РОЗСЛІДУВАННЯ ШАХРАЙСТВ, ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ ЗАЛУЧЕННЯМ КОШТІВ ГРОМАДЯН НА БУДІВНИЦТВО ЖИТЛА

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
На правах рукопису
ПОПОВА ІННА МИКОЛАЇВНА
УДК 343.98:343.721

РОЗСЛІДУВАННЯ ШАХРАЙСТВ, ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ ЗАЛУЧЕННЯМ КОШТІВ ГРОМАДЯН НА БУДІВНИЦТВО ЖИТЛА

12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика;
судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
юридичних наук

Науковий керівник
Чернявський Сергій Сергійович,
доктор юридичних наук,
старший науковий співробітник
Київ – 2011

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ.............................................................4
ВСТУП...................................................................................................................5
РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ТА КРИМІНАЛІСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ШАХРАЙСТВ, ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ ЗАЛУЧЕННЯМ КОШТІВ ГРОМАДЯН НА БУДІВНИЦТВО ЖИТЛА..................................................12
1.1. Поняття та класифікація шахрайств, пов’язаних із залученням
коштів громадян на будівництво житла………………….................................12
1.2. Способи вчинення шахрайств, пов’язаних із залученням коштів громадян на будівництво житла..........................................................................40
1.3. Зміст інших елементів криміналістичної характеристики шахрайств,
пов’язаних із залученням коштів громадян на будівництво житла………….59
Висновки до розділу 1.........................................................................................85
РОЗДІЛ 2. ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП РОЗСЛІДУВАННЯ ШАХРАЙСТВ, ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ ЗАЛУЧЕННЯМ КОШТІВ ГРОМАДЯН НА БУДІВНИЦТВО ЖИТЛА...........................................................................88
2.1. Особливості попередньої перевірки інформації про злочин
та порушення кримінальної справи про шахрайство, пов’язане
із залученням коштів громадян на будівництво житла……………………….88
2.2. Обставини, що підлягають доказуванню на початковому етапі розслідування шахрайств, пов’язаних із залученням коштів громадян
на будівництво житла………………………………………………………….101
2.3. Типові слідчі ситуації та програми дій слідчого на початковому
етапі розслідування шахрайств, пов’язаних із залученням коштів
громадян на будівництво житла........................................................................116
Висновки до розділу 2......................................................................................127
РОЗДІЛ 3. ПРОВЕДЕННЯ ОКРЕМИХ СЛІДЧИХ ДІЙ У СПРАВАХ ПРО ШАХРАЙСТВА, ПОВ’ЯЗАНІ ІЗ ЗАЛУЧЕННЯМ КОШТІВ ГРОМАДЯН НА БУДІВНИЦТВО ЖИТЛА................................................129
3.1. Особливості проведення обшуку, виїмки та огляду документів………………………………………………………………………129
3.2. Особливості допиту свідків, потерпілих та підозрюваних (обвинувачених)..................................................................................................147
3.3. Особливості призначення судових експертиз…………………………...159
Висновки до розділу 3.......................................................................................171
ВИСНОВКИ.......................................................................................................173
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ......................................................181
ДОДАТКИ...........................................................................................................206

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ГУ МВС Головне управління Міністерства внутрішніх справ
Держфінпослуг Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг
ДКЦПФР Державний комітет по цінним паперам і фондовому ринку
КК Кримінальний кодекс
КПК Кримінально-процесуальний кодекс
МВС Міністерство внутрішніх справ
ОРД Оперативно-розшукова діяльність
РУ Районне управління
США Сполучені Штати Америки
ТОВ Товариство з обмеженою відповідальністю
ФФБ Фонд фінансування будівництва
ФОН Фонд операцій з нерухомістю
ЦК Цивільний кодекс

ВСТУП
Актуальність теми. За Конституцією України кожному гарантується право на житло. Реалізація цього права передбачає можливість придбання житла у власність. Ринок житла є важливим чинником забезпечення соціальних потреб населення. Житлове будівництво протягом 2006–2010 рр. здійснювалося переважно за рахунок залучення коштів громадян (64,3 %). У країні зареєстровано 135 фінансових установ, що залучають кошти приватних інвесторів у будівництво (у цей період залучено понад 9,0 млрд грн, створено 436 фондів). Незважаючи на прийняття низки законодавчих актів регулятивного характеру, ринок фінансових послуг у цій галузі не є стабільним. За даними Генеральної прокуратури України, станом на 2010 р. на стадії незавершеного будівництва залишалося понад 5 тис. житлових будівель загальною площею 16,2 млн м2 (лише в м. Києві з 184 об’єктів, що будують 88 компаній, стосовно 60 – терміни завершення робіт та уведення новобудов в експлуатацію чітко не визначені).
Значна ринкова вартість об’єктів нерухомості, а також недостатній рівень правової освіченості громадян зумовили підвищену увагу злочинців до житла як об’єкта інвестування коштів. За останні десять років кількість виявлених шахрайств у сфері фінансування будівництва житла збільшилася майже втричі (2000–2003 рр. – 58 випадків; 2006–2010 рр. – 286). Кожний третій злочин завдає збитків в особливо великих розмірах (лише унаслідок діяльності групи компаній “Еліта-центр” 1,7 тис. сімей позбавлено коштів і житла, а злочинці заволоділи понад 50,0 млн дол. США). Соціальні наслідки для потерпілих є дуже відчутними, тому громадськість сприймає афери в будівельній сфері як ознаку корумпованості держави, свідчення неефективності її кримінально-правової охорони.
Підґрунтям дисертаційного дослідження стали праці вчених у галузі криміналістики, кримінального процесу та оперативно-розшукової діяльності, які розглядали питання розкриття та розслідування злочинів, зокрема В.П. Бахіна, Р.С. Бєлкіна, А.Ф. Волобуєва, В.І. Галагана, А.В. Іщенка, Н.С. Карпова, О.Н. Колесніченка, В.О. Коновалової, О.Є. Користіна, В.С. Кузьмічова, В.В. Лисенка, В.К. Лисиченка, Є.Д. Лук’янчикова, Г.А. Матусовського, Д.Й. Никифорчука, Ю.Ю. Орлова, В.Л. Ортинського, М.А. Погорецького, О.П. Снігерьова, С.М. Стахівського, М.П. Стрельбицького, В.В. Тіщенка, Л.Д. Удалової, П.В. Цимбала, С.С. Чернявського, В.Ю. Шепітька та ін.
