естріол;
СЗРП синдром затримки розвитку плода;
ІР індекс резистентності;
Кр - кортизол;
КТГ кардіотокографія;
МА маткові артерії;
ОНВ об’єм навколоплідних вод;
ОЦЕ - об’єм еритроцитів, що циркулюють;
ОЦК - об’єм крові, що циркулює;
ОЦП - об’єм плазми, що циркулює;
ПГ - прогестерон;
ПДФ - продукти деградації фібрин-фібриногену;
ПІ - протромбіновий індекс;
ПЛ плацентарний лактоген;
РАП рухова активність плоду;
САМ середньомозкова артерія;
СДВ КШК систолічне-діастолічне відношення кривих
швидкостей кровотоку;
СП структура плаценти;
ТП тонус плоду;
ТПГ - толерантність плазми до гепарину;
ТЧ - тромбіновий час;
УЗД - ультразвукове дослідження;
ЦВТ - центральний венозний тиск;
ЦНС центральна нервова система;
ЦПВ церебрально-плацентарне відношення;
ХГЛ хоріонічний гонадотропін людини;
ЧРП - час рекальцифікації плазми;
ЧСС - частота серцевих скорочень;
ФАК - фібринолітична активність крові;
ПН плацентарна недостатність;
ВЕ - дефіцит/надлишок основ;
СО2 - загальний вміст вуглекислого газу;
НСО2 - істинні бікарбонати;
рСО2 - парціальний тиск вуглекислого газу;
sВС - стандартний бікарбонат;
sВЕ - стандартні надлишкові основи;
рО2 - кисневе насичення крові.

ВСТУП
Актуальність теми. Питання акушерської та перинатальной патології у жінок, які багато народжують є досить актуальними для країн з високим рівнем народжуваності, в тому числі й у Сирії. Загальновідомим є той факт, що жінки після третіх пологів становлять групу високого ризику по розвитку різних ускладнень вагітності й пологів [38, 72]. Серед основних причин такої ситуації виділяють високий рівень супутньої екстрагенітальної патології, незадовільне економічне становище, психоемоційна напруга й ін. [67, 104, 124].. Незважаючи на наявні публікації в сучасній літературі по проблемі вагітності й пологів у жінок, які багато народжують не можна вважати всі питання повністю вирішеними.
Так, на наш погляд, однієї з найбільш невирішених завдань даного наукового напрямку є розвиток плацентарної недостатності (ПН) у цій групі вагітних. Основними факторами ризику розвитку цієї патології вважаються екстрагенітальна патологія, інтраамніальне інфікування, анемія вагітних, прееклампсія та ін. [51, 53].
Проблема ПН є однієї з найбільш актуальною в сучасному акушерстві [41, 99]. Незважаючи на те, що велика кількість науковців у нашій країні й за кордоном працюють над пошуком нових діагностичних і прогностичних критеріїв цієї форми акушерської патології зі спільною розробкою методів її профілактики, а також нових більш ефективних схем її медикаментозної корекції, частота порушень у системі мати-плацента-плід щорічно зростає й становить 60-70% [51, 21].
Це обумовлено, з однієї сторони високим рівнем соматичної патології й ускладненнями гестації в цій групі жінок, а з іншого боку - відсутністю конкретних практичних рекомендацій з даного питання. Усе це в сукупності вказує на актуальність досліджуваного наукового питання - зниження частоти розвитку плацентарної недостатності у жінок, які багато народжують.

Мета й завдання наукового дослідження.
Метою наукового дослідження є зниження частоти розвитку плацентарної недостатності та перинатальних втрат у жінок, які багато народжують на підставі вивчення результатів клініко-ехографічних, допплерометричних, ендокринологічних, гемостазіологічних і гемодинамічних особливостей, а також розробки та впровадження у клінічну практику комплексу лікувально-профілактичних заходів.
Для рішення даної мети були поставлені наступні завдання:
1. Вивчити особливості клінічного перебігу плацентарної недостатності з урахуванням паритету пологів.
2. З’ясувати основні особливості функціонального стану фетоплацентарного комплексу у жінок, які багато народжують.
3. Оцінити характер гемостазіологічних і гемодинамічних порушень у жінок, які багато народжують без та при розвитку в них плацентарної недостатності.
4. Дослідити акушерські та перинатальні наслідки розродження у жінок, які багато народжують.
