РОЗШАРОВУЮЧА АНЕВРИЗМА ГРУДНОГО ВІДДІЛУ АОРТИ: ДІАГНОСТИКА, ПОКАЗАННЯ ДО ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ТА ОЦІНКА ЙОГО РЕЗУЛЬТАТІВ НА ПІДСТАВІ КОМПЛЕКСНОЇ ЕХОКАРДІОГРАФІЇ

Краткое описание

Національний інститут серцево-судинної хірургії
ім. М.М. Амосова АМН України

На правах рукопису

МАЗУР Олександра Анатоліївна

УДК: 616.132 007.64 073.7 089.168

РОЗШАРОВУЮЧА АНЕВРИЗМА ГРУДНОГО ВІДДІЛУ АОРТИ: ДІАГНОСТИКА, ПОКАЗАННЯ ДО ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ТА ОЦІНКА ЙОГО РЕЗУЛЬТАТІВ НА ПІДСТАВІ КОМПЛЕКСНОЇ ЕХОКАРДІОГРАФІЇ

Спеціальність: 14. 01. 04 серцево-судинна хірургія.

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Науковий керівник:
КНИШОВ Геннадій Васильович
академік НАН та АМН України,
доктор медичних наук, професор

Київ 2007

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ І СКОРОЧЕНЬ.............................

4

ВСТУП..........................................................................................................

5

РОЗДІЛ 1
ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ..............................................................................

12

1.1. Визначення, класифікація, етіологія, патогенез, розповсюдженість і природний перебіг розшаровуючої аневризми грудного відділу аорти............................................................................

12

1.2. Сучасні інструментальні методи діагностики захворювань грудної аорти............................................................................................

18

1.3. Місце ЕхоКГ у діагностиці розшаровуючої аневризми грудного відділу аорти............................................................................

23

1.3.1. Трансторакальна ЕхоКГ ...........................................................

23

1.3.2. Черезстравохідна ЕхоКГ...........................................................

25

1.4. Методи хірургічного лікування розшаровуючої аневризми грудного відділу аорти............................................................................

36

РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХВОРИХ
ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ........................................................

40

2.1. Загальна характеристика обстежених хворих...............................

40

2.2. Методика дослідження та принципи аналізу
отриманих даних......................................................................................

45

РОЗДІЛ 3
ДІАГНОСТИКА РОЗШАРОВУЮЧОЇ АНЕВРИЗМИ ГРУДНОГО ВІДДІЛУ АОРТИ НА ПІДСТАВІ
КОМПЛЕКСНОЇ ЕХОКАРДІОГРАФІЇ................................................

63

3.1. Етапність ЕхоКГ діагностики РАА та варіанти анатомії ураження...................................................................................................

63

3.1.1. Можливості трансторакальної ЕхоКГ у хворих із розшаровуючою аневризмою грудного відділу аорти.....................

63

3.1.2. Додаткові можливості черезстравохідної ЕхоКГ у хворих із розшаруванням.................................................................................

72

3.1.3. Діагностичні труднощі при інтерпретуванні ЕхоКГ досліджень у хворих із розшаровуючою аневризмою грудного відділу аорти.........................................................................................

81

3.2. Співставлення даних ЕхоКГ та інвазійних методів діагностики розшарування аорти.................................................................................

83

3.3. Дослідження порушень гемодинаміки великого кола кровообігу при різних типах розшарування аорти...............................

87

3.4. Дослідження ступеня ураження аортального клапану при різних типах розшарування аорти..........................................................

95

РОЗДІЛ 4
ОЦІНКА БЕЗПОСЕРЕДНІХ РЕЗУЛЬТАТІВ РЕКОНСТРУКТИВНИХ ОПЕРАЦІЙ НА АОРТІ
ЗА ДАНИМИ ЕХОКГ................................................................................

104

4.1. Функція АК, протезу АК та парапротезного простору.................

104

4.2. Зміни стану аорти поза зоною реконструкції................................

109

ЗАКЛЮЧЕННЯ............................................................................................

116

ВИСНОВКИ.................................................................................................

131

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.............................................