Окремі питання розслідування шахрайств у сфері обігу житла та в інших галузях фінансових правовідносин розглядали у своїх працях В.О. Глушков, М.Дж. Комер, В.Д. Ларічев, А.В. Микитчик, О.Л. Мусієнко, Н.В. Павлова, Т.С. Пазинич, Ю.Б. Пінчук, О.В. Смаглюк, О.Ю. Татаров, О.В. Шаров. Водночас необхідність розв’язання низки невирішених наукових і практичних завдань, а також формулювання криміналістичних рекомендацій щодо розслідування шахрайств, пов’язаних із залученням коштів громадян на будівництво житла, визначає актуальність теми дисертації, що і обумовило її вибір.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження спрямоване на реалізацію Стратегії національної безпеки України, затвердженої Указом Президента України від 12 лютого 2007 р. № 105/2007, відповідає Концепції державної політики у сфері боротьби з організованою злочинністю, схваленій Указом Президента України від 21 жовтня 2011 р. № 1000/2011, ґрунтується на положеннях Концепції Державної програми профілактики правопорушень на період до 2015 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2010 р. № 1911-р. Дисертацію виконано відповідно до Пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010–2014 рр. (п. 113, додаток 6), затверджених наказом МВС України від 29 липня 2010 р. № 347. Тему дисертації схвалено відділенням кримінально-правових наук НАПрН України та зареєстровано в переліку тем дисертаційних досліджень з проблем держави і права (реєстр. № 1340, 2009 р.).
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розроблення науково обґрунтованих засад методики розслідування шахрайств, пов’язаних із залученням коштів громадян на будівництво житла.
Для досягнення зазначеної мети поставлено такі задачі:
– сформулювати поняття та здійснити класифікацію шахрайств, пов’язаних із залученням коштів громадян на будівництво житла;
– розкрити зміст елементів криміналістичної характеристики шахрайств, пов’язаних із залученням коштів громадян на будівництво житла;
– виокремити та деталізувати обставини, що підлягають доказуванню у справах цієї категорії;
– визначити особливості попередньої перевірки інформації про злочин та порушення кримінальної справи;
– запропонувати напрями розв’язання тактичних завдань у типових слідчих ситуаціях початкового етапу розслідування;
– визначити особливості проведення окремих слідчих дій;
– розкрити можливості судових експертиз.
Об’єкт дослідження – правовідносини, що виникають під час виявлення, розкриття та розслідування злочинів у сфері фінансування будівництва житла.
Предмет дослідження – розслідування шахрайств, пов’язаних із залученням коштів громадян на будівництво житла.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети в роботі використано загальнонаукові методи, зокрема: діалектичний – для узагальнення наукових підходів, розроблень і пропозицій учених, виявлення основних напрямів дослідження за темою дисертації (підрозділи 1.1, 1.2, 2.1); системно-структурний аналіз – при класифікації злочинів, визначенні структури криміналістичної характеристики цього виду злочинів, змісту її елементів та кореляційних зв’язків між ними (розділ 1); порівняльно-правовий – при дослідженні регулятивного та кримінально-процесуального законодавства в Україні та інших країнах (підрозділ 1.3); історично-правовий – при аналізі розвитку законодавства, а також наукових поглядів (підрозділи 1.1, 1.2, 2.1, 2.3); догматичний – при тлумаченні юридичних та економічних категорій, за його допомогою поглиблено й уточнено понятійний апарат (підрозділи 1.1, 1.2, 2.1, 2.2, 3.1, 3.3); статистичні методи (групування, зведення, аналіз кількісних показників) – для обґрунтування висновків за результатами узагальнення матеріалів кримінальних справ, даних опитування та статистичної звітності (розділи 1–3); конкретно-соціологічні методи – дали можливість вивчити думку експертів з різних питань дослідження (розділи 1–3).
Емпіричну базу дослідження становлять: систематизовані статистичні дані МВС України та Генеральної прокуратури України за 2007–2010 рр.; узагальнені результати вивчення 112 кримінальних справ про злочини у сфері фінансування будівництва житла; зведені дані опитувань 168 слідчих органів внутрішніх справ, 122 працівників оперативних підрозділів МВС України та 46 працівників органів прокуратури (у Вінницькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Івано-Франківській, Львівській, Одеській, Харківській, Херсонській областях, Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі); аналітичні матеріали, зібрані у територіальних підрозділах МВС України, органах прокуратури, Держфінпослуг, Національ¬ному банку України. При підготовці дисертації автор використовував власний досвід роботи у слідчих та оперативних підрозділах МВС України.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертація є одним з перших в Україні дослідженням комплексу проблем розслідування шахрайств, пов’язаних із залученням коштів громадян на будівництво житла. Автором сформульовано концептуально нові наукові положення та висновки, що в сукупності розв’язують конкретне наукове завдання і мають суттєве значення для подальшого розвитку криміналістики, зокрема:
вперше:
– сформульовано поняття “шахрайство, пов’язане із залученням коштів громадян на будівництво житла”, визначено його взаємозв’язок з близькими за змістом категоріями “шахрайство”, “фінансове шахрайство”, “злочини у сфері фінансування будівництва житла”, а також здійснено класифікацію шахрайств та інших споріднених злочинів за кримінально-правовими та криміналістичними ознаками;
– встановлено зміст елементів криміналістичної характеристики шахрайств, пов’язаних із залученням коштів громадян на будівництво житла, зокрема способу та обстановки вчинення злочинів, предмета злочинного посягання, особи злочинця та потерпілого, слідів та ознак злочинів, виявлено взаємозв’язок окремих елементів та їх значення для розслідування;
– виокремлено й деталізовано перелік обставин, що підлягають доказуванню у справах цієї категорії, з урахуванням даних про спосіб учинення злочину та інших елементів криміналістичної характеристики;
– визначено типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування шахрайств, пов’язаних із залученням коштів громадян на будівництво житла, запропоновано програми дій слідчого щодо розв’язання відповідних тактичних завдань;
– надано рекомендації щодо проведення окремих слідчих дій (обшуку, виїмки, огляду, допитів свідка, потерпілого, підозрюваного та обвинуваченого), а також призначення судових експертиз у справах цієї категорії;
удосконалено:
– характеристику способів учинення шахрайств у сфері діяльності небанківських фінансових установ;
– організаційні й тактичні основи діяльності оперативних підрозділів та слідчих на стадії порушення кримінальної справи про шахрайство;
– порядок роботи слідчого з документами, зокрема комп’ютерними носіями інформації;
– кримінально-правову характеристику злочинів у сфері фінансування будівництва житла, основні підходи до їх кваліфікації;
дістали подальшого розвитку:
– питання вжиття слідчим заходів стосовно усунення причин та умов, що сприяють учиненню злочинів у сфері фінансування будівництва житла;
– засади криміналістичної класифікації злочинів проти власності, у сфері господарської та службової діяльності;
– положення, що визначають використання слідчим спеціальних знань у галузі економіки, криміналістики та комп’ютерних технологій.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що дослідження ґрунтується на матеріалах слідчої діяльності, а його результати використано:
– у практичній діяльності з розкриття та розслідування злочинів у сфері фінансування будівництва житла (акт впровадження слідчого управління ГУ МВС України в м. Києві від 11 січня 2011 р.; лист Управління ДСБЕЗ ГУ МВС України в м. Києві від 21 січня 2011 р. № 1/438);
– у навчально-методичній і науковій роботі при підготовці навчального посібника “Криміналістична тактика і методика розслідування окремих видів злочинів”, підготовці лекцій і проведенні занять з курсу “Криміналістика” за відповідними темами, а також у рамках підвищення кваліфікації слідчих та оперативних працівників (акт впровадження Національної академії внутрішніх справ від 28 лютого 2011 р.).
