Розвиток людського інтелектуального капіталу в системі управління інтелектуальними ресурсами підприємства

Краткое описание

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
ДВНЗ «Криворізький національний університет»

На правах рукопису

Корнух Оксана Валентинівна

УДК 331.101.262:658

Розвиток людського інтелектуального капіталу в системі управління інтелектуальними ресурсами підприємства
(на прикладі підприємств гірничо-металургійного комплексу)

Спеціальність 08.00.04 – економіка та управління підприємствами
(за видами економічної діяльності)

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Науковий керівник:
Турило Анатолій Михайлович,
доктор економічних наук, професор

Кривий Ріг – 2012

ЗМІСТ

Вступ 4
Розділ 1. Теоретичні засади розвитку людського інтелектуального капіталу промислових підприємств 11
1.1. Теоретичні засади розвитку інтелектуального капіталу та його складових 11
1.2. Система управління інтелектуальними ресурсами підприємства 36
1.3. Людський інтелектуальний капітал у процесі трансформації інтелектуальних ресурсів підприємства 52
Висновки до розділу 1 70
Розділ 2. Методичні засади оцінки стану розвитку людського інтелектуального капіталу на підприємствах гірничо-металургійного комплексу 74
2.1. Стан розвитку людського інтелектуального капіталу та його вплив на господарську діяльність підприємств гірничо-металургійного комплексу 74
2.2. Графічний підхід до формування й реалізації творчих здібностей робітників підприємств гірничо-металургійного комплексу 94
2.3. Методичні підходи до оцінювання рівня розвитку людського інтелектуального капіталу підприємства 105
Висновки до розділу 2 123
Розділ 3. Перспективи та ефективність розвитку людського інтелектуального капіталу в системі управління підприємством 126
3.1. Напрями та перспективи розвитку людського інтелектуального капіталу в системі управління інтелектуальними ресурсами підприємства 126
3.2. Ідентифікація персоналу в процесі оцінки людського інтелектуального капіталу підприємства 141
3.3. Мотиваційний механізм розвитку людського інтелектуального капіталу 156
3.4. Ефективність розвитку людського інтелектуального капіталу в системі управління підприємством 166
Висновки до розділу 3 179
Висновки 183
Список використаних джерел 186
Додаток А 201
Додаток Б 203
Додаток В 204
Додаток Г 206
Додаток Д 209
Додаток Е 212
Додаток Ж 215
Додаток И 216
Додаток К 222
Додаток Л 223
Додаток М 224
Додаток Н 228
Додаток П 230

ВСТУП
Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку економіки України кожному підприємству важливо реалізувати свої потенційні можливості та забезпечити певні конкурентні переваги.
Забезпечення довгострокової конкурентоспроможності та ефективності діяльності промислового підприємства можливе завдяки формуванню ефективної системи управління інтелектуальними ресурсами, стратегічним елементом якої є людський інтелектуальний капітал підприємства.
Дослідженням окремих аспектів людського капіталу підприємства займались провідні вітчизняні вчені О. Б. Бутнік-Сіверський, О. А. Грішнова, І. В. Журавльова, А. В. Кудлай, Г. В. Лич, О. П. Кошулько, М. А. Ажажа, Г. Л. Ступнікер та інші.
Забезпечення ефективного використання інтелектуальних ресурсів та процесу відтворення інтелектуального капіталу підприємства можливе за умови розвитку людського інтелектуального капіталу, тобто постійного процесу удосконалення знань і вмінь робітників підприємства, підвищення їхньої професійної кваліфікації, розвитку творчих здібностей та навичок. Тому виникає необхідність створення такої системи управління інтелектуальними ресурсами підприємства, задачами якої будуть процеси ідентифікації, оцінки, ефективного використання, стимулювання та розвитку людського інтелектуального капіталу підприємства.
Через те, що концепції людського капіталу та інтелектуального капіталу підприємства почали формуватись віднедавна, питання управління інтелектуальними ресурсами та розвитку людського інтелектуального капіталу на рівні підприємств залишаються до теперішнього часу недостатньо опрацьованими. Так, невирішеними є завдання, що стосуються формування, розвитку, оцінки, мотивації та ефективного використання людського інтелектуального капіталу в системі управління інтелектуальними ресурсами підприємства. Теоретична і практична значимість проблеми та її недостатня розробка зумовили вибір теми, мету та завдання дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження пов’язане з проблематикою науково-дослідної роботи кафедри економічного аналізу і фінансів ДВНЗ «Криворізький національний університет» за темою «Методичні підходи до оцінки інтелектуального капіталу підприємства (на прикладі ТОВ ВКФ "Укркомплект")» (м. Кривий Ріг, № ДР 0104U000587, 2011 р.). Особисто здобувачем розроблено методичні підходи до оцінки інтелектуального капіталу підприємства.
Мета й задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретичних і методичних підходів, практичних рекомендацій до розвитку людського інтелектуального капіталу на підприємстві, що є умовою вдосконалення управління його інтелектуальними ресурсами.
Для досягнення встановленої мети дослідження визначено й вирішено такі наукові та прикладні задачі:
– узагальнено та обґрунтовано концептуальні положення створення системи управління інтелектуальними ресурсами підприємства;
– уточнено визначення категорій «інтелектуальний капітал підприємства» та «людський інтелектуальний капітал підприємства»;
– узагальнено й розвинуто структуру та класифікацію інтелектуального капіталу підприємства;
– досліджено стан розвитку людського інтелектуального капіталу та його вплив на господарську діяльність підприємств гірничо-металургійного комплексу;
– визначено напрями та перспективи розвитку людського інтелектуального капіталу в системі управління інтелектуальними ресурсами підприємства;
– удосконалено методичний підхід до ідентифікації й оцінки людського інтелектуального капіталу підприємства;
– розроблено методичний підхід до рейтингової оцінки рівня розвитку людського інтелектуального капіталу підприємства;
– використано графічне моделювання економічних процесів щодо формування та реалізації творчих здібностей робітника підприємства.
Об’єктом дослідження є процеси управління інтелектуальними ресурсами підприємства.
Предметом дослідження є теоретичні, методичні та прикладні аспекти розвитку людського інтелектуального капіталу в системі управління інтелектуальними ресурсами підприємства.
