психологічний аналіз кризи ідентичності У СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ

Краткое описание

ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ педагогічний університет
імені К.Д.УШИНСЬКОГО

На правах рукопису

Середницька Ірина ярославівна

УДК 152.3:378

психологічний аналіз кризи ідентичності
У СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ

19.00.01- загальна психологія, історія психології

дисертація на здобуття
наукового ступеня кандидата
психологічних наук

Науковий керівник
кандидат психологічних наук,
доцент
Скотна Н.В.

Одеса 2005

Зміст

список умовних скорочень............................................................ 4
вступ............................................................................................................. 8
Розділ І. Теоретико-методологічні засади дослідження ідентичності та її кризи в психологічній науці
1.1. Сутність феномена ідентичності особистості: визначення поняття, його зміст і структура....................................................................................................... 15
1.2. Структурний і функціональний аналіз внутрішньоособистісного конфлікту як одного з індикаторів кризи ідентичності........................................ 42
1.3. Особливості ідентичності та її кризи в суб’єктивному просторі студентської молоді...................................................................................................... 49
Розділ ІІ. процедурно-методичне забезпечення емпіричного дослідження ідентичності та її кризи
2.1. Організація емпіричного дослідження та характеристика вибірки......... 69
2.2. Обґрунтування вибору психодіагностичного інструментарію дослідження.................................................................................................................... 75
2.2.1. Інтерв’ю як засіб вивчення ідентичності та її кризи.......... 75
2.2.2. Методики діагностики широкого спектру рис особистості і поведінки ....................................................................................................................... 84
Розділ ІІІ. Емпіричне дослідження психологічних особливостей ідентичності та переживання її кризи
3.1. Особливості психологічних моделей ідентичності студентської молоді Центру та Заходу України: порівняльний аналіз (за результатами інтерв’ю)........ 91
3.2. Специфіка взаємозв’язків між показниками рис особистості, що вивчаються (кількісний аналіз).................................................................................. 112.
3.2.1. Компонентний склад показників ідентичності та співвідношення між ними............................................................................................................................... 112
3.2.2. Особливості поєднань показників ідентичності з факторами особистості і способами поведінки, що виявляються в конфліктній ситуації........................... 115
3.2.3. Взаємозв’язки параметрів ідентичності з показниками ціннісних орієнтацій..................................................................................................................... 118
3.2.4. Результати факторного аналізу.............................................................. 121
3.3. Психологічні особливості осіб з високим і низьким рівнем ідентичності та типом її кризи (якісний аналіз).............................................................................. 127
3.3.1. Обґрунтування типології кризи ідентичності й емпіричний пошук їх представників.............................................................................................................. 127
3.3.2. Психологічна характеристика осіб з високим і низьким рівнем ідентичності................................................................................................................. 130
3.3.3. Профілі факторів особистості (за Р. Кеттеллом) представників певних типів криз ідентичності.............................................................................................. 135
3.3.4. Переважаючі способи поведінки особистості в кризових ситуаціях у представників різних типів кризи ідентичності....................................................... 142
3.3.5. Особливості ціннісних орієнтацій в осіб, які переживають кризу ідентичності................................................................................................................. 147
Висновки...................................................................................................... 155
Список використаних джерел........................................................ 159
Додатки ........................................................................................................ 174