5. Розробити, впровадити та оцінити клінічну ефективність комплексу лікувально-профілактичних заходів та практичних рекомендацій щодо зниження частоти плацентарної недостатності в жінок, які багато народжують.
Наукова новизна одержаних результатів. Уперше вивчені порівняльні аспекти частоти, структури, терміни розвитку та клінічного перебігу ПН в жінок у залежності від паритету.
Уперше встановлений взаємозв’язок клінічних, ехографічних, ендокринологічних, функціональних, гемостазіологічних і гемодинамічних особливостей у жінок, які багато народжують в залежності від наявності плацентарної недостатності. Це дозволило розширити наявні дані про патогенез ПН в цій групі пацієнток, а також науково обгрунтувати та впровадити у клінічну практику комплекс лікувально-профілактичних заходів щодо зниження частоти цієї патології та покращення акушерських та перинатальних наслідків розродження.
Практичне значення одержаних результатів. Уточнені особливості преморбидного фону, клінічного перебігу вагітності і пологів, частоти, структури, терміну розвитку і клінічні прояви плацентарної недостатності в жінок, які багато народжують. Встановлені основні фактори ризику розвитку плацентарної недостатності в жінок, які багато народжують.
Розроблений і впроваджений комплекс лікувально-профілактичних заходів щодо зниження частоти плацентарної недостатності в жінок, які багато народжують на підставі використання протягом вагітності комплексу антигомотоксичних препаратів, аспірину та гідроксіетілкрохмалю.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Виконана науково-дослідна робота є фрагментом наукової роботи кафедри акушерства, гінекології та перинатології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика Прогнозування, профілактика, лікування і реабілітація порушень репродуктивної функції жінок на сучасному етапі” № державної реєстрації: 0101 U007154.
Об'єкт дослідження плацентарна недостатність у жінок, які багато народжують.
Предмет дослідження стан системного гемостазу і гемодинаміки; функціональний стан та ендокринологічна функція фетоплацентарного комплексу у вагітних жінок, які багато народжують.
Методи дослідження - клінічні, ехографічні, ендокринологічні, функціональні, гемостазіологічні, гемодинамічні і статистичні.
Особистий внесок здобувача. Планування і проведення всіх досліджень виконано за період із 2003 по 2006рр. Автор провів клініко-лабораторне і функціональне обстеження 300 жінок, з яких 100 жінок, які багато народжують, отримували різні профілактично-лікувальні методики. Самостійно проведено забір і підготовку біологічного матеріалу. Дослідження виконані безпосередньо автором та за його участю.
Автор розробив практичні рекомендації щодо зниження частоти плацентарної недостатності в жінок, які багато народжують. Статистична обробка отриманих даних проведена виключно автором.
Апробація результатів дисертації. Основні положення, висновки та практичні рекомендації дисертаційної роботи доповідались і обговорювались на науково-практичних конференціях: ”Актуальні питання репродуктології” (Київ, 2005, 2006), Актуальні питання сучасного акушерства” (Тернопіль 2005, 2006), Актуальні питання перинатології” (Львів 2005), засіданні пленуму акушерів-гінекологів України (Львів, жовтень, 2005), засіданні асоціації акушерів-гінекологів Сірії (вересень 2005р.); на засіданні асоціації акушерів-гінекологів Київської області (червень 2006 р.), а також на засіданні проблемної комісії «Акушерство та гінекологія» Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика (грудень 2006 р.).
Публікації. За темою кандидатської дисертації опубліковано 3 наукових роботи, усі в журналах та збірниках, затверджених переліком ВАК України, причому 2 - самостійні.
Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 142 сторінках, складається з вступу, огляду літератури, розділу методів дослідження і лікування, трьох розділів власних досліджень, їх обговорення, висновків і списку використаних джерел, що включає 188 джерел, з них 106 кирилицею і 82 латинкою. Робота ілюстрована 60 таблицями і 47 рисунками.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Частота декомпенсованих форм ПН зростає в міру паритету: у першородящих - 16,0%; у повторнородящих - 32,0% і у жінок, які багато народжують - 42,0%. В структурі ПН у першородящих переважає компенсована форма (62,0%); у повторнородящих субкомпенсована (46,0%) та декомпенсована (28,0%); у жінок, які багато народжують, частіше зустрічається декомпенсована (42,0%) та субкомпенсована (32,0%). Клінічні симптоми ПН жінок, які багато народжують діагностуються у 20-28 тижнів (34,0%), у 29-32 тижнів (40,0%) і в 33-35 тижнів (24,0%).