Методи дослідження. У дисертації для вирішення поставлених задач використано такі методи емпіричного та теоретичного дослідження: системно-аналітичний – при розробці власного підходу до визначення інтелектуального капіталу підприємства, людського інтелектуального капіталу підприємства, структури та класифікації інтелектуального капіталу підприємства; експертних оцінок – при розробці рейтингової оцінки людського інтелектуального капіталу підприємства; системний підхід – для вивчення впливу факторів на рівень творчої активності робітників підприємства та розробки графічного підходу до формування та реалізації творчих здібностей робітника підприємства; метод статистичного аналізу – для оцінки стану та динаміки розвитку людського інтелектуального капіталу підприємств гірничо-металургійного комплексу України; кореляційно-регресійний аналіз – при визначенні залежності виручки підприємств гірничо-металургійного комплексу від об’єктів інтелектуальної власності та інновацій; економіко-математичні методи – для розрахунку коефіцієнтів, що характеризують людський інтелектуальний капітал підприємства; графічний – для наочного зображення статистичного матеріалу та схематичного подання низки теоретичних і практичних положень дисертації.
Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні акти України, офіційні дані Державного комітету статистики України, фінансова та статистична звітність підприємств гірничо-металургійного комплексу України, анкетні дані, одержані в ході соціологічного дослідження, проведеного для виявлення рівня творчої активності робітників підприємств гірничо-металургійного комплексу, результати власних досліджень і спостережень.
Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що:
уперше:
– розроблено систему управління інтелектуальними ресурсами підприємства, згідно з якою керуюча система забезпечується економічними та організаційними засадами управління інтелектуальними ресурсами, завдяки чому ці ресурси в процесі капіталізації або комерціалізації перетворюються на складові інтелектуального капіталу підприємства: людський інтелектуальний капітал, структурний, технологічний та ринковий капітали, що в цілому забезпечує більш ефективне управління підприємством;
удосконалено:
– визначення категорії «інтелектуальний капітал підприємства», що характеризує економічні відносини, які виникають з приводу формування, використання й відтворення людського інтелектуального капіталу, інтелектуальних ресурсів та інтелектуальних продуктів з метою отримання доходу в процесі економічного розвитку підприємства, і яке, на відміну від існуючих, системно розкриває його зміст з прикладних позицій на засадах ресурсного підходу;
– методичний підхід до рейтингової оцінки рівня розвитку людського інтелектуального капіталу підприємства, який базується на оцінці вмінь і бажань робітників, складанні хронологічних карт та формуванні системи показників, що в цілому дозволяє приймати ефективні управлінські рішення щодо кожного робітника (ідентифікованого як людський інтелектуальний капітал підприємства) стосовно подальшого його ефективного використання та розвитку на підприємстві та формувати на цих засадах ефективну стратегію управління людським інтелектуальним капіталом;
дістало подальший розвиток:
– трактування категорії «людський інтелектуальний капітал підприємства» як ключової складової інтелектуального капіталу підприємства та разом з тим форми прояву людського капіталу, здатного в процесі творчої діяльності створювати інтелектуальні продукти, інтелектуальні активи та інновації, у результаті комерціалізації яких підприємство отримає додатковий дохід або позитивний ефект;
– графічне моделювання економічних процесів відносно формування та реалізації творчих здібностей робітника підприємства, яке базується на узгодженості потреб людини за А. Маслоу (за його класифікацією) з такими потребами робітника підприємства, як матеріальне стимулювання та кар’єрне зростання, і показниками (індикаторами), що характеризують рівні його кваліфікації, заробітної плати, стратегічного мислення та реалізації творчих здібностей.
– структура й класифікація інтелектуального капіталу підприємства, які, на відміну від існуючих, доповнені та уточнені з позицій визначення сутності інтелектуальних ресурсів, що дозволяє удосконалити підходи до оцінки структурних елементів складових інтелектуального капіталу підприємства та сприятиме пошуку напрямків їх ефективного використання та відтворення;
– методичний підхід до оцінки людського інтелектуального капіталу підприємства, який, на відміну від існуючих, дозволяє визначати творчу активність робітників структурних підрозділів підприємства та оцінити їхню продуктивність залежно від поставленого завдання;
– напрями та перспективи розвитку людського інтелектуального капіталу в системі управління інтелектуальними ресурсами підприємств гірничо-металургійного комплексу.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що запропоновані методико-прикладні підходи щодо оцінки розвитку людського інтелектуального капіталу підприємства дозволяють виявити творчій потенціал робітників підприємства, сформувати систему управління інтелектуальними ресурсами підприємства та забезпечити ефективне їх функціонування в довгостроковій перспективі.
Методичний підхід до оцінки людського інтелектуального капіталу підприємства дозволяє визначити рівень творчої активності робітників за відповідними категоріями та структурними підрозділами; провести порівняльний аналіз рівня творчої активності та ефективності використання людського інтелектуального капіталу за структурними підрозділами; зробити висновки про ступінь запропонованих і використаних раціональних ідей на підприємстві; оцінити стан використання творчого потенціалу робітників та розробити ефективну систему матеріального стимулювання; розробити стратегію управління людським інтелектуальним капіталом підприємства та ін.
Рейтингова оцінка людського інтелектуального капіталу підприємства дозволяє оцінити рівень розвитку людського інтелектуального капіталу підприємства; розробити систему навчання з урахуванням потенційних можливостей кожного робітника; сформувати ефективну стратегію розвитку людського інтелектуального капіталу підприємства та ін.
