Рогалєв Артем Валерійович. Метахронний рак молочних залоз (методи лікування, ефективність, прогноз)

Краткое описание

Рогалєв Артем Валерійович. Метахронний рак молочних залоз (методи лікування, ефективність, прогноз) : дис... канд. мед. наук: 14.01.07 / Донецький держ. медичний ун-т ім. М.Горького. — Донецьк, 2007. — 113арк. : іл. — Бібліогр.: арк. 98-113

Рогалєв А.В. Метахронний рак молочних залоз (методи лікування, ефективність, прогноз). Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.07 онкологія. Донецький державний медичний університет ім. М. Горького, Донецьк, 2007.
В роботі представлено наукове рішення актуальної проблеми сучасної онкології, яка полягає у підвищенні ефективності лікування хворих на первинно-множинний метахронний рак молочних залоз і покращанні якості їхнього життя.
У результаті проведених досліджень доведена висока ефективність пропонованого методу комплексного лікування метахронного раку молочних залоз, яка дозволяє підвищити 3- і 5-річне виживання цієї категорії хворих, а також середню тривалість життя і знизити частоту рецидивів та віддалених метастазів.
В цілому одержані віддалені результати лікування хворих на метахронний рак молочних залоз свідчать про підвищення ефективності лікування цієї складної категорії хворих, у тому випадку, коли в плані комплексного лікування була використана внутрішньоартеріальна поліхіміотерапія, яка сполучалася з променевою терапією та оперативним втручанням.
Підтвердженням сказаному служать не тільки віддалені результати, але й частота виникнення рецидиву пухлини і віддалених метастазів в обох досліджуваних групах хворих.

У роботі представлено наукове рішення актуальної проблеми сучасної онкології, яка полягає у підвищенні ефективності лікування хворих на первинно-множинний метахронний рак молочних залоз і поліпшення якості їхнього життя.
1. Частота виникнення метахронного раку серед 4585 хворих на первинний рак молочної залози, які лікувались у Донецькому протипухлинному центрі, склала 3,5%±0,1%. Основна маса пухлин (71,9%, 95% ВІ 65,2% - 78,1%) у протилежній молочній залозі виникла через 2-4 роки після виявлення первинної пухлини.
2. Методом вибору при лікуванні первинно-множинного метахронного раку молочних залоз є комплексний із включенням у програму терапії регіонарної внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії.
3. В обох підгрупах частота ускладнень, пов’язаних із проведенням поліхіміотерапії, статистично значущо (р=0,25) не відрізнялась: 22,4% (95% ВІ 7,1% - 23,9%) в контрольній підгрупі і 14,5% (95% ВІ 7,1% - 23,9%) в дослідній.
4. Регіонарна внутрішньоартеріальна поліхіміотерапія, як компонент комплексної терапії, у хворих на метахронний рак молочних залоз дозволяє значно підвищити ефективність лікування. При цьому 3-річне виживання підвищилось з 78,4%±3,8% до 88,4%±3,9%, 5-річне з 69,0%±4,3% до 78,3%±6,1%.
5. У хворих на метахронний рак молочних залоз при розповсюдженому пухлинному процесі (T3N0-N1) при використаній внутрішньоартеріальній поліхіміотерапії 3-річне виживання склало 78,6%±11,0%, п’ятирічне 62,5%± 17,1%, при системній 65,5%±8,8% і 55,2%±9,2%, відповідно.
6. Використання регіонарної поліхіміотерапії в комплексному лікуванні метахронного раку молочних залоз суттєво не впливає на частоту постмастектомічних ускладнень. При цьому лімфедема мала місце в 37,5% (`95% ВІ 25,9% 49,9%) випадків у контролі і 41% (95% ВІ 25,8% 57,2%) - в дослідній підгрупі, деформація хребта у 17,2% (95% ВІ 8,9% 27,5%) і 20,5% (95% ВІ 9,2% 34,9%), тугорухомість плечового суглоба, контрактура відповідно в 64,1% (95% ВІ 51,8% 75,5%) і 51,3% (95% ВІ 35,3% 67,1%), спостережень.
7. Частота розвитку локо-регіонарних рецидивів та віддалених метастазів у хворих, до плану лікування яких була включена регіонарна поліхіміотерапія, суттєво нижча у порівнянні з класичним варіантом лікування: при стадії Тis-Т2N0-N1 9,2%±3,1% і 7,3%±3,5%, при Т3N0-N1 відповідно 17,2%±7,0% і 14,3%±9,4%.