РОЗВИТОК ІНФОРМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТАРШОКЛАСНИКІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ГУМАНІТАРНИХ ПРЕДМЕТІВ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
РІВНЕНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

БОГАЧИК МАРИНА СЕРГІЇВНА

УДК 37. 013.44

РОЗВИТОК ІНФОРМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТАРШОКЛАСНИКІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ГУМАНІТАРНИХ ПРЕДМЕТІВ

13.00.09 – теорія навчання

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:
Пальчевський Степан Сергійович,
доктор педагогічних наук, професор

Рівне – 2013

Зміст
Вступ 4
Розділ 1. РОЗВИТОК ІНФОРМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТАРШОКЛАСНИКІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА 15
1.1. Понятійно-категоріальний апарат дослідження проблеми розвитку інформатичної компетентності старшокласників загальноосвітніх навчальних закладів 15
1.2. Структурний аналіз інформатичної компетентності старшокласників загальноосвітніх навчальних закладів 62
1.3. Стан реалізації проблеми розвитку інформатичної компетентності старшокласників загальноосвітніх навчальних закладів у вітчизняному педагогічному просторі 75
Висновки до першого розділу 88
РОЗДІЛ 2. ДИДАКТИЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ ІНФОРМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТАРШОКЛАСНИКІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ГУМАНІТАРНИХ ПРЕДМЕТІВ 91
2.1. Проектування дидактичних умов розвитку інформатичної компетентності старшокласників загальноосвітніх навчальних закладів у процесі навчання гуманітарних предметів 91
2.2. Модель розвитку інформатичної компетентності старшокласників загальноосвітніх навчальних закладів у процесі навчання гуманітарних предметів 112
2.3. Дослідно-експерементальна перевірка ефективності дидактичних умов розвитку інформатичної компетентності старшокласників у процесі навчання гуманітарних предметів 141
Висновки до другого розділу 158
ВИСНОВКИ 160

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 166
ДОДАТКИ 204

ВСТУП

Актуальність дослідження. Однією із значимих подій нашого часу є перехід людства від постіндустріального суспільства до інформаційного, для якого характерно інтенсивний розвиток інформаційно-комунікаційних технологій та збільшення обсягу інформації, що особливо помітно в освітній сфері.
Перед системою освіти постає принципово нове завдання – підготувати молоду людину до життя і діяльності в умовах інформаційного світу. Це означає навчити самостійно, критично, творчо мислити; грамотно працювати з інформацією (вміти збирати певні факти, аналізувати їх, робити ґрунтовні об`єктивні висновки, вирішувати певні проблеми); виокремлювати важливі знання з розмаїття, яке пропонує сучасний інформаційний простір за допомогою традиційних – друкованих джерел інформації та новітніх засобів інформаційно-комунікаційних технологій.
Виникла нагальна необхідність змінити парадигму освіти – від «освіти на все життя» до «освіти упродовж життя», що передбачає якісно нову підготовку старшокласників, яка поєднує фундаментальність базових знань із інноваційністю мислення та практично орієнтованим, дослідницьким підходом до вирішення конкретних навчально-виховних завдань. Зростання обсягу інформації призвело до того, що щороку оновлюється 5 % теоретичних та 20 % професійних знань. Науковці США вводять поняття «період розпаду компетентності», що означає проміжок часу з моменту закінчення навчального закладу до моменту втрати 50 % компетентності у зв’язку з появою нової інформації. До сьогодні пересічному читачеві не завжди вдається визначити різницю між поняттями «інформаційна» та «інформатична» компетентність. У масовій практиці прийнято вважати, що інформаційна компетентність – ширше поняття. У зв’язку з цим постає проблема чіткого розрізнення цих термінів, зважаючи на те, що інформатична компетентність є складовою інформаційної і розуміється як інтегративна характеристика, що включає в себе сукупність знань, умінь, навичок, досвіду та особистісних якостей і передбачає здатність орієнтуватися в інформаційному просторі, оперувати інформаційними даними на основі використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій для ефективного розв`язання практичних задач навчального характеру.
Проблема розвитку інформатичної компетентності учнів старших класів традиційно досліджується лише на уроках інформатики, або ж частково на уроках природничого циклу. Проте актуальним завданням є вивчення досліджуваного феномену у процесі навчання гуманітарних предметів, під час опанування яких школярі готуються до вирішення життєвих завдань.
Саме це спонукало нас зосередити увагу наукового дослідження на розвиток інформатичної компетентності старшокласників загальноосвітніх навчальних закладів у процесі навчання гуманітарних предметів.
Загальний аналіз сутності компетентностей в освітніх системах зарубіжних країн здійснили О. Локшина, О. Овчарук, О. Пометун, О. Савченко. Однак відомо, що компетентнісний підхід до освітньої діяльності залишається й досі об`єктом наукових дискусій у різних країнах. Продовжується обговорення виділення критеріїв якості результатів шкільної освіти, що можуть бути визначеними на компетентнісному рівні. Проблематичною залишається ієрархія і система компетентностей для різних освітніх галузей. Не зовсім досліджене питання, що стосується готовності педагогічної науки та практики до оцінювання та вимірювання рівня розвитку компетентностей.
Радою Європи визначено п`ять ключових компетентностей, які має засвоїти підростаюче покоління європейців. Серед найважливіших називається й інформатична, яка пов`язана з опануванням інформаційно-комунікаційних технологій та здатністю навчатися упродовж всього життя.
Ключові компетентності у шкільній освіті Росії, до складу яких входять компетентності з інформаційних технологій, досліджені в працях І. Зимньої, А. Маркової, А. Хуторського, С. Шишова. Найбільшу кількість компетенцій у своїх працях виділяє А. Хуторський. У нього їх сім: ціннісно-смислова, загально-культурна, інформаційна, навчально-пізнавальна, комунікативна, соціально-трудова, особистісного самовдосконалення.
Практика розвитку інформатичної компетентності досліджується у роботах М. Голованя, В. Жукової, Л. Пєтухової та ін., однак науковці акцентують увагу на навчальному процесі лише студентів вищих навчальних закладів. Питання розвитку інформатичної компетнтності старшокласників загальоосвітніх навчальних закладів у процесі навчання гуманітарних предметів залишається нез’ясованим.
Аналіз стану підготовки учнів старших класів у процесі навчання в загальноосвітніх навчальних закладах свідчить про наявність певних суперечностей:
– між інтенсивними темпами зростання обсягу навчального матеріалу та скороченням часу на його опанування і недостатньо ефективними способами його засвоєння;
– між швидким розвитком та активним запровадженням інформаційно-комунікаційних технологій і невідповідністю рівня інформатичної компетентності учнів та вчителів;
– між реально існуючими можливостями застосування інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі та відносно сталими нормативними документами, що визначають зміст, завдання навчальних програм без урахування інформатичної складової.
Розв'язання цих суперечностей зумовлює доцільність спеціального дослідження, спрямованого на з'ясування змісту, оптимальних методів та умов розвитку інформатичної компетентності старшокласників загальноосвітніх навчальних закладів.
Специфіка гуманітарних предметів дає можливість розв'язати визначену проблему під час їх навчання у загальноосвітньому навчальному закладі.
Усе це й зумовило вибір теми дослідження «Розвиток інформатичної компетентності старшокласників загальноосвітніх навчальних закладів у процесі навчання гуманітарних предметів».
Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалася відповідно до комплексної теми наукового дослідження кафедри теорії та методики виховання Рівненського державного гуманітарного університету «Формування вчителя як конкурентноспроможного фахівця в умовах модернізації освітньої галузі України» (державний реєстраційний номер 0107U000863). Тема дисертаційного дослідження затверджена Вченою радою Рівненського державного гуманітарного університету (протокол №11 від 25.06.2010 р.) та узгоджена на засіданні Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 7 від 26.10.2010 р.).
