ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СІМЕЙНих стосунків СЕКСУАЛЬНО ДЕЗАДАПТОВАНиХ ПОДРУЖНІХ ПАР

Краткое описание

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені В.Н.КАРАЗІНА

На правах рукопису

ЛЕВАНОВА Ірина Леонідівна

УДК 159.922.1+364.282

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СІМЕЙНих стосунків СЕКСУАЛЬНО ДЕЗАДАПТОВАНиХ ПОДРУЖНІХ ПАР

Спеціальність 19.00.01
загальна психологія, історія психології

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
психологічних наук

Науковий керівник:
Кочарян Олександр Суренович
доктор психологічнихнаук,
професор

Харків 2006

ЗМІСТ
ВСТУП............................................................................................................. 6

РОЗДІЛІ СЕКСУАЛЬНА ДЕЗАДАПТАЦІЯ ПОДРУЖЖЯ ЯК ЧИННИК СІМЕЙНОГО НЕБЛАГОПОЛУЧЧЯ........................................................... 12
1.1Теоретичні висування про функції родини й шлюбу в різних
підходах......................................................................................................... 12
1.1.1Інституціонально-кризовий підхід до проблеми життєдіяльності родини й шлюбу............................................................................................ 13
1.1.2Трансформаційний підхід до проблеми життєдіяльності родини й шлюбу: андрогінна модель........................................................................... 18
1.1.3Сімейно-центрований підхід до проблеми життєдіяльності родини й шлюбу: соціологізаторський напрямок........................................ 21
1.1.4Сімейно-ценрований підхід: системний розгляд проблеми життєдіяльності родини й шлюбу................................................................ 26
1.2Проблеми успішності шлюбу й подружньої адаптації як відбиття сімейного благополуччя............................................................................... 31
1.2.1Успішність шлюбу й подружня адаптація: співвідношення понять............................................................................................................ 31
1.2.2Подружня адаптація й функціональність родини з точки зору системного підходу....................................................................................... 33
1.3Роль сексуальних чинників у підтримці успішного шлюбу й подружньої адаптації.................................................................................... 38
1.3.1Форми сексуальної дезадаптації.................................................. 38
1.3.2Роль сексуальної адаптації в підтримці подружньої адаптації й успішності шлюбу......................................................................................... 47
Висновки за розділом1............................................................................ 50

РОЗДІЛ2 ОПИС ВИБІРКИ Й МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБИСТІСНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПОДРУЖЖЯ В СЕКСУАЛЬНО ДЕЗАДАПТОВАНИХ ПАРАХ.................................................................... 53

2.1Методологічні основи дослідження.................................................. 53
2.2Опис дослідницької вибірки.............................................................. 56
2.3Методи дослідження.......................................................................... 60
Висновки за розділом2............................................................................ 67

РОЗДІЛ3 ОСОБЛИВОСТІ СІМЕЙНИХ СТОСУНКІВ Й ОСОБИСТІСНА СПЕЦИФІКА ПОДРУЖЖЯ В СЕКСУАЛЬНО ДЕЗАДАПТОВАНИХ ШЛЮБНИХ ПАРАХ.................................................................................... 69
3.1Оцінка параметрів поза- і внутрішньосімейної дисфункційності
(дезадаптації) подружніх пар................................................................... 69
3.2Вплив порушень подружньої комунікації на формування сексуальної дезадаптації в дисфункційних родинах.................................... 77
3.2.1Особливості проявів сексуальності в дисфункційних родинах різних
типів: передумови розвитку сексуальної дезадаптації......................... 78
3.2.2Стратегії подолання подружніх конфліктів у сексуально-дезадаптованих дисфункційних подружніх парах....................................... 87
3.2.3Особливості комунікації в сексуально дезадаптованих родинах з інституціональною дезадаптацією................................................................ 90
3.3Роль психосексуальних особливостей подружньої взаємодії у формуванні сексуальної дезадаптації........................................................... 95
3.3.1Співвідношення різних аспектів сексуальності в подружжя в дисфункційних шлюбах................................................................................ 95
3.3.2Сексуальні фантазії як фактор посилення / подолання сексуальної дезадаптації в дисфункційних шлюбах.................................... 99
3.4Роль особистісних чинників у формуванні сексуальної дезадаптації в подружніх парах....................................................................................... 101
3.4.1Характерологічні особливості подружжя в парах із сексуальною дезадаптацією і їхня роль у розвитку різних форм сексуальної дезадаптації.................................................................................................. 102
3.4.2Особистісна специфіка (профілі) членів дисфункційних подружніх
пар з порушеннями сексуальної адаптації................................................. 111
3.4.3Мотиваційний аспект розвитку сексуальної дезадаптації в подружніх
парах............................................................................................................ 116
3.5Особливості статеворольового функціонування сексуально дезадаптованих подружніх пар................................................................... 123
3.5.1Роль статеворольових деформацій у виникненні й розвитку
сексуальної дезадаптації............................................................................. 123
3.5.2Стратегії подолання у подружжів з сексуальною дезадаптацією....................................................................................................................... 127
Висновки за розділом3.......................................................................... 130