Вступ
Актуальність дослідження визначається необхідністю подальшої розробки теоретично-практичних аспектів проблеми ідентичності та її кризи. Трансформаційний період в українському суспільстві супроводжується численними змінами, які спричинені, насамперед, нестабільністю всього соціуму, що охопила політику, економіку, культуру, освіту й інші галузі.
В умовах демократизації та здійснення реформ набуває важливого значення характер і динаміка тих особистісних конструктів, професійних умінь і навичок, з якими молодь увійде у самостійне доросле життя, а також чи будуть ці психосоціальні, професійні утворення сприяти її успішній адаптації до різноманітних життєвих ситуацій, якими наповнений навколишній світ. У соціально-психологічних реаліях нашого часу з’являється необхідність розробки проблеми ідентичності та своєчасного виявлення її кризи, розуміння ролі цього феномену в розвитку особистості. Саме ідентичність є необхідною умовою розвитку особистості, її творчої спрямованості й продуктивності (Е.Еріксон, І.С. Кон, В.С. Малахов, Дж. Марсіа, З.Фрейд, Л.Е.Шнейдер), що особливо важливо для самореалізації не лише окремих осіб, але й суспільства взагалі. У зв’язку із вищезгаданим, особливої актуальності набуває проблема діагностики кризи ідентичності, що пов’язана з усією системою рис особистості; розробка психокорекційних заходів, які сприяють її подоланню; пошук ефективних індивідуальних стратегій виходу з цього стану і досягненню ідентичності.
Криза ідентичності може виявлятися у осіб різного віку, статі, різного соціального статусу, професійного та життєвого досвіду. Означена проблема виходить за межі загальної психології, й вирішується на перетині вікової, педагогічної та диференційної психології. Саме тому особливого, значення набуває дослідження ідентичності у дорослих людей в період професійного навчання, у студентської молоді, оскільки для неї характерно загострення проблеми психологічної кризи, що виявляється в індивідуальних, соціально-особистісних виборах, ідентифікації, самовизначенні та в інших психологічних феноменах.
Криза визначення різнотипних моделей ідентичності висвітлені у дослідженнях С.Арчер, М.Й.Боришевського, Е.Еріксона, С.Д.Максименко, О.П.Саннікової, В.О.Татенко, Т.М.Титаренко та ін. Криза ідентичності найяскравіше виявляється в юності, хоча подальше визначення самоідентичності може відбуватись і в інші періоди життєвого онто- і соціогенезу. Чим успішніше особистість розв'язує перші кризи ідентичності, тим легше їй згодом керувати подібними переживаннями упродовж індивідуального розвитку й соціального становлення.
Концептуальний аналіз проблеми кризи ідентичності на прикладі студентської молоді дає можливість інтерпретувати її в руслі фундаментальних теоретико-емпіричних підходів, зокрема психоаналізу (А.Адлер, З.Фрейд, К.Хорні, К.Юнг та ін.), теорії символічного інтеракціонізму (І.Гофман, Ч.Кулі, Дж.Мід, Ю.Хабермас), теорії ідентифікації (С.Арчер, Е.Еріксон, Г.Теджфел, Д.Тернер та ін.). Різнобічне дослідження кризи ідентичності здійснено у працях вітчизняних учених: А.Г.Амбрумової, Н.А.Антонової, Л.Ф.Бурлачука, Е.А.Донченко, М.В.Заковоротної, Г.С.Костюка, В.І.Павленко, Л.Б.Шнейдер.
Актуальність дослідження специфіки кризи ідентичності та її значення у життєвому досвіді особистості пояснюється як тенденціями розвитку сучасного суспільства, так і загальною логікою розвитку наук про людину. Стрімке зростання кількості криз, посилення їх деструктивної ролі в суспільному житті змушують учених активно досліджувати ці складні соціальні явища з метою нейтралізації та попередження їхніх руйнівних наслідків. Формування життєвої стратегії, професіоналізму молоді не буде повним без ґрунтовної підготовки студентів до раціонального й емоційного застосування знань, умінь, навичок у досвіді вирішення реальних і потенційних кризових ситуацій.
Актуальність дослідження зумовлена ще й практичною значущістю проблеми, недостатністю вивчення такого явища, як статус ідентичності та його впливу на соціальні очікування, Я образ молодої людини. Вважаємо, що для вирішення окресленої проблематики необхідно по-новому, з позицій урахування сучасних суспільних реалій, розглянути кризу ідентичності та її взаємозв'язок із поняттям конфлікту, що має тривалу історію вивчення, плідні концептуальні розробки, багаті змістово-семантичні параметри і механізми та диктує певну логіку аналізу.
Вельми актуальною постає проблема діагностики кризи ідентичності у студентської молоді, коли відбувається початковий етап професіоналізації, соціальної адаптації, особистісної самореалізації, формування перспективних життєвих цілей і установок.
Недостатня розробленість окресленого аспекту проблем у вітчизняній психологічній науці зумовила вибір теми нашого дисертаційного дослідження.
Зв'язок з науковими планами, програмами, темами. Дисертаційне дослідження тісно пов'язане з науковими розробками, що здійснюються на кафедрі практичної психології та лабораторії інтегративних соціально-психологічних досліджень Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка за темою Соціально-перцептивні детермінанти фахової підготовки студентів-психологів”(№ 0198V000062). Тему узгоджено Радою з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №7 від 21.09.2004 р.). Автором досліджувалася проблема ідентичності особистості.
Об'єктом дослідження є психологічні особливості особистості з різним рівнем і типом ідентичності.
Предметом дослідження виступають структурні компоненти ідентичності та її кризи, їх зв’язок з певними рисами особистості та проявами в поведінці.
Мета дослідження науково-теоретичне обґрунтування й емпіричне дослідження ідентичності та психологічних особливостей прояву її кризи.
Задачі дослідження:
1. На основі аналізу зарубіжних та вітчизняних теоретико-емпіричних досліджень сформулювати концептуальні принципи вивчення ідентичності, її структури, компонентного складу показників, умов досягнення зрілої ідентичності та генези її кризи;
