Психологічні характеристики екологічності свідомості особистості

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені Тараса Шевченка

На правах рукопису

Білоус Олександр Вікторович

УДК 159.922.6

Психологічні характеристики екологічності
свідомості особистості

19.00.01. - загальна психологія, історія психології
дисертація на здобуття наукового
ступеня кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
Український Ярослав Іванович
кандидат психологічних наук, доцент

Київ2006

ЗМІСТ
ВСТУП...4
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ ФЕНОМЕНУ ЕКОЛОГІЧНОСТІ В ПСИХОЛОГІЇ...........11
1.1.Аналіз еколого-психологічних наукових напрямків11
1.2.Проблема вивчення свідомості й уявлення про образ світу в психології..........................................29
Висновки до першогорозділу.....37
РОЗДІЛ 2
ФЕНОМЕНОЛОГІЯ ЕКОЛОГІЧНОСТІ СВІДОМОСТІ ТА ДІЯЛЬНОСТІ......................................................................................39
2.1.Розгляд феномену екологічності з позиції психології..................39
2.2.Екологічність діяльності людини.55
2.3.Екологічність свідомості особистості.......................63
Висновки до другого розділу.................67
РОЗДІЛ 3
ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОСТІ СВІДОМОСТІ...69
3.1.Побудова семантичних просторів значень екологічних понять у різних професійних групах........69
3.2.Оцінка екологічності свідомості за допомогою невербальногосемантичного диференціалу.....102
3.3.Побудова образу екологічної ситуації....115
3.4.Дослідження екологічних цінностей у системі ціннісних орієнтацій....130
Висновки до третьогорозділу.141
ВИСНОВКИ......144
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ147
ДОДАТКИ.168

ВСТУП

Актуальність дисертаційного дослідження зумовлена потребою у більш глибокому пізнанні специфіки співіснування людини з природою, і, зокрема, відображення цієї специфіки у свідомості особистості як суб`єкта діяльності щодо перетворення природи. Конфлікт та породжена ним криза у відносинах людини з природою стала сумною реальністю сьогодення та невтішною перспективою майбуття людства. Питанням подолання цієї кризи займаються різні науки, як природничи (біологія, медицина), так і гуманітарні (філософія, соціологія, педагогіка). У руслі наукових досліджень психології другої половини двадцятого сторіччя почала інтенсивно формуватись галузь психології, яка досліджує особливості психологічних впливів на людину зі сторони природного, соціального та антропогенного середовища, пов`язаних з цим психічних явищ екологічна психологія.
Формування цієї галузі пов`язане із діяльністю таких дослідників, як С.Д.Дерябо, О.В.Киричук, Б.Т.Лихачов, А.М.Льовочкіна, В.О.Моляко, В.І.Панов, Є.Н.Пєтрова, О.В.Плахотнік, А.І.Рижиков, О.В.Рудоміно-Дусятська, В.О.Скребець, Ю.М.Швалб, С.І.Яковенко, В.А.Ясвін. Предметом екологічної психології виступає екологічна свідомість, що розглядається у соціогенетичному, онтогенетичному й функціональному аспектах. Аналіз сучасного стану справ у відносинах людини з природою дає змогу зрозуміти значення небайдужого, особистісного, осмисленого та професійного ставлення до справи екогенезу та екореконструкції, насамперед від представників природоохоронних професій. Однак проблема взаємовпливу професійної діяльності й суб`єктивної картини світу природоохоронця практично не розроблена у психології.
Після аварії на Чорнобильській АЕС (1986р.) в Україні було розпочато проведення інтенсивних досліджень в галузі екологічної психології. У цих дослідженнях подається більшою мірою аналіз психологічних аспектів проблем, які виникли в зоні екологічної кризи, а основна увага зосереджується на психологічній реабілітації тих, хто постраждав. Питанням аналізу психологічних аспектів наслідків катастрофи на ЧАЕС та дослідженню формування образу екологічної катастрофи, присвячені праці В.О.Моляко [97; 98; 99]. О.В.Рудоміно-Дусятської, О.Б.Федорішина, І.Л.Федорішиної [153], в яких аналізуються особливості розвитку школярів, що постраждали від радіоекологічного лиха.