РОЗДІЛ4..................................................................................................... 135
ПСИХОЛОГІЧНА ПРОФІЛАКТИКА Й КОРЕКЦІЯ СЕКСУАЛЬНОЇ ДЕЗАДАПТАЦІЇ Й ДИСФУНКЦІЙНОСТІ ШЛЮБУ.............................. 135
4.1Методологічні основи корекційної роботи з родиною: сучасні підходи......................................................................................................... 135
4.2Опис програми психокорекційної роботи із сексуально-дезадаптованими дисфункційними родинами............................................ 143
4.3Оцінка ефективності програми корекції сексуальної
дезадаптації.................................................................................................. 149
Висновки за розділом4.......................................................................... 150
ВИСНОВКИ................................................................................................ 151
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.............................................. 155
ДОДАТКИ................................................................................................... 178

ВСТУП
Актуальність проблеми дослідження. Дослідження останніх років [12, 31, 47, 55, 62, 64, 91, 92, 189, 246, 267 тощо] відбивають кризовий стан інституту родини й шлюбу, проявами якого є негативні показники відтворення населення [17, 23, 150], зниження числа реєстрованих шлюбів [116, 152, 185]; постійне збільшення кількості розлучень і неповних родин [12, 61, 150]; зростання популярності «альтернативних» форм шлюбу (гомосексуального, відкритого тощо) [92, 185]; поширення сімейного насильства [77]; втрата толерантності як базового принципу міжособистісних відносин [196]. Фіксується різке зниження адаптивних можливостей родини, зростання її дисфункційності внаслідок значної переваги споживчих шлюбних установок [64, 66]. Багато подружніх пар відмовляються від вирішення проблем, що виникають, розглядаючи розлучення як панацею й нехтуючи відповідальністю перед родиною на догоду особистому благополуччю [28, 189].
Значно змінилися сімейні сценарії, змістилися уявлення про нормативні ролі чоловіків і жінок у родині й суспільстві, розподіл відповідальності між ними [5, 41, 80, 96, 130, 134, 138 тощо]. З одного боку, подружні відносини стали більш демократичними, егалітарними. З іншого Т.Парсонс [254] показав, що розмивання традиційних гендерних ролей веде до зниження якості сімейних відносин, оскільки функціональна взаємодія маскулінного й фемінінного начал у шлюбі призводить до їх взаємодоповнення та єдності. Установлення комплементарних відносин у шлюбі, будучи важливим аспектом сексуальної адаптації подружжя, залежить від ряду інституціональних, соціально-психологічних, внутрішньосімейних і суб'єктивно-психологічних чинників [18]. Порушення міжособистісної комунікації в шлюбі призводить, відповідно, до феномена «чорнильної плями» [32, 33], до розвитку сексуальної дезадаптації подружньої пари, що, у свою чергу, є чинником, який збільшує первинну соціальну дезадаптацію. Таким чином, створюється «порочне коло подружньої дисфункційності», що веде до девіантних форм сімейних стосунків. Однак, незважаючи на визнання важливості зазначеної проблеми й наявність численних робіт [5, 6-9, 13, 28, 29-30, 34, 51, 60, 71-72, 82, 91, 105, 118, 125, 141, 146, 166, 182 тощо] в області сімейних стосунків, психологічні фактори й механізми виникнення сексуальної дезадаптації в шлюбі і її роль у розвитку сімейної дисфункційності вивчені недостатньо. С.Т.Агарков [1, с.6] зазначує, що в останні роки вивчення психосоціальних чинників і психологічних механізмів, особливо парних, практично загальмувалося.
Подружня сексуальна дезадаптація є актуальною загальнопсихологічною проблемою, яка значною мірою виходить за межі сексології або медичної психології та є складовою частиною проблеми соціально-психологічної адаптації / дезадаптації. Багатофакторна зумовленість дезадаптації подружжя, розмаїття її причин, проявів, а також складний генезис, в якому велику роль відіграють характеристики особистості та сексуальної поведінки кожного з членів шлюбної пари, поєднання в шлюбі різних типів сексуальної культури та низка інших чинників визначають приналежність даної проблематики до загальнопсихологічного контексту. Загальнопсихологічні чинники формування сексуальної дезадаптації подружньої пари залишилися недостатньо вивченими.