Об'єкт дослідження – процес навчання старшокласників гуманітарним предметам у загальноосвітніх навчальних закладах.
Предмет дослідження – дидактичні умови розвитку інформатичної компетентності старшокласників загальноосвітніх навчальних закладів у процесі навчання гуманітарних предметів.
Мета дослідження полягає у розробці, обґрунтуванні та експериментальній перевірці дидактичних умов, що забезпечують підвищення рівня розвитку інформатичної компетентності старшокласників загальноосвітніх навчальних закладів у процесі навчання гуманітарних предметів.
Відповідно до мети були визначені такі основні завдання дослідження:
1. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури, нормативних документів, шкільних програм, навчальних планів і посібників, стандартів освіти з проблеми дослідження уточнити зміст, структуру, функції, властивості поняття «інформатична компетентність» та сутність супутніх термінів.
2. Проаналізувати стан реалізації проблеми розвитку інформатичної компетентності старшокласників загальноосвітніх навчальних закладів у вітчизняному педагогічному просторі; визначити критерії та рівні розвитку інформатичної компетентності учнів старших класів.
3. Визначити, теоретично обґрунтувати дидактичні умови як компонент моделі розвитку інформатичної компетентності старшокласників загальноосвітніх навчальних закладів у процесі навчання гуманітарних предметів.
4. Експериментально перевірити дидактичні умови розвитку інформатичної компетентності старшокласників загальноосвітніх навчальних закладів у процесі навчання гуманітарних предметів.
Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що ефективність розвитку інформатичної компетентності старшокласників загальноосвітніх навчальних закладів безпосередньо зумовлена такою організацією навчального процесу, яка передбачає врахування дидактичних умов, а саме:
1. Орієнтація процесу навчання гуманітарних предметів на розширення їхнього інформаційного поля за рахунок розвитку інформатичних знань, умінь і навичок, опори його на внутрішньоінтенційну спрямованість учня, що забезпечує відповідну мотивацію, появи можливостей для реалізації не лише традиційних компонентів змісту шкільної освіти, а й нетрадиційних – досвіду творчої діяльності та досвіду емоційно-чуттєвого ставлення до світу;
2. Створення ефективного інформаційного навчального середовища у процесі навчання гуманітарних предметів шляхом розв’язання технічних, програмних, академічних, організаційних та дослідницьких проблем;
3. Введення інформатичної складової у процес навчання предметів гуманітарного циклу, що є основою для розвитку інформатичної компетентності.
Теоретико-методологічну основу дисертаційного дослідження становлять: філософські положення системного підходу як методологічного способу пізнання педагогічних явищ; закони діалектики (закон єдності та боротьби суперечностей, закон взаємозв’язку кількісних та якісних змін, закон заперечення заперечення); системно-стуктурний підхід до аналізу навчальної діяльності; ідеї модернізації освіти на компетентнісних засадах (Н. Бібік, В. Болотов, С. Гончаренко, Б. Ельконін, І. Єрмаков, Е. Зеєр, І. Зимня, І. Зязюн, О. Овчарук, Л. Паращенко, О. Савченко та ін.); методологічні засади інформатизації освіти, становлення інформаційної культури особистості, її інформаційного світогляду (Н. Абакумова, Б. Гершунський, С. Гончаренко та ін.); ідеї особистісно-орієнтованого навчання (В. Беспалько, І. Бех, В. Давидов, М. Євтух та ін.); ідеї індивідуального підходу, індивідуалізації навчання (А. Адлер, К. Купер, В. Мерлін, А. Мілер, Г. Олпорт та ін.); ідеї інтегративного підходу до навчання (В. Бондар, Л. Вовк, І. Зязюн, І. Підласий та ін.); питання пізнавальної самостійності (В. Буряк, Л. Вяткін, І. Лернер, О. Савченко та ін.); ідеї формування комп’ютерної грамотності та інформаційної культури (А. Єршов, А. Коломієць та ін.); ідеї розвитку медіа-освіти (О. Баранов, Л. Зазнобіна, Ю. Усов, Е. Харт та ін.); ідеї застосування інформаційних технологій у навчальному процесі (В. Андрущенко, В. Биков, А. Єршов, М. Жалдак, Є. Полат та ін.); ідеї застосування інформаційних технологій у процесі вивчення іноземних мов (М. Акапова, Н. Басова, М. Варшауер, С. Вєтров, Є. Полат, та ін.).
Для розв’язання поставлених завдань застосовано комплекс методів:
– теоретичні (теоретичний аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, систематизація, класифікація філософської, психологічної, педагогічної та методичної літератури) для визначення концептуальних засад дослідження, аналізу та узагальнення педагогічного досвіду вчителів щодо розвитку інформатичної компетентності старшокласників; зіставлення й узагальнення отриманих результатів;
– діагностичні методи (тестування, анкетування, інтерв'ювання, бесіда, експертна оцінка, самооцінка, педагогічне спостереження, моніторинг) для виявлення рівня розвитку інформатичної компетентності старшокласників загальноосвітніх навчальних закладів та педагогів-гуманітаріїв;
– педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний) для перевірки ефективності дидактичних умов розвитку інформатичної компетентності старшокласників загальноосвітніх навчальних закладів у процесі навчання гуманітарних предметів; логічне узагальнення і прогнозування при формулюванні висновків та обґрунтуванні перспективності використання дидактичних умов розвитку інформатичної компетентності старшокласників загальноосвітніх навчальних закладів у процесі навчання гуманітарних предметів;
– статистичні методи кількісної та якісної обробки даних (групування, ранжування, середнє арифметичне, графічні методи, критерій К. Пірсона) задля аналізу та інтерпритації результатів експерименту.
Експериментальна база дослідження: загальноосвітні навчальні заклади м. Рівне (ЗОШ І–ІІІ ступенів № 8, ЗОШ І–ІІІ ступенів № 9, ЗОШ І–ІІІ ступенів № 14, ЗОШ І–ІІІ ступенів № 22) та м. Шепетівки (ЗОШ І–ІІІ ступенів №1 ім. М. Островського, НВК № 3 у складі «Загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів ім. Н. Рибака з посиленою військово-фізичною підготовкою», ЗОШ І–ІІІ ступенів № 4 ім. Валі Котика, ЗОШ І-ІІІ ступенів № 8). У експериментальному дослідження брали участь 420 учнів загальноосвітніх навчальних закладів та 54 вчителя.
Дослідно-експериментальна робота проводилася упродовж 2009–2012 рр. у три етапи.
На першому – аналітико-констатувальному – етапі (2009–2010 рр.) вивчалася, аналізувалася, узагальнювалася педагогічна, психологічна, філософська, психолінгвістична література, нормативні документи, шкільні програми; визначалися вихідні позиції дослідження: об`єкт, предмет, мета, основні завдання дослідження, робоча гіпотеза; обґрунтовувалась актуальність досліджуваної теми; проведено констатувальний експеримент та узагальнено його результати.
На другому – пошуковому – етапі (2010¬–2011 рр.) – теоретично обґрунтовано дидактичні умови розвитку інформатичної компетентності учнів старших класів; розроблено модель розвитку інформатичної компетентності старшокласників загальноосвітніх навчальних закладів у процесі навчання гуманітарних предметів та методику формувального експерименту; створено експериментальні програми для забезпечення формувального експерименту – факультативи «Welcome to Great Britain» та «Англійська література ХІХ-ХХ століття».
