Рондяк Леся Михайлівна. Організаційно-методичні умови превентивного виховання учнів початкових класів

Краткое описание

Рондяк Леся Михайлівна. Організаційно-методичні умови превентивного виховання учнів початкових класів. : Дис... канд. наук: 13.00.07 2009

Рондяк Л. М. Організаційно-методичні умови превентивного виховання учнів початкових класів. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 теорія і методика виховання. Інститут проблем виховання АПН України, Київ, 2009.
Дисертація присвячена актуальній проблемі превентивного виховання учнів початкових класів. Розроблено й експериментально перевірено сукупність організаційно-методичних умов, зокрема змісту, форм і методів, що підвищують ефективність превентивного виховання учнів молодшого шкільного віку; розроблено структурно-функціональну модель превентивного виховання; критерії, показники й рівні сформованості життєвої компетентності молодших школярів як очікуваного результату превентивного виховання учнів цієї вікової групи.
Доведено, що ефективність процесу превентивного виховання учнів початкових класів в контексті їхньої життєвої компетентності забезпечується удосконаленням його змісту, форм та методів, застосуванням інтерактивних технологій (здоров’язберігаючих, проектних, технологій організації учнівського самоврядування, превентивної виховної роботи в мікрогрупах постійного складу, колективної творчої справи); здійсненням системної підготовки вчителя (у тому числі майбутнього) до превентивного виховання учнів молодшого шкільного віку.

Вивчення філософської, психологічної, педагогічної, соціально-педагогічної літератури дало змогу уточнити зміст понять „життєва компетентність учня початкових класів і „превентивне виховання учнів початкової школи”; виявити соціально-економічні, психолого-педагогічні та медико-біологічні чинники детермінації відхилень у поведінці учнів молодшого шкільного віку.
Розроблену структурно-функціональну модель превентивного виховання учнів початкових класіву контексті їхньої життєвої компетенції розглядаємо у цілісній єдності її елементів: мети і завдань навчально-виховного процесу у початковій школі та позашкільній роботі з учнями; функцій, принципів, організаційно-методичних умов (відповідно розроблений зміст, форми, методи; застосування превентивних інтерактивних технологій; системна підготовка вчителів до превентивного виховання). Очікуваним результатом впровадження розробленої моделі визначили сформованістьжиттєвої компетентності учня початкових класів,яка, зокрема, проявляється у практичній сфері предметно-перетворювальної, фізично-оздоровчої, дозвіллєвої діяльності.
Встановлено, що основними структурними компонентами життєвої компетентності учня початкових класів є когнітивний, емоційно-вольовий, поведінковий. Розроблено критерії і показники сформованості життєвої компетентності учнів даної вікової групи: пізнавальний інтерес, здатність школяра до моральної поведінки в міжсуб’єктній сфері, здоровий спосіб життя, раціональна самоорганізація.

Відповідно до критеріїв та показників визначено рівні сформованості життєвої компетентності учнів початкових класів: високий, середній, низький. Здійснено аналіз причин низького рівня сформованості життєвої компетентності учнів.

Виявили організаційно-методичні умови ефективності превентивного виховання учнів початкових класів у контексті їхньої життєвої компетентності, а саме:

удосконалення змісту, форм і методів превентивного виховання учнів у контексті їхньої життєвої компетентності, здійснюваного у навчально-виховному процесі початкової школи й позашкільній роботі;
застосування інтерактивних технологій у превентивній роботі з молодшими школярами (здоров’язберігаючих, проектних, технологій організації самоврядування, превентивної виховної роботи в мікрогрупах постійного складу, колективної творчої справи);
здійснення системної підготовки вчителя (у тому числі майбутнього) до превентивного виховання учнів початкових класів.
У результаті реалізації програми дослідження в експериментальних групах відбулися суттєві позитивні зміни у рівнях сформованості життєвої компетентності учнів початкових класів: на заключному етапі експерименту низький рівень сформованості життєвої компетентності учнів ЕГ зменшився з 34,8 до 13,8%; середній рівень виявили 58 проти 50,3% на констатувальному етапі; високий рівень сформованості досліджуваної якості підвищився з 15,0 до 28,2%.
Експериментальна апробація структурно-функціональної моделі процесу превентивного виховання учнів початкових класів засвідчила ефективність розробленого змісту, запропонованих форм, методів, інтерактивних технологій превентивної роботи з учнями у навчально-виховному процесі загальноосвітнього навчального закладу та позашкільній роботі.

Розроблено й апробовано програми курсу „Я сам будую своє життя” (для учнів 24-х класів), спецкурсу „Основи превентивного виховання молодших школярів” (для вчителів початкових класів і студентів педагогічних ВНЗ ІІІ рівнів акредитації), програми роботи з батьками з попередження і корекції негативних проявів у поведінці дітей молодшого шкільного віку та навчально-методичні посібники з превентивного виховання учнів початкових класів.

Завершена дисертаційна робота не вичерпує розгляд складної, багатоаспектної проблеми превентивного виховання учнів початкових класів. Актуальними залишаються проведення досліджень процесу превентивного виховання на окремих мікроетапах розвитку молодших школярів (12-х і 34-х класів); спеціальних досліджень з проблеми фахової готовності вчителя до превентивної виховання учнів різних вікових груп; пошуку форм і методів попередження негативних впливів сімейного середовища на дитину.