Зв¢язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема є складовою науково-дослідної роботи факультету психології Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна, а саме наукових досліджень кафедри прикладної психології, які присвячені аналізу залежної особистості, в межах НДР «Чинники та механізми розвитку залежної особистості: гендерний аспект, програми психотерапії” (№ держ. реєстрації 0104U002360) та спрямована на створення програми психологічної профілактики та корекції сексуальної дезадаптації в подружніх парах.
Мета і завдання дослідження. Мета роботи розробити програму психологічної профілактики та корекції сексуальної дезадаптації в подружніх парах на підставі поглибленого вивчення гендерних, комунікативних, поведінкових, особистісних та статеворольових особливостей подружньої взаємодії.
Для досягнення зазначеної мети були поставлені такі завдання дослідження:
1) визначити співвідношення понять подружньої дисфункційності, подружньої та сексуальної дезадаптації в шлюбі;
2) виявити особливості комунікативних стратегій в подружжі, які ведуть до появи та розвитку сексуальної дезадаптації;
3) виявити специфічні особистісні та статеворольові особливості подружжя, що лежать в основі розвитку сексуальної дезадаптації в шлюбі;
4) визначити специфіку стильових способів реагування в конфліктних ситуаціях та механізмів подолання фрустрації в сексуально дезадаптованих шлюбах;
5) визначити роль психосексуальних чинників у деструкції та нормалізації подружніх стосунків;
6) розробити програму психологічної профілактики та психологічної корекції сексуальної подружньої дезадаптації.
Об’єкт дослідження подружні стосунки.
Предмет дослідження особистісні риси та комунікативні характеристики подружжя в сексуально дезадаптованих шлюбах.
Методи дослідження. В роботі застосовувались три групи методів, які дозволяють дослідити феноменологічну структуру різних аспектів подружньої взаємодії та виявити особистісні риси подружжя як чинники, що лежать в основі розвитку сексуальної дезадаптації в шлюбі: 1) методики вивчення подружньої взаємодії; 2) методики багатофакторної оцінки особистості; 3) статеворольові шкали.
Математико-статистична обробка отриманих емпіричних результатів проводилася методами описової статистики, частотного та кореляційного аналізу, шляхом перевірки статистичної вірогідності розходжень методами кутового перетворення Фішера Up та Q-критерієм Юла.
Теоретико-методологічною основою дослідження є загальнопсихологічна теорія захисних механізмів особистості, статеворольового розвитку особистості, системні уявлення щодо функціонування подружжя, теорія сексуальної дезадаптації подружньої пари.
Наукова новизна отриманих результатів визначається тим, що в межах пропонованої роботи:
· вперше явище сексуальної дезадаптації подружжя розглянуто поза межами клінічного підходу як феномен, виникнення якого обумовлено загально психологічними (комунікативними, мотиваційними й статеворольовими) чинниками та механізмами;
· подальшого уточнення дістали дані, стосовні загальнопсихологічних характеристик сексуально дезадаптованих подружжів, перш за все щодо особливостей їх когнітивної, комунікативної, мотиваційної сфер, які відрізняються конфліктністю та амбітендентністю;
· набули подальшого уточнення теоретичні уявлення щодо ролі статеворольових факторів особистості у виникненні та закріпленні (кристалізації) сексуальної дезадаптації подружньої пари, а саме: статеворольових конфліктів, зрілості статеворольової Я-концепції, вираженості ознак маскулінності та фемінінності на біогенному, соціогенному та поведінковому рівнях;
· подальшого розвитку дістали теоретичні уявлення щодо впливу акцентуацій характеру особистості та їх сполучень у шлюбній парі на розвиток специфічних форм подружньої сексуальної дезадаптації;
· уточнено дані щодо стратегій реагування подружжів у конфліктних та емоційно складних сімейних ситуаціях та їх зв’язку із сексуальною дезадаптацією;
· уточнено теоретичні уявлення щодо сімейної захисної функції подружньої сексуальної дезадаптації в дисфункційному подружжі як чинника збереження сімейної системи без підвищення якості сімейних стосунків.
Єтапи і база дослідження. Психодіагностичне дослідження проводилося у продовж 1998 2005 рр. На першому етапі (1998 1999 рр.) вивчався стан проблеми у науковій літературі: на другому етапі (1999 2003 рр.) проводилося емпіричне дослідження; на третьому етапі (2004 2005 рр.) проводився аналіз та інтерпретація результатів дослідження. База дослідження: кафедра психології Національного аерокосмічного університету ім. М.Є.Жуковського „ХАІ”, кафедра сексології і медичної психології Харківської медичної академії піс