На третьому – завершально-підсумковому – етапі (2011–2012 рр.) – проведено формувальний експеримент; проаналізовано, узагальнено та інтерпритовано результати дослідження, кількісно і якісно опрацьовано одержані дані; скоригована розроблена модель розвитку інформатичної компетентності старшокласників загальноосвітніх навчальних закладів у процесі навчання гуманітарних предметів; визначено перспективи подальшого дослідження цієї актуальної проблеми; оформлено рукопис та автореферат дисертації; програми факультативів «Welcome to Great Britain» і «Англійська література ХІХ-ХХ століття» упроваджувалися у практику роботи вчителів загальноосвітніх навчальних закладів м. Рівне та м. Шепетівки. Основні результати дослідження представлені в публікаціях автора.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:
– уперше визначено, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено дидактичні умови розвитку інформатичної компетентності старшокласників у процесі навчання гуманітарних предметів (орієнтація процесу навчання гуманітарних предметів на розширення їхнього інформаційного поля; створення ефективного інформаційного навчального середовища; введення інформатичної складової у процес навчання предметів гуманітарного циклу), які є компонентом моделі розвитку інформатичної компетентності старшокласників у процесі навчання гуманітарних предметів, де взаємопов’язані такі елементи: мета, етапи розвитку інформатичної компетентності (підготовчо-орієнтувальний, процесуально-діяльнісний, аналітико-коригувальний, результативно-узагальнюючий), компоненти інформатичної компетентності (мотиваційний, когнітивний, операційно-діяльнісний, ціннісно-рефлексивний), компоненти процесу навчання гуманітарних предметів (цільовий, стимулювально-мотиваційний, операційно-дієвий, контрольно-регулювальний, оцінювально-результативний), рівні розвитку інформатичної компетентності (високий, достатній, середній, низький), а також результат – підвищення рівня розвитку інформатичної компетентності старшокласників ЗНЗ;
– уточнено дефініцію поняття «інформатична компетентність старшокласників загальноосвітніх навчальних закладів»;
– конкретизовано змістові компоненти інформатичної компетентності (мотиваційний, когнітивний, операційно-діяльнісний, ціннісно-рефлексивний), властивості (відносність, структурованість, селективність, акумулятивність, дуалізм, самоорганізованість, поліфункціональність, мінливість, динамічність) та функції (пізнавальна, комунікативна, адаптивна, нормативна, оцінна, інтерактивна, розвивальна).
Подальшого розвитку набула методика реалізації дидактичних умов розвитку інформатичної компетентності старшокласників загальноосвітніх навчальних закладів у процесі навчання гуманітарних предметів.
Практичне значення дослідження полягає в обґрунтуванні положень і висновків, які дають нові можливості для вивчення та розуміння шляхів розвитку інформатичної компетентності учнів старших класів; у впровадженні в освітянську практику дидактичних умов як компоненту моделі розвитку інформатичної компетентності старшокласників загальноосвітніх навчальних закладів у процесі навчання гуманітарних предметів у якій враховано особливості структури, змісту, форм, методів та засобів розвитку зазначеної компетентності; у впровадженні у навчальний процес факультативів «Welcome to Great Britain» та «Англійська література ХІХ-ХХ століття».
Отримані результати впроваджено у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів м. Рівне: ЗОШ І-ІІІ ступенів № 8 (довідка № 253 від 12.11.2012 р.), ЗОШ І-ІІІ ступенів № 9 (довідка № 684 від 27.12.2012 р.), ЗОШ І-ІІІ ступенів № 14 (довідка № 230 від 12.12.2012 р.), ЗОШ І-ІІІ ступенів № 22 (довідка № 241 від 07.11.2012 р.) та м. Шепетівки: ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 ім. М. Островського (довідка № 141 від 18.12.2012 р.), НВК № 3 у складі «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім. Н. Рибака з посиленою військово-фізичною підготовкою» (довідка № 572 від 06.12.2012 р.), ЗОШ І-ІІІ ступенів № 4 ім. Валі Котика (довідка № 538 від 17.12.2012 р.), ЗОШ І-ІІІ ступенів № 8 (довідка № 08-01/174 від 07.12.2012 р.).
Теоретичні положення та висновки щодо розвитку інформатичної компетентності старшокласників можуть бути використані у навчальній практиці загальноосвітніх навчальних закладів у процесі навчання гуманітарних предметів (зокрема, іноземної мови та світової літератури), на спецкурсах та факультативах подібної проблематики.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження доповідались і обговорювались на науково-практичних конференціях різного рівня: міжнародних: «Професійний розвиток педагога в системі безперервної післядипломної освіти» (м. Рівне, 9 лютого 2010 р.); «Розвиток особистості та професіоналізму фахівця в системі неперервної освіти в контексті викликів XXI століття» (м. Чернівці, 19–22 жовтня 2011 р.); «Теорія і практика педагогічної науки в сучасному світі: традиції, проблеми, інновації» (Росія, м. Новокузнєцк, 14 лютого 2012 р.); всеукраїнських: «Формування соціальної компетентності вихованців позашкільних навчальних закладів» (м. Рівне, 9–10 червня 2011 р.); «Готовність педагогів до інноваційної діяльності в умовах безперервної післядипломної педагогічної освіти» (м. Рівне, 10–11 листопада 2011 р.); «Випереджувальний характер післядипломної педагогічної освіти щодо розвитку суспільства економіки знань» (м. Рівне, 5–6 березня 2012 р.); «Сучасні тенденції розвитку інформаційних технологій в науці, освіті та економіці» (м. Луганськ, 31 травня – 1 червня 2012 р.); регіональних: Педагогічні читання, присвячені 100-річчю Б. Н. Мітюрова «Історичні аспекти становлення та розвитку національної системи освіти в Україні у контексті педагогічної спадщини Б. Н. Мітюрова» (м. Рівне, 10–11 червня 2010 р.). Матеріали дисертації доповідались та обговорювались на звітних наукових конференціях та засіданнях кафедри загальної і соціальної педагогіки та управління освітою Рівненського державного гуманітарного університету (2009–2012 рр.).
Публікації. Основні результати дослідження відображено в 12 одноосібних наукових роботах, зокрема: 10 статей у наукових фахових виданнях.
Структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел із 331 назви, 11 додатків, 27 рисунків, 19 таблиць. Повний обсяг дисертації складає 331 сторінку, із них основного тексту – 165 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації представлено новий шлях розв’язання проблеми розвитку інформатичної компетентності старшокласників, що виявляється у визначенні дидактичних умов, які сприяють підвищенню рівня розвитку зазначеного феномену у процесі навчання гуманітарних предметів. Теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено ці дидактичні умови як компонент моделі розвитку інформатичної компетентності старшокласників загальноосвітніх навчальних закладів у процесі навчання гуманітарних предметів Отримані результати дослідження дали підґрунтя для таких висновків:
1. Теоретичний аналіз наукової літератури з проблеми дослідження переконує, що сучасне інформаційне суспільство вимагає принципово нової підготовки випускників загальноосвітніх навчальних закладів, яка передбачає розвиток низки компетентностей, серед яких провідне місце займає інформатична. Необхідність розвитку інформатичної компетентності старшокласників обумовлена невпинним зростанням обсягу інформації і впровадженням в усі сфери життя людства сучасних ІКТ. Однак, традиційний підхід не може забезпечити ефективний розвиток зазначеної компетентності. Тому актуалізується питання організації навчального процесу згідно до концептуальних положень компетентнісного підходу.
2. На основі здійсненого аналізу наукової літератури визначено сутність поняття «інформатична компетентність старшокласників загальноосвітніх навчальних закладів», під яким пропонуємо розуміти інтегративну характеристику учнів, що включає в себе сукупність знань, умінь, навичок, досвіду та особистісних якостей і передбачає здатність орієнтуватися в інформаційному просторі, оперувати інформаційними даними на основі використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій для ефективного розв`язання практичних задач навчального характеру.
