ПРОКУРОРСЬКИЙ НАГЛЯД ЗА ПРАВООХОРОННОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ МИТНИХ ОРГАНІВ УКРАЇНИ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ

На правах рукопису

ЖИЛКА Іван Павлович

УДК 351.713.001 (477)

ПРОКУРОРСЬКИЙ НАГЛЯД
ЗА ПРАВООХОРОННОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ МИТНИХ ОРГАНІВ УКРАЇНИ

Спеціальність 12.00.07 адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник
ДОДІН Євген Васильович,
доктор юридичних наук,
професор

Одеса 2009

ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ І. Поняття та зміст правоохоронної діяльності митних органів ..13
1.1. Поняття правоохоронної діяльності митних органів України ..13
1.2. Зміст та стан законності в діяльності митних органів України 33
Висновки до першого розділу .53
РОЗДІЛ ІІ. ОРГАНІЗАЦІЯ, ФОРМИ І МЕТОДИ ПРОКУРОРСЬКОГО НАГЛЯДУ ЗА ПРАВООХОРОННОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ МИТНИХ ОРГАНІВ ..55
2.1. Прокурорський нагляд в системі державного контролю за діяльністю митних органів України ...........................55
2.2. Форми і методи прокурорського нагляду за дотриманням законності в правоохоронній діяльності митних органів України 81
2.3. Нагляд прокуратури в забезпеченні законності в загальній діяльності митних органів 112
Висновки до другого розділу 139
РОЗДІЛ ІІІ. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ФОРМ І МЕТОДІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОКУРАТУРОЮ ЗАКОННОСТІ В ДІЯЛЬНОСТІ МИТНИХ ОРГАНІВ 141
3.1. Удосконалення правового реагування правоохоронної діяльності митних органів 141
3.2. Представництво прокуратурою інтересів громадянина і держави в суді у справах про захист прав громадян і держави в митній сфері .155
3.3. Реагування на звернення громадян як засіб забезпечення законності в діяльності митних органів .167
Висновки до третього розділу ..175
ВИСНОВКИ ..178
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..186

ВСТУП
Актуальність теми. Соціально-політичні, економічні, правові та організаційні заходи перебудови економіки, подальша демократизація суспільства, виникнення нових форм господарювання, рівноправність різних форм власності обумовлюють зміни у функціонуванні багатьох галузей у сфері діяльності держави, зокрема й такої, як зовнішньоекономічна діяльність, значення якої постійно розширюється.
Інтеграція України у світове економічне суспільство має своєю кінцевою метою вільне переміщення товарів, послуг, об’єктів інтелектуальної власності, робочої сили і капіталу через території різних країн та усунення торговельних бар’єрів між ними. Але поки що держава в особі уповноважених органів вимушена захищати свої економічні інтереси, здійснювати правове регулювання суспільних відносин у зовнішньоекономічній діяльності, встановлювати певні правила переміщення товарів, предметів, послуг і транспорту через свої кордони та створювати механізм контролю за їх виконанням. Здійснення такого контролю обумовлює наявність суб’єктів уповноважених органів держави з відповідними контрольними функціями і об’єктивно-правових відносин, що виникають унаслідок переміщення (вивезення чи ввезення) товарів та транспортних засобів, валютних цінностей, послуг, об’єктів інтелектуальної власності. Головне місце серед них посідає система митних органів, на які згідно із ст. 11 Митного кодексу України (МКУ) покладається «безпосереднє здійснення митної справи». Система митних органів покликана забезпечити виконання таких функцій: регулятивної, фіскальної, правоохоронної та надання митних послуг (платних, безкоштовних) та функції підприємницької діяльності. Жодна із систем виконавчої влади не здійснює подібних, таких різних за значенням, спрямованістю і своєю правовою природою функцій, що обумовлює застосування при цьому різних за формою методів, способів та заходів повноважень. Всі вони тією чи іншою мірою відбивають втручання до сфери прав та інтересів суб’єктів митної справи, тому виконання вимог ст. 3 Конституції України, стосовно того, що «держава відповідає перед людиною за свою діяльність», обумовлює необхідність створення надійної системи гарантій захисту прав та інтересів учасників митної справи. Кожна функція митних органів потребує адекватних заходів захисту прав людини у митній справі, але практика митної справи свідчить, що найбільшої уваги стосовно захисту прав людини потребує виконання митними органами правоохоронної діяльності, оскільки митним органам при її здійсненні надано право застосування заходів кримінального і кримінально-процесуального, адміністративного, матеріального, дисциплінарного і фінансового примусу, використання різноманітних спецзасобів, службових собак, зброї. Ця різноманітність заходів, засобів, форм та методів правоохоронної діяльності митних органів потребує участі багатьох уповноважених органів та установ щодо забезпечення законності при їх застосуванні. Центральне місце серед них посідають органи прокуратури, оскільки вони відповідно до своїх повноважень, на відміну від інших суб’єктів нагляду (контролю), мають завдання забезпечити законність практично за всією сферою правоохоронної діяльності митних органів. Вступ України до Всесвітньої торговельної організації (ВТО), прийняття нового МКУ та набрання ним чинності з 1 січня 2004 р., приєднання Української держави до Рамкових стандартів безпеки та спрощення міжнародної торгівлі Всесвітньої митної організації (квітень 2005 р.) та інші кроки інтеграції до міжнародних митних правил, норм та стандартів, значно змінюють зміст правоохоронної діяльності митних органів (у першу чергу у відповідності до вимог Міжнародної конвенції про взаємну адміністративну допомогу у відтворенні, розслідуванні та порушенні митного законодавства від 09.06.1977 р.), що тягне зміну заходів прокурорського впливу на здійснення цієї діяльності. Цим обумовлено запропонування науково-обґрунтованих пропозицій щодо приведення рівня прокурорського нагляду за законністю здійснення митними органами правоохоронної діяльності. Враховуючи багатоаспектність правоохоронної діяльності митних органів, пошуку найбільш ефективних заходів прокурорського нагляду за нею, присвятити свої роботи як фахівці у галузі прокурорського нагляду, так і представники інших галузей науково-правового пізнання (адміністративного, кримінального процесу, митного права).
