Єрмакова Інна Анатоліївна. Особливості динамічного ущільнення грунтових сумішей з використанням відходів гірничого виробництва - "хвостів"

Краткое описание

Єрмакова Інна Анатоліївна. Особливості динамічного ущільнення грунтових сумішей з використанням відходів гірничого виробництва - "хвостів" : дис... канд. техн. наук: 05.23.02 / Придніпровська держ. академія будівництва та архітектури. - Д., 2006.

Єрмакова І.А. Особливості динамічного ущільнення ґрунтових сумішей з використанням відходів гірничого виробництва „хвостів”. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.23.02 основи і фундаменти. Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка. Полтава, 2005.
У дисертації запропоновано нову методику підвищення ефективності та поліпшення якості проектування й будівництва насипів і зворотних засипок. Проведені експериментальні й теоретичні дослідження динамічного ущільнення ґрунтових сумішей із використанням відходів гірничого виробництва „хвостів”. Запропоновано та обґрунтовано оптимальний склад ґрунтової суміші з використанням відходів гірничого виробництва „хвостів” для влаштування земляних споруд, яка складається із 70% „хвостів” і 30% покривних суглинків. Розроблено метод нормування фізико-механічних характеристик ґрунтової суміші оптимального складу при проектуванні земляних споруд, який базується на встановленні взаємозв’язку між її фізичними і механічними характеристиками з урахуванням генетичних особливостей складових. Використано математичну модель процесу ущільнення суміші „хвостів” із добавкою суглинку, де вона розглядається на етапах деформування як ідеально пружне, пружно-пластичне та в’язко-пластичне середовище, враховуються також процеси дилатансії суміші. Складено рекомендації до використання „хвостів” при зведенні земляних споруд.

У регіонах України з розвинутою залізорудною промисловістю існує глобальна екологічна проблема зберігання й утилізація „хвостів”. Проблема полягає у знищенні сотень квадратних кілометрів земельних угідь, які займають хвостосховища з одного боку та забруднення атмосфери кварцовим пилом з другого. В основі цієї роботи лежить пропозиція утилізації „хвостів” шляхом використання їх при будівництві земляних споруд різного призначення. Оскільки споруди із чистих „хвостів” не відповідають екологічним вимогам, пропонується підвищити їх зв’язність додаванням покривних суглинків, які звичайно використовують при будівництві насипів.

У результаті проведених досліджень вдосконалені й використані для розв’язання поставленої задачі підбору складу сумішей і вивчення їх властивостей наступні методи дослідження ущільненості ґрунтів та сумішей:

метод динамічного ущільнення спеціально приготованих зразків ґрунтів і сумішей, який забезпечує встановлення оптимальної вологості та максимальної питомої ваги скелета суміші у вибраному або заданому діапазоні ущільнюючих дій за неможливості бокового розширення сумішей при ущільненні;
метод оцінювання характеристики ґрунтів та сумішей при ущільнені їх в умовах можливості бокового розширення механізованими ущільнювачами у лотках і польових умовах, який дає змогу дослідити закономірності ущільнення в широкому діапазоні ущільнюючих дій, питомого об’єму скелета ґрунту й вологості;
метод визначення необхідного ступеня ущільнення ґрунтів та сумішей із умови забезпечення вибраних або заданих показників їх механічних властивостей.

Запропоновано та обґрунтовано загальну методику підбирання оптимального складу ґрунтової суміші з використанням відходів гірничого виробництва „хвостів” для влаштування земляних споруд. На основі використання перелічених методів експериментальним шляхом для „хвостів” Полтавського ГЗК було встановлено оптимальний склад суміші із 70% „хвостів” і 30% покривного пилуватого середнього суглинку. При такому складі суміш набула властивостей зв’язного ґрунту, що підтверджено численними лабораторними й лотковими випробовуваннями за методикою її динамічного ущільнення.
При проведенні лоткових експериментальних досліджень ущільненості сумішей виявлено, що в умовах обмеженої можливості бокового розширення спостерігаються залежності, які отримані в лабораторних умовах. Розрахункові схеми взаємозв’язку фізико-механічних характеристик ґрунтів справедливі, як при ущільнені сумішей у лабораторних умовах, так і при дослідженні їх ущільненості в лотку.
Номограми ущільнення сумішей конкретним ущільнювачем, які рекомендуються для практичного використання, дозволяють визначити: максимальну щільність суміші при відомій вологості й заданій кількості ущільнюючих впливів; оптимальну вологість для будь-якої величини ущільнюючих впливів, мінімальну кількість ущільнюючих впливів, що необхідна для ущільнення ґрунту та суміші до заданої щільності при відомій вологості.
Проведені експериментальні дослідження ущільненості сумішей дозволили виділити основні принципи встановлення взаємозв’язку між результатами лабораторних, польових і лоткових досліджень. Запропонований метод визначення необхідного ступеня ущільнення ґрунтів та сумішей із умови забезпечення заданої міцності й стійкості земляних споруд оснований на використанні механічних характеристик, які виявляються методом суміщених досліджень пенетрацєю та обертальним зрізом, і розрахункових схем взаємозв’язку фізико-механічних властивостей ґрунтів та сумішей.
За допомогою програмного комплексу PRIZ-Pile” для ПЕОМ, що реалізує метод кінцевих елементів у фізично й геометрично нелінійній постановці, створеному в Полтавському НТУ, вперше виконано математичне моделювання процесів ущільнення глинистих ґрунтів і сумішей, які мають місце у лабораторних та польових умовах. Такий підхід до оцінювання ущільнення ґрунтів і їх сумішей відкриває великі можливості інтенсифікації проектної справи при будівництві земляних споруд.
Установлено, що механічні властивості насипу із запропонованого складу суміші (70% відходів збагачення залізної руди „хвостів” і 30% покривних пилуватих суглинків) істотно вище, ніж такого ж насипу з покривних пилуватих суглинків. Цей факт дозволяє обґрунтувати економічний аспект використання суміші як наслідок зменшення товщини дорожнього покриття, економії бетону й арматури при влаштуванні фундаментів та, нарешті, збільшення крутизни укосів насипу.
Таким чином, використання „хвостів”, які утворюються при збагаченні залізної руди, при влаштуванні насипів дає можливість розв’язати кілька різних задач:

екологічні збереження родючих земель і утилізацію відходів гірничої промисловості;
технічні забезпечення підвищеної міцності земляних споруд;
економічні заощадження будівельних матеріалів при влаштуванні доріг, фундаментів тощо на основі з ущільненої суміші.