РЕФОРМУВАННЯ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ В УМОВАХ ІНСТИТУЦІОНАЛЬНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ПРОМИСЛОВОСТІ

На правах рукопису
УДК 338.47 : 330.837 : 656.2 (477)

ПЕТРЕНКО ОЛЕНА ОЛЕКСАНДРІВНА

РЕФОРМУВАННЯ
ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ В УМОВАХ
ІНСТИТУЦІОНАЛЬНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Спеціальність: 08.00.03 – Економіка та управління національним
господарством

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора економічних наук

Науковий консультант
Вишневський Валентин Павлович
академік НАН України
доктор економічних наук , професор

Донецьк – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………… 5
РОЗДІЛ 1. ІНСТИТУЦІОНАЛЬНІ ОСНОВИ РИНКОВОЇ
ТРАНСФОРМАЦІЇ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОР-ТУ………………….......
19
1.1. Ринок послуг залізничного транспорту в економіці держа-ви…... 19
1.2. Проблема монополізму на залізничному транспорті……………. 26
1.3. Основні напрямки інституціональних перетворень на
залізничному транспор-ті………………………………………………………
38
Висновки до розділу 1………………………………………………………… 53
РОЗДІЛ 2. ЗАЛІЗНИЧНИЙ ТРАНСПОРТ В ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ: СТАН І ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ…………………………………………….
55
2.1. Загальна характеристика залізничного транспорту Украї-ни……. 55
2.2. Динаміка основних економічних показників роботи
українських залізниць………………………………………………………….
66
2.2.1. Вантажні і пасажирські перевезен-ня……………………… 70
2.2.2. Продуктивність праці……………………………………… 79
2.3. Транзитні перевезення…………………………………………….. 84
2.4. Конкурентоспроможність залізниць у транспортній системі Украї-ни…………………………………………………………………………
99
2.5. Основні передумови реформування залізничного транспорту Укра-їни…………………………………………………………………………
109
Висновки до розділу 2 ....................................................................................... 119
РОЗДІЛ 3. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ РЕФОРМУВАННЯ
ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ УКРАЇ-НИ………………………………..
121
3.1. Практика реформування залізниць у зарубіжних краї-нах............. 121
3.1.1. Реформування залізниць у країнах Євросоюзу з метою створення єдиного європейського ринку переве-зень……..............................
123
3.1.2. Реформування залізниць у пострадянських країнах .......... 150
3.1.3. Розвиток конкуренції на залізницях США, Канади і
Мекси-ки…………………………………………………………………………
184
3.1.4. Моделі концесіювання на залізницях Південної
Амери-ки…………………………………………………………………………
195
3.1.5. Реформування залізниць у країнах Південно-Східної
Азії………………………………………………………………………………
201
3.2. Особливості структурних моделей реформ залізниць………….. 211
3.3. Аналіз Державної концепції і програми реформування
залізничного транспорту Украї-ни……………………………………………..
215
3.4. Основні напрямки інституціональних перетворень на
залізничному транспорті України…………………………………………….
236
Висновки до розділу 3………………………………………………………… 257
РОЗДІЛ 4. ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНІ МОДЕЛІ МОНОПОЛЬНИХ АСПЕКТІВ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ…….
259
4.1. Кореляційно-регресійна модель формування заробітної плати на залізничному транспорті України………………………………………….
260
4.2. Математична модель ціноутворення на монопольному ринку залізничних транспортних пос-луг…………………………………………….
270
4.3. Математичні моделі цінової конкуренції залізничної та
промислових монополій………………………………………………………
287
4.3.1. Лінійна модель «цінової гонки» …………………………... 292
4.3.2. Нелінійні моделі цінової конкуренції…………………….. 300
Висновки до розділу 4………………………………………………………… 309
РОЗДІЛ 5. ШЛЯХИ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПЦІЇ РЕФОРМУВАННЯ
ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ………………………………..
311
5.1. Принципи, основні положення та заходи реформи «Укрзалізниці» ………………………………………………………………………………
311
5.2. Напрямки демонополізації галузі. Розвиток форм і методів
державного регулювання. Організаційна структура управління
залізничним транспортом Украї-ни……………………………………………
320

5.3. Шляхи вдосконалення тарифної системи і тарифного
регулюван-ня…………………………………………………………………….
342
5.4. Заходи щодо підвищення ефективності пасажирських
переве-зень………………………………………………………………………
362
Висновки до розділу 5………………………………………………………… 374
ВИСНОВ-КИ…………………………………………………………………… 376
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕ-РЕЛ…………………………………….. 381
ДОДАТОК А…………………………………………………………………... 418
ДОДАТОК Б…………………………………………………………………… 422

ВСТУП

Актуальність теми. Залізничний транспорт України – основна складова транспортної системи і базова галузь країни, безпосередньо впливає на розвиток її економіки. На сьогодні залізничний комплекс України включає розгалужену мережу залізничних доріг, розвинену інфраструктуру і значну кількість рухомого складу. Наявна технічна озброєність і стабільність роботи залізниць дозволяли їм до останнього часу в цілому задовольняти потреби національної економіки і населення в перевезеннях і залишатися цілком конкурентоздатним видом транспорту.
Реформування економіки України і, зокрема, її суперечливість, призвело до різкого падіння виробництва та значного зниження обсягів вантажних перевезень. Проте «обвального» порушення транспортного обслуговування потреб економіки не відбулося, і працездатність залізниць була збережена. Упродовж усього періоду існування в умовах самостійності українські залізниці належною мірою виконували свої завдання, субсидуючи пасажирські перевезення і вантажні перевезення продукції окремих галузей промисловості. Однак падіння економіки призвели фінансовий стан залізничної галузі до критичного рівня, в результаті чого виникли проблеми з простим відтворенням основних фондів, технічним переоснащенням та інноваціями.
Останніми роками залізничний транспорт України знаходиться в стані інтенсивних перетворень, спрямованих на підвищення його ефективності. Серед них: прокладення нових, у тому числі безстикових колій, розділення пасажирського і вантажного руху, упровадження швидкісного пасажирського руху, будівництво і реконструкція вокзальних комплексів, упровадження сучасних інформаційних технологій, електрифікація залізничних колій та ін.
Нині діяльність українських залізниць у цілому збалансована, а вало-ві показники роботи впродовж останніх років залишались відносно стабільними. Проте перед галуззю стоїть низка серйозних проблем, які з плином часу не тільки не вирішуються, але ще більше ускладнюються. Основними з них є: неринковий характер функціонування, недосконалі структура і система управління галуззю, які були сформовані ще в колишньому СРСР і практично не змінилися до теперішнього часу.
Міжнародним співтовариством Україну признано країною з ринковою економікою, проте у цьому середовищі на її залізницях, як і раніше, відсутні умови для розвитку ринкових відносин – конкуренція та рівні, прозорі правила гри на ринку перевезень. У результаті не вдається забезпечити достатній рівень інвестицій у галузь, без чого неможливий її подальший розвиток.
Відмінності в темпах соціально-економічних й інституціональних пе-ретворень залізничної галузі й зростання вимог з боку економіки України, що розвивається, породжують невідповідність між рівнем її розвитку і потребами суспільства. Тому залізничний транспорт може стати тим «вузьким місцем», яке гальмуватиме процес соціально-економічного розвитку країни.
Проблеми, які стоять перед українським вченими та фахівцями в галузі залізничного транспорту, дуже складні, але більш з них виникали в більшості зарубіжних країн. Реформуванням залізниць займалися уряди багатьох держав, і поставлені ними завдання чи вже вирішені, або досить успішно вирішуються у більшості з них, у тому числі і в пострадянських країнах.
Піонером у проведенні реформ залізниць у Західній Європі була Швеція, в якій ще в кінці 1980-х років було на практиці реалізована ідея розподілу функцій ведення інфраструктури і експлуатації. Найбільш радикальна реформа відбулася с початку 1994 р. у Великобританії на засадах тотальної приватизації. На пострадянському просторі першими реформи залізниць почали країни Балтії.
Стратегічні цілі розвитку українських залізниць було визначено одразу після здобуття ними самостійності. З тих пір протягом уже як 20 років учені і фахівці в галузі залізничного транспорту постійно перебували в пошуку оптимальних рішень щодо стабілізації її економіки та фінансів. У 2006 р. було затверджено Концепцію реформування залізничного транспорту України, і в подальшому на її основі розроблявся ряд відповідних програм. Остання з них – Програма реформи залізничного транспорту України на 2010 – 2015 рр. була прийнята урядом країни 16 грудня 2009 р., однак і вона не знайшла підт-римки збоку нового уряду країни.
Таким чином, і до теперішнього часу не вироблено однакового бачення щодо можливих шляхів реалізації реформи, як це краще зробити і що в результаті отримає країна. Зокрема, не знайдені вичерпні відповіді на ряд основних питань. Як привести цілі і завдання реформи у відповідність із сучасними умовами? Яким чином подолати суперечності між високою динамікою соціально-економічних перетворень у країні, з одного боку, і традиційними методами організації та управління на залізничному транспорті, сформованими на основі командно-адміністративної системи, – з іншого? У яких сферах конкуренція необхідна, а в яких – небажана? Який оптимальний ступінь лібералізації на залізничному транспорті? Тому робота в цьому напрямку ще не завершена, і на сьогодні Україна залишається практично єдиною державою в Європі, яка по суті не приступила до реформи своїх залізниць.
