РЕЛІГІЙНІ НОРМИ ТА ЇХ МІСЦЕ В СИСТЕМІ СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ СУСПІЛЬНИХ ВІДНОСИН

Краткое описание

ЗМІСТ

ВСТУП ....................................................................................................................... 3

РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ТА ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РЕЛІГІЙНИХ НОРМ
1.1. Виникнення, сутність та структура релігії ....................................................... 14
1.2. Природа, поняття та зміст релігійних норм ..................................................... 39
1.3. Види релігійних норм ......................................................................................... 55
Висновки до Розділу 1 ............................................................................................... 73

РОЗДІЛ 2. МЕХАНІЗМ РЕЛІГІЙНО-НОРМАТИВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ В СИСТЕМІ СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ СУСПІЛЬНИХ ВІДНОСИН
2.1. Система соціально-правового регулювання: поняття та структура .............. 76
2.2. Релігійні норми як різновид соціальних норм ................................................. 95
2.3. Місце релігійних норм у системі джерел права ............................................... 109
Висновки до Розділу 2 ............................................................................................... 136

РОЗДІЛ 3. РЕЛІГІЙНІ НОРМИ ЯК ФОРМА РЕГУЛЮВАННЯ СУСПІЛЬНИХ ВІДНОСИН
3.1. Релігійні норми як підстава виникнення, зміни та припинення релігійних відносин ......................................................................................................................
140
3.2. Функції та соціальна цінність релігійних норм ............................................... 163
Висновки до Розділу 3 .............................................................................................. 189

ВИСНОВКИ .............................................................................................................. 192

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ............................................................. 198

ДОДАТОК “А” ......................................................................................................... 236

ВСТУП

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку Україна переживає процес національного відродження, повернення до реалізації ідеї розбудови національної правової системи із урахуванням традиційних та релігійних витоків права. Відбувається активізація зусиль щодо визначення зв’язку права з релігійними нормами, закономірностей духовного розвитку суспільства. Це зумовлює необхідність проведення комплексного дослідження релігійних норм у системі соціально-правового регулювання суспільних відносин. Адже релігійні норми, за допомогою яких здійснюється регулювання окремих сфер суспільних відносин, не стали предметом дослідження правознавців ні як структурний елемент релігійної системи, ні в якості різновиду соціальних норм. Недооцінка нормативної сторони релігії обумовлює відсутність глибокого аналізу її змісту, функцій та соціальної цінності.
Релігія та право – дві нормативні системи зі спорідненими характеристиками, що з різних сторін врегульовують життя суспільства і протягом тисячоліть взаємодіють у найрізноманітніших формах. Тому, існує об’єктивна потреба визначення поняття, змісту, видів та соціально-якісної характеристики релігійних норм, аби зрозуміти можливі напрями і перспективи їх розвитку та впливу на механізм регулювання суспільних відносин, тип та форму держави; місце релігійних норм у системі джерел права, їх функції та соціальну цінність. Послідовний теоретико-правовий аналіз зазначених проблем дозволить збагатити та розширити існуючу систему знань про джерела та витоки права.
У процесі роботи над дисертацією проаналізовано діючі законодавчі акти, що регулюють відносини між державою та релігійними організаціями, окремі положення Біблії та мусульманські джерела, праці відомих теологів, вчених-каноністів: М. Варьяса, Л. Джерозо, М. Красножона, А. Павлова, М. Суворова, В. Ципіна та інших. Зазначені вчені досліджували переважно питання церковного устрою та управління, джерела церковного права, церковне законодавство, церковний нагляд та судочинство, взаємовідносини церкви з державою та іншими релігійними організаціями, внутрішньоцерковні відносини тощо. Нажаль, поза увагою цих дослідників залишився аналіз релігійних норм у системі соціально-правового регулювання суспільних відносин, класифікація, систематизація та місце в механізмі регулювання суспільних відносин, в системі джерел права, функції і соціальна цінність релігійних норм.
Теоретичною основою дисертаційного дослідження стали праці вітчизняних та зарубіжних вчених: М. Александрова, С. Алексєєва, І. Бражника, С. Гусарєва, Ж. Дзейко, В. Єленського, О. Зайчука, С. Зівса, С. Кечекьяна, В. Копєйчикова, В. Клочкова, Н. Коркунова, В. Кудрявцева, В. Лубського, Д. Мануйлова, М. Марченко, Н. Оніщенко, Н. Пархоменко, Л. Петражицького, О. Піджаренко, О. Пузакова, Ф. Рудинського, А. Сухова, Л. Сюкіяйнена, Т. Тарахонич, Д. Угриновича, В. Чіркана, О. Шебанова, Ю. Шемшученка, Г. Шершеневича та інших. Проте, більшість цих досліджень безпосередньо не присвячені аналізу релігійних норм як нормативних регуляторів суспільних відносин. Як різновид соціальних норм, релігійні норми згадуються у працях А. Венгерова, С. Комарова, М. Матузова, П. Музиченка, Г. Муромцева, П. Рабіновича, О. Скакун, В. Хропанюка та інших.
На рівні дисертаційних досліджень зазначені проблеми зачіпали: С. Алаіс та Ю. Оборотов, розглядаючи релігійні норми крізь призму традицій та новацій у праворозумінні; О. Білоус, О. Форостюк та В. Петрик, аналізуючи правове регулювання державно-церковних відносин; О. Кудояр, визначаючи місце релігії у політичній системі незалежної України; В. Малишко та Л. Ярмол, висвітлюючи права та свободи громадян за діючою Конституцією України; С. Місевич, приділяючи увагу джерелам канонічного права; В. Силантьєв, досліджуючи владу та православ’я в Україні в історичній ретроспективі; Ю. Цвєткова, визначаючи значення Єфремовської Кормчої книги як джерела права Київської Русі. Теоретичним та історичним підґрунтям наукової розробки теми на рівні методологічних напрямків та загальних теоретичних й історично-правових концепцій стали роботи: В. Журавського, О. Копиленка, В. Котюка, В. Тація, І. Усенка, О. Шевченка, С. Юшкова та ін.
З огляду на потреби сьогодення актуальним є питання комплексного, системного дослідження релігійних норм та їх місця в системі соціально-правового регулювання суспільних відносин.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження є складовою частиною планової теми відділу теорії держави і права Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України “Теоретичні проблеми реалізації прав і свобод людини і громадянина в Україні” (номер державної реєстрації 0104U007590) та “Теоретичні проблеми реалізації принципу “Верховенства права” в Україні” (номер державної реєстрації 0106U008729).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є аналіз та визначення місця релігійних норм у системі соціально-правового регулювання суспільних відносин.
Визначена мета дослідження зумовила постановку та розв’язання таких завдань:
визначити релігійні витоки права та держави;
з’ясувати сутність та структуру релігії, релігійної системи, як соціального інституту;
розкрити природу, зміст, поняття та значення категорії “релігійна норма”;
з’ясувати специфічні закономірності механізму формування, розвитку та дії релігійних норм;
класифікувати релігійні норми;
визначити співвідношення релігійних норм та інших соціальних норм, зокрема, правових;
з’ясувати місце релігійних норм в системі соціально-правового регулювання суспільних відносин;
виявити значення та вплив релігійних норм на формування системи джерел права та правової системи України;
з’ясувати особливості релігійних норм як підстави виникнення, зміни та припинення релігійних відносин;
визначити соціальну цінність та функції релігійних норм.
Об’єктом дисертаційного дослідження є суспільні відносини, що виникають в процесі реалізації релігійних норм.
Предметом дисертаційного дослідження є теоретико-правовий аналіз релігійних норм в системі соціально-правового регулювання суспільних відносин.