Уточнено зміст термінів «компетентність» та «компетенція»: «компетентність» – це сукупність знань, умінь, навичок, здібностей, мотивацій, переконань, цінностей, інтересів індивіда, особистісних якостей та практичного досвіду, які необхідні для успішного виконання певної навчальної діяльності чи досягнення певної мети відповідно до вимог сучасного суспільства; «компетенція» – це певна сфера діяльності чи певне коло повноважень, у яких індивід може ефективно діяти на основі знань, умінь, навичок, мотивацій, переконань, цінностей, особистісних якостей та інтересів. Уточнено сутність поняття «інформаційна компетентність» – уміння самостійно шукати, аналізувати, відбирати, організовувати, перетворювати, зберігати і передавати необхідну інформацію за допомогою реальних об’єктів та інформаційно-комунікаційних технологій.
3. Обґрунтовано структуру інформатичної компетентності, яка складається з таких компонентів: мотиваційного, когнітивного, операційно-діяльнісного, ціннісно-рефлексивного. Проведене дослідження виявило, що інформатична компетентність характеризується такими провідними властивостями, як: відносність, структурованість, селективність, акумулятивність, дуалізм, самоорганізованість, поліфункціональність, динамічність, мінливість та низкою функцій: пізнавальною, комунікативною, адаптивною, нормативною, оцінною, інтерактивною та розвивальною.
4. Визначено критерії оцінювання рівня розвитку інформатичної компетентності старшокласників загальноосвітніх навчальних закладів: володіння теоретичними знаннями у галузі інформатики та ІКТ; практичні уміння та навички роботи з сучасними ІКТ та мережею-Інтернет; розвиток мотивації застосовувати ІКТ у процесі навчання; розвиток рефлексії. Визначено та охарактеризовано рівні розвитку інформатичної компетентності старшокласників: високий, достатній, середній, низький.
5. Теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено дидактичні умови розвитку інформатичної компетентності старшокласників загальноосвітніх навчальних закладів у процесі навчання гуманітарних предметів: орієнтація процесу навчання гуманітарних предметів на розширення їхнього інформаційного поля за рахунок розвитку інформатичних знань, умінь і навичок, опори його на внутрішньоінтенційну спрямованість учня, що забезпечує відповідну мотивацію, появи можливостей для реалізації не лише традиційних компонентів змісту шкільної освіти, а й нетрадиційних – досвіду творчої діяльності та досвіду емоційно-чуттєвого ставлення до світу; створення ефективного інформаційного навчального середовища у процесі навчання гуманітарних предметів шляхом розв’язання технічних, програмних, академічних, організаційних, дослідницьких проблем; введення інформатичної складової у процес навчання предметів гуманітарного циклу, що є основою для розвитку інформатичної компетентності.
Перша дидактична умова реалізовувалась шляхом орієнтації процесу навчання гуманітарних предметів на такі ознаки компетентнісного підходу, які властиві для основних складових компетентностей: розширення у процесі комп’ютеризації навчання гуманітарних предметів інформаційної складової до меж, достатніх для запуску механізму самоорганізації знань учня у нестандартних умовах або у ході розв’язання проблемних ситуацій; розвиток пошукових умінь, необхідних для розширення інформаційного поля гуманітарних предметів, та доведення їх до автоматизму; опора на внутрішньоінтенційну спрямованість учня у ході формування у нього мотивації до навчання за рахунок розширення інформаційних можливостей для розвитку власної внутрішньоінтенційної сфери; полегшення навчального процесу за рахунок поліпшення умов для образотворення в ситуаціях розширення інформаційних полів і появи можливостей для засвоєння не лише традиційних компонентів змісту гуманітарної шкільної освіти: знань, умінь і навичок, а й нетрадиційних: досвіду творчої діяльності та досвіду емоційно-чуттєвого ставлення до світу; орієнтація навчального процесу на розв’язання головної педагогічної суперечності – суперечності між власноособистісними і загальносуспільнимим інтересами за рахунок розвитку внутрішньоінтенційної спрямованості учня на основі інформатичної складової.
Створення ефективного інформаційного навчального середовища у процесі навчання гуманітарних предметів здійснювалося шляхом розв’язання технічних (забезпечення загальноосвітніх навчальних закладів ІКТ та доступом до мережі-Інтернет), програмних (забезпечення програмами спеціального та загального призначення), академічних (теоретична, практична, методична, психологічна підготовка вчителів-предметників до застосування ІКТ у процесі навчання гуманітарних предметів), організаційних (організація процесу навчання гуманітарних предметів із застосуванням ІКТ), дослідницьких (інтеграція ІКТ у процес навчання гуманітарних предметів) проблем.
Введення інформатичної складової у процес навчання предметів гуманітарного циклу реалізовувалося шляхом застосування та удосконалення знань, умінь та навичок, здобутих на уроках інформатики для розв’язання завдань творчого, дослідницького характеру (наприклад, за допомогою таких програм Windows як: Word, Excel, Publisher, PowerPoint тощо та мережі-Інтернет).
6. Розроблено модель розвитку інформатичної компетентності старшокласників загальноосвітніх навчальних закладів у процесі навчання гуманітарних предметів, яка орієнтується на певні науково-теоретичні концепції (поетапне формування розумових дій, проблемне навчання, теорія діяльності, єдності свідомості та діяльності, сенсорна умовно-рефлекторна теорія). У зазначеній моделі взаємопов’язані такі елементи: мета, дидактичні умови, етапи розвитку інформатичної компетентності (підготовчо-орієнтувальний, процесуально-діяльнісний, аналітико-коригувальний, результативно-узагальнюючий), компоненти інформатичної компетентності (мотиваційний, когнітивний, операційно-діяльнісний, ціннісно-рефлексивний), компоненти процесу навчання гуманітарних предметів (цільовий, стимулювально-мотиваційний, операційно-дієвий, контрольно-регулювальний, оцінювально-результативний), рівні розвитку інформатичної компетентності (високий, достатній, середній, низький), а також результат – підвищення рівня розвитку інформатичної компетентності старшокласників ЗНЗ.
7. Експериментально перевірено дидактичні умови розвитку інформатичної компетентності старшокласників загальноосвітніх навчальних закладів у процесі навчання гуманітарних предметів як компонент моделі. Результати констатувального експерименту засвідчили, що як у експериментальних, так і в контрольних групах переважає низький та середній рівні розвитку інформатичної компетентності. Так, за усередненими показниками низький рівень розвитку інформатичної компетентності показало 59,8 % учнів експериментальних груп та 60,5 % – контрольних груп, середній – 25,2 % та 24,5 %, достатній – 12,9 % та 12,4 %, високий – 2,1 % та 2,6 % відповідно.
Результати контрольного зрізу засвідчили, що високий рівень розвитку інформатичної компетентності виявили 6,4 % старшокласників експериментальних груп і 3,2 % контрольних груп; достатній – 63,8 % та 19,0 %; середній – 19,3 % та 36,2 %; низький – 10,5 % та 41,5 % відповідно. Таким чином, рівень розвитку інформатичної компетентності старшокласників експериментальних груп за усередненим показником значно вищий, ніж контрольних. Така позитивна динаміка розвитку інформатичної компетентності старшокласників експериментальних груп пояснюється тим, що упродовж експериментального навчання учні активно застосовували ІКТ, інтегрували знання, уміння і навички, здобуті на уроках інформатики, та удосконалювали їх упродовж навчання гуманітарних предметів.
Результати контрольного зрізу свідчать про ефективність дидактичних умов розвитку інформатичної компетентності старшокласників загальноосвітніх навчальних закладів у процесі навчання гуманітарних предметів.
