Ресурсний потенціал сільськогосподарських підприємств та ефективність його використання

Краткое описание

Національний університет біоресурсів і
природокористування України

На правах рукопису

УДК 631.11:330.131.5(477.44)

Власенко Юрій Григорович

Ресурсний потенціал сільськогосподарських підприємств
та ефективність його використання

Спеціальність 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Науковий керівник –
доктор економічних наук, професор
Шкільов Олександр Васильович

Київ – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП ………………………………………………………………... 4
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУ-ВАННЯ ТА ЕФЕКТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

12
1.1. Соціально-економічна суть формування ресурсного потенціалу ... 12
1.2. Методологічні засади відтворення раціональної структури ресурсного потенціалу ……………………………………………….
34
1.3. Методика дослідження відтворення та використання ресурсного потенціалу ……………………………………………………………..
51
РОЗДІЛ 2 ОЦІНКА ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСНОГО ПОТЕ-НЦІАЛУ ДОСЛІДЖУВАНИХ ПІДПРИЄМСТВ …………………..
75
2.1. Стан використання земельних ресурсів сільськогосподарських підприємств …………………………………………………………...
75
2.2. Оцінка відтворення і використання трудових ресурсів …………… 94
2.3. Матеріально-технічні ресурси сільськогосподарських підприєм-ств та ефективність їх використання ………………………………..
110
РОЗДІЛ 3 СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ПІДВИЩЕ-ННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ..

125
3.1. Удосконалення організаційних форм сільськогосподарських підприємств та видів їх діяльності …………………………………..
125
3.2. Забезпечення пропорційності і збалансованості сільськогоспода-рського виробництва в аграрних формуваннях …………………….
154
3.3. Основні напрями та шляхи підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств …………………………………………………………...

179
ВИСНОВКИ ………………………………………………………….. 199
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………... 202
ДОДАТКИ ……………………………………………………………. 221

ВСТУП
Проблеми дослідження ресурсного потенціалу в значній мірі залежить від досягнутого рівня використання природних, матеріальних і трудових ресурсів, їх збалансованості, які виражають потужність потенціалу. Останній тим вище, чим раціональніше організовані виробництво і праця та рівень використання науково-технічного прогресу в сільському господарстві.
Накопичений досвід досліджень названої проблеми свідчить, що система економічних відносин з приводу охорони земель сільськогосподарського призначення, ефективність використання трудових ресурсів і основних виробничих фондів відстають від сучасних вимог. Саме тому ресурсний потенціал має стати базою для ефективного господарювання сільськогосподарських підприємств.
Актуальність теми. Сільськогосподарському виробництву притаманні специфічні особливості у сфері формування і використання ресурсного потенціалу, зумовлені становленням у минулому та сучасному його розвитку. Шляхом реформ аграрний сектор перейшов від адміністративно-планової системи до ринкової економіки. Необхідність такого переходу спричинена зниженням ефективності виробництва у міру вичерпного використання екстенсивних факторів, які формують ресурсний потенціал. Наслідком низької ефективності сільськогосподарського виробництва є стан і характер повільних змін у виробничих відносинах, які стримують розвиток продуктивних сил, у тому числі й ресурсного потенціалу.
Тенденція до зниження ефективності використання потенціалу сільсько- господарських угідь пояснюється тим, що ряд технічних засобів не відповідає сучасним технологічним вимогам через недостатню їх надійність і низьку продуктивність, з причин високої вартості. Водночас у машинно-тракторному парку господарств не вистачає багатьох видів сільськогосподарських машин і знарядь для комплексного, багатоопераційного обслуговування рослинницьких, тваринницьких та інших галузей агропромислового виробництва.
Проблема формування та ефективного використання ресурсного потенціалу досліджувалась такими провідними вітчизняними та зарубіжними вченими: В.Г. Андрійчуком [11,121,146], В.Г. Більським [34, 35], О.А. Богуцьким [131], О.М. Вишневською [17], П.Ф. Веденичевим [37, 38], П.І. Гайдуцьким [44, 132-134], О.Ю. Єрмаковим, Дж. Еккертом, І.І. Лукіновим [42, 88], І.Р. Михалюком, В.Я. Месель-Веселяком [36, 81], Т.І. Олійник [22, 23], О.М. Онищенком [49, 60], Б.Й. Пасхавером [75, 170], Д.К. Прейгером, Г.М. Підлісецьким [150, 151], Альфредом Рінгом, П.Т. Саблуком [87, 123], А.М. Стельмащуком [179], Ж.Б. Сейем, В.К. Терещенком [145], В.М. Трегобчуком [60, 152], О.В. Ульянченком [164], О.В. Шкільовим [82, 118], та ін. Ними розроблено ряд підходів до вирішення теоретичних і прикладних проблем в народногосподарському і зокрема в агропромисловому комплексі України, проте для аграрного сектору вони опрацьовані недостатньо, особливо щодо врахування регіональних і структурних особливостей сільськогосподарського виробництва. Теоретично не обґрунтовано механізм взаємодії складових елементів у загальній структурі ресурсного потенціалу та систему показників оцінки його ефективного використання і причини диспропорцій. Оскільки подолання економічної кризи вимагає формування раціональної структури ресурсного потенціалу і створення умов забезпечення максимального його використання як у науковому, так і в практичному плані, постає необхідність розробки комплексного соціально-економічного підходу до проблеми формування і ефективного використання ресурсного потенціалу сільського господарства, обґрунтування й аналітичного вивчення його складових частин. Наукова та практична важливість вирішення цих питань обумовили актуальність і вибір теми, визначення мети та цільову спрямованість дисертаційного дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проводилось відповідно до науково-дослідних тем кафедри аграрної соціології та розвитку села Національного університету біоресурсів і природокористування України “Розробити пропозиції по удосконаленню орендних відносин в сільськогосподарському виробництві” (номер державної реєстрації 0106U004246) і “Розробити пропозиції ефективного використання орендованих земель та збереження їх родючості” (номер державної реєстрації 0110U003618), у межах яких автором запропоновано заходи ефективного використання орендованих земель, модель пропорційного і збалансованого розвитку виробничо-майнового та трудового потенціалу.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є виявлення резервів та обґрунтування напрямів ефективного використання ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств для поліпшення їх соціально-економічного розвитку.