134

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ І СКОРОЧЕНЬ

АК

аортальний клапан

АО

аорта

АГ

аортографія

АН

аортальна недостатність

АТ

артеріальний тиск

ГЛШ

гіпертрофія лівого шлуночка

ГСТ

градієнт систолічного тиску

ДЕхоКГ

доплерехокардіографія

ЕхоКГ

ехокардіографія

ЗС

задня стінка лівого шлуночка

ІММ

індекс маси міокарду

КДІ

індекс кінцево-діастолічного об’єму лівого шлуночка

КДК

кольорове доплерівське картування

КДР

кінцево-діастолічний розмір лівого шлуночка

КДО

кінцево-діастолічний об’єм лівого шлуночка

КСО

кіцево-систолічний об’єм лівого шлуночка

КСІ

індекс кінцево-систолічного об’єму лівого шлуночка

КСР

кіцево-систолічний розмір лівого шлуночка

КТ

комп’ютерна томографія

ЛП

ліве передсердя

ЛШ

лівий шлуночок

МШП

міжшлуночкова перетинка

ММ

маса міокарду

НІССХ

Національний Інститут серцево-судинної хірургії

ПАК

протез аортального клапана

РАА

розшаровуюча аневризма грудної аорти

СІ

серцевий індекс

ТТЕхоКГ

трансторакальна ехокардіографія

УІ

індекс ударного об’єму лівого шлуночка

УО

ударний об’єм лівого шлуночка

ФВ

фракція викиду

ФКГ

фонокардіографія

ХОС

хвилинний об’єм серця

ЧСЕхоКГ

черезстравохідна ехокардіографія

ЯМРТ

ядерно-магнітно-резонансна томографія

ВСТУП

Актуальність теми. Розшаровуюча аневризма грудного відділу аорти (РАА) є одним з найбільш тяжких та частих захворювань аорти (АО). У великій серії патолого-анатомічних досліджень частота розшарування аорти коливалась від 1 випадку на 100 до 1 випадку на 500-600 та у середньому складала 1 випадок на 363 аутопсії [84]. Розповсюдженість РАА серед населення складає від 5 до 30 випадків на мільйон населення на рік за даними різних дослідників [28, 57, 79, 138]. Якщо екстраполювати ці дані на Україну, то 250-500 пацієнтів із розшаруванням грудної АО потребує невідкладної висококваліфікованої допомоги щорічно.
Актуальність проблеми полягає у розповсюдженості факторів ризику, що сприяють розшаруванню АО серед широкого загалу населення, переважно атеросклерозу, артеріальної гіпертензії. Поряд з суто організаційними та технічними труднощами хірургічного лікування однією з найбільш значущих причин смерті пацієнтів з РАА є несвоєчасна, запізніла, іноді вже патологоанатомічна діагностика. Симптоматика РАА подібна до проявів інших гострих захворювань серця, легенів, головного мозку, органів черевної порожнини або порушень кровопостачання нижніх кінцівок. За даними літератури 38% пацієнтів з розшаруванням АО не був спочатку поставлений правильний діагноз, а 28% пацієнтів діагноз був поставлений після смерті [28, 79, 138].
Перебіг РАА супроводжує висока смертність, так 50% хворих гине у термін до 2 діб, 70% пацієнтів гинуть впродовж перших двох тижнів, а 90% протягом 2-3 місяців [19, 94]. Найбільш критичним моментом є період гострого розшарування, який може призвести до розповсюдження розшарування на всю ділянку АО від коронарних судин до клубових артерій, або зовнішнього розриву АО з витоком крові у порожнину перикарду, плевральну порожнину. Клінічна ситуація змінюється щохвилини, тому діагностичні заходи повинні проводитися якнайшвидше. При цьому має зберігатися висока достовірність та інформативність методу. Важкий стан пацієнтів інколи не дає змоги отримати необхідну для діагностики клінічну та інструментальну інформацію, робить неможливим транспортування хворих з РАА до високоспеціалізованих діагностичних та хірургічних закладів.
Своєчасне хірургічне лікування РАА значно знижує смертність серед хворих, яка після операції з реконструкції висхідної аорти не перевищує 20% [118]. Традиційними методами діагностики, які використовувались у нашій клініці при цьому захворюванні, були ангіокардіографія та трансторакальна ехокардіографія (ТТЕхоКГ). Але адекватно, швидко та безпечно виявити ознаки розшарування, визначити його розповсюдженість, оцінити стан аортального клапану (АК), ступінь ураження стулок, функціональний стан лівого шлуночка (ЛШ) лише за допомогою цих методів замало. Ангіокардіографія, яка рутинно застосовується, не є «золотим стандартом» діагностики РАА. Також обмежене використання ангіокардіографії як методу контролю у післяопераційному періоді спостереження.
На перший план виходить необхідність застосування такого комплексу методів термінової діагностики, який би, окрім високої достовірності, відповідав наступним вимогам, а саме: невелика тривалість дослідження, помірна вартість, мобільність устаткування, безпечність у використанні для пацієнта та можливість зберігати отриману інформацію.
Сучасна ехокардіографія (ЕхоКГ) є високоінформативним комплексним методом ультразвукової діагностики патології АО, вроджених та набутих вад серця, яка відповідає вищезазначеним вимогам
В останні роки широкого розповсюдження поряд із застосуванням трансторакального доступу набув метод черезстравохідної ехокардіографії (ЧСЕхоКГ) в діагностиці РАА [21, 79, 118, 140, 141, 156], проте у вітчизняній літературі зустрічаються лише поодинокі дослідження [7]. Недостатньо висвітлені дані про функціонування істинного та фальшивого каналу АО, особливості розвитку розшарування в залежності від місця початку та розповсюдження розшарування, не вивчений вплив сполучення між обома каналами на пульсуючий потік крові в фальшивому каналі, швидкість розвитку тромбів у каналах АО.
Залишається не вирішеною проблема аналізу динаміки ехокрадіографічних показників у хворих, що перенесли операцію з приводу реконструкції грудного відділу АО.
Таким чином, можливості методу комплексної ЕхоКГ із застосуванням трансторакального та черезстравохідного доступів в діагностиці РАА є недостатньо вивченою проблемою, а її вирішення є актуальним як з наукової, так і практичної точки зору для охорони здоров’я.
Об’єкт дослідження 102 хворих із розшаровуючою аневризмою грудного відділу аорти.
Предмет дослідження клінічні ознаки, дані інтраопераційної ревізії, секційного матеріалу, результати інструментальних досліджень серця і судинних структур до та після проведення хірургічного лікування.