Підготовлену за участю автора методику розслідування шахрайств у сфері фінансування будівництва житла зареєстровано Міністерством освіти і науки України (свідоцтво № 33801 від 21 червня 2010 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертація виконана самостійно. Усі сформульовані положення та висновки є результатом особистих досліджень автора. У методичних рекомендаціях “Розкриття та розслідування шахрайств у сфері фінансування будівництва житла”, підготовлених у співавторстві, автору належить 40,0 % змісту (підрозділи 4, 5). У статті “Зв’язок елементів криміналістичної характеристики шахрайств у сфері обігу житла”, написаній у співавторстві, автору належить 50,0 % змісту (питання зв’язків між елементами).
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження оприлюднено на засіданнях кафедри криміналістики Національної академії внутрішніх справ, на п’яти міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Актуальні питання реформування правової системи України” (м. Луцьк, 2009 р.), “Проблеми кримінального права, процесу та криміналістики” (м. Одеса, 2009 р.), “Взаємодія правоохоронних органів з муніципальними організаціями в питаннях профілактики правопорушень та злочинів” (м. Кам’янець-Подільський, 2009 р.), “Криміналістика у протидії злочинності” (м. Київ, 2009 р.), “Протидія злочинам, які вчиняються з використанням комп’ютерних мереж” (м. Севастополь, 2010 р.), а також на науково-практичних семінарах, що відбулися на базі Національної академії внутрішніх справ (м. Київ, 2008–2010 рр.).
Публікації. За результатами дослідження опубліковано 12 праць, серед яких чотири статті – у наукових фахових виданнях, розділ у навчальному посібнику, методичні рекомендації, авторське свідоцтво, а також п’ять статей (тез виступів) – в інших виданнях.

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. Шахрайство, пов’язане із залученням коштів громадян на будівництво житла, як складова фінансового шахрайства – це комплекс криміналістично однорідних технологій заволодіння майном (фінансовими ресурсами) громадян, які інвестують кошти у фінансування будівництва житла, що вчиняють шляхом обману та зловживання службовим становищем. Особливостями цих діянь, на відміну від “традиційного” шахрайства у сфері обігу житла, полягають у такому: використання злочинцями фінансових інструментів залучення коштів громадян у будівництво житла; на етапі підготовки до шахрайства винні особи використовують власний службовий статус або засоби доступу до керівництва фінансових установ, компаній-управителів коштів і забудовників; алгоритм злочинної поведінки (злочинні схеми) завжди приховані легальною фінансово-господарською діяльністю, що ускладнює своєчасне виявлення ознак злочинів як потерпілими, так і правоохоронними органами; у технологіях шахрайства поєднано різні (підпорядковані, супутні) злочини та правопорушення.
В основі класифікації шахрайств, пов’язаних із залученням коштів громадян на будівництво житла, доцільно визначити такі критерії розподілу:
– залежно від етапу правовідносин у сфері фінансування будівництва житла: шахрайства на етапі залучення коштів громадян (довірителів, інвес-торів) без наміру виконувати взяті зобов’язання щодо будівництва житла (53,6 % від кількості вивчених кримінальних справ); шахрайства, що вчиняються на етапі виконання взятих зобов’язань щодо будівництва житла (35,6 %); шахрайства, що вчиняються на етапі завершення будівництва та введення об’єкта будівництва в експлуатацію (10,7 %);
– залежно від суб’єкта шахрайства: шахрайства, що вчиняються представником компанії-управителя коштів (41,0 %); шахрайства, що вчиняються представником компанії-забудовника (19,6 %); шахрайства, що вчиняються представниками інших організацій або фізичними особами (посередниками), які діють під їх прикриттям (39,3 %).
– залежно від фінансово-правових механізмів інвестування коштів громадян у будівництво: шахрайство, пов’язане з діяльністю фондів фінансуван¬ня будівництва (87,5 %); шахрайство, пов’язане з діяльністю фондів операцій з нерухомістю (9,8 %); шахрайство, пов’язане з випуском забудовником цільових облігацій із зобов’язанням погашення житловою площею (2,7 %).
2. Значущими для розслідування шахрайств, пов’язаних із залученням коштів громадян на будівництво житла, є дані про спосіб та обстановку вчинення злочинів, предмет злочинного посягання, особу злочинця та потерпілого, сліди та ознаки злочинів.
З огляду на результати вивчення слідчої та судової практики діяльності органів внутрішніх справ та органів прокуратури за 2006–2009 рр., можна виокремити три головні класифікаційні групи способів заволодіння коштами громадян під час будівництва житла:
– шахрайство, пов’язане із залученням коштів довірителів (інвесторів), без наміру виконувати взяті зобов’язання щодо будівництва житла (61,9 % опитаних правоохоронців);
– заволдіння коштами інвесторів шляхом службових зловживань з боку представників компаній-управителів коштів та забудов¬ників (26,2 %);
– заволодіння коштами інвесторів або заподіяння ним майнової шкоди під час виконання взятих зобов’я¬зань щодо будівництва житла на етапі завершення будівництва та його здачі в експлуатацію (10,7 %).
За загальними ознаками, серед осіб, які беруть участь у вчиненні шахрайств, пов’язаних із залученням коштів громадян на будівництво житла, переважають чоловіки (78,0 %). Найбільшу кримі¬нальну активність стано¬вить вікова група від 30 до 49 років (80,0 %). Переважна більшість осіб (85,8 %), притягнутих до відповідальності, мали вищу освіту, а також значний досвід ведення бізнесу різного функціонального рівня. Шах-райства здебільшого вчиняли службові особи суб’єктів господарювання (керівники – 43,9 %; головні бухгалтери – 26,5 %). У 16,1 % випадків вони були співвлас¬никами інших (зокрема фіктивних) підприємств. Злочинні посягання у 29,5 % вчинено у складі групи. У 45,5 % випадків кількість учасників групи не перевищувала двох осіб (групи чисельністю три особи траплялись у 24,2 %; чотири особи – у 21,2 %; п’ять та більше осіб – у 9,0 %). Формування груп відбувалось на підставі формальних зв’язків (у 75,8 % випадків учасників групи пов’язували службові стосунки). За способами утворення групи формувалися: як добровільні об’єднання (63,6 %) або шляхом втягування в групу організатором (ініціатором) потрібних осіб з використанням службової залежності (36,4 %).