Однак, незважаючи на ці багаточисленні публікації, сучасні завдання оптимізації прокурорського нагляду за станом законності в правоохоронній діяльності митників досі залишаються невирішеними. По-перше, значна частина наукових розробок торкається вирішення проблем нагляду за провадженням дізнання у справах про контрабанду, залишаючи поза увагою нагляд за законністю юрисдикційної діяльності (провадження у справах про порушення митних правил, щодо здійснення спеціальних операцій із захисту митного кордону, що здійснюється іншими методами, заходами, засобами тощо). Поза увагою науковців залишилися питання законності в діяльності митної варти, експертних підрозділів тощо. Ніколи в юридичній літературі не порушувалися питання щодо забезпечення засобами прокурорського нагляду законності здійснення операцій, передбачених ст. 317 «Контрольовані поставки наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» та ст. 318 «Переміщення товарів під негласним контролем» Митного кодексу України.
Більшість наукових розробок із питань аналізу стану прокурорського нагляду за правоохоронною діяльністю митних органів було зроблено до прийняття Указу Президентом України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 31 жовтня 2008 р. «Про боротьбу з контрабандою і порушенням митних правил, координацію діяльності у цій сфері» від 12.11.2008 р. № 1030/2008, яким визначено, по-перше, місце Генеральної прокуратури та її органів у системі протидії порушенням митного законодавства; по-друге, внесено суттєві зміни до кримінальної політики щодо кваліфікаційних ознак контрабанди та її декриміналізації. Все це обумовлює актуальність теми дисертаційного дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в межах основних напрямів наукових досліджень Державної митної служби України, визначених Концепцією модернізації митної служби України, а також у відповідності до Концепції розвитку Державної митної служби України на період 20072011 р., Програми Держмитслужби України щодо протидії контрабанді на 2008 2009 рр., Програми науково-дослідних робіт Одеської національної юридичної академії на 20082010 р. та на виконання Наказу Генерального прокурора України «Про організацію роботи органів прокуратури у здійсненні нагляду за додержанням законів щодо прав і свобод громадян та захисту інтересів держави».
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства, що регламентує забезпечення законності в митній справі, практики його застосування, досягнень правової науки визначити поняття правоохоронної діяльності митних органів, її зміст і стан законності, організацію, форми і методи прокурорського нагляду за дотриманням законів у цьому виді діяльності митних органів, розробити пропозиції і рекомендації щодо удосконалення правового регулювання митної справи та посилення прокурорського нагляду за додержанням законності у правоохоронній діяльності митних органів.
Для досягнення поставленої мети в дисертації сформульовано та вирішені такі завдання:
розкрити поняття правоохоронної діяльності митних органів, її зміст та визначити її тенденції у процесі реформування їх завдань, які необхідно вирішити у зв’язку з інтеграцією митної системи України до світових митних правил, норм та стандартів;
проаналізувати стан законності у правоохоронній діяльності митних органів, її динаміку;
визначити роль і місце прокуратури у сучасній системі України щодо забезпечення законності при здійсненні митними органами їхніх правоохоронних функцій;
узагальнити принципи і функції нагляду прокуратури за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів із цих питань митними органами як органами виконавчої влади;
розглянути використання прокуратурою повноважень на представництво інтересів громадянина або держави в суді у справах про захист прав громадян і держави у митній сфері;
дослідити процес реагування на звернення громадян як на засіб забезпечення законності в діяльності митних органів;
вивчити прогалини в законодавстві щодо оптимального забезпечення законності в діяльності митних органів та їх посадових осіб і розробити пропозиції щодо їх усунення.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають в процесі діяльності прокуратури при забезпеченні законності у правоохоронній діяльності митних органів України.
Предмет дослідження становлять теоретичні, методологічні та організаційно-практичні проблеми удосконалення прокурорського нагляду за додержанням законності у правоохоронній діяльності митних органів.
Методи дослідження. Методологічним підґрунтям дисертації є комплекс сучасних загальновизнаних методів наукового пізнання, застосування яких обумовлене системним підходом до вивчення проблем забезпечення законності в діяльності митних підрозділів та їх посадових осіб, а також діалектично-матеріалістична теорія пізнання соціальних (у першу чергу правових) явищ.
Використовувалися такі методи наукового пізнання як діалектична логіка, аналіз і синтез стану законності у діяльності митної системи, статистичний аналіз стану, динаміки і структури порушень законності, допущених працівниками митних органів, порівняльно-правовий аналіз відбору фактичного матеріалу стану законності на різних ділянках роботи митних органів. За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат діяльності митних органів. Порівняльно-правовий метод широко використано для дослідження правового регулювання митної справи. Системно-структурний метод застосовувався для визначення місця і ролі прокурорського нагляду в забезпеченні законності у правоохоронній діяльності митних органів. Метод документального аналізу застосовувався для виявлення прогалин у законодавчому забезпеченні законності в діяльності митних органів. Метод нормативно-логічного аналізу використовувався при дослідженні як окремих правових норм, так і результатів їх застосування в діяльності митних органів України.