Для досягнення поставленої мети в дисертаційній роботі вирішувалися такі основні задачі:
- доповнити концептуальний зміст поняття «ресурсний потенціал» для чіткої дефініції та підвищення рівня теоретичних положень щодо даного поняття;
- здійснити комплексний аналіз методики формування ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств та його розвитку з метою підвищення ефективності його використання;
- розробити методичні положення ефективного використання ресурсного потенціалу з метою визначення впливу забезпеченості ресурсами сільського-сподарських підприємств;
- обґрунтувати складові елементів і показники результативності використання й окупності ресурсного потенціалу для оптимізації його структури;
- вдосконалити методику комплексного економічного аналізу оцінки ефективності використання ресурсного потенціалу і його складових частин для визначення збалансованого розвитку сільськогосподарських підприємств;
- виявити вплив структури аграрного ресурсного потенціалу та ефективність його використання в сільськогосподарських підприємствах для досягнення високої конкурентоспроможності;
- на основі збалансованості ресурсів, як критерію ефективності, побудувати оптимізаційну модель ефективного їх використання, що забезпечує підвищення рентабельності сільськогосподарського виробництва.
Об’єктом дослідження є процеси формування та використання ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств.
Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і практичних аспектів формування ефективної структури ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств.
Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання та системний підхід до вивчення сутності економічних явищ і процесів, які стосуються формування ресурсного потенціалу сільськогоспо-дарських підприємств.
Для досягнення поставленої мети у дисертаційній роботі було використано такі методи: діалектичний – при пізнанні соціально-економічних явищ та вивченні еволюційних поглядів вчених-економістів щодо визначення сутності ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств; аналізу і синтезу – при опрацюванні наукових праць, законодавчих і нормативно-правових актів та вивченні ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств; абстрактно-логічний – при визначенні мети, завдань та формулюванні висновків дисертаційного дослідження; економіко-статистичний, монографічний, порівняльний, графічний – при аналізі закономірностей сучасного стану розвитку і використання ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств; кореляційно-регресійний – при визначенні щільності та характеру зв’язку і впливу на виробництво валової продукції та фінансовий результат найбільш суттєвих економічних чинників; програмно-цільовий – при розробці практичних рекомендацій щодо напрямів удосконалення формування та використання ресурсного потенціалу аграрних підприємств.
Інформаційно-аналітичну базу дослідження склали законодавчі та нормативно-правові акти України, офіційні матеріали Державної служби статистики України, Головного управління статистики у Вінницькій області, Міністерства аграрної політики та продовольства України, дані річної та оперативної звітності підприємств сільського господарства, наукові публікації вітчизняних і зарубіжних вчених, результати власних досліджень й аналітичні розробки здобувача.
Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та практичному вирішенні комплексу питань раціонального розвитку використання та максимальної окупності ресурсного потенціалу агропромислового виробництва в умовах ринкових трансформацій.
Найголовніші результати дисертаційного дослідження, які визначають наукову новизну і виносяться на захист, полягають у наступному:
вперше:
- сформовано теоретичні та прикладні концептуальні засади системи ресурсного забезпечення ефективного сільськогосподарського виробництва як сукупності природних, біологічних, матеріальних і трудових ресурсів, у процесі взаємодії яких реалізується їх інтегрована здатність створювати нову споживчу вартість (С. 5);
удосконалено:
- теоретичні та прикладні засади ресурсного потенціалу сільськогоспода-рських підприємств із визначенням джерел їх формування, що дало можливість виокремити і проаналізувати їх структуру, рівень ефективності використання земельних, трудових ресурсів, технічних засобів, визначити тенденції їх зміни та з’ясувати негативні наслідки, що виникають у процесі їх використання (С.5);
- методичні положення з оцінювання ефективності використання ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств з урахуванням поєднання матеріальних, біологічних, природних елементів, які базуються на застосуванні факторного аналізу, що дозволяє визначити вплив забезпеченості ресурсами, вартості виробленої продукції, продуктивності праці та розробити заходи щодо удосконалення цих складових (С. 6-7);
- методику визначення вартості земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що враховує диференціальний і абсолютний рентний дохід за одержаним рівнем урожайності зернових культур, виробничі витрати, термін капіталізації, ціну реалізації зернових культур, на підставі використання цих даних розраховується орендна плата при передачі земель в оренду (С. 7-8);
набули подальшого розвитку:
- методичний підхід до визначення оптимального співвідношення та ефективності використання матеріально-технічних ресурсів у сільського- сподарських підприємствах за критерієм максимізації їх продуктивності, що дозволяє розрахувати нестачу або надлишок окремих засобів з урахуванням фактичної забезпеченості підприємств виробничими ресурсами (С. 9);
- алгоритм побудови багатовекторної моделі ефективного використання ресурсного потенціалу, що дозволяє оцінювати основні рівні впливу економічної ієрархії на мікро-, мезо-, та макроекономіки (С. 10);
- понятійно-категоріальний апарат кластеризації сільськогосподарських підприємств, що дозволяє уточнити основні напрями підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу, виявити вплив факторів: кваліфікації спеціалістів; способи, методи, форми організації праці і виробництва; здатність управлінського персоналу організувати господарську діяльність і на цій основі розробляти заходи ефективного господарювання (С. 11-13).
Практичне значення одержаних результатів. Висновки і пропозиції, одержані в результаті дисертаційного дослідження поглиблюють системні підходи до організації збалансованого формування ресурсного потенціалу сільсько-господарських підприємств та підвищення його віддачі.
Практична значимість розробки і впровадження пропозицій щодо ефективного використання та відтворення ресурсів сільськогосподарських підприємств підтверджується довідкою Головного управління агропромислового розвитку Вінницької обласної державної адміністрації (№ 3-1-29-1183 від 25.05.2011 р.) та довідками управління агропромислового розвитку Калинівської районної державної адміністрації Вінницької області (№ 01-6-313 від 25.05.2011 р.) і приватним підприємством “Радівське” по виробництву сільськогосподарської продукції (№ 69 від 24.05.2011 р.) Калинівського району Вінницької області. Результати наукових досліджень використовуються в навчальному процесі Національного університету біоресурсів і природокористування України при викладанні дисциплін “Економічна теорія” та “Мікроекономіка” у формі лекційних і практичних занять для студентів факультету аграрного менеджменту (акт про впровадження від 06.10. 2011).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід щодо удосконалення формування та підвищення ефективності використання складових елементів ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств. Наукові положення, висновки і пропозиції дисертації, які виносяться на захист, розроблені автором особисто та відображені в одноосібно опублікованих працях. З наукових праць, які опубліковані у співавторстві, використано лише ті ідеї та положення, що належать здобувачеві.