2. Компенсовані ехографічні зміни функціонального стану фетоплацентарного комплексу у жінок, які багато народжують напередодні розродження складають 44,0%; субкомпенсовані - 20,0% і декомпенсовані - відповідно в 10,0%. Зміни матково-плацентарно-плодового кровотоку характеризуються посиленням кровотока в судинах пуповини і матки при одночасному зниженні у плода. Дисгормональні порушення проявляються зменшенням рівня естріолу, прогестерону, хоріонічного гонадотропіну і плацентарного лактогену на тлі одночасного збільшення вмісту кортизолу.
3. Гемостазіологічні порушення у жінок, які багато народжують починаються з 18-20 тижнів і стосуються тромбоцитарної ланки гемостазу (зниження числа тромбоцитів при одночасному збільшенні їх спонтанної агрегації) і активності факторів «внутрішнього» шляху згортання крові (збільшення протромбинового індексу й скорочення активованого часткового тромбопластинового часу). У 28-30 тижнів додатково відбувається зниження антикоагулянтного потенціалу крові (зменшення вмісту антитромбіну ІІІ і збільшення вмісту фібриногену), що можна трактувати як хронічний синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання, на фоні якого підвищений ризик розвитку плацентарної недостатності.
4. У жінок, які багато народжують, має місце стійка тенденція до зниження всіх показників центральної гемодинаміки (28-30 тижнів) і зміни кислотно-основного стану крові (18-20 тижнів) вбік метаболічного ацидозу, на що вказує дефіцит основ і зниження рівня істинного бікарбонату. Зазначений ацидоз частково компенсується збільшенням парціального тиску О2 і насичення їм гемоглобіну з одночасним зниженням насичення крові вуглекислотою, що обумовлено переважанням грудного типу подиху.
5. Розродження жінок, які багато народжують характеризується високою частотою передчасного розрива плодових оболонок (48,0%); аномалією пологової діяльності (42,0%) і акушерських кровотеч (32,0%), що приводить до високого рівня кесаревих розтинів (34,0%), а в структурі показань ведучими є неефективне лікування гострої гіпоксії на фоні хронічної плацентарної недостатності (41,2%).
6. Перинатальні наслідки розродження у жінок, які багато народжують характеризуються високою частотою інтранатальної асфіксії (32,0%), затримкою розвитку плоду (26,0%) і пологовим травматизмом (8,0%). У ранньому неонатальному періоді має місце значний рівень постгіпоксичної енцефалопатії (24,0%); реалізації внутрішньоутробного інфікування (12,0%); геморагічного синдрому (8,0%) і гіпербілірубінемії (6,0%). Сумарні перинатальні втрати складають 80,0‰.
7. Впровадження запропонованих лікувально-профілактичних заходів дозволяє знизити частоту різних форм плацентарної недостатності (з 42,0% до 26,0%) і одночасно збільшити рівень компенсованої форми (з 37,6% до 57,1%) на тлі відсутності декомпенсованої форми плацентарної недостатності. А перинатальні наслідки розродження свідчать про ефективність запропонованої методики: зниження частоти інтранатальної асфіксії (з 30,0% до 14,0%), затримки розвитку плода (з 26,0% до 16,0%), родового травматизму (з 6,0% до 2,0%) та перинатальних втрат (з 80,0‰ до 40,0‰).

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. З метою зниження частоти і ступеня виразності плацентарної недостатності у жінок, які багато народжують, необхідно використовувати в 12-14; 22-24 і в 36-38 тижнів антигомотоксичні препарати Коензим композитум і Плацента композитум за наступною схемою: по 1 ампулі (2,2мл) внутрім’язово через 1, 2, 3, 4 і 5 днів (всього на курс по 5 ін’єкцій протягом 20 днів). Додатково до цього в ціж терміни вагітності використовується препарат Гідроксіетілкрахмаль (Інфукол ГЄК) по 200,0 мл в/в через день, всього 5 введень.
2. З метою контролю за клінічним перебігом вагітності у жінок, які багато народжують необхідно динамічне використання ехографічних, допплерометричних, ендокринологічних, гемостазіологічних показників, а також основних параметрів кислотного-основного стану і центральної гемодинаміки.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамченко В.В. Активное ведение родов. - С.-Птб: Специальн. л-ра, 2004. 667 с.