Слід зазначити, що реформування залізничної галузі – це не разовий захід, а тривалий процес здійснення цілого комплексу перетворень, причо-му деякі з них можуть носити радикальний і суперечливий характер. Насамперед, це стосується питань приватизації та збереження цілісності галузі, демонополізації окремих секторів «Укрзалізниці», відділення інфраструктури від перевезень, поділу вантажних і пасажирських перевезень, створення конкурентних умов у забезпеченні перевезень, пошуку джерел фінансування та інших.
У зв'язку із цим необхідно вказати, що практично усі проблеми, які стоять перед українськими залізничниками, виникали в той чи інший період і з тією чи іншою гостротою в більшості зарубіжних країн. Реформуванням залізниць займалися уряди практично всіх держав, і багато із зазначених питань було або вже вирішено, або досить успішно вирішуються в більшості з них, у тому числі і пострадянських країнах.
Світова практика свідчить, що, незважаючи на все різноманіття форм і методів перетворень на залізницях, позитивні результати можуть бути досягнуті, якщо вони науково обrрунтовані, і деякі з цих питань в останні роки стали предметом серйозних статистичних та модельних досліджень [219, 225, 349, 350, 359, 371]. До теперішнього часу немає і не може бути оптимального рецепту реформування залізниць, який міг би бути повністю скопійований і запропонований як еталон для України. Тому необхідний пошук власних, можливо, неординарних шляхів проведення кардинальних перетворень в залізничній галузі країни. Однак при розробці стратегії її виведення на рівень сучасних вимог багатий зарубіжний досвід [54, 203, 255, 333, 336, 353, 373, 384], причому, як позитивний, так і негативний, безсумнівно, виявиться корисним.
Особливе народногосподарське значення залізниць обумовлює вимоги до характеру їх ринкового реформування істотно інші, ніж для інших галузей промисловості та народного господарства. Реформа надасть можливість здійснити істотний вплив на всю економіку країни, і це висуває підвищені вимоги до якості і характеру її проведення. Тому концепція реформи вимагає детальної наукового доопрацювання, перш за все, з точки зору системного підходу до проблеми і використання якісних і кількісних методів моделювання окремих сторін процесу реформених перетворень.
Важливо, що залізничний транспорт є не просто технічним комплексом – це система, динаміка розвитку якої не обмежується суто економічними явищами, але і повинна враховувати соціальні потреби всього суспільства. Тому його реформування має бути спрямоване не лише на підвищення галузевих економічних показників, але, передусім, – на вирішення загальнодержавних завдань. Усе це вимагає відповідних змін концептуальних поглядів на розвиток галузі.
Проблемам реформування залізничного транспорту України присвячені праці українськіх вчених Бакаєва А.А., Бараша Ю.С., Гаєвської Л.М., Диканя В.Л., Кулаєва Ю.Ф., Макаренка М.В., Мукмінова Т.О., Новікової А.Н., Тарангул Л.Л., Цвєтова Ю.М., Ревенка В.Л., Сича Є.М., Ейтутіса Г.Д. Значний внесок у розвиток економічної теорії залізничного транспорту здійснили також російські вчені Абрамов А.П., Бєлов І.В., Винниченко Н.Г., Галбурда В.Г., Дмитрієв В.А., Іловайський Н.Д., Канторович Л.В., Крейнер А.В., Лапідус Б. М., Мазо Л.А., Резер М.М., Терьошина Н.П., Толкачова М.М., Царьов Р.М., Шафіркін Б. І. та ін.
Широке висвітлення цієї проблеми (як з точки зору теоретичного розгляду моделей залізничної реформи, так і у формі деяких практичних рекомендацій для залізниць) набула у працях зарубіжних авторів. Серед них такі класики, як Ж. Матьє, К. Неш, М. Савіньї, Л. Томпсон. Моделі реформ залізниць детально досліджувалися Ф. Батіссом, Дж. Далтоном, П. Телльером, У. Шефердом, Дж. Шортом, Ф. Уілнером, У. Уотерсом.
Останніми роками з’явилисяроботи, у яких зроблено спроби виявити загальні закономірності економічних реформ, і починаючи з 70-х років минулого століття ці питання дістали подальшого розвитку в рамках неоінституціального напрямку економічної науки в працях І.О.Олександрова, В.П.Вишневського, В.В. Дємєнтєва, Д.Норта, В.М. Полтеровича.
У той же час серед наявної літератури небагато публікацій, у яких було б виконано порівняння практичної реалізації різних форм і методів реформування залізничного транспорту, а підсумком відповідних досліджень часто є представлення тих чи інших результатів, отриманих у певній країні. Крім того, нерідко реформи на залізничному транспорті розглядаються відокремлено, поза контекстом економічної ситуації та політики держави. Рішення, яке виглядає абсолютно логічно і передбачувано в одному випадку і одному інституціональному середовищі, може виявитися незрозумілим або хибним в іншому інституціональному середовищі і, якщо розглядати його поза межами певної моделі економіки.
Ситуація, що склалася в сфері залізничного транспорту України, диктує необхідність прийняття конкретних і адекватних кроків з адаптації галузі до сучасних ринкових умов, і публікації останніх років дають підставу говорити про наявність великого інтересу до проблеми його реформування. Недостатня розробленість цієї проблеми та її суттєва значимість для підвищення ефективності залізничного транспорту визначили вибір теми дисертаційної роботи, її мету і завдання [202].
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до планів науково-дослідних робіт Інституту економіки промисловості НАН України за темами: «Фінансово - економічний механізм регулювання розвитку промислового виробництва» (номер державної реєстрації 0107U009796, 2007-2010 рр.), у рамках якої запропоновано економічні механізми, які дозволяють підвищити інвестиційні можливості залізниць та їхній подальший розвиток в умовах інституційних трансформацій економіки України; «Управління розвитком промисловості в умовах системних дисбалансів» (номер державної реєстрації 0110U000380, 2010-2013 рр.), де запропоновано математичні моделі ціноутворення на монопольному ринку, модель конкуренції між галузями промисловості і залізничним транспортом.
Робота спирається на положення урядових документів: Закону України про наукову і науково-технічну діяльність; Концепції та Програми реструктуризації на залізничному транспорті України, затвердженої рішенням Колегії Міністерства транспорту України (протокол № 30 від 18.08.98 р.); Концепції розвитку транспортно-дорожнього комплексу України на середньостроковий період до 2020 року, затвердженої рішенням Колегії Мінтрансу від 23.10. 2001 р. (наказ від 05.11.2001 р. № 764); Концепції державної програми реформування залізничного транспорту (Розпорядження Кабінета Міністрів України від 27.12.2006 р. № 651); Указу Президента України від 11.06.98 р.
№ 615/98 «Про затвердження Інструкції стратегії інтеграції України до Європейського союзу»; Указу Президента України від 20.04.2000 р. № 603/2000 «Про Рішення Ради національної безпеки й оборони України от 11 квітня 2000 року, «Про стан залізнічного транспорту України та заходи щодо його ефективного функціонування».
Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в розвитку теоретичних положень, розробці науково-методологічних підходів і практичних рекомендацій щодо реформування залізничного транспорту загального користування з метою підвищення ефективності його роботи на основі розвитку ринкових відносин в Україні.
Для досягнення зазначеної мети поставлено і вирішено такі завдання:
досліджено проблему реформування залізничного транспорту з позиції сучасної економічної науки;
узагальнено досвід реформування залізниць у країнах Європи, Північної і Південної Америки, Південно-Східної Азії, а також у пострадянських країнах;
проаналізовано і систематизовано існуючі моделі реформування залізничного транспорту;
виконано системний аналіз сучасного стану залізничного транспорту України і встановлено передумови його реформи;
теоретично обґрунтовано стратегію інституціональних перетворень на залізничному транспорті України;
обґрунтовано науково-методологічні підходи до розвитку Державної концепції реформування українських залізниць з урахуванням інституціональних та національних особливостей галузі;
розроблено економіко-математичні моделі, що є обґрунтуванням елементів концепції реформи;
розроблено практичні рекомендації щодо реалізації концепції реформи.
Об'єкт дослідження – система економічних відносин у процесах організаційно-економічних перетворень на залізничному транспорті України на сучасному етапі розвитку її економіки.
Предмет дослідження – теоретичні, методичні та практичні проблеми економічного реформування залізничного транспорту України в умовах інституціональних трансформацій економіки України.
Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою роботи є методи сучасної економічної теорії і економіко-математичного моделювання. Вони базуються на роботах вітчизняних і зарубіжних учених і фахівців у сфері проведення економічних реформ на залізничному транспорті.
Досягнення мети роботи і вирішення поставлених у ній завдань спираються на використання системи наукових методів дослідження економічних процесів. Серед них: метод порівняльного аналізу й узагальнення – для обґрунтування вирішення проблеми монополізму у сфері залізничних перевезень і вироблення стратегії інституційних перетворень у залізничній галузі; системний метод – для комплексного дослідження функціонування залізничного транспорту України; економетричні методи – для дослідження економічних показників роботи залізничного транспорту у взаємному зв'язку; розрахунково-аналітичний – для побудови моделі ціноутворення у сфері пасажирських залізничних перевезень; математичні методи економічної динаміки – для розробки моделі міжгалузевої конкуренції монополій.