Методи дисертаційного дослідження. В основу методології дисертаційного дослідження покладено комплексний підхід, зумовлений багатоаспектністю поставлених завдань з використанням філософських принципів єдності соціально-нормативного та гносеологічного аналізу, об’єктивності, історизму, конкретності істини тощо. Проблематика релігійних норм багатогранна та має міждисциплінарний характер, тому використання філософсько-світоглядних методів надало можливість дослідити релігійні норми у зв’язку з державно-правовими та суспільними категоріями. За допомогою формально-догматичного методу сформульовано ознаки релігійних норм, їх сутність та місце в системі державно-правових інститутів. Історично-логічний підхід був використаний в процесі аналізу релігійних витоків права, виникнення і розвитку релігійних норм у різні періоди розвитку держави і права, державно-церковних відносин. Шляхом застосування системного підходу проведено комплексне дослідження релігійних норм та одержано системні знання про них (їх природу, процес виникнення, становлення, розвитку, зміни та припинення існування) та щодо інших соціальних норм, визначено їх зв’язки та взаємодію з іншими елементами правової системи (зокрема, з джерелами права) тощо. За допомогою структурно-функціонального методу визначено місце релігійних норм в системі соціального-правового регулювання суспільних відносин та їх вплив на систему джерел позитивного права, суспільні відносини тощо. Порівняльно-правовий метод дав змогу виявити загальні та особливі риси релігійних норм порівняно з іншими соціальними нормами, з’ясувати специфічні ознаки релігійних норм у системі джерел права тощо.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що дисертація є першим в Україні комплексним дослідженням на монографічному рівні, яке присвячене теоретичним та практичним проблемам визначення поняття, змісту, структури релігійних норм; їх класифікації; визначенню місця релігійних норм у системі соціально-правового регулювання суспільних відносин та системі джерел права. Внаслідок проведеного дослідження сформульовано концептуальні положення, які відрізняються науковою новизною, мають важливе теоретичне та практичне значення і відображають особистий внесок автора у постановці та розв’язанні визначених завдань:
Вперше:
- узагальнено історіографію з проблем релігійних норм, проведено її систематизацію відповідно до галузей наукового знання, виявлено найбільш суттєві результати досліджень, їх прогалини, визначено перспективні напрями подальших досліджень. Розкрито роль теоретико-правових досліджень у їх співвідношенні з дослідженнями філософського та галузевого змісту, на підставі чого зроблено висновок про віднесення релігійних норм до предмета різних галузей наукового знання, що мають загальний теоретико-правовий характер;
- з’ясовано структуру релігійної системи, як історично утвореної, об’єктивно існуючої сукупності внутрішньо узгоджених та взаємопов’язаних релігійних норм, релігійних відносин, релігійної діяльності, релігійних організацій та релігійної свідомості;
- запропоновано розгорнутий аналіз ознак релігійних норм. Зокрема доведено, що релігійні норми, як структурні елементи релігійної системи, регулюють релігійні суспільні відносини; вони є засобом виміру свободи та визначення поведінки віруючих: повноти, доступу реальних прав та свобод, мети ініціативної поведінки; межі припустимих обмежень у діяльності та поведінці віруючих; релігійні норми є результатом нормотворчої діяльності релігійних організацій та громад; нормативність надає релігійним нормам властивостей специфічного характеру координатора та регулятора релігійної діяльності людей; формальна визначеність релігійних норм полягає в тому, що релігійні приписи, релігійні настанови, що походять від церкви, Синоду, Вселенських та Помісних Соборів закріплені у нормативних актах та офіційних релігійних джерелах (Біблії, Корані, Сунні, Кодексі канонічного права тощо); релігійні норми мають форму владного припису, веління, що спираються на авторитет та зацікавленість релігійних організацій (церкви, Соборів) у регулюванні релігійних відносин; надаючи суб’єктам права та обов’язки, релігійні норми встановлюють вимоги належної поведінки тощо;
- запропоновано авторське визначення релігійних норм як первинних елементів релігійної системи, що є обов’язковими, формально-визначеними правилами поведінки загального характеру, встановлені та закріплені у нормативних актах та офіційних релігійних джерелах: Біблії, Корані, Кодексі канонічного права, у формі рішень пап, Вселенських Соборів або керівництва релігійних організацій (церкви), виступають як рівний, однаковий масштаб для усіх і кожного з суб’єктів релігійних відносин, які перебувають у сфері їх дії, надають учасникам регульованих релігійних відносин суб’єктивні релігійні (культові) права та обов’язки, з метою упорядкування релігійних суспільних відносин, визначають устрій церкви, відносини церкви з іншими організаціями та державою, і є обов’язковими до виконання кліром та віруючими, як у межах церковного устрою, так і поза ним.
Удосконалено:
- систему наукових знань у сфері досліджень про вплив релігії на процес виникнення та розвитку держави і права, розкрито релігійні витоки держави і права;
- теоретико-правові уявлення про релігійні норми та закономірності їх дії, як структурні елементи релігійної системи, що регулюють релігійні відносини;
- класифікацію релігійних норм. Зокрема, автором визначено додаткові критерії: за специфікою об’єкта регулювання, призначенням у механізмі соціально-нормативного регулювання релігійних відносин, сферою дії, джерелом походження, змістом, галузевою належністю тощо;
- аспекти співвідношення релігійних норм та інших соціальних норм. Зокрема, акцентовано увагу на спільних та відмінних рисах релігійних норм та інших соціальних норм за ознаками: формальності, нормативності, способом прийняття, забезпечення виконання, структурою, змістом, джерелом походження тощо.
Отримали подальший розвиток:
- змістовна характеристика релігійних норм в системі соціально-правового регулювання суспільних відносин та у механізмі релігійно-нормативного регулювання. Зокрема, зазначається, що релігійні норми як різновид соціальних норм входять до складу механізму соціально-нормативного регулювання суспільних відносин, формуючи при цьому власний механізм релігійно-нормативного регулювання та впливу на релігійні відносини, як різновиду суспільних відносин. Релігійні норми у складі механізму релігійно-нормативного регулювання релігійних відносин входять до складу соціально-правового регулювання суспільних відносин, є одним із чинників визначення напрямів соціально-правової поведінки суб’єктів суспільних відносин;
- дослідження впливу релігійних норм на систему джерел права. Релігійні норми автором розглядаються у двох аспектах, як: 1) джерела права – форма зовнішнього виразу релігійних приписів, що зумовлюють юридичну силу певних правил поведінки, санкціонуються державою, приймаються у формі нормативних актів, що мають юридичну силу та обов’язкові до виконання; 2) витоки права – фактори, що визначають зміст права, напрями його розвитку та удосконалення;
- положення про визнання релігійних норм як підстав, що породжують, змінюють та припиняють релігійні відносини. Крім того, наведено визначення релігійних відносин як результату діяльності спеціальних суб’єктів (віруючих, кліру, священників, держави, церков та інших релігійних громад чи організацій тощо), що спрямовується на задоволення релігійних інтересів та потреб;
- система наукових знань щодо соціальної цінності та функцій релігійних норм, а також шляхи розв’язання актуальних проблем державно-церковних відносин. Зокрема, проаналізовано традиційні та нетрадиційні дефініції державно-церковних відносин, причому наголошено не стільки на їх відмінностях, скільки на спільних рисах та тотожних характеристиках. Розкрито соціальну цінність релігійних норм як соціальне призначення уособлених в релігійних нормах приписів, ідеалів, принципів, завдань, цілей, якими визначється певний орієнтир, стандарт та цілі релігійної поведінки - особистої чи організаційної. Визначено функції релігійних норм як внутрішні та зовнішні напрями впливу релігійних норм на суспільні відносини, які характеризують соціальне призначення релігійних норм у регулюванні суспільних відносин.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що в дисертації сформульовано й обґрунтовано висновки та пропозиції, які сприятимуть розвитку юридичної науки. Зокрема, положення та висновки дисертаційної роботи можуть використовуватись: у науково-дослідній сфері для подальшого розвитку загальної теорії держави і права, канонічного права, порівняльного правознавства, дослідження правових систем сучасності; для сприяння формуванню, усвідомленню та осмисленню глибинних підвалин і процесу еволюційного розвитку правової системи України та її окремих інститутів від часів Київської Русі до сьогодення; у сфері правотворчості ці результати можуть бути використані при розробці та прийнятті нової редакції Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації” і підзаконних нормативно-правових актів з питань державно-церковних відносин; у правозастосовчій діяльності використання одержаних результатів може сприяти подальшому формуванню правових і суспільно-політичних механізмів гармонізації державно-церковних відносин в Україні, вирішенню міжконфесійних конфліктів, проведенню релігійної експертизи окремих нормативно-правових актів.
Положення дисертації можуть застосовуватись у навчальному процесі при підготовці навчальних та навчально-методичних посібників, підручників, при викладенні курсів “Загальна теорія держави і права”, “Історія держави і права зарубіжних країн”, “Порівняльне правознавство”, “Проблеми теорії держави та права”, “Церковне право”, “Канонічне право”.
Апробація результатів дисертації.
Висновки і положенні дисертаційної роботи обговорювались на засіданнях відділу теорії держави і права інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. Результати дослідження викладені у доповідях на науково-практичних конференціях:
1. Міма І. В. Стан державно-церковних відносин в Україні / І. В. Міма // Законодавство України: проблеми та перспективи розвитку : зб. матеріалів міжвузівської конференції, (Косів, Ів.-Фр. обл, 25.01. – 03.02. 2004 р.) / Київський університет права. – К, Київський університет права, 2004. – Вип. 5. – С. 136–138.
