РОЗВИТОК МЕХАНІЗМУ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ НА МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

УДК [338.124.4:658.012.4](043.5)

Остапенко Людмила Сергіївна

РОЗВИТОК МЕХАНІЗМУ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ
НА МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

Спеціальність 08.00.04 – економіка та управління підприємствами
(за видами економічної діяльності)

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Науковий керівник
Васильєва Тетяна Анатоліївна,
доктор економічних наук, професор

Суми – 2012

ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………………….. 4
РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ ТЕОРЕТИЧНОГО ПІДГРУНТЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
ОСОБЛИВОСТЕЙ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ НА СУЧАСНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ МАШИНОБУДУВАННЯ ………………………………

13
1.1. Роль та місце кризових явищ в економічній системі …………...……….. 13
1.2. Антикризове управління як сучасний напрямок менеджменту на підприємствах ………………………………………………………………….....
41
1.3. Проблеми та перспективи функціонування підприємств машинобудівної галузі під впливом кризових явищ в економіці України ……………..
63
Висновки до першого розділу ………………………………………………… 89
РОЗДІЛ 2. РОЗВИТОК МЕТОДИЧНИХ ЗАСАД АНАЛІЗУ ТА
ПРОГНОЗУВАННЯ КРИЗОВОГО СТАНУ МАШИНОБУДІВНОГО
ПІДПРИЄМСТ-ВА……………………………………………………………….

94
2.1. Удосконалення науково-методичних підходів до ідентифікації ризиків за стадіями життєвого циклу машинобудівного підприємст-ва……
94
2.2. Розробка організаційно-економічного механізму антикризового управління та його декомпозиція за стадіями кризи на машинобудівному підприємстві ......……………………………………………………..

114
2.3. Розвиток науково-методичних засад стрес-тестування на підприємствах машинобудівної галузі ………………………………………………...
132
Висновки до другого розділу .……………………………………………...….. 147
РОЗДІЛ 3. ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ АНТИКРИЗОВИХ ЗАХОДІВ СТАБІЛІЗАЦІЇ РОБОТИ МАШИНОБУДІВНОГО ПІДПРИЄМСТ-ВА……..
153
3.1. Застосування економіко-математичного апарату при реалізації внутрішнього контролю на машинобудівному підприємстві в межах програми стабілізаційних захо-дів……..............................................................

153
3.2. Застосування теорії ігор в процесі внутрішнього контролю антикризової діяльності вітчизняних машинобудівних підприємств (на прикладі ВАТ Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування «Насосенергомаш», ПАТ «СМНВО ім. М. В. Фрунзе» та ВАТ «Азов-маш»)……………………………………………………………………….

169
3.3. Розробка рекомендацій щодо формування та реалізації державної програми стабілізації розвитку підприємств машинобудівної галузі Укра-їни…………………………………………………………………………..

193
Висновки до третього розділу ………………………………………….. 209
ВИСНОВ-КИ…………………………………………………………………....... 212
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕ-РЕЛ………………………………………. 220
ДОДАТ-КИ……………………………………………………………………….. 240
Додаток А. Окремі показники, що характеризують розвиток найбільших економічних криз світу кінця ХХ-ст…………………………….
240
Додаток Б. Географічна структура машинобудівної галузі України………. 243
Додаток В. Динаміка індексу виробництва продукції машинобудуван-ня….. 244
Додаток Г. Характеристика розвитку машинобудівної галузі України у 2001-2010 рр……………………………………………………..
246
Додаток Д. Характеристика зовнішньоекономічної діяльності машинобудівних підприємств Украї-ни……………………………………….
248
Додаток Е. Характеристика наукових підходів до розуміння поняття «антикризовий потенціал» підприємс-тва…………………………...
250
Додаток Ж. Основні показники діяльності ПАТ «Насосенергомаш», ПАТ «СМНВО ім. М.В. Фрунзе» та ВАТ «Азов-маш»…………….
252
Додаток И. Довідки про впровадження результатів дисертаційного досліджен-ня……………………………………………………………..
261