2. Абрамченко В.В. Антиоксиданты и антигипоксанты в акушерстве. - СПб.: ДЕАН, 2001. 400 с.
3. Абрамченко В.В., Киселев А.Г., Орлова О.О. Ведение беременности и родов высокого риска. Ст-Птб, 2003. 186 с.
4. Айламазян Э.К. Неотложная помощь при экстремальных состояниях в акушерской практике. - Изд-во НГМА, 2005. 281 с.
5. Айламазян Э.К. Антиоксиданты в комплексной терапии позднего токсикоза беременных и связанной с ним хронической гипоксии плода // Акушерство и гинекология. - 2001. - № 3.-С. 30 - 34.
6. Айламазян Э.К., Палинка Г.К., Полякова Л.А. Клинико-неврологические и энцефалографические аспекты позднего токсикоза беременных // Акуш. и гинекол. - 2001. - № 6. - С. 17 - 20.
7. Аккер Л.В., Варшавський Б.Я., Ельчанинова С.А. Показатели оксидантного и антиоксидантного стресса у беременных с гестозом // Акуш.и гинекол. - 2000. - № 4. - С. 17 - 20.
8. Александров Л.С., Побединский Н.М., Размахина Н.И. Изменения некоторых биохимичеких и биофизических показателей при беременности, осложненной гестозом // Акушерство и гинекология. - 2004. - № 3.-С. 46 - 47.
9. Анастасьева В.Г. Морфофункциональные изменения фетоплацентарного комплекса при плацентарной недостаточности. Новосибирск, 2005. 506 с.
10. Астахов В.М. Застосування декомпресійних впливів в акушерській практиці // ПАГ. - 2005. - № 3. - С. 53 - 56.
11. Атаджанов Т.В., Гущин И.В., Ергина Т.П. Кислородтранспортная функция крови при позднем токсикозе у беременных с анемией // Акушерство и гинекология. 2002. - № 2. - С. 17 - 19.
12. Балуда В.П., Балуда М.В. О значимости восстановления гемостатического гомеостаза в тактике лечения больных при различных по этиологии заболеваниях // Физиология и патология гемостаза. - Полтава, 2001. - С. 24.
13. Белазі Н. Порівняльні аспекти акушерської і перинатальної патології у жінок, які повторно і багато народжують // Галицький лікарськ. вісник. - 2001. - № 1. - С. 90 - 91.
14. Белокриницкая Т.Е., Федосеева Н.А., Турков О.В. Факторы риска и пути профилактики развития хронической фетоплацентарной недостаточности // Актуальные проблемы медицинской практики. - Чита, 2003. - С. 14 - 16.
15. Белоусов Ю.Б., Моисеев В.С., Лепехин В.К. Клиническая фармакология и фармакотерапия . М.: Универсум, 2003. 296 с.
16. Бєсєдін В.М., Ляшенко С.А., Семеніна Г.Б. Пізній гестоз вагітності різного ступеня тяжкості: клінічне та патогенетичне значення гемостазіологічних порушень у плаценті // Експерим. та клін. фізіологія і біохімія. - 1997. - Т. 2. - С. 257 - 260.
17. Богатирьова Р.В., Венцківський Б.М., Дашкевич В.Є. Ведення вагітності та пологів при пізній прееклампсії, їх прогнозування, діагностика, лікування і профілактика / Метод. рекомендації. - К., 2001. 32 с.
18. Бурдули Г.М., Фролова О.Г. Репродуктивные потери. М.: Триада, 2004. 188с.
19. Валленберг Х.С.С. Профилактика преэклампсии: возможно ли это? // Акуш. и гинекол. - 2003. - № 5. - С. 52 - 54.
20. Василенко Л.В., Лернер Л.А. Некоторые аспекты патогенеза и диагностики плацентарной недостаточности //Вестн. Рос. ассоциац. акуш.-гинекол. - 2002. - № 2. - С. 98 - 100.
21. Вдовиченко Ю.П., Шадлун Д.Р., Бородавко Л.Г. Диференційований підхід до профілактики та лікування порушень у системі мати-плацента-плід // ПАГ. 2002 - № 2. - С. 72 - 74.