2. Міма І. В. До проблеми співвідношення церкви і держави / І. В. Міма // Юридичні читання молодих вчених : зб. матеріалів всеукраїнської наукової конференції, (Київ, 23-24 квітня 2004 р.) / М-во освіти і науки України, НАН України, Нац. педагог. ун-т ім. М. П. Драгоманова, Ін-т держ. і права ім. В. М. Корецького, Київський ун-т права. – К. : НПУ ім.. Драгоманова. – С. 98–102.
3. Міма І. В. До питання про правове регулювання свободи совісті та віросповідання / І. В. Міма // Міжнародна наукова конференція в рамках ІІ читань пам’яті академіка Володимира Михайловича Корецького, (Дніпропетровськ 21 – 22 квітня 2005 р.) / Ін-т держ. і права ім. В. М. Корецького НАН України // Держава і право : [зб. наук. праць / Редкол.: Шемшученко Ю. С. (голова) та ін.]. – К. : 2005. – С. 159-164. (Спецвип.: Т. 1.).
4. Міма І. В. До визначення поняття і змісту церковного права / І. В. Міма // Наука і вища освіта : матеріали ХІІІ міжвузівської студентської наукової конференції, (Запоріжжя, 19 травня 2005 р.) : тези доповідей : Ч. 2. / Гуманітарний університет “Запорізький інститут державного та муніципального управління”, студентське наукове тов-во. – Запоріжжя : ГУ “ЗІДМУ”, 2005. – С. 21-22.
5. Міма І. В. До питання визначення моделі державно-церковних відносин в Україні / І. В. Міма // Молодь у юридичній науці : зб. тез міжнародної наукової конференції молодих вчених [“Четверті осінні юридичні читання”], (Хмельницький, 21-22 жовтня 2005 р.) / Хмельницький університет управління та права : Ч. 1: “Загальнотеоретичні та історичні правові науки. Конституційне право”. – Хмельницький : Вид-во Хмельницького університету управління та права, 2005. – С. 80-83.
6. Міма І. В. До питання відмежування церковного та канонічного права / І. В. Міма // Православ’я – наука – суспільство: питання взаємодії : матеріали Третьої Всеукр. наук. конф., (Київ, 20-21 жовтня 2005 р.) / Нац. Києво-Печер. іст.-культ. заповідник, Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. – К. : Логос, 2006. – С. 117-120;
7. Міма І. В. До питання визначення місця релігійних норм у механізмі соціально-правового регулювання суспільних відносин / І. В. Міма // Православ’я – наука – суспільство: питання взаємодії : матеріали Четвертої Міжнародної наук. конф., (Київ, 18-19 травня 2006 р.) / Нац. Києво-Печер. іст.-культ. заповідник, Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, Черкас. нац. ун-т ім. Б. Хмельницького. – К. : Фенікс, 2007. – С. 112–114.
8. Міма І. В. Окремі аспекти визначення місця релігійних норм у системі джерел мусульманського права / І. В. Міма // Всеукраїнська студентська науково-практичнаї конференція [“Проблеми та перспективи реформування права України очима молодих вчених”], (Запоріжжя, 23 березня 2007 р.) / Запорізький нац. ун-т : тези доповідей. – Запоріжжя: ЗНУ, 2007. – С. 15–17.
9. Міма І. В. Релігійні норми як підстава виникнення зміни та припинення релігійних суспільних відносин / І. В. Міма // Визначальні тенденції ґенезу державності і права : зб. наук. праць міжнародної науково-практичної конференції [“Треті Прибузькі юридичні читання”], (Миколаїв, 23-24 листопада 2007 р.) / М-во освіти і науки України, Одеська нац. юрид. академія (Миколаївський навч. центр), Управління юстиції в Миколаївській обл. – Миколаїв : Вид-во “Іліон”, 2007. – С. – 597–590.
10. Міма І. В. Функції релігійних норм у регулюванні суспільних відносин / І. В. Міма // Православ’я – наука – суспільство: питання взаємодії : матеріали П’ятої Міжнародної наук. конф., (Київ, 24-25 травня 2007 р.) / Нац. Києво-Печер. іст.-культ. заповідник, Академія ім. Яна Длугоша, м. Ченстохов ; [Ред. рада : Кролевець С. П. (голова) та ін.]. – К. : НКПІКЗ, Фенікс, 2008. – С. 213–217.
Основні положення дисертаційного дослідження знайшли відображення у наступних публікаціях, які опубліковані у фахових виданнях:
1. Міма І. В. Релігійні витоки права: проблемність визначення / І. В. Міма // Правова держава : [щорічник наукових праць Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України / голов. ред. Ю. С. Шемшученко]. – К., 2005. – Вип. 16. – С. 568–577.
2. Міма І. В. Моделі державно-церковних відносин: порівняльний аспект // Держава і право : [зб. наук. праць / Редкол.: Шемшученко Ю. С. (голова) та ін.]. – 2005. – Вип. 29. – С. 63–70.
3. Міма І. В. Визначення поняття та змісту релігійних норм в релігійній системі / І. В. Міма // Право України. - 2005. - № 10. – С. 107–111.
4. Міма І. В. Визначення поняття, змісту та місця канонів у системі релігійних норм / І. В. Міма // Правова держава : [щорічник наукових праць Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України / голов. ред. Ю. С. Шемшученко]. – К., 2006. – Вип. 17. – С. 407–415.
5. Міма І. В. Релігійні норми в системі джерел права / І. В. Міма // Часопис Київського університету права. – Вип. 3. – К., 2007. – С. 29–34.
6. Міма І. В. Визначення поняття та змісту соціальної цінності релігійних норм / І. В. Міма // Держава і право : [зб. наук. праць / Редкол.: Шемшученко Ю. С. (голова) та ін.]. – 2008. – Вип. 39. – С. 86–93.
Структура роботи визначена метою і завданнями дослідження. Вона включає вступ, три розділи, дев’ять підрозділів, висновки, список використаних джерел та один додаток. Загальний обсяг дисертації 200 сторінок, у тому числі список використаних джерел – на 33 сторінках (усього 429 джерел) та додаток – дві сторінки.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Події останніх років, процеси світової глобалізації та інтеграції актуалізують активне залучення теорії держави і права та інших наук до дослідження релігійних норм як загальнотеоретичної категорії. У висновках сформульовані найбільш суттєві результати та положення дисертаційного дослідження, наведені теоретичні узагальнення й нове вирішення наукового завдання, щодо комплексної загальнотеоретичної характеристики релігійних норм та їх місце в системі соціально-правового регулювання суспільних відносин.
1. Необхідність дослідження зазначеного наукового завдання викликана тим, що сучасні напрями розбудови національної правової системи повинні відбуватися з урахуванням традиційних та релігійних витоків права. Автор визначає релігію як складне соціальне явище, що містить у своєму складі взаємопов’язану сукупність структурних елементів, які утворюють релігійну систему. Складовими частинами релігійної системи виступають: релігійні норми, релігійна свідомість, релігійні відносини і нормотворча діяльність (розробка, прийняття релігійних норм), релігійні організації та інститути (церква).
2. Встановивши зв’язок теорій і концепцій походження релігії з концепціями виникнення та розвитку держави і права, автором чітко визначено та обґрунтовано існуючі релігійні витоки права та держави, запозичення релігійних основ, ідей та принципів сучасними концепціями праворозуміння.
3. Природа релігійних норм визначається як результат втілення Божої волі, релігійних ідей, цілей та принципів у релігійних джерелах (Біблії, Корані тощо); узгодження, поєднання окремих індивідуальних або особливих релігійних інтересів у формі релігійних приписів (рішень, постанов тощо). Зміст релігійних норм обумовлюється їх специфічними ознаками, особливим об’єктом регулювання (релігійні відносини з приводу культових предметів тощо) та спеціальним суб’єктом релігійних відносин (віруючі, клір, релігійні організації, громади, церква тощо).
Релігійні норми – це обов’язкові, формально-визначені правила поведінки, загального характеру, встановлені та закріплені у Біблії, Корані, Сунні тощо, у рішеннях Пап, Вселенських, Помісних та Архієрейських Соборів або рішеннях керівництва релігійних організацій (церкви), виступають як рівний, однаковий масштаб для усіх і кожного з суб’єктів релігійних відносин, які перебувають у сфері їх дії, надають учасникам регульованих релігійних відносин суб’єктивні релігійні права та обов’язки з метою упорядкування релігійних суспільних відносин, визначають устрій церкви, відносини церкви з іншими організаціями та державою і є обов’язковими до виконання кліром та віруючими, як у межах церковного устрою, так і поза ним.