У працях С.І.Яковенка [205 208] висвітлюються питання психологічної допомоги постраждалим внаслідок радіоекологічного лиха. Слід зазначити, що межі проблеми у стосунках людина-природа” значно ширші, ніж наслідки катастрофи на ЧАЕС. Для їх вирішення сьогодні провадяться різні дії, у числі яких і підготовка фахівців екологів, які у своїй професійній діяльності повинні на тільки мати справу з наслідками катастроф, скільки знаходити та усувати причини можливих антропогенних екологічних порушень.
При розв`язанні завдань екологічної психології найбільш значущими постають питання, пов`язані із дослідженням психологічних явищ, що визначатимуть характер взаємодії людини з природою - виявлення типології стратегій та технологій взаємодії людини з природою.
Екологічна свідомість розглядається як вид свідомості, що пов`язаний тільки зі світом природи, тобто в ній відбивається специфіка та особливості взаємодії людини й природної реальності. В той же час в свідомості людини відбивається увесь світ разом з носієм індивідуальної свідомості (С.Л.Рубінштейн, О.М.Леонтьєв, М.К.Мамардашвілі). У разі розширення поля аналізу від специфіки та особливостей взаємодії людини з природою до взаємодії людини й світу, виникає потреба у введені поняття екологічність свідомості”. Ми припускаємо, що екологічність свідомості має характерні ознаки, які можуть бути дослідженні.
Таким чином, проблема психологічних характеристик екологічності свідомості особистості не отримала відображення у наукових розробках. Її зростаюча актуальність, теоретична і практична значущість, недостатня розробленість в загально психологічній галузі, потреби практики, обумовили вибір теми дослідження: Психологічні характеристики екологічності свідомості особистості”.
Зв`язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження тісно пов`язане з науковими розробками, що провадяться відповідно до тематичного плану наукових досліджень факультету соціології та психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка у зв`язку з розробкою науководослідної теми Психологічні детермінанти життєвих цінностей студентської молоді” (№ державної реєстрації 02БФ13-02/1) і є її складовою. Автором досліджувалось місце та вага екологічних цінностей в системі ціннісних орієнтацій осіб різного фахового спрямування.
Об`єктом дослідженнявиступає екологічність свідомості особистості.
Предметом дослідженняє психологічні характеристики екологічності свідомості особистості.
Метанашої роботи полягає у теоретичному обгрунтуванні та емпіричному аналізі феномену екологічності свідомості.
Завдання дослідження:
1. Проаналізувати теоретико-емпіричні підходи для визначення основних напрямків дослідження у еколого-психологічній проблемній галузі.
2. Теоретично обґрунтувати поняття екологічності свідомості.
3. Розробити методичний інструментарій та підібрати методичні процедури, адекватні меті дослідження.
4. Виявити характеристики екологічності в компонентах свідомості особистості.
5. Визначити особливості екологічності свідомості у представників різних типів професійної діяльності.
Теоретикометодологічну основу дослідженняскладають основні положення системного (Б.Ф.Ломов, Б.Г.Ананьєв) та діяльнісного (С.Л.Рубінштейн, Л.С.Виготський, О.М.Леонтьєв) підходів у психології; філософські та загальнопсихологічні положення про сутність, структуру та характеристики свідомості (М.К.Мамардашвілі, В.П.Зінченко, О.М.Леонтьєв, В.І.Слободчиков); уявлення про категоріальні” (В.Ф.Петренко, О.Г.Шмельов) та рефлексивні” (В.О.Лефевр) структури свідомості; теоретичні положення екологічної психології (Ю.Г.Абрамова, Р.Баркер, Дж.Гібсон, Дж.Гілфорд, Дж.Голд, С.Д.Дерябо, Т.М.Дрідзе, Т.В.Іванова, А.А.Калмиков, О.В.Киричук, А.М.Льовочкина, В.О.Моляко, В.І.Панов, О.В.РудоміноДусятська, В.О.Скребець, В.О.Татенко, Н.Г.Шагун, Ю.М.Швалб, М.Черноушек, С.І.Яковенко, В.А.Ясвін та ін).