2. Відібрати й адаптувати психодіагностичний інструментарій, спрямований на вивчення показників ідентичності та її кризи; на діагностику широкого спектру рис особистості, що є гіпотетично пов’язаний з ними; на дослідження особливостей поведінки, що супроводжують переживання ідентичності та її кризи й на пошук способів подолання кризи ідентичності;
3. Емпірично дослідити психологічні параметри ідентичності й особливості прояву її кризи, проаналізувати специфіку формування моделі ідентичності, провести порівняльний аналіз статевих і регіональних особливостей формування моделі ідентичності (на прикладі студентської молоді).
4. Дослідити специфіку поєднань (взаємозв’язків) параметрів ідентичності і рис особистості, що вивчаються;
5. Обґрунтувати типологію кризи ідентичності, виявити осіб зі стійкими індивідуально-типологічними симптомокомплексами кризи ідентичності та дослідити їх психологічні особливості.
Методологічну і теоретичну основу дослідження склали концептуально теоретичні засади з питань ідентичності, її структури (С.Арчер, Г.Брейкуел, А.Ватерман, Д.Марсіа, Дж.Мід, С.Мадді,);
дослідження криз вікового розвитку (Б.Г.Ананьєва, Л.І.Божович, П.П.Блонського, Л.С.Виготського, О.М.Леонтьєва, Ж.Піаже, Д.Б.Ельконіна та ін.);
теорії криз професійного розвитку (І.В.Бринзи, А.Г.Грановської, Л.Н.Корнієвої, Д.Сьюпер, Л.Тайлер, М.К.Тутушкіної та ін.);
теорії емоцій та емоційної регуляції діяльності (І.Д.Беха, Т.С.Кириленко, Г.С.Костюка, С.Д.Максименко, Е.Л.Носенко, О.Я.Чебикіна та ін.);
концепції життєвого шляху особистості (А.Г.Амбрумової, Р.А.Ахмерова, Ш.Бюлер, Н.В.Грішиної, С.Грофа, Н.Ф.Каліної, А.Лібіної, Е.Ліндерманна, Г.П.Логінової, В.П.Мальцева, Г.Перрі, Т.М.Титаренко, В.Франкла, Ю.В.Укке та ін.);
уявлення про кризу ідентичності (С.А.Баклушинського, Т.М.Буякас, Л.С.Виготського, Ю.Л.Качанова, І.С.Кона, О.П.Саннікової, Т.Г.Стефаненко, В.І.Павленко, Н.І.Пилат, Л.Б.Шнейдер);
теорії соціальної ідентичності (Г.Теджфел, Д.Тернер, С.Рейчер); теорії соціально-перцептивних механізмів вирішення конфліктів (Л.С.Базілевська, С.Л.Кондратьєва, Н.В.Скотна) та ін.
Методи дослідження: теоретичний аналіз й узагальнення наукової та навчально-методичної літератури; структурний і функціональний аналіз кризи ідентичності; методи дослідження особистості: спостереження, тестування, бесіда, опитування, інтерв'ю, контент-аналіз; методи математичної статистики для кількісної та якісної обробки отриманих даних.
В емпіричному дослідженні були застосовані психодіагностичні методики, які спиралися як на механізми самооцінки (тест-опитувальник Налаштованість особистості до конфліктної поведінки" К.Томаса; тест "Багатофакторне дослідження особистості" Р.Кеттела; опитувальник "Домінуюча стратегія психозахисту у спілкуванні" В.Бойко; методика "Тривожність студентів" Ж.Тейлора та методика "Ціннісні орієнтації" М.Рокіча), так і на експертну оцінку.
Експертна оцінка була використана для дослідження особливостей переживання кризи ідентичності, її рівнів і для пошуку індивідуальних сполучень її показників (типів). З цією метою ми застосували стандартизоване "Інтерв'ю для визначення моделі ідентичності" Дж.Марсіа та С.Арчер з подальшим модифікованим нами експертним аналізом і методику „Розташування себе на умовній шкалі” Дембо - Рубінштейн.
Наукова новизна дослідження полягає у тому, що:
вперше здійснено теоретичний аналіз формально-динамічних і якісних показників переживання кризи ідентичності;
обґрунтований компонентний склад показників ідентичності як континуальних (біполярних) утворень, що містять на протилежних полюсах ознаки ідентичності - неідентичності, тобто кризи;
здійснено порівняльний аналіз статевих і регіональних відмінностей моделей ідентичності студентської молоді; обґрунтовано авторську типологію кризи ідентичності, що базується на якісно-кількісному сполученні її вихідних показників;
вивчені психологічні портрети осіб, що відрізняються за типом і рівнем переживання ідентичності та її кризи.
Теоретичне значення дослідження полягає у поглибленні і розширенні знань про психологічні особливості ідентичності та переживання її кризи; розкритті та поглибленні взаємозв'язків між кризою ідентичності та виникненням конфліктів; у психологічному поясненні й обґрунтуванні типології кризи ідентичності.
Практичне значення одержаних результатів. Встановлені у процесі дослідження факти і сформульовані на їх основі психологічні висновки можуть бути використані у практиці фахової психологічної підготовки викладачів, психологів, соціальних працівників, для вдосконалення навчальних програм із загальної, соціальної, вікової та педагогічної психології, диференційної психології, а також розробка рекомендацій, що використовувалися у процесі профілактичної, консультативної, корекційної роботи з молодими людьми в Дрогобицькому (Акт впровадження №181 від 29 жовтня 2004р.) і Трускавецькому (Акт впровадження №193 від 22 жовтня 2004р.) центрах соціальних служб для молоді.
Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечувалися методологічним обґрунтуванням його вихідних положень, репрезентативністю вибірки; використанням валідних та надійних діагностичних методик, адекватних меті та завданням дослідження, поєднанням кількісного і якісного аналізу емпіричних даних; застосуванням методів математичної статистики із залученням сучасних програм обробки даних.
Апробація результатів роботи. Основні теоретичні положення та результати емпіричного дослідження доповідалися та обговорювалися на Четвертій Міжнародній конференції молодих науковців Проблема особистості в сучасній науці: результати та перспективи досліджень” (Київ, 2001р.); на Міжнародній науково-практичній конференції молодих науковців „Психологія сучасності: наука і практика” (Одеса, 2003р.); на Міжнародній науково-практичній конференції Теоретико-методологічні проблеми дослідження психології особистості: досвід минулого погляд у майбутнє” (Одеса, 2004р.), на засіданнях кафедри практ