4. Механізм формування, розвитку та дії релігійних норм пояснюється автором через зміст та специфіку релігійних норм. При цьому наголошується, що формування та розвиток релігійних норм визначається втіленням релігійних принципів, поглядів, ідей, цінностей, інтересів віруючих, релігійних організацій, спільнот, держави. Дія релігійних приписів визначається актами реалізації релігійних норм. При цьому чітко встановлюється межа можливої та належної поведінки суб’єктів релігійних відносин, які перебувають у взаємовідносинах з метою задоволення релігійних інтересів.
5. Класифікацію релігійних норм можна проводити за такими критеріями: специфікою об’єкта регулювання; особливостями відповідних релігійних відносин; призначенням у механізмі соціально-правового регулювання релігійних відносин; методом та функціями релігійних норм у регулюванні релігійних відносин; характером релігійних приписів; джерелом походження; змістом і характером реалізації; галузевою належністю тощо.
6. Аналізуючи релігійні норми порівняно з іншими соціальними нормами, автором визначено спільні та відмінні ознаки релігійних норм. Так, наприклад, автором з’ясовано схожі риси між релігійними та правовими нормами: загальнообов’язковий характер; формально-визначений зміст, однакова структура тощо.
До відмінних ознак релігійних норм порівняно з правовими та іншими соціальними нормами, слід віднести: догматичний характер; поєднання методів акрівії та ікономії; здійснення реалізації через віру, переконання, виконання, дотримання і примус при активній участі усіх суб’єктів релігійних відносин; закріплення у релігійних джерелах – Біблії, Корані, Сунні тощо, рішеннях пап, Всесвітніх Соборів, релігійними організаціями (церквою); забезпечення різними способами суспільного примусу (ефективними санкціями, в тому числі й заходами примусу, що застосовуються до їх порушників представниками релігійних установ, які водночас здійснюють контроль за дотриманням приписів релігійних норм; виступають як мірило, зразок поведінки віруючих людей за певних обставин; регулюють відносини, що знаходяться поза компетенцією інших соціальних норм, оскільки ці відносини виникають під час відправлення релігійних культів, задоволення релігійних потреб тощо.
7. У складі соціально-правового регулювання можна виділити релігійно-нормативне регулювання, якому притаманний власний механізм впливу на суспільні відносини. Механізм релігійно-нормативного регулювання містить наступні складові елементи: 1) релігійні норми як основа регулювання; 2) релігійні відносини, що складаються між релігійними організаціями та громадянами, між громадянами, релігійними організаціями та державою, релігійними об’єднаннями, церквою; 3) конкретні дії з реалізації релігійних приписів; 4) релігійні акти.
У механізмі релігійно-нормативного регулювання суспільних відносин релігійні норми визначають умови та підстави їх впливу на позитивне право та процеси державотворення. Релігійні заборони, дозволи та зобов’язання визначають достатній рівень регулятивних можливостей релігійних норм, а також відображають сталі релігійно-етичні зв’язки у суспільстві. Метою релігійно-нормативного регулювання є узгодження релігійної поведінки суб’єктів релігійних відносин, встановлення порядку у релігійних спільнотах, організаціях, громадах, що максимально відповідає приписам релігійних норм та принципам соціальної справедливості. Механізм релігійно-нормативного регулювання за допомогою системи специфічних засобів здійснює цілеспрямований вплив на дії суб’єктів з метою вибору останніми найбільш прийнятної форми поведінки, що відповідає змісту релігійних норм та їх тлумаченню. Тобто відбувається упорядкування релігійних відносин шляхом прийняття актів реалізації релігійних норм.
8. Релігійні норми як засоби регулювання суспільних відносин можуть бути основою, підґрунтям певного виду джерела права, тобто його витоком, або входити до складу системи джерел права як самостійний різновид джерел права. У зв’язку з цим релігійні норми необхідно розглядати у матеріальному та формальному аспекті: як “джерела права”, або як “витоки” права.
У період Х–ХVІІІ ст. у правовій системі України за релігійними нормами закріплювався статус офіційних засобів регулювання суспільних відносин. Релігійні правові акти входили до системи джерел права: Кормчі книги, Номоканони, візантійські джерела, Руська Правда, Еклога, Прохірон, Епанагога, Звід канонічного права (1532 р.), Стоглав, “Corpus juris canonici”, різноманітні церковні постанови та статути (Статути Володимира Святого та Ярослава Мудрого), канонічні збірники “донікейської” епохи, збірники канонів часу проведення Вселенських соборів тощо, використовувались для врегулювання різних сфер суспільних відносин. На сучасному етапі розвитку української правової системи, яка належить до романо-германської правової сім’ї, так само як і для системи джерел права англосаксонської правової сім’ї, релігійні норми відіграють факультативне значення, постають як історичні пам’ятки та витоки права та як фактори, що вплинули на матеріальний зміст права, визначають напрями розвитку національної правової системи. Закріплення статусу джерела права за релігійними нормами відбувається у країнах релігійно-традиційної правової системи (мусульманського, іудейського, канонічного права). Релігійні норми цих правових систем є фундаментальною, найстабільнішою частиною релігійного та позитивного права.
9. Релігійні відносини виникають як результат впливу релігійних норм на поведінку людей, є різновидом суспільних відносин, з властивими їм специфічними об’єктами (релігійні інтереси, потреби, дії, культ тощо). Релігійні відносини включають культові дії, дії (бездіяльність) віруючих в різних сферах суспільних відносин, засновані на релігійних поглядах та спрямовані на виконання приписів релігійних норм. До структурних елементів релігійних відносин необхідно віднести: суб’єкт, об’єкт, зміст та форму.
Релігійні відносини – це різновид суспільних відносин, що пов’язані з задоволенням суб’єктами суспільних відносин релігійних інтересів, здійсненням релігійної діяльності та відправленням культу.
Релігійні відносини класифікують за такими критеріями: за характером зв’язку між суб’єктами релігійних відносин; суб’єктним складом; галузевою ознакою; функціями; часом дії; методом регулювання; характером релігійної поведінки тощо.
10. Функції релігійних норм – це внутрішні та зовнішні напрями впливу релігійних норм на суспільні відносини, які характеризують соціальне призначення релігійних норм у регулюванні суспільних відносин.
Соціальна цінність релігійних норм – це соціальне призначення втілених у релігійних нормах приписів, ідеалів, принципів (свобода, справедливість, рівність, взаємодопомога), завдань, цілей, якими визначається певний орієнтир, стандарт та цілі релігійної поведінки – особистої чи організаційної.
Враховуючи вищевикладене вважаємо, що означене наукове дослідження є першим з часів незалежності України, покликане з’ясувати особливості релігійних норм як різновиду соціальних норм, визначити їх вплив на систему соціально-правового регулювання та систему джерел права, забезпечити ефективне функціонування механізму соціально-правового регулювання суспільних відносин через визнання ідей та принципів релігійних норм. Наведені пропозиції, що обґрунтовують необхідність використовувати окремі релігійні норми у механізмі соціально-правового регулювання суспільних відносин, нададуть можливість удосконалити регулювання державно-церковних відносин та міжконфесійних конфліктів, усунути існуюче протистояння між державою та церквою, зокрема:
1. Досягнення ефективної правової політики в Україні актуалізує для вітчизняної юридичної науки розробку концепції, яка б визначала можливість використання релігійних норм, інститутів, принципів і цінностей у правовій реальності України. Це може бути “Концепція збереження національної правової та релігійно-нормативної спадщини”, яка включає: 1) збереження й удосконалення власної правової та релігійно-нормативної спадщини; 2) використання правових досягнень традиційно-релігійних правових систем.
2. У контексті пошуку оптимальної моделі державно-церковних відносин за умов поліконфесійності та протистояння у середовищі православних церков має здійснюватися політика їх рівновіддаленості від центру влади та дієвої співпраці на принципах пріоритету національних інтересів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдулаев М. И. Проблемы теории государства и права : учебник / М. И. Абдулаев, С. А. Комаров. – СПб. : Питер, 2003. – 576 с.
2. Абрамова А. И. Теория государства и права : учебник [для юрид. вузов] / Абрамова А. И., Боголюбов С. А., Пиголкин А. С. – М. : ОАО "Издательский Дом "Городец", 2003. – 540 с.
3. Александров Н. Г. Правовые отношения в социалистическом обществе / Александров Н. Г. – М. : Юрид. лит., 1959. – 194 с.
4. Алексеев В. П. История первобытного общества / В. П. Алексеев, А. И. Першиц. – М. : Знание, 1990. – 324 с.
5. Алексеев Н. Н. Основы философии права / Алексеев Н. Н. – СПб. : Юридический центр Пресс, 1999. – 400 с.
6. Алексеев Н. Н. Русский народ и государство / Алексеев Н. Н. – М. : Наука, 1998. – 263 с.