Для розв`язання поставлених завдань було використано комплекс методів: теоретичний аналіз та узагальнення даних літературних джерел за темою дослідження, емпіричні методи: сюжетний малюнок, метод вільних асоціацій, семантичний диференціал, видозмінена для завдань нашої роботи методика дослідження ціннісних орієнтацій Рокіча; якісний метод контент-аналізу текстів вільних описів, методи кількісної та якісної обробки отриманих результатів. Крім того, для досягнення проміжної мети, у дослідженні використовувався метод експертних оцінок.
Досліджувані, вибірка: у дослідженні були задіяні: чотири групи досліджуваних, що були врівноважені за статевою ознакою, віком від 25 до 50 років, сформовані за професійним критерієм типам професій (класифікація Є.А.Клімова): людина природа” (співробітники заповідника), людина техніка” (робітники автотранспортного підприємства), людина людина” (вчителі й психологи), людина знак” (економісти), по 30 осіб у кожній групі (всього 120 осіб). У якості експертів на етапі експертної оцінки були задіяні вісім осіб висококваліфікованих фахівцівприродоохоронців, екологів (старші наукові та провідні спеціалісти заповідника).
Наукова новизна роботи визначається тим, що в ній:
1. Вперше проведено аналіз сутності досліджуваного явища екологічності свідомості, як функціональної характеристики свідомості особистості.
2. Вперше показано, що прояви екологічності наявні у всіх компонентах свідомості особистості. У чуттєвій тканині образу це складність, конкретний зміст, внутрішня цілісність образу екологічної ситуації. У системі значень екологічні поняття мають змістовні ознаки. Особистісні смисли проявляються у екологічних мотивах, що виступають у якості мотивів цілей.
3. Отримано нові факти про особливості проявів екологічності свідомості залежно від професії. Встановлено, що представники гуманітарних професій характеризуються емоційно-оціночним, представники природничих професій функціонально- динамічним ставленням до екологічної реальності.
4. Вперше встановлено, що характеристики екологічності свідомості мають цілісний характер і відображаються у варіативності її проявів у когнітивній (предметність, константність, структурованість), афективній (імпульсівність, рефлексивність), діяльнісній (динамічність, сталість, стійкість), та світоглядній (мотивицілі) сферах.
Теоретичне значення роботи полягає у розширенні явлень про загальнопсихологічні аспекти екологічності, аналізі її в якості функції свідомості та виділенні характеристик екологічності свідомості особистості.
Практичне значення одержаних результатів полягає у визначенні місця екологічних цінностей в системі цінностей суб`єктів трудової діяльності та можливості подальшої розробки психологічних тренінгів, спрямованих на розвиток екологічності свідомості. Включення результатів роботи в процес викладання природничих дисциплін також має сприяти розвитку екологічності свідомості.
Матеріали дослідження використовуються у викладанні навчальних курсів Загальна психологія”, Практикум з загальної психології”, Екологічна психологія” студентам, що навчаються за фаховим спрямуванням Психологія” на факультеті соціології та психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Особистий внесок здобувача. У дисертаційному дослідженні розширено та поглиблено зміст поняття екологічність” у психологічному розумінні. У праці, що надруковано у співавторстві, авторові належить теоретичний аналіз проблеми, узагальнення емпіричних даних, формулювання висновків. Наведені в роботі дані є самостійним вкладом в проблему, що розробляється. Ідеї та думки співавторів стосуються аспектів можливого використання мотиваційно-смислової сфери особистості у дослідженнях з екологічної психології, але не повністю використовуються в даній роботі.
Надійність і достовірність наукових результатів забезпечувались теоретичним аналізом проблеми, відповідністю застосованих методів меті та задачам дослідження, поєднанням якісного та кількісного аналізу одержаного емпіричного матеріалу, використанням багатомірних методів статистичного аналізу даних та відповідним добором груп, достатньою кількістю та репрезентативністю щодо мети дослідження вибірки.