Методи дослідження комплексна ехокардіографія, що включала одно- та двомірну ехокардіографію, безперервно-хвильову та імпульсну доплерехокардіографію, кольорове допплерівське картування за допомогою трансторакальної та черезстравохідної ехокардіографії. У роботі були використані загально клінічні методи дослідження, електрокардіографія (ЕКГ), фонокардіографія (ФКГ), а також проводилася катетеризація порожнин серця з ангіокардіографією.
Мета дослідження. Метою роботи є удосконалення та прискорення діагностики розшаровуючої аневризми грудного відділу АО для вибору оптимального методу та об’єму операції та подальша оцінка її ефективності на підставі комплексної ЕхоКГ.
Завдання дослідження.
1. Дослідити структурні зміни та особливості функціонування всіх відділів грудної аорти, аортального клапану та лівого шлуночка у хворих з РАА залежно від типу розшарування та характеру його перебігу.
2. Дослідити функцію істинного та фальшивого каналів при розшаруванні грудної аорти.
3. Визначити інформативність даних ЕхоКГ в діагностиці розшаровуючих аневризм грудної аорти у співставленні з результатами інвазивних методів дослідження та операційними знахідками.
4. Визначити діагностичні ознаки розриву грудної аорти та оцінити їх інформативність.
5. Дослідити безпосередні результати реконструктивних операцій на аорті за даними ЕхоКГ.
6. Розробити протокол ЕхоКГ дослідження у хворих з розшаруванням аорти в доопераційному та ранньому післяопераційному періодах
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами Дисертаційна робота виконана у відповідності з планом науково-дослідних робіт Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова АМН України і є фрагментом комплексної теми «Вдосконалення хірургічного лікування аневризм висхідної аорти з аортальною недостатністю на підставі оцінки клапанозберігаючих операцій та протезування аортального клапана» (шифр ГК.02.01.96, № державної реєстрації 0102U002402, керівник д.м.н., професор Сітар Л.Л.), строки виконання 2002 2004 рр. Автор дисертації був співвиконавцем цієї теми.
Наукова новизна одержаних результатів. В результаті комплексного ЕхоКГ дослідження отримані нові дані про стан структур серця і ділянок аорти та зміни центральної та внутрішньосерцевої геодинаміки при РАА залежно від типу та перебігу розшарування, що дозволило поглибити уявлення про патогенез РАА.
Вперше продемонстрована залежність розповсюдження розшарування, ступеня розширення фіброзного кільця АК та аортальної недостатності від локалізації первинного розриву інтими.
Вперше визначені варіанти ремоделювання лівого шлуночка при РАА залежно від типу розшарування. Продемонстровано, що для РАА з проксимальним ураженням характерним є перевантаження ЛШ об’ємом та його дилятація, переважно за рахунок супутньої аортальної недостатності; в той час як при дистальному ураженні домінує перевантаження опором із збереженням розмірів та гіпертрофією стінок.
Вперше визначені порушення гемодинаміки в істинному та фальшивому каналах аорти при РАА та вплив на їх функціонування фенестрації інтими під час хірургічного втручання.
Доведено високу інформативність комплексної ЕхоКГ у виявленні РАА у порівнянні з даними рентгенконтрастної аортографії, інтраопераційної ревізії та секційного матеріалу, що дозволяє проводити достовірну діагностику захворювання з обмеженим застосуванням інвазивних досліджень.
Практичне значення результатів дослідження. Дисертаційна робота є першим вітчизняним дослідженням, в якому представлений комплекс заходів з удосконалення діагностики і хірургічного лікування РАА, що базується на застосуванні ультразвукового дослідження із використанням трансторакального та черезстравохідного доступів. Перевага даного методу полягає в його точності у порівнянні з агресивними методами, малоінвазивності та можливості багаторазового повторення.
Внаслідок проведених досліджень у роботі розв’язана одна з серйозних задач кардіології та кардіохірургії з’ясування ролі анатомічних параметрів серця та грудного відділу аорти у хворих з РАА при визначенні критеріїв відбору на операцію. Отримані дані дозволяють застосувати диференційний підхід до вибору тактики хірургічного лікування, визначення термінів та етапності корекції.
У роботі представлена програма ехокардіографічного дослідження у хворих з різними типами РАА з указанням критеріїв, що необхідні для визначення плану хірургічної корекції, а також для подальшого диспансерного контролю після корекції РАА.
У післяопераційному періоді для контролю ефективності оперативного втручання показане застосування методу комплексної ЕхоКГ для оцінки функції власного аортального клапана або штучного протезу у аортальній позиції, шунта між парапротезним простором та правим передсердям, стану аорти поза зоною реконструкції.
Аналіз достатньо великого клінічного матеріалу дозволив виробити оптимальний підхід при діагностиці розшаровуючої аневризми грудного відділу аорти та на основі вивчення безпосередніх результатів хірургічного лікування розшарувань аорти провести оцінку ефективності різних видів операцій при різних типах уражень.
Розроблена програма ехокардіографічного дослідження при РАА до та після її корекції може бути впроваджена у практичну охорону здоров’я і бути використана не тільки у спеціалізованих кардіохірургічних центрах, а також у кардіологічних відділеннях та відділеннях функціональної діагностики.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана безпосередньо автором. Здобувачем проведений літературний і патентно-інформаційний пошук, на основі чого були визначені напрями дослідження. Автор самостійно зібрав клінічний матеріал і провів його аналіз. Дисертант брав безпосередню участь в до- та післяопераційному обстеженні більшості пацієнтів. Здобувачем проведений аналіз всіх отриманих результатів, їх статистична обробка і інтерпретація.
Автор дисертаційного дослідження був ініціатором створення алгоритму обстеження хворих з підозрою на РАА.
У наукових публікаціях, підготовлених в співавторстві, дисертантом проведений аналіз архівного матеріалу, його статистична обробка і підготовка робіт до друку. Разом із співавторами брав участь в обґрунтуванні вибору методик ЕхоКГ, аналізі і інтерпретації отриманих результатів.
Результати досліджень співавторів по публікаціях в дисертаційній роботі не використовувались.
Апробація роботи. Результати досліджень були оприлюднені на XI та XII науковій конференції Асоціації серцево-судинних хірургів України (Київ, 2003, 2004), Х Всеросійському з’їзді Наукового центру серцево-судинної хірургії РАМН ім. О.М.Бакулєва (Москва, 2004).