Науково-теоретичне підґрунтя дисертаційного дослідження становлять наукові праці із загальної теорії права і держави, адміністративного права та процесу, господарського і цивільного права, прокурорського нагляду та митної справи В.Б. Авер’янова, О.Ф. Андрійко, В.А. Аргунова, О.М. Бандурки, Д.М. Бахраха, Ю.П. Битяка, А.С. Васильєва, В.П. Гаращука, І.П. Голосніченка, Л.В. Коваля, В.К. Колпакова, В.К. Мамутова, В.Т. Маляренка, Н.Р. Нижник, Д.М. Притики, В.Я. Тація та ін., і вчених, які досліджували проблеми забезпечення законності у митній справі: Л.Р. Білої, Є.В. Додіна, В.В. Долежана, А.Ф. Думки, Ю.М. Дьоміна, С.В. Ківалова, Б.А. Кормича, М.В. Косюти, Г.О. Мурашина, І.М. Пахомова, А.Я. Пилипенка, Ю.Є. Полянського, В.В. Прокопенка, Д.В. Приймаченка, Т.О. Проценка, О.М. Тараненка, О.В. Тодощака, Ю.С. Шемшученка, М.К. Якимчука та ін.
Нормативну та емпіричну базу дослідження визначено Конституцією України, Митним кодексом України, Законами України «Про прокуратуру», «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про боротьбу з корупцією» та ін., указами Президента України, постановами Кабінету Міністрів України з питань роботи митних органів, актами Державної митної служби України, Генеральної Прокуратури України.
Проаналізовано статистичну звітність, аналітичні дані, інформаційні збірники Державної митної служби за 20022008 рр., звіти про роботу прокуратури з питань забезпечення нагляду за законністю в діяльності митних органів, подання Генеральної прокуратури України, територіальних органів прокуратури на виявлені порушення законності в митній справі, звіти про представництво прокуратурою інтересів громадян та держави в суді; вивчено 150 кримінальних справ про контрабанду, 300 справ про порушення митних правил, 100 справ за матеріалами службових розслідувань із питань порушень законності та службової дисципліни, ряд інших відомчих та позавідомчих інформаційних та програмних документів.
Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що дисертація є першим комплексним дослідженням, присвяченим теоретичним і практичним проблемам забезпечення законності в правоохоронній діяльності митних органів засобами прокурорського нагляду.
У результаті здійсненого дослідження сформульовано ряд нових наукових положень і висновків, запропонованих особисто здобувачем:
уперше:
визначено поняття та розкрито зміст правоохоронної діяльності митних органів;
визначена структура правової бази правоохоронної діяльності митних органів, яка включає як норми міжнародних джерел, так і норми національного законодавства;
охарактеризовано вплив міжнародних митних правил, норм та стандартів на стан правоохоронної діяльності митних органів;
обґрунтовано належність до правоохоронної діяльності митних органів Української держави операції по контрольованій поставці, негласного контролю за переміщенням товарів, спеціальних операцій підрозділів митної варти та інших не процесуальних заходів щодо протидії порушенням митних правил;
проаналізовано стан законності правоохоронної діяльності митних органів та встановлено основні його тенденції;
визначено залежність форм, методів та заходів прокурорського нагляду від структури правоохоронної діяльності митних органів.
набули подальшого розвитку:
критерії визначення поняття «правоохоронна діяльність митних органів» та її місце в системі митної діяльності;
теоретичні уявлення про джерела правової підстави правоохоронної діяльності митних органів;
визначення принципів і функцій нагляду прокуратури за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів із цих питань митними органами виконавчої влади;
використання прокуратурою повноважень на представництво інтересів громадянина або держави в суді у справах про захист прав громадян і держави у митній сфері;
дослідження процесу реагування на звернення громадян як на засіб забезпечення законності в діяльності митних органів;
думка щодо тенденції подальшого збільшення ролі прокурорського нагляду за дотриманням вимог закону правоохоронними структурами митних органів.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що сформульовані у дисертації пропозиції можуть бути використані у:
науково-дослідній діяльності як основа для подальшої розробки наукових проблем цього напрямку;
правотворчій сфері для підготовки, уточнення та удосконалення чинних законодавчих та інших нормативно-правових актів із питань правоохоронної діяльності митних органів;
правозастосовній діяльності для поліпшення практичного застосування органами прокуратури наглядової функції за правоохоронною діяльністю митних органів. Положення і висновки дисертації служитимуть теоретичними орієнтирами для удосконалення такої практики;
навчальному процесі при викладанні дисциплін і курсів «Судові та правоохоронні органи України», «Митне право України» в юридичних навчальних закладах, а також на курсах підвищення кваліфікації практичних працівників правоохоронних та митних органів.
Апробація результатів дослідження. Підсумки розробки проблеми забезпечення законності в діяльності митних органів в Україні засобами прокурорського нагляду обговорювалися на засіданнях кафедри морського і митного права Одеської національної юридичної академії, на засіданні кафедри цивільно-правових дисциплін Юридичного інституту Київського міжнародного університету.
Результати дослідження були оприлюднені у доповідях на науково-практичних конференціях: «Українське правосуддя: здобутки та перспективи» (травень 2008 р., м. Чернівці), «Проблеми вдосконалення правового забезпечення прав та основних свобод людини і громадянина» (квітень 2008 р., м. Івано-Франківськ), «Україна і євроінтеграційні процеси» (жовтень 2008 р., м. Київ), Правове життя сучасної України (травень 2009 р., м. Одеса) та на засіданні «круглого столу» в Комітеті Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності за темою «Забезпечення законності в діяльності правоохоронних органів України».