Викладені в дисертації основні положення й результати дослідження впроваджено в практичну діяльність Державного підприємства «Експериментально-виробниче підприємство Інституту чорної металургії ім. З. І. Некрасова Національної академії наук України» (акт від 02.09.2011 р.), ПрАТ «Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат» (довідка № 1795 від 28.10.2011 р.), ВАТ «Славгородський арматурний завод» (акт від 23.02.2012 р.), ПП «Українська Земельна Компанія» (акт від 26.10.2011 р.), ТОВ «Луганський комбінат Втормет» (акт від 16.01.2012 р.), а також у навчальний процес ДВНЗ «Криворізький національний університет» при викладанні дисципліни «Стратегічне управління» (акт від 16. 02.2012 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою працею, у якій викладено авторський підхід до розв’язання наукових завдань щодо розвитку людського інтелектуального капіталу в системі управління інтелектуальними ресурсами підприємства. Усі наукові результати дисертаційного дослідження знайшли відображення в опублікованих працях, як одноосібних, так і написаних у співавторстві. Особистий внесок здобувача в працях, опублікованих у співавторстві, конкретизовано в списку публікацій.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертації доповідалися, обговорювались й одержали позитивну оцінку на міжнародних та міжвузівських науково-практичних конференціях: «Проблеми економічної освіти і науковий прогрес» (м. Кривий Ріг, 2005 р.), «Проблеми економічної освіти і науковий прогрес» (м. Кривий Ріг, 2006 р.), «Интеграционные процессы и социально-экономическое развитие» (м. Сімферополь, 2007 р.), «Проблеми економіки: освіта, теорія, практика» (м. Кривий Ріг, 2008 р.), «Гірничо-металургійний комплекс: досягнення, проблеми та перспективи розвитку» (м. Кривий Ріг, 2009 р.), «Майбутнє – аудит» (м. Кривий Ріг, 2010 р.), «Стратегія підприємства в контексті підвищення його конкурентоспроможності» (м. Донецьк, 2012 р.).
Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження опубліковано в 15 наукових працях. З них 8 публікацій, які містять основні наукові результати, та 7 публікацій апробаційного характеру. Загальний обсяг публікацій – 4,82 друк. арк., з яких особисто авторові належать 1,68 друк. арк. в одноосібних публікаціях та 2,39 друк. арк. в публікаціях у співавторстві.
Обсяг і структура роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел зі 146 найменувань (15 с.) та 13 додатків (39 с.), містить 30 рисунків і 49 таблиць, викладена на 235 сторінках. Основний текст займає 170 сторінок, 15 повних сторінок відведено під рисунки і таблиці.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації на базі проведених наукових досліджень наведено теоретичне узагальнення й практичне розв’язання актуального наукового завдання, яке полягає в удосконаленні існуючих теоретико-методичних підходів щодо розвитку людського інтелектуального капіталу в системі управління інтелектуальними ресурсами підприємства.
На основі використання наукових методів дослідження сформульовано такі основні висновки:
1. Доведено, що застосування ресурсного підходу до формування інтелектуального капіталу підприємства забезпечує ефективний механізм його відтворення. Розроблена система управління інтелектуальними ресурсами підприємства ув’язує інтелектуальні ресурси з інтелектуальним капіталом підприємства процесами капіталізації та комерціалізації. Запропонована система створює підґрунтя для подальших досліджень інноваційного розвитку людського інтелектуального капіталу підприємства.
2. Аналіз існуючих підходів до визначення «інтелектуальний капітал» показав відсутність єдиного підходу відносно цієї категорії. Виявлено низку розбіжностей щодо визначень термінів «людський капітал» та «інтелектуальний капітал» для застосування їх з позиції підприємства, оскільки більшість науковців розглядають ці категорії на макроекономічному рівні. Запропоноване в роботі визначення інтелектуального капіталу підприємства системно розкриває зміст цієї категорії та відображає основні її характерні риси. На підставі аналізу теоретичних підходів до категорії «людський капітал» та її взаємозв’язку з категорією «інтелектуальний капітал» сформульовано визначення людського інтелектуального капіталу підприємства. Обґрунтовано його роль і місце в складі інтелектуального капіталу й інтелектуальних ресурсів підприємства, яке, на відміну від існуючих, створює умови для ідентифікації людського інтелектуального капіталу на підприємстві.
3. Установлено, що частина нематеріальних активів є водночас об’єктами промислової власності. Цей аспект ураховано при розробці структури інтелектуального капіталу підприємства, що забезпечило узгодженість структурних елементів інтелектуального капіталу підприємства з нормативними законодавчими актами, що, своєю чергою, дозволить використовувати регістри бухгалтерського обліку для формування інформаційної ресурсної бази інтелектуального капіталу підприємства. У результаті опрацювання літературних джерел щодо структурних елементів складових інтелектуального капіталу підприємства встановлено їхню численність і різноманітність, що зумовило необхідність доопрацювання класифікації інтелектуального капіталу підприємства з урахуванням структурних елементів його складових, яка дозволить підприємству сформувати ефективну програму розвитку інтелектуального капіталу підприємства, визначити сфери й напрями його використання.
4. За результатами стохастичного аналізу виявлено, що між результатами діяльності підприємств гірничо-металургійного комплексу та показниками, які характеризують розвиток людського інтелектуального капіталу, існує прямий зв’язок. Установлено, що розвиток людського інтелектуального капіталу підприємства та зростання його продуктивності приводять до підвищення результативності діяльності підприємств ГМК.
5. Визначено перспективи розвитку й напрямки ефективного використання ЛІКП на підприємствах ГМК. З урахуванням видів людського інтелектуального капіталу та інформації персоніфікованих карт робітників забезпечуються умови для створення: системи підготовки і перепідготовки за відповідними напрямами й спрямуваннями; резерву керівних кадрів; ефективного професійно-кваліфікаційного просування ЛІКП тощо.
6. Запропоновано методичний підхід до рейтингової оцінки рівня розвитку людського інтелектуального капіталу підприємства, який базується на оцінці вмінь і бажань робітника, визначених за допомогою експертного оцінювання, складанні хронологічних карт з урахуванням етапів кар’єри робітника. За результатами рейтингового оцінювання утворюються види людського інтелектуального капіталу підприємства в залежності від рівня їхньої ефективності, умотивованості та конкурентоспроможності, що дозволяє приймати ефективні управлінські рішення щодо кожної групи ЛІКП (кожного члена групи).
7. Розроблено методичний підхід до ідентифікації й оцінки людського інтелектуального капіталу, який дозволяє визначати творчу активність робітників всього підприємства та його структурних підрозділів, ідентифікувати носіїв людського інтелектуального капіталу підприємства, оцінювати їхню продуктивність, що забезпечує інформаційну базу для виявлення основних напрямів підвищення ефективності інвестицій у людський інтелектуальний капітал для забезпечення його розвитку. Ідентифікацію носіїв людського інтелектуального капіталу підприємства запропоновано здійснювати шляхом створення бази даних людського інтелектуального капіталу на основі форм первинної облікової документації. На основі підходу створено систему показників оцінки людського інтелектуального капіталу, яка дозволяє розрахувати: рівень творчої активності робітників підприємства та їхню продуктивність; рентабельність пропозицій; рентабельність витрат на творчий розвиток ЛІКП та ін.