Список литературы

ВИСНОВКИ

Результати теоретико-емпіричного дослідження дозволили зробити такі висновки:
1.На підставі аналізу науково-психологічної літератури уточнено поняття ідентичності”, яке розуміється як: а) інтегративний феномен, що забезпечує зіставність, відповідність внутрішнього психологічного змісту особистості тому, що нею презентується; б) як захист особистого Я, реалізованість власної Я концепції”, втілення своєї самості”, переживання цілісності власного буття. Кризу можна розглядати як перманентний стан нормальної особистості, як стан, що передує появі якісно нової особистості, з новими установками, цінностями. Термін криза” означає поворотний пункт, різкий перелом, складний перехідний стан. З одного боку, сам термін несе відтінок загрози (небезпека), з другого - необхідність у подальшій дії (можливість). Дефініція криза ідентичності” містить такі базальні структури, семантичні параметри, як невідповідність, розбіжність структури Его, розщепленість, дифузність в єдності переживань, когніцій, мотивацій поведінки особистості.
2.Розроблено стандартизовану схему додаткового контент-аналізу інтерв’ю для діагностики вивчення ідентичності та її кризи Дж.Марсіа та С.Арчер. Теоретично- емпіричне дослідження ідентичності та її кризи в контексті широкого спектру властивостей особистості показало існування значущих зв’язків між показниками ідентичності та факторами особистості (за опитувальником Р.Кеттела), домінуючими способами поведінки, що виявляються в конфліктних ситуаціях (за методиками К.Томаса і В.Бойко), а також взаємозв’язки параметрів ідентичності з показниками ціннісних орієнтацій (за методикою М.Рокіча).
3.Обґрунтовано компонентний склад показників ідентичності як континуальних (біполярних) утворень, що містять на протилежних полюсах, з одного боку, ознаки зрілої ідентичності, а з другого неідентичності, тобто кризи. Аналіз літератури і наші дослідження дозволили виділити такі показники: динамічні: стійкість і нестійкість; формальні: дифузність і локалізованість; якісні біполярні показники: емоційний, когнітивний, поведінковий компоненти ідентичності. Об’єднуючи всі показники ідентичності та її кризи виведено формулу зрілої ідентичності: ЗІ=(ЕІ+) + (КІ+) + (РІ+) + (DI-) + (LI+) + (SI+) + (NI-), де (ЕІ+ ) - емоційна ідентичність, (КІ+) - когнітивна ідентичність, (DІ-) - відсутність кризи ідентичності і дифузії, (LI+) локалізована ідентичність, (SI+) стійка ідентичність, (NI-) стійкість, стабільність ідентичності. Полюс КІ (криза ідентичності) складається з показників: (ЕІ-) + (КІ-) + (РІ-) + (DI+) + (LI-) + (SI-) + (NI+), де (ЕІ-) криза емоційної ідентичності; (КІ-) криза когнітивної ідентичності; (РІ-) - криза поведінкової ідентичності; (DI+) дифузія кризи ідентичності; (LI-) - криза локалізованої ідентичності; (SI-) нестійка ідентичність; (NI+) несталість, нестабільність ідентичності.
4. Кореляційний аналіз свідчить, що ядром зрілої ідентичності є показники ЕІ (емоційна ідентичність), КІ (когнітивна ідентичність), PІ (поведінкова ідентичність), SI (стійка ідентичність), LI (локалізована ідентичність), а ядром кризи ідентичності є показники DI (дифузна ідентичність) і NI (нестійка ідентичність). Це підтверджує правомірність формул ідентичності і її кризи, що були виведені нами теоретично.
5.Виявлено основні п’ять факторів ідентичності та її кризи, які умовно можна зобразити у вигляді своєрідного семантичного ланцюга: зріла-ідентичність - криза ідентичності”, інтелектуальна чутливість-інтелектуальна нечутливість”, соціальна спрямованість спрямованість на себе”, безвідповідальність відповідальність”, радикалізм консервативна обережність”. У цьому зосереджено, на наш погляд, головний концептуальний сенс переживання ідентичності та її кризи у сучасної студентської молоді.
6.Здійснено порівняльний аналіз статевих і регіональних відмінностей моделей ідентичності студентської молоді Центру і Заходу України, суть якого полягає у встановленні особливостей взаємозв’язку між моделями ідентичності й виникненням кризи, у з’ясуванні соціально-психологічних детермінант формування ідентичності в досліджуваної вибірки.
7.Емпірично виділено рівні ідентичності та типи кризи ідентичності. За допомогою метода асів” було виявлено дві групи осіб: перша група з високим інтегративним показником (ІРІ+) зріла ідентичність, а друга з низьким інтегративним показником (ІРІ-) наявність стійкої кризи ідентичності. Обґрунтовано типологію кризи ідентичності: мономодальні типи кризи ідентичності, що відрізняються поєднаннями її показників, тобто з домінуванням одного з якісних параметрів ідентичності, зокрема, емоційної кризи ідентичності, когнітивної кризи ідентичності, поведінкової кризи ідентичності; полімодальні типи кризи ідентичності, що характеризуються певною комбінацією від’ємних полюсів, кризових показників, зокрема: емоційної і когнітивної кризи ідентичності, емоційної і поведінкової кризи ідентичності, когнітивної і поведінкової кризи ідентичності.
8.Описано і вивчено психологічні портрети осіб, що відрізняються за рівнем і типом переживання ідентичності та її кризи. Виявлено осіб з стійкими індивідуально-типологічними симптомокомплексами ідентичності та її кризи.
Представникам групи зі зрілою ідентичністю властива критичність, наявність інтелектуальних інтересів, аналітичність мислення, схильність до експериментування (Q+1); м’якість до себе і навколишніх, схильність до інтуїтивних дій, емпатійність, емоційна чутливість (І+), оптимістичність, задоволення життям, щирість, контактність (F+), толерантність до фрустрації, постійність інтересів (С+), схильність до компромісу (К), миролюбність (Mur).
Представникам групи з домінуванням кризи ідентичності властива залежність від інших, потреба в любові, допомозі з боку інших, нетерпеливість, непостійність, сентиментальність (І+), заздрісність, підозрілість (L+), чутливість до зауважень, тривожність, напруженість, невпевненість у своїх силах (Е-). Переважними способами подолання кризи для осіб цієї групи є уникнення (Yn), пристосування (Р), відсутність прагнення до кооперації й досягнення успіху.
9.Результати дослідження вказують на продуктивність використаного методологічного підходу, реалізація якого дала змогу одержати цікаві дані щодо структури, генези, умов становлення ідентичності, переживання її кризи у суб’єктивному просторі студентської молоді. Хоча проведене дисертаційне дослідження не вичерпує всієї проблематики вивчення переживання ідентичності та її кризи в особистісному досвіді молоді, воно відкриває нові перспективи переосмислення та розробки інноваційних технологій, психокорекційних програм, які б сприяли досягненню зрілої ідентичності та зменшенню конфліктності загалом.