Апробація результатів дослідження. Основні наукові положення і результати дисертаційної роботи були апробовані автором на: Міжнародній науково-практичній конференції “Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю” (м. Черкаси, Черкаський державний технічний університет, 8-10 квітня 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Ціна, якість, витрати та ефективність виробництва в АПК” (м. Київ, Національний університет біоресурсів і природокористування України, 28-29 жовтня 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Розвиток сільських територій: економічний, соціальний і екологічний аспекти” (м. Київ, Національний університет біоресурсів і природокористування України, 17-18 березня 2011 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю” (м. Черкаси, Черкаський державний технічний університет, 18-20 травня 2011 р.).
Публікації. Основні результати досліджень опубліковані у 9 наукових працях загальним обсягом 2,25 ум. друк. арк., з яких 6 у наукових фахових виданнях загальним обсягом 1,94 ум. друк. арк. та 3 тез конференцій загальним обсягом 0,31 ум. друк. арк.
Обсяг та структура роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 180 найменувань, додатків. Основний зміст дисертаційної роботи викладено на 201 сторінці комп’ютерного тексту. Вона містить 10 рисунків, 38 таблиць і 8 додатків.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Наукові та практичні результати, відображені у дисертаційній роботі, будуть сприяти вдосконаленню організаційних форм сільськогосподарських підприємств і видів їх діяльності, забезпечать пропорційність та збалансованість сільськогоспо-дарського виробництва, сформують напрямки підвищення ефективності викори-стання ресурсного потенціалу.
1. Ресурсний потенціал являє собою поняття ширше за виробничий, хоча за формою одиниці виміру як ресурсного потенціалу, так і виробничого є тотожні (виражені в матеріально-речових категоріях, умовно натурально-речових категоріях, універсальному еквіваленті – грошових одиницях, в різних індексах або алгебра-їчних позначеннях), внутрішній зміст цих одиниць виміру суттєво різний: у випадку ресурсного потенціалу вони відображають витратну сторону процесу виробництва, його вихідні передумови, а у випадку виробничого потенціалу – його результат, його завершальний момент.
2. Аграрна реформа в Україні має бути спрямована на підвищення продуктивності та економічної ефективності використання ресурсного потенціалу. Основною складовою частиною ресурсного потенціалу є трудові ресурси. Тому реформування повинно спрямовуватися насамперед на соціально-економічний розвиток села, підтримання занепадаючих і деградуючих поселень, поліпшення демографічної ситуації на селі, підвищення трудозабезпеченості господарств у трудодефіцитних районах і працевлаштування безробітних у районах надлишку працездатного населення.
3. Проведений аналіз складових елементів ресурсного потенціалу показав, що найважливішим природним ресурсом є земля. Основними напрямами аграрної політики в галузі використання земельних ресурсів має бути оптимізація їх розподілу між галузями національного господарства і найбільш раціональне їх використання у кожній з них, здійснення нового землевпорядкування сільських територій, розробка і впровадження земельного кадастру та економічної оцінки землі.
4. Оцінено сукупний ресурсний потенціал сільськогосподарських підприємств у єдиних вартісних одиницях. Пропонується методика грошової оцінки земельних і трудових ресурсів, вартісним елементом яких є сума матеріально-технічних засобів, необхідна для компенсації їх вибуття із відтворювального процесу в сільському господарстві. У структурі сукупного ресурсного потенціалу досліджуваних господарств найбільшу питому вагу займають земельні ресурси (70,7%), трудові ресурси становлять 16,85%, а матеріально-технічні – 12,4 відсотків.
5. Проаналізована фондозабезпеченість господарств свідчить, що цей показник з кожним роком знижується. Суттєвий диспаритет цін на промислові засоби виробництва і сільськогосподарську продукцію унеможливлює поновлення парку машин і обладнання. Пропонується в умовах фінансової кризи для розв’язання проблеми матеріально-технічного забезпечення сільського господарства запровадження лізингової форми відносин між виробниками сільськогосподарських машин та їх виробничими споживачами.
6. Сільськогосподарські підприємства Вінниччини в цілому віддають перевагу виробництву менш капіталомісткої і більш рентабельної рослинницької продукції. Загальну оцінку земельних ресурсів у сільськогосподарських підприємствах області встановлено у розмірі – 12694,8 млн грн. Найбільший земельний потенціал зосереджений у Крижопільському (1007,5 млн грн), Бершадському (826,2 млн грн) та Барському (687,6 млн грн) районах, а найменший – у Чечельницькому (196,8 млн грн), Вінницькому (207,7 млн грн) та Літинському (210,9 млн грн) районах.
7. Ресурси живої праці в динаміці мають тенденцію до зменшення і зниження якості. За аналізований період чисельність працівників у галузі скоротилася на 52,1%. Найбільшими темпами відбувалося це зменшення у господарствах Літинського (79,7%), Чернівецького (72,2%) та Шаргородського (71,5%) районів. Найменше скорочення чисельності працівників спостерігається в сільськогосподарських підприємствах Тульчинського (20,8%), Вінницького (31,0%) та Погребищенського (34,1%) районів. Пропонується мотиваційний механізм підвищення продуктивності праці на основі використання економічних, організаційних і соціальних чинників. Він передбачає через створення альтернативних господарських формувань удосконалення земельно-майнових відносин, посилення індивідуальної заінтересованості працівників у розвитку виробництва.
8. На основі використаної методики грошової оцінки трудових ресурсів встановлено, що трудовий потенціал сільськогосподарських підприємств Вінницької області оцінюється в 3023,78 млн грн. Рівень фондозабезпеченості в досліджуваних господарствах скоротився за 2001-2009 рр. на 34,2%, в основному за рахунок зменшення вартості основних засобів на 40,3%. Водночас фондоозброєність сільськогосподарських підприємств зросла за аналізований період на 80,9 відсотків.