Результати дослідно-експериментальної роботи не претендують на повне розв’язання цієї складної проблеми, однак відкривають нові перспективи в наукових дослідженнях зазначеного спрямування (зокрема, актуальним напрямком є розробка педагогічних програмних засобів з різних навчальних дисциплін, які будуть спрямовані не лише на оволодіння певними предметними знаннями, уміннями та навичками, але й на розвиток інформатичної компетентності школярів).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авдеева Н. Ключевые компетентности – новая парадигма результата образования / Н. Авдеева // Педагогика. – 2003. – № 5. – С. 34–39.
2. Авдеев Р. Ф. Философия информационной цивилизации / Рифгат Фаизович Авдеев – М. : Владос, 1995. – 336 с.
3. Адам С. Использование результатов обучения (Using Learning Outcomes UK Bologna Seminar) // Болонский процесс : середина пути / Под ред. В. И. Байденко. – М. : Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов. Российский Новый Университет, 2005. – С. 110–151.
4. Адам С. Результаты обучения : состояние дел в Европе. Новое в применении результатов обучения в контексте Болонского процесса (Болонский семинар «Высшее образование на базе результатов обучения : опыт Шотландии». 21–22 февраля 2008 г.) / С. Адам // Болонский процес : Результаты обучения и компетентностный подход (книга-приложение 1) / под науч. ред. В. И. Байденка. – М. : Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов, 2009. – С. 298–325.
5. Акуменко В. Л. Формирование ИКТ-компетентности учителя-предметника в системе повышения квалификации / В. Л. Акуменко // Применение новых технологий в образовании : материалы XV Междунар. конф. (г. Троицк Московской обл., 29–30 июня 2004 г.,). Троицк : «Тровант», 2004. – С. 344–346.
6. Андреев А. Л. Компетентностная парадигма в образовании : опыт философско-методологического анализа / А. Л. Андреев // Педагогика. – 2005. – № 4. – С. 19–27.
7. Аніщенко О. В. Інформаційна культура педагога. [Електронний ресурс] / О. В. Аніщенко, О. С. Падалка. – Режим доступу : http://www.rusnauka.com/12.APSN_2007/Pedagogica/20930.doc.htm.
8. Антонюк Т. Пошуки шляхів розвитку освіти в Україні у 20-х роках ХХ століття / Т. Антонюк // Рідна школа – 2004. – № 4. – С. 45–47.
9. Аронов А. М. О понятии «математическая компетентность» / А. М. Аронов, О. В. Знаменская // Вестник Московского университета. – 2010.– № 4. – С. 31–43.
10. Аронов A. M. Предметно-методологические основы компетентности педагога [Электронный ресурс] / А. М. Аронов // Материалы конференции [«Педагогика развития»], (Институт психологии и педагогики развития, 2002 г.). – Режим доступа : http://conf.ippd.ru/index.php?option=com_content&view=article&id=209%3A25042002&catid=27&Itemid=61
11. Архипова О. А. Опыт обучения преподавателей-гуманитариев созданию мультимедийных электронных изданий и использования их в учебном процессе [Электронный ресурс] / О. А. Архипова – Режим доступу : http://www.ito.su/2003/I/3/I-3-2142.html.
12. Ахаян А. А. Структура информационной компетентности выпускника профессионального лицея [Электронный ресурс] / А. А. Ахаян, О. А. Кизик // Материалы Всерос. конф. [«Информационные технологии в образовании – 2003»], секция II, подсекция 3. – Режим доступа : http://ito.edu.ru/2003//II/3/II-3-3305.html.
13. Бабанский Ю. К. Проблемы повышения эффективности педагогических исследований / Юрий Константинович Бабанский. – М. : Педагогика, 1982. – 196 с.
14. Баловсяк Н. Інформаційна компетентність фахівця / Н. Баловсяк // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 2004. – № 5. – С. 21–29.
15. Баловсяк Н. Організаційно педагогічні умови формування інформаційної компетентності / Н. Баловсяк // Вісник Луганського пед. ун-ту ім. Тараса Шевченка. – Серія : Педагогічні науки. – Луганськ : ЛПУ. – 2005. – № 4 (квітень). – С. 21–26.
16. Баловсяк Н. Структура та зміст інформаційної компетентності майбутнього спеціаліста // Науковий часопис НПУ ім. М. П. Драгоманова : зб. наук. праць. – К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2006. – № 4 (11). – С.150–153.
17. Баловсяк Н. В. Формування інформаційної компетентності майбутніх економістів у процесі професійної підготовки : дис. ... кандидата пед. наук : 13.00.04. / Баловсяк Надія Василівна. – К., 2006. – 344 с.
18. Баранова О. Інформаційні компетеності учнів як дидактична категорія / О. Баранова // Біологія і хімія в школі. – 2004. – № 6. – С. 32–34.
19. Барановська О. Інформаційні компетентності випускникам школи ХХІ століття / О. Барановська // Завуч. – 2005. – № 4. – С. 27–30.
20. Барна М. Оцінювання навченості учня : термінологія та методологія / М. Барна, О. Гірний // Рідна школа. – 1999. – № 12. – С. 34–39.
21. Батищев Г. М. Педагогическое экспериментирование / Г. М. Батищев // Советская педагогика. – 1990. – № 1. – С. 19–22.
22. Башев В. В. Ключевые компетентности в образовании в области обществознания: основные гипотезы [Электронный ресурс] / В. В. Башев // Материалы конференции [«Педагогика развития»], (Институт психологии и педагогики развития, 2002 г.) – Режим доступа : http://conf.ippd.ru/index.php?option=com_content&view=article&id=209%3A25042002&catid=27&Itemid=61
23. Белан Е. П. Информационная компетентность персонала педагогического университета [Электронный ресурс] / Елена Петровна Белан // Педагогическая наука и образование в России и за рубежем : региональные, глобальные и информационные аспекты. – Режим доступа : [if!vml]--Выпуск 2_2007.
24. Бермус А. Г. Проблемы и перспективы реализации компетентносного подхода в образовании [Электронный ресурс] / А. Г. Бермус // Интернет-журнал «Эйдос». – 2005. – Режим доступа : http:www.eidos.ru/journal/2005/0910-12.htm.
25. Беспалов П. В. Акмеологический подход к формированию и развитию информационно-технологической компетентности государственных служащих [Электронний ресурс] / П. В. Беспалов // Материалы конференции [«Информационные технологии в образовании – 2003»]. – Режим доступа : http://ito.edu.ru/2003/II/3/II-3-2414.html.
26. Беспалов П. В. Компьютерная компетентность в контексте личностно-ориентированного обучения / П. В. Беспалов // Педагогика. – 2003. – № 4. – С. 45–50.
27. Беспалько В. П. Образование и обучение с участием компьютеров (педагогика третьего тысячелетия) / В. П. Беспалько – М. : Изд-во Московского психолого-социального института НПО «МОДЭК», 2002. – 352 с.
28. Беспалько В. П. Слогаемые педагогической технологии / В. П. Беспалько. – М. : Педагогика, 1989. – 192 с.
29. Бех І. Д. Особистісно-зорієнтоване виховання : наук.-метод. посіб. / Іван Дмитрович Бех. – К. : ІЗМН, 1998. – 204 с.
30. Биков В. Ю. Інформатизація освіти і розвиток понятійно-термінологічного апарату системи навчання і освіти / В. Ю. Биков // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції [«Професіоналізм викладача вищої школи: освітні технології»]. – Миколаїв : ІЛІОН, 2004. –С. 15–23.
31. Биков В. Ю. Моделі організаційних систем відкритої освіти : монографія / В. Ю. Биков. – К. : Атіка, 2009. – 684 с.
32. Бібік Н. М. Компетентнісний підхід : рефлексивний аналіз застосування / Н. М. Бібік // Компетентнісний підхід у сучасній освіті : світовий досвід та українські перспективи : Бібліотека з освітньої політики // під заг. ред. О. В. Овчарук. – К. : «К.І.С.», 2004. – С. 45–50.