Апробація результатів дослідження. Матеріали дисертаційного дослідження доповідались на Третій Всеукраїнській конференції молодих науковців Проблема особистості в сучасній науці: результати та перспективи досліджень (Київ, 2000); на наукових конференціях студентів та аспірантів факультету соціології та психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2000, 2001, 2002); на VI Костюківських читаннях Психологія у XXI столітті: перспективи розвитку” (Київ, 2003), на міжнародній науковій конференції Терапія душі” (Одеса, 2004), на засіданнях кафедри загальної та інженерної психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Публікації. Основний зміст дисертаційного дослідження викладено в 7 публікаціях, у тому числі 4 у статтях в наукових фахових виданнях, внесених до переліку ВАК України як фахові з психологічних наук.

Структура дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, що налічує 223 найменування, 18 додатків. Загальний обсяг дисертації - 203 сторінки, у тому числі основний зміст -146 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Реалізуючи поставлену мету роботи та вирішуючи визначені попередньо завдання ми дійшли таких висновків, що:
1. Екологічність психіки проявляється на різних рівнях життєдіяльності:
- сенсорно-перцептивний (ситуативний) рівень функціонування психіки характеризується екологічністю через ситуативну зумовленість, реактивний характер дій, афективність, конгруентність внутрішніх і зовнішніх ознак життєдіяльності організму;
- на свідомому (суб`єктному) рівні наявна як конгруентність, так і неконгруентність зовнішніх (середовищних) ознак щодо індивідуально-суб`єктних психічних явищ;
- вищий рівень розвиненості екологічності це ноосферний рівень, що характеризується надситуативністю дій, вираженням цінностей, ідеалів, має вчинковий характер.
Вивчення характеристик екологічності свідомості особистості є дослідженням насамперед суб`єктного рівня.
2. Поняття екологічності є таким, що використовується в описах різних рівнів і структур сфер буття людини. Екологічність свідомості є функціональною характеристикою свідомості особистості. Розвиненість екологічності в індивідуальній свідомості особистості має рівневий характер й діяльнісну опосередкованість. Характеристики екологічності свідомості особистості носять цілісний характер, що відображається у варіативності когнітивних, афективних, світоглядних та діяльнісних проявів екологічності.

3. Чуттєва тканина образу у дослідженні екологічності має відповідне змістовне й рівневе наповнення: опис екологічної ситуації має різні характеристики вимірювання:
- когнітивна складність, конкретний зміст, внутрішня цільність дають можливість диференціювати та класифікувати персональні системи описів та уявлень;
- константність, предметність, структурованість як показники щодо об`єктивації перцептивних якостей дійсності, середовища;
- імпульсивність, рефлексивність. Перше є похідною сенсорно-перцептивного рівня функціонування психіки, друге надбанням суб`єктного рівня і виступає підставою для переходу на рівень надситуативної активності.
- динамічність, сталість, стійкість виступають ознаками процесуального гатунку екологічності, відображають діяльнісні аспекти екологічності.
4. У просторі особистісних смислів визначається змістова характеристика екологічності свідомості особистості, проявляється буттєва складова існування людини в світі, проявляється її суб`єктність.
- екологічність проявляється через відображення значущості мотивів. Для високого рівня розвитку екологічності свідомості екологічні мотиви (відображені в системі ціннісних орієнтацій) є провідними, вони виступають у якості мотивів цілей. В інших випадках екологічні цінності перебувають в межах мотивів-стимулів;
- емоційність, афективність, спонтанність виступають суб`єктно-оціночними критеріями екологічності свідомості особистості.
5. При дослідженні факторної структури семантичних просторів екологічних, неекологічних та нейтральних понять було отримано три основних фактори, що подібні до класичних факторів ЕРА.
- в системі значень є спільні для всіх (загальні) параметри сприйняття екологічної ситуації. Фактор оцінки екологічних понять має емоційно позитивну насиченість, неекологічних понять зворотню;діяльнісний й пасивний характер мають показникиза фактором активності для відповідно екологічних й неекологічних понять, фактор сили для екологічних понять є позбавленим напруженостіці параметри існують у межах конкретно - чуттєвого рівня опису реальності.
