Родіонова Ірина Олександрівна. Клініко-гематологічна та імуноцитохімічна діагностика пухлин із зрілих B- ,T- лімфоцитів і натуральних клітин-кілерів в стадії лейкемізації

Краткое описание

Родіонова Ірина Олександрівна. Клініко-гематологічна та імуноцитохімічна діагностика пухлин із зрілих B- ,T- лімфоцитів і натуральних клітин-кілерів в стадії лейкемізації : Дис... канд. мед. наук: 14.01.07 / НАН України; Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є.Кавецького. — К., 2005. — 183арк. — Бібліогр.: арк. 137-156.

Родіонова І.О. Клініко-гематологічна та імуноцитохімічна діагностикапухлин із зрілих В-,Т-лімфоцитів і натуральних клітин-кілерів в стадії лейкемізації.-Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.07 онкологія. Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім.Р.Є.Кавецького НАН України, Київ, 2005.
Дисертацію присвячено вивченню клінічного перебігу, морфологічних, цитохімічних, іммунофенотипових особливостей злоякісно трансформованих лімфоїдних клітин у хворих на різні форми злоякісних хронічних лімфопроліферативних захворювань. Обстежено 173 хворих на В-клітинний хронічний лімфолейкоз, В- і Т-пролімфоцитарний лейкоз, волосатоклітинний лейкоз, фолікулярну лімфому, лімфому з В-клітин маргінальної і мантійної зони в стадії лейкемізації, грибовидний мікоз/синдром Сезарі, лімфопроліферативні процеси з великих грануловмісних лімфоцитів (Т- і НК-клітинні варіанти). Диференціально-діагностичними ознаками В-клітинного хронічного лімфолейкозу і різних форм неходжкінських злоякісних лімфом в стадії лейкемізації є постійна експресія антигенів CD23 та CD5 в пухлинних клітинах при В-ХЛЛ і відсутність експресії цих антигенів на субстратних клітинах у лейкемічній стадії В-клітинних НЗЛ (за винятком лімфоми з клітин мантії). Імуноцитологічні маркерні ознаки субстратних клітин мають вирішальне діагностичне значення для розмежування подібних за морфологічними та деякими клінічними ознаками пролімфоцитарних лейкозів (ПЛЛ) В- та Т-клітинного походження. Виділення більш агресивного за перебігом Т-ПЛЛ є основою для призначення комбінованої схеми поліхіміотерапії. Наявність тартратрезистентної кислої фосфатази в трансформованих клітинах при обох нозологічних формах та відсутність маркерних для волосатоклітинного лейкозу антигенів CD25 і CD103 при лімфомі маргінальної зони селезінки дозволяє провести диференційну діагностику цих захворювань та призначити адекватне лікування. Виділені основні варіанти лейкозу з великих грануловмісних лімфоцитів: Т-клітинний з більш доброякісним клінічним перебігом і НК-клітинний варіант, при якому передбачається призначення хіміотерапевтичного лікування відразу після встановлення діагнозу.

Дисертацію присвячено дослідженню клінічних, морфологічних, цитохімічних та імунофенотипових ознак злоякісних лімфоїдних клітин і поліпшенню діагностики окремих форм хронічних лімфолейкозів та неходжкінських злоякісних лімфом в стадії лейкемізації.
1.Диференційно-діагностичними ознаками В-клітинного хронічного лімфолейкозу і різних форм неходжкінських злоякісних лімфом в стадії лейкемізації є постійна експресія антигенів CD23 та CD5 в пухлинних клітинах при В-ХЛЛ і відсутність експресії цих антигенів на субстратних клітинах при лейкемічній стадії В-клітинних НЗЛ (за винятком лімфоми з клітин мантії); слабка експресія основних В-клітинних антигенів CD19, CD20 та поверхневих імуноглобулінів при В-ХЛЛ та виражена експресія цих маркерів при неходжкінських злоякісних лімфомах.
2.Імунофенотипування дозволяє більш грунтовно передбачити перебіг та прогноз В-ХЛЛ: доброякісний перебіг захворювання спостерігали у хворих при відсутності експресії на поверхневих мембранах пухлинних клітин антигену CD38 (в 92% випадків). Більш виражена гіперплазія лімфатичних вузлів (периферичних і вісцеральних) - визначалась при відсутності експресії на субстратних клітинах антигену CD5 (у 5% випадків).
3.Імуноцитологічні маркерні ознаки субстратних клітин мають вирішальне діагностичне значення для розмежування подібних за морфологічними та деякими клінічними ознаками пролімфоцитарних лейкозів (ПЛЛ) В- та Т-клітинного походження. Клітини при В-ПЛЛ мають імунофенотип CD19+CD20+sIg+CD3-, при Т-ПЛЛ CD3+CD20-CD4+CD8-. Виділення більш агресивного за перебігом Т-ПЛЛ є основою для призначення комбінованої схеми поліхіміотерапії.
4.Характерними клініко-гематологічними ознаками волосатоклітинного лейкозу та лімфоми маргінальної зони селезінки з ворсинчастими лімфоцитами є спленомегалія, наявність в периферичній крові та кістковому мозку лімфоїдних клітин з відростками. Наявність тартратрезистентної кислої фосфатази в трансформованих клітинах при обох нозологічних формах та відсутність маркерних для ВКЛ антигенів CD25 і CD103 при лімфомі маргінальної зони селезінки дозволяє провести диференційну діагностику цих захворювань та призначити адекватне лікування.
5.Встановлений агресивний перебіг бластоїдного варіанту неходжкінської злоякісної лімфоми мантійної зони у хворих, клітини яких за морфологічними ознаками подібні до бластних при гострій лейкемії. Наявність експресії антигенів, властивих зрілим В-клітинам, при відсутності CD23 та експресія цикліну D1 дозволяє ідентифікувати ці нозологічні форми і призначити відповідне встановленому діагнозу лікування.
6.Наявність в периферичній крові лейкемічних клітин з відповідними імунофенотиповими ознаками (CD2+CD3+CD4+CD5+CD7+/-CD8-) при синдромі Сезарі (лейкемізації грибовидного мікозу) дозволяє призначити адекватне лікування згідно з верифікованим діагнозом.
7.Виділені основні варіанти лейкозу з великих грануловмісних лімфоцитів: Т-клітинний (CD3+CD8+CD16+CD57-/+CD7-CD4-CD56-/+) з більш доброякісним клінічним перебігом і НК-клітинний варіант (CD2+CD16+CD57-/+CD56+/-CD3-), при якому передбачається призначення хіміотерапевтичного лікування відразу після встановлення діагнозу.
8.Складений алгоритм діагностики пухлин із зрілих В-, Т-лімфоцитів і натуральних клітин-кілерів в стадії лейкемізації відповідно до сучасної класифікації ВООЗ, що передбачає, насамперед, врахування ряду клінічних ознак (гіперплазія лімфатичних вузлів, наявність сплено- і гепатомегалії), даних лабораторних досліджень периферичної крові і кісткового мозку, результатів цитохімічного вивчення та імунофенотипування злоякісних лімфоїдних клітин.