Список використаних джерел
1. Абульханова-Славская К.А. Деятельность и психология личности. М.: Наука, 1980. 322 с.
2. Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни. М.: Мысль, 1991. 331 с.
3. Авдеев В. В. Психотехнология решения проблемных ситуаций. М.: Феникс, 1992. 331 с.
4. Алексеев В.Г. Ценностные ориентации как фактор жизнедеятельности и развития личности // Психологический журнал. 1984. Т. 5. №5. С. 63-70.
5. Амбрумова А.Г. Анализ состояний психологического кризиса и их динамика // Психологический журнал, 1985. Т.6. N6. С. 107-116.
6. Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды: В 2х т. / Под ред. А.А. Бодалева, Б.Ф. Ломова. М.: Педагогика, 1980. Т. 1. 230 с.; Т. 2. 287 с.
7. Анастази А. Психологическое тестирование / Под. ред. К.М. Гуревича, В.И. Лубовского. М.: Педагогика, 1982. Кн.1. 320 с.; Кн. 2. 336 с.
8. Ангелов Г.В., Калашник В.Г., Старовойтова І.І., Терзієв В.Г. Соціалізація та ідентифікація особистості / За заг. ред. акад. В.М. Чугуєнка. Одеса: СМІЛ, 1999. 240 с.
9. Андреева Г.М. Психология социального познания. М.: Аспект Пресс, 1997. 398 с.
10. Андреева Г.М., Петровская П.А., Богомолова Н.Н. Современная социальная психология на Западе (теоретические направления). М.: Изд-во МГУ, 1978. 271 с.
11. Антонова И.В. Проблема личностной идентичности // Вопросы психологии. 1996. №1. С. 41-52.
12. Анцыферова Л.И. Личность в трудных жизненных условиях: переосмысливание, преобразование ситуаций и психологическая защита // Психологический журнал. 1994. №1. С. 15-16.
13. Анцыферова Л.И. Сознание и действия личности в трудных жизненных ситуациях // Психологический журнал, 1991. Т. 12. N 1. С. 23-31.
14. Асмолов А.Г. Личность как предмет психологического исследования. М.: Изд-во МГУ, 1984. 105 с.
15. Ассаджоли Р. Психосинтез: Теория и практика: (От душевного кризиса к высшему "Я"). М.: RFLbook, 1994. 311 с.
16. Ахмеров Р.А. Биографические кризисы личности: Автореф. дисc. канд. психолог. наук. М., 1994. 24 с.
17. Баклушинский С.А., Белинская Е.П. Развитие представлений о понятии социальная идентичность // Этнос. Идентичность. Образование. Труды по социологии образования. Том 4. М., 1998. С. 64-85.
18. Белинская Е.П. Временные аспекты «Я» - концепции и идентичности // Мир психологии. - 1999. - №3. - С. 140-147.
19. Белинская Е.П. Конструирование идентификационных структур личности в ситуации неопределённости // Трансформация идентификационных структур в современной России / Под. ред. Т.Г. Стефаненко. М., 2001. С. 30-53.
20. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание. М.: Прогресс, 1987. 354 с.
21. Бодалев А.А. О характеристиках идентификации и идентичности на ступени взрослости // Мир психологии. 2004. №2. С. 93-98.
22. Бодалев А.А., Столин В.В. Общая психодиагностика. М.: Изд-во МГУ, 1987. 304 с.
23. Бойко В.В. Энергия людей в общении: взгляд на себя и на других. М.: Филинъ, 1996. 472 с.
24. Борневассер М. Социальная структура, идентификация и социальный контакт // Иностранная психология. - 1993. - Т.1. - №1. - С. 68-72.
25. Бородкин Ф.М., Коряк Н.М. Внимание: конфликт. 2 - е изд., перераб. и доп. Новосибирск: Наука, 1989. 186 с.
26. Бурлачук Л.Ф. Психология жизненных ситуаций / Л.Ф. Бурлачук, Н.Б. Михайлова // Психологический журнал. 2002. Т.23. №1. С. 5-17.
27. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психодиагностике. СПб.: Питер, 1999. 528 с.
28. Буякас Т.М. О проблемах становления чувства самоидентичности у студентов-психологов // Вестник Московского университета. - Се р. 14. - 2000. - №1. - С. 56-63.
29. Бьюдженталь Дж.Ф.Т. Предательство человечности: миссия психотерапии по восстановлению нашей утраченной идентичности // Эволюция психотерапии. М.: Пресс, 1998. Т.3. С. 180 203.
30. Бьюдженталь Дж.Ф.Т. Путешествие психотерапевта // Искусство психотерапевта. - СПб.: Питер, 2001. - С.166-168.
31. Василюк Ф.Е. Жизненный мир и кризис: типологический анализ критических ситуаций // Психологический журнал. 1995. №3. С.90-101.
32. Василюк Ф.Е. Психологический анализ преодоления критических ситуаций: Дисс. канд. психол. наук. М., 1981. 214 с.
33. Вершловский С.Г. Взрослый как субьект образования // Педагогика. 2003. №8. С.3-8.
34. Волкова Н.В. Coping strategies как условия формирования идентичости // Мир психологии. 2004. №2. С.119-124.
35. Воронова В.И., Ложкин В.Г., Плющ А.Н. Трансформация структуры идентичности студентов спортсменов // Журнал практикующего психолога. 1998. №4. С. 108 -116 с.
36. Врица П. Карты за пределами Разума: НЛП и духовность // Н. Зинк, Д. Маншоу, М. Холл // Мастерство, новый код и системное НЛП: Новейшие достижения в НЛП. - М.: Аспект, 1998. - С. 31- 33.
37. Выготский Л.С. Собрание сочинений: В 6 т. Т. I. М.: Педагогика, 1982. 488 с.
38. Гамезо М. В., Герасимова В. С., Горелова Г. Г., Орлова Л. М Возрастная психология: личность от молодости до старости. М., 1999. 360 с.
39. Гамезо М. В., Домашенко И. А. Атлас по психологии. М.:Изд-во Рос. пед.агентства, 1988. 272 с.
40. Гапонова С. А. Особенности адаптации студентов вузов в процессе обучения // Психологический журнал. 1994. №3. С.11-18.