- існують специфічні ознаки екологічності свідомості в системі значень. У групі природоохоронців виявлено специфічні оцінки екологічних й неекологічних понять, які мають менше емоційне навантаження, а більше змістових й функціональних ознак, що є свідченням опису явищ екологічної реальності на більш високому рівні відображення.
6. Екологічность свідомості у представників різних типів професійної діяльності має певні відмінності. Фахівці типу людина-людина”демонструють емоційно-оціночне ставлення до явищ екологічної реальності, а представники групи людина-природа” оцінюють ії функційно-динамічні якості. Фахівці природоохоронної галузі є рівневим еталоном щодо ступеня розвиненості екологічності свідомості.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. АбраменковаВ.В. Образ ядерной энергетики в детской картине мира // Вопросы психологии. - 1990. - №5. - С. 48 - 56.
2. АбрамоваЮ.Г. Психология среды: источники и направления развития // Вопросы психологии. - 1995. - №2. - С. 130 - 137.
3. АнаньевБ.Г. О проблемах современного человекознания. СПб.: Питер, 2001. 272 с.
4. АнаньевБ.Г. Становление системы человекознания // Избранные психологические труды: В 2т. - М.: Педагогика, 1980.
5. АнаньевБ.Г. Человек как предмет познания. СПб.: Питер, 2002. 288 с.
6. АндерсонДж.М. Экология и науки об окружающей среде. - Л., 1985. - 219с.
7. АртемьеваЕ.Ю. Психология субъективной семантики. М.: Изд-во МГУ, 1980. - 128с.
8. АртемьеваЕ.Ю. Психология субъективной семантики: Автореф. дис ... докт. психол. наук. - М., 1987.
9. АртемьеваЕ.Ю., ВяткинЮ.Г. Психологические методы описания профессии // Вопросы психологии. - 1986. - №3. - С. 127 - 133.
10. АртемьеваЕ.Ю., СтрелковЮ.К., СеркинВ.П. Описание структур субъективного опыта: контекст и задачи // Мышление. Общение. Опыт. - Ярославль: Из-во ЯрГУ, 1987. - С. 6-7.
11. АршавскийИ.А. Проблемы адаптации и стресс в свете данных физиологии онтогенеза // Физиологические и клинические проблемы адаптации к гипертемии, гипоксии и гиподинамии. - М., 1975. - С. 37 -39.
12. АршавскийИ.А. Биологические и медицинские аспекты проблемы адаптации и стресса в свете данных физиологии онтогенеза // Актуальные вопросы современной физиологии. - М., 1976. - С. 144-191.
13. АсмоловА.Г. Психология личности: Учебник. - М.: Изд-во МГУ, 1990. - 367с.
14. БеккерМ.Е., ЛиепиньшГ.К., РайпулисЕ.П. - Биотехнология. М.:Агропромиздат, 1990. - 430 с.
15. Білоус О.В. Репрезентація образа екологічної ситуації у свідомості // Актуальні проблеми психології: Зб. наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН Ураїни. К.: Міленіум, 2004. Т.1. Вип. 12. С. 5 8.
16. Білоус О.В. Компоненти екологічної свідомості особистості // Актуальні проблеми психології: Зб. наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН Ураїни. К.: Міленіум, 2004. Т.7. Вип. 2. С. 5 12.
17. Білоус О.В. Репрезентація екологічної ситуації та образ Я” людини // Наука і освіта. Спецвипуск. Матеріали до конференції пам`яті професора І.Г.Білявського. 2004. №3. С.13 14.
18. Білоус О.В. Екоцентричний світогляд. Екоцентрична екологічна свідомість. Екологічні цінності // Актуальні проблеми психології: Том 1.: Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія. К.: Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН Ураїни, 2002. частина 7. С. 8 11.
19. Білоус О.В. Місце екологічних цінностей у професійному спрямуванні особистості // Психологія у XXI столітті: персп ективи розвитку: Матеріали VI Костюківських читань (2829 січня 2003 р.). Т.1. К.: Міленіум, 2003. С.154 157.