7. Алексеев С. С. Общая теория права : курс в 2 т. / Алексеев С. С. – М. : Юрид. лит., 1981–1981. –
Т. 2. – 1981. – 360 с.
8. Алексеев С. С. Теория государства и права : учебник [для юрид. вузов и фак.] / Алексеев С. С., Архипов С. И., Корельский В. М. – М. : Инфра•М-Норма, 1997. – 570 с.
9. Алексеев С. С. Восхождение к праву. Поиски и решениия / Алексеев С. С. – М. : НОРМА, 2001. – 752 с.
10. Алексеев С. С. Об объекте права и правоотношения / С. С. Алексеев // Вопросы общей теории советского права. – М. : Юрид. лит., 1960. – С. 37–53, 75–203.
11. Алексеев С. С. Теория права / Алексеев С. С. – [2-е изд. перераб. и доп.]. – М. : БЕК, 1995. – 360 с.
12. Алексеев С. С. Право: Азбука – Теория – Философия. Опыт комплексного исследования / Алексеев С. С. – М. : Статут, 1999. – 712 с.
13. Алексеев С. С. Проблемы теории права : курс лекций : в 2 т. / Алексеев С. С. – Свердловськ : Наука, 1972–1973. –
Т. 1 : Основные вопросы общей теории социалистического права. – 1972. – 493 с.
14. Алексеев С. С. Теория государства и права : учебник [для вузов и фак.] / Алексеев С. С., Корельский В. М., Перевалов В. Д. – М. : НОРМА, 1999. – 607 с.
15. Аляєв Г. Є. Лекції з релігієзнавства : навч. посібник / Аляєв Г. Є., Горбань О. В., Мешков В. М. – К. : Українсько-фінський ін-т менеджменту та бізнесу ; Полтавський технічний ін-т, 1996. – 144 с.
16. Аметистов Э. М. Федеральный конституционный закон “О Коституционном Суде Российской Федерации” : Комментарий / Аметистов Э. М., Витрук Н. В., Гаджиев Г. А. – М. : Юрид. лит., 1996. – 352 с.
17. Анисимов С. Ф. Ценности реальные и мниме / Анисимов С. Ф. – М. : Политиздат, 1970. – 202 с.
18. Аннерс Е. История европейского права / Е. Аннерс ; [пер. со швед. Р. Л. Валинский]. – М. : Наука, 1999. – 395 с.
19. Антология мировой политической мысли : в 5 т. [отв. ред. Ашин Г. К. ; руков. науч. проекта Семигин Г. Ю.]. – М. : Мысль, 1997–1997. –
Т. 2: Зарубежная политическая мысль ХХ в. – 1997. – 831 с.
20. Антология мировой правовой мысли : в 5 т. [отв. ред. Сюкияйнен Л. Р. ; руков. науч. проекта Семигин Г. Ю.]. – М. : Мысль, 1999–1999. –
Т. 1: Античность. Восточные цивилизации. – 1999. – 750 с.
21. Антология мировой правовой мысли : в 5 т. [отв. ред. Крашенинникова Н. А. ; руков. науч. проекта Семигин Г. Ю.]. – М. : Мысль, 1999–1999. –
Т. 2: Европа, V–XVII вв. – 1999. – 829 с.
22. Антология мировой правовой мысли : в 5 т. [отв. ред. Жидков О. А. ; руков. науч. проекта Семигин Г. Ю.]. – М. : Мысль, 1999–1999. –
Т. 3: Европа. Америка : XVII–XX вв. – 1999. – 830 с.
23. Антология мировой философии / [сост. Абрамов М. А. ; ред. Федорова М. М.]. – М. : Прогресс-Традиция, 2000. – 890 с.
24. Антропологические очерки учений о праве и государстве : [О И. К. Блунчли; Г. Гроций; Христиане Томазий / сост. А. Н. Наумов]. – СПб., 1867. – 197 с. – (Описание сост. по нормам соврем. орфографии).
25. Арон Р. Етапи розвитку соціологічної думки: Монтеск’є. Конт. Маркс. Токвіль. Дюркгейм. Парето. Вебер / Р. Арон ; [пер. з франц. Г. Філіпчук]. – К. : Юніверс, 2004. – 687 с.
26. Афанасьев В. С. Теория права и государства : учебник [для юрид. вузов] / Афанасьєв В. С., Братко А. Г., Бутылин В. Н. – М. : Право и закон, 1996. – 424 с.
27. Бабаев В. К. Норма права как истинное суждение / В. К. Бабаев // Правоведение. – 1976. – № 2. – С. 30–37.
28. Бабай А. Н. Юридическая квалификация правового поведения личности : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 “Теория и история государства и права; история политических и правовых учений” / А. Н. Бабай. – М., 1985. – 23 с.
29. Байтин М. И. Нормы права / М. И. Байтин // Теория государства и права : курс лекций / Н. И. Матузов, А. В. Малько. – М. : Юристъ, 1997. – С. 313–329.
30. Байтин М. И. Сущность права / М. И. Байтин // Теория государства и права : курс лекций / Н. И. Матузов, А. В. Малько. – [2-е изд. перераб. и доп.]. – М. : Юристъ, 2000. – С. 129–149.
31. Бартольд В. В. Мусульманское право / Бертольд В. В. – М. : Знание, 1966. – 160 с.
32. Бастрыкин А. И. Теория государства и права / Бастрыкин А. И. – М. : Ореол, 2005. – 228 с.
33. Бережнов А. Г. Теория государства и права : учебник / Бережнов А. Г., Воротилин Е. А., Кененов А. А. – М. : Зерцало, 2004. – 785 с.
34. Бержиль Ж.-Л. Общая теория права / Бержиль Ж.-Л. – М. : NOTABENE, 2000. – 416 с.
35. Берман Г. Дж. Вера и закон : примирение права и религии / Геральд Дж. Берман ; [пер. с англ. Д. Шабельников, М. Тименчин]. – М. : Ad Marginem, 1999. – 432 с.
36. Берман Геральд Дж. Западная традиция права: эпоха формирования / Геральд Дж. Берман ; [пер. с англ. Д. Шабельников]. – [2-е изд.] – М. : МГУ, 1998. – 624 с.
37. Біблія або Книга Святого Письма Старого і Нового Заповітів / [пер. з давньоєвр. та грец. І. Огієнко]. – К. : Українське Біблійне Товариство, 2002. – 1376 с.
38. Бобер Х. Категории исторического материализма / Бобер Х., Боголюбова Е., Дряхлов Н. – М. : Мысль, 1980. – 351 с.
39. Бобнева М. И. Социальные нормы и регуляция поведения / Бобнева М. И. – М. : Юрид. лит., 1978. – 204 с.
40. Болотов В. В. Лекции по истории Древней Церкви : в 4 т. / Болотов В. В. – М. : Мысль, 1994–1998. –
Т. 1. – 1994. – 418 с.
41. Большой юридический словарь / [ред. А. Я. Сухарева, В. Е. Крутских]. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М. : ИНФРА-М, 2002. – 704 с.
42. Бондар Ю. Норми права / Ю. Бондар // Міжнародна поліцейська енциклопедія : у 10 т. / [відп. ред. Ю. І. Римаренко, Я. Ю. Кондратьєв, В. Я. Тацій, Ю. С. Шемшученко]. – К. : Концерн “Видавничий Дім “Ін Юре”, 2003–____. –
Т. 1: Теоретико-методологічні та концептуальні засади поліцейського права та поліцейської деонтології. – 2003. – 1232 с.
43. Бондаренко В. Д. Релігійне життя в Україні: стан, проблеми, шляхи оптимізації / Бондаренко В. Д., Єленський В. Є., Журавський В. С. – К. : Логос, 1996. – 37 с.
44. Боровой Д. Д. Каноническое (церковное) право как нормативная система социально-правового регулирования : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 “Теория и история государства и права; история политических и правовых учений” / Д. Д. Боровой. – Ставрополь, 2004. – 25 с.
45. Бостан С. К. Проблеми пізнання причин і умов виникнення держави, її поняття та типології / С. К. Бостан // Актуальні проблеми теорії держави та права. Ч. 1 / [С. М. Тимченко, С. К. Бостан, Н. М. Пархоменко та ін.]. – К. : КНТ, 2007. – Розд. 3. – С. 70–111.
46. Боцюpків Б. Теоpетично-методологічні аспекти поpівняльного аналізу стосунків між цеpквою та деpжавою в Укpаїні / Б. Боцюpків // Укpаїнський часопис пpав людини. – 1995. – № 2. – С. 78–87.
47. Бошно С. В. Соотношение понятий источник и форма права / С. В. Бошно // Юрист. – 2001. – № 10. – С. 21–25.