41. Головаха Е.И. Жизненная перспектива и ценностные ориентации личности // Психология личности в трудах отечественных психологов. СПб: Питер, 2000. С. 256-269.
42. Головаха Е.И., Панина Н.В. Психология человеческого взаимопонимания. К.: Политиздат Украины, 1989. 189 с.
43. Гришина Н.В. К. вопросу о предрасположенности к конфликтному поведению. Психологические состояния. Л.: Издво ЛГУ, 1981. 91 с.
44. Гришина Н.В. Психология конфликта. СПб.: Питер, 2000. 464 с.
45. Гроф С. Духовный кризис: Статьи и исследования / Пе р. с англ. Д.М. Прошуниной. М.: МТМ, 1995. 252 с.
46. Дериси О.Н. Человеческая подлинность // Это человек: Антология. - М.: Высш. шк., 1995. - С. 156-159.
47. Джеймс М. Личная и половая идентичность / М. Джеймс, Д. Джонгвард // Рожденные выигрывать. Трансакционный анализ с гештальтупражнениями. - М.: Смысл, 1993. - С. 177 - 209.
48. Джеймс У. Психология личности. Тексты. - М.: Смысл,1982. 425 с.
49. Джемс У. Психология / Под. ред Л.А. Петровской. М.: Наука, 1991. 384 с.
50. Донченко Е.А., Титаренко Т.М. Личность, конфликт, гармония. К.: Политиздат Украины, 1989. 174 с.
51. Дубчак Г.М. Внутрішньоособистісні конфлікти студентів у період навчання у вузі: Дис. канд. психол. наук: 19.00.01. К.: Чернівецький держ. ун-т ім. Ю.Федьковича, 2000. 204 с.
52. Дудок А. І., Скотна Н.В. Соціальний конфлікт проекція внутрішнього конфлікту особистості / Конфлікти в суспільстві: діагностика і профілактика // Тези Третьої Міжнародної науково-практичної конфренції. Київ Чернівці, 1995. С.34-36.
53. Иванова Н.Л. Структура социальной идентичности: проблема анализа // Психологический журнал. 2004. Т.25. №1. С.52-60.
54. Идентичность: Хрестоматия / Сост. Л.Б. Шнейде р. - М.: Издательство НПО «МОДЭК», 2003. 272 с.
55. Ильин Е.П. Эмоции и чувства. СПб.: Питер, 2002. 752 с.
56. Ионин Л.Г. Идентификация и инсценировка // Психология самосознания. Самара, 2000. С. 641-655.
57. Іздебська В. Ціннісні орієнтації особистості в контексті духовного світу студентства // Рідна школа. 2002. №4. С. 17-19.
58. Казанская А.В. Текущая идентичность // Московский психотерапевтический журнал. - 1998. - №2. - С. 67-85.
59. Качанов Ю.Л. Базовая метафора рефлексивного жизнеописания интеллигентов, предпринимателей и политиков: социальная идентичность и жизненные стратегии / Ю.Л. Качанов, Н.А. Шматко // О психологии ученого и педагога в современной России / Под ред. Б.А.Сосновского. - М.: Мысль, 1996. - С. 102 -109.
60. Кернберг О. Тяжелые личностные расстройства. М.: Независимая фирма „Класс”, 2001. 385 с.
61. Климов Е.А. Психосоциальные механизмы возникновения кризиса идентичности // Трансформация идентификационных структрур в современной России / Под ред. Т.Г. Стефаненко. М.: Мысль, 2001. С. 54-81.
62. Козлова Т.З. Особенности социальной идентификации на различных стадиях жизненного цикла личности // Социальная идентификация личности. М.: Просвещение, 1993. С. 107-124.
63. Колмыкова Е.С. Внутриличностные противоречия и условия их разрешения: Автореф. канд. психол. наук. М., 1986. 23 с.
64. Кон И.С. В поисках себя. Личность и ее самосознание. М.: изд. Политической литературы, 1984. 335 с.
65. Кон И.С. Жизненный путь как предмет междисциплинарного исследования / Психология личности в трудах отечественных психологов. СПб.: Питер, 2000. С. 269-279.
66. Кон И.С. Открытие «Я». - М.: Политиздат, 1978. - С. 8-9.
67. Кон И.С. Постоянство и изменчивость личности // Психологический журнал. № 4. 1987. С. 126-137.
68. Кон И.С. Психология юношеского возраста. М.: Политиздат, 1989. 109 с.
69. Кон И.С. Ребенок и общество (Историко-этнографическая перспектива). М., 1988. 138 с.
70. Констинская А.Г. Феномен идентичности как структурирующий фактор // Мир психологии. 2003. №1. С.186-198.
71. Коржова Е.Ю. Психологическое познание судьбы человека. СПб.: Речь, 2002. 182 с.
72. Короткий психологічний словник / За ред. проф. В.І. Войтка. К.: Вища школа, 1976. 191 с.
73. Крайг Г. Психология развития. СПб.: Питер, 2001. 992 с.
74. Краткий психологический словарь // Под. ред. П. А. Карпенко; под. общ. ред. А. В. Петровского, М. Г. Ярошевского. Ростов - на - Дону, 1998. 271 с.
75. Кроник А.А. Каузометрия / А.А. Кроник, Р.А. Ахмеров. М.: Смысл, 2003. 227 с.
76. Левин К. Типы конфликтов // Психология личности: Тексты. М.: Изд-во МГУ, 1982. С. 93-96.
77. Леонтьев А.Н. Избранные психологические произведения: В 2х т. М. : Педагогика, 1983. Т. 1. 392 с.; Т. 2. 320 с.
78. Леонтьев А.Н. О системном анализе в психологии // Психологический журнал. Т.12. 1991. №4. С.117-120.
79. Либина А. Мир индивидуальности. Смоленск: Селена, 1996. 550 c.
80. Ливехуд Б. Кризисы жизни шансы жизни. Калуга: Каира, 1994. 58 с.
81. Логинова Н.А. Развитие личности и ее жизненный путь / Психология личности в трудах отечественных психологов. СПб., 2000. С. 238-246.
82. Лозинська Н., Беркита К. Соціально-психологічна та професійна адаптація студентів // Питання педагогіки середньої і вищої школи. Львів, 1996. Вип. 13. С. 43-47.
83. Лукьян Я.А. Барьеры общения, конфликты, стресс. Ростов-на -Дону, 1991. 224 с.