20. БигонМ., ХарперДж., Таунсенд. Экология особи, популяции и сообщества: В 2-х т. - М.: Мир, 1989.
21. БодроваЕ.В., СлуцкийВ.М. Использование методики СД для исследования личности дошкольника // Новые исследования в психологии. - 1988. - №.1. - С. 52-56.
22. Большая Советская Энциклопедия. - М.: Изд-во Советская энциклопедия, 1975. - Т. - 21. 640 с.
23. БурлачукЛ.Ф., МорозовС.М. Словарь-справочник по психодиагностике. СПб.: Питер, 2000. 365 с.
24. БурменскаяГ.В. Экологическая ориентация в современной американской психологии развития // Вопросы психологии. - 1985. - №.4. - С. 155-162.
25. БурменскаяГ.В., ОбуховаЛ.Ф., ПодольскийА.И. Современная американская психология развития. - М.: Изд-во МГУ, 1986. - 127 с.
26. БусыгинА.Г. Десмоэкология или теория образования для устойчивого развития. Книга первая. 2-е изд., испр., доп. Издательство Симбирская книга”, Ульяновск, 2003. 216 с.
27. БусыгинА.Г., ЗдобнухинаМ.С. Спираль базовых потребностей” как средство формирования социального интеллекта у молодёжи при переходе от антропоцентрического к экоцентрическому мышлению //Актуальні проблеми психології. Екологічна психологія. Збірник наукових праць Інституту психології ім.Г.С.Костюка АПН України / за ред. МаксименкаС.Д. К.: 2005, т.7, вип. 5, ч.1. С.51 54.
28. ВалитоваА.И. Экологическое сознание: Сравнительный анализ // Социс 1999. № 3. С. 129 134.
29. ВасилюкФ.Е. Структура образа (К 90-летию со дня рождения А.Н.Леонтьева) // Вопросы психологии. - 1993. - №5. - С. 5 - 20.
30. ВелиховЕ.П., ЗинченкоВ.П., ЛекторскийВ.А. Сознание: опыт междисциплинарного подхода // Вопросы философии. - 1988. - №11. - С. 3-31.
31. ВеснинВ.Р. Популярная экономика природопользования. - М.: Наука, 1991. - 58с.
32. ВолковA.M., МикадзеЮ.В., СолнцеваГ.Н. Деятельность: структура и регуляция. Психологический анализ. - М.: Изд-во МГУ, 1987. - 216с.
33. ВыготскийЛ.С. Проблема сознания // Собрание сочинений: В 6-ти т. Т 1. Вопросы теории и историии психологии / Под ред. А.Р.Лурия, М.Г.Ярошевского. М.: Педагогика, 1982. С. 109 131.
34. ВыготскийЛ.С. Развитие высших психических функций. - М., 1960. - 369с.
35. ГамезоМ.В., ДомашенкоИ.А. Атлас по психологии. Информационно-методические материалы к курсу "Общая психология": Учебное пособие для студентов пед. инс-тов. - М.: Просвещение, 1986. - 272с.
36. Ганзен В.А. Системные описания в психологии. - Л.: Изд-во ЛГУ, -1984. - 176с.
37. ГибсонДж. Экологический подход к зрительному восприятию. - М.: Прогресс, 1988. - 464 с.
38. ГиренокФ.И. Философские вариации на тему экологии // Человек и природа. - 1989. - №6. - С. 18 - 37.
39. ГлассДж., СтэнлиДж. Статистические методы в педагогике и психологии / Пер. с англ. М.: Прогресс, 1976. 495 с.
40. ГолдДж. Психология и география: Основы поведенческой географии. - М.: Прогресс, 1990. - 304 с.
41. Грин Н., Стаут У., Тейлор Д. Биология: В 3 т. - М.: Мир, 1990. Т.1. 368с.
42. ДерябинаО.М. Экологическая психология // Психологический информационный бюллетень РАН. - 1996. - март-апрель. - С. 9 - 10.
