РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ, ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ ВИГОТОВЛЕННЯМ І ЗБУТОМ ФАЛЬСИФІКОВАНИХ АЛКОГОЛЬНИХ НАПОЇВ

Краткое описание

ЗМІСТ

СПИСОК СКОРО-ЧЕНЬ.................................................................................3

ВСТУП 4

Розділ 1. КРИМІНАЛІСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА
ЗЛОЧИНІВ, ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ ВИГОТОВЛЕННЯМ І ЗБУТОМ
ФАЛЬСИФІКОВАНИХ АЛКОГОЛЬНИХ НАПОЇВ 13
1.1. Структура криміналістичної характеристики злочинів, пов’язаних із виготовленням і збутом фальсифікованих алкогольних напоїв 13
1.2. Предмет злочинного посягання 24
1.3. Способи виготовлення та збуту фальсифікованих алкогольних
напоїв 37
1.4. Типові сліди злочину 48
1.5. Особа злочинця 64

Розділ 2. ОСОБЛИВОСТІ РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ,
ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ ВИГОТОВЛЕННЯМ І ЗБУТОМ
ФАЛЬСИФІКОВАНИХ АЛКОГОЛЬНИХ НАПОЇВ 77
2.1. Типові ситуації початкового етапу розслідування 77
2.2. Організація та планування розслідування 84
2.3. Тактика проведення окремих слідчих дій на початковому етапі розслідування 100
2.4. Тактичні операції початкового етапу розслідування 133