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Провідна роль у галузевій структурі національної економіки належить машинобудуванню, оскільки воно значною мірою визначає матеріально-технічну базу індустріального виробництва, формує промислово-виробничий потенціал країни, займає центральне місце у функціонуванні міжгалузевих комплексів. На жаль, вплив світової фінансової кризи на діяльність більшості підприємств машинобудівного комплексу України виявився руйнівним, а посткризова стабілізація все ж таки не дозволила відновити докризовий рівень їх розвитку. Так, зокрема, індекс промислового виробництва у машинобудуванні в 2009 р. набув свого найнижчого значення (5,1 %) за весь період існування незалежної України; фінансовий результат діяльності підприємств машинобудування у 2008 р. склав лише 1,2 % від результату 2007 р., рентабельність основної діяльності підприємств цієї галузі у кризові роки була рекордно низькою (у 2008 р. – 2,9 %, 2009 р. – 5,4 %); питома вага збиткових підприємств машинобудування у 2007 р. складала 30 %, в 2009 р. – 39,3 %, на кінець жовтня 2011 р. – 35,6 %; питома вага прострочених банківських кредитів у сукупних кредитах підприємствам цієї галузі на кінець 2007 р. складала 1,3 %, на кінець листопада 2011 р. – 12,3 %. Виходячи з цього, виникає об’єктивна потреба у розробці теоретичних основ та у практичному впровадженні механізму антикризового управління машинобудівними підприємствами, що забезпечує узгодженість стабілізаційних заходів на всіх стадіях життєвого циклу підприємства за ресурсами, часом, ризиками; враховує специфіку та циклічність розвитку вітчизняного машинобудування, мультиплікативні та дифузійні процеси в межах ланцюга “локальна криза на підприємстві – галузева криза в машинобудуванні – глобальна фінансово-економічна криза”; дозволяє не тільки адекватно реагувати на наявні кризові явища, але й прогнозувати потенційні фактори ризику.
Фундаментальні основи антикризового управління як сучасної концепції у менеджменті закладені відомими зарубіжними дослідниками Е. Альтманом, І. Ансоффом, Дж. Аргенті, У. Бівером, П. Друкером, М. Месконом, П. Праттом, Р. Тафлером, Ж.-П. Тібо, Г. Тішоу, А. Томпсоном, Дж. Фулмером, Е. Хелфертом, Дж.Ван Хорном та ін. Проблема управління промисловими підприємствами в умовах кризових явищ в економіці досліджується в роботах таких російських та українських вчених, як О. Ф. Балацький, І. О. Бланк, Т. А. Васильєва, В. О. Василенко, А. П. Градов, Л. Л. Гриценко, А. Г. Грязнова, А. Б. Кондрашихін, О. І. Копилюк, Л. О. Лігоненко, Л. Г. Мельник, Е. С. Мінаєв, В. П. Москаленко, С. М. Онисько, В. П. Панагушин, П. Г. Перерва, Л. М. Таранюк, О. О. Терещенко, Н. М. Тюріна та ін.
У той же час, незважаючи на накопичені наукові здобутки та значний практичний досвід у сфері подолання кризових явищ на вітчизняних підприємствах машинобудівного комплексу, досліджувана проблема ще не вирішена остаточно. Подальшого розвитку потребує комплекс питань щодо врахування специфіки вітчизняного машинобудування при формуванні механізму антикризового управління підприємствами цієї галузі, реалізації внутрішнього контролю на підприємствах в межах програми стабілізаційних заходів, методичних основ стрес-тестування діяльності машинобудівних підприємств тощо. Актуальність та логічна незавершеність вирішення цих проблем обумовили вибір теми, мети та завдань дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тематика дисертаційного дослідження входить до державних, галузевих та регіональних наукових програм і тем, узгоджується з напрямками науково-дослідних робіт Сумського державного університету, у виконанні яких автор брав участь особисто. До звіту за темою “Формування фінансового механізму стабілізації економіки України” (номер державної реєстрації 011U007004) увійшли пропозиції автора щодо застосування теорії ігор при розробці програми стабілізації на вітчизняних машинобудівних підприємствах; за темою “Фінансовий механізм управління інноваційним відтворенням” (номер державної реєстрації 0109U001484) – пропозиції щодо розробки державної програми підтримки стабільного розвитку машинобудування в Україні; за темою “Фінансове забезпечення інноваційної діяльності підприємства” (номер державної реєстрації 0110U006868) – пропозиції автора щодо стрес-тестування загроз кризи на підприємствах машинобудівної галузі.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розвиток науково-методичних підходів та практичних рекомендацій щодо побудови механізму антикризового управління на підприємствах машинобудування.