22. Ведение беременности и родов высокого риска. Руководство для врачей / Под ред. Т.Ю. Пестриковой. - М.: Сувенир, 2004. - 288 с.
23. Венцковский Б.М., Жегулович В.Г. Современные принципы лечения позднего токсикоза беременных // Лікування та діагностика. - 2003. - № 1. - С. 42 - 44.
24. Венцківський Б.М., Запорожан В.М., Сенчук А.Я. Гестози вагітних: навч посібник. - К.: Аконіт, 2002. 112 с.
25. Ветров В.В. Гомеостаз у беременных. // Акуш. и гинекол. - 2004. - № 2. - С. 12 - 14.
26. Вороненко Ю.В., Гульчій О.П., Литвинчук Л.В. Деякі особливості захворюваності жінок у періоді вагітності // ПАГ. - 2003. - № 6. - С. 77 - 79.
27. Гаврилов А.О. Эффекты гравитационного плазмафереза // Гематология и трансфузиология. - 1991. - № 9. - С. 6 - 8.
28. Герасимович Г.И. Плацентарная недостаточность // Здравоохранение. 2004. - № 9. - С. 12 - 17.
29. Герзанич С.О., Круть Ю.А. Хронобіологічні особливості функціонування стресреалізуючої і стрес-лімітуючої ланок нейроендокринної системи у вагітних з прееклампсією/ Зб. наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - К.: «Фенікс», 2001. - С. 146 - 147.
30. Гольдина О.А., Горбачевский Ю.В. Преимущество современных препаратов гидрооксиэтилированного крахмала в ряду плазмозамещающих инфузионных растворов // Вестник службы крови. 2003. - № 3. - С. 41 - 45.
31. Горяний В.А. Функціональний стан ренін-ангіотензін-альдостеронової, фетоплацентарної, антиоксидантної системи та перекисного окислення ліпідів у вагітних з НПГ-гестозом // ПАГ. - 2004. - № 1. - С. 31 - 32.
32. Громыко Г.Л., Шпаков А.О. Современные представления о механизмах регуляции кровообращения в плаценте при физиологической и осложненной беременности // Вестн. Росс. ассоц. акушеров-гинекологов. - 2005. - № 4. - С.35 - 41.
33. Губина-Вакулик Г.И., Карпенко В.Г. Микроскопические особенности плаценты при наличии у беременных плацентарной недостаточности // Медико-соц. проблеми сім’ї. - 2000. - Т. 5, № 4. - С. 32 - 35.
34. Дудченко А.А., Лаптєва Т.А., Маринчина І.М. Досвід застосування немедикаментозної терапії у комплексному лікуванні та профілактиці пізніх гестозів вагітних/ Зб.наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - К.: «Фенікс», 2001. - С. 254 - 257.
35. Єна Я.М. Корекція внутрішньосудинного мікрозсідання крові // Лікарська справа. - 2005. - № 1-2. - С. 20 - 25.
36. Жибургт Е.Б., Чечеткин А.В., Баранова О.В. Плазмозаменители на основе гидроксиэтилированного крахмала в клинической практике // Terra medica. - 2004. - № 1. - С. 16 - 18.
37. Жизневский Я.А. Основы инфузионной терапии. - Минск, 2004. 288 с.
38. Закиров И.З., Кепжаев Ш.О. Течение и исход беременности и родов у многорожавших женщин // Акушерство и гинекология. - 2005. - № 4. - С. 31 - 33.
39. Закирова Н.И. Материнская смертность в республике Узбекистан // Акушерство и гинекология. - 2004. - № 6. - С. 43 - 45.
40.Замкевич В.В. Медико-соціальні фактори ризику формування внутрішньоматкової гіпоксії плода та асфіксій новонароджених // ПАГ. - 2004. - № 3. - С. 23 - 25.
41. Запорожан В.М., Даниленко Н.І., Макулькін Р.Ф. Плацентарна недостатність та її вплив на плід // Одеський мед. журнал. - 2000. - № 4. - С. 82 - 84.
42. Зарубина Е.Н., Бермишева О.А., Смирнова А.А. Современные подходы к лечению хронической фетоплацентарной недостаточности // Вестн. Росс. ассоц. акушеров-гинек. - 2000. - №4. - С. 61 - 63.
43. Зильбер А.П., Шифман Е.М. Дебют гестоза: артериолоспазм или артериолодилятация? // Международн. мед. обзоры. - 2004. - № 5. - С. 342 - 345.