ВИСНОВКИ 144

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 147

ДОДАТКИ 170

ВСТУП

Особливістю даної роботи є дослідження актуальних питань методики розслідування злочинів, пов’язаних із виготовленням і збутом фальсифікованих алкогольних напоїв. Недостатня розробка цих питань у науковій літературі і потреби судово-слідчої практики обумовили вибір теми дисертації.
Актуальність теми. Сучасний етап соціально-економічного розвитку України зумовив загострення проблем злочинності у сфері господарської діяльності, що ставлять під загрозу не тільки економічну безпеку країни, але й впливають на здоров’я населення. Складна ситуація спостерігається на ринку виробництва й обігу спирту та спиртних напоїв. Лікеро-горілчана промисловість України останніми роками практично втратила свої позиції на ринку виробництва й обігу спирту та спиртних напоїв через контрабанду й фальсифікацію лікеро-горілчаної продукції. Наприклад, тільки у порівнянні з 2000 роком виробництво горілки й лікеро-горілчаних виробів в Україні у 2001 році зменшилося на 27,4%. Подібні темпи спаду обсягів виробництва продукції лікеро-горілчаних підприємств обумовлені наявністю великої кількості дешевої фальсифікованої продукції на українському ринку горілчаних виробів, рівень яких сьогодні складає близько 60%. Виготовлення та збут фа-льсифікованих алкогольних напоїв перетворилися на справжню індустрію: при фальсифікації тільки горілки середнього цінового сеґмента прибуток доходить до 600%. Так, у 2002 році припинено діяльність 135 “підпільних” цехів із виготовлення фальсифікованих алкогольних напоїв, викрито близько 600 фактів реалізації сурогатів на суму 12 млн. гривень, вилучено 700 тонн фальсифікату. У 2003 році міліція виявила 954 злочини у сфері виробництва й обігу спирту. До кримінальної відповідальності притягнуто понад 800 осіб. У правопорушників вилучено 26,5 тис. декалітрів спирту або алкогольного сурогату на суму понад 25 мільйонів гривень [397, с. 3.]. За 9 місяців 2004 року вилучено фальсифікованих ал-когольних напоїв на суму понад 60 млн. гривень.
Підвищена суспільна небезпека незаконних дій із виготовлення фаль-сифікованих алкогольних напоїв з метою їх збуту очевидна, оскільки ці дії становлять серйозну загрозу не тільки економічним відносинам, але й здо-ров’ю людей (нації в цілому). Щороку в Україні від отруєння фальсифікованими алкогольними напоями вмирають більше ніж 10 тисяч чоловік.
У криміналістичній літературі питання вдосконалення методики розслідування окремих видів злочинів знайшли своє відображення в наукових працях таких вчених-криміналістів, як Ю.П. Аленін, В.П. Бахін, О.Ф.Волобуєв, В.І. Гаєнко, В.Г. Гончаренко, Ю.М. Грошевий, А.В. Іщенко, Н.І. Клименко, В.О. Коновалова, М.В. Костицький, В.К. Лисиченко, Г.А. Матусовський, М.В. Салтєвський, М.Я. Сегай, В.В. Тищенко, В.Ю. Шепітько та інші.
Водночас проблеми боротьби зі злочинами, пов’язаними з виготовленням і збутом фальсифікованих алкогольних напоїв, на сьогодні залишаються нерозробленими. Окремі питання, присвячені дослідженню наклеювання етикеток та закупорки пляшок, розглядалися в роботах В.М. Ладіна, Г.М. Порошина, А.Д. Джафарова, І.В. Кантора, О.І. Шмідта. Однак необхідно враховувати, що більшість із названих робіт написані в 50-70-х роках минулого століття, є бібліографічними рідкостями, і чимало висловлених у них положень певною мірою втратили свою актуальність через зміни в законодавстві та суспільних відносинах, регульованих ним; вони не можуть ураховувати особливості сучасної злочинності, криміногенну обстановку, що склалася на даний час, нові способи приготування, вчинення та приховування злочинів у цій сфері. Тому обрана тема дисертації є актуальною та недослідженою належним чином у криміналістичній теорії.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проведено згідно з планом науково-дослідних робіт кафедри криміналістики Луганської академії внутрішніх справ МВС імені 10-річчя незалежності України і є складовою частиною Комплексної цільової програми боротьби зі злочинністю на 1996-2000 роки, затвердженої Указом Президента України № 837/96 від 17 вересня 1996 року, Комплексної програми профілактики злочинності на 2001-2005 роки, затвердженої Указом Президента України № 1376/2000 від 25 грудня 2000 року, а також Указами Президента України “Про посилення державного контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів” (Із змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 586/2002 (586/2002) від 26.06.2002) і “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України” від 24 квітня 2003 року “Про реалізацію заходів щодо врегулювання обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів в Україні” № 372/2003 від 26 квітня 2003 року.
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в розроб-ленні методики розслідування злочинів, пов’язаних із виготовленням і збу-том фальсифікованих алкогольних напоїв.
Відповідно до зазначеної мети було висунуто та вирішено такі взаємо-зумовлені завдання:
1) проаналізувати структуру злочинів, пов’язаних із виготовленням і збутом фальсифікованих алкогольних напоїв;
2) розробити криміналістичну характеристику злочинів цієї категорії; визначити особливості кожного з елементів криміналістичної характеристики злочинів, пов’язаних із виготовленням і збутом фальсифікованих алкогольних напоїв;
3) систематизувати сучасні способи вчинення та приховання злочинів, пов’язаних із виготовленням і збутом фальсифікованих алкогольних напоїв;
4) узагальнити питання, що підлягають доказуванню при розслі-дуванні злочинів цієї категорії; розробити рекомендації щодо її вдосконалення й ефективності;
5) виділити типові слідчі ситуації та розробити версії початкового етапу розслідування злочинів, пов’язаних із виготовленням і збутом фальсифікованих алкогольних напоїв;
6) надати рекомендації щодо організації та планування розслідування злочинів зазначеної категорії;
7) показати особливості тактики окремих слідчих дій для цієї категорії справ (слідчого огляду, допиту, обшуку, призначення судових експертиз тощо);
8) визначити типовий комплекс судових експертиз для даної категорії злочинів; запропонувати типовий перелік питань при призначенні судових експертиз;
9) сформулювати та запропонувати до використання комплекс тактичних операцій стосовно розслідування злочинів, пов’язаних із виготовленням і збутом фальсифікованих алкогольних напоїв.
Об’єктом дослідження є діяльність правоохоронних органів у боротьбі з виготовленням і збутом фальсифікованих алкогольних напоїв, а також незаконним використанням марок акцизного збору та незаконним використанням чужого товарного знака при виготовленні з метою збуту фальсифікованих алкогольних напоїв.
Предметом дослідження є механізм виготовлення з метою збуту фальсифікованих алкогольних напоїв, формування на цій основі особливостей розслідування цієї категорії злочинів.
Методи дослідження. Під час дисертаційного дослідження було використано: формально-логічний метод (розроблено криміналістичну характеристику злочи¬нів, пов’язаних із виготовленням і збутом фальсифікованих алкогольних напоїв; запропоновано типізацію тактичних операцій та ін.); функціональний метод (здійснено виявлення ознак злочи-нів, пов’язаних із виготовленням і збутом фальсифікованих алкогольних напоїв; проведено аналіз ефективності окремих слідчих дій (слідчого огляду, допиту, обшуку, призначення судових експертиз.)); системно-структурний метод (розроблено типові версії при розслідуванні цієї категорії злочинів; систематизовано тактику окремих слідчих дій); соціологічний метод (визначено особливості механізму злочинів, пов’язаних із виготовленням і збутом фальсифікованих алкогольних напоїв; виявлено елементи криміналістичної характеристики таких зло-чинів; здійснено аналіз зв’язків між ними); статистичний метод (здійснено узагальнення кримінальних справ про злочини, пов’язані із виготовленням і збутом фальсифікованих алкогольних напоїв; проведено анкетування та інтерв’ювання слідчих правоохоронних органів України; використано статистичні дані Верховного Суду України, МВС України, Державної податкової служби України тощо).
Нормативною базою дисертації є положення Конституції України, кримінальне та кримінально-процесуальне законодавство України, Закони України “Про оперативно-розшукову діяльність”, “Про міліцію”, “Про прокуратуру”, “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю”, а також інші нормативно-правові акти, що реґулюють організацію та діяльність правоохоронних органів у боротьбі зі злочинністю.
Емпіричну базу дослідження складають результати узагальнення 380 кримінальних справ про виготовлення й збут фальсифікованих алко-гольних напоїв (за статтями 204 (Незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів), 216 (Незаконне виготовлення, пiдроблення, використання або збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених марок акцизного збору чи конт-рольних марок), 229 (Незаконне використання товарного знака) КК України), розглянутих судами Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Кіровоградської, Луганської, Миколаївської, Полтавської, Сумської, Харківської та Херсонської областей; результати анкетування та інтерв’ювання 280 співробітників органів дізнання та досудового слідства; результати аналізу опублікованих матеріалів слідчої практики; дані статистичних звітів правоохоронних органів та суду України.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що впер-ше з моменту проголошення України незалежною державою, спираючись на положення загальної теорії криміналістики, судової експертизи й узагаль¬нення досвіду судово-слідчої та експертної практики, зроблено спробу на моногра¬фічному рівні розв’язати нагальні питання методики розслідування злочинів, пов’язаних із виготовленням і збутом фальсифікованих алкогольних напоїв.
У дисертації пропонується низка нових концептуальних у теоретичному плані та важливих у практичному відношенні положень:
– уперше розглянуто структуру злочинів, пов’язаних із виготов-ленням і збутом фальсифікованих алкогольних напоїв; проведено комплексний аналіз механізму злочинів цієї категорії;
– розроблено криміналістичну характеристику цих злочинів; встановлено особливості окремих елементів криміналістичної характеристики (предмет злочину; способи виготовлення та збуту фальсифікованих алко-гольних напоїв; типові сліди злочину; особа злочи-нця);
– запропоновано визначення “фальсифікація алкогольних напоїв”;
– визначено низку найбільш типових способів приготування, вчинення та приховання злочинів, пов’язаних із виготовленням і збутом фальсифікованих алкогольних напоїв, і подано їх класифікацію;
– розглянуто типові сліди злочинів, пов’язаних із виготовленням і збутом фальсифікованих алкогольних напоїв, і проведено класифікацію криміналістичних ознак цього елемента;