33. Бібік Н. М. Компетентісний підхід у сучасній освіті : світовий досвід та українські перспективи / Н. М. Бібік, Л. С. Ващенко та ін. / під заг. ред. О. В. Овчарук. – К. : «К.І.С.», 2004. – 112 с.
34. Богачик М. Інформаційна компетентність старшокласників загальноосвітніх навчальних закладів на уроках іноземної мови як чинник активізації пізнавальної діяльності учнів у сучасному педагогічному просторі / М. Богачик // Нова педагогічна думка : науково-методичний журнал. – Рівне. – 2010. – № 3. – С. 22–24.
35. Богачик М. С. Компетентнісний підхід в освіті у площині генетичного аналізу / М. С. Богачик // Теоретичні питання культури, освіти та виховання : збірник наукових праць. Випуск 42. – К. : Вид. центр КНЛУ, 2010. – С. 19–24.
36. Богачик М. Компетентнісно-зорієнтоване навчання як проблема педагогічної науки та практики / М. Богачик // Нова педагогічна думка: науково-методичний журнал. – Рівне. – 2010. – № 4. – С. 33–36.
37. Богачик М. С. Модель развития информатической компетентности старшеклассников общеобразовательных учебных заведений в процессе обучения гуманитарным дисциплинам / М. С. Богачик // материалы Международной научно-практической конференции [«Теория и практика педагогической науки в современном мире : традиции, проблемы, инновации»], (г. Новокузнецк, 14 февраля 2013 г.). В 3–ч. Ч. 1. – Новокузнецк : Издательство КузГПА, 2013. – С. 94–100.
38. Богачик М. Науково-методичні засади формування готовності педагогів до розвитку соціальної компетенції вихованців позашкільних навчальних закладів / М. Богачик // Нова педагогічна думка : науково-методичний журнал. – Рівне. – 2011. – № 3. – С. 6–8.
39. Богачик Марина. Розвиток інформатичної компетентності майбутніх учителів у процесі навчання в педагогічному університеті / Марина Богачик // Науковий вісник Чернівецького університету. – Чернівці : Чернівеький нац. у-т, 2011. – Випуск 569. Педагогіка та психологія. – С. 12–19.
40. Богачик М. С. Розвиток інформатичної компетентності педагогів та менеджерів освіти в сучасному інформаційному просторі / М. Богачик // Нова педагогічна думка : [науково-методичний журнал]. – Рівне. – 2012. – № 4 (72). – С. 137–140.
41. Богачик М. С. Розвиток інформатичної компетентності старшокласників загальноосвітніх навчальних закладів у процесі навчання іноземної мови / М. С. Богачик // Матеріали IV Всеукраїнської науково-практичної конференції [«Сучасні тенденції розвитку інформаційних технологій в науці, освіті та економіці»], (м. Луганськ, 31 травня – 1 червня 2012 р.) – Луганськ : Phoenix, 2012. – С. 127–129.
42. Богачик М. С. Розвиток інформатичної компетентності старшокласників загальноосвітніх навчальних закладів у процесі навчання іноземної мови / М. С. Богачик // Вісник Луганського університету імені Тараса Шевченка (педагогічні науки). – 2012. – № 15 (250) серпень. – С. 93–101.
43. Богачик М. С. Системотвірні чинники процесу формування інформатичної компетентності учнів старших класів загальноосвітніх навчальних закладів / М. С. Богачик // Теоретичні питання культури, освіти та виховання : збірник наукових праць. – К. : Вид. центр КНЛУ, 2011. – Випуск 43. – С. 113–117.
44. Богачик М. Формування інформатичної компетентності сучасного педагога як однієї з умов його готовності до інноваційної діяльності / М. Богачик // Нова педагогічна думка : науково-методичний журнал. – Рівне. – 2012. – № 2 (70). – С. 101–104.
45. Богачик М. Формування інформаційної компетентності старшокласників загальноосвітніх навчальних закладів / М. Богачик // Нова педагогічна думка : науково-методичний журнал. – Рівне. – 2009. – № 4. – С. 52–54.
46. Богданова І. М. Професійно-педагогічна підготовка майбутніх вчителів на основі інноваційних технологій : дис. ... доктора пед. наук : спец. 13.00.04 / Богданова Інна Михайлівна – К., 1998. – 440 с.
47. Богоявленский Д. Н. Приемы умственной деятельности и их формирование у школьников / Д. Н. Богоявленский // Вопросы психологии. – 1969. – № 2. – С. 25–38.
48. Бологова Е. М. Формирование информационной компетентности пользоватилей гуманитарного вуза [Электронный ресурс] / Е. М. Бологова. – Режим доступа : http://ito.edu.ru/2003/II/3/II-3-3305.html.
49. Болотов В. А. Компетентностная модель : от идеи к образовательной программе / В. А. Болотов, В. В. Сериков // Педагогика. – 2003. – № 10. – С. 8–14.
50. Бондар С. Компетентність особистості – інтегрований компонент навчальних досягнень учнів / С. Бондар // Біологія і хімія в школі. – 2003. – № 2. – С. 8–9.
51. Бондаренко Е. А. Состояние медиаобразования в мире / Е. А. Бондаренко, А. А. Журин // Педагогика. – 2002. – № 3. – С. 51–60.
52. Бордовский Г. А. Проблемы педагогики информационного общества и основы педагогической информатики / Г. А. Бордовский, В. А. Извозчиков, И. А. Румянцев, А. И. Слуцкий // Дидактические основы компьютерного обучения. – Л. : ЛГПИ, 1989. – С. 3–33.
53. Босов Л. Л. Цели и содержание пропедевтической подготовки школьников в области информатики и информационных технологий в аспекте компетентностного подхода / Л. Л. Босов // Педагогическая информатика. – 2005. – № 2. – С. 12–17.
54. Булах І. Є. Комп’ютерна діагностика навчальної успішності / Ірина Євгенівна Булах– К. : ЦМК МОЗ України, УМДУ, 1995. – 221 с.
55. Булах І. Є. Теорія і методика комп’ютерного тестування успішності навчання (на матеріалах медичних навчальних закладів) : дис... доктора пед. наук : 13.00.01 / Ірина Євгенівна Булах. – К., 1995. – 430 с.
56. Бурмакина В. Оценка информационно-комуникационной компетентности школьников [Электронный ресурс] / В. Бурмакина, А. Хорошилов, А. Феданов. – Режим доступа : http://ito.edu.ru/2003/II/3/II-3-3305.html.
57. Валько Н. Компетентна особистість : від педагога до учня / Н. Валько, В. Гревцева // Директор школи. – 2009. – № 5. – С. 38–46.
58. Варданян Ю. В. Строение и развитие профессиональной компетентности специалиста с высшим образованием (На материале подготовки педагога и психолога) : дисс. … доктора пед. наук : 13.00.01 / Варданян Юлия Владимировна – М., 1998. – 353 с.
59. Веденский В. Н. Моделирование профессиональной компетентности педагога / В. Н. Веденский // Педагогика. – 2003. – № 10. – С. 51–55.
60. Великий тлумачний словник сучасної української мови. – К. : Ірпінь : ВТФ «Перун», 2001. – 1440 с.
61. Витухновская А. А. Информационная культура выпускника школы : итоги одного исследования [Электронный ресурс] / А. А. Витухновская – Режим доступа : // http://www.gpntb.ru/win/ntb/ntb96/7/file4.html
62. Вишинська Г. В. Міжпредметна взаємодія як дидактична умова формування інформаційної культури особистості / Г. В. Вишинська // Наукові записки : зб. наук. статей Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова / укл. П. В. Дмитренко, Л. Л. Макаренко. – К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2006. – Випуск LХІ (61). – С. 30–38.