Список литературы

ВИСНОВКИ
У роботі подано теоретичне узагальнення й нове вирішення проблеми функціонування сексуально дезадаптованого шлюбу, в рамках якого сексуальна дисфункція не може бути кваліфікована як клінічно значущий розлад. На підставі результатів дослідження можна зробити такі висновки:
1.Сексуальна дезадаптація є результатом порушення психологічного функціонування подружньої пари, отже не має адекватного опису в рамках клінічної концепції хвороби. Сексуально дезадаптованим може бути здорове в клінічному відношенні подружжя, а адаптованим подружжя з вираженими ознаками сексуального розладу. Отже, аналіз формування сексуальної дезадаптації вимагає застосування комунікативного, а не медико-психологічного контексту. Конкретна форма сексуальної дезадаптації (комунікативна, статеворольова тощо) пов’язана із специфічним типом подружньої дисфункційності.
2. Сексуально дезадаптоване подружжя характеризується: незадово-леністю шлюбом і низьким рівнем переживання подружнього щастя; когнітивною простотою соціальної перцепції чоловіка і схильністю до створення негативного суб’єктивного образу партнера; неадаптивними комунікативними стратегіями, перш за все в конфліктних і фруструючих шлюбних ситуаціях; низкою особливостей психосексуальної сфери, пов’язаних з механізмами подолання і характером атрибуції дисфункції; специфічними особистісними особливостями, що формують стійкі особистісні профілі і впливають на форми подружньої комунікації. Виявлено чотири особистісні профілі, характерні для сексуально дезадаптованого подружжя: квазі-безконфліктний, тривожний, іпохондричний, соціопатичний.
3. Чинник когнітивної складності соціальної перцепції (як один з показників функційності/дисфункційності шлюбу) у жінок сприяє формуванню трьох форм дезадаптації комунікативної, сексуально-еротичної і сексуальної аверсії, а у чоловіків тільки комунікативної і сексуальної аверсії. Схильність до негативної репрезентації образу партнера у чоловіків веде до формування всіх форм сексуальної дезадаптації, а у жінок тільки до сексуальної аверсії. Чинник когнітивної складності пов’язано з особливостями атрибуції сексуальної дисфункції в парі. Виявлено два атрибутивних типи: особи, схильні приписувати провину за порушення в сексуальній сфері партнеру та особи, які приписують дисфункцію собі. Дружини значно рідше за чоловіків атрибутують сексуальну дисфункцію партнерові, тобто не знижують його „фалічну” цінність, що є соціально-психологічним механізмом збереження шлюбу.
4. До розвитку сексуальної дезадаптації в подружній парі призводять інертний-імпульсивний і гіпертимний характерологічні радикали в чоловіків, а також сенситивний або демонстративний радикали в жінок. Останній формує внутрішній конфлікт стосовно сексуальної сфери й підвищену увагу до неї, що визначає легкість виникнення сексуальної дезадаптації. Розвиток окремих форм сексуальної дезадаптації подружньої пари також залежить від поєднань типів акцентуацій характерів чоловіка й жінки.
5. Статеворольові чинники є значущими для розвитку лише статеворольової форми сексуальної дезадаптації, а механізми їх прояву різноманітні: статеворольова дискомплементарність, статеворольова регресія, статеворольовий дисбаланс соціогенної та біогенної маскулінності. Високі рівневі показники маскулінності в чоловіків сприяють формуванню дисфункційності подружньої пари внаслідок утруднень, пов’язаних з відмовою від «чоловічих» цінностей вільного життя (в тому числі з великою кількістю статевих контактів тощо). Разом з тим, висока маскулінність чоловіків в дисфункційному подружжі пов’язана з вищою задоволеністю браком через зниження чутливості до ситуацій подружнього розладу. Крім того, статеворольова форма сексуальної дезадаптації (а також сексуальна аверсія) пов’язана з протективними і дефензивними типами психологічного захисту та є найбільш складною для регулятивних механізмів подолання. Останні характеризуються гендерною специфікою жінки більш схильні до депресії та соматизації тривоги, а чоловіки до катартичної агресії.
6.Мотиваційна сфера особистості сексуально дезадаптованих подружжів є конфліктною та амбітендентною. Характерними рисами є: блокада контакту з навколишнім світом, ізоляція, аутодеструктивні тенденції поряд із незадоволеною потребою в любові. Найбільший вплив на розвиток сексуальної дезадаптації в чоловіків мають незадоволена потреба в приєднанні до близьких людей (насамперед, до матері); нереалізована потреба в любові й ніжності (можливо, у гомосексуальних зв’язках); незадоволена потреба бути залежним від близьких; нереалізовані мазохістські потреби. У жінок самотність, ізольованість; незадоволена потреба в любові, почуття відчуження від батьків; агресивні тенденції щодо батьків або їх субститутів.