– розглянуто характеристику особи злочинця в системі елементів криміналістичної характеристики цієї категорії злочинів;
– визначено типові слідчі ситуації та напрямки їх розв’язання під час розслідування; сформульовано найбільш типові версії початкового етапу розслідування цих злочинів та шляхи їх перевірки;
– розглянуто особливості планування розслідування злочинів, пов’язаних із виготовленням і збутом фальсифікованих алкогольних напоїв; встановлено специфіку планування діяльності слідчо-оперативної групи;
– показано особливості тактики проведення окремих слідчих дій при розслі¬дуванні злочинів цієї категорії (слідчого огляду, допиту, обшуку, призначення судових експертиз та ін.);
– окреслено коло судових експертиз, що використовуються під час розслідування цих злочинів; з’ясовано найбільш доцільні питання під час призначення судових експертиз; зроблено акцент на можливості проведення комплексних судових експертиз;
– уперше на підставі виявлення специфічних проміжних завдань розслідування злочинів, пов’язаних із виготовленням і збутом фальсифікованих алкогольних напоїв, визначено й запропоновано тактичні операції, що мають специфічний характер у справах цієї категорії (“Вид фальсифікації алкогольних напоїв”; “Зв’язок злочинів, пов’язаних із “фальсифікацією алкогольних напоїв”, з іншими злочинами”; “Організований характер виготовлення та збуту фальсифікованих алкогольних напоїв”).
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані в роботі основні положення дослідження в 2002-2003 роках впроваджено у навчальний процес у вищих навчальних закладах системи МВС України: 1) у Луганській академії внутрішніх справ МВС імені 10 річчя незалежності України результати дисертації використано під час складання навчальної програми, лекційного курсу, планів семінарських і практичних занять з курсу “Криміналістика” для факультету № 3 – “економічної безпеки”, спецкурсів “Організація розслідування злочинів” і “Використання спеціальних знань у розслідуванні злочинів” для факультету № 2 – “правоохоронна діяльність” (акти впровадження від 23 квітня 2002 року № 327 і від 21 лютого 2003 року № 191); 2) у Донецькому інституті внутрішніх справ МВС України основні положення дослідження використовуються в ході викладання спецкурсу “Організація розкриття та розслідування злочинів” (акт впрова-дження від 12 березня 2003 року № 237); 3) у службову підготовку та практичну діяльність слідчих УМВС України в Луганській області при розслідуванні злочинів, пов’язаних із виготовленням і збутом фальсифікованих алкогольних напоїв (акт впровадження від 21 січня 2003 року № 111); 4) у службову підготовку та практичну діяльність співробіт-ників податкової міліції в Луганській області при розкритті та розслідуванні злочинів, пов’язаних із виготовленням і збутом фальсифікованих алкогольних напоїв (акт впровадження від 6 травня 2002 року № 481); 5) у службову підготовку та практичну діяльність у НДЕКЦ при УМВС України в Луганській області (акт впровадження від 10 жовтня 2003 року № 767).
Апробація результатів дисертації. Дисертацію підготовлено на кафедрі криміналістики Луганської академії внутрішніх справ МВС імені 10-річчя незалежності України, обговорено на її засіданнях, схвалено й рекомендовано до захисту. Основні положення дисертації обговорювалися на нараді-семінарі експертів-трасологів експертно-криміналістичних підрозділів МВС, УВС “Повышение эффективности трасологических экспертиз и следотек в раскрытии и расследовании преступлений” (м. Красноярськ, Росія, 23-24 квітня 1985 року), міжвузівській науково-практичній конференції “Творческое наследие П.И. Новгородцева (к 130-летию со дня рождения) и актуальные проблемы построения правового государства в Украине” (м. Луганськ, квітень 1996 року), міжнародній науково-практичній конференції “Тенденции развития правовых систем стран СНГ” (м. Ростов-на-Дону, Росія, 22-23 квітня 1998 року), міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми оперативно-розшукової діяльності й забезпечення прокурорського нагляду за її за-конністю” (м. Луганськ, 21-22 лютого 2000 року.), міжнародній науково-практичній конференції “Теорія та практика криміналістичного забезпечення розкриття та розслідування злочинів у сучасних умовах” (м. Київ, 22-23 березня 2001 року), міжвузівській науково-практичній конференції “Захист прав, свобод і законних інтересів громадян України в процесі правоохоронної діяльності” (м. Донецьк, 27 квітня 2001 року), міжнародній науково-практичній конференції “Нове кримінальне і кримінально-процесуальне законодавство та завдання юридичної підготовки кадрів ОВС України” (м. Луганськ, 25 квітня 2002 року), міжнародній науково-практичній конференції “Актуальные проблемы юридической науки и практики” (м. Орел, Росія, 26 лютого 2004 року).
Публікації. Основні теоретичні та практичні рекомендації дисертації відображено в 11 публікаціях загальним обсягом 3,9 д.а., з яких 4 опубліковано у фахових виданнях, затверджених ВАК України.
Структура дисертації зумовлена її метою та поставленими завдан-нями. Загальний обсяг дисертації становить 209 сторінок. Робота склада-ється із вступу, двох розділів, дев’яти підрозділів, висновків, списку використаних джерел (442 найменування на 23 сторінках) і дев’яти додатків на 40 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Отже, в дисертації проведений криміналістичний аналіз, розглянуті основні проблеми спеціальної методики розслідування злочинів, пов’язаних із виготовленням і збутом фальсифікованих алкогольних напоїв, та висунуті окремі пропозиції розв’язання зазначених проблем:
1) в основу розробки методики розслідування злочинів, пов’язаних із виготовленням і збутом фальсифікованих алкогольних напоїв, закладено галузевий принцип, тобто увесь спектр кримінально-правових проявів розглядається стосовно здійснення злочинів у сфері господарської діяльності. Позавидовий підхід, в цілому, вбачається більш перспективним напрямом формування спеціальних криміналістичних методик розслідування злочинів у сфері господарської діяльності, ніж видовий принцип, оскільки побудований із врахуванням криміналістично значущих чинників;
2) вивчені в ході дослідження кількісні та якісні тенденції дають підс-таву стверджувати, що виготовлення і збут фальсифікованих алкогольних напоїв сьогодні перетворились у зону підвищеної кримінальної активності із специфічним “набором” кримінальних способів, механізмів, технологій підготовки, вчинення та приховання злочинів і являє собою особливу складність для правоохоронних органів щодо їх попередження, виявлення та розслідування;
3) криміналістична характеристика злочинів, пов’язаних із виготовленням і збутом фальсифікованих алкогольних напоїв, як продукт наукового аналізу та узагальнення емпіричного матеріалу, включає систему відомостей, взаємозв’язків, що структурно розподілені на чотири блоки. Спосіб вчинення злочину є центральним елементом криміналістичної характеристики. Всі інші її структурні елементи перебувають у кореляційному зв’язку з ним;
4) найважливіше місце у слідовій картині злочинів, пов’язаних із ви-готовленням і збутом фальсифікованих алкогольних напоїв, займають сліди в їх широкому розумінні;
5) з розвитком підприємницької діяльності, змінами у кримінальному законодавстві першочерговим завданням при розгляді матеріалів про злочини, пов’язані із виготовленням і збутом фальсифікованих алкогольних напоїв, на стадії порушення кримінальної справи стає розмежування правомірного й неправомірного підприємництва, визначення потенційного характеру відповідальності (кримінальної, адміністративної, цивільно-правової), що вимагає від слідчого не лише ґрунтовних юридичних знань, але й спеціальної економічної підготовки;
6) негативні наслідки розслідування злочинів, пов’язаних із виготовленням і збутом фальсифікованих алкогольних напоїв, передусім зумовлені трьома групами факторів: по-перше, об’єктивними труднощами у розслідуванні, що визначаються специфікою виготовлення і збута алкогольних напоїв, великим обсягом матеріалів кримінальних справ, необхідністю розв’язання широкого спектру слідчих, оперативно-розшукових та експертних завдань; по-друге, низьким рівнем юридичної та спеціальної підготовки слідчих; по-третє, активною протидією, не-гативний вплив якої на хід та наслідки розслідування тут є безумовним;
7) підвищення ефективності використання допомоги спеціалістів у розслідуванні має відбуватися у кількох напрямках: правовому – вдосконалення процесуального законодавства з метою ширшого використання спеціальних знань на різних стадіях кримінального судочинства, а також чіткішого визначення статусу суб’єктів їх застосування; організаційному – розробка механізму використання правоохоронними органами допомоги спеціалістів підприємств, установ та організацій державного і недержавного секторів економіки; методичному – створення та вдосконалення методичних рекомендацій щодо порядку та форм залучення спеціалістів до розслідування, розробка типових питань, що можуть бути розв’язані окремими категоріями свідуючих осіб;
8) з метою удосконалення механізму оперативно-розшукового забезпечення розслідування злочинів, пов’язаних із виготовленням і збутом фальсифікованих алкогольних напоїв, на думку автора, треба переглянути існуючі сьогодні критерії оцінки роботи слідчих та оперативних підрозділів, зорієнтувавши їх на кінцеві результати розслідування за принципом “загальні цілі системи кримінального судочинства забезпечуються засобами, що в свою чергу с цілями її підсистем”. У зв’язку з цим, не менш важливим завданням на сьогодні є відновлення вкрай застарілого порядку збору, накопичення, обробки й аналізу даних кримінальної статистики;
9) вивчення практики взаємодії правоохоронних органів з іншими державними та недержавними структурами у напрямку протидії злочинам, пов’язаним із виготовленням і збутом фальсифікованих алкогольних напоїв, дозволяє констатувати: по-перше, ринкові відносини, що базуються на конкуренції суб’єктів підприємництва і невтручанні держави у комерційні процеси надто ускладнюють взаємний обмін інформацією; по-друге, права та обов’язки правоохоронних органів в одержанні та використанні різної інформації з обмеженим доступом, а також відповідних власників такої інформації щодо створення режиму її збереження, в існуючих нормативних актах розглядаються ізольовано. Це створює додаткові проблеми для обох сторін. По-третє, подолання існуючих протиріч можливе лише шляхом комплексного підходу до розробки відповідної нормативної бази, а також формування спільної системи економічної безпеки для всіх суб’єктів підприємницької діяльності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Закони та підзаконні акти