Публікації. Основні положення роботи викладено у 8 статтях, 5 з яких опубліковано у фахових наукових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України.
Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, які містять вісім підрозділів, висновків і списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 202 сторінок, із них основного тексту 185 сторінок. Список використаних джерел налічує 178 найменувань і розташований на 17 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дослідженні здійснено теоретичне узагальнення та новий підхід до вирішення наукової проблеми забезпечення законності в діяльності митних органів засобами прокурорського нагляду.
Митна справа є складовою зовнішньополітичної і зовнішньоекономічної діяльності України. Міжнародне економічне співробітництво, насамперед, між державами, обумовлює необхідність співпраці у сфері організації та здійснення митної справи. У митній справі Україна дотримується визнаних у міжнародних відносинах систем класифікації та кодування товарів, єдиної форми декларування експорту та імпорту товарів, митної інформації, інших міжнародних норм і стандартів.
Правове регулювання правовідносин у митній справі здійснюється не тільки на основі Конституції України, Митного кодексу України, нормативно-правових актів із питань митної справи, а й нормами міжнародного права, міжнародного економічного права, які регулюють відповідні відносини між державами в процесі їх економічного співробітництва в митній справі та низкою інших міжнародних актів (договорів і угод) із митних питань, що становлять зміст міжнародного митного права.
Організація діяльності митних органів, існуючі механізми митного контролю та митного оформлення, взаємовідносини з національними і зарубіжними учасниками митного процесу, що склалися в попередні роки, нині не відповідають постійно зростаючим обсягам експортно-імпортних операцій, транзитних перевезень і людських потоків через митний кордон України.
Завдання, поставлені перед Державною митною службою України щодо перетворення митних органів на високопрофесійну систему органів виконавчої влади, максимально адаптовану в реалії сьогодення, орієнтовану на ефективне забезпечення прав громадян, суб’єктів господарювання і водночас на максимальне задоволення інтересів держави, виконати неможливо без дотримання законності в усій діяльності митних органів та їх посадових осіб.
Держава надає митним органам значний обсяг повноважень для реалізації покладених на них завдань. Повноваження митних органів являють собою комплекс прав, обов’язків і відповідальності щодо керованих об’єктів, суспільства і держави. Повноваження митних органів та їх посадових осіб мають здійснюватись у суворій відповідності до законів України, які регламентують суспільні правовідносини у сфері митної справи. Забезпечення відповідності діяльності митних органів проводиться різного роду державними і громадськими формуваннями, внутрішньовідомчим контролем, особливе місце в забезпеченні додержання законів у діяльності митних органів посідає прокурорський нагляд.
Низький ефект відомчих засобів забезпечення законності, які відповідали б вимогам міжнародних митних стандартів, що сформувалися останнім часом, викликав необхідність його підвищення за рахунок посилення впливу на цю сторону діяльності митних органів однією з найважливіших вищих державних структур прокуратури.
На думку автора, прокуратура була, є і на певну кількість років наперед буде одним із основних засобів забезпечення законності в діяльності митних органів та їх посадових осіб, для чого за прокуратурою слід залишити її сучасні повноваження у сфері нагляду.
Наглядова функція прокуратури у митній сфері це перевірка законності дій органів влади, митних органів, їх посадових осіб, суб’єктів господарювання і громадян у системі митних правовідносин. Особливість прокурорського нагляду полягає в тому, що він може здійснюватись і стосовно інших контролюючих і наглядових органів, а тому за обсягом своїх повноважень він обіймає вищу ієрархічну сходинку в системі контролюючих і наглядових органів держави.
Основні сфери застосування прокурорського нагляду у митній сфері є нагляд:
за законністю осіб (фізичних і юридичних), які переміщують товари, предмети і транспортні засоби через митний кордон України;
за суб’єктами підприємницької діяльності, що надають послуги з декларування товарів і транспортних засобів і перевезення товарів, які переміщуються через митний кордон України або знаходяться під митним контролем;
за дотриманням і виконанням законів органами митної служби та їх посадовими особами у їх повсякденній діяльності;
за дотриманням законів митними органами, їх посадовими особами при здійсненні дізнання;
за дотриманням законності митними органами, їх посадовими особами при здійсненні провадження у справах про порушення митних правил.
Важливим об’єктом прокурорського нагляду за законністю в діяльності митних органів є нагляд за обгрунтованістю і своєчасністю реєстрації інформації митними органами про порушення митних правил, яка може бути підставою для порушення кримінальної справи про контрабанду, або для порушення адміністративного переслідування. Процесуальне оформлення такої інформації належним чином не врегульоване, що призводить до приховування реєстрації фактів порушень митних правил. Необхідно розробити сучасний міжвідомчий акт (Держмитслужби України, Служби безпеки України, Генеральної прокуратури і Міністерства юстиції України) про порядок реєстрації, обліку та реагування на інформацію про порушення митних правил.
У Кримінально-процесуальному кодексі України чітко не визначене коло процесуальних дій, які має право проводити митний орган як орган дізнання. Як свідчить прокурорський нагляд, така невизначеність на практиці призводить до порушення законності. Стаття 104 Кримінально-процесуального кодексу України покладає на орган дізнання проведення невідкладних слідчих дій, не визначаючи їх конкретного переліку. Права і повноваження митних органів як органів дізнання необхідно законодавчо врегулювати.