Дані про потерпілих розподілилися таким чином: 75,3 % потерпілих – чоловіки віком від 30 до 49 років, місцеві мешканці (80,6 %) та громадяни України (95,4 %). Більшість потерпілих мали постійні доходи середнього та високого рівня (91,3 %), проте на момент внесення коштів не мали власного житла (98,5 %). Про пропозицію шахраїв переважно дізнавалися з реклами в засобах масової інформації (70,1 %) або від інших потерпілих (18,9 %).
Перелік об’єктів, які зберігають інформацію про подію злочину у справах досліджуваної категорії, умовно складається з шести груп: документи (письмові, графічні, фото- кіно-, аудіо-, відео-, кіно-, електронні документи); предмети (печатки, штампи, зразки бланків, платіжні картки, обладнання для виготовлення засобів доступу до рахунків); приміщення й ділянки місцевості (житлові, складські, будівельні майданчики та ін.); товарно-матеріальні цінності (рухоме, нерухоме майно) та гроші (готівкові та безготівкові, у тому числі електронні банківські розрахунки); електронні носії інформації (системні блоки комп’ютерів, магнітні диски, лазерні диски тощо); пам’ять людей (ідеальні сліди).
Важливим у побудові криміналістичної характеристики шахрайств є встановлення кореляційних зв’язків: між особливостями правового становища житла, способом вчинення злочину та розміром збитків; між способом вчинення злочину та механізмом слідоутворення; між особливостями механізму слідоутворення, особою шахрая та можливими співучасниками; між злочином, що розслідується, та злочинами інших видів тощо.
3. Складність попередньої перевірки інформації про певні порушення з боку службових осіб суб’єктів господарювання полягає в тому, що в діях цих осіб важко встановити ознаки злочину. Для того, щоб зробити висновок про наявність чи відсутність ознак шахрайства, потрібно вжити низку перевірочних заходів щодо перевірки вищезазначеного, розмежувати цивільно-правовий делікт і злочинний намір, а також шахрайство й інші склади злочинів. Умисел на заволодіння коштами громадян службовими особами суб’єктів господарювання підтверджує таке: документи, виконані або підписані службовими особами, зміст яких розкриває їх справжні наміри (з ознаками підроблень, переписка з партнерами, вказівки підлеглим, чорнові записи та ін.); показання очевидців (родичів, колег, знайомих та ін.) про наміри фігурантів та характер здійснюваної діяльності; протоколи, складені за результатами проведення оперативно-розшукових й оперативно-технічних заходів; результати інвентаризацій, ревізій, інших спеціальних перевірок, що свідчать про господарське та фінансове становище суб’єктів господарювання на момент взяття на себе зобов’язань.
Складність розслідування шахрайств, пов’язаних із залученням коштів громадян на будівництво житла, полягає в тому, що на етапі попередньої перевірки за повідомленням про певні порушення з боку службових осіб суб’єктів господарювання дуже важко встановити в діях цих осіб ознаки злочину. Заволодіння коштами чи майном під приводом виконання зобов’язань може бути розцінено як шахрайство лише в разі, якщо винний ще до одержання коштів мав прямий умисел їх привласнити, тобто не мав реальних можли¬востей виконати взяті на себе зобов’язання та не бажав їх виконувати. Для того, щоб зробити висновок про наявність чи відсутність ознак шахрайства, потрібно вжити низку заходів щодо перевірки таких дій для встановлення початкового умислу особи, розмежувати цивільно-право¬вий делікт і шахрайство, а також шахрайство й інші склади злочинів. Прямими доказами наявності умислу на розкрадання, вчинене службовими особами суб’єктів господарювання, можуть бути: документи, що виконані або підписані службовими особами, зміст яких розкриває їх справжні наміри (документація щодо профілю діяльності компанії, яка містить ознаки підроблень, перепис¬ка з партнерами по бізнесу, письмові вказівки підлеглим, власні записи та ін.); показання очевидців (родичів, колег, знайомих та ін.) про наміри фігурантів та характер здійснюваної діяльності; протоколи, складені за результатами проведення оперативно-розшукових й опера¬тивно-технічних заходів; результати інвентаризацій, ревізій, інших спеціальних перевірок, що свідчать про господарське та фінансове становище суб’єктів господарювання на момент взяття на себе певних зобов’язань. Дослідження документів, що зберігають доказову інформацію у справах про шахрайство, пов’язане із залученням коштів громадян на будівництво житла, здійснюється як процесуальними засобами (оглядом, експертизою, пред’явленням у процесі допиту, пред’явленням для впіз¬нання), так і під час підготовки до процесуальних дій або після їх проведення з метою оцінки одержаних результатів.
4. На основі криміналістичної характеристики шахрайств, пов’язаних із залученням коштів громадян на будівництво житла, визначено типовий перелік обставин, що підлягають доказуванню у справах цієї категорії: щодо події злочину (час, місце, спосіб та ін.); що стосуються діяльності фінансових установ та суб’єктів господарювання, зокрема з ознаками фіктивності; що підтверджують використання банківських операцій у механізмі злочинної діяльності; пов’язані з наявністю співучасників, зокрема серед службових осіб компаній-управителів коштів, забудовників, банківських установ, органів місцевої влади, нотаріусів, державних контролюючих органів; щодо винності особи у вчиненні злочину (форма вини, мотиви); що характеризують особу підозрюваного (обвинуваченого); характер і розмір шкоди, завданої злочином; що впливають на ступінь тяжкості злочину (пом’якшують чи обтяжують покарання); що сприяли вчиненню злочину.
5. Важливим чинником організації початкового етапу розслідування шахрайств, пов’язаних із залученням коштів громадян на будівництво житла, є аналіз типових слідчих ситуацій. Залежно від обсягу інформації про особу, яка вчинила шахрайство, виокремлюємо такі слідчі ситуації: особу шахрая невідомо, є лише окремі дані про неї у вигляді слідів матеріального та інтелектуального походження (10,8 % вивчених справ); особу шахрая вста¬нов¬лено, утім його місцезнаходження невідоме (27,7 %); злочинця затри¬мано працівниками правоохоронних органів на стадії підготовки, вчинення та приховування злочину (5,4 %); на момент порушення кримінальної справи особу, яка вчинила злочин, встановлено і вона не переховується (56,2 %). Залежно від ситуації, що пов’язана з фактом встановлення особи шахрая, необхідно вирішити такі тактичні завдання: при першій ситуації – збирання доказів щодо підтвердження причетності конкретної особи (осіб) до вчинення злочину, достатніх для притягнення її до кримінальної відповідальності. У другій ситуації – проведення комплексу заходів, спрямованих на розшук і затримання підозрюваного у вчиненні злочину, проведення обшуків за місцем його роботи та проживання, допит сусідів та близьких підозрюваного, надання доручень щодо проведення розшукових заходів загальнодержавного та міжнародного рівнів. У третій і четвертій ситуаціях завданням слідчого є передусім проце¬суальне закріплення наявних у справі матеріалів попередньої перевірки та підтвердження або спростування показань підозрюваного.
