Єрмалаєв Дмитро Миколайович. Оптимизация діагностики і лікування рецидивів виразкової хвороби дванадцятипалої кишки на амбулаторному етапі

Краткое описание

Єрмалаєв Дмитро Миколайович. Оптимизация діагностики і лікування рецидивів виразкової хвороби дванадцятипалої кишки на амбулаторному етапі : Дис... канд. наук: 14.01.02 2004

Єрмолаєв Д.М. Оптимизация діагностики і лікування рецидивів виразкової хвороби дванадцятипалої кишки на амбулаторному етапі Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук за фахом 14.01.02 внутрішні хвороби. Луганський державний медичний університет МОЗ України, Луганськ, 2004.
Дисертацію присвячено вивченню показників імунологічної реактивності і інтерлейкінів, а також лікуванню виразкової хвороби дванадцятипалої кишки.
Одержані результати показують, що перебіг виразкової хвороби дванадцятипалої кишки в період загострення хронічного гастродуоденіту супроводжується порушенням клітинного і гуморального імунітету, насамперед пригніченням Т-клітинної ланки і інтерлейкіновим дисбалансом.
Дані проведеного дослідження дозволили обґрунтувати актуальність вивчення ендогенних медіаторів запалення інтерлейкінів. Підвищення прозапального IL-1b при відсутності значного росту протизапального IL-4 є найбільш несприятливою ознакою і критерієм можливого рецидиву виразки.
Комплексна терапія виразкової хвороби дванадцятипалої кишки в період загострення хронічного гастродуоденіту з включенням рослинного імуномодулятора ехінацеї позитивно впливає на клінічний перебіг захворювання, сприяє відновленню імунного гомеостазу організму, а також знижує частоту рецидивування ВХДК.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення щодо патогенезу, клінічних, морфологічних та імунологічних особливостей ВХДК в період загострення хронічного гастродуоденіту. Обґрунтовано застосування і доведено ефективність включення до комплексної терапії рослинного імуномодулятора ехінацеї.
При ВХДК в період загострення хронічного гастродуоденіту у 27% хворих виявлено слабкий ступінь обсіменіння HP (+); у 35,3% хворих середній ступінь обсіменіння HP (++); а у 37,7% хворих високий ступінь обсіменіння HP (+++). Клінічна картина ВХДК в цей період характеризується наявністю больового (96,7% хворих) і диспептичного синдромів (85,2% пацієнтів), характерною ендоскопічною картиною, морфологічними змінами і порушенням показників імунологічної реактивності організму.
ВХДК в період загострення хронічного гастродуоденіту супроводжується порушенням продукції інтерлейкінів, що може служити прогностичним критерієм розвитку рецидиву захворювання. Підвищення в декілька разів прозапального IL-1b, при відсутності росту протизапального IL-4 є найбільш несприятливою ознакою і являється критерієм можливого рецидиву виразки.
Перебіг ВХДК супроводжується зміною клітинної і гуморальної ланок імунітету: депресією Т-системи, підвищенням рівня IgМ, а також значним підвищенням рівня інтерлейкінів. Зміни показників клітинного імунітету СD3+, СD4+, СD8+ знаходяться в прямій, а IgМ в зворотній залежності від ступеню обсіменіння НР, тривалості захворювання і частоти рецидивів ВХДК.
У хворих на ВХДК встановлено кореляційні зв’язки між показниками клітинного імунітету, IgM та інтерлейкінами: пряму залежність між рівнями СD3+ і СD4+ (r=0,57; р<0,01), СD3+ і СD8+ (r=0,55; р<0,01), СD4+ і СD4+/СD8+ (r=0,63; р<0,01), IL-1b і IL-4 (r=0,69; р<0,01), IL-4 і IgM (r=0,70; р<0,01), IL-4 і СD8+ (r=0,53; р<0,01); зворотну залежність між СD8+ і СD4+/СD8+ (r= 0,89; р<0,001), IL-1b і СD3+ (r= 0,64; р<0,01), IL-4 і СD3+ (r= 0,66; р<0,01), IL-4 і СD4+ (r= 0,53; р<0,01).
Використання ехінацеї на тлі антихелікобактерної терапії в комплексному лікуванні хворих на ВХДК в період загострення хронічного гастродуоденіту позитивно впливає на клінічну картину захворювання (зникнення больового та диспептичного синдромів у 98,7% хворих), сприяє відновленню імунного гомеостазу організму (підвищення СD3+ (р<0,001), СD4+ (р<0,001), СD8+ (р<0,001), нормалізації імунорегуляторного індексу СD4+/СD8+ (р<0,01), зниженню СD20+ (р<0,01) і Ig М (р<0,01), відновленню IL-1b (р<0,001) і IL-4 (р<0,001), а також знижує частоту рецидивування ВХДК до 2%.