8. Запропоновано графічний метод моделювання економічних процесів відносно формування й реалізації творчих здібностей робітника підприємства, який базується на узгодженості потреб людини за А. Маслоу (за його класифікацією) з такими потребами робітника підприємства, як матеріальне стимулювання та кар’єрне зростання, і показниками (індикаторами), що характеризують рівні його кваліфікації, заробітної плати, стратегічного мислення й реалізації творчих здібностей, створює підґрунтя для побудови ефективної системи стимулювання творчих робітників за різними категоріями та на різних етапах їхнього розвитку. Цей метод є основою для подальших досліджень стосовно побудови збалансованої системи ефективної оплати праці робітників на підприємстві.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Гавкалова Н. Л. Формування та використання інтелектуального капіталу / Н. Л. Гавкалова, Н. С. Маркова. – Х. : Вид. ХНЕУ, 2006. – 252 с. – (Наукове видання).
2. Чухно А. А. Інтелектуальний капітал: сутність, форми і закономірності розвитку / А. А. Чухно // Економіка України. – 2002. – № 11. – С. 48–55.
3. Леонтьев Б. Новая экономическая парадигма / Б. Леонтьев // Журнал для акционеров. – 2000. – № 12. – С. 37–43.
4. Федулова Л. І. Тенденції та перспективи розвитку промисловості України / Л. І. Федулова // Економіка промисловості. – 2008. – № 43. – С. 72–89.
5. Савчук А. В. Теоретические основы анализа инновационных процессов в промышленности : [монография] / А. В. Савчук. – Донецк : НАН Украины. Ин-т экономики пром-ти, 2003. – 448 с.
6. Промисловість України у 2007–2010 роках : [стат. зб. / ред. Л. Д. Овденко]. – К. : ТОВ «Август Трейд», 2011. – 306 с.
7. Борщ Л. М. Інновації в інвестиції в реальному секторі економіки : перспективи розвитку / Л. М. Борщ // Економіка ринкових відносин. – 2008. – № 22. – С. 4–52.
8. Ніколайчук М. В. Сучасний стан і перспективи інноваційного розвитку промислових підприємств / М. В. Ніколайчук, І. Ю. Єпіфанова // Вісник Хмельницького національного університету. – 2010. – № 6. – С. 16–19.
9. Україна у цифрах 2010 : [стат. зб. / ред. О. Г. Осауленка]. – К. : Державний комітет статистики України, 2011. – 251 с.
10. Новый иллюстрированный энциклопедический словарь / [редкол.: В. И. Бородулин, А. П. Горкин, А. А. Гусев и др.]. – М. : Большая Рос. энцикл., 2000. – 912 с.
11. Краткий экономический словарь / под ред. Г. А. Козлова, С. П. Первушина. – М. : Политиздат, 1958. – 392 с.
12. Толковый словарь современного русского языка. Языковые изменения конца ХХ столетия / под ред. Г. Н. Скляревской ; ИЛИ РАН. – М. : ООО «Изд-во Астрель», 2001. – 944 с.
13. Экономика. Краткий словарь / под ред. Т. В. Игнатова. – Ростов н/Д. : Феникс, 2001. – 336 с.
14. Англо-русский словарь-справочник / сост. Э. Дж. Долан, Б. Домненко. – М. : Лазурь, 1994. – 13 с.
15. Политическая экономия : словарь. – М. : Политиздат, 1983. – 218 с.
16. Маршалл А. Принципы экономической науки / А. Маршалл ; пер. с англ. – М. : Прогресс, 1993. – Т. 1. – 1993. – 416 с.
17. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов : книги I–III / А. Смит. – М. : Наука, 1992. – 572 с.
18. Риккардо Д. Сочинения / Д. Риккардо. – Т. 2 : Начала политической экономии и налогового обложения. – М. : Госполитиздат, 1955. – 360 с.
19. Терещенко О. О. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання : навч. посібник / О. О. Терещенко. – К. : КНЕУ, 2003. – 554 с.
20. Бочаров В. В. Современный финансовый менеджмент / В. В. Бочаров. – СПб. : Питер, 2006. – 464 с.
21. Донцова Л. В. Анализ финансовой отчетности : практикум / Л. В. Донцова. – М. : Дело и Сервис, 2004. – 144 с.
22. Сопко В. Бухгалтерський облік : навч. посібник / В. Сопко. – [3-є вид., перероб. і доп.] – К. : КНЕУ, 2000. – 578 с.
23. Эдвинсон Л. Интеллектуальный капитал. Определение истиной стоимости капитала / Л. Эдвинсон, М. Мэлоун ; под ред. В. Л. Иноземцева. – М., 1999.
24. Стюарт Т. Новая постиндустриальная волна на Западе / Т. Стюарт. – М. : Academia, 1999. – С. 374–375.
25. Брукинг Э. Интеллектуальный капитал / Э. Брукинг ; пер. с англ. – СПб. : Питер, 2001. – 288 с.
26. Кузьмінський В. О. Теоретичні основи інтеграції капіталів / В. О. Кузьмінський // Фінанси України. – 2003. – № 2. – С. 124–132.
27. Эффективный экономический рост. Теория и практика : учеб. пособие для студентов экономических ВУЗов / Т. В. Чечелова, Г. Ю. Ивлева, В. А. Козлова и др. – М. : Экзамен, 2003. – 320 с.
28. Журавльова І. В. Управління людським капіталом підприємства / І. В. Журавльова, А. В. Кудлай. – Харків : Вид. ХНЕУ, 2004. – 284 с.
29. Лапін О. В. Організаційно-економічні основи підвищення ефективності використання інтелектуального капіталу промислових підприємств : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.06.01 «Економіка, організація та управління підприємствами» / О. В. Лапін. – О., 2006. – 27 с.
30. Грицуленко С. І. Інтелектуальний потенціал в інноваційній моделі розвитку оператора зв’язку: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.00.04 «Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)» / С. І. Грицуленко. – О., 2008. – 20 с.