44. Зильбер А.П., Шифман Е.М., Павлов А.Г. Преэклампсия и эклампсия: клинико-физиологические основы и алгоритмы диагностики. - Петрозаводск, 1997. 52 с.
45. Ильенко Л.И. Проблема нарушений адаптации в единой системе "мать-новорожденный" и их коррекция: Автор. дисс. ... док. мед. наук. 14.00.01. М., 1997. 48 с.
46. Ісар С.Є., Юр’єва Л.М. Особливості гестаційного періоду, перебігу пологів та стану плода у жінок з фетоплацентарною недостатністю/ Зб. наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - К.: «Фенікс», 2001. - С. 303 - 305.
47. Исследование системы крови в клинической практике / Под ред. Г.И.Козинца, В.А.Макарова.-М.: Триада-Х, 2002. 480 с.
48. Камінський В.В. Стан системи мікроциркуляції при пізніх гестозах // ПАГ. - 1998. - № 3. - С. 61 - 63.
49. Клиническое руководство по ультразвуковой диагностике / Под ред.В.В.Митькова, М.В.Медведева. М : ВИДАР, 2003. - Т.2. 408 с.
50. Коломийцева А.Г. Поздние гестозы беременных // Вісник асоц.акушерів-гінекологів України. - 1999. - № 3. - С. 79 - 89.
51. Коломійцева А.Г., Діденко Л.В. Волемічні зміни у вагітних з плацентарною недостатностю // Зб.наукових праць Асоціації акуш.-гінекол. України. К., 2004, - С. 51 - 55.
52. Комышников В.С. Справочник по клинико-биохимической лабораторной диагностике: в 2 т.-Минск: Беларусь, 2000. 463 с.
53. Куркілов І.Ю. Сучасні методи лікування фетоплацентарної недостатності // ПАГ - 2005. - № 2. - С. 38 - 39.
54. Кулаков В.И., Прошина И.В. Экстренное родоразрешение. - Изд-во НГМА, 1996. 276 с.
55. Кулаков В.И., Серов В.Н., Абубакирова А.М. Интенсивная терапия в акушерстве и гинекологии. М.: МИА, 2003. 206 с.
56. Кулаков В.И., Фролова О.Г. Здоровье матери и новорожденного // Акуш. и гинекология. - 2004. - № 1. - С. 3 - 6.
57. Купновицький О.П. Клінічне значення мікроелементів при розвитку фетоплацентарної недостатності і гіпоксії плоду на фоні анемії вагітних: Автор. дис. ... канд. мед. наук. 14.01.01. - К., 2004, - 18 с.
58. Кустаров В.Н., Линде В.А. Гестоз: патогенез. симптоматика, лечение. - СПб.: Гиппократ, 2000. 160 с.
59. Ліпко О.П. Імуноморфологічні взаємовідносини у системі плацента-плід при пізньому гестозі // ПАГ. - 2005. - № 6. - С. 46 - 48.
60. Ліхачов В.К. Застосування серцевих глікозидів, інгібіторів ангіотензинпере-творюючого ферменту та антагоністів кальцію в комплексному лікуванні вагітних з нефропатією // ПАГ. - 2002. - № 4. - С. 79 - 83.
61. Линева О.И., Гильмиярова Ф.И., Спиридонова Н.В. Патогенетические основы профилактики гестозов в условиях экологического неблагополучия // Акушерство и гинекология. - 2001. - № 5. - С. 60 - 62.
62. Лычев В.Г. Диагностика и лечение диссеменированного внутрисосудистого свертывания крови. - М.: Медицина, 2003. 158 с.
63. Макацария А.Д., Мищенко А.Л. Вопросы циркуляторной адаптации системы гемостаза при физиологической беременности и синдром диссеминированного внутрисосудистого свертывания // Акушерство и гинекол. - 2001. - № 6. - С. 11-16.
64. Макацария А.Д., Мухитдинова Т.К., Мищенко А.Л. Патогенез, принципы профилактики и терапии различных видов коагулопатий в акушерской практике // Акушерство и гинекол. - 1997. - № 1. - С. 38 - 41.
65.Манасова Г.С. Патогенетичні основи формування, розвитку і лікування фетоплацентарної недостатності: Автореф.дис. ... канд. мед. наук. 14.01.01. - Вінниця, 1999. 18 с.