1. Закон України “Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби” // ВВР України. – 1995. – № 40. – Ст. 297.
2. Закон України “Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньо економічних відносинах” // Закони України. – К., 1997. – Т. 9. – С. 185-191.
3. Закон України “Про захист прав споживачів” від 12 травня 1991 р. // ВВР України. – 1991. – № 30. – Ст. 13.
4. Закон України “Про захист прав споживачів” від 12 травня 1991 р. В редакції Закону України № 3682-XII від 15 грудня 1993 р. // ВВР. – 1994. – № 1. – Ст. 379.
5. Закон України “Про оперативно-розшукову діяльність” від 18 лютого 1992 р. (із доповненнями від 1994 р.) // Збірник “Законодавство України про боротьбу зі злочинністю”. – Х., 1999. – 432 с.
6. Декрет Кабінету міністрів України № 52-93 від 17 травня 1993 року “Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньо економічних відносинах” // ВВР України. – 1993. – № 27. – Ст. 294.
7. Кримінальний кодекс України. – К.: Парламентске вид-во, 2001. - 143 с.
8. Постановление Совета Народных Комиссаров УССР “Об ответственности за нарушение декрета о продаже виноградных, плодовоягодных и изюмных вин” // СУ УССР. – 1921. – № 24. – Ст. 709.
9. ГОСТ 10117-91.
10. ГОСТ 12545-67.
11. ГОСТ 12712-80.
12. ГОСТ 13741-91.
13. ГОСТ 13918-88.
14. ГОСТ 14137-74.
15. ГОСТ 16353-70.
16. ГОСТ 26586-85.
17. ГОСТ 3639-79.
18. ГОСТ 5363-93.
19. ГОСТ 5541-76.
20. ГОСТ 5575-76.
21. ГОСТ 5963-67.
22. ГОСТ 7190-93.
23. ГОСТ 7625-55.
24. ГОСТ 4827-70.
25. ГСТУ 202.001-96.
26. ГСТУ 202.002-96.
27. ГСТУ 202.003-96.
28. ДСТУ 2163-93.
29. ДСТУ 3297-95.
30. ОСТ 10.170.
31. ОСТ 18-225.
32. ТУ 10.10-01-11.
33. ТУ 10-24-10.