Матеріали дисертації апробовані на об’єднаному засіданні відділень та лабораторій інституту серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова АМН України та кафедри серцево-судинної хірургії Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика, яке відбулося 16.02.2007 р.
Публікації. Основні положення дисертації повністю відображені у 7 наукових працях, серед яких 5 статті, що були опубліковані у спеціалізованих виданнях, які рекомендовані ВАК України та 2 у матеріалах науково-практичних конференцій кардіологів та кардіохірургів України, Росії.
Структура та об’єм дисертації. Дисертація є рукописом і викладена на 150 сторінках машинописного тексту. Складається з вступу, 4 розділів, заключення, висновків, списку використаних джерел літератури, який містить 164 найменування, 16 на кирилиці, 148 на латиниці. Робота ілюстрована 23 рисунками, документована 32 таблицями.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації міститься теоретичне узагальнення та запропоноване нове вирішення наукового завдання, яке полягає в удосконаленні та прискоренні діагностики, виборі оптимального методу та об’єму операції, оцінці ефективності результатів хірургічного втручання у хворих з розшаровуючою аневризмою грудного відділу аорти на підставі комплексної ЕхоКГ.
1.Комплексна ЕхоКГ забезпечує точну діагностику різних форм РАА. Чутливість трансторакального методу ЕхоКГ при проксимальному типі розшарування складає 72,9%, про дистальному 42,8%. Відповідно чутливість черезстравохідного методу складає 95,8% при проксимальному та 100% при дистальному розшаруванні, що не поступається інвазивним дослідженням.
2.Першим етапом у діагностиці розшаровуючої аневризми грудного відділу аорти є ТТЕхоКГ, при проведенні якої визначають наявність аневризматично зміненої ділянки аорти з ознаками розшарування, та виявлення рідини у порожнині перікарду та плевральних порожнинах. У випадках виявлення розшарування ІІ та ІІІ типу та у сумнівних випадках показане проведення ЧСЕхоКГ. При підозрі на залучення у патологічний процес гілок аорти (коронарних, брахіоцефальних, ниркових) показано проведення ангіокардіографії.
3.Максимальна розповсюдженість розшарування, найбільше розширення фіброзного кільця АК та синусів Вальсальви, висока ступінь аортальної недостатності спостерігається при локалізації первинного розриву інтими не більше за 40 мм від АК.
4.Для РАА з проксимальним ураженням характерне перевантаження ЛШ об’ємом, переважно за рахунок супутньої аортальної недостатності. Тоді як для РАА з дистальним ураженням характерний синдром систолічного перевантаження ЛШ, коли спостерігається збереження його розмірів та гіпертрофія стінок. Достовірної різниці у показниках гемодинаміки між гострим та хронічним перебігом не має.
5.Для перебігу РАА, переважно для проксимального розшарування, характерна супутня аортальна недостатність. Клінічне значення має аортальна недостатність >2+, яка виявляється у 56,8% випадків проксимального та у 7,7% дистального розшарування. Перебіг РАА у хворих з синдромом Марфана обов’язково супроводжується аортальною недостатністю переважно значного ступеня.
6.Наявність рідини у перикарді є характерною ознакою розриву аорти, який відбувається у 18,4% хворих з РАА, переважно при гострому проксимальном розшаруванні. Розриви аорти при дистальному розшаруванні спостерігаються у 7,7% випадків і маніфестуються крововиливом у плевральні порожнини.
7.На некоригованих ділянках аорти залишаються функціонувати фальшивий та істинний канали у пропорціях, які існували до операції. При розповсюдженні розшарування нижче ниркових артерій доцільним є виконання фенестрації інтими у дистальній частині анастомозу для збереження кровоплину по ниркових артеріях, що відходять від різних каналів. Збереження активного кровоплину по фальшивому каналу зменшує розмір істинного каналу. При реконструкції аорти без фенестрації інтими фальшивий канал тромбується вже на 7 добу після операції.
8.При супракоронарному протезуванні із збереженням власного АК зникає АН (29,4%) або зменшується її ступінь (58,8%) у хворих на РАА, що обґрунтовує доцільність таких операцій. У випадках заміщення АК протезом порушень функції останнього не виявлено.
9.Хірургічна корекція РАА не супроводжується змінами об’ємів ЛШ та ступеню його гіпертрофії в ранньому післяопераційному періоді.
10.У 89,8% прооперованих хворих функціонування парапротезного простору за даними КДК припиняється впродовж 7 діб, решта пацієнтів потребує подальшого динамічного ЕхоКГ спостереження.
11.Застосування розробленого нами протоколу проведення ультразвукових досліджень серця дозволяє оцінити всі внутрішньо- та навколосерцеві структури та стан аорти на різних ділянках на до- та післяопераційному етапах, що дозволяє вчасно виявити розвиток ускладнень та прийняти адекватні медикаментозні та хірургічні заходи.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Беленков Ю.Н., Терновой С.К., Синицын В.Е. Магнитно-резонансная томография сердца и сосудов. М.: ВИДАР, 1997. С. 111-117.
2. Белов Ю.В. Руководство по сосудистой хирургии с атласом оперативной техники. М. ДеНово. 447 с.
3. Бобров В.О., Стаднюк Л.А., Крижанівський В.О. Ехокардіографія. К. Здоров’я. 1997. 152 с.
4. Бураковский В.И., Бокерия Л.А. (ред.). Сердечно-сосудистая хирургия. М. 1989. 750 с.
5. Зарецкий В.В., Бобков В.В., Ольбинская Л.И. Клиническая эхокардиография. М.: Медицина, 1979. 248 c.
6. Иваницкий А.В., Бабичев А.В., Литвинов А.П. Лучевая диагностика расслаивающей аневризмы аорты // Кл. медицина. 1989. №3. С. 62-66.
7. Коваленко В.Н., Коношевич С.Н. Клиническая чрезпищеводная эхокардиография. Запорожье. 2003. 178 с.
8. Корнеев Н.В., Асеева И.А. Ультразвуковая диагностика заболеваний аорты. В кн.:Ультразвуковая диагностика (практическое руководство) под ред. Митькова В.В. М.: Видар, 1999. С. 38-55.
9. Митьков В.В., Сандриков В.А. Клиническое руководство о ультравуковой диагностике в семи томах. М.: Видар, 1998. Т.5. 360 с.
10. Ситар Л.Л., Кнышов Г.В., Кравченко И.Н., Антощенко А.А., Литвиненко В.А., Бендет Я.А., Атаманюк М.Ю. Хирургческое лечение аневризмы дуги аорты // Клінічна хірургія. 2002. № 7. С. 8-10.