6. Головними засобами доказування у справах про шахрайства, пов’язані із залученням коштів громадян на будівництво житла, є такі: обшук та виїмка документів; слідчий огляд документів; допит свідків і підозрю¬ваних (обвинувачених); призначення судових експертиз.
Виїмка документів, як пра¬вило, здійснюється: в офісах компаній-управителів коштів та компаній-забудовників; у банківських установах; в органах місцевої влади (міськдерж¬адмі¬ністраціях); в інспекціях державного архітектурно-будівельного контро¬лю; у Держфінпослуг; в органах державного санітарного нагляду; в органах державного пожежного нагляду; у ДКЦПФР; у податко¬вих інспекціях; у районних (міських) відділах (управліннях) внутрішніх справ; у нотаріальних конторах; у страхових компаніях; у бюро технічної інвентаризації; на теле-фонних станціях (у компаніях мобільного зв’язку).
У широкому розумінні огляд документів може розглядатись як слідча дія і непро¬цесуальна діяльність слідчого. Робота слідчого з документами здійснюється за двома нап¬ря¬мами. Перший – встановлення та аналіз зовнішніх ознак і рек¬візитів документа. Другий етап припускає аналіз його змісту. Обидва етапи поєднуються у перевірці по суті операцій, відображених у документі. Під час огляду доцільно проводити криміналістичний аналіз документа в такому порядку.
Суттєві організаційні й тактичні закономірності допиту підозрю-ваних та обвинувачуваних можна виявити залежно від слідчої ситуації, що склалась у справі. Найсприятливішою є ситуація, коли початкова інформація про подію злочину та причетних до нього осіб отримана внаслідок проведення оперативно-розшукових заходів. Це дає змогу методично й повно зібрати всі потрібні відомості як з документальних джерел, так і від людей, використати ефект раптовості й найширший спектр тактичних прийомів допиту, що, звичайно, матиме ефект. У ситуації, коли початкова інформація отримана шляхом проведення гласних заходів та інших офіційних перевірок, ефект раптовості, зазвичай, “не спрацьовує”. Це надає можливість причетним до злочину особам ще до порушення кримінальної справи здійснити контрзаходи, сформувати брехливу, але тверду позицію про свою не причет¬ність, що може підтверджуватися сфабри¬кованими даними. Суттєвою специфікою визначається третя ситуація, коли затримання і допит підозрю¬ваного є несподіваним для нього самого й для слідчого. Тому дані, одержані на першому допиті, мають дуже важливе значення для розслідування. Здебільшого допити підозрюваних й обви¬нувачуваних у справах про шахрайство, пов’язане із залученням коштів громадян на будівництво житла, здійснюються у конфліктних тактич¬них ситуаціях, передусім допитуваний: не визнає своєї участі в шахрайстві (23,2 % від вивчених справ); не заперечує своєї участі у вчиненні злочину, проте наполягає, що не усві¬дом¬лював протиправного характеру своїх дій (27,7 %); перекладає вину на інших осіб (підлеглих, керівників) та певні форс-мажорні обставини (16,9 %); повністю відмовляється від спілкування зі слідчим або дає неправдиві (супе¬речливі) свідчення (21,4 %).
7. Судові експертизи, що призначають при розслідуванні шахрайств, пов’язаних із залученням коштів громадян на будівництво житла, можна умовно поділити на декілька груп: експертизи, що вирішують питання, пов’язані з фінансовою діяльністю компанії-управителя коштів і забудовника: судово-бухгалтерська, фінансово-економічна (16,2 % вивчених справ); експертизи, пов’язані з дослідженням документів: почеркознавча (79,5 %), техніко-криміналістична експертиза документів (90,2 %), комп’ю¬тер¬но-технічна (8,1 %); експертизи, що вирішують питання, пов’язані з об’єктом будівництва: будівельно-технічні (23,2 %). Комп’ютерно-технічна експертиза як самостійний вид експертиз ви¬никла в системі МВС України нещодавно і сьогодні посіла важливе місце в Державному науко¬во-дослідному експертно-криміналістичному центрі МВС Укра¬їни та обласних науково-дослідних екс¬пертно-криміналістичних центрах. Видову класифікацію комп’ютерно-технічної експертизи доцільно розгля¬дати на основі призна¬чення (апаратна, програмна, інформа¬ційна) та використо¬вувати її у вигляді, що відповідає процесам розро¬блення та експлуатації: апаратно-комп’ютерна експертиза; програмно-комп’ютерна експертиза; інформаційно-комп’ютерна експертиза; комп’ютерно-мережева експертиза; комплексні експертизи.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Поляковский Г. А. Жилищная экономика ; пер. с англ. / Поляковский Г. А. – М. : Дело, 1996. – 224 с.
2. Пінчук Ю. Б. Зменшення ризиків приватних інвесторів при фінансуванні житлового будівництва через фонди фінансування будівництва (ФФБ) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.00.04 / Ю. Б. Пінчук. – К., 2010. – 20 с.
3. Регіони України : статистичний збірник. – К., Держкомстат України, 2010. – Ч. 2. – 28 с.
4. Тригуб О. В. Іпотечний механізм фінансування житла в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.00.08 / О. В. Тригуб. – К., 2010. – 20 с.
5. Затуманений ринок житла або інвестиції для чужої кишені // Юридичний вісник України. – 2009. – № 1–2. – С. 12.
6. Тривалі канікули чорних ріелторів // Іменем закону. – 2010. – № 15. – С. 12.
7. Про інвестиційну діяльність : Закон України від 18 верес. 1991 р. № 1560–ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 47. – Ст. 646.
8. Смаглюк О. В. Шахрайство за Кримінальним кодексом України 2001 року : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 “Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право” / О. В. Смаглюк. – К., 2004. – 19 с.
9. Пазинич Т. А. Криміналістична характеристика шахрайств та основні положення їх розслідування : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 “Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза” / Т. А. Пазинич. – Х., 2007. – 20 с.
10. Пудовкин А. А. Уголовно-правовые и криминологические особенности мошенничества : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 “Уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право” / А. А. Пудовкин. – СПб., 2007. – 20 с.
11. Микитчик А. В. Кримінологічні засади запобігання шахрайству з нерухомістю : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 / А. В. Микитчик. – К., 2008. – 20 с.