Монографії

34. Абельцев С.Н. Личность преступника и проблемы криминального насилия. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2000. – 248 с.
35. Азарашвили П.Б. Виноградные вина и коньяки Грузии. – 2-е изд., доп. и перераб. – М.: Пищепромиздат, 1960. – 147 с.
36. Алмаши К.К., Ниязова Л.У. Солнце в бокале. – Ужгород: Карпати, 1975. – 111 с.
37. Арцишевский Г.В. Выдвижение и проверка следственных версий. – М., 1978. – 102 с.
38. Ахмадиев Т.М. Личность и поведение. – М., 1996. – 246 с.
39. Бандура О.А., Лукашевич В.Т. Криминалистическая версия: гносеологический, логический и психологический аспекты. – К., 1991. – 254 с.
40. Баршев Я. И. Основания уголовного судопроизводства с применением к российскому уголовному судопроизводству. – СПб., 1841.
41. Бахин В.П., Возгрин И.А. Как раскрываются преступления. – СПб.: СпбА МВД РФ, 1997. – 190 с.
42. Бахин В.П., Когамов М.Ч., Карпов Н.С. Допрос на предварительном следствии (уголовно-процессуальные и криминалистические вопросы). – Алматы: Оркениет, 1999. – 186 с.
43. Бедняков Д.И. Непроцессуальная информация и расследование преступлений. – М., 1991. – 238 с.
44. Белкин Р.С. Криминалистика: проблемы, тенденции, перспекти-вы. Общая и частные теории. – М.: Юрид. лит., 1987. – 272 с.
45. Белкин Р.С. Криминалистика: проблемы, тенденции, перспекти-вы. От теории – к практике. – М.: Юрид. лит., 1988. – 304 с.
46. Белкин Р.С. Криминалистика: проблемы сегодняшнего дня. Злободневные вопросы российской криминалистики. – М.: НОРМА-ИНФРА . М, 2001. – 240 с.
47. Брайнин Я.М. Уголовная ответственность и ее основания в советском уголовном праве. – М.: Юрид. лит., 1963. – 168 с.
48. Букалов К.А. Процессуальные и криминалистические вопросы назначения судебной товароведческой экспертизы. – Саратов: Изд-во Саратовского университета, 1976. – 88 с.
49. Валуйко Г.Г. Технология столовых вин. – М.: Пищевая пром-сть, 1969. – 304 с.
50. Валуйко Г.Г. Биохимия и технология красных вин. – М.: Пищевая пром-сть, 1973. – 296 с.
51. Ва¬сильев А.Н., Карнеева Л.М. Тактика допроса при расследовании преступлений. – М.: Юр. лит., 1970. – 208 с.
52. Васильев А.Н. Проблемы методики расследования отдельных видов преступлений. – М.: Изд-во МГУ, 1978. – 71 с.
53. Васильев А.Н., Мудьюгин Г.Н., Якубович Н.А. Планирование расследования преступлений. – М.: Госюриздат, 1957. – 199 с.
54. Вейнгардт А. Уголовная тактика. Руководство к расследованию преступлений. – СПб.: Изд-во “Вестника полиции”, 1912. – 288 с.
55. Винберг А.И. Криминалистическая экспертиза в советском уго-ловном процессе. – М., 1956. – 219 с.
56. Виницкий Л.В. Осмотр места происшествия: организационные, процессуальные и тактические вопросы. – Караганда, 1986. – 164 с.
57. Возгрин И.А. Общие положения методики расследования от-дельных видов преступлений. – Л.: ВПУ МВД СССР, 1976. – 55 с.
58. Возгрин И.А. Криминалистическая методика. – Минск: Вышей-шая школа, 1983. – 215 с.
59. Гавло В.К. Теоретические проблемы и практика применения методики рассле¬дования отдельных видов преступлений. – Томск: Изд-во Томского гос. ун-та, 1985. – 334 с.
60. Георгиев Л.И., Дашков Г.В., Сергеев Л.А. Судебно-товароведческая экспертиза по делам о хищениях социалистического имущества, должностных и хозяйственных преступлениях. – М., 1969. – 84 с.
61. Гернет М.Н. Избранные произведения. – М.: Юридическая литература, 1974. – 640 с.
62. Грановский Г.Л. Основы трасологии (Общая часть). – М., 1965. – 124 с.
63. Громов В.И. Дознание и предварительное следствие (теория и техника расследования преступлений). – М., 1926. – 176 с.
64. Громов В. и Лаговкер Н. Расследование хозяйственных и долж-ностных преступлений. – М., 1928. – 110 с.
65. Громов В.И. Методика расследования преступлений. - М., 1929. - 162 с.
66. Громов В.И. Материальная истина и научно-уголовная техника. – М., 1930. – 188 с.
67. Гросс Г. Руководство для судебных следователей как система криминалистики. – СПб.: Н.К. Мартынов, 1908. – 1040 с.
68. Дулов А.В. Тактические операции при расследовании преступлений. – Минск, 1979. – 84 с.
69. Евгеньев М.Е. Методика и техника расследования преступлений. – К., 1940. – 146 с.
70. Железняк А.С. Материальные следы – важный источник крими-налистической информации: Понятие, процессуально-правовая природа. – Омск: Омская ВШМВД СССР, 1975. – 32 с.
71. Жордания И.Ш. Структура и правовое значение способа совер-шения преступления. – М., 1986. – 76 с.
72. Закатов А.А. Ложь и борьба с нею. – Волгоград: ВЮИ МВД России, 1999. – 152 с.
73. Казумов Н.Б. Виноделие десертных вин Армении. – Ереван: Айастан, 1971. – 259 с.
74. Карагодин В.Н. Преодоление противодействия предварительному следствию. – Свердловск, 1992. – 84 с.
75. Карнеева Л.М., Галкин И.С. Расследование преступлений груп-пой следователей. – М., 1965. – 86 с.
76. Карнеева Л.М., Ключанский В.И. Организация работы следователя. – М., 1994. – 82 с.
77. Кертэс И. Тактика и психологические основы допроса. – М.: Юр. лит., 1965. – 164 с.
78. Киселев Н.А. Винодельческие районы и вина Таджикистана. – М.: Пищевая пром-сть, 1967. – 128 с.
79. Коваленко Ф.А. и др. О виноградных винах и других напитках. – Краснодар: Кн. изд-во, 1974. – 159 с.
80. Колесниченко А.Н. Общие положения методики расследования отдельных видов преступлений. – Х.: Юридический институт, 1965. – 46 с.
81. Колесниченко А.Н. Общие положения методики расследования отдельных видов преступлений. – Х., 1976. – 92 с.
82. Колмаков В.П. Следственный осмотр. – М.: Юрид. лит., 1969. – 196 с.
83. Комиссаров В.И. Теоретические проблемы следственной тактики / Под ред. А.И. Михайлова. – Саратов: Изд-во Саратовского ун-та, 1987. – 248 с.
84. Коновалов Е.Ф. Осмотр места проис¬шествия. - Минск, 1987. - 44 с.
85. Коновалова В.Е. Организационные и психологические основы деятельности следователя. – К.: РИО МВД УССР, 1973. – 56 с.
86. Коновалова В.Е. Допрос: тактика и психология. – Х.: Консум, 1999. – 157 с.
87. Коновалова В. О. Вбивство: мистецтво розслідування: Монографія. – Х.: Факт, 2001. – 311 с.
88. Кривошеев А.С. Изучение личности обвиняемого в процессе расследования. – М., 1971. – 154 с.
89. Кудрявцев В.Н. Объективная сторона преступления. – М.: Го-сюриздат, 1960. – 258 с.
90. Кудрявцев В.Н. Правовое поведение: норма и патология. – М., 1982. – 351 с.
91. Кудрявцев В.Н. Закон, поступок, ответственность. – М., 1986. – 448 с.
92. Куцышин И.Б. Завод и его люди. [Львовский з-д “Молдвинпро-ма”]. – Львов: Каменяр, 1968. – 88 с.
93. Ларин А.М. От следственной версии к истине. – М., 1976. – 160 с.
94. Леви А.А. Организация осмотра места происшествия. - М., 1979.- 102 с.
95. Ломброзо Ч. Преступление. – С.-Пб.: Изд-во Н.К. Мартынова, 1900. – 648 с.
96. Лузгин И.М. Методологические проблемы расследования. – М., 1973. – 216 с.
97. Лузгин И.М., Лавров В.П. Способ сокрытия преступления и его криминалистическое значение. – М., 1980. – 142 с.
98. Малтабар В.М., Фертман Г.И. Технология коньяка. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Пищевая пром-сть, 1971. – 343 с.
99. Матусовский Г.А. Экономические преступления: Криминалистический анализ. – Х.: Консум, 1999. – 480 с.
100. Меретуков Г.М. Криминалистические проблемы борьбы с наркобизнесом орга¬низованных преступных групп. – М.: Акад. МВД РФ, Краснодарский юрид. ин-т МВД РФ, 1995. – 383 с.
101. Михайлов А.И., Соя-Серко Л.Я., Соловьев А.Б. Научная организация труда следователя. – М., 1974. – 168 с.
102. Нягу И.Ф. Производство коньяка и кальвадоса в Молдавии: (Пути повышения эффективности производства и качества продукции). – Кишинев: Картя молдовеняскэ, 1978. – 291 с.
103. Овечкин В.А. Расследование преступлений, скрытых инсцени-ровками. – М., 1989. – 188 с.
104. Организованная преступность / Под ред. А.И. Долговой, С.В. Дьякова. – М., 1989. – 482 с.
105. Охременко Н.С. Виноделие и вина Украины. – М.: Пищевая пром-сть, 1966. – 340 с.
106. Пеньков Е.М. Социальные нормы – регуляторы поведения лич-ности. – М., 1972. – 164 с.
107. Пещак Я. Следственные версии. Криминалистическое исследование / Перевод со словацкого д-ра юрид. наук А.М. Ларина; Под ред. и со вступ. ст. д-ра юрид. наук, проф. А.Р. Ратинова. – М., 1976. – 228 с.
108. Политика социальной защиты в связи с планированием в области развития.- Нью-Йорк, 1970.- 964 с.
109. Попов В.И. Осмотр места происшествия. – М.: Госюриздат, 1959. – 218 с.
110. Порубов Н.И. Допрос в со¬ветском уголовном судопроизводстве. – Минск, 1973. – 170 с.
111. Порубов Н.И. Научные основы допроса на предварительном следствии. – Минск, 1978. – 175 с.
112. Бородин С.В. Преступность и культура. – М., 1999. – 364 с.
113. Гришин Н.В. Психологические проблемы социальной регуляции поведения. – М., 1976. – 348 с.
114. Рейсмен В.М. Скрытая ложь. Взятки: “крестовые походы” и ре-формы. – М., 1988. – 228 с.
115. Рецептуры ликеров, наливок, пуншей, десертных напитков, на-стоек и инструкция по приготовлению полуфабрикатов к ним. – М.: Пищ-промиздат, 1962. – 221 с.
116. Русаков М.Н. Объекты криминалистического осмотра. – Омск, 1977. – 194 с.
117. Саенко Н.Ф. Херес. – М.: Пищевая пром-сть, 1964. – 163 с.
118. Самойлов Г.А. Основы криминалистического учения о навыках. – М.: ВШ МВД, 1968. – 226 с.
119. Селиванов Н.А. Советская криминалистика: система понятий. – М., 1982. – 152 с.
120. Соловьев А.Б. Следственные действия на первоначальном этапе расследования преступлений. – М., 1994. – 104 с.
121. Яковлев А.М. Социальные отклонения. – М., 1989. – 262 с.
122. Тарарухин С.А. Преступное поведение. – М., 1973. – 156 с.
123. Федоренко М.Д. Товароведческие экспертизы. – М., 1968. – 284 с.
124. Филиппов А.Г. Некоторые дискуссионные вопросы учения о криминалистической версии. – Свердловск, 1985. – 86 с.
125. Шевченко Б.И. Теоретические основы трасологической иденти-фикации в криминалистике. – М.: Изд-во Московского университета, 1975. – 96 с.
126. Шиканов В.И. Теоретические основы тактических операций в расследовании преступлений. – Иркутск, 1983. – 68 с.
127. Шольц Е.П., Филиппов А.М. Игристые вина Крыма и их технология. – Симферополь: Крим, 1967. – 136 с.
128. Экман П. Психология лжи. – С.-Петербург: Питер, 1999. – 242 с.
129. Яковлев А.М. Теория криминологии и социальная практика. – М., 1985. – 466 с.
130. Crime Detection. Modern methods of Criminal Investigation by Arne Svensson, Otto Wendel with introductions by Commander G. Hatherill, O. B. E. and H. Soderman. - 1975. - Elsevier Publishing Company. - Amsterdam . Houston . London . New York. - 376 p.
131. Schar W. Alkoholisch Getranke. – Leipzig: Fachbuchverlag, 1985.
132. Skinner B.F. Beyond freedom and dignity. – New York: Knopf, 1971.
133. Soderman H., O’Connell J.J. Modern Criminal Investigation. – New-York, 1962.