48. Бражник И. И. Право. Религия. Атеизм: правовое содержание научного атеизма / Бражник И. И. – К. : Нукова думка, 1989. – 278 с.
49. Братусь С. Н. Субъекты гражданского права / Братусь С. Н. – М. : Юрид. лит., 1950. – 120 с.
50. Бурлай Е. В. Нормы права и правоотношения в социалистическом обществе / Бурлай Е. В. – К. : Наукова думка, 1987. – 178 с.
51. Бутейко А. П. Государство: его вчерашние и сегодняшние трактовки / А. П. Бутейко // Государство и право. – 1993. – № 7. – С. 54–60.
52. Варламова Н. В. Аксиологический аспект правоотношений / Н. В. Варламова // Проблемы ценностного подхода в праве: традиции и обновления : [сб. статей / ред. Косарев А. И. и др.]. – М. : Ин-т государства и права РАН, 1996. – С. 10–16.
53. Варламова Н. В. Право и мораль в системе социального регулирования / Н. В. Варламова // Государство и право. – 2003. – № 9. – С. 5–10.
54. Варламова Н. В. Правоотношения : философский и юридический подходы / Н. В. Варламова // Правоведение. – 1991. – № 4. – С. 17–21.
55. Варьяс М. Ю. Церковное право как корпоративная правовая система: опыт теоретико-правового исследования / М. Ю. Варьяс // Церковное право. – 1995. – 4 декабря. – № 6. – С. 76–85.
56. Варьяс М. Ю. Краткий курс церковного права : учеб. пособие / Варьяс М. Ю. – М. : МЗ-пресс, 2001. – 127 с.
57. Вебер Макс. Избранное. Образ общества / Макс Вебер. – М. : Юрист, 1994. – 702 с. – (Лики культуры).
58. Вебер Макс. Избранное: протестантская этика и дух капитализма / Макс Вебер ; [сост. Давыдов Ю. Н. ; пер. с нем. М. И. Левина]. – [2-е изд., доп., перераб.]. – М. : “Россиская политическая энциклопедия” (РОССПЭН), 2006. – 651 с. – (Серия “Книга света”).
59. Ведєрніков Ю. А.Теорія держави та права / Ю. А. Ведєрніков, В. С. Грекул. – К. : Центр навчальної літератури, 2005. – 223 с.
60. Венгеров А. Б. Теория государства и права : в 2 т. / Венгерок А. Б. – М. : Юристъ, 1995–1995. –
Т. 2: Теория права. – 1995. – 152 с.
61. Венгеров А. Б. Теория государства и права : учебник [для вузов] / Венгерок А. Б. – [3-е изд., испр. и доп.]. – М. : Омега-Л, 2006. – 608 с.
62. Венгеров А. Б. Теория государства и права : учебник [для юрид. вузов] / Венгерок А. Б. – М. : Новый Юрист, 1998. – 624 с.
63. Вильданова М. М. Французская буржуазная доктрина о формах права / М. М. Вильданова // Проблемы совершенствования советского законодательства. – 1987. – № 38. – С. 25–32.
64. Власенко Н. А. Язык права / Власенко Н. А. – Иркутск : Наука, 1997. – 296 с.
65. Власова А. В. Структура объективного гражданского права / Власова А. В. – Ярославль : Титул, 1998. – 314 с.
66. Воеводин Л. Д. Юридический статус личности в России : учеб. пособие / Воєводин Л. Д. – М. : Юристъ, 1997. – 157 с.
67. Вольтер. Философские сочинения / Вольтер ; [ред. В. Н. Кузнецов]. – М. : РАН; Институт философии, 1996. – 560 с.
68. Вступ до теорії правових систем / [Зайчук О. В., Журавський В. С., Оніщенко Н. М. та ін.] ; за заг. ред. О. В. Зайчука, Н. М. Оніщенко. – К. : Юридична думка, 2006. – 431 с.
69. Вундт В. Введение в философию / В. Вундт ; [ред. А. Л. Субботин]. – М. : ЧеРо, 2001. – 355 с.
70. Вундт В. Очерк психологи / В. Вундт ; [пер. с нем. Г. А. Паперна]. – СПб. : Издание Ф. Павленкова, 1897. – 220 с.
71. Гайворонський В. Джерела права / В. Гайворонський // Вісник Академії правових наук України. – 2001. – № 3 (26). – С. 56–65.
72. Гараджа В. И. Социология религии : учеб. пособие [для студ. вузов] / В. И. Гараджа. – [3-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Инфра-М, 2007. – 344 с.
73. Гегель Г. В. Лекции по философии истории / Георг Вильгельм Фридрих Гегель ; [пер. с нем. А. М. Воден]. – СПб. : Наука, 2000. – 479 с.
74. Гегель Г. В. Философия права / Георг Вильгельм Фридрих Гегель ; [ред., сост. Каримов Д. А., Нерсесянц В. С. ; пер. с нем. Б. Г. Столпнер, М. И. Левина]. – М. : Мысль, 1990. – 527 с. – (Серия "Философское наследие" ; Т. 113).
75. Гегель Г. В. Философия религии : в 21 т. / [сост. Давыдов Ю. Н. ; пер. Левина М. И.]. – М. : Наука, 1976–1981. –
Т. 1. – 1976. – 548 с.
76. Гегель Г. В. Феноменологія духу / Георг Вільгельм Фридрих Гегель ; [пер. з нім. П. Таращук]. – К. : Видавництво Соломії Павличко “Основи”, 2004. – 548 с.
77. Гегель Г. В. Энциклопедия философских наук : в 3 т. / [сост. Давыдов Ю. Н. ; пер. с нем. Левина М. И.]. – М. : Знание, 1974–1977. –
Т. 3. – 1974. – 444 с.
78. Гениева Е. Ю. Взаимоотношение церкви и государства / Е. Ю. Гениева // Материалы конференции Межпарламентской Ассамблеи Православ’я (3–4 ноября 2003 г.) : тезисы докл. – М., 2003. – С. 13–17.
79. Гоббс Томас. Левіафан, або Суть, будова і повноваження держави церковної та цивільної / Томас Гоббс ; [пер. з англ. Р. Димерець ; ред. Т. Польська]. – К. : Дух і Літера, 2000. – 600 с.
80. Гойман В. И. Действие права. Правовое регулирование / В. И. Гойман // Теория права и государства : учеб. [для юрид. вузов]. – М. : Право и закон, 2001. – 553 с.
81. Головистикова А. Н. Теория государства и права : учеб. пособие / Голови стикова А. Н. – М. : Эксмо, 2005. – 392 с.
82. Головистикова А. Н. Проблемы теории государства и права : учебник / А. Н. Головистикова, Ю. А. Дмитриев. – М. : Эксмо, 2005. – 592 с.
83. Головченко В. В. Юридична термінологія : довідник / В. В. Головченко, В. С. Ковальський. – К. : Юрінком Інтер, 1998. – 219 с.
84. Горшенев В. М. Способы и организационные формы правового регулирования в социалистическом обществе / Горшенев В. М. – М. : Юрид. лит., 1972. – 258 с.
85. Графський В. Г. Общая теория права П. А. Сорокина: на пути к интегральному (синтезированному) правосознанию / В. Г. Графський // Государство и право. – 2000. – № 1. – С. 109–117.
86. Графський В. Г. Традиции и обновления в праве: ценностное измерение перемен / В. Г. Графський // Проблемы ценностного подхода в праве: традиции и обновления : [сб. статей / ред. А. И. Косарев]. – М. : Ин-т государства и права РАН, 1996. – С. 76–81.
87. Гревцов Ю. И. Очерки теории и социологии права / Гревцов Ю. И. – СПб. : Юридический центр Пресс, 1996. – 221 с.
88. Гревцов Ю. И. Правовые отношения и осуществление права / Гревцов Ю. И. – Ленинград : Знание, 1987. – 201 с.
89. Греческая Иверская Кормчая ІХ–Х вв. С собраниями канонов и законов Иоанна Схоластика / [опис. И. Срезневский]. – СПб. : Тип. имп. Акад. наук, 1871. – 40 с.
90. Грязина И. Н. Текст права / Грузина И. Н. – Таллин : Знание, 1983. – 320 с.
91. Гуревич А. Я. Категории средневековой культуры / Гуревич А. Я. – М. : Наука, 1972. – 275 с.
92. Давид Р. Основные правовые системы современности (сравнительное право) / Рене Давид ; [пер. с франц. В. А. Гуманов]. – М. : Международные отношения, 2003. – 400 с.
93. Давня історія України : в 2 кн. / [упоряд. П. П. Толочко, Д. Н. Козак, С. Д. Крижицький та ін.] – К. : Либідь, 1994–1994. –
Кн. 2. – 1994. – 224 с.