31. Бутнік-Сіверський О. Інноватика та інтелектуальна економіка / О. Бутнік-Сіверський // Теорія і практика інтелектуальної власності. – 2007. – № 6. – С. 76–81.
32. Комаров И. Интеллектуальный капитал / И. Комаров // Персонал. – 2000. – № 5. – С. 54–62.
33. Даффи Д. Человеческий капитал [Электронный ресурс] / Д. Даффи // Интернет-журн. «Директору информационной службы». – 2000. – № 4. – С. 35. – Режим доступа к журн. : http://www.osp.ru/cio/2000/06/023.htm.
34. Бендиков М. А. Интеллектуальный капитал развивающейся фирмы : проблемы идентификации и измерения / М. А. Бендиков, Е. В. Джамай // Менеджмент в России и за рубежом. – 2001. – № 4. – С. 3–24.
35. Корнух О. В. Теоретико-методологічні засади щодо визначення і сутності економічної категорії «інтелектуальний капітал підприємства» / А. М. Турило, О. В. Корнух // Вісник Криворізького технічного університету : зб. наук. праць. – 2010. – Вип. 25. – С. 313–318.
36. Ефремов В. С. Бизнес-системы постиндустриального общества. О труде, капитале и прибыли коммерческого предприятия / В. С. Ефремов // Менеджмент в России и за рубежом. – 1999. – № 5. – С. 22–36.
37. Чухно А. Інтелектуальний капітал: сутність, форми і закономірності розвитку / А. Чухно // Економіка України. – 2002. – № 12. – С. 61–67.
38. Кендюхов О. В. Гносеологія інтелектуального капіталу / О. В. Кендюхов // Економіка України. – 2003. – № 4. – С. 28–33.
39. Мойсеєнко І. П. Управління інтелектуальним потенціалом : [монографія] / І. П. Мойсеєнко. – Львів : Аверс, 2007. – 304 с.
40. Левіна І. В. Інтелектуальний капітал: концептуальні основи відтворення : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.00.01 «Економічна теорія та історія економічної думки» / І. В. Левіна. – Донецьк, 2007. – 16 с.
41. Ступнікер Г. Л. Формування і оцінка інтелектуального капіталу підприємств гірничо-металургійного комплексу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.00.04 «Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)» / Г. Л. Ступнікер. – Кривий Ріг, 2010. – 21 с.
42. Корнух О. В. Необхідність розмежування категорій «інтелектуальний капітал» та «інтелектуальний капітал підприємства» / О. В. Корнух, А. М. Турило // Актуальні проблеми економіки. – 2011. – № 8 (122). – С. 60–67.
43. Becker G. Investment in Human Capital: A Theoretical Analysis / G. Becker // J. P. E. – 1962. – LXX, Suppl. (October) – Р. 9–49.
44. Bowen H. R. Investment in Human Capital and Economic Growth / H. R. Bowen // Perspectives on Economic Growth. – N. Y., 1968.
45. Thurow L. Investment in Human Capital / L. Thurow. – Belmont, 1970. – Р. 15.
46. Schultz T. W. Human Capital: Policy Issues and Research Opportunities / T. W. Schultz. – N. Y. : Human Resources, Fiftieth Anniversary Colloquium VI, 1975.
47. Капелюшников Р. И. Современные буржуазные концепции формирования рабочей силы / Р. И. Капелюшников. – М. : Наука, 1981. – 288 с.
48. Куценко В. І. Людський капітал як фактор соціального захисту населення: проблеми зміцнення / В. І. Куценко, Г. І. Євтушенко // Зайнятість і ринок праці : міжнар. наук. зб. – 1999. – № 10. – С. 78–89.
49. Дятлов С. А. Основы теории человеческого капитала / С. А. Дятлов. – СПб. : Изд-во СПбУЭФ, 1994. – 160 с.
50. Грішнова О. А. Нагромадження людського, інтелектуального і соціального капіталу підприємства як основна форма його капіталізації / О. А. Грішнова // Вісник Донецького університету економіки та права. – 2011. – № 1. – С. 10–13.
51. Голікова Н. В. Людський капітал як фактор зростання і розвитку економіки : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.01.01 «Економічна теорія» / Н. В. Голікова – К., 2004. – 28 с.
52. Лич Г. В. Організаційно-економічний механізм формування і ефективного використання людського капіталу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.00.03 «Економіка та управління національним господарством» / Г. В. Лич. – К., 2007. – 20 с.
53. Давидюк Т. В. Уточнення змістовної характеристики економічної категорії «людський капітал підприємства» [Електронний ресурс] / Т. В. Давидюк. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Emp/ 2010_22_1/7David.htm.
54. Человеческий потенциал [из «Доклада о развитии человека за 1995 год»] // Общество и экономика. – 1996. – № 5. – С. 133–171.
55. Антонюк В. П. Формування та використання людського капіталу в Україні: соціально-економічна оцінка та забезпечення розвитку : [монографія] / В. П. Антонюк. – Донецьк : НАН України ; Ін-т економіки пром-сті, 2007. – 348 с.
56. Фонарьова Т. А. Розвиток теорії людського капіталу у працях нобелівських лауреатів з економіки / Т. А. Фонарьова // Економічний простір. – 2011. – № 49. – С. 104–111.
57. Ефимова М. Р. Социальная статистика : учеб. пособие / М. Р. Ефимова, С. Г. Бычкова ; под ред. М. Р. Ефимовой. – М. : Финансы и статистика, 2003. – 560 с.
58. Ажажа М. А. Державне регулювання інвестицій в людський капітал як фактор інтелектуального розвитку суспільства : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 25.00.02 «Механізми державного управління» / М. А. Ажажа. – Харків, 2008. – 19 с.
59. Грішнова О. А. Економіка праці та соціально-трудові відносини : підручник / О. А. Грішнова. – К. : Знання, 2004. – 535 с.
60. Кавецький В. В. Класифікація компонентів та шляхи підвищення рівня людського капіталу підприємства / В. В. Кавецький // Вісник Вінницького політехнічного інституту. – 2011. – № 1. – С. 49–54.
61. Кошулько О. П. Управління людським капіталом на підприємствах харчової промисловості : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.00.04 «Економіка та управління підприємствами (харчова промисловість)» / О. П. Кошулько. – К., 2008. – 23 с.
