Родін Станіслав Станіславович. Нові технології діагностики та вітреоретинальної хірургії ускладнених форм відшарування сітківки

Краткое описание

Родін Станіслав Станіславович. Нові технології діагностики та вітреоретинальної хірургії ускладнених форм відшарування сітківки: дисертація д-ра мед. наук: 14.01.18 / Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П.Філатова АМН України. - О., 2003

Родін С.С. Нові технології діагностики та вітреоретинальної хірургії ускладнених форм відшарування сітківки. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.18 очні хвороби. Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України, Одеса, 2003.
Дисертація присвячена підвищенню ефективності офтальмоскопічної діагностики і хірургічного лікування хворих з ускладненими формами відшарування сітківки. Проаналізовані зміни оптичної системи ока при внутрішніх газових і силіконових тампонадах і встановлено їх вплив на характеристики офтальмоскопічного зображення. Вдосконалено ряд етапів ендовітреальної хірургії ускладнених форм відшарувань сітківки. Представлені результати вітректомії в різних групах ускладнених відшарувань сітківки. З використанням логіт-регресії встановлені прогностичні чинники, пов'язані з анатомічними і функціональними результатами лікування ускладнених форм відшарування сітківки.

Незважаючи на значний прогрес в розвитку вітреоретинальної хірургії, позитивний анатомічний результат в лікуванні ускладнених форм відшарування сітківки у віддаленні строки отримують тільки на 51,1-93,0% очей. Основними ускладненнями є рецидиви відшарування сітківки (7,0-48,9%), втрата світловідчуття (до 53,0%), післяопераційна гіпотонія (14,8-40,0%). Корисного зору (0,020-0,025) досягають лише 26,0-42,0% оперованих очей. Це зумовлює актуальність наукової проблеми, яка вирішується в даній дисертації - підвищення ефективності лікування хворих ускладненими формами відшарування сітківки шляхом розробки нових і удосконалення існуючих методів офтальмоскопічної діагностики і оперативного втручання.
Розроблені моделі оптичної системи ока при різних видах газових і силіконових тампонад на факічних і афакічних очах, які визначаються рефракцією ока (від 5,47 дптр до 100,68 дптр) і положенням головної площини (від 0,1 мм до 4,55 мм від вершини рогівки). Це дало можливість установити параметри зображень очного дна при різних видах внутрішніх тампонад.
Визначені якісні і кількісні характеристики первинних (створюваних оптичною системою ока) і офтальмоскопічних зображень очного дна при внутрішніх тампонадах, включаючи їх вигляд, локалізацію, форму поверхні, лінійне, глибинне і кутове збільшення залежно від розташування досліджуваної ділянки очного дна. Це розширює можливості інтраопераційної офтальмоскопії та сприяє підвищенню якості огляду очного дна шляхом об’єктивізації оцінки просторових співвідношень.
Визначені коефіцієнти збільшення лазерної плями при різних видах внутрішніх тампонад з урахуванням локалізації зони очного дна для лазерного непрямого офтальмоскопа. Вони вимагають обов'язкового урахування при виконанні лазеркоагуляції очного дна на фоні внутрішніх тампонад для профілактики ускладнень. Для заднього полюса вони знаходяться в межах 0,14 0,70.
Розроблені та впроваджені в клініку нові методики офтальмоскопічної діагностики для одночасного огляду вітреальної порожнини та очного дна, що знижують ризик ятрогенних ускладнень та сприяють підвищенню якості внутрішньо очних маніпуляцій.
Розроблено і впроваджено в хірургічну практику нову технологію внутрішньої тампонади розривів сітківки газами, що розширюються, шляхом створення нової моделі розсмоктування газу в порожнині ока, нової методики визначення просторових характеристик газу в оці, нових методик інтраокулярного введення газу.
Вдосконалено і впроваджено нову технологію хірургічного лікування ускладнених форм відшарування сітківки шляхом удосконалення методик ленсектомії та ендолазеркоагуляції, розробки нових методів інтраопераційного мідріазу та хірургічного лікування відшарувань сітківки з гігантськими розривами.
Розроблені уніваріантні регресійні моделі гостроти зору до і після вітректомії при проліферативній вітреоретинопатії в стадіях А, В; проліферативній вітреоретинопатії в стадіях С, D; відшаруваннях сітківки з гігантськими розривами з коефіцієнтами детермінації відповідно 0,27, 0,15, 0,39.
Визначені найбільш суттєві фактори (які характеризують стан ока до операції і особливості хірургічного втручання), що мають вирішальний вплив на кінцеві результати лікування ускладнених форм відшарування сітківки.
Застосування нових і вдосконалених методів діагностики і хірургічного втручання дозволило зменшити частоту повторних операцій і поліпшити анатомічні і функціональні результати лікування ускладнених форм відшарування сітківки позитивний анатомічний результат був досягнутий на 60,8-100,0% очей, гострота зору 0,1 і більш була отримана у 32,9-62,5% випадків, частота повторних вітректомій склала 2,4-27,5%.