11. Ситар Л.Л., Кравченко И.Н. Клапаносохраняющие операции при хирургическом лечении острого расслоения аорты типа А // Вестник неотложной и восстановительной медицины. 2002. Т. 3, №1. С. 20-22.
12. Ситар Л.Л., Кравченко И.Н., Захарова В.Л., Антощенко А.О., Атаманюк М.Ю. Хірургічне лікування аневризм висхідної аорти та аортальної недостатності при синдромі Марфана.// Український медичний альманах. 2002. Т. 5, № 1. С. 196-199.
13. Ситар Л.Л., Кравченко И.Н., Попов В.В., Паничкин Ю.В. Выбор тактики хирургического лечения расслаивающих аневризм восходящей аорты // Серцево-судинна хірургія. 2000. №8. С. 232-235.
14. Терновой С.К., Синицын В.Е. Спиральная компьютерная и электронно-лучевая ангиография. М.: ВИДАР, 1998. С. 42-48.
15. Фейгенбаум Х. Эхокардиография. М.: Видар. 1999. 512 с.
16. Шиллер Н., Осипов М.А. Клиническая эхокардиография. М.: Мир «Практика». 1993. 352 с.
17. Adachi H., Kyo S., Takamoto S. et al. Early diagnosis and surgical intervention of acute aortic dissection by transesophageal color flow mapping // Circulation. 1990. Vol.82. Supp.l4, IY. P. 19-23.
18. Allan P.L., Dubbins P.A., Pozniak M.A., McDicken W.N. Clinical Doppler Ultrasound. Harcount Publishers Limited London. 2000. 293 p.
19. Anagnostopoulos C.E., Prabhakar M.J., Kittle C.F. Aortic dissections and dissecting aneurysms // Am. J. Cardiol.- 1972. Vol.30. P. 263-273.
20. Appelbe A.F., Walker Jeoh. J.K., Bonitatibus A. et al. Clinical significance and origin of artifacts in transesophageal echocardiography of the thoracic aorta // J. Am. Coll. Cardiol. 1993. Vol. 21. P. 754-760.
21. Armstrong W.F., Bach D.S.,Carey L. et al. Spectrum of acute Aortic dissection of the ascending aorta: a transesophageal echocardiographic study // J.Am.Soc.Echocardiogr. 1996. Vol. 9. P.646-656.
22. Armstrong W.F., Bach D.S., Carey L.M. et al. Clinical and echocardiographic findings in patients with suspected acute aortic dissection // Am. Heart. J. 1998. Vol.136. P. 1051-1060.
23. Ballal R.S., Gatewood R.P., Nanda N.C. et al. Usefulness of transesophageal echocardiography in assessment of aortic graft dehiscence // Am. J. Cardiol. 1997. Vol.80. P. 372-378.
24. Ballal R.S., Nanda N.C., Gatewood R.P. et al. Usefulness of transesophageal echocardiography in assessment of aortic dissection // Circulation. 1991. Vol.84. P. 1903-1914.
25. Bansal R.S., Tajik A.J., Seward J.B. et al. Feasibility of detailed two-dimensional echocardiographic examination in adults: prospective study of 200 patients // Mayo Clin. Proc. 1980. Vol.55. P. 291-308.
26. Barbant S., Eisenberg M., Schiller N. Diagnostic value of imaging techniques for aortic dissection // Am. Heart. J. 1992. Vol.124(2). P. 541-543.
27. Bentall H., De Bono A. A technique for complete replacement of the ascending aorta // Thorax. 1968. Vol. 23. P. 338-339.
28. Bickerstaff L.K., Pairolero P.C., Hollier L.H. et al. Thoracic aortic aneurysms: a population-based study // Surgery. 1982. Vol.92. P. 1103-1108.
29. Blanchard D.G., Kimura B.J., Dittrich H.C. et al. Transesophageal echocardiography of the aorta // JAMA. 1994. Vol. 272. P. 546-551.
30. Borner N., Erbel R., Braun B. et al. Diagnosis of aortic dissection by transesophageal echocardiography // Am. J. Cardiol. 1984. Vol.54. P. 1157-1158.
31. Borst H.G., Heinemann M.K., Stone C.D. Surgical treatment of aortic dissection. Churchill Livingstone Inc. 1996. 357 p.
32. Borst H.G., Walterbusch G., Schaps D. Extensive aortic replacement using ‘elephant trunk’ prosthesis // Thorac. Cardiovasc. Surg. 1983. Vol. 31. P.37-40.
33. Bortone A.S., Schena S, D’Agostino D. et al. Immediate versus delayed endovascular treatment of post-traumatic aortic pseudoaneurysms and type B dissections: retrospective analysis and premises to the upcoming European trial // Circulation.- 2002. Vol. 106(suppl I). P. 234-240.
34. Brondley P., Stembridge V.A. Aneurysms of the aorta. A clinicopathologic study of 369 necropsy cases // Am. J. Pathol. 1956. Vol.32. P.67-73.
35. Buck T., Gorge G., Hunold P., Erbel R. Three-dimensional imaging in aortic disease by lighthouse transesophageal echocardiography using intravascular ultrasound catheters. Comparison to three-dimensional transesophageal echocardiography and three-dimensional intra-aortic ultrasound imaging // J. Am. Soc. Echocardiogr. 1998. Vol. 11. P.243-258.
36. Byard C.E., Perry G.J., Roitman D.I., Nanda N.C. Quintative assessment of aortic regurgitation by color Doppler // Circulation. 1985. Vol. 72. Suppl. III (abstr.). P. 146.
37. Chan K.L. Usefulness of transesophageal echocardiography in the diagnosis of conditions mimicking aortic dissection // Am. Heart. J. 1991. Vol.122. P. 495-504.
38. Chapman J.V., Sgalambro A. (Eds.) Basic concepts in doppler echocardiography. Martinus Nijhoff Publishers. Dordrecht. 1988. 245 p.
39. Ciobanu M., Abbasi A.S., Allen M., et al. Pulsed doppler echocardiography in the diagnosis and estimation of severity of aortic insufficiency // Am. J. Cardiol. 1982. Vol. 49. P. 339-343.
40. Conejo M.L., Vivancos D.R., de Mora M. et al. Transesophageal echocardiography follow-up of patients operated on using the Bono-Bentall technique in aneurysms or dissection of the ascensng aorta // Rev. Esp. Cardiol. 1998. Vol.51. P.302-306.
41. Cooke J.P., Kazmier F.J., Orszulak T.A. The penetrating aortic ulcer: pathologic manifestations, diagnosis, and management // Mayo Clin. Proc. 1988. Vol.63. P.718-725.
42. Crawford E.S. The diagnosis and management of aortic dissection // JAMA. 1990. Vol. 264. P.2537-2541.
43. Dake M., Kato N., Mitchell R.S. Endovascular stent-graft placement for the treatment of acute aortic dissection // N. Engl. J. Med. 1999. Vol. 340. P.1524-1531.
44. Daniel W.G., Erbel R., Kasper W. et al. Safety of transesophageal echocardiography: a multicenter survery of 10,419 examinations // Circulation. 1991. Vol.83. P. 817-821.
45. Dapunt O.E., Galla J.D., Sadeghi A.M. et al. The natural history of thoracic aortic aneurisms // J. Thorac. Cardiovasc. Surg. 1994. Vol.107. P.1323.
46. David T.E., Feindel C.M. An aortic valve-sparing operation for patients with aortic incompetence and aneurysm of the ascending aorta // J. Thorac. Cardiovasc. Surg. 1992. Vol. 103. P. 617-621. [discussion, P. 622].