9. Кількісне та якісне відтворення земельних, трудових і матеріально-технічних ресурсів можливе за наявності відповідних інвестицій, джерелом яких є необхідний рівень результативності та ефективності сільськогосподарського виробництва, що забезпечується збалансованим розвитком і раціональним використанням ресурсного потенціалу. Пропонується організаційно-економічна модель пропорційного і збалансованого розвитку всіх елементів сукупного ресурсного потенціалу, яка забезпечує його максимальну віддачу.
10. Доведено, що швидше розвиваються (за динамікою покращення основних економічних показників) ті господарства області (району), які ефективніше використовують наявні ресурси. Для забезпечення подальшого росту ресурсо-віддачі визначено основні принципи формування та використання ресурсного потенціалу: оптимізація структури; удосконалення; цілеспрямованість використання; екобезпечність; економність; стратегічне управління.
11. Розроблено економіко-математичну модель оптимізації структури ресурсного потенціалу, яка враховує економічні особливості функціонування агроформувань. За результатами прогнозування на найближчу перспективу при умові збільшення площі сільськогосподарських угідь на 269 га, вартості активів і матеріальних витрат з розрахунку на 100 га на 113,9 і 13,4 тис. грн відповідно, перспективний рівень прибутку на 100 га сільськогосподарських угідь для господарств п’ятого кластера становитиме 45,3 тис. грн, або зросте на 41,1 % проти середнього по кластеру.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Словник слів іншомовного походження / Л.С. Тарасевича: – К.: “Урожай”, 1997.- 480 с.
2. Маршалл А. Принципы политической економии – М.Прогресс, 1984. – т.2.-568 с.
3. Макконелл К.Р., Брю С.Л. Экономика: принципы, проблемы и политика. Пер с англ. 11-го изд. – К.: Хагар-Демос. – 1993. – 785 с.
4. Рынок / Упоряд.авт.вступ.ст.. А.А.Чухно. – К.: Україна, - 1995. – 448 с.
5. Кейнс Дж.М. Общая теория занятости, процента и денег. – М.: Прогресс, 1978. – 498 с.
6. Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвитку. Інформаційно-аналітичний збірник (випуск 4) / За ред. П.Т. Саблука та ін. – К.: ІАЕ. – 2001. – 601 с.
7. Статистичний бюлетень за 2010 рік. – К.: Держкомстат, 2001. – 492 с.
8. Эффективность сельськохозяйственного производства. Вопросы теории и методологии / Под общ. ред. Тихонова В.А. / - М.: Наука, 1984. – 208 с.
9. Емельянов А.М. Экономика сельского хозяйства. – М.: Экономика, 1982. – 560 с.
10. Большая Советская Эниклопедия – М.: 1973. Т.14 – с.578
11. Андрийчук В.Г., Вихор Н.В. Повышение эффективности агропромышленного производства. К.: Урожай, 1990. – 232 с.
12. Тарасенко Г.С. Эффективность сельськохозяйственного производства в условиях хозрасчета. – К.: Издательство УСХА, 1991. – 50 с.
13. Экономика сельського хозяйства. В.А. Добрынин, А.В. Беляев, П.П. Дунаев и др.: Под ред. В.А. Добрынина. – М.: Агропромиздат, 1990. – 476 с.
14. Оболенский К.П. Экономическая эффективность сельскохозяйственного производства. Теория и практика. – М.: Экономика, 1974. – 159 с.
15. Голованов А. Эффективность сельскохозяйственного производства / Экономика сельского хозяйства. – 1974. – №5. – с. 24-29
16. Бугуцкий А.А., Якуба Е.И., Эффективность использования ресурсов сельскохозяйственного производства. – М.: Колос, 1984. – 288 с.
17. Вишневська О.М. Ресурсний потенціал аграрного сектора економіки України: соціально-економічні та екологічні аспекти : [монографія]. – Миколаїв, 2011. – 487 с.
18. Хайдман Д.Н. Современная микроэкономика: анализ и применение / Пер. с англ.- М.: Финансы и статистика, 1991. – 384 с.
19. Вериан Х.Р. Микроэкономика. Промежуточный уровень. Современный поход: Учебник для вузов / Пер. с англ., Под ред. Н.Л. Фроловой. – М.: ЮНИТИ, 1997, 1997. – 767 с.
20. Піндайк Р.С., Рубінфельд Д.Л. Мікроекономіка / Переклад з англ. А.Олійник, Р.Сільський. – К.: Основи, 1996. – 646 с.
21. Галушко В.П., Кваша С.М. Пріоритетні напрями розвитку АПК України /Економіка АПК. – 1999 № 12. с. 6-11
22. Олійник Т.І. Сучасні тенденції ресурсного забезпечення сільськогоспо-дарського виробництва /Т.І. Олійник, А.С. Коваленко//Вісник ХНАУ. Серія “Економіка АПК і природокористування” – 2009. - № 14 – С.62-67.
23. Олійник Т.І. Формування й ефективне використання трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств: [монографія] /Т.І. Олійник/ Харків: - (Магда Ltd ), 2008. – 338 с. (Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва)
24. Шиян В.Й. Ефективність використання виробничого потенціалу колгоспів і радгоспів. – К.: Урожай, 1998. – 72 с.
25. Дем’яненко С.І. Менеджмент виробничих витрат у сільському господарстві. – К.: КНЕУ, 1998. – 264 с.
26. Мікроекономіка і макроекономіка: Підручник для студентів економічних спеціональностей закладів освіти: У 2 ч/ С.Будаговська, О.Кілієвич., І.Луніна та ін.; За заг. ред. С.Будаговської. – К.: Основи, 1998. – 518 с.
27. Ястремський О.І., Грищенко О.Г. Основи мікроекономіки:Підручник. – К.: Знання, 1998. – 714 с.
28. Самюельсон П.А., Нордгауз В.Д. Мікроекономіка / Пер. з англ.- К.: Основи, 1998. – 676 с.