43. ДерябоС.Д. Антропоморфизация природных объектов // Психологический журнал. - 1995. - Т.16. - №3. - С. 61 - 69.
44. ДерябоС.Д., ЯсвинВ.А. Экологическая педагогика и психология. - Ростов-на-Дону: "Феникс", 1996. - 480 с.
45. ДональдсонМ. Мыслительная деятельность детей. - М.: Педагогика, - 1985. - 192 с.
46. ДушковБ.А. География и психология. Подход к проблемам. - М.:Мысль, 1987. 285 с.
47. ЗеличкоА.И., СтепеноваГ.И. Психосемантика и изучение профессионального сознания психологов // Вестник МГУ. Серия 14. - 1989. - №3. - С. 20 - 33.
48. ЗинченкоВ.П. Миры сознания и структуры сознания // Вопросы психологии. - 1991. - №2. - С. 15 - 36.
49. ЗинченкоВ.П., МоргуновЕ.Б. Человек развивающийся: очерки истории российской психологиии. - М.: Тривола, 1994. - 333 с.
50. ИберлаК. Факторный анализ. - М., 1980. - 247 с.
51. ИвановаЕ.М. Основы психологического изучения профессиональной деятельности. - М.: Изд-во МГУ, 1987. - 208 с.
52. ИвановаЕ.М. Психотехнология изучения человека в трудовой деятельности: Учеб. метод. пособие для студентов фак. психол. гос. Ун-тов. - М.: Изд-во МГУ, 1992. 94 с.
53. КавтарадзеД.Н., БрудныйА.А. Основы экологического мировоззрения как задача народного образования // Вестник образования. - 1993. - №7. - С. 2-40.
54. КазначеевВ.П. Биосистема и адаптация. - Новосибирск: Наука, 1973. 76с.
55. КазначеевВ.П. Современные аспекты адаптации. - Новосибирск: Наука, 1980. 192 с.
56. КазначеевВ.П., СтригинВ.М. Проблема адаптации человека (Некоторые итоги и перспективы исследований). - Новосибирск: Наука, 1978. 56 с.
57. КалитаВ.В., СеркинВ.П. Применение функционального анализа деятельности в изучении экологического поведения // Тезисы первой Международной научно-практической конференции "Международное сотрудничество и образование молодежи на Севере": Сборник докладов. - Магадан, 1995. С 35 - 37.
58. КальвиниоМ., СтолинВ.В. Психосемантические различия личностных смыслов // Вестник МГУ. 1983. - Серия 14. Психология - №3. - С. 13 - 32.
59. КарповаГ.Н. К созданию методики экологического образования в школе // Вопросы психологии. - 1995. - №1. - С. 69 - 73.
60. КарпухинаА.М., РозовВ.И. Методика экспресс-диагностики адаптивности в экстремальных условиях // Социально-психологические и психоневрологические аспекты последствий аварии наЧАЭС: Материалы научной конференции, 28-30 сентября 1992 г. К., 1993. С.124 - 125.
61. Каулен М.Е., Гурская Н.Г., Габидулина С.Э. Семантическая оценка интерьеров древнерусских храмов / Сборник научных трудов "Мышление и субъективный мир". Ярославль, 1991. - С. 41 - 52.
62. КиричукА.В., ТатенкоВ.А., ЯковенкоС.И. Становление радиоэкологической психологии в Украине // Психологический журнал. 1993. - №3. С.176 - 179.
63. КисилёвН.Н. Оъект экологии и его эволюция. - К., 278 с.
64. КлимовЕ.А. Введение в психологию труда. - М.: Изд-во МГУ, 1988. 199 с.
65. КлимовЕ.А. Образ мира в разнотипных профессиях: Учебное пособие. - М.: Изд-во МГУ, 1995. - 224 с.
66. КонИ.С. В поисках себя: Личность и её самосознание. - М., 1984.
67. КонИ.С. Открытие Я”. М., Политиздат, 1978. 367 с.
68. КрисаченкоВ.С. Екологічна культура: теорія і практика: Навч посібник. К.: Заповіт, 1996. 352 с.