Відсутність законодавчого права проводити оперативно-розшукову діяльність фактично позбавляє митні органи України можливості використовувати високоефективні методи виявлення, збору і фіксації фактів контрабандної та іншої протиправної діяльності. Разом із тим, ст. 103 КПК України покладає на митні органи, як органи дізнання, вживання необхідних оперативно-розшукових заходів з метою виявлення злочину й осіб, які його скоїли. Згідно зі ст. 114 КПК України слідчий СБ України або прокуратури по тих кримінальних справах про контрабанду, що розслідуються, має право давати органам дізнання митниці доручення і вказівки про проведення розшукових і слідчих дій та вимагати від них допомоги при проведенні окремих слідчих дій. Такі доручення і вказівки слідчого є для митного органу обов’язковими, але він їх виконати не може. Необхідно внести відповідні зміни і доповнення до Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» і до Митного кодексу України і закріпити за ними право на здійснення оперативно-розшукової діяльності. Слід зазначити, що таке право необхідно надати не всій митній службі, а лише працівникам спеціальних підрозділів по боротьбі з контрабандою і порушеннями митних правил.
Прокурорським наглядом встановлено, що взаємодія митних органів досудового слідства (із слідчими підрозділами Служби безпеки України і слідчими прокуратури) належним чином не організована, немає обміну інформації, виконання невідкладних слідчих дій зволікається, не забезпечується повнота розслідування і часто митні органи й органи розслідування доходять протилежних висновків при кваліфікації ознак.
Нормативні акти, в яких містяться правові норми, що регулюють діяльність митних органів, спрямовану на реалізацію митної політики держави, є досить різноманітними і походять вони від різних органів виконавчої влади.
Митна служба як складова державного механізму все більше ускладнюється, що вимагає відповідних зусиль державних органів по забезпеченню її функціонування у відповідності до законодавства. У зв’язку з цим органи прокуратури, здійснюючи нагляд за дотриманням законності в митних органах, не повинні досліджувати діяльність митних органів ізольовано, а звертати увагу й на органи досудового слідства, податкової служби, прикордонної служби, судові органи, інші державні органи, діяльність яких впливає на стан законності у митних органах.
Представництво прокурором інтересів громадян або держави в суді як одна з важливих форм забезпечення захисту прав і свобод громадян, законних інтересів держави, потребує правового удосконалення шляхом усунення протиріч правових норм із цього питання, що міститься в Цивільному процесуальному кодексі України, Господарському процесуальному кодексі України та в Кодексі адміністративного судочинства України.
Розгляд звернення громадян із питань митної справи та реагування на них у відповідності до закону може бути ефективним засобом захисту прав і інтересів громадян і потребує відомчого врегулювання провадження по них (реєстрації, проходження, перевірки, реагування, контролю тощо).
1. Стверджується, що специфіка правоохоронної діяльності митних органів тягне за собою застосування адекватних заходів, засобів та методів прокурорського реагування на порушення митними органами правил та процедур цього виду діяльності.
Вона обумовлена: особливістю правової підстави цієї діяльності; застосуванням при цьому різноманітних засобів, заходів та методів; участі в її здійсненні спеціалізованих митних підрозділів; використанням посадовими особами, на які покладено функцію правоохоронної діяльності, повноважень, що передбачені нормами права різних галузей права та іншими факторами.
Це пов’язано з тим, що правоохоронна діяльність митних органів регламентується нормами двох видів міжнародного права та національного права. До першої групи належить Міжнародна конвенція щодо взаємної адміністративної допомоги у відверненні, розслідуванні та припиненні порушень митного законодавства від 09.06.1977 р. та інші міжнародні конвенції з митних питань, міжнародні договори, міжнародні та двосторонні угоди, де однією із сторін є ДМСУ, до другої Конституція України, Закони України, МКУ, ККУ, КПКУ, КоАП України, Укази Президента України, Постанови КМУ, акти ДМСУ та спільні акти ДМСУ та інших органів державного управління (Податкової міліції, Державної прикордонної служби України та ін.), які присвячені регламентації правоохоронної діяльності державного апарату України взагалі, правоохоронній діяльності підрозділів митної служби тощо.
Визначається також, що потребує особливої уваги нагляд прокуратури за додержанням законності при здійсненні митними органами особливої групи правоохоронних функцій участь у спільній діяльності по боротьбі з порушеннями митних правил із митними органами зарубіжних країн, що знаходяться на рівні керівників низових ланок митної служби.
2. Стверджується, що складна структура правоохоронної діяльності митних органів виключає можливість застосування прокурором уніфікованих форм та методів нагляду за додержанням законності цієї діяльності, що обумовлює необхідність пошуку їх диференціації для подальшої оптимізації прокурорського нагляду за цією частиною правоохоронної діяльності.
3. Пропонується внести зміни:
а) до ст. 317 МКУ «Контрольовані поставки наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», якими визначити «контрольовану поставку» як «спеціальну операцію» пропонується внести відповідні зміни і доповнення до Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» і до Митного кодексу України і закріпити за ними право на здійснення оперативно-розшукової діяльності;
б) розширити зміст Наказу Генерального прокурора України від 5.04.2000 р. № 4 «Про організацію прокурорського нагляду за дотриманням законів Службою безпеки органами охорони державного кордону і митного кордону України» стосовно встановлених вимог щодо здійснення нагляду за законністю діяльності митних органів, додавши до нього: обов’язки прокурора здійснювати нагляд за відповідністю Закону змісту нормативних актів ДМСУ, якими регламентуються процедурні питання організації протидії порушень митних правил (загальний нагляд), обов’язки прокурора по нагляду за провадженням у справах про митні правопорушення; обов’язки прокурора по нагляду за законністю проведення спецоперації підрозділами митної варти, операції «переміщення товарів під негласним контролем».