29. Гайдуцький П.І. Розвивати нові напрями економічних досліджень // Економіка АПК. – 2000. - №2. – с. 28-31
30. Максимова В.Ф. Микроэкономика / Учебн. – 3-е изд. Перераб. И доп. – М.: Соинтек, 1996. – 215 с.
31. Шпичак О.М. Теоретичні основи еквівалентного обміну в агропромисловому комплексі // Економіка АПК. – 2000. - №9. – с. 3-10
32. Власність у сільському господарстві / В.В.Юрчишин, О.М.Онищенко, П.Т.Саблук та інші; За ред. В.В.Юрчишина, П.Т.Саблука. – К.: Урожай, 1993. – 352 с.
33. Гайдуцький П.І. Приватизація майна в агропромисловому виробництві України: етапи і перспективи розвитку // Економіка АПК. – 1996. - №3. – с.3-10
34. Більський В.Г. Ресурсне забезпечення підприємств агропромислового комплексу // Економіка АПК. – 1995. – №10. – С.35-37.
35. Більський В.Г., Погорелов Л.В. Розвиток ресурсного потенціалу агропромислового комплексу. – В кн. "Сучасна аграрна політика України: проблеми становлення" // За ред. П.Т. Саблука. В.В. Юрчишина. – К., 1996. – С.480-485.
36. Месель-Веселяк В.Я. Удосконалення відносин власності – основа аграрних перетворень //Економіка АПК. – 1996. - №6. – с.3-13.
37. Гладій М.В. Використання виробничо-ресурсного потенціалу аграрного сектора економіки України (питання теорії, методології і практики) / Гладій М.В. – Львів, 1998. – 294 с.
38. Онищенко О.М., Юрчишин В.В. Сучасна аграрна політика: особливості формування і здійснення //Економіка України. – 1995 - №4. – с.3-12.
39. Макаренко П. Про власність і аграрне підприємництво в умовах перехідної економіки //Економіка України. – 1998 - №6. - с. 65-71.
40. Черняк В. Модель економіки: вибір України //Економіка України. – 1995. - №9. – с.31-37.
41. Гуревичов М. Економіка в період переходу до ринкових відносин //Економіка України. – 1996. - №3. - с.65-72.
42. Лукінов І.І. Ефективно реформувати агропродовольчу сферу //Економіка АПК. – 1995. - №4. – с.7-12
43. Онищенко О.М., Юрчишин В.В., Становлення приватного сектора в сільському господарстві //Економіка України. – 1995. - №10. – с.4-18.
44. Гайдуцький П.І., Юрчишин В.В., Досвід реформування сільського господарства у Східній Німеччині та можливості його використання в Україні // Економіка України. –1994. - №12. – с.40-52.
45. Малік М.Й. Організаційні аспекти аграрної реформи в Україні //Економіка АПК. – 1998. - №1. – с.3-7.
46. Дем’яненко С.І. До питання про перетворення власності колективних господарств //Економіка України. –1993. - №1. –с.69-72.
47. Гелбрейт Дж. К., Меншиков С. Капитализм, социализм, сосуществование. – М.: Прогресс, 1998.- 375 с.
48. Крисальний О.В. Трансформація колективних сільськогосподарських підприємств у кооперативні формування //Економіка АПК. – 2000. - №3.- с.12-15.
49. Онищенко О., Осташко Т., Гончаров О., Коник Д. Реорганізація колективних сільськогосподарських підприємств. – К.: Століття, 1999. – 87 с.
50. Амбросов В., Маренич Т. Реструктуризація і механізм взаємовідносин у колективних підприємствах //Економіка України. – 1998.- №8.- с.62-68.
51. Економіст.- 1999.- №1. –с.51.
52. Земельний кодекс України //Голос України. –1992. – 5 травня.
53. Про колективне сільськогосподарське підприємство. Закон України //Голос України. –1992. –20 березня.
54. Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки. Указ президента України // Урядовий кур’єр. – 1999. –8 грудня.
55. Указ Президента України “Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям” // Урядовий кур’єр. – 1995. –12 серпня.
56. Указ Президента України “Про захист прав власників земельних часток (паїв)” //Юридичний вісник України. – 1998. -№1. –с.5.
57. Ивашкевич С.Н. Микроэкономика. Учебник. – М.: Дело, 1998. – 416 с.
58. Лыч Г. Развитие форм собственности и форм хозяйствования в аграрном секторе экономики //АПК: экономика, управление.- 1991. - №6. – с.3-13.
59. Павлишенко М. Яка власність нам потрібна? //Економіка України. – 1996. - №4. – с.59-56.
60. Онищенко О.М., Трегобчук В.М., Юрчишин В.В. Проблеми реформування відносин власності та організаційних структур господарювання на селі //Економіка України. –1998. - №9. – с.4-14.
61. Про заходи щодо забезпечення формування та функціонування аграрного ринку. Указ Президента України //Урядовий кур’єр. – 2000.- 8 червня.
62. Буздалов И. Собственность и рынок //АПК: экономика, управление. – 1993. – №1. – с.41-49.
63. Буздалов И. Механизм рентных отношений и проблемы его реализации в сельском хозяйстве //АПК: экономика, управление. – 1997. - №9.–с.41-48.
64. Третяк А.М. Розвиток ринку землі в Україні //Землевпорядний вісник. – 2000. -№1. – с.9-12.
65. Даниленко А.С. Земельна реформа – поступ у третє тисячоліття // Землевпорядний вісник. –2000. - №1.- с.3-9.
66. Кащенко О. Про ринок землі та його інфраструктуру //Економіка України. –2000.-№2. –с.50-52.
67. Гнаткович Д.І. Ринок землі та його маркетингове обслуговування //Вісник Львівського державного університету. – 1997. -№1.-с.102-106.
68. Сизоненко В.О. Підприємництво: Підручник. –К.: Вікар, 1999. – 438 с.
69. Мировая экономика и международные отношения. –1998. -№8. – с.30-35.
70. Международный сельскохозяйственный журнал. – 1999. -№1. –с.27-32.
71. Цены и ценообразование: Учебник для вузов. 3-е изд. /Под ред. В.Е. Есипова. –СПб: Издательство «Питер», 2000. – 464 с.
72. Липсиц И. Экономика без тайн (конспект лекций) //Российский экономический журнал. – 1993. -№1. – с.124-137.