Інформаційно-емпіричною базою дисертації послужили статистичні дані Міністерства транспорту і зв'язку України, Міністерства інфраструктури України, Державного комітету статистики України, звітні й оперативні відомості, надані «Укрзалізницею» і управлінням Донецької залізниці, матеріали урядових програм і результати наукових досліджень вітчизняних і зарубіжних учених і фахівців.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у поглибленні концептуальних основ і обґрунтуванні науково-методичних рекомендацій, які визначають напрями реформування залізничного транспорту України та організаційно-економічні механізми їх реалізації.
Основні результати, які містять наукову новизну, полягають у такому:
уперше:
на основі парадигми, згідно з якою на залізничному транспорті, як і в усіх інших галузях національної економіки, діють об’єктивні економічні закони ринку, розроблено комплекс концептуальних положень інституційного характеру щодо реформування залізничного транспорту України, які ґрунтуються на європейській моделі його проведення шляхом розвитку суперництва перевізників на одній і тій же інфраструктурі і передбачають: 1) побудову нової організаційно-економічної структури галузі з вертикально інтегрованою структурою управління на основі часткового розподілу інфраструктури та перевезень; 2) лібералізацію економічних відносин шляхом демонополізації галузі та розвитку конкуренції; 3) створення незалежного органу державного регулювання. Його відмінними рисами є цілісне науково-методичне обґрунтування: з позицій сучасної економічної теорії вирішення проблем демонополізації галузі, державного регулювання економічних процесів, організації державно-приватного партнерства, форм власності і розвитку конку-
ренції; на основі системного аналізу реального стану і проблем розвитку українських залізниць та шляхом дослідження й узагальнення світового досвіду реформування залізниць; за допомогою методів математичного моделювання;
розроблено економіко-математичну модель ціноутворення на монопольному ринку послуг залізничного транспорту. Побудовано функцію попиту, яка, на відміну від відомих класичних моделей, враховує скінченність споживання при зростанні ціни. На цій основі встановлено характер динаміки прибутку залізниць залежно від рівня тарифів на пасажирські перевезення й еластичності попиту. Показано, зокрема, що в разі підвищення еластичності зі зростанням тарифів прибуток монополіста може навіть знижуватися, що вимагає проведення цінової політики, яка враховує ступінь завантаженості напрямків і сезонність перевезень;
запропоновано економіко-математичні динамічні моделі міжгалузевої цінової конкуренції залізничної та промислових монополій. Їх відмітною особливістю є дослідження співіснування конкуренції та монополізму як двох сторін одної і тої ж ринкової взаємодії. Показано нестійкість цих відносин, що призводить до розкручування інфляційної спіралі. Доведено необхідність застосування «неринкових» методів втручання державних органів у регулювання цінової політики монополій;
удосконалено:
науково-методичний підхід до економічного аналізу стану залізничного
транспорту України, відмітною особливістю якого є дослідження динаміки основних економічних показників у взаємному зв'язку і з урахуванням інституціональних особливостей трансформацій економіки України, що дозволило встановити основні передумови реформи галузі, основною з яких є сформована невідповідність обсягів фінансування нормативним вимогам процесів простого відтворення основних виробничих фондів та недостача інвестицій, що стримує інноваційно-інвестиційний процес розвитку залізниць;
дістали подальшого розвитку:
визначення специфіки монополізму на залізничному транспорті, який, перш за все, не є природним, а обумовлений міркуваннями економічної вигоди для держави і населення, а також забезпечення національної безпеки. На основі інституціональної теорії економічних реформ обґрунтовано напрямок демонополізації залізничної галузі України шляхом її реструктуризації та переходу до ринкових відносин при доцільності збереження монопольного сектору інфраструктури;
узагальнення світового досвіду функціонування і реформування залізниць, який дозволив проаналізувати моделі структурних реформ на залізницях світу, що передбачають перехід від державних монополій до нових організаційних структур, які мають декілька самостійних компаній з різними формами власності. Встановлено, що передумови, а відповідно і цілі реформ у різних державах різні, проте у більшості з них головним завданням реформування залізниць є посилення позицій на ринку перевезень, економічне оздоровлення, зниження витрат та зростання якості транспортних послуг;
теоретико-методичне обґрунтування основних напрямків реформи українських залізниць, що базуються на положеннях інституціональної теорії економічних реформ і європейській моделі їх проведення, яка передбачає лібералізацію економічних відносин у галузі шляхом децентралізації, демонополізації, роздержавлення, зміни форм власності й розвитку конкуренції;
обґрунтування організаційної структури управління залізничним транспортом України, яка адаптована до нових інституціональних умов і містить за прикладом Німеччини, Австрії, Великобританії і США незалежний орган державного регулювання пропонованої новоствореної холдингової компанії – акціонерного товариства, що включає компанії інфраструктури, експлуатаційні та дочірні компанії-оператори.
Практичне значення одержаних результатів полягає у їх викорис-танні для реформування залізничного транспорту загального користування в умовах інституціональних трансформацій економіки України.
Запропонована система заходів із державного регулювання монополії залізничного транспорту України може бути також використана при визначенні напрямів реформування інших природних монополій.
Висновки та рекомендації щодо концептуальних положень реформи залізничного транспорту України можуть сприяти ухваленню економічно обґрунтованих управлінських рішень, а також бути використані при розробці окремих програм та нормативних актів, які спрямовані на підвищення ефективності його роботи. Положення й узагальнення проведеного дослідження, в тому числі встановлені закономірності розвитку реформ залізниць і розроблені економіко-математичні моделі їх функціонування, можуть бути використані в економіці залізничного транспорту.
Монографія «Реформирование железнодорожного транспорта – теория и мировой опыт», дістала практичного використання, у тому числі на деяких залізницях СНД, і поширення серед низки країн – членів міжнародної організації співпраці залізниць (довідка про впровадження № Ре 01/04/10, Варшава, від 01.12.2010 р.).
Результати дослідження, що стосуються міжнародного досвіду реформування залізниць, було прийнято до практичного застосування і використано в роботі Управління зовнішніх зв'язків «Укрзалізниці» (акт про впровадження № ЦИ-747 від 01.02.2011 р.). Основні положення роботи викладено в науковій доповіді «Концептуальні аспекти реформування залізничного транспорту України» (лист Державного підп-риємства «Донецька залізниця» №Н-01/165 від 18.06.2011 р., лист Державної адміністрації залізничного транспорту України «Укрзалізниця» № ЦЗ-1-8/944 від 22.06.2011 р., лист Комісії з транспортної політики і стратегії розвитку Організації співдружності залізниць № 1-2/78/11 від 28.04.2011 р.).
Результати роботи застосовуються у навчальному процесі Донецького інституту залізничного транспорту Української державної академії залізничного транспорту, зокрема при викладанні курсів «Економіка залізничного транспорту», «Економічні засади реформування діяльності підприємств залізничного транспорту» і «Управління розвитком залізничного транспорту» (акт про впровадження №168/01-06 від 16.02.2012 р.)
Особистий внесок здобувача. Дисертаційну роботу виконано автором особисто, отримані наукові висновки і результати, які виносяться на захист, відображено у наукових публікаціях. Із наукових робіт, опублікованих у співавторстві, в дисертації використано тільки ті положення і висновки, які є результатами індивідуальних досліджень автора. Внесок автора в роботи, які виконано у співавторстві, наведено у списку робіт за темою дисертації.
Апробація результатів дисертації. Отримані наукові положення та результати дослідження представлено, обговорено та схвалено на 25 науково-практичних регіональних, всеукраїнських, міжнародних конференціях, наукових школах, семінарах: «Государственное управление в XXI веке: традиции и инновации» (м. Москва, 2007, 2010 рр.); «Проблемы экономики и управления на железнодорожном транспорте» (м. Судак, 2008 р.); «Общественный сектор в экономике России: теория и практика реформ» (м. Москва, 2008 р.); «Фінансово-бюджетна політика в контексті соціально-економічного розвитку регіонів» (м. Дніпропетровськ, 2009 р.); «Стратегия качества в промышленности и образовании» (м. Варна, 2009, 2010 рр.); «Розвиток національної промисловості в сучасному контексті: пріоритети, проблеми, регулювання» (м. Донецьк, 2009 р.); «Проблемы экономики и управления на железнодорожном транспорте» ЭКУЖТ 2009 (Інтернет-конференція, 2009 р.); «Умови економічного зростання в країнах з ринковою економікою» (м. Переяслав-Хмельницький, 2010-2012 рр.); «Українсько-російське порубіжжя: стан та перспективи співробітництва» (м. Харків, 2010 р.); «Актуальні проблеми сучасності 2010» (м. Донецьк, 2010 р.); «The Globalization of the Railways: New opportunities for a proven form of transport» (м. Берлін, 2010 р.); «Місто, регіон, держава: економіко-правові проблеми господарювання» (м. Донецьк, 2010 р.); «Развитие транспортной системы на постсоветском пространстве: история, проблемы и перспективы» (м. Кемерово, 2010 р.); VIII Международная конференция ОСЖД по грузовым перевозкам (м. Одеса, 2011 р.); «Интер-ТРАНСПОРТ» (м. Одеса, 2011 р.); Freight Locomotives and Wagons 2011 (м. Берлін, 2011 р.); «Infrastructure, Interoperability and Information Technology for European international rail transport» (м. Братислава, 2011 р.); «Интеграция Украины в международную транспортную систему» (м. Дніпропетровськ, 2011 р.).