63. Волкова Н. П. Педагогіка : посіб. [для студ. вищих навч. закладів] / Наталія Павлівна Волкова. – К. : Академія, 2002. – 576 с. Воробьев Г. Г. Молодежь в информационном обществе / Геннадий Григорьевич Воробьев – М. : Мол. гвардия, 1990. – 255 с.
65. Воробьев Г. Г. Твоя информационная культура / Геннадий Григорьевич Воробьев – М. : Мол. гвардия, 1990. – 303 с.
66. Гальперин П. Я. Умственное действие как основа формирования мысли и образа / П. Я. Гальперин // Вопросы психологии. – 1957. – № 6. – С. 58–69.
67. Гендина Н. И. Информационная грамотность или информационная культура : альтернатива или единство (результаты российских исследований) / Н. И. Гендина // Школьная библиотека. – 2005. – № 3. – С. 18–24.
68. Гендина Н. И. Информационная культура личности : диагностика, технология формирования : учебно-методическое пособие / Н. И. Гендина, Н. И. Колкова, И. Л. Скипор. – Кемерово : КемГАКИ, 1999. – Ч.1. – 146 с.
69. Голівер Н. О. Дидактичні умови використання комп’ютерних технологій у процесі навчання студентів вищих технічних навчальних закладів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.09 «Теорія навчання» / Н. О. Голівер. – Луцьк, 2005. – 21 с.
70. Головань М. Інформатична компетентність : сутність, структура і становлення / М. Головань // Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах. – 2007. – № 4. – С. 62–69.
71. Головань М. С. Інформатична компетентність як об’єкт педагогічного дослідження / М. С. Головань // Проблеми інженерно-педагогічної освіти : зб. наук. праць. – Харків : УІПА. – 2007. – № 16. – С. 314–324.
72. Головань М. С. Методичні основи розвитку пізнавальної активності у процесі навчання алгебри і початків аналізу на основі НІТ / М. С. Головань // Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання : зб. наук. праць. – К. : Комп’ютер у школі та сім’ї, 1998. – С. 50–55.
73. Головань М. С. Модель процесу розвитку інформатичної компетентності студентів економічного вузу / М. С. Головань // зб. наук. праць. Кам’янець-Подільського національного університету. Серія педагогічна / Кам’янець-Подільський національний університет. – Кам’янець-Подільський, 2008. – Вип. 14. – С. 17–20.
74. Головань М. С. Реалізація компетентнісного підходу в умовах кредитно-модульної системи організації навчання інформатики / М. С. Головань // Педагогічні науки : теорія, історія, інноваційні технології. – 2011. – № 1 (11). – С. 110–119.
75. Голунова Л. В. Научно-теоретическое обоснование понятия «информационная грамотность» [Электронный ресурс] / Л. В. Голунова // материалы Всероссийской научной конференции [«Наука и образование»], (г. Белово, 12–13 апреля). – Режим доступа : http://belovo.kemsu.ru/conferens/conferens1/tezis/Sek5_1/26.html.
76. Гончаренко С. У. Педагогічні дослідження. Методологічні поради молодим науковцям / Семен Устимович Гончаренко. – Київ–Вінниця : ДОВ «Вінниця», 2008. 278 с.
77. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник. – Київ : Либідь, 1997. – 376 с.
78. Гончарова О. М. Теоретико-методичні основи особистісно-орієнтованої системи формування інформатичних компетентностей студентів економічних спеціальностей : автореф. на здобуття наук. ступеня док. пед. наук : спец. 13.00.02 «Теорія і методика навчання (інформатика)» / О. М. Гончарова. – Київ, 2007. – 39 с.
79. Горбунова Л. Н. «Виртуальное консультирование» как инновационный образовательный ресурс в повышении квалификации педагогов // Л. Н. Горбунова, А. М. Семибратов // Педагогическая информатика. – 2005. – № 3. – С. 61–69.
80. Горбунова А. А. Методика викладання іноземної мови / А. А. Горбунова. – К. : Вища школа, 2006. – 346 с.
81. Горбунова Л. Н. Освоение информационных и коммуникационных технологий педагогами в контексте на профессионально-личностное развитие // Л. Н. Горбунова, А. М. Семибратов // Информатика и образование. – 2004. – № 7. – С. 91–97.
82. Горбунова Л. Н. Повышение квалификации педагогов в области информационно-коммуникационных технологий в условиях развивающегося школьного образования / Л. Н. Горбунова, А. М. Семибратов // Педагогическая информатика. – 2004. – № 3. – С. 3–9.
83. Грецька О. О. Використання електронних енциклопедій у навчанні іноземних мов / О. О. Грецька // Іноземні мови. – 2002. – № 2. – С. 38–40.
84. Гудкова Т. А. Информационная компетентность будущего учителя как педагогическая проблема [Электронный ресурс] / Т. А. Гудкова. – Режим доступа : http://zabspu.ru/science/conf/sito/201.htm.
85. Гулай О. І. Компетентнісний підхід як основа нової парадигми освіти / О. І. Гулай // Вісник Національної академії державної прикордонної служби України. Педагогічні науки. – 2009. – № 2. – С. 41–51.
86. Гуревич Р. С. Інформатизація навчального процесу як чинник формування особистості майбутніх фахівців / Р. С. Гуревич // Дидактика професійної школи : зб. наук. праць / ред. кол. : С. У. Гончаренко (голова), В. О. Радкевич, І. Є. Каньковський (заст. голови) та ін. – Хмельницький : ХНУ, 2006. – Випуск 4. – С. 297.
87. Гуревич Р. С. Інформаційно-телекомунікаційні технології в освіті / Р. С. Гуревич // Енциклопедія освіти / [Акад. пед. наук України, гол. ред. В. Г. Кремень]. – К. : Юрінком Інтер. – 2008. – С. 364–365.
88. Гуріна Т. М. Формування інформаційної компетентності в процесі фахової підготовки вчителя іноземної мови [Електронний ресурс] / Т. М. Гуріна. – Харків. – Режим доступу : http://ito.edu.ru/2003/II/3/II-3-3305.html.
89. Гушлєвська І. Поняття компетентності у вітчизняній та зарубіжній педагогіці / І. Гушлєвська // Шлях освіти. – 2004. – № 3. – С. 22–24.
90. Давиденко Ю. Є. Використання інформаційно-комунікативних технологій для мовної освіти / Ю. Є. Давиденко // Міжнародний форум Мовна освіта : шлях до євро інтеграції. К. : Ленвіт, 2005. – С. 219–220.
91. Давыдов В. В. Проблемы развивающего обучения : опыт теоретического и экспериментального психологического исследования / Василий Васильевич Давыдов. – М. : Педагогика, 1986. – 240 с.
92. Далингер В. А. Компьютерная компетентность – основа профессионализма современного учителя математики [Электронный ресурс] / В. А. Далингер // Материалы конференции [«Информационные технологии в образовании – 2003»]. – Режим доступа : http://ito.edu/rU/2003/II/3/II-3-1788.html.
93. Дальничук Е. В. Информационные технологии в образовании : учеб. пособие / Е. В. Дальничук. – Волгоград : Перемена, 2002. – 120 с.
94. Дахин А. Компетенция и компетентность : сколько их у российского школьника? [Электронный ресурс] / А. Дахин – Режим доступа : www.auditoriorium.ru/documents/other/discuss/intro2.html
95. Делор Ж. Образование: сокрытое сокровище (Learning : The Treasure Within) : Основные положения Доклада Международной комиссии по образованию для XXI века. – ЮНЕСКО, 1996. [Электронный ресурс] – Режим доступу : http://www.ifap.ru/library/book201.pdf
96. Джонассен Девид Х. Компьютеры как инструменты познания / Девид Х. Джонассен // Информатика и образование. – 1996. – № 4. – С. 32–37.