94. Давыдов Ю. Н. Макс Вебер и современная теоретическая социология: Актуальные проблемы веберовского социологического учения / Давыдов Ю. Н. – М. : Мартис, 1998. – 510 с.
95 Девід П. Конституція Сполучених Штатів Америки / П. Девід ; [пер. з англ. О. М. Мокровольська]. – К. : Веселка, 1993. – 192 с.
96. Декарт Р. Избранные произведения : в 2 т. / Р. Декарт ; [пер. с франц. О. Борисов]. – М. : Наука, 1989–1989. –
Т. 1. – 1989. – 279 с.
97. Декарт Р. Метафізичні розмисли / Р. Декарт ; [пер. з франц. З. Борисюк, О. Жупанський ; ред. П. Соколовський]. – К. : МП “Юниверс”, 2000. – 304 с.
98. Декарт Р. Міркування про метод, щоб правильно спрямовувати свій розум і відшуковувати істину в науках / Р. Декарт ; [пер. з франц. В. Андрушко, С. Гатальська]. – К. : Тандем, 2001. – 101 с.
99. Демидов Ю. А. Социальная ценность и оценка в уголовном права / Демидов Ю. А. – М. : Юрид. лит., 1975. – 302 с.
100. Джеймс Уильям. Многообразие религиозного опыта / Уильям Джеймс ; [сост. Миколенко Я. Ф.]. – М. : РАН; Институт философии, 1993. – 432 с.
101. Джероза Л. Каноническое право в католической церкви / Либеро Джероза ; [пер. с итал. Г. Вдовин]. – М. : Християнская Россия, 1999. – 370 с.
102. Джероза Л. Каноническое право в католической церкви / Либеро Джероза ; [пер. с итал. М. Зотов]. – М. : Мысль, 1996. – 378 с.
103. Джероза Ліберо. Церковне право / Ліберо Джероза ; [пер. з італ. Н. Щиглевська]. – Львів : Монастир Монахів Студитського Уставу. Видавничий відділ “Свічадо”, 2001. – 332 с.
104. Длугач Т. Б. Подвиг здравого смысла, или Рождение идеи суверенной личности (Гольбах, Гельвеций, Руссо) / Длугач Т. Б. – М. : Наука, 1995. – 221 с.
105. Дождев Д. В. Римское частное право : учебник [для студ. вузов, обучающихся по спец. “Юриспруденция”] / Дождев Д. В. – [2-е изд., изм. и доп.]. – М. : НОРМА, 2003. – 704 с.
106. Долгополова Л. Д. Право позитивне і право церковне (канонічне право) / Л. Д. Долгополова // Актуальні проблеми держави і права : [зб. наук. праць / наук. ред. Ківалов С. В. та ін.]. – Одеса : Одеська нац. юрид. академія, 2003. – Вип. 19. – С. 393–400.
107. Дрейшов Б. Правотворчество и правовое регулирование / Б. Дрейшов // Правознавство. – 1985. – № 1. – С. 10–15.
108. Дюринг Е. Ценность жизни / Е. Дюринг ; [пер с нем. К. Горлов]. – СПб. : Искусство-СПБ, 1994. – 109 с.
109. Дюркгейм Э. О. О разделении общественного труда / Э. О. Дюркгейм ; [пер с нем. А. Б. Гофман]. – М. : Канон, 1996. – 432 с.
110. Дюркгейм Э. О. Социология. Ее предмет, метод, предназначение / Э. О. Дюркгейм ; [пер с нем. А. Б. Гофман]. – М. : Канон, 1995. – 352 с.
111. Элон М. Еврейськое право. Источники, понятие, принципы / Менахем Элон ; [пер. с иврита А. Белов]. – Иерусалим, 1989. – 404 с.
112. Элон Менахем. Еврейськое право / Менахем Элон ; [пер. с иврита А. Белов, М. Китросская ; ред. И. Ю. Козлихин]. – СПб. : Юрид. центр Пресс, 2002. – 609 с.
113. Емченко Е. Б. Стоглав: исследования и текст / Емченко Е. Б. – М. : Индрик, 2000. – 495 с. – (Рос. акад. наук, Ин-т рос. истории).
114. Энгельс Ф. Происхождение семьи, частной собственности и государства / Фридрих Энгельс ; [пер. с нем. Э. Цобель]. – М. : Наука, 1989. – 356 с.
115. Жилич Л. П. Закон и религия / Л. П. Жилич, С. В. Костарева. – Омск. : Кн. изд-во, 1989. – 258 с.
116. Журавський В. С. Церква і держава / В. С. Журавський // Спостерігач. – 1996. – № 28. – С. 13–17.
117. Загальна теорія держави і права : навч. посібник / [Колодій А. М., Лисенков С. Л., Тихомиров О. Д. та ін.] ; за ред. В. В. Копєйчикова. – К. : Юрінком, 1997. – 317 с.
118. Загальна теорія держави і права : підручник для студ. юрид. спец. вищ. навч. закладів освіти / [Ткаченко В. Д., Рогачова Л. Л., Петришина О. В. та ін.] ; ред. М. В. Цвік. – Харків : Право, 2002. – 432 с.
119. Зивс С. Л. Источники права / Зивс С. Л. – М. : Юрид. лит., 1982. – 354 с.
120. Зинченко С. О. Правоотношения и динамика его элементов / С. О. Зинченко // Северо-Кавказский юридический вестник. – 1998. – № 1. – С. 21–27.
121. Златоуст Иоанн. Беседы на Псалмы : в 12 т. // Творения св. о. Иоанна Златоуста. – М. : Наука, 1989–1990. –
Т. 5. – 1989. – 551 с.
122. Зорькин В. Д. Позитивистская теория права в России / Зорькин В. Д. – М. : Наука, 1978. – 160 с.
123. Иванов В. Закон и право / В. Иванов // Право и жизнь. – 2000. – № 25. – С. 56–61.
124. Иванова З. Д. Юридические факты и возникновение субъективных прав граждан / З. Д. Иванова // Советское государство и право. – 1980. – № 2. – С. 13–17.
125. Ивин А. Л. Основания логики оценок / Ивин А. Л. – М. : Политиздат, 1970. – 192 с.
126. Иоан Павел ІІ. Кодекс Канонического права, обнародованный властью Папы Иоанна Павла ІІ / Иоан Павел ІІ ; [пер. с лат. А. Н. Коваль]. – М. : Индрик, 1999. – 396 с.
127. Исаев И. А. История государства и права России : учебник / Исаев И. А. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Юристъ, 2001. – 768 с.
128. Исаков В. Б. Фактические составы как основания возникновения правоотношений / В. Б. Исаков // Правоведение. – 1972. – № 4. – С. 11–15.
129. История государства и права зарубежных стран : в 2 т. : учебник для студ. вузов, обуч. по спец. “Юриспруденция” / [Лысенко О. Л., Чиркин С. В., Савельєв В. А. и др., ; под ред. Н. А. Крашенинниковой, О. А. Жидкова]. – [3-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Норма, 2004–2005. –
Т. 1: Древний мир и Средние века. – 2004. – 720 с.
130. История политических и правовых учений : учебник / [Воротилин Е. А., Мачин И. Ф., Томсинов В. А. и др.] ; под ред. О. Э. Лейста. – М. : ИКД “Зерцало-М”, 2002. – 688 с.
131. Источники (формы) права : [межвуз. сб. науч. трудов / ред. Поцелуев Е. Л. и др.]. – Иваново : Иванов. гос. ун-т, 2003. – 115 с.
132. Історія і теорія релігії та вільнодумства : навч. посібник для студ. пед. вищ. навч. закладів / [Бучма О. В., Волинка Г. І., Закович М. М. та ін.] ; за заг. ред. М. М. Заковича. – К. : Знання, 1996. – 256 с.
133. Історія релігії в Україні : навч. посібник для вищих навч. закл. / [Колодний А. М., Яроцький П. Л., Лобовик Б. О. та ін.] ; за ред. А. М. Колодного, П. Л. Яроцького. – К. : Знання, 1999. – 736 с. – (Вища освіта ХХІ століття).
134. Історія українського права : навч. посібник / [Вовк О. Й., Капелюшний В. П., Шевченко М. О. та ін.] ; за ред. О. О. Шевченко. – К. : Олан, 2001. – 214 с. – (Матеріали до курсу лекцій з історії української державності).
135. Каган М. С. Философия культуры. Становление и развитие : учеб. пособие [для студ. вузов, обуч. по филос. спец. и филос. направлению] / Каган М. С., Сергеев К. А., Светлов Р. В. – СПб. : Лань, 1998. – 154 с.