47. David P., McPeak E.M., Vivas-Salas E. et al. Dissecting aneurism of aorta; review of 17 autopsied cases of acute dissecting aneurysm of aorta encountered at Massachusetts General Hospital from 937 through 1946 inclusive, 8 of which were correctly diagnosed ante mortem // Ann. Int. Med. 1947. Vol. 27. P.405.
48. De Bakey M.E., Henly W.S., Cooley D.A. et al. Surgical management of dissecting aneurysms of the aorta // Thorac. Cardiovasc. Surg. 1965. Vol.49. P.130148.
49. De Bakey M.E., McCallum C.H., Crawford E.S. et al. Dissection and dissecting aneurysms of the aorta: twenty-year follow up of five hundred twenty-seven patients treated surgically // Surgery. 1982 Vol. 92. P.1118-1134.
50. Demos T.C., Posniak H.V., Marsan R.E. CT of aortic dissection (review) // Semin. Roentgenol. 1989. Vol. 24. P.22-37.
51. Dent J., Kaul S. Utility of transesophageal echocardiography in the diagnosis of aortic conduit endocarditis in patients who have undergone the Carbol procedure // J. Am. Soc. Echocardiogr. 1992. Vol. 5. P. 434-436.
52. Devereux R.B., Alonso D.R., Lutas E.M. et al. Echocardiographic assessment of left ventricular hypertrophy: Comparison to necropsy findings // Am. J. Cardiol. 1986. Vol.57. P.450.
53. Dinsmore R.E.,Willerson J.J., Buckley M.J. Dissecting aneurysms of the aorta: aortographic features affecting prognosis // Radiology. 1972. Vol. 105. P.567-572.
54. Doerr W. Thoracic aortic aneurysms // Thorac. Cardiovasc. Surg. 1987. Vol.35. P. 111-121.
55. Downing S.W., Kouchoukos N.T. Ascending aortic aneurysm // In: Edmunds L.H. (ed.). Cardiac surgery in the adult. McGraw-Hill. 1995. P.1165-1195.
56. Eagle K., Quertemous T., Kritzer G. et al. Spectrum of conditions initially suggesting acute aortic dissection but with negative aortogram // Am. J. Cardiol. 1986. Vol. 57. P.322-3266.
57. Eisenberg M.J., Rice S.A., Paraschos A. et al. The clinical spectrum of patients with aneurysms of the ascending aorta // Am. Heart J. 1993. Vol.125. P.1380-1385.
58. Ellis P.R., Cooley D.A., DeBakey M.E. Clinical consideration and surgical treatment of annuloaortic ectasia // J. Thorac. Cardiovasc. Surg. 1961. Vol.42. P.363.
59. Erbel R. Role of transesophageal echocardiography in dissection of the aorta and evaluation of degenerative aortic disease // Cardiol. Clin. 1993. Vol. 11. P.461-473.
60. Erbel R., Borner N., Steller D. et al. Detection of aortic dissection by transesophageal echocardiography // Br. Heart J. 1987. Vol. 58. P. 45-51.
61. Erbel R., Daniel W., Visser C. et al. Echocardiography in diagnosis of aortic dissection // Lancet. 1989. Vol. 330. P.457-460.
62. Erbel R., Mohr-Kahaly S., Oelert H. et al. Diagnostic strategies in suspected aortic dissections: comparison of computed tomography, aortography, and transesophageal echocardiography // Am. J. Card. Imaging. 1990. Vol. 4. P.157-172.
63. Erbel R., Mohr-Kahaly S., Rennollet H. et al. Diagnosis of aortic dissection: the value of transesophageal echocardiography // Thorac. Cardiovasc. Surg. 1987. Vol. 35. P.126-133.
64. Erbel R., Oelert H., Meyer J. et al. Influence of medical and surgical therapy on aortic dissection evaluated by transesophageal echocardiography // Circulation. 1993. Vol. 87. P.1604-1615.
65. Ergin M.A., O’Connor J., Guinto R. et al. Experience with profound hypothermia and circulatory arrest in the treatment of aneurysms of the aortic arch: aortic arch replacement for acute aortic arch dissections // J. Thorac. Cardiovasc. Surg. 1982. Vol. 84. P. 649-655.
66. Esper R.J. Detection of the mild aortic regurgitation by range-rated pulsed doppler echocardiography // Am. J. Cardiol. 1982.-Vol. 50. P.1037.
67. Flaxman N. Dissecting aneurysm of aorta // Am. Heart J. 1942. Vol.24. P. 654.
68. Freeman W.K., Seward J.B., Khandheria B.K., Tajik A.J. (eds). Transesophageal echocardiography. Mayo Foundation. Rochester. 1994. 559 p.
69. Fruewald F.X.J.,Neuhold A., Fezoulidia J. et al. Cine MR in dissection of the thoracic aorta // Eur. J. Radiol. 1989. Vol. 9. P.37-41.
70. Geva T.,Sanders S.P., Diogenes M.S. et al. Two-dimensional and Doppler echocardiographic and pathologic characteristics of the infantile Marfan syndrome // Am. J. Cardiol. 1990. Vol.65. P.1230.
71. Godwin J.D. Conventional CT of the aorta // J. Thorac. Imaging. 1990. Vol.5. P.18-31.
72. Gore I. Pathogenesis of dissecting aneurysm of the aorta // Arch. Pathol. 1952. Vol. 53. P.142-153.
73. Gorge G., Erbel R. Intravascular ultrasound for monitoring percutaneous fenestration of a membrane from an aortic dissection // Dtsch. Med. Wochenschr. 1996. Vol. 121. P. 1598-1602.
74. Gott V.L., Greene P.S., Alejo D.E. et al. Replacement of the aortic root in patients with Marfan’s syndrome // N. Engl. J. Med. 1999. Vol. 340. P. 1307-1317.
75. Granato J.E., Dee P, Gibson R.S. Utility of two-dimensional echocardiography in suspected ascending aortic dissection // Am. J. Cardiol. 1985. Vol. 56. P.123-129.
76. Gueret P., Senechal C., Roudaut R. et al. Comparison of transesophageal and transthoracic echocardiography in acute aortic dissection. A multicenter prospective study // J. Am. Coll. Cardiol. 1991. Vol.17. P.264-269.
77. Guthaner D.F. The plain chest film in assessing aneurysms and dissecting hematomas of the thoracic aorta // In: Traveras J.N., Ferrucci J.T. (eds). Radiology Diagnosis-imaging-intervention. Philadelphia. JB Lippincott. 1994. Chapter 33. Р. 1-9.
78. Guthaner D.F., Miller DG. Digital subtraction angiography of aortic dissection // Am. J. Roentgenol. 1983. Vol. 141. P.157-161.
79. Hagan P.G., Nienaber C.A., Isselbacher E.M. et al. The International Registry of Acute Aortic Dissection (IRAD):new insights into an old disease // JAMA. 2000. Vol. 283. P.897-903.
80. Hatle L. Noninvasive assessment and differentiation of left ventricular outflow obstruction with doppler ultrasound // Circulation. 1981. Vol. 64. P. 381.
81. Heinemann M., Laas J., Jurmann M. et al. Surgery extended into the aortic arch in acute type A dissection: indications, techniques and results // Circulation. 1991. Vol. 84. P. 11125-11130.
82. Heinrich F. Aneurysma dissecans aortae // Med. Welt. 1970. Vol. 15. P. 650-662.