Статті у наукових журналах та збірниках

134. Авакян А.Б. Изменение крепости и объема малых количеств водки по мере выдерживания в открытых емкостях // Экспертная практика и новые методы исследования. – М., 1986. – Вып. 8. – 8 с.
135. Авдеев М.И., Прянишников Е.А., Сергеев Л.А., Снетков В.А., Мельников Э.Б., Кубицкий Ю.М., Миньковский Г.М., Шаламов М.П. Дис-куссия о комплексной экспертизе // Известия ВУЗов. Правоведение. – Т. 4. – С. 180-188.
136. Алиев И.А. Некоторые процессуальные и организационные во-просы проведения комплексных экспертиз в судебно-экспертных учреждениях // Вопросы криминалистики и судебной экспертизы. – Баку, 1985. – Вып. 25. – С. 3-12.
137. Бабаева Э., Ефимов И.И. Про¬тиводействие изменению показаний обвиняемыми и свидетелями // Законность. – 1995. – № 9. – С. 5-9.
138. Барбосов Ю.А., Загрядская А.П., Кольш Л.Б. Процессуальные и организационные вопросы проведения комплексных судебных экспертиз // Проблемы организации и проведения комплексных экспертных исследований. – Горький, 1987. – С. 6-11.
139. Басалаев А.Н., Гуняев В.А. Криминалистическая характеристика преступлений // Методика расследования преступлений (общие положения): Материалы научно-практической конференции (г. Одесса, ноябрь, 1976). – М., 1976. – С. 97-100.
140. Бахин В.П. Криминалистическая характеристика преступлений как элемент расследования // Вестник криминалистики / Отв. ред. А.Г. Фи-липпов. – М.: Спарк, 2000. – Вып. 1. – С. 16-22.
141. Бахін В.П., Лук’янчиков Б. Склад і призначення криміналістичної характеристики злочинів // Правничий часопис Донецького університету. – 2000. – № 1 (4). – С. 39-43.
142. Белкин Р.С., Быховский И.Е., Дулов А.В. Модное увлечение или новое слово в науке? (Еще раз о криминалистической характеристике преступлений) // Социалистическая законность. – 1987. – № 9. – С. 56-58.
143. Бова А., Дідик В. Історія та сучасність детектора брехні // Міліція України. – 1999. – № 5-6. – С. 32-33.
144. Бородин С.В. Свойства личности преступника // Программа борьбы с преступностью. – М., 1993. – С. 15-23.
145. Васильев А. Н. Проблемы советской криминалистики // Социалистическая законность. – 1973. – № 3. – С. 29-33.
146. Васильев А.Н. О криминалистической классификации преступлений // Методика расследования преступлений (общие положения). – М., 1976. – С. 23-27.
147. Ведерников Н.Т. Личность преступника как элемент криминалистической характеристики преступления // Криминалистическая характеристика преступлений. – М., 1984. – С. 74-77.
148. Винокуров С.И. Криминалистическая характеристика преступлений, ее содержание и роль в методике расследования конкретного вида преступлений // Методика расследования преступлений (общие положения). – М., 1976. – С. 101-104.
149. Виноделие Узбекистана: Сборник статей / Ред. коллегия: Т. Му-хамедханов (отв. ред.) и др.- Ташкент, 1972.- 184 с.
150. Волынский А.Ф. Методика раскрытия и расследования преступлений: учебный курс, когда и как его изучать в вузах МВД России // Криминалистика: актуальные вопросы теории и практики. Всероссийский “круглый стол” (15-16 июня 2000 года): Сборник тезисов. – Ростов-на-Дону: РЮИ МВД России, 2000. – С. 14-21.
151. Гавло В.К. О следственной ситуации и методике расследования хищений, совершаемых с участием должностных лиц // Вопросы криминалистической методологии, тактики и методики расследования. – М., 1973. – С.89-95.
152. Гавло В.К. Обстановка преступления как структурный элемент криминалисти¬ческой характеристики преступления // Проблемы совершенствования тактики и ме¬тодики расследования преступлений. – Иркутск, 1980. – С. 164-170.
153. Галаван З.С. “Російська” горілка – по-куп’янськи // Слідча практика: Збірник / Укл. А.А. Осауленко. – К.: РВВ МВС України, 2000. – С. 32-34.
154. Герасимов И.Ф. Принципы построения методики раскрытия преступлений // Вопросы криминалистической методологии, тактики и методики расследования. – М., 1973. – С. 81-86.
155. Герасимов И.Ф. Криминалистическая характеристика преступлений в методике расследования // Методика расследования преступлений (Общие положения). – М., 1976. – С. 93-98.
156. Герасимов И.Ф. Следственные ситуации на первоначальном этапе расследования преступлений // Социалистическая законность. – 1977. – № 7. – С. 60-62.
157. Герасимов И.Ф. Криминалистическая характеристика преступлений в структуре частных методик // Криминалистические характеристики в методике расследования преступлений. – Свердловск: СЮИ, 1978. – С. 5-10.
158. Гилинский Я.И. Отклоняющееся поведение – объект правового воздействия // Человек и общество. – 1973. – № 12. – С. 144-145.
159. Голунский С.А. Планирование расследования // Советская кри-миналистика на службе следствия. – М., 1958. – Вып. № 10. – С. 56-59.
160. Гольст Г.Р., Савицкий М.Я. Назначение и производство технологических экспертиз по делам о выпуске недоброкачественной, некомплектной и нестандартной продукции предприятиями отдельных отраслей промышленности // Советская криминалистика на службе следствия. – М., 1951. – Вып. 3. – С. 41-110.
161. Гольст Г.Р., Савицкий М.Я. Назначение и производство экспер-тизы // В кн.: Борьба органов прокуратуры с выпуском недоброкачест-венной, некомплектной и нестандартной продукции. – М., 1951. – С. 52-69.
162. Гончаренко В.И. Гносеологические и процессуальные вопросы комплексных исследований в свете теории судебных доказательств // Криминалистика и судебная. экспертиза. – К., 1987. – Вып. 35. – С. 3-7.
163. Горячко К.В. Метод обнаружения метилового спирта в органических средах // Военно-медицинский журнал. – 1951. – № 12. – С. 54-57.
164. Драпкин Л.Я. Понятие и классификация следственных ситуаций // Следственные ситуации и раскрытие преступлений: Научные труды Свердловского юридического института. – Свердловск, 1975. – Вып. 41. – С. 26-32.
165. Драпкин Л.Я. Особенности информационного поиска в процессе расследования и тактика следствия // Проблемы повышения эффективности предварительного следствия. – Л., 1976. – С. 52-55.
166. Драпкин Л.Я. Предмет доказывания и криминалистические ха-рактеристики преступлений // Криминалистические характеристики в мето-дике расследования преступлений. - Свердловск: УрГУ, 1978. - С. 11-18.
167. Дулов А.В. О разработке тактических операций при расследовании преступлений // 50 лет советской прокуратуры и проблемы совершенствования предварительного следствия. – Л., 1972. – С. 22-26.
168. Епифанова Э.Д. Технологическая экспертиза по делам о хищениях в пивоваренной промышленности // Особенности расследования хищений в пивоваренной промышленности. – М., 1953. – С. 60-62.
169. Естюков В.Н. К вопросу о комплексной экспертизе // Вопросы судебной экспертизы. – М., 1960. – С. 10-12.
170. Естюков В.Н. Особенности заключения по комплексным экспертизам // Материалы XI расширенной конференции Ленинградского отделения Всероссийского общества судебных медиков и криминалистов. – Л., 1961. – С. 200-202.
171. Здоровко С.Ф. К вопросу о понятии и признаках тактической операции в криминалистике // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ МВС України. – 2000. – № 4. – С. 148-151.
172. Зелинский А.Ф. Некоторые теоретические вопросы индивидуального прогноза и следственной версии // Проблемы предварительного следствия. – Волгоград, 1973. – Вып. 2. – С. 78-83.
173. Зельдес И.М. Комплексное исследование в судебной экспертизе // Экспертная техника. – М., 1971. – Вып. 36. – С. 7-11.
174. Зуйков Г.Г. О способе совершения и способе сокрытия преступ-лений // Оптимизация расследования преступлений. – Иркутск, 1982. – С. 54-59.
175. Ильченко Ю.И. Понятие следа и классификация следов // Проблемы криминалистики и судебной экспертизы. – Алма-Ата, 1965. – C. 69-73.
176. Кавалиерис А.К. Научная организация предварительного следствия – условие реализации ленинских принципов неотвратимости наказания // Криминалистический сборник. – Рига, 1970. – С. 20-23.
177. Калинкович Л.Н. Об использовании науки управления в разра-ботке методов раскрытия преступлений // Вопросы криминалистической методологии, тактики и методики расследования. – М., 1973. – С. 31-33.
178. Карагодин В.Н. Соотношение сокрытия и способа совершения преступления // Государство и право в системе социального управления. – Свердловск, 1981. – С. 109-112.
179. Карагодин В.Н. Использование данных о сокрытии преступления при производстве следственных действий // Следственные действия (криминалистические и процессуальные аспекты). – Свердловск, 1983. – С. 102-106.
180. Клименко Н., Клевцов О. Можливості використання в розсліду-ванні злочинів деяких нетрадиційних криміналістичних та спеціальних знань і методів // Право України. – 1998. – № 1. – С. 94-96.
181. Князев В.А. О понятии тактической операции // Криминалистика и судебная экспертиза. – Киев: Вища школа, 1982. – С. 64-68.
182. Князев В.А., Марушев А.Д. К вопросу о понятии тактической задачи расследования // Реформа политико-правовой системы советского общества и укрепление социалистического правопорядка. – Харьков, 1990. – С. 127-129.
183. Колесниченко А.Н. Роль следственных версий и построение их при расследовании преступлений // Ученые записки Харьковского юридического института. – Х., 1957. – Вып. 9. – С. 28-33.
184. Колесниченко А.Н. Актуальные проблемы методики расследования преступлений // Вопросы государства и права. – М., 1970. – С. 332-334.
185. Колесниченко А.Н. Содержание и значение криминалистической характеристики преступлений // Актуальные проблемы советской криминалистики. – М., 1980. – С. 80-86.
186. Комиссаров В.И. Использование полиграфа в борьбе с преступностью // За¬конность. – 1995. – С. 43-45.