12. Павлова Н. В. Особливості розслідування шахрайства, пов’язаного з відчуженням приватного житла : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / Н. В. Павлова. – Х., 2007. – 21 с.
13. Шаров А. В. Расследование мошенничества в сфере оборота жилища : учеб.-метод. пособие / А. В. Шаров. – М., 2005. – 208 с.
14. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. – К., Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2003. – 1440 с.
15. Ожегов С. И. Словарь русского языка / Ожегов С. И. [под ред. Н. Ю. Шведовой]. – М., 1986. – 797 с.
16. Завидов Б. Д. О понятии мошенничества и его видоизменениях в уголовном праве России (мошенничество: “фрикерство”, “хакерство” и “радиопиратство”). Характеристика и понятие мошенничества. О различии в терминах “хищение” и “завладение” имуществом / Б. Д. Завидов // Российский следователь. –1999. – № 2. – С. 20–28.
17. Шепітько В. Ю. Особливості криміналістичної характеристики шахрайства / В. Ю. Шепітько // Вісник Академії правових наук України. – 2008. – № 2 (13). – С. 140–145.
18. Чернявський С. С. Фінансове шахрайство: методологічні засади розслідування : [монографія] / Чернявський С. С. – К., 2010. – 624 с.
19. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / [Бойко А. М., Брич Л. П., Грищук В. К. та ін.]. – К., 2001. – 1102 с.
20. Кримінальне право. Особлива частина : [підручник] / Александров Ю. В., Антипов В. І., Володько М. В. ; відп. ред. В. І. Шакун. – К., 1999. – 894 с.
21. Кримінальне право України. Загальна частина : [підручник] / [Бажанов М. І., Баулін Ю. В., Борисов В. І. та ін.] ; за ред. М. І. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – К., 2001. – 413 с.
22. Якименко С. А. О способах совершения мошенничества / С. А. Якименко // Актуальные проблемы право¬ведения. – Кемерово, 1995. – С. 133–136.
23. Лесняк В. И. Мошенничество: уголовно-правовая и криминологическая характеристика : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 “Уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право” / В. И. Лесняк. – Екатеринбург, 2000. – 19 с.
24. Гаухман Л. Д. Уголовная ответственность за преступления в сфере экономики / Л. Д. Гаухман, С. В. Максимов. – М., 1996. – 290 с.
25. Альбрехт У. Мошенничество: луч света на темные стороны бизнеса / Альбрехт У. ; [пер. с англ. А. Рапопорт]. – СПб., 1996. – 396 с.
26. Щодо єдиного порядку обліку злочинів у сфері економіки : вказівка Генеральної прокуратури України, МВС, ДПА та СБУ від 2 черв. 2004 р. № 12–157.
27. Чернявський С. С. Сучасні наукові підходи до визначення та класифікації фінансових злочинів / С. С. Чернявський // Науковий вісник Київського національного університету внутрішніх справ. – 2008. – № 5. – С. 118–127.
28. Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг : Закон України від 12 лип. 2001 р. № 2664–ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 1. – Ст. 1.
29. Попова І. М. Загальна характеристика шахрайств, пов’язаних із залученням коштів громадян на будівництво житла / І. М. Попова // Науковий вісник Київського національного університету внутрішніх справ. – 2010. – № 1. – С. 142–151.
30. Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди) : Закон України від 15 берез. 2001 р. № 2299-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 21. – Ст. 103.
31. Чернявський С. С. Формування комплексної методики розслідування фінансового шахрайства – потреба часу / С. С. Чернявський // Криміналістика у протидії злочинності : тези доп. наук.-практ. конф. (Київ, 16 жовт. 2009 р.). – К., 2009. – С. 236–238.
32. Кондаков Н. И. Логический словарь-справочник / Кондаков Н. И. – М., 1975. – 720 с
33. Чупахин Н. Я. Понятие и методы научной классификации объектов исследования / Н. Я. Чупахин // Вопросы диалектики и логики. – Л., 1967. – С. 57–60
34. Ахтырская Н. Цели, задачи, функции криминалистической классификации / Н. Ахтырская // Уголовное право. – 2002. – № 2. – С. 88–89.
35. Белкин А. Р. Криминалистические классификации / Белкин А. Р. – М., 2000. – 93 с.
36. Головин А. Ю. Классификации в криминалистической тактике : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 “Уголовный процесс и криминалистика; судебная экспертиза” / А. Ю. Головин. – М., 1999. – 23 с.
37. Журавель В. Криміналістична класифікація злочинів: засади формування та механізм засто¬сування / В. Журавель // Вісник Академії правових наук України. – 2002. – № 3 (30). – С. 160.
38. Танасевич В. Г Криміналістична класифікація злочинів та її значення для окремих методик розслідування / В. Г. Танасевич,
В. О. Образцов // Радянське право. – 1977. – № 9. – С. 85–89.
39. Яблоков Н. П. Совершенствование криминалистической классификации преступлений в методике расследования / Н. П. Яблоков // Вестник Московского государственного университета. Серия 11. Право. – 1988. – № 2. – С. 17–23.
40. Тіщенко В. В. Теоретичні і практичні основи методики розслідування злочинів : [монографія] / Тіщенко В. В. – О., 2007. – 259 с.
41. Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні : Закон України від 10 груд. 1997 р.
№ 710/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 15. – Ст. 67.
42. Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні : Закон України від 30 жовт. 1996 р. № 448/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 51. – Ст. 292.
43. Про банки і банківську діяльність : Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 5, 6. – Ст. 30
44. Про Національний банк України : Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 99. – Ст. 238.
45. Чернявський С. С. Протидія легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом : [навч. посіб.] / С. С. Чернявський,
О. Є. Користін. – К., 2010. – 272 с.
46. Чернявський С. С. Актуальні проблеми обґрунтованого порушення кримінальної справи про шахрайство з фінансовими ресурсами / С. С. Чернявський // Науковий вісник Київського національного університету внут¬ріш¬ніх справ. – 2008. – № 4. – С. 64–77.
47. Про судову практику у справах про хабарництво : постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 квіт. 2004 р. № 5 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.zakon1.rada.gov.ua.
48. Колесниченко А. Н. Способ хищения (понятие и сущность) / А. Н. Колесниченко, С. В. Парфенков // Криминалистика и судебная экспертиза. – К., 1983. – Вып. 27. – С. 6–10.
49. Белкин Р. С. Курс криминалистики : в 3 т. / Белкин Р. С. – М., 1997. –. –
Т. 3 : Криминалистические средства, приемы и рекомендации. – М., 1997. – 408 с.
50. Чернявський С. С. Криміналістична характеристика типових способів приховування валютних коштів за межами України / С. С. Чернявський // Форум права. – 2008. – № 3. – С. 515–522.