73. Чаянов А.В. Основные идеи и формы организации сельскохозяйственной кооперации. 2-е изд. – М.: Книгосоюз, 1927.
74. Україна в цифрах у 1996 році. – К., 1997. –217 с.
75. Пасхавер Б. Аграрне ціноутворення в умовах кризи //Економіка України. –1999. -№7. –с.67-76.
76. Амбросов В., Маренич Т. Організаційні фактори підвищення результативності реформ //Економіка України. –2000. -№3. –с. 73-78.
77. Малік М.Й. Сільськогосподарська кооперація як складова аграрної реформи //Економіка АПК. – 1999.- №1. –с.62-64.
78. Крисальний О.В. Аграрна реформа і кооперація в Україні //Економіка АПК. – 1998. - №8. –с.3-13.
79. Зіновчук В.В. Організаційні основи сільськогосподарського кооперативу. – К.: Логос, 1999. – 256 с.
80. Семенов В.Ф., Сіваченко І.Ю., Федоряка В.П. Загальний курс агробізнесу: Навч. Посібник / За ред. В.Ф.Семенова, І.Ю.Сіваченка – К.: Т-во “Знання”, КОО, 2000. – 301 с.
81. Розвиток форм господарювання на селі // За ред. П.Т.Саблука, В.Я.Месель-Веселяка. –К.: Урожай, 1993. – с. 8, 78, 87, 94, 366.
82. Шкільов О.В., Жеревчук В.М. Внутрішньогосподарські резерви ефективної діяльності сільськогосподарських підприємств // Економіка АПК. –2000. -№5. –с.64-70.
83. Розкішна О.А. Господарські формування у регіоні // Розвиток господарських формувань і організація виробництва в аграрній сфері АПК. – К.: ІАЕ УААН, 1999. – с.61-70.
84. Агропромисловий комплекс України: стан і перспективи розвитку (1990-2000) / За ред. П.Т.Саблука, М.Я.Дем’яненка, М.Ф.Кропивка. – К.: ІАЕ УААН, 1999. – с.263.
85. Агропромислове виробництво: стан і тенденції розвитку – (1990-1997). –К.: ІАЕ УААН, 1997. – с.113-115.
86. Статистичний щорічник України за 1999 р. /Держкомстат України. – К.: Техніка, 2000. – с.166, 174, 179.
87. Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвитку. Інформаційно-аналітичний збірник (випуск4) / За ред. П.Т.Саблука та ін. – К.: ІАЕ УААН, 2002. – с.29, 243, 246, 265, 114, 257.
88. Лукінов І.І. Продовольча безпека та її гострота у світовому вимірі //Економіка АПК. – 2001.- №4 – с.33-35.
89. Особисті підсобні господарства України – аналіз витрат та ефективності видів сільськогосподарської продукції. / За ред.О.М.Шпичака. –К.: ІАЕ УААН, 2001. – с.124.
90. Новые возможности предпринимательства под общ.ред. В.Б.Аверьянова. – К.: Лыбидь, 1991. – с.6-7.
91. Закон України “Про підприємства в Україні” // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - №14. – ст.272
92. Закон України “Про підприємництво” // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - №14. – ст.168
93. Закон України “Про власність” // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - №20. – ст.249
94. Закон України “Про селянське (фермерське) господарство” // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - №14. – ст.187
95. Земельний кодекс України. 13 березня 1992 р. // Голос України. –5 травня 1992 р.
96. Закон України “Про оренду майна державних підприємств” // Збірник нормативних актів по реформуванню власності. За ред. В.Д.Гревцова. – К.: Урожай, 1993. – с.151-161.
97. Закон України “Про колективне сільськогосподарське підприємство”// Збірник нормативних актів по реформуванню власності. За ред. В.Д.Гревцова. – К.: Урожай, 1993. – с.136-139.
98. Закон України “Про сільськогосподарську кооперацію” // Відомості Верховної Ради України. – 1997. - №39. – ст.261
99. Закон України “Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі” // Урядовий кур’єр. – 7 серпня 1996. – с.7-9.
100. Закон України “Про оренду землі” // Сільські вісті. – 23 жовтня 1998. – с.2
101. Закон України “Про громадські товариства” // Галицькі контракти. – 1998. - №7. – ст.129-141
102. Юрчишин В. Аграрні перетворення в Україні. Не безальтернативний погляд на проблему. – К.: ІАЕ УААН, 1999. – с.25-26
103. Лукінов І. Компетентна думка //Президентський вісник. – 2000. - №26. – 25 грудня. – с.10
104. Даниленко А.С. Розвиток підприємництва в АПК України. – Львів: ІРД НАН України, 1997. – с.155-156
105. Указ президента України “Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки” від 3 грудня 1999 року №1529/99 //Урядовий кур’єр, 1999. – 8 грудня.
106. Про реформування аграрного сектора економіки. Головне управління з питань економічної політики Адміністрації Президента України // Урядовий кур’єр, 2000. – 19 вересня.
107. Гайдуцький П.І. Потужний потенціал приватного господарювання // Урядовий кур’єр, 2001. – 27 березня.