Думається, що в цьому Наказі Генеральний прокурор повинен особливо звернути увагу на стан законності при здійсненні спільних операцій посадовими особами митних органів Української держави зі своїми зарубіжними колегами. Доцільно також у цьому Наказі вимагати від прокурорів, що здійснюють нагляд за законністю у функціонуванні митних органів, поширити своє представництво у суді по справах щодо захисту прав громадян і держави у митній сфері.
4. Звернути увагу Міністерства юстиції України на необхідність більш вимогливо оцінювати зміст нормативних актів ДМСУ з питань правоохоронної діяльності при їх реєстрації, оскільки норми деяких із них звужують права громадян.
Зміцнення законності в діяльності митних органів, у т.ч. і засобами прокурорського нагляду, має сприяти:
розвитку і вдосконаленню захисту економічних інтересів України, виконанню та належному контролю законодавства України з питань митної справи;
модернізації та спрощенню порядку застосування митних процедур на кордоні й усередині країни;
захисту прав і свобод громадян, інтересів держави, інших суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності у митних правовідносинах.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Лондонська декларація про право морської війни від 26 (13) лютого 1090 р.
2. Конвенция ООН по морскому праву от 1982 г. // Международное право в документах : в 3 т. / Под ред. М. Колосова. М., 1996. Т. 2. С. 319.
3. Міжнародна Конвенція щодо спрощення та гармонізації митних процедур від 18 травня 1973 р.
4. Конституція України, прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28.06.1996 р. // Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. С. 141.
5. Кримінально-процесуальний кодекс України від 28.12.1960р. № 1001-05 // Відомості Верховної Ради УРСР. 1961. № 2. Ст. 15.
6. Кримінальний Кодекс України від 5.04.2001р. № 2341-ІІІ // Офіційний вісник України. 2001. № 21. Ст. 920.
7. Митний кодекс України від 11.07.2002 р. // Відомості Верховної Ради України. 2002. № 38-39. Ст. 288.
8. Цивільно-процесуальний кодекс України від 18.03.2004 р. // Відомості Верховної Ради України. 2004. № 40-41, № 42. Ст. 492.
9. Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005р. № 2747-IV // Відомості Верховної Ради України. 2005. № 35-36, № 37. Ст. 446.
10. Про підприємництво : Закон України від 7.02.1991 р. № 698-XII // Голос України 05 березня 1991 р. (Закон втратив чинність 01.01.2004 р., крім ст.. 4, на підставі Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. № 436-IV // ВВР. 2003. № 18, № 19-20, № 21-22. Ст. 144).
11. Про внесення змін до Закону України «Про підприємництво» : Закон України від 7.02.1991 р. // Голос України 27 березня 1991 р.
12. Про зовнішньоекономічну діяльність : Закон України від 16.04.1991 р.№ 959-XII // Відомості Верховної Ради України. 1991. № 29. Ст. 377.
13. Про свободу совісті і релігійні організації : Закон України від 23.04.1991 р.№ 987-XII // Відомості Верховної Ради України. 1991. № 25. Ст. 238.
14. Про систему оподаткування : Закон України від 25.06.1991 р. № 1251-XII // Відомості Верховної Ради України. 1991. № 39. Ст. 510.
15. Про митну справу в Україні : Закон України від 25.06.1991 р. № 1262-XII // Відомості Верховної Ради України. 1991. № 44. Ст. 575.
16. Про Президента Української РСР : Закон України від 05.07.1991 р. № 1295-XII // Відомості Верховної Ради України. 1991. № 33. Ст. 446.
17. Про прокуратуру : Закон України від 05.11.1991 р.№ 1789-XII // Відомості Верховної Ради України. 1991. № 53. Ст. 793.
18. Про єдиний митний тариф : Закон України від 05.02.1992 р.№ 2097-XII // Відомості Верховної Ради України. 1992. № 19. Ст. 259.
19. Про оперативно-розшукову діяльність : Закон України від 18.02.1992р. № 2135-XII // Відомості Верховної Ради України. 1992. № 22. Ст. 303.
20. Про службу безпеки України : Закон України від 25.03.1992 р. № 2229-XII // Відомості Верховної Ради України. 1992. № 27. Ст. 382.
21. Про статус суддів : Закон України від 15.12.1992 р.№ 2862-XII // Відомості Верховної Ради України. 1993. № 8. Ст. 56.
22. Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю : Закон України від 30.06.1993 р.№ 3341-XII // Відомості Верховної Ради України. 1993. № 35. Ст. 358.
23. Про державну службу : Закон України від 16.12.1993 р.№ 3723-XII // Відомості Верховної Ради України. 1993. № 52. Ст. 490.
24. Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів : Закону України від 23.12.1993 р.№ 3781-XII // Відомості Верховної Ради України. 1994. № 11. Ст. 50.
25. Про комітети Верховної Ради України : Закон України від 04.04.1995р. № 116/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. 1995. № 19. Ст. 134.
26. Про боротьбу з корупцією : Закон України від 5.10.1995 р. № 356/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. 1995. № 34. Ст. 266.
27. Про податок на додану вартість : Закон України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР// Відомості Верховної Ради України. 1997. № 21. Ст. 156.
28. Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб : Закон України від 04.03.1998 р. № 160/98-ВР // Відомості Верховної Ради України. 1998. № 35. Ст. 236.