51. Танасевич В. Г. Проблемы борьбы с хищениями государственного и общественного имущества : автореф. дис. на соискание ученой степени доктора юрид. наук : спец. 12.00.09 “Уголовный процесс и криминалистика; судебная экспертиза” / В. Г. Танасевич. – М., 1967 – 23 с.
52. Густов Г. А. О способах хищений (к научным основам расследования хищений) / Г. А. Густов, К. Ф. Скворцов // Вопросы борьбы с преступностью. – М., 1971. – Вып. 14 – С. 99–105.
53. Уткин М. С. Криминалистическая характеристика хищений / М. С. Уткин // Актуальные проблемы криминалистики и декриминализации общественно-опасных деяний. – Омск, 1980. – С. 130–133.
54. Горбачев А. В. Криминалисти¬чес¬кая характеристика хищений : [лекция] / Горбачев А. В. – Горький, 1981. – 39 с.
55. Криминалистика : [учебник] / [под ред. Н. П. Яблокова]. – М., 1997. – 687 с.
56. Криминалистика : [учебник] / [под ред. В. А. Образцова].  М., 1997. – 591 с.
57. Герасимов И. Ф. Криминалистические характеристики преступлений в методике расследований / И. Ф. Герасимов // Методика расследования преступлений. – М., 1976. – С. 94–99.
58. Возгрин И. А. Научные основы криминалистической методики расследования преступлений / Возгрин И. А. – СПб., 1993. – 162 с.
59. Іщенко А. В. Методологічні проблеми криміналістичних наукових досліджень : [монографія] / Іщенко А. В. [за ред. І. П. Красюка]. – К., 2003. – 359 с.
60. Матусовский Г. А. Экономические преступления: криминалистический анализ / Матусовский Г. А. – Харьков, 1999. – 480 с.
61. Ларичев В. Д. Мошенничество в кредитно-денежной системе / В. Д. Ларичев // Деньги и кредит. – 1996. – № 9. – С. 69–72.
62. Кривенко Т. Расследование мошенничества в частном предпринимательстве / Т. Кривенко, Э. Куранова // Законность. – 1995. – № 10. – С. 20–25.
63. Краткий курс предприни¬мателя или 100 сравнительно нечестных способов добывания денег / [авт. сост. Шилов С. В. и др]. – М., 1997. – 140 с.
64. Єрмолович Д. В. До питання про види шахрайства у Білорусі / Д. В. Єрмолович // Вісник Одеського інсти¬туту внутрішніх справ. – 2005. – № 1. – С. 56–61.
65. Выявление и раскрытие мошенничества / [Голубовский В. Ю., Егоршин В. М., Сурков К. В. и др.] – СПб., Санкт-петербург. ун-т МВД России, 2000. – 63 с.
66. Дьячков А. М. Расследование мошенничества в сфере бизнеса / Дьячков А. М. – Ростов-н/Д., 2007 – 284 с.
67. Ларичев В. Д. Коммерческое мошенничество в России. Способы совершения. Методы защи¬ты / В. Д. Ларичев, Г. М. Спирин.  М. , 2001. – 256 с.
68. Попова І. М. Способи вчинення шахрайств, пов’язаних із залученням коштів громадян на будівництво житла / І. М. Попова // Криміналістика у протидії злочинності : тези доп. наук.-практ. конф. (Київ, 16 жовт. 2009 р.). – К., 2009. – С. 439–441.
69. Про захист прав споживачів : Закон України від 12 травня 1991 р. № 1023–XII // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 30. – Ст. 379.
70. Василиади А. Г. Обстановка совершения преступления и ее уголовно- правовое значение : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 “Уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право” / А. Г. Василиади. – М., 1988. – 22 с.
71. Кудрявцев В. Н. Объективная сторона преступления / Кудрявцев В. Н. – М., 1960. – 240 с.
72. Криминология : [учебник] / [под ред. В. Н. Кудрявцева и В. Э. Эминова]. – М., 1997. – 512 с.
73. Громов В. И. Методика расследования преступлений. Руководство для органов милиции и уголовного розыска / Громов В. И. – М., 1929. – 114 с.
74. Образцов В. А. Криминалистическая характеристика преступлений: дискуссионные вопросы и пути их решения / В. А. Образцов // Криминалистическая характеристика преступлений : сб. науч. ст. – М., 1984. – С. 7–10.
75. Куликов В. И. Обстановка совершения преступления и ее криминалистическое значение : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 “Уголовный процесс и криминалистика; судебная экспертиза” / В. И. Куликов. – М., 1983. – 21 с.
76. Криминалистика : [учебник] / [под. ред. И. Ф. Герасимова, Л. Я. Драпкина]. – М., 2000. – 672 с.
77. Анненкова Т. С. Обстановка совершения преступления и криминалистические методы ее исследования : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 “Уголовный процесс и криминалистика; судебная экспертиза” / Т. С. Анненкова. – Саратов,
2007. – 19 с.
78. Клименко Н. І. Проблеми посилення боротьби з економічною злочинністю в Україні / Н. І. Клименко // Державно-правова реформа в Україні : матеріали наук.-практ. конф., Київ, жовтень 1997 р. – К., 1998.  С. 292–294.
79. Лубин А. Ф. Криминалистическая характеристика преступной деятельности в сфере экономики: понятие, формирование, использование / Лубин А. Ф. – Н. Новгород, 1991. – 120 с.
80. Матвеев А. А. Использование экономической информации при выявлении и предупреждении организованных преступлений : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 “Уголовный процесс и криминалистика; судебная экспертиза” / А. А. Матвеев. – Н. Новгород, 1999. – 20 с.
81. Демидов Ю. Н. Основы борьбы с преступностью в социально-бюджетной сфере: кримино¬логические и уголовно-правовые аспекты : автореф. дис. на соискание ученой степени доктора юрид. наук : спец. 12.00.08 “Уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право” / Ю. Н. Деми¬дов. – М., 2002. – 31 с.
82. Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері госпо¬дарсь¬кої діяль¬ності : постанова Пленуму Верховного Суду України від 25 квіт. 2003 р. № 3 : [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.zakon1.rada.gov.ua.
83. Ларичев В. Д. Преступность в сфере экономики (теоретические вопросы экономической преступности) : [монография] / Ларичев В. Д. – М., 2003. – 131 с.
84. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення фінансових механізмів здійснення інвестицій у будівництво житла : Закон України від 18 груд. 2008 р. № 692–VI // Відомості Верховної Ради України. – 2009. – № 17. – Ст. 236.
85. Розкриття та розслідування шахрайств у сфері фінансування будівництва житла : [метод. рек.] / [С. С. Чернявський, В. В. Топчій, В. В. Сокуренко та ін.]. – К. : Київ. нац. ун-т внутр. справ, 2010. – 84 с.