Комунікативна сфера дисфункційних подружжів із сексуальною дезадаптацією визначається підвищенням питомої ваги неконструктивних настанов на шлюб, агресивних і депресивних реакцій, фіксацією на психотравмуючій ситуації. Метою комунікації стає збереження власного психічного здоров’я, а не досягнення нормального функціонування шлюбу.
7.Сексуальна дезадаптація може бути способом збереження сімейної системи насамперед в умовах подружнього насильства. Жіночі моделі поведінки в таких шлюбах відрізняються низькою фемінінністю; в них поєднані депресивні тенденції, агресивність, дратівливість, гнівливість і сексуальна аверсія. Чоловіки в таких родинах схильні до реалізації гіперрольових стратегій, віддаючи при цьому перевагу низькофемінінним партнеркам через неприйняття жіночності як такої. Вони відрізняються емоційною й особистісною незрілістю, примітивними гіпермаскулінними сексуальними сценаріями, які мають компенсаторний характер і служать підвищенню самооцінки. Сексуальна дезадаптація в такому шлюбі знижує рівень депресивних і гнівливих проявів у жінок, дозволяє чоловікам маскувати емоційну й комунікативну незрілість та переносити паттерни сексуального домінування на інші сфери шлюбного життя.
8.Програма психологічної профілактики й корекції сексуальної дезадаптації в шлюбі, побудована на інтегративному поєднанні клієнт-центрованого й системного підходів із залученням технік сексуального тренінгу, підтвердила свою ефективність. Подолання сексуальної дезадаптації подружньої пари проводилося за такими напрямками: підвищення різних компонентів подружньої адаптації й функціональності, вироблення подружніх моделей, заснованих на зрілій комунікації, емпатії і відповідальності за свої дії та вчинки, реконструкція особистості на рівні розширення рольового сексуально-еротичного репертуару, засвоєння когнітивно-поведінкових стратегій ефективної подружньої комунікації, корекції сексуального досвіду тощо. В роботі ретельно описано мету, задачі, техніку та умови реалізації програми, а також наведено відомості щодо симптоматичної ефективності корекційної програми.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Агарков С.Т. Супружеская дезадаптация. М: Едиториал УРСС, 2004. 256 с.
2. Агеев В.С. Психологические и социальные функции полоролевых стереотипов // Вопр. психологии. №2. 1987. С. 152158.
3. Агишева Н.К. Психологические и социально-психологические факторы в развитии и психологической коррекции сексуальной дисгармонии супружеской пары: Автореф. дис. ... канд. психол. наук. (19.00.04) Л., 1990. 25 с.
4. Александровский Ю.А. Состояния психической дезадаптации и их компенсация. М.: Наука, 1979. 272 с.
5. Алексеева А.В. Трансформация семейных ролей мужчины и женщины в современном украинском обществе // Семейная психология и семейная терапия. №4. 2003.
6. Алешина Ю. Е. Цикл развития семьи: исследования и проблемы // Вестн. Моск. ун-та. № 2. Серия 14: Психология, 1987. С. 6072.
7. Алешина Ю.Е., Борисов И.Ю. Полоролевая дифференциация как комплексный показатель межличностных отношений супругов. Вестник МГУ. №2. Серия 14: Психология. 1989. С. 4453.
8. Алешина Ю.Е., Волович А.С. Проблемы усвоения ролей мужчины и женщины. // Психология семьи. Учеб. пособие. Самара: Изд. дом „Бахрах-М”, 2002. С. 294308.
9. Алешина Ю.Е., Гозман Л.Я., Дубовская Е.М. Социально-психологические методы исследования супружеских отношений // Спецпрактикум по социал. психологии М.: Изд-во Моск. ун-та, 1987. С.2128.
10. Алешина Ю.Е., Лекторская Е.В. Ролевой конфликт работающей женщины // Вопр. психологии. № 5. 1989. С.8088.
11. Андреева Т. Семейная психология. СПб: Речь, 2004. 243 с.
12. Антонов А.И. Кризис семьи и родительства // Проблемы родительства и планирования семьи. М., 1992. С.1127.
13. Антонюк Е.В. Связь удовлетворенности браком с представлениями супругов о распределении ролей в семье // Актуальные проблемы социальной психологии. Кострома, Ч.2. 1986. С.67.
14. Арутюнян М.Ю. Распределение обязанностей в семье и отношения между супругами // Семья и социальная структура. М., 1987. С.5370.
15. Бадинтэ Э.О мужской идентичности // Философско-культурологи-ческий журнал. № 1/2. 2000. С.1637.
16. Барсукова С., Радаев В. Легенда о гендере. Принципы распределения труда между cупругами в современной городской семье // Мир России. №4. 2001. С. 65102.
17. Безрукова О.Н. Репродуктивные мотивации женщин // СоцИс. № 12. 2000. С.122124.