83. Hennessy T.G., Smith.D.,McCann H.A. et al. Thoracic aortic dissection or aneurysm: clinical presentation, diagnostic imaging and initial management in a tertiary referral center // Ir. J. Med. Sci1. 1996. Vol. 165. P.259-262.
84. Hirst A.E., Gore I. The etiology and pathology of aortic dissection. In: Doroghazi R.M., Slater E.E. (eds): Aortic Dissection // New York. MCGraw-Hill. 1983. P.420.
85. Hirst A.E. Jr., Johns V.J. Jr, Kime S.W. Jr. Dissecting aneurysms of the aorta: areview of 505cases // Medicine. 1958. Vol. 37. P.217-279.
86. Ince H., Nienaber C.A. The concept of interventional therapy in acute aortic syndrome // J. Card. Surg. 2002. Vol. 17. P.135-142.
87. Jadonic B., Wieser H.X. Ein-und zweidimentionale klinische echokardiographie. Urban & Schwarzenberg. Munchen-Vien-Baltimore. 1983. 458 p.
88. Kang D.H., Song J.K., Song M.G. et al. Clinical and echocardiographic outcomes of aortic intramural hemorrhage compared with acute aortic dissection // Am. J. Cardiol. 1998. Vol.81. P. 202-206.
89. Kasper W., Meinetz T., Kersting F. et al. Diagnosis of dissecting aortic aneurysm with suprasternal echocardiography // Am. J. Cardiol. 1978. Vol.42. P.291-294.
90. Kaufmann M., Gunter H.P., Sondergaard T. et al. Zur Atiologie, Klinic und Therapie des Aneurysma dissecans // Arch. Kreislaufforsch. 1971. Vol. 64. P.48-81.
91. Kazui T., Washiyama N., Muhammad B.A. et al. Extended total arch replacement for acute type A aortic dissection: experience with seventy patients // J. Thorac. Cadiovasc. Surg. 2000. Vol. 119. P.558-565.
92. Khan A.I., Nair K.C. Clinical, diagnostic, and management perspectives of aortic dissection // Chest. 2002 Vol. 122. P.311-328.
93. Khandheria B.K., Tajik A.J., Taylor C.L. et al. Aortic dissection: review of value and limitations of two-dimensional echocardiography in a six-year experience // J. Am. Soc. Echocardiogr. 1989. Vol. 2. P.17-24.
94. Knyshov G.V., Sytar L.L., Kravchenko I.M., Atamanyuk M.Y. To the question of the natural course of aneurysms of the ascending aorta // Birmingham Aortic Surgery Symposium. Symposium booklet. Birmingham (England). Nov. 1-2, 1996. P. 161.
95. Kouchoukos N.T., Karp R.B., Blackstone E.H. et al. Replacement of the ascending aorta and aortic valve with a composite graft: results in 86 patients // Ann. Surg. 1980. Vol. 192. P.403-413.
96. Kouchoukos N.T., Wareing T.H., Murphy S.F. et al. Sixteen-year experience with aortic root replacement: results in 172 operations // Ann. Surg. 1991. Vol. 214. P. 308-318, [discussion, pp. 318-320].
97. Kronik G., Slany J., Mosslacher H. Comparative value of eight M-mode echocardiographic formulas for determining left ventricular stroke volume. A correlative study with thermodilution and left ventricular single-plane cineangiography// Circulation. 1979. Vol. 60. P.1308.
98. Kuhl I., Fricke G. Cardiovasculare Manifestationsformen des Marfan Syndeoms // Klinische Wochenschrift. 1973. Vol.51. P. 1129-1142.
99. Lai D.T., Robbins R.C., Mitchell S.C. et al. Does profound hypothermic circulatory arrest improve survival in patients with acute type A aortic dissection? // Circulation. 2002. Vol.106(suppl I). P.218-228.
100. Levinson D.C., Edmeades D.T., Griffith G.C. Dissecting aneurysm of the aorta: Its clinical, electrocardiographic and laboratory features. A report of fifty-eight autopsied cases // Circulation. 1950. Vol.1(3). P.360-387.
101. Lima C.O., Sahn D.J., Valdes-Cruz L.M. et al. Prediction of the severity of the left ventricular outflow tract obstruction by quantitative two-dimensional echocardiographic doppler study// Circulation. 1983. Vol. 68. P.346.
102. Lindsay J.Jr. Coarctation of the aorta, bicuspid aortic valve and abnormal ascending aortic wall // Am. J. Cardiol. 1988. Vol. 61. P.182.
103. Lindsay J.Jr., Hurst J.W. Clinical features and prognosis in dissecting aneurysms of the aorta: a re-appraisal // Circulation. 1967. Vol.35. P.880-888.
104. Marsalese D.L., Moodie D.S., Vacante M. et al. Marfan’s syndrome: natural history and long-term follow-up of cardiovascular involvement // J Am. Coll. Card. 1989. Vol. 14. P.422.
105. McLean T.R., Olinger G.N., Thorsen M.K. Computed tomography in the evaluation of the aorta in patients sustaining blunt chest trauma // J. Trauma. 1991. Vol. 31. P. 254-256.
106. Miller D.C. Surgical management of aortic dissection: indication, perioperative management, and long-term results // In: Doroghazi R.M., Slater E.E., (eds): Aortic Dissection // New York. MCGraw-Hill. 1983. P.193-243.
107. Miller D.C., Mitchell R.C., Oyer P.E. et al. Independent determinants of operative mortality for patients with aortic dissections // Circulation. 1984. Vol.70. Suppl I. P. 153-164.
108. Mohr-Kahaly S., Erbel R., Kearney P. et al. Aortic intramural hemorrhage visualized by transesophageal echocardiography: findings and prognostic implications // J. Am. Coll. Cardiol. 1994. Vol. 23. P. 658-664.
109. Mohr-Kahaly S., Erbel R., Rennollet H. et al. Ambulatory follow-up of aortic dissection by transesophageal twodimensional and color coded Doppler echocardiography // Circulation. 1989. Vol. 80. P. 24-33.
110. Mugge A., Daniel W.G., Laas J. et al. False-negative diagnosis of proximal aortic dissection by computed tomography or angiography and possible explanations based on transesophageal echocardiography // Am. J. Cardiol. 1990. Vol.65. P.527-529.
111. Murdoch J.L., Walker B.A., Halpern B.L. et al. Life expectancy and cause of death in the Marfan Syndrome // N. Eng. J. Med. 1972. Vol. 286. P. 804.
112. Nanda N.C., Gramiak R. Two-dimensional echocardiograph­ic features of discrete subaortic stenosis (abstr) // Circulation. 1979. Vol.59 and 59 (suppl II): 26.
113. Nguyen B., Muller M., Kipfer B. et al. Different techniques of distal aortic repair in acute type A dissection: impact on late aortic morphology and reoperation // Eur. J. Cardiothorac. Surg. 1999. Vol. 15. P.496-500.
114. Nienaber C.A., Eagle K.A.. Aortic dissection: New Frontiers in Diagnosis and Management. Part I: From Etiology to Diagnostic Strategies // Circulation. 2003. Vol. 108. P.628-635.
115. Nienaber C.A., Eagle K.A. Aortic dissection: New Frontiers in Diagnosis and Management. Part IІ: Therapeutic management and follow-up // Circulation. 2003. Vol. 108. P.772-778.