84. Лэнгле А. Жизнь, наполненная смыслом. М.: Генезис, 2003. 127 с.
85. Магомет Элинов М.Ш. Личность и экстремальная жизненная ситуация // вестник МГУ. 1996. №4. С.26-35.
86. Максименко Ю.Б. Исследование эмоциональных и когнитивных компонентов в структуре психического отражения // Психологія на перетині тисячоліть: Матеріали П’ятих Костюк. читань. К., 1999. Т. 2. С. 396-401.
87. Малахов В.С. Неудобства с идентичностью // Вопросы философии. - 1998. - №2. - С. 43-53.
88. Маноха И.П. Онтологія долі: потенціал подалання людиною критичних станів буття // Психологія на перетині тисячоліть: Матеріали П’ятих Костюк. читань. К., 1999. Т.2. С. 423- 434.
89. Маслоу А. Новые рубежи человеческой природы. М.: Смысл, 1999. 221с.
90. Мельников В.М., Ямпольский Л.Т. Введение в экспериментальную психологию личности. М.: Просвещение, 1985. 319 с.
91. Мерлин В.С. Психологические конфликты // Проблемы экспериментальной психологии личности: Уч. записки / Пермский пед. ин-т. Пермь, 1970. Т.77. С. 103-164
92. Мерлин В.С. Психология индивидуальности. М.: ИПП, 1996. 445 с.
93. Молодь і проблеми конфлікту в період переходу до демократичного суспільства: У 2 ч. Чернівці, 1994. 360 с.
94. Мухина В.С. Возрастная психология: феноменология развития, детство, отрочество: Учебник для студ. вузов. 5 - е изд.., стереотип. М.: Академия, 2000. 456 с.
95. Мэй Р. Смысл тревоги / Перевод: c англ. М.И.Завалова, А. Ю. Сибуриной. М.: Класс, 2001. 384 с.
96. Немов Р.С. Методы психодиагностики студентов, учителей и родителей // Немов Р.С. Психология : Учебник: В 3 кн. М., 2000. Кн. 3. 613 с.
97. Носенко Э.Л., Фролова Н.В. Трансформация ценностных ориентаций молодежи на современном этапе развития общества ( психологический аспект ). Днепропетровск, 1999. 168 с.
98. Овчаренко В.С. Психоаналитический глоссарий. Минск, 1994. 306с.
99. Овчинникова Ю.Г. О конструктивной роли кризиса личностной идентичности в развитии психологии // Мир психологии. 2004. №2. С.124-133.
100. Оже М. Криза сенсу в сучасному світі // Філософська і соціологічна думка. 1995. - №5-6. С.134-144.
101. Олпорт Г. Становление личности. Изб.труды. М.: Смысл, 2002. 462 с.
102. Орлов Д. Закат идентичности и игры в другого // Проблемы общения в пространстве тотальной коммуникации: Международные чтения по теории, истории и философии культуры. - Вып.6. - СПб.: Эйдос, 1998. - С. 182 197.
103. Основы психодиагностики / Под. ред. А.Г.Шмелева. Ростов на -Дону, 1996. 268 с.
104. Особистісні кризи студентського віку : Збірник наукових статей / Волинський держ.ун-т. імені Л.Українки. Луцьк: Вежа, 2001. 110 с.
105. Павленко В. И. Представления о соотношении социальной и личностной идентичности в современной западной психологии // Вопросы психологии. - 2000. - №1. - С. 135 - 142.
106. Пилат Н.І. Вплив соціальної ідентичності молодої на її поведінку в конфлікті // Проблема особистості в сучасній науці: результати і перспективи досліджень. Тези доповідей Четвертої Міжнародної конференції молодих науковців. К.: Київський Університет, 2001. С.64-66.
107. Пилат Н.І.Ідентичність особистості при зміні соціальної ситуації розвитку // Психологічні проблеми суспільства епохи трансформації. Матеріали українсько-польської конференції. - Львів. 2003. С.63.
108. Пилат Н.І.Соціальна ідентичність особистості як чинник вибору стилю поведінки в конфлікті: Автореф. дис...канд. псих. наук:19.00.05. К.: Інститут психології імені Г.С. Костюка АПН України, 2004. 20 с.
109. Подобед В.И. Образование взрослых: методологический аспект / В.И. Подобед, В. Горшкова // Педагогика. 2003. №7. С. 30-37.
110. Поливанова К.Н. Психологический анализ кризисов возрастного развития // Вопросы психологии. 1994. №1. С. 61 69.
111. Практикум по психодиагностике (психологические материалы) / Бодалев А.А., Карлинская И.М., Пантелеев С. Р., Столин В.В. М.: Издво МГУ, 1988. 140 с.
112. Психологическая диагностика: (Учебное пособие) / Под ред. К.М. Гуревича, Е.М. Борисовой. М.: Междуна р. пед. академия, 1997. 293 с.
113. Психологическая энциклопедия / Под. ред Р. Корсини и А. Ауэрбаха. СПб.: Питер, 2003. 1096 с.
114. Психологические и психофизиологические особенности студентов / под. ред. Н.М. Байсахова. Казань, 1997. 400 с.
115. Психология личности в трудах отечественных психологов. СПб: Питер, 2000. 480 с.
116. Психология личности. Тесты, опросники, методики. М., 1995. 320 с.
117. Психология самосознания. Хрестоматия // Под. ред Д.Я. Райгородского Самара: Издательский Дом "БАХРАХ-М", 2000. 672 с.
118. Психологічний словник / За ред. В.І. Войтка. К.: Вища школа, 1982. 216 с.
119. Психологія життєвої кризи / Відп. редактор Т.М. Титаренко. К.: Агропромвидав України, 1998. 348 с.
120. Радчук В.М. Психологічні детермінанти конфліктної поведінки особистості: Дис. канд. психол. наук: 19.00.01 / Чернівецький держ. ун-т ім. Ю.Федьковича, 2000. 210 с.
121. Райгородский Д.Я. Практическая психодиагностика. Самара: Издательский Дом «Бахрах М», 2001. 672 с.
122. Райс Ф. Психология подросткового и юношеского возраста. СПб: Питер, 2000. 656 с.
123. Реан А.А. Психология изучения личности: Учеб. пособие. СПб., 1999. 480 с.