29. Про Раду національної безпеки України : Закон України від 05.03.1998 р. № 183/98-ВР // Відомості Верховної Ради України. 1998. № 35. Ст. 237.
30. Про державну виконавчу службу : Закон України від 24.03.1998 р. № 202/98-ВР // Відомості Верховної Ради України. 1998. № 36-37. Ст. 243.
31. Про виконавче провадження : Закону України від 21.04.1999 р.№ 606-XIV // Відомості Верховної Ради України. 1999. № 24. Ст. 207.
32. Про транзит вантажів : Закону України від 20.10.1999 р.№ 1172-XIV // Відомості Верховної Ради України. 1999. № 51. Ст. 446.
33. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів : Закон України від 20.04.2000 р. № 1685-III // Відомості Верховної Ради України. 2000. № 30. Ст. 240.
34. Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону : Закон України від 22.06.2000 р. № 1835-III // Відомості Верховної Ради України. 2000. № 40. Ст. 338.
35. Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» : Закон України від 12.07.2001 р. № 2663-III // Відомості Верховної Ради України. 2001. № 44. Ст. 233.
36. Про банки і банківську діяльність : Закон України від 07.12.2000 р. № 2121-III // Відомості Верховної Ради. 2001. № 5-6. Ст. 30.
37. Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів : Закон України від 13.09.2001 р. № 2681- ІІІ // Відомості Верховної Ради України. 2002. № 1. Ст. 2.
38. Про судоустрій України : Закон України від 07.02.2002 р.№ 3018-III // Відомості Верховної Ради України. 2002. № 27-28. Ст. 180.
39. Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України : Закон України від 07.03.2002 р. № 3099-III // Відомості Верховної Ради України. 2002. № 32. Ст. 225.
40. Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави : Закон України від 19.06.2003 р. № 975-IV // Відомості Верховної Ради України. 2003. № 46. Ст. 366.
41. Про деякі питання ввезення на митну територію України транспортних засобів : Закон України від 06.07.2005 р. № 2739-ІV // Відомості Верховної Ради України. 2005. № 34. Ст. 435.
42. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил», зареєстрований у Верховній Раді України від 12.11.2008 р. № 3359 // http : // www.rada.gov.ua
43. Про введення в дію Митного Кодексу України : Постанова Верховної Ради України від 12.12.1991 р.№ 1970а-XII // Відомості Верховної Ради України. 1992. № 16. Ст. 204 (втратила чинність 01.01.2004 р. на підставі Митного кодексу України від 11.07.2002 р.).
44. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 31 жовтня 2008 р. «Про боротьбу з контрабандою і порушенням митних правил, координацію діяльності у цій сфері» від 12.11.2008 р. №1030/2008 : Указ Президента України від 31.10.2008 р. // // http :// www.rada.gov.ua
45. Про створення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України для контролю за дотриманням законності при ввезенні на митну територію України продуктів харчування і інших товарів. Постанова Верховної Ради України від 25.12.2002 р. № 356 // Відомості Верховної Ради України. 2003. № 6. Ст. 60.
46. Про Концепцію трансформації митного тарифу України на 1996 2005 рр. відповідно до системи ГАТТ/СОТ : Указ Президента України від 6.04.1996 р. № 255/96. // http :// www.rada.gov.ua
47. Положення про Державну митну службу України : Указ Президента України від 08.02.1997 р. № 126/97 (в редакції від 23.03.98 р. № 216/98) // Офіційний вісник України. 1997. № 8. Ст. 107 (Указ втратив чинність на підставі Указу Президента «Питання Державної митної служби України» від 24.08.2000 р. № 1022/2000).
48. Про приєднання України до Міжнародної конвенції про взаємну адміністративну допомогу у відверненні, розслідуванні та припиненні порушень митного законодавства та додатків I, II, III, V, VI, VII, VIII до неї : Указ Президента України від 23.05.2000 р. № 699/2000 // Офіційний вісник України. 2000. № 21. Ст. 855.
49. Положення про Державну митну службу України : Указ Президента України від 24.08.2000 р. № 1022 // Офіційний вісник України. 2000. № 35. Ст. 1477.
50. Про Міжвідомчу робочу групу з питань протидії контрабанді та порушенням митних правил : Указ Президента України від 22.11.2007 р. № 1137/2007 // Офіційний вісник України. 2007. № 90. Ст. 3304.
51. Питання Секретаріату Президента України : Указ Президента України від 23.03.2007 р. № 238/207 // Офіційний вісник України. 2007. № 22. Ст. 855.
52. Про Програму боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил на 2008-2009 роки : Указ Президента України від 04.03.2008 р. № 195/2008 // Офіційний вісник України. 2008. № 17. Ст. 437.
53. Про перевірку діяльності митних органів : Розпорядження Президента України від 27.06.2003 р. № 185/2003 // http :// www. rada.gov.ua
54. Про активізацію роботи щодо виявлення фактів зловживань і порушень чинного законодавства серед працівників митних органів : Доручення Президента України від 26.02.2002 р. № 1-1/268.
55. Про посилення вимог до професійних і моральних якостей співробітників митниць : Доручення Президента України від 26.02.2002 р. № 1/268.
56. Положення про порядок і умови проходження служби в митних органах України : Постанова Кабінету Міністрів України від 9.02.1993 р. № 97 // http :// www. rada.gov.ua
57. Про порядок ліцензування підприємницької діяльності : Постанова Кабінету Міністрів України від 3.07.1998 р. № 1020 // Урядовий кур’єр від 16 липня 1998 р. № 134 135 (Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМУ «Про затвердження переліку органів ліцензування» від 14.11.2000 р. № 1698) // Урядовий кур’єр вiд 07 грудня 2000 р. № 228).