187. Коновалова В.Е. К вопросу о принципах научной организации следственной деятельности // Вопросы государства и права. – М., 1970. – С. 339-341.
188. Коновалова В.Е. Криминалистические проблемы борьбы с убийствами по заказу, совершаемыми организованными группами // Збірник наукових праць Харківського Центру вивчення організованої злочинності. Випуск перший. – Х.: Харківський Центр вивчення організованої злочинності при Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого, 2000. – С. 210-219.
189. Корякене Г.А., Вайтякунас В.Ю. Установление давности изго-товления самогонной браги // Внедрение достижений науки и техники в практику борьбы с преступностью. – Вильнюс, 1986. – С. 254-256.
190. Кудрявцев В.Н. Способ совершения преступления и его уголовно-правовое значение // Советское государство и право. - 1957. - № 8. - С. 63-69.
191. Кузнецова С.П. Установление исходного растительного сырья в спиртосодержащих жидкостях домашней выработки // Экспертная практика и новые методы исследования. – Вып. 6. – М., 1987. – С. 9-11.
192. Куранова Э.Д. Об основных положениях методики расследования отдельных видов преступлений // Вопросы криминалистики. – М., 1962. – № 6-7. – С. 164-166.
193. Ладин В.Н. О признаках, используемых экспертом для определения способа укупорки водочной продукции // Экспертная практика Харьковского НИИСЭ. – Харьков, 1965. – № 14-15. – С. 13-17.
194. Лузгин И.М. Построение и проверка версий при производстве расследований по уголовному делу // Вопросы криминалистики. – М., 1963. – Вып. 8-9. – С. 45-49.
195. Лузгин И.М. Проблемы развития методики расследования от-дельных видов преступлений // Методика расследования преступлений. – М., 1976. – С. 29-35.
196. Материальная обстановка преступления как источник информа-ции: Рефераты докладов // Научная конференция аспирантов и соискателей, посвященная 30-летию КазГУ. – Алма-Ата, 1964. – С. 32-38.
197. Матусинский С.В. Механизм преступления и проблемы его ус-тановления // Актуальные проблемы уголовного процесса и криминалистики на современном этапе: Межвуз. сб. науч. тр. – Одесса: Одесский ун-т, 1993. – С. 176-180.
198. Мельников Э.Б., Петрухин И.П. О комплексной экспертизе в советском уголовном процессе // Советское государство и право. – 1963. – № 10. – С. 113-117.
199. Митричев В.С. Установление источника происхождения, принадлежности единому целому предметов при расследовании преступлений // Теория и практика судебной экспертизы. Сборник 1 (11). – М.: Юридическая литература, 1964. – С. 65-139.
200. Митричев С.П. Методика расследования отдельных видов пре-ступлений // Криминалистика и судебная экспертиза. – К., 1973. – Вып. 10. – С. 27-33.
201. Михальчук А.Е. Понятие тактических комбинаций при производстве следственных действий // Теория и практика криминалистики и судебной экспертизы. – Саратов: Юрид. ин-т, 1990. – С. 58-61.
202. Образцов В.А. К вопросу о методике раскрытия преступлений // Вопросы борьбы с преступностью. – М., 1977. – Вып. 27. – С. 107-109.
203. Образцов В.А., Ястребов В.Б. Актуальные направления развития криминалистической методики и тактики расследования // Актуальные направления развития криминалистической методики и тактики расследования. – М., 1978. – С. 6-9.
204. Образцов В.А., Танасевич В.Г. Понятие и значение следственной ситуации // Советское государство и право. – 1979. – № 8. – С. 111-116.
205. Порошин Г.Н. Криминалистическое исследование этикеток на бутылках с целью установления их переклейки // Экспертная практика. – М., 1969. – № 3. – С. 11-15.
206. Пучкова Т.М. Методические вопросы формирования и развития экспертизы спиртосодержащих жидкостей // Новые разработки и дискуссионные проблемы теории и практики судебной экспертизы. – М., 1986. – Вып. 2. – С. 4-8.
207. Пучкова Т.М. Криминалистическая экспертиза спиртосодержа-щих жидкостей и перспективы ее развития // Современное состояние и пер-спективы развития новых видов судебной экспертизы.- М., 1987.- С.28-32.
208. Рекомендации межведомственной научно-практической конфе-ренции “Проблемы организации и проведения комплексных экспертных исследований” (г. Горький, 14 апреля 1987 г.) // Проблемы организации и проведения комплексных экспертных исследований. – Горький, 1987. – С. 131-133.
209. Роговин В.П. Социальные противоречия и поведение членов общества // Вопросы философии. – 1984. – № 6. – С. 21-24.
210. Ростов М.Н. Комплексная экспертиза как разновидность комис-сионной экспертизы // Общетеоретические, правовые и организационные основы судебной экспертизы. – М., 1987. – С. 48-56.
211. Рыбников Б.Б. Проблема сокрытия преступлений и ее место в советской криминалистике // Криминалистический сборник. – Рига, 1972. – С. 49-54.
212. Сапошинский Я.С. Организация судебной товароведческой экс-пертизы // Радяньске право. – 1975. – № 8. – С. 85-89.
213. Сахаров А.Б. Личность преступника и типология преступников // Социалистическая законность. – 1973. – № 3. – С. 21-26.
214. Седова Т.А. Актуальные вопросы межведомственной координации нетрадиционной криминалистической и других видов судебной экспертизы // Внедрение достижений науки и техники в практику борьбы с преступностью. – Вильнюс, 1986. – С. 23-27.
215. Селиванов Н.А. Комплексная судебная экспертиза // Социалистическая законность. – 1962. – № 11. – С. 37-40.
216. Селиванов Н.А. Некоторые вопросы теории и практики ком-плексной экспертизы // Вопросы судебной экспертизы. – Тбилиси, 1962. – С. 17-22.
217. Селиванов Н.А. Криминалистическая характеристика преступлений и следственные ситуации в методике расследования // Социалистическая законность. – 1977. – № 2. – С. 56-59.
218. Степанова И.Р., Джафаров А.Д. Возможности применения атомно-абсорбционного анализа при криминалистическом исследовании спиртоводных смесей // Вопросы судебной экспертизы и экспертной профилактики. – Вып. 26. – Баку, 1986. – С. 97-100.
219. Степутенкова В.К., Плишкин С.А., Толмачева С.С. Комплексные экспертные исследования по делам о выпуске недоброкачественной, нестандартной или некомплектной продукции // Проблемы организации и проведения комплексных экспертных исследований: Материалы Всесоюзной научно-практической конференции. – М., 1985. – С. 174-176.
220. Танасевич В.Г., Образцов В.А. О криминалистической характе-ристике преступлений // Вопросы борьбы с преступностью. – М., 1976. – Вып. 25. – С. 94-104.
221. Танасевич В.Г. Теоретические основы методики расследования преступлений // Советское государство и право. – 1977. – № 6. – С. 92-96.
222. Танасевич В.Г., Образцов В.А. Методика расследования и кри-миналистическая классификация преступлений // Криминалистические ха-рактеристики в методике рас¬следования преступлений. – Свердловск, 1978. – C. 19-26.
223. Танасевич В.Г. Значение криминалистической характеристики преступлений и следственных ситуаций для методики расследования преступлений // Актуальные проблемы советской криминалистики. – М., 1980. – С. 82-88.
224. Теневая экономика, проблемы борьбы с организованной пре-ступностью и коррупцией в сфере экономики: Сборник материалов «круглого стола».- Луганск: РИО ЛИВД, 1997.- 252 с.
225. Фокина А.А. Роль криминалистической характеристики преступлений в укреплении связи науки криминалистики и практики расследования // Криминалистики и судебная экспертиза. – К., 1990. – Вып. 41. – С. 18-25.
226. Хлюпин Н.И. Понятие и основные элементы криминалистиче-ской характери¬стики преступления в методике расследования // Вопросы повышения эффективности правосудия по уголовным делам. – Калининград, 1981. – С. 75-92.
227. Хоменко А.Н. Личность преступника как элемент криминалистической характеристики преступления // Современные проблемы криминалистики: Межвуз. сб. науч. тр. / Редкол.: А.П. Резван (отв. ред.) и др.; Под общ. ред. Б.П. Смагоринского. – Волгоград: ВЮИ МВД России, 1999. – С. 117-119.
228. Черкасов А.Д., Громов Н.А. О допросе обвиняемого с позиции презумп¬ции невиновности // Государство и право. – 1995. – № 12. – С. 70-75.
229. Шаталов А. Сущность и содержание криминалистической характеристики преступлений // Следователь. – М., 1999. – № 1. – С. 19-24.
230. Шевченко Б.И. Научные основы трасологии // Вопросы советской криминалистики. – М., 1951. – С. 70-77.
231. Шепитько В.Ю. Проблемы алгоритмизации тактики допроса несовершеннолетних // Криминалистика и судебная экспертиза. – К., 1995. – Вып. 47. – С. 50-55.
232. Шиканов В.И. Разработка теории тактических операций – важ-нейшее условие совершенствование методики расследования преступлений // Методика расследования преступлений (общие положения). – М., 1976. – С. 155-159.
233. Шиканов В.И. Теория тактических операций следователя (пер-спективы развития) // Алгоритмы и организация решения следственных за-дач. – Иркутск, 1982. – С. 62-66.
234. Щербань В.А. Боротьба з контрабандою алкогольних напоїв та тютюнових виробів // Проблеми боротьби з корупцією, організованою злочинністю та контрабандою. – К., 1999. – Т. 18. – С. 339-342.
235. Яковлев А.М. Детерминизм и "Свобода воли" (перспективы изучения личности преступника) // Правоведение. – 1976. – № 6. – С. 68-70.
236. Lima F.W., Silva C.M., Guimaraes R. An actual case of examination of counterfeited whisky. – J. Radioanalyt. Chem., 1973. – Vol. 15.
237. Murphy G. Psychological views of personality and contributions to its study. – New York, 1968. – Р. 157-164.
238. Petranek, Gunter, Schict, Herbert. Zur Bedeutung der Kriminalistischen Shurenbegriffes fur die Untersuchung und Aufklarung fon Straftaten // Forum der Kriminalistik. – 1970. – № 2. – S. 12-15.
239. Shkolnikov V.M., Cornia G.A., Leon D.A., Mesle F. Causes of the Russian mortality crisis: evidence and interpretations // World Development. – 1998. – V. 26. – Р. 1995-2012.

