Розумний Роман Валерійович. Клініко-патогенетичні особливості і лікування хронічного обструктивного бронхіту, сполученого з артеріальною гіпертензією

Краткое описание

Розумний Роман Валерійович. Клініко-патогенетичні особливості і лікування хронічного обструктивного бронхіту, сполученого з артеріальною гіпертензією. : Дис... канд. наук: 14.01.02 2003

Разумний Р.В. Клініко-патогенетичні особливості і лікування хронічного обструктивного бронхіту, сполученого з артеріальною гіпертензією. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.02 внутрішні хвороби. Луганський державний медичний університет, Луганськ, 2003.
Дисертаційна робота присвячена обґрунтуванню й вирішенню наукової проблеми поліпшення якості діагностики й ефективності лікування хворих на ХОБ, сполученого з ГХ. У хворих на ХОБ із супутньою ГХ проведено комплексне дослідження цитологічних, цитохімічних, імунологічних показників БАС, показників тензіо- і реометрії КВВП і СК, пристінної рН трахеї і бронхів, мікрогемоциркуляції. Описано взаємозв’язок між цими показниками, активністю і поширеністю ендобронхіту. Встановлено негативний вплив ГХ на показники неспецифічної реактивності ТБД, реологічні властивості СК, стан мікрогемоциркуляції. Патогенетично обґрунтована доцільність використання в комплексному лікуванні хворих на ХОБ з супутньою ГХ індуктора ендогенного інтерферону циклоферону. Установлене його позитивний вплив на клітинні фактори неспецифічної реактивності бронхів, сурфактантні і реологічні властивості КВВП і СК, показники пристінної рН-метрії ТБД, мікрогемоциркуляції.

Результати дослідження поглиблюють уявлення про патогенез хронічного обструктивного бронхіту, сполученого з артеріальною гіпертензією, за рахунок уточнення ендобронхіальних факторів неспецифічної реактивності (цитологічна і цитохімічна характеристика бронхо-альвеолярного секрету, пристінного рН у селективних ділянках трахеобронхіального дерева, дисбалансу сурфактантної системи легень і сироватки крові, порушень мікрогемодинаміки). За результатами роботи зроблені наступні висновки:

Загострення хронічного обструктивного бронхіту, сполученого з гіпертонічною хворобою, в 36,0% випадків супроводжувалося підвищенням системного артеріального тиску, вираженим бронхообструктивним синдромом при відносно невисокій активності ендобронхіту, на 30,7% більш частішим розвитком акцентуйованого і тривалого астено-вегетативного синдрому. Базисна терапія в 24,0% випадків сприяла нормалізації артеріального тиску; при досягненні клінічної ремісії в 32,0% випадків у хворих зберігалася активність ендобронхіту.
Загострення хронічного обструктивного бронхіту супроводжувалося збільшенням цитозу бронхо-альвеолярного секрету внаслідок десквамації бронхіального епітелію, міграції з крові нейтрофілів, збільшення числа альвеолярних макрофагів, пригнобленням функціональної і метаболічної активності останніх. В умовах базисної терапії в хворих з наявністю супутньої гіпертонічної хвороби відновлення належних значень показників бронхо-альвеолярного секрету відбувалося в 20,0% випадків.
У хворих на хронічний обструктивний бронхіт пристінний рН трахеобронхіального дерева зменшувався від проксимальних до дистальних відділів і був на 3% і більше вищий відносно показників у здорових осіб. Значення рН залежали від поширеності, активності ендобронхіту, виразності атрофічних змін слизової оболонки. У хворих із супутньою гіпертонічною хворобою при лікуванні лише засобами базисної терапії був уповільнений темп відновлення рН.
При загостренні хронічного обструктивного бронхіту у хворих з супутньою гіпертонічною хворобою виявлені порушення реологічних властивостей конденсату вологи видихуваного повітря і сироватки крові погіршення дилатаційних характеристик адсорбційних шарів, зниження поверхневого натягу, зміна молекулярної організації сурфактанту за рахунок збільшення низькомолекулярних і зменшення високомолекулярних фракцій. Базисна терапія сприяла відновленню цих показників лише в 16,0% випадків.
Загострення хронічного обструктивного бронхіту супроводжувалося порушенням показників судинного, внутрішньо- і позасудинного відділів мікрогемоциркуляції. В хворих із супутньою гіпертонічною хворобою були на 17,9% більш значні негативні зміни в судинному і внутрішньосудинному відділах мікрогемоперфузії.
При включенні в комплекс лікування хворих на хронічний обструктивний бронхіт із супутньою гіпертонічною хворобою індуктора ендогенного інтерферону циклоферону, в них у більш ранній термін відбувалося усунення бронхообструктивного, астено-вегетативного та інтоксикаційного синдромів, порушень пристінного рН трахеї і бронхів, у бронхо-альвеолярному секреті цитозу і функціональної активності альвеолярних макрофагів, поверхневого натягу, дилатаційних і реологічних характеристик, молекулярної організації сурфактантів біологічних рідин, мікрогемодинаміки в судинному, внутрішньо- і позасудинному відділах, на 3 дні скорочувалися терміни перебування пацієнтів у стаціонарі.