86. Уголовное право Украины: Особенная часть : [учебник] / Бажанов М. И., Баулин Ю. В., Борисов В. И. ; [под ред. М. И. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тация]. – К., 2003. – 512 с.
87. Коржанский Н. И. Объект и предмет уголовно-правовой охраны / Коржанский Н. И. – М., 1980. – 248 с.
88. Таций В. Я. Объект и предмет преступления в советском уголовном праве / Таций В. Я. – Харьков, 1988. – 198 с.
89. Чаюк В. К. Исследование связей элементов криминалистической характеристики преступлений для построения методики расследования краж государственного или общественного имущества : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 “Уголовный процесс и криминалистика; судебная экспертиза” / В. К. Чаюк. – К., 1985. – 19 с.
90. Цивільний кодекс України від 16 січ. 2003 р. № 435-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40–44. – Ст. 356.
91. Про цінні папери та фондовий ринок : Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 31. – Ст. 268.
92. Про платіжні системи та переказ коштів в Україні : Закон України від 5 квіт. 2001 р. № 2346-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 29. – Ст. 137.
93. Про затвердження Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна : наказ Держбуду України від 24 трав. 2001 р. № 127.
94. Лушечкина М. А. О направлениях, задачах и понятии криминалистического изучения личности / М. А. Лушечкина // Вестник Московского государственного университета. Серия 11. Право. – 1999. – № 3. – С. 41–49.
95. Хоменко А. Н. Связь личности преступника как элемента криминалистической характеристики преступлений, с другими ее элементами / А. Н. Хоменко // Актуальные вопросы правоведения в период совершенствования социалистического общества. – Томск, 1989. –
С. 221–222.
96. Бахин В. П. Тактика преступников. Тактические приемы противодействия преступников следствию / Бахин В. П. – К., 2009. – 43 с.
97. Ведерников Н. Т. Место и роль личности обвиняемого в предмете науки криминалистики / Н. Т. Ведерников // Предмет и система криминалистики в свете современных исследований. – М., 1988. – С. 75–76.
98. Майоров А. А. К вопросу типологии личности преступника в криминалистике / А. А. Майоров, В. А. Образцов // Труды Всероссийского научно-исследовательского института МВД СССР. – 1978. – № 47. –
С. 81–86.
99. Самыгин Л. Д. О сущности и содержании следственной тактики / Л. Д. Самыгин // Вестник Московского государственного университета. – Серия 11. Право. – 1989. – № 1. – С. 71–72.
100. Дудоров О. О. Ухилення від сплати податків: кримінально-правові аспекти : [монографія] / Дудоров О. О. – К., 2006. – 648 с.
101. Яблоков Н. П. Криминалистическая характеристика финансовых преступлений / Н. П. Яблоков // Вестник Московского государственного университета. Серия 11. Право. – 1999. – № 1. – С. 31–43.
102. Кучеров И. И. Налоговая преступность: криминологические и уголовно-правовые проблемы : автореф. дис. на соискание ученой степени доктора юрид. наук : спец. 12.00.09 “Уголовный процесс и криминалистика; судебная экспертиза” / И. И. Кучеров. – М., 1999. – 40 с.
103. Колесников В. В. Экономическая преступность в современном рыночном хозяйстве / В. В. Колесников, С. В. Степашин // Криминология ХХ века. – СПб., 2000. – С. 311–353.
104. Советская криминалистика : методика расследования отдельных видов преступлений / В. К. Лисиченко, В. И. Гончаренко, М. В. Салтевский и др. ; под ред. В. К. Лисиченко. – К. : Вища шк., Головное изд-во, 1988. – 405 с.
105. Вандышев В. В. Воздействие на жертву преступления как средство побуждения ее к участию в противодействии расследованию / В. В. Вандышев // Человек против человека. Преступное насилие. – СПб., 1994. – С. 156–159.
106. Дянисявичус П. В. Криминалистическое следоведение / Дянисявичус П. В. – Вильнюс, 1973. – 211 с.
107. Крылов И. Ф. Криминалистическое учение о следах / Крылов И. Ф. – Л., 1976. – 196 с.
108. Курс криминалистики. Общая часть / [под ред. В. Е. Корноухова]. – М., 2000. – 784 с.
109. Расследование отдельных видов преступлений / [под ред. О. Я. Баева]. – Воронеж, 1986. – 288 с.
110. Землюков С. В. Преступный вред: теория, законодательство, практика : автореф. дис. на соискание ученой степени доктора юрид. наук : спец. 12.00.08 “Уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право” / С. В. Землюков. – М., 1993. – 50 с.
111. Берзін П. С. Наслідки у складах злочинів у сфері господарської діяльності: кримінально-правова характеристика : [навч. посіб.] / Берзін П. С. – К., 2007. – 386 с.
112. Власенко В. Г. Вопросы теории и практики возмещения материального ущерба при расследовании хищений государственного и общественного имущества : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 “Уголовный процесс и криминалистика; судебная экспертиза” / В. Г. Власенко. – Саратов, 1969. – 24 с.
113. Глибко В. Н. Организационные и тактические основы возмещения ущерба при расследовании хищений государственного и общественного имущества : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 “Уголовный процесс и криминалистика; судебная экспертиза” / В. Н. Глибко. – Х., 1972. – 24 с.
114. Берзін П. С. Злочини у сфері господарської діяльності: методика обчислення матеріальної шкоди / Берзін П. С. – К., 2005. – 149 с.
115. Криминалистика: Расследование преступлений в сфере экономики : [учебник] / [под ред. В. А. Грабовского, А. Ф. Лубина]. – Н. Новгород, 1995. – 400 с.
116. Фирсов Е. П. Криминалистическая характеристика налоговых преступлений / Е. П. Фирсов // Вопросы квалификации и расследования преступлений в сфере экономики : сб. науч. тр. – Саратов, 1999. – С. 91–92.
117. Волобуєв А. Ф. Проблеми методики розслідування розкрадань майна в сфері підприємництва : [монографія] / Волобуєв А. Ф. – Х.,
2000. – 335 с.
118. Белкин А. Р. Теория доказывания : [науч.-метод. пособие] / Белкин А. Р. – М., 1999. – 418 с.
119. Лисиченко В. К. Юридическое понятие документа и его значение / В. К. Лисиченко // Криминалистика и судебная экспертиза. – К., 1972. – Вып. 9. – С. 179–188.
120. Про інформацію : Закон України від 2 жовт. 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 48. – Ст. 650.
121. Задорожний О. С. Криміналістична характеристика ухилень від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів та основні положення їх розсліду¬вання : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 “Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза” / О. С. Задорожний. – Х., 2005. – 22 с.
122. Протидія економічній злочинності / [П. І. Орлов, А. Ф