66. Меллина И.М., Тутченко Л.И., Павловская Т.Л. Профилактика позднего гестоза у больных гипертонической болезнью/ Зб. наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України.-К.: «Фенікс», 2001. - С. 426 - 428.
67. Махмудов А.М. Порушення у фетоплацентарному комплексі при залізодефіцитній анемії вагітних та їх корекція : Автореф. дис. ... канд. мед. наук. 14.01.01. - Харків, 2004. 17 с.
68. Минцер А.П. Новые информационные технологии в медицине // Журнал практического врача. - 2003. - №2. - С. 33 - 35.
69. Мурашко Л.Е., Юсупова Л.Н., Бурлев В.А. Объем транспорта кислорода у беременных с анемией и гестозом // Акушерство и гинекология. - 2001. - № 5. - С. 18 - 22.
70. Мухитдинова Т.К. Значение гемостазиологического скриннинга у беременных, рожениц и родильниц в условиях Узбекистана // Физиология и патология гемостаза. - Полтава, 2001. - С. 212.
71. Неотложное акушерство/ Под ред. Г.К.Степанковской, Б.М.Венцковского. К.: Здоров'я, 2003. - 412 с.
72. Нурі Салем Белазі. Особливості материнської летальності у жінок, які багато народжують // ПАГ. - 2004. - № 6.-С. 117 - 118.
73. Оразмуратова А.А. Диспансеризация многорожавших женщин в Туркменистане // Автореф. дисс. ... канд. мед. наук. 14.00.00. Л-д, 2003. 19 с.
74. Орлова В.С. Материнская смертность в регионе с высокой рождаемостью и пути ее снижения: Автореф. дисс. ... докт. мед. наук. М., 2004. 42 с.
75. Осадчая О.В., Назаренко Л.Г., Бобрицкая В.В. Клинические и гемодинамические аспекты применения периферических вазодилятаторов при гипертензии беременных // Акушерство и гинекология. - 2003. - № 2. - С. 16 - 20.
76. Павлова Т.В., Григоренко А.П., Павлова Л.А. Патоморфологические особенности фето-плацентарного барьера. // Вестн. Рос. ассоц. акуш. - гинекол. - 2003. - № 1. - С. 33 - 36.
77. Первулов М., Шулович В., Генбачев О. Влияние гипотензивных препаратов на метаболизм плацентарных белков // Акушерство и гинекология. - 2001. - № 4. - С. 50 - 52.
78. Пестрикова Т.Ю. Ведение беременности и родов высокого риска.М.: Сувенир, 2004. 146 с.
79. Пипкин Б. Определение преэклампсии проблемы и «ловушки» // Акушерство и гинекол. - 2003. - № 5. - С. 12 - 13.
80. Процепко О.О., Мазорчук Б.Ф. Про можливі причини зростання частоти анемії серед вагітних // ПАГ. - 2004. - № 1. - С. 77 - 78.
81. Радзинский В.Е. Проблемы материнской смертности в мировой перспективе // Вестн. акуш.-гинеколога. - 2003. - № 2. - С. 5 - 10.
82. Радзинский В.Е., Ордиянц И.М. Плацентарная недостаточность при гестозе // Акушерство и гинекология. - 2004. - № 1. - С. 11 - 16.
83. Репина М.А., Корзо Т.М., Папаян Л.П. Коррекция нарушений гемостаза при беременности. // Акуш. и гинекол. - 2003. - № 5. - С. 38 -45.
84. Руководство по безопасному материнству. М.: Изд-во "Триада-Х", 2004. 531 с.
85. Савельева Г.М., Шалина Р.И. Современные проблемы этиологии, патогенеза, терапии и профилактики гестозов // Акуш.и гинекол. - 2002. - № 5. - С. 3 - 6.
86. Садчиков Д.В., Василенко Л.В., Елютин Д.В. Гестоз. - Саратов, 2003. 228 с.
87. Семенина Г.Б. Вплив флавоноїдних глікозидів на гомеостаз вагітних. / Зб. наук. праць Асоціації акушерів-гінекологів України.-К.: «Фенікс», 2001. - С. 562 - 563.
88. Серов В.Н., Маркин С.А., Лубнин А.Ю. Эклампсия. Руководство для врачей. - М.: Мединформ агентство, 2002. 464 с.