62. Кудлай А. В. Управління людським капіталом підприємства : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.09.01 «Демографія, економіка праці, соціальна економіка и політика» / А. В. Кудлай. – Харків, 2004. – 23 с.
63. Давидюк Т. В. Аналіз категорій «людський капітал» у взаємозв’язку з етимологією поняття «капітал» / Т. В. Давидюк // Міжнародний збірник наукових праць. – 2009. – Випуск 1(13). – С. 50–63.
64. БСЭ : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров [3-е изд.]. – М. : Советская Энциклопедия, 1972. – Т. 10. – 1972. – 592 с.
65. Философский энциклопедический словарь. – М. : ИНФРА-М, 1997. – 576 с.
66. Ладенко И. С. Интеллектуальные системы и обучение / И. С. Ладенко. – Новосибирск : Наука. Сиб. отд-ние, 1993. – 152 с.
67. Солсо Р. Л. Когнитивная психология / Р. Л. Солсо ; пер. с англ. – М. : Тривола, 1996. – 600 с.
68. Корнух О. В. Людський інтелектуальний капітал як складова інтелектуального капіталу підприємства / О. В. Корнух // Стратегія підприємства в контексті підвищення його конкурентоспроможності : Міжнародна науково-практична Інтернет-конференція, 12–15 лютого 2012 р. : тези доповідей. – Донецьк, 2012. – С. 78–80.
69. Корнух О. В. Методичні підходи до формування та оцінки рівня людського інтелектуального капіталу підприємства як складової інтелектуального капіталу підприємства / А. М. Турило, О. В. Корнух // Інноваційна економіка : Всеукраїнський науково-виробничий журнал. – 2012. – № 2. – С. 31–40.
70. Основы менеджмента : учеб. пособие для ВУЗов / науч. ред. А. А. Радугин. – М. : Центр, 1998. – 432 с.
71. Гальчинський А. С. Основи економічної теорії : підручник / А. С. Гальчинський, П. С. Сщенко, Ю. І. Палкін. – К. : Вища шк., 1995. – 471 с.; iл.
72. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року № 436-IV // Голос України. – 2003. – 14 березня.
73. Стариков Н. Менеджмент и консалтинг [Электронный ресурс] / Н. Стариков. – Режим доступа: http://www.certicom.kiev.ua/systema.html.
74. Ожегов С. И. Словарь русского языка / С. И. Ожегов. – М. : Русский язык, 1984. – 816 с.
75. Иванова Т. Ю. Теория организации. Краткий курс : учебн. пособ. / Т. Ю. Иванова, В. И. Приходько. – СПб. : ООО «Питер Принт», 2004. – 273 с.
76. Алексеева М. Б. Основы теории систем и системного анализа : учебн. пособ. / М. Б. Алексеева, С. Н. Балан. – СПб. : СПГИЭУ, 2002. – 55 с.
77. Воронцова Г. В. Основные направления адаптации системы управления предприятием в конкретной среде [Электронный ресурс] / Г. В. Воронцова. – Режим доступа: abiturient.ncstu.ru/Science/articles/econom/ 2010_10/34.pdf.
78. Корнух О. В. Інтелектуальний капітал як додатковий ресурс економічного розвитку підприємства / А. М. Турило, О. В. Корнух // Матеріали міжнародної науково-практичній конференції «Проблеми економічної освіти і науковий прогрес» (м. Кривий Ріг, 24 листопада 2006 р.). – Кривий Ріг : Видавничий центр КТУ, 2006. – С. 164–165.
79. Корнух О. В. Підвищення розвитку малого підприємства за рахунок використання інтелектуального капіталу / О. В. Корнух // Проблеми економічної освіти і науковий прогрес : Міжвуз. наук.-метод. конф., 25 лист. 2005 р. : тези доп. – Кривий Ріг : КТУ, 2005. – С. 145–146.
80. Марковская Е. И. Интеллектуальные ресурсы в обеспечении конкурентоспособностью предприятия : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. экон. наук : спец. 08.00.05 «Экономика и управление народным хозяйством (экономика, организация и управление предприятиями, отраслями, комплексами: промышленность)» / Е. И. Марковская. – СПб., 2002. – 22 с.
81. Федорова Н. В. Управление интеллектуальными ресурсами промышленного предприятия : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. экон. наук : спец. 08.00.05 «Экономика и управление народным хозяйством (экономика, организация и управление предприятиями, отраслями, комплексами: промышленность)» / Н. В. Федорова. – Красноярск, 2002. – 23 с.
82. Климов С. М. Формирование, использование и стратегическое управление интеллектуальными ресурсами общества в условиях рыночной трансформации российской экономики : дис. на соискание учен. степени д-ра экон. наук : спец. 08.00.05. «Экономика и управление народным хозяйством (макроэкономика)» / С. М. Климов. – СПб., 2001. – 337 с.
83. Норіцина Н. І. Інтелектуальні ресурси підприємства: охороноздатність та оцінювання / Н. І. Норіцина // Вісник МНТУ. – К., 2011. – № 2(5). – С. 93–102.
84. Корнух О. В. Теоретико-методичні підходи до визначення інтелектуального капіталу підприємства та їх змісту / А. М. Турило, О. В. Корнух // Актуальні проблеми економіки. – Київ. – 2011. – № 3 (117). – С. 168–179.
85. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-ХІV [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
86. Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/2755-17.
87. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи» / Затв. нак. М-ва фін. України від 18.10.1999 р. № 242. – К. : CD-вид-во «Інфодиск», 2011. – 1 електрон. опт. диск (CD-ROM) : кольор. ; 12 см. – (Повна база законодавчо-нормативних актів України «Законодавство України»). – Систем. вимоги: Pentium-233 ; 64 Mb RAM ; Windows 98/2000/NT/XP. – Назва з титул. екрану.
88. Крайнєв П. П. Інтелектуальна економіка: управління промисловою власністю : [монографія] / П. П. Крайнєв. – К. : Концерн «Видавничий дім "Ін Юре"», 2004. – 448 с.
89. Бутнік-Сіверський О. Б. Евристика в інтелектуальній економіці або формування інноваційного підприємництва [Електронний ресурс] / О. Б. Бутнік-Сіверський. – Режим доступу: http://www.ipdo.kiev.ua/files/articles/.