18. Бейлькин М.М. Ложная женская эмансипация в ряду причин семейной и сексуальной дисгармонии // Актуальные проблемы пограничной психиатрии. Челябинск, 1989. C.1011.
19. Берг-Кросс Л. Терапия супружеских пар. М.: ИПТ, 2004. 528 с.
20. Березин Ф.Б., Мирошников М.П., Соколова Е.Д. Методика многостороннего исследования личности. М.: Фолиум, 1994. 175 с.
21. Бессонова Т.Л. Психологические особенности полоролевого самосознания и самопринятия личности студента педагогического ВУЗа. Автореф. дисс. канд. психол. наук МПГУ им В.И.Ленина. М., 1994. 18 с.
22. Билич Г.Л., Божедомов В.А. Репродуктивная функция и сексуальность человека: Учеб. пособие. СПб.: Деан, 1999. 367 с.
23. Бодрова В.В. Репродуктивное поведение как фактор депопуляции в России // СоцИс. № 6. 2002. С.96102:
24. Бойко В.В. Малодетная семья: Социальнопсихологический аспект. М.: Мысль, 1988. 239 с.
25. Браун Дж., Кристенсен Д. Теория и практика семейной психотерапии СПб.: Питер, 2001. 352 с.
26. Брутман В.И., Филиппова Г.Г., Хамитова И.Ю. Динамика психологического состояния женщин во время беременности и после родов // Вопр. психологии. № 1. 2002. С.5968:
27. Будинайте Г. Классическая системная семейная терапия и постклассические направления: свобода выбора // Московский психотерапевтический журнал. №3. 2001.
28. Валлерстайн Д.С. Психологические задачи брака // Журнал практической психологии и психоанализа. №3. 2002.
29. Варга А. Я Системная семейная психотерапия. Курс лекций. СПб: Речь, 2001. 144 с.
30. Варга А.Я., Хамитова И. Системная семейная психотерапия // Журнал практической психологии и психоанализа №2. 2000.
31. Васильева О.С., Хмарук И.Н. Супружеская неверность: эволюция представлений и современная ситуация // Журнал практического психолога №89. 2000.
32. Васильченко Г. С., Решетняк Ю. А. Системный подход к психогигиене половой жизни (информационно-социологические аспекты) // Диагностика, лечение и профилактика половых расстройств. М., Т.81. 1978. С. 2833.
33. Васильченко Г.С., Решетняк Ю.А. Брачный клиринг // Вопросы кибернетики. 1978. Вып. 28.
34. Вебер Г. Кризисы любви. Системная психотерапия Б. Хеллинг. М.: Институт Психотерапии, 2002. 304 с.
35. Верб М.С. Межпоколенные отношения в период становления молодой семьи // Развитие и стабилизация молодой семьи. Свердловск, 1986. С.2024.
36. Винокуров Б.Л. Психологическая коррекция, лечение и профилактика супружеской дисгармонии и критерии их эффективности: Автореф. дис. ... канд. мед. наук (14.00.18). Л., 1990. 19 с.
37. Волкова А.Н., Трапезникова Т.М. Методические приемы диагностики супружеских отношений // Психология семьи. Уч. пособие. Самара: Изд. дом „Бахрах-М”, 2002. с. 734745.
38. Воловик В.М. Семейные исследования в психиатрии и их значение для реабилитации больных // Клинические и организационные основы реабилитации психически больных. М.: Медицина, 1980. С.207268.
39. Ворник Б.М., Говорун Т.В. Роль стереотипов полоролевого поведения в возникновении сексуально-психологических дисгармоний // Материалы научно-практической конференции «Проблемы современной сексологии и сексопатологии» г. Москва, 913 сентября 1996 г.
40. Время по биологическим часам / Под. ред. Т. Уинфри: Пер. с англ. М: Мир, 1990. 208 с.
41. Гаврилюк В.В., Трикоз Н.А. Динамика ценностных ориентаций в период социальной трансформации (поколенный подход) // СоцИс. №1. 2002. С.96105.
42. Гармаев А. Психопатический круг в семье М.: Православ. братство св. апостола Иоанна Богослова, 2002. 96 с.
43. Герасимова Н.В. Семейные ценностные ориентации пожилых людей // Гуманит. науки и образование: проблемы и перспективы. Саранск, 1997. С. 298300.
44. Гидденс Э. Социологическое значение созависимости // Трансформация интимности. Сексуальность, любовь и эротизм в современных обществах. СПб: Питер, 2004. С. 106122.
45. Гиренко Н.М. К вопросу о соотношении линий семейно-родственных и общинных структур // Ранние формы социальной организации. СПб., 2000. С.7992.
46. Гозман Л.Я., Алешина Ю.Е. Социально-психологические исследования семьи: проблемы и перспективы // Вестн. Моск. ун-та. Серия 14: Психология. № 4. 1985. С.10-20.
47. Голод С.И. Моногамная семья: кризис или эволюция? // Психология семьи. Учеб. пособие. Самара: Изд. дом „Бахрах-М”, 2002. с. 245258.
48. Голод С.И. Удовлетворенность супружеством как фактор стабилизации семьи // Современная семья. М., 1982. С.5762.
49. Горлач М.Г. Гендерный аспект семейно-ролевого диссонанса // СоцИс. № 1. 2002. С.135136.
50. Градскова Ю.В. Женщина в семье и семья в жизни женщины: исторический обзор противоречий «советского эксперимента» // Журнал практического психолога. №89. 2000.