Підручники, навчальні та довідкові посібники

240. Абрау-Дюрсо – родина советского шампанского. – М.: Сов. Россия, 1973. – 12 с.
241. Алексеев Н.С., Зайцев В.Г., Кутягин Г.И., Палладов С.С. Введе-ние в товароведение промышленных товаров.- М., 1975.- 217 с.
242. Андреев И.С., Грамович Г.И., Порубов Н.И. Криминалистика: Учебное пособие / Под ред. Н.И. Порубова. – Мн.: Выш. шк., 1997. – 344 с.
243. Архангельский Н.А. Введение в товароведение промышленных товаров. – М.: Госторгиздат, 1958. – 186 с.
244. Баев О.Я. Тактика следственных действий: Учебное пособие. – 2-е изд., доп. и испр. – Воронеж: НПО Модэк, 1995. – 220 с.
245. Бачурин П.Я. Наладка и эксплуатация поточных линий на ликеро-водочных заводах. – М., 1960. – 68 с.
246. Бачурин П.Я., Смирнов В.А. Технология ликеро-водочного производства: Учебник для вузов. – М.: Пищевая пром-сть, 1975. – 326 с.
247. Белкин Р.С. Курс советской криминалистики. Т. 3. – М.: Академия МВД, 1979. – 410 с.
248. Белкин Р.С. Очерки криминалистической тактики: Учебное пособие. – Волгоград: ВСШ МВД РФ, 1993. – 200 с.
249. Белкин Р.С. Курс криминалистики. В 3-х томах. – Т. 2. Частные криминалистические теории. – М.: Юристъ, 1997. – 464 с.
250. Белкин Р.С. Курс криминалистики. В 3-х томах. – Т. 3. Криминалистические средства, приемы, рекомендации. – М.: Юристъ, 1997. – 480 с.
251. Белкин Р.С. Криминалистическая энциклопедия.- М.: БЕК,1997.- 342 с.
252. Белкин Р.С. Криминалистическая энциклопедия. – 2-е изд., доп. – М.: Мегатрон XXI, 2000. – 426 с.
253. Белкин Р.С. Курс криминалистики: Учебное пособие для вузов. – 3-е изд., доп. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2001. – 837 с.