Публікації. Основні положення дисертації опубліковано у 49 наукових працях, із них – 5 монографій, з яких дві особисті, 26 статей у наукових фахових виданнях, одна стаття в електронному виданні, 16 тез конференцій, 2 статті в інших виданнях. Загальний обсяг наукових публікацій – 61,88 д. а., із них автору належить 58,28 д. а.
Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, п'яти розділів, висновків, списку використаних джерел (389 найменувань) і додатків, містить 16 таблиць, 52 рисунки. Загальний обсяг роботи складає 430 сторінок.
У першому розділі визначено особливості ринку послуг залізничного транспорту, виконано аналіз проблеми монополізму на залізничному транспорті та досліджено питання реформування залізничного транспорту з позицій сучасної загальної теорії економічних реформ.
У другому розділі подано загальну характеристику українських заліз-ниць, виконано комплексний аналіз показників їх роботи, а також визначено основні проблеми розвитку.
У третьому розділі досліджено та узагальнено світовий досвід реформування залізниць, а також виявлено загальносвітові тенденції цих процесів. Проаналізовано та обгрунтовано передумови реформування залізничного транспорту України. Виконано аналіз «Концепції Державної програми реформування залізничного транспорту», принятої в 2006 році. На основі методології інституціональної теорії сформульовано основні положення запропонованої концепції реформи.
У четвертому розділі методами економіко-математичного моделю-вання обгрунтовано деякі елементи концепції реформи. Зокрема: розроблено економетричну модель формування заробітної плати на залізничному транспорті України; розроблено економіко-математичну модель ціноутворення на монопольному ринку; запропоновано економіко-математичні моделі міжгалузевої цінової конкуренції монополій.
У п'ятому розділі розроблено науково-методичні основи реалізації поставлених цілей реформування залізничного транспорту України.
У висновку сформульовано основні наукові положення та висновки, отримані автором за результатами виконаної роботи.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації поставлено і вирішено актуальну проблему розробки науково-концептуальних положень і практичних рекомендацій щодо реформування залізничного транспорту України з метою підвищення ефективності його роботи та адаптації до ринкових відносин.
У результаті дослідження зроблено висновки теоретичного, методологічного та практичного характеру, які характеризують суть вирішених завдань і полягають у такому:
1. Науково обґрунтовано положення, що визначають передумови реформування залізничного транспорту України.
1.1. За результатами оцінки стану залізничного комплексу України встановлено, що внаслідок хронічного недоінвестування до теперішнього часу технічний ресурс залізниць практично вичерпано – активні основні фонди значною мірою зношені, а рухомий склад застарілий – як фізично, так і морально. Стан виробничо-технічної бази залізниць, технологічний рівень перевезень за багатьма параметрами не відповідають зростаючим потребам суспільства та європейським стандартам якості надання транспортних послуг.
1.2. На основі аналізу динаміки основних економічних показників залізниць України за період 1996-2010 рр. встановлено тенденції їх розвитку. У сфері вантажних перевезень залізничний транспорт у цілому виконує своє завдання, однак за характером розвитку поступається автомобільному. Починаючи з 2006 р. за пасажирообігом він став програвати автомобільному транспорту, і з плином часу цей розрив збільшується. Низькою на українських залізницях є продуктивність праці, причому на основі економетричної моделі встановлено, що її динаміка не відповідає випереджаючим порівняно з галузями промисловості темпам зростання заробітної плати. Внаслідок слабкої розвиненості інституціонального середовища неефективно використовується значний транзитний потенціал залізниць країни. Перехресне субсидування збиткових пасажирських перевезень за рахунок вантажних обмежує інвестиційні можливості галузі.
1.3. Встановлено, що недосконалі структура і система управління галуззю, що сформувалися ще в колишньому СРСР і практично не змінилися до теперішнього часу, які поєднують функції господарської діяльності та державного регулювання в одному галузевому органі управління, не відповідають соціально-економічним та інституціональним трансформаціям, що відбуваються в Україні. Неринковий характер функціонування залізниць вже найближчим часом може стати перешкодою для подальшого розвитку національної економіки.
2. Сформовано теоретичний базис концепції реформування залізничного транспорту України, виходячи з аналізу сучасної економічної теорії реформ, а також практики їх проведення на залізницях світу.
2.1. Обґрунтовано інституціональний підхід до проведення реформи, згідно з яким і на відміну від існуючої концепції реформування, запропоновано ринкову трансформацію залізничної галузі України, що передбачає лібералізацію економічних відносин, оскільки в даний час вона є самостійною сферою виробництва, що об'єднує економічні, соціальні і правові інститути, а також має власну нормативну базу, у якій відсутні інституційні умови для розвитку ринкових відносин – конкуренції і рівних, прозорих правил гри на ринку перевезень.
2.2. На основі аналізу світового досвіду реформування залізниць встановлено відсутність прямої залежності між формою власності й економічними чи якісними показниками їх роботи, і форма власності транспортних підприємств не визначає ні необхідні, ні достатні умови ефективності перевезень. Тому для успішного економічного розвитку галузі більш важлива конкуренція, ніж форма власності. Визначено також, що жодна з відомих моделей реформування не може бути скопійована в Україні в силу специфічних інституційних і національних особливостей галузі. Поряд із цим узагальнення світового досвіду дозволило встановити загальні принципи проведення реформи, які значною мірою визначають необхідні умови їх ефективності: ретельне планування; управління з боку спеціально створеного органу; поступовість здійснення реформених перетворень; збереження цілісності галузі та ін.
3. Обґрунтовано наукові та методичні положення щодо формування концептуальних засад реформи залізничного транспорту України в умовах інституціональних трансформацій.
3.1. Розроблено цілісний комплекс концептуальних положень інституціонального характеру, що стосується реформування залізничного транспорту України і який включає: реструктуризацію «Укрзалізниці» шляхом створення державного акціонерного товариства; розподілу інфраструктури та перевезень; організації незалежного органу регулювання економічних відносин між монопольним сектором та ри-нковими структурами. Обґрунтовано, що головним напрямком реформи є ринкова трансформація галузі з метою подолання її монополії, а з нею і низької якості послуг при високих витратах.
3.2. На основі порівняльного аналізу можливих організаційно-правових форм господарювання зроблено висновок про те, що найбільш прийнятною моделлю організації діяльності українських залізниць є корпоративна. Тому реалізація принципу поділу функцій державного управління і господарської діяльності має стати основою, самим першим необхідним кроком у напрямку формування в галузі ринкових відносин. У результаті такого поділу, а також організаційно-правового поділу в системі залізничного транспорту монопольних і конкурентних видів діяльності будуть усунуті основні перешкоди для розвитку конкурентного ринку залізничних послуг.
3.3. Обґрунтовано, що монополізм залізниць породжує ряд проблем, головна з яких – неринкове поведінка, що дозволяє зберігати низький рівень транспортного обслуговування споживачів, збільшувати витрати при відсутності стимулів до їх зниження. На основі запропонованої математичної моделі ціноутворення на монопольному ринку, яка відрізняється від відомих застосуванням розробленої у роботі оригінальної моделі функції попиту, встановлено, що монопольне становище дозволяє залізницям збільшувати прибуток за рахунок зростання тарифів на перевезення при одночасному скороченні їх обсягів. Усе це впливає на ефективність всієї економіки України, і проблему демонополізації галузі слід розглядати в контексті національних інтересів країни.
3.4. Аргументовано збереження в системі українських залізниць монопольного сектору інфраструктури з метою забезпечення їх цілісності і, зокрема, єдиної системи диспетчерського управління. При цьому він залишається поза ринком, а його власник повністю виключається з будь-якої форми конкуренції.
3.5. Запропоновано економіко-математичні моделі міжгалузевої цінової конкуренції залізничної та промислових монополій, у яких, на відміну від існуючих моделей, ці відносини розглянуто як взаємодію одних і тих же ринкових сторін. Показано нестійкість цих відносин, і тому спроби підвищення рентабельності монополій шляхом перманентного підвищення цін призводять до розкручування інфляції і тим самим руйнівно впливають на економіку країни. Самостійно вийти з такої цінової інституціональної пастки галузям - монополістам не представляється можливим. Тим самим доведено, що для підтримки залізниць необхідно здійснювати адміністративні «неринкові» заходи і, перед усім, – державне втручання в цінову політику галузей залежно від кон'юнктури попиту на їх продукцію.
4. Запропоновано практичні рекомендації щодо реалізації концепції реформи.
4.1. Розроблено алгоритм організаційних заходів структурної реформи «Укрзалізниці», що включає три етапи: підготовчий, у результаті якого має бути сформована законодавча база, що відповідатиме новій системі господарювання, а також створено ДАТ; другий, – основне завдання якого полягає в лібералізації ринку транспортних послуг; заключний, – на якому залізниці країни будуть приведені у відповідність до європейських стандартів.