69. КрозМ.В., ЛипатовС.А., ЧинкинаО.В. Особенности восприятия риска радиационного воздействия специалистами и неспециалистами в области ядерной энергетики // Вопросы психологии. - 1993. - №5. - С.59 - 66.
70. КряжИ.В. Психосемантическое исследование обыденных экологических представлений // Вопросы психологии. 1998. - №1. - С.65 - 75.
71. Кунцевська А.В. Екологічність професійної свідомості соціальних працівників //Актуальні проблеми психології. Екологічна психологія. Збірник наукових праць Інституту психології ім.Г.С.Костюка АПН України / за ред. МаксименкаС.Д. К.: 2005, т.7, вип. 6. С.444 451.
72. ЛазурскийА.Ф. Программа исследования личности в ее отношениях к среде.- Пг., 1912. - 32 с.
73. ЛазурскийА.Ф. Очерк науки о характерах. - Пг., 1917. - 386 с.
74. ЛевиВ.Л. Постэкстремальная психотерапия // Чернобыльский след: Медико-психологические последствия радиационного воздействия: Сборник научных трудов. М., 1992. Ч. 2. С. 209.
75. ЛевинК. Определение понятия "поле в данный момент". Психологическая экология // Хрестоматия по истории психологии / Под. ред. П.Я.Гальперина и А.Н.Ждан. - М.: Изд-во МГУ, 1980. - С. 141 - 144.
76. ЛеонтьевА.Н. О путях исследования восприятия // Восприятие и деятельность. - М.: Изд-во МГУ, 1976. - С. 3 - 27.
77. ЛеонтьевА.Н. Психология образа // Вестник МГУ. - Серия 14. Психология - 1979. - №2. - С. 3 - 13.
78. ЛеонтьевА.Н. Проблемы развития психики. -М.: Изд-во МГУ, 1981. 584с.
79. ЛеонтьевА.Н. Деятельность. Сознание. Личность. // Избранные психологические произведения: В 2-х т. - Т.2. - М.: Педагогика, 1983. - С. 94 - 231.
80. ЛеонтьевА.Н. Образ мира. Психологическая теория деятельности // Избранные психологические произведения: В 2 т. - Т.2. - М.: Педагогика, 1983. - С.251 - 262.
81. ЛёвочкинаА.М. Использование активных методов в изучении экологической психологии с целью формирования экологического сознания студентоввысших учебных заведений// Актуальні проблеми психології. Екологічна психологія. Збірник наукових праць Інституту психології ім.Г.С.Костюка АПН України / за ред. МаксименкаС.Д. К.: 2003, т.7, ч.1. С.236 240.
82. ЛинчК. Образ города. - М.: Стройиздат, 1982. - 329 с.
83. ЛисаускенеМ.В., ЛихачеваТ.И., ГрицынинаЗ.В., ЛисаускайтеЮ.В. Экологические движения и экологическое сознание в прибайкалье // Социс. 1999. - № 4. С. 111 116.
84. ЛихачевБ.Т. Экология личности // Педагогика. - 1993. - №2. - С. 19 - 23.
85. ЛомовБ.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии. - М.: Наука, 1984. - 446 с.
86. ЛурияА.Р. Язык и сознание. - М.: Наука, 1972. - 319с.
87. ЛьовочкінаА.М. Екологічна психологія. Навчальний посібник. К.: Міленіум, 2003. 120 с.
88. ЛьовочкінаА.М. Проблема ставлення до природи у сучасній суспільній свідомості //Актуальні проблеми психології. Екологічна психологія. Збірник наукових праць Інституту психології ім.Г.С.Костюка АПН України / за ред. МаксименкаС.Д. К.: 2005, т.7, вип. 6. С.201 207.
89. МаксименкоС.Д., НосенкоЕ.Л. Експериментальна психологія (дидактичний тезаурус): Навчальний посібник / Міжрегіональна академія управління персоналом. К.: МАУП, 2002. 128с.
90. МаксимоваН.Ю. Психологія адиктивної поведінки: Навч. Посібн. К.: Видавничо-поліграфічний центр Київський університет”, 2002. 308 с.