58. Порядок ведення спеціальної митної статистики : Постанова Кабінету Міністрів України від 12.12.2002 р. № 1865 // Офіційний вісник України. 2002. № 51. Ст. 2300.
59. Перелік платних послуг, що можуть надаватися митними органами : Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2002 р. № 1952 // Офіційний вісник України. 2002. № 52. Ст. 2373.
60. Положення про спеціальні звання працівників і курсантів навчальних закладів митної служби : Постанова Кабінету Міністрів України від 16.06.2003 р. № 900 // Офіційний вісник України. 2003. № 25. Ст. 1190.
61. Деякі питання ввезення (пересилання) товарів у спеціальні (вільні) економічні зони та вивезення товарів за їх межі : Постанова Кабінету Міністрів України від 30.11.2005 р. № 1119 // Офіційний вісник України. 2005. № 48. Ст. 2996.
62. План дій Україна ЄС у сфері юстиції, свободи і безпеки, схвалений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13.06.2007 р. № 406. // http : // www. rada.gov.ua
63. Положення про провадження в справах про порушення митних правил : Наказ Державного Митного комітету України від 4.11.1992 р. № 2005. // http : // www. rada.gov.ua
64. Інструкції про порядок розгляду пропозицій, заяв, скарг і організацією прийому громадян у митних органах України : Наказ Держмитслужби України від 23.04.1993 р.№ 105 (Наказ втратив чинність на підставі Наказу Державної митної служби від 22.09.2005 р. № 894). // http : // www. rada.gov.ua
65. Інструкція про взаємодію і розмежування функцій щодо здійснення митного контролю на державному кордоні : затверджена Наказом Державного митного комітету від 29.03.1994 р. № 18 (Інструкція втратила чинність на підставі Наказу Адміністрації Державної прикордонної служби «Про визнання такою, що втратила чинність, Інструкції про взаємодію та розмежування функцій щодо здійснення контролю на державному кордоні» від 09.12.2008 р. № 1011) // http :// www. rada.gov.ua
66. Про затвердження Інструкції про взаємодію і розмежування функцій щодо здійснення митного контролю на державному кордоні : Наказ Державного митного комітету від 29.03.1994 р. № 18 (Інструкція втратила чинність на підставі Наказу Адміністрації Державної прикордонної служби «Про визнання такою, що втратила чинність, Інструкції про взаємодію та розмежування функцій щодо здійснення контролю на державному кордоні» від 09.12.2008 р. № 1011) // http :// www. rada.gov.ua
67. Про затвердження Положення про відкриття та експлуатацію митних ліцензійних складів : Наказ Державної митної служби України від 31.12.1996 р. № 592 // Офіційний вісник України. 1997. № 3. Ст. 123.
68. Про затвердження Положення про діяльність підприємств, що здійснюють декларування на підставі договору : Наказ ДМСУ від 22.07.1997 р. № 340 // Офіційний вісник України. 1997. № 43. Ст. 139 (Наказ скасовано на підставі Наказу Державної митної служби від 26.11.2008 р. № 1334).
69. Положення про діловодство в підрозділах по боротьбі з контрабандою і порушеннями митних правил : Наказ Державної митної служби України від 18.05.1999 р. № 285. // http :// www. rada.gov.ua
70. Положення про склади тимчасового зберігання : Наказ Державної митної служби України від 07.10.2003 р. № 674 // Офіційний вісник України. 2003. № 47. Ст. 2452.
71. Порядок взаємодії митних і податкових органів при здійсненні державного контролю за експортом окремих видів товарів суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності : Наказ Державної митної служби України, Державної податкової адміністрації від 12.07.2004 р. № 512/387 // Офіційний вісник України. 2004. № 40. Ст. 2035.
72. Порядок взаємодії митних і посадових органів при організації та проведенні спільних планових і позапланових перевірок суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності : Наказ Державної податкової адміністрації України та Державної митної служби України від 29.07.2004 р. № 439/551 // Офіційний вісник України. 2004. № 32. Ст. 2176.
73. Порядок взаємодії митних і податкових органів при здійсненні державного контролю за експортом окремих видів товарів суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності : Наказ Державної митної служби України, Державної податкової адміністрації України від 12.07.2004 р. № 512/387 // Офіційний вісник України. 2004. № 30. С. 2035.
74. Про визначення місць митного оформлення окремих видів товарів : Наказ Голови Держмитслужби від 31.05.2006 р. № 429 // http : // www. rada.gov.ua
75. Положення про порядок контролю за ввезенням на митну територію України окремих видів товарів. Наказ Державної митної служби України від 28.02.2003 р. // http :// www. rada.gov.ua
76. Про затвердження Положення про митну варту Державної митної служби України : Наказ ДМСУ від 5.09.2003 р. № 593 // Офіційний вісник України. 2003. № 38. Ст. 2053 (втратив чинність на підставі Наказу ДМСУ «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Держмитслужби України від 05.09.2003 р. № 593» від 16.06.2005 р. № 550).
77. Про ліквідацію Оперативної митниці і створення Центрального бюро аналізу ризиків і аудиту Держмитслужби : Наказ ДМСУ від 07.10.2003 р. № 660 // http :// www. rada.gov.ua
78. Про скасування наказу Держмитслужби України від 31.05.2006 р. № 429 : Наказ Голови Держмитслужби України від 07.07.2006 р. № 565 // http : // www. rada.gov.ua
79.