4.2. Запропоновано частково розділити інфраструктуру і перевізну діяльність з метою створення внутрішньогалузевої конкуренції шляхом залучення нових операторів у конкурентне середовище залізничних перевезень. При цьому найбільш прийнятною і ефективною є «німецька модель», коли інфраструктура залишається у власності держави, а в секторі перевезень створюється конкуренція між компаніями-операторами власного рухомого складу, що перевозять вантажі та пасажирів за єдиною залізничною мережею. Реструктуризація вертикально інтегрованої компанії - монополіста «Укрзалізниці» покликана створити на залізницях ринкові відносини, а в перевезеннях – вільну конкуренцію. Тим самим з'являється можливість залучення в галузь додаткових інвестицій.
4.3. Аргументовано необхідність державного регулювання комерційних відносин між інфраструктурною компанією і операторами шляхом створення спеціалізованого органу, незалежного як від самих залізниць, так і, що не менш важливо, від органів державного управління залізничною галуззю.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдунабиев А. Железно-политическая дорога [Электронный ресурс]. /
А. Абдунабиев. – Режим доступа: http: //365kun.zn.uz/204.
2. Абрамов А.П. Проблемы управления эксплуатационными расходами и создание конкурентной среды на транспортном рынке путём совершенствования системы налогообложения / А.П. Абрамов // Современные проблемы экономики и управления на железнодорожном транспорте: труды науч.-практ.конф. – М.: МИИТ, 1999. – С. 150.
3. Айзекс Р. Дифференциальные игры/ Р. Айзекс. – М.: Мир, 1967. – 479 с.
4. Аистова М.Д. Реструктуризация предприятий, вопросы управления. Стратегии, координация структурных параметров, снижение сопротивления преобразованиям / М.Д. Аистова. – М.: Алонина Паблишер, 2002. – 287 с.
5. Аксенов И.Я. Единая транспортная система / И. Я. Аксенов. – М.: Высшая школа, 1991. – 383 с.
6. Амелькин В.В. Дифференциальные уравнения в приложениях /
В.В. Амелькин. – М.: Наука, 1987. – 157 с.
7. АМКУ определил субъектов естественных монополий [Электронный ре-сурс]. – Режим доступа: http://uzinfo.net/ru/evetns_other/12788.
8. Андреева Т. Приданное для «дочки» [Электронный ресурс]./ Т. Андреева // Информационный портал популярной экономики. – 2009. – 13 января. – Режим доступа: http://www.vashidengi.info/load/50-1-0-646.
9. Андреева Т. Реформа – плод компромисса/ Т. Андреева // Транспорт России. – 2008. – 4 дек. (№ 49) – С. 3-4.
10. Анненков А.В. Управление транспортной компанией: моногр. / А.В. Анненков. – М.: ВИНИТИ РАН, 2003. – 280 с.
11. Антимонопольное преимущество [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.amc.gov.ua/amc/control/uk/publish/article;jsessionid=B0CAECE5F2A7B57E08C0155A397AC504?art_id=68136&cat_id=93531.
12. Арбузов А. «Укрзализныця» вновь повысит тарифы [Электронный ре-сурс]./ А. Арбузов // Комментарии. – 2010. – 26 мар. – Режим доступа: http://ugmk.info/art/ukrzaliznycja-vnov-povysit-tarify.html.
13. Арбузов А. Украина стала «камнем на дороге» европейского транзита /
А. Арбузов// Комментарии. – 2010. –19 февр. (№6).
14. Арментано Д. Антитраст против конкуренции / Д. Арментано; пер. с англ. – М.: ИРИСЭН, Альпина Бизнес Букс, 2005. – 432 с.
15. Архангельський Ю. Чи є шкода від монополії?/ Ю. Архангельський // Економіка України. – 2006. – №11. – С.62-69.
16. Аткинсон Э.Б. Лекции по экономической теории государственного сектора / Э.Б. Аткинсон, Дж. Э. Стиглиц: учебник пер. с англ.; под ред. Л. Л. Любимова. – М.: Аспект-Пресс, 1995. – 810 с.
17. Ахполов И.К. Формирование и регулирование железнодорожных тарифов. Критический анализ и предложения по совершенствованию / И.К. Ахполов. – М.: ВИНИТИ РАН, 2006. – 200 с.
18. Базилевич В.Д. Природні монополії / В.Д. Базилевич, Г.М. Филюк. – К.: Знання, 2006. – 367 с.
19. Баскаков И. Литва ожидает приватизации: [частной может стать грузо-вая служба железной дороги] / И. Баскаков // Гудок. – 2008. – 4 дек. (№222) – С. 3
20. Бауэрсокс Д.Д. Логистика: интегрированная цепь поставок / Д.Д. Бауэрсокс, Д.Д. Клосс. – 2-е изд.; пер. с англ. – М.: Олимп-Бизнес, 2006. – 640 с.
21. Белоусова Н.И. Вопросы теории государственного регулирования и идентификации естественных монополий / Н.И. Белоусова, Е.М. Васильева. – М.: УРСС, КомКнига, 2006. – 320 с.
22. Белоусова Н.И. Реформирование есте¬ственных монополий: теоретиче-ский аспект / Н.И. Белоусова, Е.М. Васильева, В.Н. Лившиц // ЭКО. – 1999. –
№ 4.– С. 85-100.
23. Беннет С. Некоторые оценки британской модели приватизации / С. Бен-нет // Железные дороги мира. – 2000. – № 12. – С. 5-11.
24. Берндт Т. Железные дороги Германии: десять лет реформ / Т. Берндт, С.В. Власенко // Железные дороги мира. – 2004. – №9. – С. 9-13.
25. Блиох И. Русские железные дороги относительно доходов и расходов эксплуатации, стоимости провоза и движения грузов. Объяснения к число-вым и графическим таблицам / И. Блиох. – М.: МПС, 1875. – Х, VII. – 313 с.
26. Будущее украинской экономики – за транзитом [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://uzinfo.net/ru/press/13967.
27. Бутыркин А. Проблемы реформирования естественных монополий / А.Бутыркин // Мировая экономика и международные отношения. – 2003. – №12. – С. 3-11.
28. Бутыркин А.Я. Естественные монополии: теория и проблемы регулиро-вания /А.Я. Бутыркин. – М.: Новый век, 2003. – 152с.
29. Буянов В.А. Железные дороги Японии: по пути преобразований / В.А.Буянов, Ю.Л. Коган // Железнодорожный транспорт. – 1992. – № 11. –
С. 74-77.
30. Буянов В.А. Приватизация железнодорожного транспорта и обеспече-ние эффективного функционирования отрасли в среде рыночной экономики (опыт решения проблемы в Японии) / В.А.Буянов // Вестник ВНИИЖТа. – 1992. – № 4. – С.9-17.
31. В Литве будут продавать часть железной дороги [Электронный ресурс]. // ИА REGNUM. – 2006. – 14 сент. (№9). – Режим доступа: http://www.regnum.ru/news/705041.html
32. Варнавский В. Государственно-частное партнерство как альтернатива приватизации в инфраструктурном комплексе /В. Варнавский // Проблемы теории и практики управления. – 2004. – № 2. – С. 47 – 52.
33. Венгер В.В. Державне регулювання природних монополій в Україні: напрями вдосконалення / В.В. Венгер // Економіка і прогнозування. – 2006. –
№ 3. – С. 65-79.
34. Венгер В.В. Регулювання діяльності природних монополій: теорія і практика / В.В. Венгер. – К.: Ін-т екон. та прогнозув., 2007. – 204 с.
35. Веременко И. Развитию «Укрзалізниці» мешает непрозрачность ее структуры и финансовых потоков [Электронный ресурс]. / И. Веременко. – 2009. – 17 нояб. – Режим доступа: http://www.companion.ua/Articles/Content/?Id=57015&Callback=72.
36. Вереникин А. Общность принципов ценообразования на конкурентных и монопольных рынках / А. Вереникин // Вопросы экономики . – 2005. – № 10. – С. 56-71.
37. Веселовский С.Я. Приватизация Британских естественных монополий: принципы, особенности, постприватизационное регулирование / С.Я. Весе-ловский //Приватизация в Великобритании: социально-экономический и политический анализ. – М.: ИНИОН РАН, 2000. – С. 77-120.
38. Вилькоцкий В. Б. Частная собственность: история возникновения и осо-бенности [Электронный ресурс]. /В.Б. Вилькоцкий. – Режим доступа: http://zhurnal.lib.ru/w/wilxkockij_w_b/chastnajasobstwennostx2.shtml.
39. Виргинский В.С. Очерки истории науки и техники (1870 – 1917) /
В.С. Виргинский, В.Ф. Хотеенков. – М.: Просвещение, 1989 . – 304 с.
40. Витте С.Ю. Принципы железнодорожных тарифов по перевозке грузов [репринтное издание 1884 года с комментарием и кратким биографическим очерком]. – Спб.: ПГУПС, 1999.- 289 с.
41. Вольтерра В. Математическая теория борьбы за существование /
В. Вольтерра. – М.: Наука, 1976. – 287 с.