108. Ющенко В.А. Розвиток агропромислового комплексу України в контексті світового продовольчого ринку // Економіка АПК. – 2001.- №4. – с.6-13
109. Кириленко І.Г. Агропромисловий комплекс України: сучасний стан та погляд у майбутнє. // Економіка АПК. –2001. -№4. – с.23-27
110. Основи аграрного підприємництва / За ред. М.Й. Маліка. – К.: ІАЕ УААН, 2000. –с.3
111. Ермошенко Н.Н., Борсученко Є.И. Основные тенденции предпринимательства в странах с развитой рыночной экономикой.- К.: УкрИНТЭИ, 1992. – с.17-26
112. Хостинг А. Курс предпринимательства: Практическое пособие: Пер. с англ. – М.: Междунар. Отношения, 1993. – с.18
113. Скворцов М.Н. Бізнес-план підприємства: (вироб. –практ. вид.). – К.: Вища шк., 1995. – с. 148. Рос.Мова
114. Саблук П.Т. Власність у системі економічного механізму та наслідки приватизації // Власність у сільському господарстві. За ред. В.В. Юрчишина, П.Т. Саблука. – К.: Урожай, 1993. – Розд. 3. – с.68-84
115. Федоров М.М. Розвиток орендних земельних відносин // Економіка АПК. –1999. - №1. – с. 100-103
116. Даниленко А.С. Основні напрями удосконалення земельних відносин та їх роль у формуванні стратегії національної продовольчої безпеки України у ХХІ столітті // Економіка АПК. – 2001. - №4. – с. 28-32
117. Гладій М. Реформи на селі були неминучими // Урядовий кур’єр. – 2001. – 6 лютого. – с.4
118. Шкільов О.В. Організація виробництва і підприємницької діяльності в сільськогосподарських підприємствах. – К.: Урожай, 1997. – с.270
119. Завадський Й.С., Грищенко Л.М. Словник термінів і понять ринкової економіки: Довідкове видання. – К.: Вид-во “Сільгоспосвіта”, 1995. – с.68
120. Саблук П.Т. Стан економіки і реформ в агропромисловому комплексі України та завдання вчених економістів-аграрників // Економіка АПК. – 1999. - №1. – с.3-31
121. Андрійчук В.Г. Обгрунтування економічного механізму інтеграції аграрних і агропереробних підприємств //Підприємництво в аграрній сфері економіки / За ред. П.Т. Саблука, М.Й. Маліка. – К.: ІАЕ, 1997. – с.262-286
122. Шпичак О.М. Економічні проблеми АПК України в умовах переходу до ринкових відносин //Агроінком. – 1998. №3-4. – с.2-8
123. Реформування та розвиток підприємств агропромислового виробництва (посібник у питаннях і відповідях) / За ред. П.Т. Саблука. – К.: ІАЕ 1999. – с.329
124. Шпичак О.М. Ціноутворення та інфраструктура формування ринкових відносин в АПК // Економіка АПК. –1999. - №1. – с.44-47
125. Ермошенко Н.Н. Теневая экономика и экономическая безопасность государства //Финансовая тема. 1999. -№4. – с.34-42
126. Афонин А.С. Основа мотивации труда: организационно-экономические аспекты. – К.: МЗУУП, 1994. – 304 с.
127. Андрійчук В.Г. Економічна реформа в АПК: подальші кроки //Економіка АПК. – 1999. - №1. –с.64-69
128. Вітовський М.П., Саблук П.Т., Товстоп’ят В.Л. та ін. Перехід до ринкового госпрозрахунку / За ред. Саблука П.Т, Вітовського М.П. – К.: “Урожай”, 1993. –с.47
129. Білоус О.Г., Рогач В.І. Акціонерні товариства: організація і управління – К.: Техніка, 1992. – 144 с.
130. Білоусько Я.К., Денисенко П.А., Питулько В.О. Ціноутворення і принципи організації ринку збуту матеріально-технічних ресурсів //Економіка АПК. – 1998. -№8. – с.51-55
131. Бугуцький О.А. Ефективність виробництва сільськогосподарської продукції в Україні // Економіка АПК. – 1998. №8. – с.45-51
132. Гайдуцький П.І, Подолаєва О.С. Формування ринкових відносин в агропромисловому комплексі. – К.: Вища школа, 1994. – 215 с.
133. Гайдуцький П.І. Економічні взаємовідносини АПК // К.: Агроінком, 1994. – 271 с.
134. Гайдуцький П.І., Лобас М.Г. Відродження МТС. – Агроінком. – 1997. –508 с.
135. Галушко В.П. Ринок землі та її економічна оцінка // Новий господар. 1995. - №1. – с.8-9
136. Дем’яненко М.Я. Фінансово-кредитний механізм в умовах формування ринкових відносин // Економіка АПК. – 1998 - №8. – с.35-41
137. Кучеренко Л.С. Правове забезпечення приватизації майна в АПК // Економіка АПК. – 1998. -№4. – с.64-66
138. Лук’яненко А.С. Економічне стимулювання реформування земельних відносин (досвід АТ “Обрій”) // Економіка АПК. – 1998.- №8. –с.22-26
139. Організація виробництва в сільськогосподарських підприємствах. Практикум / За ред. Соловйова М.Ф. – К.: Урожай, 1995. – 208 с.
140. Погріщук Б.В. Реформування економічних відносин в АПК // Економіка АПК. – 1998. - №8. – с.26-31
141. Азизов С.П., Ільчук М.М. Розвиток форм господарювання та досвід створення нових організаційних структур в АПК. – К.: НАУ, 2001. – 41 с.
142. Збарський В.К., Ільчук М.М. Соціальні та економічні аспекти приватного бізнесу на селі. – К.: НАУ, 2001. – 133 с.
143. Про нові агропромислові формування в Україні //Мінсільгоспрод України. – К.: 1996. – 28 с.
144. Рубан Ю. Методологічні та методичні питання створення концепції розвитку сільського господарства // Економіка України. – 1994. -№1. – с. 50-53
145. Терещенко В.К. Реформи на селі: необхідність, механізми реалізації, проблеми здійснення // Новий господар. – 1995. - №1. – с. 6-7
146. Андрійчук В.Г. Ефективність діяльності аграрних підприємств: теорія, методика, аналіз / В.Г. Андрійчук: Монографія, 2-ге вид. без змін. – К.: КНЕУ, 2006. – 292 с.
147. Шкільов О.В., Здоровцов О.Г., Лобас М.Г., Барабан С.С. Аграрні соціально-трудові відносини. Підручник. – К.: Агроінком, 1997. – с.3-4
148. Ярославський В.А., Барабан С.С, Гаврилюк І.П., Ткачук В.А.Організація оплати праці в колективних сільськогосподарських підприємствах. – К.: Четверта хвиля. – 1999. – 48 с.
142. Атлас фермера: Вінницька область. – Вінниця: Ант екс, 2000. – 48 с.
149. Березіна Л.М. Виробнича функція та ресурсний потенціал аграрних підприємств / Л.М. Березіна // Вісник ХНТУСГ: Економічні науки. Ринкова трансформація економіки АПК. – Харків: ХНТУСГ, 2006. - №31. – С. 64-68.
150. Блянкман Я.М. Эффективность использования основных фондов в сельском хозяйстве / Я.М. Блянкман. – М.: Экономика, 1981. – С. 37.