51. Гризискаc Ч.С., Молярова Н.В. Социально-терапевтическая деятельность в области брачно-семейных отношений // Семья и общество / Под ред. А.Г. Харчева и др. М., 1982. С. 99 120.
52. Грюнвальд Б., Макаби Г. Консультирование семьи. Практическое руководство. М.: Когито-Центр, 2004. 416 с.
53. Гурко Т.А. Вариативность представлений в сфере родительства // СоцИс: Социол. исслед. № 11. 2000. С.9097
54. Гурко Т.А. Удовлетворенность браком как показатель супружеских отношений // Семья и социальная структура. М., 1987. С.4053.
55. Гурская О.А. Роль семьи: взгляды, тенденции // «Новые» и «вечные» проблемы философии и психологии. Новосибирск, 2000. C.111120.
56. Даттилио Ф. Интеграция когнитивной и системной парадигм в семейной психотерапии // Московский психотерапевтический журнал. №2. 2000.
57. Дворкин Э.М. Методики психотерапии сексуальных расстройств у мужчин в амбулаторных условиях: Автореф. дис. ... канд. мед. наук (14.00.18) СПб., 1992. 31 c.
58. Дворянчиков Н.В., Ткаченко А.А. Некоторые дизонтогенетические механизмы формирования садизма // Российский Психиатрический Журнал. №3. 1998. С. 49.
59. Дементьева А.Е. Гендерные отношения в современном российском обществе: конфликт ролей // Науч. вестн. МГПУ ГА. № 57. 2002. С.3942.
60. Дмитриенко А. К. Социально-психологические факторы стабильности брака в первые годы супружеской жизни: Автореф.дисс. канд.психол.наук. Киев, 1989. 21 с.
61. Добрунова А.И. Основные направления деятельности и перспективы развития службы семьи // Диагностика и прогнозирование социальных процессов. Белгород, 1999. Вып.2. С.111113.
62. Добряков И.В. Либерализация сексуальной морали в России: новые проблемы // Семейная психология и семейная терапия. №3. 2000.
63. Дорногин И.К. Соотношение понятий «коллектив» и «семья» // Социально-этические проблемы семьи и семейного воспитания в условиях развитого социализма. Горький, 1981. С.100106.
64. Дробышева Л.И. Современное состояние семьи: проблемы, основные тенденции развития // Учен. зап. Алтайского ГИИК. Барнаул, 2001. С.1116.
65. Дружинин В. Теоретическая типология моделей семьи // Психология семьи. Уч. пособие. Самара: Изд. дом „Бахрах-М”, 2002. С. 6581.
66. Дубас М.К. Підготовка молоді до сімейного життя: гендерний вимір // Ґендер: реалії та перспективи в українському суспільстві. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Київ, 11-13 грудня 2003). К.: ПЦ Фоліант, 2003. С. 228230.
67. Душкина М.Р. Психологическая андрогиния и внутрисемейные отношения // Семейная психология и семейная терапия. 2003. №3.
68. Дымнова Т.И. Зависимость характеристик супружеской семьи от родительской // Вопр. психологии. № 2. 1998. С.4656.
69. Дэвис К., Мур У. Некоторые принципы стратификации // Социальная стратификация Вып. 1. М.: Изд-во МГУ, 1992. С. 160177.
70. Елизаров А. Н. Введение в психологическое консультирование: Учеб. пособие. М.: МГОПУ им. М.А. Шолохова, 2002. 84 с.
71. Елизаров А.Н. Особенности психологического консультирования как самостоятельного метода психологической помощи // Вестник психосоциальной и коррекционно-реабилитационной работы №3. 2000. С. 1117.
72. Елизаров А.Н.Психологическое консультирование семьи. М.: Ось-89, 2004. 399 с.
73. Ениколопов С.Н., Дворянчиков Н.В. Концепции и перспективы исследования пола в клинической психологии // Журнал практической психологии и психоанализа. №2 2002.
74. Ерохина Л. Феминистская онтология в обнаружении гендерных реалий // Россия в XXI веке: экономика, политика, культура. № 1(4). 2002. С.416.
75. Ершова Г.Г. Асимметрия функций как механизм самоорганизации усложняющихся систем: (К проблеме самоорганизации антропосистемы) // Пространства жизни. М., 1999. С.323349.
76. Жвинклене А. О преемственности образа жизни семьи // Человек и его образ жизни. Вильнюс, 1987. С.140144.
77. Закирова В.М. Развод и насилие в семье феномены семейного неблагополучия // СоцИс. №12(224). 2002. С.131133.
78. Зацепин В.И. Брак и семья // Психология семьи. Учеб. пособие. Самара: Изд. дом „Бахрах-М”, 2002. С. 332.
79. Здравомыслов В.И., Анисимова З.Е., Либих С.С. Функциональная женская сексопатология. Пермь: Репринт, 1994. 272 с.
80. Здравомыслова О.М. О возможности изменения статуса женщины в семье // Народонаселение. №2. 2000. C.5661.
81. Здравомыслова О.М. Психологические и социально-культурные функции семьи // Психология семьи. Учеб. пособие. Самара: Изд. дом „Бахрах-М”, 2002. С. 8291.
82. Зенгер Алексей Проблема удовольствия в семье и семейной терапии // Семейная психология и семейная терапия. №1. 2001.