97. Дзугоева М. Г. Постановка и решение задач – основа информационной компетентности студентов / М. Г. Дзугоева // Проблемы качества образования : материалы XIII Всерос. совещания. – М. : Изд-во Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов. – 2003. – Кн. 2. – С. 31–36.
98. Дорошенко Ю. О. Інформатика : еволюція поняття. [Електронний ресурс] / Юрій Олександрович Дорошенко : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції [«Інформатизація освіти України : Європейський вимір»], (20. 05. 2009.). – Режим доступу: http://labconf.ic.km.ua/tezy/index.html.
99. Дорошенко Ю. О. Педагогічні програмні засоби : сучасний стан і можливості / Ю. О. Дорошенко, В. В. Лапінський, Ю. І. Мальований // Гуцульська школа. – 2000. – № 1–2 (9–10). – С. 6–10.
100. Дорошенко Ю. О. Сучасна шкільна інформатична освіта / Ю. О. Дорошенко // Использование информационных технологий в учебном процессе: материалы Всеукраинского научно-практического семинара учителей и руководителей общеобразовательных учреждений, (1–2 ноября 2007 г.). – Севастополь : школа «Таврида», 2007. – С. 6–11.
101. Доругонцов С. Освітня сфера в інформаційному суспільстві / С. Доругонцов, В. Куценко // Вісник НАН України. – 2002. – № 11. – С. 39–42.
102. Драйден Гордон Револиция в обучении. Научить мир учиться по-новому / Гордон Драйден, Вос Джанет. – М.: «Парвинэ», 2003. – 670 с.
103. Дрогайцев О. І. Формування інформаційної компетнтності студентів вищих навчальних закладів у процесі навчання гуманітарних дисциплін : дис. … канд. пед. наук : 13.00.09 / Дрогайцев Олександр Іванович. – Кривий Ріг. – 2009. – 332 с.
104. Дубов Д. В. Інформаційне суспільство в Україні : глобальні виклики та національні можливості : аналіт. доп. / Д. В. Дубов, М. А. Ожеван, С. Л. Гнатюк – К. : НІСД. – 2010. – 64 с.
105. Эльконин Б. Д. Понятия компетентности с позиции развивающего обучения / Б. Д. Эльконин // Современные подходы к компетентностно ориентированному образованию. – Красноярск. – 2002. – С. 22–29.
106. Ефременко В. А. Применение информационных технологий на уроке иностранного языка / В. А. Ефременко // Иностранные языки в школе. – 2007. – № 8. – С. 18–21.
107. Європа на шляху до інформаційного суспільства / за ред. О. М. Гальченка. – К. : АТЛАС, 2000. – 176 с.
108. Елизаров А. А. Базовая ИКТ-компетенция как основа Интернет-образования учителя [Электронный ресурс] / А. А. Елизаров // материалы конференции (RELARN-2004, июнь 2004 г. Ассоциация RELARN). – Режим доступа : http://www.relarn.ru/conf/conf2004/section3/3_11.html.
109. Єрмаков І. Феномен компетентісно-спрямованої освіти / І. Єрмаков, І. Погоріла // Вісник. – 2004. – № 22. – С. 24–27.
110. Ершов А. П. Компьютеризация школы и математическое образование / А. П. Ершов // Информатика и образование. – 1992. – № 5–6. – С. 3–12.
111. Ершов А. П. Концепция информатизации образования / А. П. Ершов // Информатика и образование. – 1988. – № 6. – С. 7–12.
112. Ершов А. П. Научно-методические основы школьного курса информатики / А. П. Ершов // Вестник АН СССР. – 1985. – № 12. – С. 49–59.
113. Ефимова О. В. Курс компьютерной технологии с основами информатики : учеб. пособие [для ст. кл.] / О. В. Ефимова, В. В. Морозов, Н. Д. Угринович – М. : АСТ, 1999. – 432 с.
114. Ефремова Н. Ф. Современные тестовые технологии в образовании / Надежда Федоровна Ефремова. – М. : Логос, 2003. – 208 с.
115. Жалдак М. І. Педагогічний потенціал інформатизації навчального процесу / М. І. Жалдак // Наукові записки Тернопільського державного пед. ун-ту ім. В. Гнатюка. – 2002. – № 6. – С. 143–154.
116. Жалдак М. И. Система подготовки учителя к использованию информационной технологии в учебном процессе : дисс. … в форме науч. доклада доктора пед. наук : 13.00.02 / Жалдак Мирослав Иванович. – М., 1989. – 48с.
117. Жалдак М. І. Формування інформаційної культури вчителя [Електронний ресурс] / М. І. Жалдак – Режим доступу : http://www.icfcst.kiev.ua.
118. Жук Ю. О. Методи педагогічних досліджень з використанням глобальної мережі Інтернет / Ю. О. Жук // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2004. – № 1 – С. 11–14.
119. Жукова В. М. Професійна підготовка майбутнього вчителя математики щодо формування інформатичної компетентності / В. М. Жукова // Освіта Донбасу. – 2011. – № 6 (149). – С. 68–72.
120. Жукова В. М. Розробка технології формування інформатичної компетентності майбутнього вчителя математики / В. М. Жукова // Вісник Луганського нац. пед. ун-ту ім. Тараса Шевченка : Педагогічні науки. – 2010. – № 17 (204). – С. 128–137.
121. Жукова В. М. Формування інформатичної компетентності вчителя математики в процесі професійної підготовки : дис. …канд. пед. наук : 13.00.04 / Жукова Вікторія Миколаївна. – Луганськ, 2009. – 241 с.
122. Забарна А. П. Компетентнісний підхід як основа організації профільного навчання інформатики / А. П. Забарна // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2009. – № 2. – С. 21–24.
123. Забродська Л. М. Принципи відбору змісту програмних засобів навчального призначення / Л. М. Забродська // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2004. – № 7. – С. 14–16.
124. Завьялов А. Н. Структура и форма проведения лекции в рамках компетентностно-ориентированого подхода при подготовке специалистов в области новых информационных технологий / А. Н. Завьялов // Образование в 21 веке : материалы Всерос. науч. заочной конф., (19 апреля, 2004 г.) – Тверь : ООО Буквица, 2004. – Вып. 5. Часть 3. – С. 71–72.
125. Завьялов А. Н. Формирование информационной компетентности у будущих специалистов в области новых информационных технологий [Электронный ресурс] / А. Н. Завьялов // Материалы конференции [«Информационные технологии в образовании – 2003»]. – Режим доступа : http://ito.edu.ru/2003/II/3/II-3-2522.html.
126. Зайонц І. Компетентнісна спрямованість у системі інформаційно-комунікативного навчання / І. Зайонц // Директор школи. – 2009. – № 5. –С. 69–72.
127. Зайцева О. Б. Формування інформаційної компетентності майбутніх вчителів засобами інноваційних технологій: автореф. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук спец. : 13.00.08 «Теорія і методика професійної освіти» / О. Б. Зайцева. – Брянськ, 2002. – 19 с.
128. Зайцева Е. Н. Информационно-обучающая среда : проблемы формирования и организации учебного процесса / Е. Н. Зайцева // Educational Technology&Society. – 2003. – № 6 (2). – С. 145–159.
129. Закон України «Про інформацію» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2657-12.
130. Закон України «Про захист інформації в автоматизованих системах» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2594-15.
131. Закон України «Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : zakon3.rada.gov.ua/laws/show/928/200.
132. Закон України «Про Концепцію Національної програми інформатизації» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : zakon3.rada.gov.ua/laws/show/75/98-вр.
133. Закон України «Про Національну програму інформатизації» // Відомості Верховної Ради України. – К., 1998. – № 27–28.
134. Закон України «Про невідкладні заходи щодо забезпечення інформаційної безпеки Укра