151. Вантух В.П. Методика дослідження ресурсного потенціалу в АПК / В.П. Вантух // Економіка АПК. – К.: ННІ, 2006. - №4. – С. 54-58.
152. Відтворення та ефективне використання ресурсного потенціалу АПК (теоретичні і практичні аспекти) / В. Трегобчук, А. Юзефович, Д. Крисанов, О. Попова, В. Прадун, Н. Скурська: відпов. Ред. Акад.. УААН В.М. Трегобчук. – К.: Інститут економіки НАНУ, 2003. – 259 с.
153. Воронкова В.Г., Беліченко А.Г., Попов О.М. Управління людськими ресурсами: філософські засади / Воронкова В.Г. // Професіонал – Київ 2006 – С. 12-33
154. Голованів О.М. Ефективність використання основних виробничих фондів колгоспів / О.М. Голованів. – К.: Урожай, 1975. – С. 89-90.
155. Данилишин Б.М., Дорогунцов С.І., Міщенко В.С., Коваль Я.В., Новоторов О.С., Паламарчук М.М. Природно-ресурсний потенціал сталого розвитку України. – Київ, РВПС України. 1999. – 717 с.
156. Дем’яненко С.І. Менеджмент аграрних підприємств: навч. посібник / С.І. Дем’яненко – К.: КНЕУ, 2005. – 347 с.
157. Дем’яненко С.І. Власність на виробничі ресурси і формування собівартості продукції в сільському господарстві / Дем’яненко С.І. – К.: МНТУ, 1996. – 160 с.
158. Дзикович В.Я. Фондовіддача та шляхи її підвищення / В.Я. Дзикович, Ю.Г. Мусіяка. – К.: Урожай, 1971. – С. 30; С. 80.
159. Економіка сільського господарства / П.П. Руснак, В.В. Жабка, М.М. Рудий, А.А. Чалий; За ред. П.П. Руснака. – К.: Урожай, 1998. – 320 с.
160. Економічний словник довідник: За ред.. док.екон.наук. проф. С.В. Мочерного. – К.: Феміна, 1995 – 368 с.
161. Эффективность использования ресурсного потенциала в аграрном производстве. Научное издание. – Мичуринск: Издательство Мичуринского государственного аграрного университета, 2007. – 150 с.
162. Макконел К.Р. Экономикс. Принципы, проблемы и политика: в 2-х т.; пер. с англ. / К.Р. Макконел, С.Л. Брю. – М.: Республика, 1992. – Т.2. – 399 с.
163. Малік М.Й. Конкурентноспроможність аграрних підприємств: методологія і механізми: монографія / М.Й. Малік, О.А. Нужна. – К.: ННЦ ІАЕ, 2007. – 260 с.
164. Ульянченко О.В. Формування та використання ресурсного потенціалу в аграрному секторі / О.В. Ульянченко: Монографія. – Харків, 2006. – 357 с.
165. Мельник Л.Г., Основи стійкого розвитку / Мельник Л.Г. // Університетська книга – Київ 2005 – С.16-20
166. Месель-Веселяк В.Я. Оптимальні розміри сільськогосподарських формувань промислового типу в Україні / В.Я. Месель-Веселяк // Економіка АПК, 2008, №3. – с.13
167. Основні виробничі фонди сільського господарства: ефективність, оновлення, оцінка / [Г.М. Підлісецький, П.М. Гарасим, М.І. Герун та ін.]; за ред. Г.М. Підлісецького. – К.: Урожай, 1995. – 192 с.
168. Основні засоби сільськогосподарського призначення: потреба та забезпеченість / [Л.І. Васильок, М.І. Герун, Г.М. Підлісецький та ін.]. – К.: ННЦ “ІАЕ”, 2009. – 98 с.
169. Пасько О.В. Відтворення основних засобів аграрних підприємств в сучасних умовах / О.В. Пасько. – Суми: Козацький вал, 2004. – 102 с.
170. Пасхавер Б. Интегральный показатель эффективности сельскохозяйственного производства / Б. Пасхавер // Вопр. Экономики. – 1979. - №10. – С.67-77.
171. Плаксієнко В.Я., Мельник Л.Ю., Сірко Ю.У. Аграрне виробництво: фактори, ресурси, витрати: Навч.посібник. – Д.: ДДАУ. – 1997. – 100 с.
172. Підлісецький Г.М. Підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу аграрного сектору / Г.М. Підлісецький, М.І. Толкач // Економіка АПК. – К.: НАН, 2008. - №5 . – С.65-66.
173. Риккардо Д. Начало политической экономии // Петти В., Смит А., Риккардо Д.: Классика экономической мысли: Соч. – М.: ЭКСМО – Пресс, 2000. – С.438.
174. Саблук П.Т. Формування міжгалузевих відносин: проблеми теорії та методології / П.Т. Каблук, М.Й. Малік, В.Л. Валентинов. – К.: ІАЕ, 2002. – 294 с.
175. Сергеев С.С. Воспроизводство и эффективность основных фондов в сельском хозяйстве / С.С. Сергеев. – М.: Колос, 1982.- С. 79-84.
176. Старицький Т.М. Раціональне відтворення основного капіталу в сільському господарстві: автореф. Дис. На здобуття наук. Ступеня канд. Екон. Наук: спец. 08.07.02 “Економіка сільського господарства і АПК” / Т.М. Старицький; ННЦ “ІАЕ” УААН. – К., 2006. – 22 с.
177. Статистичний щорічник України за 2009 рік – К.: ДП “Інформаційно-аналітичне агенство”, 2010. – 566 с.
178. Сільське господарство України. Статистичний збірник за 2009 рік – К.: ДП “Інформаційно-аналітичне агенство”, 2010. – 375 с.
179. Тарасова В.В. Ресурсоємність і землеємність в аграрному секторі АПК України. Глобальні, регіональні і локальні аспекти: монографія / В.В. Тарасова. – Київ, ННЦ ІАЕ, 2009. – 296 с.
Тарасова В.В. Ресурсоємність і ресурсовіддача в агро виробництві. Ретроспекція і перспективи: монографія / В.В. Тарасова. – Житомир: ДАУ, 2007. – 332 с.