42. Всемирный банк окажет помощь в реформировании железнодорожной отрасли Украины [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://transday.ru/news/world/16333-reformirovanie-zheleznodorozhnogo-transporta-ukrainy.html от 21.09.2010
43. Вторушина Р.О ходе третьего этапа реформы / Р. Вторушина // Бюлле-тень транспортной информации. – 2009. – 22 июня (№6). – С. 2-3.
44. Вульфарт Т. Приватизация Канадских национальных железных дорог и сети железных дорог Северной Америки [Электронный ресурс]. // Агентство Бизнес Новостей. – 2009. – 8 нояб. – Режим доступа: http://nationalization.ru/examples/Canad_railroads.htm.
45. Гаевская Л.Н. Экономические аспекты развития железнодорожного транспорта Украины: моногр./ Л.Н. Гаевская. – Ирпень: Академия ГНС Украины, 2001. – 129 с.
46. Гальперин В.А. 50 лекций по микроэкономике / В.А. Гальперин, В.М. Гальперин. – Лекция 48. Монопольная власть. – М.: Экономическая шко-ла, 2000. – 860 с.
47. Геец В.М. Политическая и экономическая реформа: вопросы синхронизации/ В.М. Геец // Экономическая теория современной России. – 2001. – №2(7). – С. 85-97. – (Экспресс-выпуск).
48. Гиацинтов Н.Е. Основания организации тарифного дела на железных дорогах/ Н.Е. Гиацинтов. – М., 1887. – 243 с.
49. Глонти А. Международные транспортные коридоры Организации со-трудничества железных дорог /А. Глонти // Бюллетень ОСЖД. – 2009. – №4-5. – С. 32 – 34.
50. Горовая Б.А. Приватизация Канадских национальных железных дорог / Б.А. Горовая, М.В. Орлова // Железнодорожный транспорт за рубежом. –1998. – Вып. 5-6. – С. 11-17. – (Серия 1. ЭИ/ЦНИИТЭИ).
51. Городецкий А. Реформирование естественных монополий / А. Городец-кий, Ю. Павленко // Вопросы экономики. – 2000. –№ 1. – С. 137 – 146.
52. Грузовая служба Литовской железной дороги будет продана [Электронный ресурс]. // ИА REGNUM. – 2008. – 5 дек. (№12). – Режим доступа: http://www.regnum.ru/news/1094228.html.
53. Гуриев С. Конкуренция вместо регулирования: Предложения по реструктуризации железнодорожного транспорта на третьем этапе структурной реформы / С.Гуриев, Р.Питтман, Е. Шевяхова. – М.: ЦЭФИР, 2003. – 29 с.
54. Гуриев С. Реструктуризация железных дорог в переходных экономи-ках / С. Гуриев, Р. Питтман, Е. Шевяхова. – М.: ЦЭФИР, 2003. – 26 с.
55. Гурнак В.М. Транспортний потік республіки / В.М. Гурнак. – К.: Т. Знання, 1986. – 48 с.
56. Гурьев А. Railway market: конкуренция, а не борьба? / А. Гурьев // РЖД-Партнер. – 2007. – № 16. – С. 27.
57. Гурьев А. Железные дороги и рынок: либерализация как способ выживания / А. Гурьев // РЖД-Партнер. – 2008. – № 15. – С. 11 -15.
58. Гурьев А. И. Из тупика: история одной реформы / А. И. Гурьев. – СПб.: РЖД-Партнер, 2008. – 800 с.
59. Гурьев А. Либерализация сложна, но неизбежна
/ А. Гурьев, В. Каткевич // РЖД-Партнер. – 2007. – № 9. – С. 5-8.
60. Гурьев А.Стратегическая программа ОАО «РЖД»: «государство, пользователь, компания» [Электронный ресурс]. /А. Гурьев // Интернет-журнал «Новая политика». – 2004. – 2 июля – Режим доступа: http://www.novopol.ru/text173.html.
61. Густота железнодорожных путей на 1000 кв.км территории [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http: //www.statinfo.biz/Data. aspx?act=2661&lang=1
62. Дементьев А.В. Регулируемая конкуренция и конкуренция регуляторов: перспективы реформы железных дорог в России [Электронный ресурс]. /
А.В. Дементьев. – Режим доступа: www.hse.ru/data/403/768/1238/ Dementiev.doc.
63. Дементьев А.В. Структурная политика и конкуренция в инфра-структурной вертикально-интегрированной отрасли с ограниченными производственными мощностями: препринт WP12/2007/11 / А.В.Дементьев,
Д.Г. Хакимов. – М.: ГУ ВШЭ, 2007. – 48 c.
64. Державна программа реформування залізничного транспорту (Проект) від 27 грудня 2006 року № 651-р / Кабінет Міністрів України. – Офіц. вид. – К: Парлам. вид-во, 2007. – 22 с.
65. Дикань В.Л. Пути реформирования железнодорожного транспорта ведущих стран мира в условиях экономического роста [Электронный ресурс]./ В.Л. Дикань, Е.А. Мищенко. – Режим доступа: http:// www.nbuv.gov.ua/portal/natural/vetp/2009_25/09dvlpkc. pdf
66. Директива 91/440 Совета ЕС от 29 июля 1991 года, касающаяся развития железных дорог сообщества // Official № Д 237. – 1991. – C. 25 – 28.
67. Державне підприємство «Пріднепровська залізниця» [Електроний ре-сурс]. – Режим доступу: http://www.dp.uz.gov.ua/.
68. Довідник основних показників роботи залізниць України (1997 – 2019 роки) / під керівн. Н.В. Котіль. – К.: ТОВ «Нескінченно джерело», 2010. – 44 с.
69. Достижения и проблемы железных дорог Республики Корея // Железные дороги мира. – 2007. – №5. – С.20-23.
70. Дрейблатс У. От эйфории до осуждения [Электронный ресурс]./
У. Дрейблатс, Ж. Дамаускас, А. Вене // Балтийский курс. – 2002. – №1 (20). – Режим доступа: http://www.baltic-course.com/archive/rus/20/11privatizacija.htm.
71. Друкер Питер Фердинанд. Задачи менеджмента в XXI веке / Питер Фердинанд Друкер. – М.: Вильямс, 2002. – 328 с.
72. Дюбанов М.А Проблемы реформирования естественных монополий: железнодорожный транспорт/ М.А. Дюбанов // Проблемы современной экономики. – 2009. – № 3(31). – С. 77-79.
73. Железнодорожные тарифы раздробят на новые составляющие [Электронный ресурс]. // InfraNews. – 2009. – 05 авг. – Режим доступа: http://infranews.ru/?object=news&id=6962&catid=5
74. Железнодорожный транспорт Украины будет реформирован по проекту «Укрзалізниці» [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.trans-port.com.ua/index.php?newsid=5247
75. Железнодорожный транспорт: энциклопедия / гл. ред. Н.С. Конарев. – М.: Большая Российская энциклопедия, 1995. – 584 с.
76. Железнодорожный транспорт Бразилии [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.brazil.ru/ru/ru/tourism/transportation/infra_estrutura/ferroviario.
77. Железные дороги Бельгии // Железные дороги мира. – 1999. – №5. –
С. 42-54.
78. Железные дороги Италии [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.railway.te.ua/guide/ital_rr.shtml
79. Железные дороги Канады после дерегулирования. – М.: ЦНИИТЭИ МПС, 1999. – 56 с.
80. Железные дороги Китая на пути к рыночной экономике // Железные до-роги мира. – 2003. – №6. – С. 9-16.
81. Железные дороги Северной Америки - проблемы и перспективы // Же-лезные дороги мира. – 2006. – №5. – С. 4 – 9.
82. Железные дороги Японии через десять лет после приватизации – М.: ЦНИИТЭИ МПС, 1998. – 28 с.
83. Железные дороги. Общий курс: Учебник для вузов/М. М. Филиппов, М. М. Уздин, Ю. И. Ефименко и др.; под ред. М. М. Уздина. – 4-е изд., перераб. и доп. – М.: Транспорт, 1991. – 295 с.
84. Железным дорогам Северной Америки — 175 лет// Железные дороги мира. – 2005. – №10. – С. 2 – 9.
85. Загорский К. Я. Теория железнодорожных тарифов: Задачи управления, принципы построения и применения, формы и виды тарифов / К.Я Загорский. – С.-Петербург: Типогр. В. Киршбаума, 1901. – 322 с.
86. Закон України «Про Комплексну програму затвердження України як транзитної держави у 2002 – 2010 роках» від 07.02.2001 р.// Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 24. – Ст. 166.
87. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції Закону України від 22 травня 1997 р. № 283/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 27. – Ст. 181.
88. Закон України «Про державне – приватне партнерство» від 1 липня 2010 р. № 2404 – VI // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – №40. –
Ст. 524.
89. Закон України «Про залізничний транспорт» від 4 липня 1996 р.
№ 273/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 40. – Ст. 183.
90. Закон України «Про перелік об'єктів права державної власності,що не підлягають приватизації» від 7 липня 1999 р. №847-XIV// Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 37. – Ст.332 .
91. Закон України «Про природні монополії» від 20 квітня 2000 р. № 1682-III // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 30. – Ст. 238.
92. Закон України «Про транспорт» від 10 листопада 1994 р. № 232/94-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 51. – Ст. 446.