83. Зуйкова Е.М. Общественно-производственная деятельность женщин и семья // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 12. Теория науч. коммунизма. № 3. 1982. С. 1521.
84. Иванова Е.И. Новые тенденции в процессе формирования семьи: молодые поколения в меняющейся России // Российское общество на рубеже веков: штрихи к портрету. М., 2000. С. 1731.
85. Ильченко Л.В., Радовель М.Р. Проблема формирования сексуальной культуры в современном обществе // Изв. вузов. Сев.Кавк. регион. Обществ. науки. Ростов н/Д. №4. 1999. С. 6163.
86. Исаев Д.Н., Каган В.Е. Психогигиена пола у детей. Л.: Медицина, 1986. 336 с., С. 7273.
87. Исупова О.Г. Отказ от новорожденного и репродуктивные права женщины // СоцИс. 2002. №11. С. 9299.
88. Каган В. Е. Половые аспекты индивидуальности. // Психологические проблемы индивидуальности. М., 1984. Вып. 2. С. 109112.
89. Каган В.Е. Половая идентичность и развитие личности. // Обозрение Института психиатрии и медицинской психологии им. Бехтерева. № 4. 1991. С. 2533.
90. Каплан Х.С. Сексуальная терапия. М.: Независимая фирма «Класс», 1994. 150 с.
91. Карлсон А. Химера андрогинности // Общество Семья Личность: Социальный кризис Америки. Альтернативный подход: Пер. с англ. / Под ред. А. Антонова. М.: МГУ, 2003. С. 135148.
92. Карцева Л.В. Об оценке состояния современной российской семьи: от катастрофизма к субъектоцентризму // Материалы II Всероссийского социологического конгресса (Москва, 30 сентября 2 октября 2003г.) М.: МГУ. 2003.
93. Кезберг А. Роль мужчин в выполнении хозяйственной функции семьи // Проблемы семьи. Тарту. № 7. 1988. С. 5573.
94. Кернберг О. Отношения любви: норма и патология: Пер. с англ. М.: Независимая фирма Класс”, 2000. 256 с.
95. Кирьянова О.Г. Кризис американской семьи. М.: Педагогика, 1987. 239 с.
96. Кишинец В.М. Автоэкспертный тезаурусный тест удовлетворенности браком // Социологические исследования. №3. 1984. С. 1217.
97. Козина И.М. Что определяет статус «кормильца» семьи? // СоцИс. № 11. 2000. С.8389.
98. Кокберн С. Пространство между нами: обсуждение гендерных и национальных идентичностей в конфликтах: Пер. с англ. М.: Идея-Пресс, 2002. 260 с.
99. Кон И.С. Введение в сексологию. М.:Медицина,1989. 332 с.
100. Кон И.С. Психология половых различий. Вопросы психологии. № 2. 1981. С.4757.
101. Конусов Ю.А. Мужчина в семье: типы поведения // Семья и социальная структура. М., 1987. С.97-106.
102. Коростылева Н.Н. Основы гендерной конфликтологии. Воронеж: Изд-во ВГУ, 2003. 187 с.
103. Косачева В.И. Проблема стабильности молодой семьи: философский и социально психологический анализ: Дисс.... канд. филос. наук. Минск, 1990.
104. Коцарь А.В. Формы невротической зависимости супругов // Вісник Харківського університету. Серія психологія. № 498. 2000, С. 6668.
105. Кочарян А.С., Федоренко Р.П. Токсическая любовь как форма патологии супружеских отношений / Вісник Харківського ун-ту. Серія психологія. № 419. 1998. С. 8791;
106. Кочарян А.С. Личность и половая роль. Симтомокомплекс маскулинности в норме и патологии. Х.: Основа, 1996. 127 с.
107. Кочарян А.С. Преодоление эмоционально трудных ситуаций общения в зависимости от сложности социальной перцепции. Дис. на соиск. учен.степ. канд. психол. наук. Киев, 1986. 179 с.
108. Кочарян А.С. Проведение психологического семейного консультирования. Учебно-методические материалы по психологии семейных отношений. Харьков: ХГУ, 1990. 26 с.
109. Кочарян А.С., Жидко М.Е., Коцарь А.В. Полоролевые факторы формирования взаимозависимых отношений // Вістн. Харківськ. ун-ту. Серія: Психологія. № 550. Част. 2, 2002. С. 125129.
110. Кочарян Г.С., Кочарян А.С. Психотерапия сексуальных расстройств и супружеских конфликтов. М.:Медицина, 1994. 224 с.
111. Кочемировская Е.А. Психологические особенности понимания и переживания насилия младшими подростками и юношами (психосемантический подход). Дисс. к.психол.н. (19.00.01 общая психология. История психологии). Киев, 2002. С. 44-51.
112. Крабб Л. Мужчина и женщина: Пер. с англ. СПб.: Мирт, 2002. 203 с.
113. Краснов Н.Г., Николаева Я.Г. Семья и современные тенденции изменения ее структуры // Семья в России. № 1. 2001. С.1333.
114. Краснова О.В. Бабушки в семье // СоцИс. № 11. 2000. C.108116.
115. Кратохвил С. Психотерапия семейно-сексуальных дисгармоний: Пер. с чешск. / Под ред. Г.С.Васильченко. М.: Медицина, 1991. 336 с.
116. Криченко Е.В., Терехин В.А. Психологические аспекты качества семейно-брачных отношений // Приклад. психология. № 5. 1999. С.6374.
117. Кришталь В.В. Системный подход к диагностике и коррекции нарушений сексуального здоровья // Актуальные вопросы сексопатологии: Тез. докл. I-й Всесоюзн. конф. сексопатологов. Москва, 1986. С. 7