124. Ремшмидт Х. Подростковый и юношеский возраст: проблемы становлення личности. М.: Мир, 1994. 319 с.
125. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога: Учебное пособие: В 2 кн. М.: Изд-во Владос Пресс, 2002. Кн.1; 384 с.
126. Роджерс К. Взгляд на психотерапию. Становление человека. М.: Пресс, 1994. 242 с.
127. Рубинштейн С.Л. Бытие и сознание. М.: Издательство АН СССР, 1957. 328 с.
128. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. СПб: Питер, 2000. 720 с.
129. Рубинштейн С.Л. Принципы и пути развития психологии. М.: Издво АН СССР, 1959. 354 с.
130. Рудестам К. Групповая психотерапия. СПб: Питер, 2000. 384 с.
131. Самосознание и защитные механизмы / Под. ред Д.Я. Райгородского Хрестоматия. Самара: Издательский Дом "БАХРАХ-М", 2000. 656 с.
132. Санникова О.П. Конгруэнтность: психологический анализ и перспективы исследования // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції Феноменологія щирості”, 27 -29 вересня 2002 р. Вінниця: Поділля 2000”, 2002. С.173 -182.
133. Санникова О.П. Психологический кризис: проблемы диагностики // Стрессы в повседневной жизни детей // Наука і освіта. Одеса, 2000. №1-2. С.120-122.
134. Санникова О.П. Психологический портрет кризисной лисности // Вісник Харківського університету. Серія психологія №472. Харків, 2000. С. 37-68.
135. Санникова О.П. Феноменология личности: Избранные психологические труды. Одесса: СМИЛ, 2003. 256 с.
136. Санникова О.П. Эмоциональность в структуре личности. Одесса: Хорс, 1995. 334 с.
137. Санникова О.П., Брынза И.В. Психологический кризис: проблема диагностики // Стрессы в повседневной жизни детей: Материалы Международного конгресса Одесса, 2000. С. 120-122.
138. Сатир В. Как строить себя и свою семью. М.: АСТ, 1992. 375 с.
139. Семиченко В.А., Заслуженюк В.С. Мистецтво взаєморозуміння. К.: Веселка, 1998. 211с.
140. Сидоренко Е.В. Методы математической обработки в психологии. СПб.: Социальнопсихологический центр, 1996. 350 с.
141. Скотна Н.В. Межличностное понимание как фактор формирования общественной направленности группы (на материале среднего профтехучилища): Автореф. дис. канд. психол. наук. К., 1988. 16 с.
142. Слободчиков В.И., Исаев Е.И. Психология развития человека. М. : Школьная пресса, 2000. 416 с.
143. Собчик П.Н. Психодиагностика: методы и методология. М., 1990. 158 с.
144. Сохань Л.В., Злобина Е.Г., Тихонович В.А. жизненный путь личности. К.: Наукова думка, 1987. 279 с.
145. Социальная идентичность, самокатегоризация и группа / Дж. Тернер, Р.Оикс, А. Хэслэм, В.Дэвид // Иностранная психология. 1994. Т.2. №2 (4). С.8 -12.
146. Соціалізація особистості // Психологія. Підручник / Ред. Ю.П. Трофімов. К.: Наукова думка, 2001. 453 с.
147. Стефаненко Т.Г. Социальная психология этнической идентичности: Автореф. дисс.... докт.психол.наук. М.: МГУ, 1999. 37 с.
148. Татенко В.О. Суб’єкт психічної активності в онтогенезі: Автореф. дис. дра психол. наук. К., 1997. 44 с.
149. Титаренко Т. М. Життєвий світ особистості: Етапи становлення // Філософська і соціологічна думка. 1991. №1. С. 49 58.
150. Титаренко Т.М. Життєва криза очима психолога / Психологія життєвої кризи. К.: Агропромвидав України, 1998. С. 8-38.
151. Титаренко Т.М. Я знакомый и неузнаваемый. К.: Рад. школа, 1991. 235 с.
152. Токарєв Р. Життєві та професійні орієнтації студентської молоді // Філософська і соціологічна думка. 2002. №4. С. 17 19.
153. Толстых А. В. Возрасты жизни. М.: Молодая гвардия, 1988. 221с.
154. Толстых А. В. Опыт конкретно - исторической психологии личности. СПб.: Питер, Алетейя, 2000. 288 с.
155. Томэ Г. Теоретические и экспериментальные основы психологии развития человеческой жизни // Принцып развития в психологии. М., 1978. 187 с.
156. Трубина Е.Г. Рассказанное Я: проблема персональной идентичности в философии современности. Екатеринбург, 1995. Фурастье Ж. Европейская цивилизация и европейская идентичность: анализ проблемы // Историко-культурные основы европейской цивилизации. М., 1992. С. 3-36.
157. Фанталова Е.Б. Об одном методическом подходе к исследованию мотивации и внутренних конфликтов // Психологический журнал. 1992. Т.13. №4. С. 107 117.
158. Франкл В. Человек в поисках смысла. Сборник: Пе р. с англ. М., 1996. 189 с.
159. Фройд З. Вступ до психоаналізу. К.: Основи, 1998. 204 с.
160. Фромм Э. Анатомия человеческой деструктивности. М.: Республика, 1994. 253 с.
161. Фромм Э. Бегство от свободы. М.: Мысль,1995. 215 с.
162. Фромм Э. Иметь или быть. М.: Наука, 1990. 317с.
163. Фромм Э. Человек для себя. М.: Коллегиум, 1992. 253 с.
164. Хасан Б.И. Продуктивный конфликт как механизм развития личности: Дисс. в виде науч. доклада на соиск. уч. степ. д-ра психол. наук: 19.00.01 / Новосибирский гос. пед. ун-т. Новосибирск, 1996. 84 с.
165. Хасан Б.И. Психотехника конфликта и конфликтная компетентность. Красноярск: Изд-во Красноярского ун-та, 1996. 128 с.
166. Хорни К. Невротическая личность нашого времени. Самоанализ. М.: Прогресс Универс, 1993. 251 с.
167. Хьелл Л., Зиглер Д. Теории личности. СПб.: Питер, 1997. 608 с.
168. Чебыкин А.Я. Эмоциональная регуляция учебнопознавател