116. Nienaber C.A., Fattori R., Lund G. et al. Nonsurgical reconstruction of thoracic aortic dissection by stent-graft placement // N. Engl. J. Med. 1999. Vol. 340. P.1539-1545.
117. Nienaber C.A., von-Kodolitsch Y. Diagnostic imaging of aortic diseases // Radiologe. 1997. Vol. 37. P. 402-409.
118. Nienaber C.A., von-Kodolitsch Y., Nicolas V. et al. The diagnosis of thoracic dissection by noninvasive imaging procedures // N. Engl. J. Med. 1993. Vol. 328. Р. 1-9.
119. O’Gara P.T., De Sanctis R.W. Acute aortic dissection and its variants: toward a common diagnostic and therapeutic approach // Circulation. 1995. Vol. 92. P.1376-1378.
120. Oliver T.B., Murchison J.T., Reid J.H. Spiral CT in acute non-cardiac chest pain // Clin. Radiol. 1999. Vol. 54. P.38-45.
121. Olsson C., Thelin S., Stеhle E. et al. Thoracic aortic aneurysm and dissection: increasing prevalence and improved outcomes reported in a nationwide population-based study of more than 14,000 cases from 1987 to 2002 // Circulation. 2006. Vol. 114(24). Р.2611-2618.
122. Perron A.D., Gibbs M. Thoracic aortic dissection secondary to crackcocaine ingestion // Am. J. Emerg. Med. 1997. Vol. 15. P.507-509.
123. Perry G.J., Helmcke F., Nanda N.C. et al. Evaluation of aortic insufficiency by Doppler flow mapping // J. Am. Coll. Cardiol. Vol.9. P. 952-959.
124. Petasnick JP. Radiologic evaluation of aortic dissection // Radiology. 1991. Vol. 180. P. 297-305.
125. Prokop M., Schafer C.M., Doehring W. et al. Spiral CT for three-dimensional imaging of complex vascular anatomy // Radiology. 1991. Vol. 181. P.293-297.
126. Pyerits R.E. The Marfan syndrome // In: Royce P.M., Steinman B. (eds.). Connective tissue and its heriatable disorders. New York. Wiley-Liss. 1993. 437 p.
127. Reich D.L. Echocardiographic assessment of aortic dissection // In: Oka Y., Konstadt S.N. (eds). Clinical transesophageal echocardiography: a problem-oriented approach. Lippincott Raven. New York. 1996. P. 101-111.
128. Roberts W.C., Aortic dissection: Anatomy, consequences, and causes // Am. Heart J. 1991. Vol.101. P.195-214.
129. Roudaut R.P., Marcaggi X.L., Deville C. et al. Value of transesophageal echocardiography combined with computed tomography for assessing repaired Type A aortic dissection // Am. J. Cardiol. 1992. Vol. 70. P. 1468-1476.
130. Saal A.K., Gross B.W., Franclin D.W., Pearlman A.S. Noninvasive detection of aortic insufficiency in patients with stenosis by pulsed doppler echocardiography // J. Am. Coll. Cardiol. 1985. Vol.5. P.176.
131. Sahn D.J., De Maria A, Kisslo J, Weyman A. The Committee on M-mode Standardization of American Society of Echocardiography. Recommendations Regarding quantitation in M-mode Echocardiography: Results of survey of echocardiographic measurements // Circulation. 1978. Vol. 58. P. 1072.
132. Seward J.B., Khandheria B.K., Oh J.K. et al. Transesophageal echocardiography: technique, anatomic correlations, implementation, and clinical applications // Mayo Clin. Proc. 1988. Vol.63. P. 649-680.
133. Seward J.B., Khandheria B.K., Oh J.K. et al. Critical appraisal of transesophageal echocardiography: Limitations, pitfalls, and complications // J. Am. Soc. Echocardiogr. 1992. Vol. 5. P. 288-305.
134. Schor J.S., Yerlioglu M.E., Galla J.D. et al. Selective management of acute type B aortic dissection: long-term follow-up // Ann. Thorac. Surg. 1996. Vol. 61. P. 339-1341.
135. Shiga T., Wajima Z., Apfel C.C. et al. Diagnostic accuracy of transesophageal echocardiography, helical computed tomography, and magnetic resonance imaging for suspected thoracic aortic dissection: systematic review and meta-analysis // Arch Intern Med. 2006. Vol.166(13). P.1350-1356.
136. Silverman N.H., Ports T.A., Snider A.R. et al. Determination of left ventricular volume in children: Echocardiographic and angiographic comparison // Circulation. 1980. Vol. 62. P.548.
137. Simon P, Owen A.N., Havel M. et al. Transesophageal echocardiography in the emergency surgical management of patients with aortic dissection // J. Thorac. Cardiovasc. Surg. 1992. Vol.103. Р.1113-1118.
138. Spittell P.C., Spittell J.A. Jr., Joyce J.W. et al. Clinical features and differential diagnosis of aortic dissection:experience with 236 cases (1980through1990) // Mayo Clin. Proc. 1993. Vol. 68. P.642-651.
139. Standford W., Rooholamini S.A., Galvin J.R. Ultrafast computed tomography in the diagnosis of aortic aneurysms and dissections // J. Thorac. Imaging. 1990. Vol. 5. P. 32-39.
140. Stone C.C., Borst H.G. Dissecting aortic aneurysm // In: Edmunds L.H. (ed). Cardiac Surgery in the adult. McGraw-Hill. 1995. P.1125-1164.
141. Sullivan P.R.,Wolfson A.B., Leckey R.D. et al. Diagnosis of acute thoracic aortic dissection in the emergency department // Am. J. Emerg. Med. 2000. Vol. 18. P.46-50.
142. Sutton M.St.J., P. Oldershaw. Textbook of Adult and Pediatric Echocardiography and Doppler. Blackwell Scientific Publications. 1989. P. 251-252.
143. Svensson L.G., Crawford E.S. Aortic dissection and aortic aneurysm surgery: clinical observations, experimental investigations, and statistical analyses. Part I // Curr. Probl. Surg. 1992. Vol. 29. P. 819-912.
144. Svensson L.G., Crawford E.S. Aortic dissection and aortic aneurysm surgery: clinical observations, experimental investigations, and statistical analyses. Part II // Curr Probl Surg. 1992. Vol. 29. P. 915-1057.
145. Svensson L.G., Crawford E.S. Cardiovascular an vascular disease of the aorta // W.B.Saunders. 1994. 460 p.
146. Svensson L.G., Crawford E.S., Coselli J.S. et. al. Impact of cardiovascular operation on survival in the Marfan patient // Circulation. 1989. Vol. 80. P.1233-1242.
147. Teichholz L.E., Kreulen I., Hermn M.V. et al. Problems in echocardiographic volume determinations: echocardiographic correlations // Circulation. 1972. Vol. 46. P.120.
148. Teichholz L.E., Kreulen I., Hermn M.V. et al. Problems in volume determinations: echocardiographic angiographic correlations in the presence or absence of asynergy // Am. J. Cardiol. 1976. Vol.37. P.7.
149. Trail T.A., Gibson D.G., Brown D.J. Study of left ventricular wall thickness and dimension changes using echocardiography // Br. Heart J. 1978. Vol.40. P.162.