93. Закон України «Про ціни і ціноутворення» від 3 грудня 1990 р. № 507-XII // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 1990. – № 52. – Ст.650.
94. Закон України «Про основи національної безпеки України» від 19 червня 2003 р. №964-IV// Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 39. –
Ст. 351.
95. Заявление Совета профсоюза железнодорожников и транспортных строителей Украины относительно реформирования железнодорожного транспорта от 17 июля 2009 года // Вісник профспілки залізничників і транспортних будівельників України. – 2009. – 26 черв. (№12).
96. Зимин А.Ф. Оценка уровня конкурентоспособности предприятий, оказывающих транспортные услуги / А.Ф. Зимин, Ю.Б. Неталимов, В.М. Тимирьянова // Экономика железных дорог. – 2010. – № 5. – С. 7-11.
97. «Зубр» заработает в полную силу в I квартале 2010 г. [Электронный ресурс]. //Информационный портал «Транспортный бизнес». – 2009. – 3 дек. – Режим доступа: http://tbu.com.ua/news/zubr_zarabotaet_v_polnuu_silu_v_i_kvartale_2010_g____ekspert_.html.
98. Из стратегии развития транспорта, утвержденной Госсоветом [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.rzd.ru/documents/index.html?he_id=895&do_id=2076§ion=2085
99. Инвестиции в железные дороги Китая в 2009 году достигнут 600 млрд. юаней [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://uzinfo.net/ru/evetns_other/6020
100. Инвестиции в развитие железных дорог Мексики // Железные дороги мира. – 2000. – №9. – С. 14-16.
101. Инвестиционные приоритеты железных дорог Норвегии [Электрон-ный ресурс]. – Режим доступа: http://www.zdmira.com/.
102. Интервью генерального директора «Укрзалізниці» Михаила Костюка о перспективах развития железных дорог Украины [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://uzinfo/ net:80/ru/tvents/9901/
103. Информация об Эстонской железной дороге «AS Eesti Raudtee» [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.evr.ee/?lang=ru&PHPSESSID=eaa534db3fcc572b3c626b6b0b947199.
104. Исингарин Н.К. Рынок грузовых перевозок. Опыт, проблемы, предложения / Н.К. Исингарин. – Алматы: Экономтрансконсалтинг, 2006. – 188 с.
105. Исингарин Н: «Поспорить не с кем!» /Н. Исингарин //РЖД-Партнер. – 2009. –№9. – С. 15 - 18.
106. Исмагулова С.О. Техническое состояние отдельных составляющих же-лезной дороги Казахстана [Электронный ресурс]. / С.О. Исмагулова. – Ре-жим доступа: http://www.rusnauka.com/30_NNM_2010/Tecnic/72940.doc.htm.
107. История АО «НК «Қазақстан темір жолы» [Электронный ресурс]. –Режим доступа: http://www.railways.kz/index.php?option=com_content&task=view&id=62&Itemid=20.
108. История Донецкой железной дороги [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http: //donetskrail.at.ua/news/zhd_vokzal_ doneck/2010-03-06-158.
109. История железнодорожного транспорта. Южная железная дорога [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.allrailways.ru/d69.html.
110. История железных дорог [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.allrailways.ru/t1.html.
111. История Латвийской железной дороги [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.ldz90.lv/public/ru/main/%D0%98storija%20latvijskoj%20zheleznoj%20dorogi.html
112. История Львовской железной дороги [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://gatchina3000.ru/great-soviet-encyclopedia/bse/071/867.htm.
113. История создания Юго-Западной железной дороги [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.uz.gov.ua/?m=all.road.southwest.history&lng=ru
114. Капица С. П. Сколько людей жило, живет и будет жить на земле /
С.П. Капица. – М.: Наука, 1999. – 134 с.
115. Капица С.П. Математическая модель роста населения мира / С.П. Капица // Математическое моделирование. – 1992. – № 4/6. – С. 65-79.
116. Кейнс Дж.М. Общая теория занятости, процента и денег/ Дж.М. Кейнс; пер. с англ. – М.: Прогресс, 1978. – 494 с.
117. Кибалов Е.Б. Реформа железнодорожного транспорта России: теория, практика, перспективы /Е.Б. Кибалов, А.А. Кин // Регион: экономика и социология. – 2011. – №2. – С. 175 -192.
118. Кизилов В. Либерализация транспорта / В. Кизилов // Горизонты транспорта. Эффективная транспортная политика. – Челябинск: Социум, 2004. –
С. 92-108.
119. Кірпа Г.М. Інтеграція залізничного транспорту України у європейську транспортну систему: моногр. / Г.М. Кірпа [2-ге вид., перероб. і допов.]. – Д.: Вид-во Дніпропетр. нац. ун-ту залізн. трансп. ім. акад. В. Лазаряна, 2004. – 248 с.
120. Клинова М.В. Государство и частный капитал в поисках прагматич-ного воздействия /М.В. Климова. – М.: ИМЭМО РАН, 2009. – 122 с.
121. Козак В. Программа реформирования железнодорожного транспорта от МТСУ – это демонтаж стабильно работающей системы [Электронный ресурс]. /В. Козак. – Режим доступа: http://www.vpmu.org.ua/page16/news212.
122. Кокорев В. Институциональная реформа в сфере инфраструктуры в условиях естественной монополии / В. Кокорев, А. Городецкий // Вопросы экономики. – 2000. – №1. – С.137 - 146.
123. Кокурин И.М. Заграница нам… подскажет, или американский тариф-ный опыт / И.М.Кокурин // РЖД-Партнёр. – 2006. – № 8. – С. 30-32.
124. Комплексная Программа обновле¬ния железнодорожного подвижного со¬става Украины на 2006 - 2010 гг. – Киев, 2006. – 27 с.
125. Конно С. Приватизация железных дорог Японии – итоги и перспективы / С. Конно, И. Смит // Железные дороги мира. – 1998. – № 6. – С. 3-9.
126. Концепция комплексной Программы развития железнодорожного транспорта Украины на 2007-2020 гг. – К.: ДНДЦ УЗ, 2006. – 29 с.
127. Концепция развития транспортно-дорожного комплекса Украины на среднесрочный период и до 2020 года // Транспорт. – 2001. – № 29. – С. 27- 32.
128. Королькова Е. И. Естественная монополия: регулирование и конкуренция / Е.Н. Королькова // Экономический журнал ВШЭ. – 2000. – №2. – Т.4. – С. 235 -273.
129. Костусев А. Антимонопольное преимущество / А. Костусев // Контракты. – 2007. – 2 марта (№10).
130. Костусєв О. Інституційний і підприємницький монополізм та їх особливості в умовах перехідної економіки України. / О. Костусєв // Антимонопольна конкурентна політика: теорія і практика. – К.: Фенікс, 2006. – Вип. 1. – С. 9.
131. Кравченко Ю. Ринкам природних монополій - ефективне регулювання /Ю. Кравченко // Економіка України. – 2006. – № 6 – С.12-19.
132. Красовский Н. Н. Позиционные дифференциальные игры / Н.Н. Красовский, А.И. Субботин. – М.: Наука, 1974. – 458 с.
133. Крейнин А.В. Развитие системы железнодорожных грузовых тарифов и их регулирование в России (1837- 2004 гг.) /А.В. Крейнин. – М.: НАТР, 2004. – 225 с.
134. Кулаев Ю.Ф. Повышение эффективности работы транспорта Украинской ССР / Ю.Ф. Кулаев. – К.: Наукова думка, 1979.– 222 с.
135. Лангвилл Г. О железнодорожных тарифах / Г. Лангвилл. – К.: Тип. Кульженко, 1884. – 69 с.
136. Лапидус Б.М. Влияние грузовых железнодорожных тарифов на макроэкономические показатели народного хозяйства / Б.М. Лапидус // Экономика железных дорог. – 1999. – №11. – С. 9-18.
137. Лапидус Б.М. Концепция корпоративной системы управления качест-вом в ОАО «РЖД» / Б.М. Лапидус // Экономика железных дорог. – 2003. – № 12. – С. 10 -15.
138. Лапидус Б.М. Об экономических критериях распределения грузопото-ков между конкурентными железнодорожными направлениями / Б.М. Лапидус // Современные проблемы совершенствования работы железнодорожного транспорта: Межвуз. сб. науч. тр.- РГОТУПС. – М., 1998. – С. 41.
139. Латвийская железная дорога [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.ldz.lv/?object_id=1037.
140. «Латвийская железная дорога» в 2009г. инвестирует в развитие $160,7 млн. [Электронный ресурс]. // Агентство бизнес новостей. – 2008. – №10. – 13 окт. – Режим доступа: http://www.gosincor.ru/ngos.php?2836.
141. Латвийская железная дорога подписала соглашение с АО «Eesti Raudtee» об организации железнодорожных перевозок // Украинское независимое информационное агентство новостей (УНИАН). – 2008. – 19 дек. (№125). –
С. 13.
142. Латвийская железная дорога: результаты года [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.vsesmi.ru/news/3043362/.
143. Литвинцева Г.П. Анализ ценовых диспропорций в российской экономике / Г.П. Литвинцева // Проблемы прогнозирования. – 2002. – № 4. – С. 15-31.