90. Лукичёва Л. И. Внутрифирменное управление интеллектуальными активами / Л. И. Лукичёва, Д. Н. Егорычев. – М. : ООО «Омега-Л», 2004. – 192 с.; ил.
91. Корнух О. В. Творчий процес – двигун розвитку інтелектуального капіталу підприємства [Електронний ресурс] / О. В. Корнух // Ефективна економіка. – Київ. – 2012. – № 1. – Режим доступу: http://www.economy. nayka.com.ua/index.php?operation=1&iid=86.
92. Энгельмейер П. К. Эврология и всеобщая теория творчества / П. К. Энгельмейер // Вопросы теории и психологии творчества. – Х., 1916. – Т. 7. – С. 78–81.
93. Антонов А. В. Критерії та сфера науково-технічної творчості / А. В. Антонов // Філософська думка. – 1972. – № 4. – С. 68–78.
94. Кедров Б. М. О логике и психологии научного творчества / Б. М. Кедров. – М. : Наука, 1969.
95. Корнух О. В. Методичний підхід до ідентифікації та оцінки людського інтелектуального капіталу підприємства / О. В. Корнух // Сталий розвиток економіки. – Хмельницький. – 2012. – № 2. – С. 20–29.
96. Цивільний кодекс України : за станом на 16 січ. 2003 р. / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К. : Ін Юре, 2003. – 664 с. – (Бібліотека офіційних видань).
97. Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» // Відомості Верховної Ради : офіційне видання. – К. : Парлам. вид-во, 1994. – № 7. – 32 с.
98. Про Тимчасове положення про правову охорону об’єктів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій в Україні : Указ Президента України від 18 вересня 1992 р. № 479 // Голос України. – 1992. – № 184. – С. 4–7.
99. Про затвердження Положення про свідоцтво на раціоналізаторську пропозицію: Наказ Держпатенту України від 22 серпня 1995 р. № 129. – К. : CD-вид-во «Інфодиск», 2011. – 1 електрон. опт. диск (CD-ROM) : кольор. ; 12 см. – (Повна база законодавчо-нормативних актів України «Законодавство України»). – Систем. вимоги: Pentium-233 ; 64 Mb RAM ; Windows 98/2000/NT/XP. – Назва з титул. екрану.
100. Про затвердження Методичних рекомендацій про порядок складання, подачі і розгляду заяви на раціоналізаторську пропозицію : Наказ Держпатенту України від 27 серпня 1995 р. № 131. – К. : CD-вид-во «Інфодиск», 2011. – 1 електрон. опт. диск (CD-ROM) : кольор. ; 12 см. – (Повна база законодавчо-нормативних актів України «Законодавство України»). – Систем. вимоги: Pentium-233 ; 64 Mb RAM ; Windows 98/2000/NT/XP. – Назва з титул. екрану.
101. Антонов А. В. Психология изобретательского творчества / А. В. Антонов. – К. : Издательское объединение «Вища школа», 1978. – 176 с.
102. Якобсон П. М. Процесс творческой работы изобретателя / П. М. Якобсон. – М. : Изд-во Центр. совета Всесоюзн. общества изобрет., 1934. – 126 с.
103. Бутник-Сиверский А. Б. Интеллектуальный капитал: теоретический аспект / А. Б. Бутник-Сиверский // Интеллектуальный капитал. – 2002. – № 1. – С. 20–24.
104. Кендюхов О. В. Організаційно-економічний механізм управління інтелектуальним капіталом підприємства : дис. на здобуття наук. ступеня д-ра екон. наук : спец. 08.00.04 «Економіка та управління підприємствами (переробна промисловість)» / О. В. Кендюхов. – Донецьк, 2007. – 464 с.
105. Стрижак О. О. Формування інтелектуального капіталу підприємства : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.06.01 «Економіка, організація і управління підприємствами» / О. О. Стрижак. – Х., 2004. – 22 с.
106. Корнух О. В. Класифікація інтелектуального капіталу підприємства / О. В. Корнух // Вісник Хмельницького національного університету. – Хмельницький, 2012. – № 2. – С. 31–36.
107. Макогон Ю. Гірничо-металургійний комплекс України: міфи та реальність / Ю. Макогон // Дзеркало тижня. – 2005. – № 34. – С. 3.
108. Сталінська О. Проблеми та перспективи розвитку гірничо-металургійного комплексу України в посткризовий період / Олена Сталінська, Анна Волочко // Економічний аналіз. – 2011. – Вип. 8, ч. 1. – С. 188–191.
109. Металургія Украйни: стан, конкурентоспроможність, перспективи [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dt.ua/ECONOMICS/metalurdiya_ ukrayini_stan,_konkurentospromozhnist,_perspektivi-59365.html.
110. Гительман Л. Д. Преобразующий менеджмент: лидерам реорганизации и консультантам по управлению : учеб. пособие / Л. Д. Гительман. – М. : Дело, 1999. – 464 с.
111. Шершньова З. Є. Стратегічне управління : навч. посіб. / З. Є. Шершньова, С. В. Оборська. – К. : КНЕУ, 1999. – 384 с.
112. Панина Н. В. Теория социологического исследования : [курс лекций] / Н. В. Панина. – К. : Ин-т социологии НАН Украины, 2001. – 277 с.
113. Паниотто В. И. Качество социологической информации / В. И. Паниотто. – К. : Наукова думка, 1986. – С. 82.
114. Корнух О. В. Склад та характеристика первісних показників щодо оцінки складових інтелектуального капіталу / А. М. Турило, О. В. Корнух // Проблеми економіки: освіта, теорія, практика : Міжнародна науково-практична конференція, 28 листопада 2008 р. : тези доповідей. – Кривий Ріг : КТУ, 2008. – С. 183–184.
115. Корнух О. В. Методики оцінки управління інтелектуальним капіталом / А. М. Турило, О. В. Корнух // Гірничо-металургійний комплекс: досягнення, проблеми та перспективи розвитку : Міжвузівська науково-практична конференція, 24 травня 2009 р. : тези доповідей. – Кривий Ріг : КТУ, 2009. – С. 122–124.