136. Казанова Х. Моделі відокремлення церкви від держави у США та Західній Європі / Х. Казанова // Свобода віpовизнання. Цеpква і деpжава в Укpаїні : матеpіали Міжнар. наук. конф., (Київ, 28–30 веpесня 1994 p.). – К. : Право, 1996. – С. 94–97.
137. Казимирчук В. П. Право и методы его изучения / Казимирчук В. П. – М. : Юрид. лит., 1965. – 314 с.
138. Казимирчук В. П. Право и социология / Казимирчук В. П. – М. : Юрид. лит., 1973. – 202 с.
139. Казимирчук В. П. Социальный механизм действия права / В. П. Казимирчук // Сов. государство и право. – 1970. – № 10. – С. 37–44.
140. Казмер М. Э. Социологическое направление в русской дореволюционной правовой мысли / Казмер М. Э. – Рига : Знание, 1983. – 130 с.
141. Калинин А. Ю. Форма (источник) права как категория в теории права / А. Ю. Калинин, С. А. Комаров // Правоведение. – 2000. – № 6. – С. 13–22.
142. Калінін Ю. А. Релігієзнавство : підручник [для студ. вищ. навч. закл.] / Ю. А. Калінін, Є. А. Харьковщенко. – К. : Наукова думка, 2002. – 352 с.
143. Каутський К. Сочинение : в 2 т. / Каутський К. – М. : Госполитиздат, 1931–1931. –
Т. 2: Материалистическое понимание истории. – 1931. – 376 с.
144. Кашанина Т. В. Оценочные понятия в советском праве / Т. В. Кашанина // Правоведение. – 1976. – № 1. – С. 25–33.
145. Кашанина Т. В. Происхождение государства и права : учеб. пособие / Капанина Т. В. – М. : Высшая школа, 2004. – 325 с.
146. Кельман М. С. Загальна теорія держави та права : підручник [для студ. вищ. навч. закл. освіти ] / М. С. Кельман, О. Г. Мурашин. – Львів : Новий світ. – 2000. – 583 с.
147. Керимов Д. А. Философские проблемы права / Керимов Д. А. – М. : Наука, 1972. – 194 с.
148. Кечекьян С. Ф. О понятии источника права / С. Ф. Кечекьян // Ученые записки МГУ. – М., 1946. – Вып. 116. – С. 3–7.
149. Кислов Б. А. Проблема оценки в марксистко-ленинской философии (Вопросы теории и методологии) / Кислов Б. А. – Иркутск : Наука, 1985. – 320 с.
150. Клочков В. В. Религия, государство, право / Клочков В. В. – М. : Мысль, 1978. – 287 с.
151. Клочков В. В. Социальное государство, право и религиозные организации / Клочков В. В. – М. : Знание, 1984. – 304 с.
152. Ключевский В. О. Русская история : полный курс лекций : в 3 т. / Ключевський В. О. – М. : Мысль, 1995–1995. –
Т. 1. – 1995. – 573 с.
153. Кодекс Канонів Східних Церков, проголошений Іваном Павлом ІІ / [пер. з латин., упоряд. Й. Кобів]. – Львів : Вид-во ОО. Василіян, 1995. – 471 с.
154. Колотова Н. В. Мораль и право: анализ традиции и исследования ценностных аспектов проблемы / Н. В. Колотова // Проблемы ценностного подхода в праве: традиции и обновления : [сб. статей / ред. А. И. Косарев]. – М. : Ин-т государства и права РАН, 1996. – С. 20–27.
155. Комаров С. А. Общая теория государства и права : учебник / Комаров С. А. – [3-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Юрайт, 1997. – 416 с.
156. Конституции буржуазных государств : [учеб. пособие / сост. В. В. Маклаков]. – М. : Юрид. лит., 1982. – 784 с.
157. Конституции государств Европейского Союза / [сост., ред. Л. А. Окуньков]. – М. : Издательская группа НОРМА–ИНФРА*М, 1999. – 816 с.
158. Конституции зарубежных государств: Американский континент / [сост. Г. Арутюнян]. – Ереван: Изд-во “Мхитар Гош”, 1998. – 864 с.
159. Конституционное (государственное) право зарубежных стран : учебник для студ. юрид. вузов. и фак. : в 4 т. / [председ. редкол. Страшун Б. А. и др.]. – [2-е изд., испр. и доп.]. – М. : БЕК, 1995–1996. –
Т. 1–2: Общая часть. – 1995. – 778 с.
160. Конституції нових держав Європи та Азії / [упоряд. С. Головатий ; наук. ред. В. Шаповал]. – К. : Право, 1996. – 644 с. – (Українська правнича фундація).
161. Конституція України прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України “Про внесення змін до Конституції України” від 08.12.2004 р. № 2222-ІV) // Юридична практика. – 2006. – 10 січня. – № 1–2 (419–420). – С. 1–16.
162. Копєйчиков В. В. Доктрина правова / В. В. Копєйчиков // Юридична енциклопедія : в 6 т. / [редкол.: Шемшученко Ю. С. (голова) та ін.]. – К. : Вид-во “Українська енциклопедія” імені М. П. Бажана, 1998–2004. –
Т. 2: Д–Й. – 1999. – 741 с.
163. Коран / [пер. смыслов и комм. В. Порохова]. – Москва, Дамаск : Просвет. центр Аль Фуркан, 1995. – 357 с.
164. Коран / [пер. и комм. И. Ю. Крачковский]. – [2-е изд.]. – М. : Наука, 1986. – 271 с.
165. Коркунов Н. М. Лекции по общей теории права / Коркунов Н. М. – СПб. : Юрид. центр Пресс, 2003. – 428 с.
166. Коршунов А. М. Диалектика социального познания / А. М. Коршунов, В. В. Мантанов. – М. : Наука, 1988. – 316 с.
167. Котюк В. О. Загальна теорія держави і права : навч. посібник / Котюк В. О. – К. : Атіка, 2005. – 590 с.
168. Красавчиков О. А. Социальное содержание правоспособности граждан / О. А. Красавчиков // Правоведение. – 1960. – № 1. – С. 27–31.
169. Красножен М. Е. Основы церковного права / Красножен М. Е. – М. : Зерцало, 1992. – 354 с.
170. Крашенинникова Н. А. Индусское право: исторя и современность / Крашенинникова Н. А. – М. : Наука, 1982. – 288 с.
171. Кримінально-процесуальний кодекс України з постатейними матеріалами / [відп. ред. В. П. Шибіко]. – К. : Юрінком Інтер, 2000. – 840 с.
172. Кудрявцев В. Н. Современная социология права / В. Н. Кудрявцев, В. П. Казимирчук. – М. : Юристъ, 1995. – 352 с.
173. Кудрявцев В. Н. Общая теория квалификации преступлений / Кудрявцев В. Н. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Юристъ, 2006. – 302 с.
174. Кудрявцев В. Н. Правовое поведение: норма и патология / КудрявцевВ. Н. – М. : Наука, 1982. – 287 с. – (АН СССР, Институт государства и права).
175. Кулажников М. Н. Право, традиции и обычаи / Кулажников М. Н. – Ростов : Наука, 1989. – 254 с.
176. Куприянов А. Библейские корни правосознания россиян / А. Куприянов // Российская юстиция. – 1998. – № 1. – С. 59–62.
177. Курсова О. А. Фикции в праве : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 “Теория и история государства и права; история политических и правовых учений” / О. А. Курсова. – Нижний Новгород, 2001. – 21 с.
178. Лазарев В. В. Теория государства и права : учебник для вузов / В. В. Лазарев, С. В. Липень. – [3-е изд., испр. и доп.]. – М. : Спарк, 2004. – 528 с.
179. Лапаева В. В. Конкретно-социологические исследования в праве / Лапаева В. В. – М. : Юрид. лит., 1987. – 198 с.
180. Ластовський В. В. Канонічне право: особливості еволюції в Україні в епоху феодалізму / Ластовський В. В. – Черкаси : Черкаський ін-т управління ; Українське історичне товариство, 2002. – 25 с.
181. Леви-Брюль Л. Первобытное мышление. Психология мышления / Л. Леви-Брюль ; [ред. Ю. Б. Гиппенрейтер, В. В. Петухов]. – М. : Изд-во МГУ, 1980. – 272 с.
182. Леви-Стросс, Клод. Структурная антропология / Клод Леви-Строс ; [пер. с франц. В. В. Иванова]. – М. : ЭКСМО-Пресс, 2001. – 510 с.
183. Лейбниц Г. Сочинения : в 4 т. / Г. Лейбниц ; [пер. с нем.]. – М. : Политиздат, 1982–1983. –
Т. 2. – 1982. – 456 с.