144. Львівська залізниця [Електроний ресурс]. – Режим доступу: http://railway.lviv.ua/.
145. Людвиг фон Мизес. Либерализм (Liberalismus) / Людвиг фон Мизес. – М.: Изд-во: Социум, 2007. – 344 с. – (Серия: Библиотека ГВЛ: Политика).
146. Магонис У. Годовой отчет Концерна «Latvijas dzelzceļš» /У. Магонис // Годовой отчет ГАО Latvijas dzelzceļš. – 2007. – 48 с.
147. Макаренко М.В. Дифференциация грузовых тарифов в условиях конкуренции/ М.В. Макаренко, Н.С. Соколовская // Транспортный комплекс Украины: экономика, организация, развитие: сб. науч. тр. – К.: ИКТП-Центра, 1997. – Вып. 4. – С. 70-86.
148. Мак-Гилл Р. Перспективы финансирования проектов в области инфра-структуры / Р. Мак-Гилл // Железные дороги мира. – 1997. – № 5. – С. 12-19.
149. Малахова Н. Естественные монополии: сущность и институциональ-ные механизмы регулирования: моногр./ Н.Малахова. – Харьков: ИНЖЭК, 2006.– 344 с.
150. Маркс К. Капитал: Критика политической экономии.
Т. 2, кн. 2. Процесс обращения капитала / К.Маркс; под ред. Ф. Энгельса. – М.: Эксмо, 2012. – 1198 с.
151. Маршалл А. Принципы экономической науки: [в 3-х т.] / А. Маршалл; пер. с англ. – М.: Прогресс. – 1993. – Т.1. – 416 с. – (Экономическая мысль Запада).
152. Маршалл А. Принципы политической экономии: [в 3-х т.] / А. Маршалл. – М.: Прогресс, 1983. – Т.1. – 415 с.; Т.2. – 310 с.; Т.3. – 352 с. – (Серия: Экономическая мысль Запада).
153. Международный опыт реформирования пассажирских перевозок [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.raexpert.ru/researches/railway/part3/.
154. Мелитт Б. Режим эксплуатации на железных дорогах Великобритании после приватизации / Б. Мелитт // Железные дороги мира. – 1998. – № 9. –
С. 15-19.
155. Мельничук В. Железнодорожный транспорт Украины/ В. Мельничук // Бюллетень ОСЖД. – 2008. – №3. – С. 1 – 9.
156. Мизес Л. Либерализм в классической традиции / Л. Мизес; пер. с англ. – М.: Социум; Экономика, 2001. – С. 239.
157. Милль Дж. Ст. Основания политической экономии с некоторыми при-менениями к общественной философии / Дж. Ст. Милль; пер. с последнего англ. изд. Е.И. Остроградской; под ред. О. И. Остроградского; Южно-Русское книгоизд-во Ф.А. Иогансона. – Киев – Харьков: Тип. И. И. Чоколова, 1896. – 866 с.
158. Минтранссвязи вводит Сборник тарифов на перевозку грузов железнодорожным транспортом Украины как базовый документ [Электронный ресурс]. // Транспорт. – 2008. – 24 дек. – Режим доступа: http: //www.trans-port.com.ua/index.php?newsid=48.
159. Митний Кодекс Украины: Закон України від 11 липня 2002 р. №92-IV // Офіційне видання України. – 2002. – №31. – Ст. 1444.
160. Модернизация подвижного состава // Железные дороги мира». – 2003. – №7. – С.23-27.
161. Моцик А. Восточное партнерство – дополнительный шанс на сближе-ние с ЕС / А. Моцик // Зеркало недели. – 2009. – №15. – С. 1.
162. Мукминова Т.А. Железнодорожная отрасль в системе координат модели государство – экономика /Т.А. Мукминова // Транспорт. – 2000. – № 43. –
С. 33-35; № 45. – С. 39-42; № 46. – С. 37-40.
163. Нежинская А. Шекспировские страсти британской реформы / А. Нежинская // РЖД-Партнёр. – 2007. – № 12. – С. 18-20.
164. Некоторые итоги приватизации железных дорог Великобритании // Железные дороги мира. – 1999. – №12. – С. 11-15.
165. Никифоров А. Ценовое регулирование естественных монополий / А. Никифоров // Вопросы экономики. – 1998. – № 4. – С. 134-143.
166. Норт Д. Институты, институциональные изменения и функционирование экономики / Д. Норт; пер. с англ. А. Н. Нестеренко. – М.: Фонд экономической книги «Начала», 1996. – 190 с.
167. Нырко В. Город раздора [Электронный ресурс]. / В. Нырко // Совершенно секретно. – 2009. – №7 – Режим доступа: http://www.sovsekretno.ru/magazines/article/947.
168. Обоснованность уровня и динамики изменения
грузового железнодорожного тарифа [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http: //www.asps.ru/obosnov.htm.
169. Образцов В.И. Приватизация железных дорог Японии
/ В.И. Образцов // Государственное управление в XXI веке: традиции и инновации: материалы 5-й ежегодной междунар. конф.
факультета гос. управления МГУ им. М.В. Ломоносова. – М.: РОССПЭН, 2007. – Ч.2. – С. 676-684.
170. Одеська залізниця [Електроний ресурс]. – Режим доступу: http://odz.gov.ua/.
171. О концепции структурной реформы федерального железнодорожного транспорта: Постановление Правительства РФ от 15 мая 1998 г. // Собрание законодательства Российской Федерации. – 1998. – №20. – Ст. 2159.
172. О формах собственности на железнодорожном транспорте // Железные дороги мира. – 1998. – №11. – С. 11-17.
173. Операторы грузовых перевозок Аргентины// Железные дороги мира. – 2006. – №1. – С. 17-18.
174. Организационная структура центрального аппарата АО «НК «Қазақстан темір жолы» [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.railways.kz/images/stories/pressa/struktura.jpg
175. Оссиновский О. Покупка Эстонской железной дороги оправдана лишь при условии ее масштабной модернизации [Электронный ресурс]. / О. Оссиновский // ИА REGNUM. – 2006. – 6 дек.– Режим доступа: http://www.regnum.ru/look/ceebe5e320cef1f1e8edeee2f1eae8e9/.
176. Отменен мораторий на рост грузовых тарифов «Укрзалізниці». [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.ameu.org.ua/index.php?id=38&L=2&tx_ttnews%5Bpointer %5D=16&tx_ttnews%5Btt_news%5D=917&tx_ttnews%5BbackPid%5D=7&cHash=dd756a3b3f.
177. Пакет директив ЕС по инфраструктуре // Железные дороги мира. – 2001. – №6. – С. 14-15.
178. Первое заседание выездного штаба по контролю за ходом строительства ЖД линии «Жетыген-Коргас» [Электронный ресурс]. – 2010. – 22 янв. –Режим доступа: http://www.railways.kz/.
179. Перевалов Ю. Влияет ли приватизация на деятельность предприятий?/ Ю. Перевалов, И. Гимади, В. Добродей // Вопросы экономики. – 1999. – № 6. – С. 76-89.
180. Персианов В.А. Моделирование транспортных систем / В.А.Персианов, К.Ю. Скалов, Н.С. Усков. – М.: Транспорт, 1972. – 208 с.
181. Перспективы развития железных дорог Польши // Железные дороги мира. – 2002. – №12. – С. 25-28.
182. Петренко Е.А. В институциональной ловушке / Е.А. Петренко // РЖД-партнер. – 2010. – №6 (178). – С. 26-28.
183. Петренко Е.А. Государственные промышленные предприятия в систе-ме экономики Украины/ Е.А. Петренко, А.Д. Петренко // Государственное управление в XXI веке: традиции и инновации: материалы 5-й ежегодной междунар. конф. факультета гос. управления МГУ им. М.В.Ломоносова (31 мая-02 июня 2007 г.) – М.: Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 2007. – Ч.1. – С.1042-1047.
184. Петренко О.О. Державні промислові підприємства в системі економіки України/ О.О. Петренко// Торгівля і ринок України: темат. зб. наук. пр. – Донецьк: ДонДУЕТ, 2006. – Вип. 21, т.1. – С. 141-146.
185. Петренко Е.А. Динамика заработной платы на железнодорожном транспорте Украины/ Е.А. Петренко // Залізничний транспорт України. – 2008. – №6. – С. 35-36.
186. Петренко Е.А. Динамика перевозок на железнодорожном транспорте Украины/ Е.А. Петренко // Залізничний транспорт України. – 2010. – №6. –
С. 53 – 56.
187. Петренко Е.А. Железнодорожный транспорт: состояние и перспективы в условиях проводимой реформы/ Е.А. Петренко // Экономика промышленности: сб. науч.тр.: в 2 т./ НАН Украины, Ин-т экономики пром-сти. – Донецк, 2007. – Т.1. – С. 114-124.
188. Петренко Е.А. Железнодорожные транзитные перевозки в Украине: состояние и проблемы / Е.А. Петренко// Залізничний транспорт України. – 2010. – №1. – С. 58 – 62.
189. Петренко Е.А. Железнодорожный транспорт Украины: основные итоги работы в 2009 году и перспективы/ Е.А. Петренко // РЖД-партнер. – 2010. – №9 (181). – С. 48-52.
190. Петренко Е.А. Институц