116. Береснев Б. С. Изобретатели и рационализаторы – производству / Б. С. Береснев. – М. : Профиздат, 1974. – 80 с. – (Б-чка профсоюзного активиста. 10. Серия выходит с 1961 года).
117. Пархоменко В. П. Основы рационализаторской и изобретательской работы : учеб. пособие для шк. молодого рационализатора системы профтехобразования / В. П. Пархоменко. – Мн. : Выс. шк., 1984. – 176 с.
118. Белоусов Л. Ю. Изобретательство и рационализаторство как форма творческой активности масс / Л. Ю. Белоусов. – К. : Вища шк. Головное изд-во, 1989. – 151 с.
119. Белоусов В. И. Новаторство: от идеи до внедрения / В. И. Белоусов. – М. : Сов. Россия, 1985. – 128 с.
120. Маргулис Ю. Я. Финансирование изобретательства и рационализации / Ю. Я. Маргулис. – М. : Финансы, 1979. – 96 с.
121. Белоусов В. И. Изобретательство и рационализация на предприятии : (Вопросы управления) / В. И. Белоусов. – М. : Экономика, 1981. – 56 с. – (Б-чка хоз. руководителя).
122. Громова Н. М. Основы экономического прогнозирования [Электронный ресурс] : учеб. пособ. / Н. М. Громова, Н. И. Громова // Академия Естествознания – 2006. – Режим доступа: http://www.rae.ru/ monographs/10.
123. Мыльник В. В. Исследование системы управления : учеб. пособ. / В. В. Мыльник, Б. П. Титаренко, В. А. Волочиенко. – М. : Академический проект, 2003. – 352 с.
124. Ромашкина Г. Ф. Коэффициент конкордации в анализе социологических данных / Г. Ф. Ромашкина, Г. Г. Татарова // Социология. – 2005. – № 20. – С. 113–158.
125. Десслер Г. Управление персоналом / Гари Десслер ; пер. с англ. – М. : Изд-во БИНОМ, 1997. – 432 с.
126. Савченко В. А. Управління розвитком персоналу : навч. посіб. / В. А. Савченко. – К. : КНЕУ, 2002. – 351 с.
127. Маслов Е. В. Управление персоналом предприятия : учебн. пособ. / Е. В. Маслов ; под ред. П. В. Шеметова. – М. : ИНФРА-М, НГАЭиУ, 2000.
128. Иcaeв А. П. Масштаб личности [Электронный ресурс] / А. П. Иcaeв. – Режим доступа: http://www.elitarium.ru/2008/03/28/masshtab_lichnosti.html.
129. Faulkner D. The Challenge of Strategic Management / D. Faulkner, G. Johnson.  London : Kogan Page, 1992.
130. Johnson G. Exploring Corporate Strategy / G. Johnson, K. Scholes.  Hemel Hempstead : Prentice-Hall, 1993.
131. Richardson R. The Impact of People Management Practices on Business Performance: A literature review / R. Richardson, M. Thompson.  London : Institute of Personnel and Development, 1999.
132. Армстронг М. Стратегическое управление человеческими ресурсами / М. Армстронг ; пер. с англ. – М. : ИНФРА-М, 2002. – 328 с.
133. Турило А. М. Теоретико-методичні основи фінансово-економічного розвитку підприємства / А. М. Турило, С. В. Святенко // Науково-теоретичний та інформаційно-практичний журнал Міністерства фінансів України «Фінанси України». – 2010. – № 2. – С. 120–126.
134. Варава Л. Н. Стратегическое управление в горнодобывающей промышленности (На примере предприятий железорудной подотрасли Украины) / Л. Н. Варава. – Донецк : НАН Украины. Ин-т экономики пром-ти, 2002. – 364 с.
135. Андреев Г. И. Практикум по оценке интеллектуальной собственности : учеб. пособ. / Г. И. Андреев, В. В. Витчинка, С. А. Смирнов. – М. : Финансы и статистика, 2003. – 176 с. ; ил.
136. Вакульчик О. М. Економічна діагностика інтелектуального капіталу в умовах інноваційного розвитку підприємства / О. М. Вакульчик, Г. Л. Ступнікер. – Дніпропетровськ : ІМА-прес, 2011. – 148 с.
137. Альтшуллер Г. С. Творчество как точная наука / Г. С. Альтшуллер. – М. : Сов. радио, 1979. – 184 с. ; ил.
138. Корнух О. В. Стратегія формування системи управління інтелектуальним капіталом підприємства / А. М. Турило, О. В. Корнух // Вісник Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля. – Луганськ, 2012. – № 2(173). – С. 53–62.
139. Корнух О. В. Формування інтелектуального капіталу малих підприємств / А. М. Турило, О. В. Корнух // Интеграционные процессы и социально-экономическое развитие : Международная научно-практическая конференция ученых и специалистов, 25–26 апреля 2007 г. : тези доповідей. – Сімферополь, 2007. – С. 161–163.
140. Корнух О. В. Нематеріальні активи як складова інтелектуального капіталу / О. В. Корнух // Майбутнє – аудит : Міжнародна науково-практична конференція, 15 грудня 2010 р. : тези доповідей. – Кривий Ріг : КТУ, 2010. – С. 128–129.
141. Вилюнас В. К. Психологические механизмы мотивации человека / В. К. Вилюнас. – М. : Финансы и статистика, 1990. – 264 с.
142. Ильин Е. П. Сущность и структура мотива / Е. П. Ильин // Психологический журнал. – 1995. – № 2. – С. 27–41.
143. Литвак Б. Г. Разработка управленческого решения : [учеб.] / Б. Г. Литвак. – М. : Дело, 2004. – 416 с.
144. Шершнев А. А. Методы оценки экономической эффективности ресурсных затрат в условиях рыночной экономики : учебн. пособ. для студентов вузов / А. А. Шершнев, А. Г. Темченко. – Кривой Рог : Минерал, 1997. – 73 с.
145. Лепьохіна-Таберко І. О. Мотивація як процес управління персоналом підприємств / І. О. Лепьохіна-Таберко // Економічний простір. – 2011. – № 50. – С. 251–258.
146. Смоленюк А. П. Мотиваційний механізм підвищення ефективності праці / А. П. Смоленюк // Інноваційна економіка.  2011.  № 4.  С. 216220.