89. Серов В.Н., Стрижаков А.Н., Маркин С.А. Руководство по практическому акушерству. М.: МИА, 2004. 436 с.
90. Сидорова И.С. Поздний гестоз. М., 2003. 222 с.
91. Современные аспекты патогенеза, клинических проявлений и диагностики плацентарной недостаточности / Иванян А.Н., Крюковский С.Б., Гордиловская А.П. и др. // Вестн. Рос. ассоциации акуш. - гинекол. - 2003. - № 3.-С. 104 - 109.
92. Стрижаков А.Н., Мусаев З.М., Васечко Т.М. Гестозы/ Клинические лекции по акушерству и гинекологии/ Под ред. А.Н.Стрижакова, А.И.Давыдова, Л.Д.Белоцерковцевой. М.: Медицина, 2004. - С. 34 - 48.
93. Стрижакова Н.В., Дюгеев А.Н., Заварзина О.О. Современные аспекты так называемых поздних гестозов. // Вестн. Рос. асоц. акушеров-гинекол. - 2001. - № 1. - С. 84 - 87.
94. Талалаенко Ю.А. Изменения в состоянии белкового, жирового и гормонального обмена при беременности и их связь с развитием плацентарной недостаточности // Медико-социальные проблемы семьи. - 2002. - Т.4, № 2. - С. 77 - 84.
95. Токова З.З., Фролова О.Г. Эпидемиология позднего гестоза в РФ // Междунар. симпозиум «Актуальные вопросы диагностики, лечения и профилактики гестоза». - М-ва, 2000. - С. 10 - 11.
96. Федорова М.В., Маряшева Н.В., Алексеевский А.В. Хроническая плацентарная недостаточность: частота и причины возникновения // Акуш. и гинекол. - 2000. - № 8. - С. 16 - 20.
97. Фролова О.Г. Материнская смертность в Российской Федерации в 1995 году // Акушерство и гинекология. - 2003. - № 6. - С. 55 - 57.
98. Хамидов М.Х. Исход беременности и родов для плода и новорожденного у перво-, повторно- и многорожавших женщин // Акуш. и гинек. - 2004. - № 7. - С. 44 - 46.
99. Чайка В.К., Найкен Б.П., Трифонова О.Ф. Комплексна оцінка стану плода у вагітних з фетоплацентарною недостатністю при пізньому гестозі // ПАГ. - 2002. - № 3. - С. 66 - 67.
100. Чайка В.К., Резниченко Н.А. Особенности клинической характеристики женщин с поздним гестозом различной степени тяжести // Медико-социальные проблемы семьи. - 2004. - Т. 4, № 2. - С. 16 - 19.
101. Чернуха Е.А. Родовой блок. - М.: "Триада-Х", 2002. 533 с.
102. Шалина Р.И. Мембранные нарушения в патогенезе ОПГ-гестозов // Вестн. Рос. ассоциации акуш.-гинекол. - 2004. - № 1. - С. 36 - 43.
103. Шевченко О.А., Шлапак І.П., Ващук Ф.С. Корекція вегетативного тонусу при прееклампсії вагітності // ПАГ. - 2003. - № 5. - С. 72 - 73.
104. Шехтман М.М. Руководство по экстрагенитальной патологи у беременных. - М.: Триада”, 2005. 816 с.
105. Шифман Е.М. Преэклампсия эклампсия: Интенсивная терапия или профи-лактика? // Актуальн. проблемы критических состояний. - Петрозаводск, 2004. - С. 65 - 83.
106. Шифман Е.М. Преэклампсия, эклампсия, HELLP-синдром. - Петрозаводск: «ИнтелТек», 2002. 429 с.
107. Aley El Bindari Hammad. Women and health security // Wld Hlth Statist.Quart. - 2005. - V.49, 32. - P. 74 - 76.
108. Alisson Scott, Philip Owen. Recent advances in the aetiology and management of pre-eclampsia // Br.J.Hospital Med. - 2005. - V. 55, № 8. - Р. 476 - 478.
109. Arias F. Practical guide to high-risk pregnancy and delivery. Ed.2. St.Louis, Missuri. - 2002. - P. 385 - 412.
110. Benedetti T.J., Sarzyk P., Frost F. Maternal deseases // Obstet.Gynecol. - 2005. - V. 66, № 1. - P. 99 - 101.
11