Поставлена мета зумовила необхідність вирішення таких наукових задач:
 дослідити роль та місце кризових явищ в економічній системі;
 обґрунтувати специфіку антикризового управління як сучасного на-прямку менеджменту на підприємствах;
 визначити проблеми та перспективи функціонування підприємств ма-шинобудівної галузі під впливом кризових явищ в економіці Украї-ни;
 удосконалити науково-методичні підходи до структурної деком-позиції ризиків за стадіями життєвого циклу машинобудівного підприємства, джерелом походження та масштабом розповсюдження їх наслідків, сферою їх виникнення та прояву;
 поглибити концептуальні засади побудови механізму антикризового управління машинобудівним підприємством;
 удосконалити підходи до розуміння антикризового потенціалу підприємства;
 поглибити науково-методичні засади стрес-тестування на підприємст-вах машинобудівної галузі;
 запропонувати методичний підхід до застосування економіко-матема¬тичного апарату при реалізації внутрішнього контролю на підприємстві в межах програми стабілізаційних заходів, продемонструвати його дієвість на прикладі ряду вітчизняних машинобудівних підприємств;
 розробити рекомендації щодо формування та реалізації державної програми стабілізації розвитку підприємств машинобудівної галузі України.
Об’єктом дослідження є економічні відносини, що виникають у про-цесі антикризового управління підприємствами машинобудування.
Предметом дослідження є науково-методичне забезпечення та практичний інструментарій формування та реалізації механізму антикризового управління на машинобудівних підприємствах України.
Методи дослідження. Теоретичну та методологічну основу дисерта-ційного дослідження складають фундаментальні засади економічної теорії, теорії ігор, економіки підприємства, фінансів підприємства, ризикології, а також концептуальні положення антикризового менеджменту, стратегічного менеджменту, а також наукові праці провідних вітчизняних та зарубіжних вчених щодо антикризового управління суб’єктами господарювання різних форм власності.
Для досягнення поставленої мети та вирішення завдань дисертантом використано наступні методи наукового дослідження: абстрактно-логічний метод, аналіз, синтез – при уточненні сутності, специфіки, функцій, видів, етапів та принципів антикризового управління; експертних оцінок, групу-вань, системно-структурний аналіз – при формалізації проблем та перспектив функціонування підприємств машинобудівної галузі під впливом кризових явищ в економіці України; методи факторного аналізу та комплексного порівняльного аналізу – при ідентифікації ризиків за стадіями життєвого циклу машинобудівного підприємства; економіко-статистичний та розрахунково-аналітичний – при розробці механізму стрес-тестування на підприємствах машинобудівної галузі; методи економіко-математичного моделювання – при побудові системи внутрішнього контролю машинобудівного підприємства за центрами відповідальності.
Інформаційну та фактологічну основу дисертаційного дослідження склали: закони України, укази Президента України та нормативні акти Кабінету Міністрів України – в частині регулювання діяльності промислових підприємств; аналітичні огляди та звітні дані Міністерства фінансів України, Державної служби статистики України, рейтингових агентств, науково-дослідних центрів;
аудиторські звіти та первинна документація підприємств; наукові публікації вітчизняних і закордонних вчених, присвячені розвитку машинобудівної галузі в умовах подолання наслідків світової фінансової кризи.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у розвитку відомих та обґрунтуванні ряду нових теоретичних та практичних положень щодо формування та реалізації механізму антикризового управління на машинобудівних підприємствах України.
Основними науковими результатами дисертаційного дослідження є такі:
вперше:
 розроблено методичний підхід до застосування теорії ігор при побудові системи антикризового контролінгу машинобудівного підприємства, який передбачає побудову матриці математичних очікувань результату діяльності підприємства залежно від контрольованого центру відповідальності та типу порушень у діяльності персоналу. Це дозволило формалізувати стратегії внутрішнього контролю функціональних підрозділів підприємства при виникненні загроз кризи;
удосконалено:
 науково-методичні засади якісного аналізу ризиків машинобудівного підприємства, що, на відміну від існуючих підходів, здійснено шляхом їх структурної декомпозиції (за джерелом походження та масштабом розповсюдження наслідків (класи мезо-, макро-, мега- та мікроризиків), сферою їх виникнення та прояву (групи соціальних, політико-юридичних, природно-технічних та економічних ризиків), стадією життєвого циклу підприємства), а також подальшого їх розподілу на кластери залежно від значущості ризиків та мінливості протягом визначеного часового горизонту (кластери стратегічного, тактичного та оперативного антикризового управління);
 концептуальні засади побудови механізму антикризового управління підприємством шляхом доповнення складу інструментів, методів та важелів управління, системи принципів його реалізації (принципами врахування стадії життєвого циклу підприємства, врахування стадії кризи, орієнтації на максимізацію антикризового потенціалу підприємства), а також врахування необхідності забезпечення ієрархічної узгодженості програм стабілізації на рівні підприємств, галузі та національної економіки;
 методичні основи оцінки ефективності функціонування механізму ан-тикризового управління, що, на відміну від існуючих підходів, здійснено на основі оцінки співвідношення збитків, які підприємство може отримати за умови розгортання песимістичного та оптимістичного сценаріїв кризи, оцінених за кожним кластером ризиків діяльності машинобудівних підприємств України;
 наукові засади використання сценарних методів стрес-тестування на підприємствах машинобудівної галузі шляхом оцінки кореляційних зв’язків між окремими індикаторами факторів ризику (або їх сукупністю) та обсягів чистого доходу від реалізації продукції підприємства, що дозволяє більш обґрунтовано здійснювати вибір критичних ресурсів підприємства, релевантних факторів виникнення нестабільності, здійснювати діагностику кризових явищ за слабкими сигналами;
дістали подальшого розвитку:
 наукові підходи до розуміння економічного змісту антикризового потенціалу підприємства як сукупності наявних та потенційних фінансових ресурсів, сформованої матеріально-технічної та інформаційної бази, кадрового складу, а також організаційно-управлінського механізму, що забезпечують цільову, систематичну та адекватну динаміці поточних трансформацій готовність підприємства використати наявні та потенційні можливості для передбачення та мінімізації наслідків впливу кризових явищ;
 система критеріїв надання фінансової допомоги машинобудівним підприємствам (відповідність пріоритетним напрямам розвитку науки і техніки, наявність у структурі продуктового ряду більше ніж 50 % імпорто-заміщуючої або експортно-орієнтованої продукції, приналежність до замкнутого макротехнологічного науково-виробничого комплексу, наявність соціального аспекта в діяльності підприємства), що дозволило за кожним з них сформувати конкретний перелік можливих методів державної підтримки;
 напрямки застосування SWOT-аналізу для машинобудівної галузі України, що дозволило ідентифікувати часові межі виникнення криз та ситуацій нестабільності в цій галузі, обґрунтувати сильні та слабкі сторони вітчизняних машинобудівних підприємств, а також нові загрози та можливості в контексті подолання наслідків світової фінансової кризи.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблені автором пропозиції щодо розвитку окремих складових механізму антикризової стабілізації на підприємствах машинобудівної галузі України формують наукове підґрунтя для розробки як програм виходу з кризи на рівні окремих суб’єктів господарювання, так і державних програмних документів, що впорядковують заходи регулюючого впливу щодо напрямків функціонування вітчизняного машинобудування. Це підтверджується тим, що пропозиції дисертанта щодо алгоритму здійснення стрес-тестування машинобудівних підприємств в межах діагностики кризових ситуацій використовуються в діяльності ПАТ “Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання ім. М. В. Фрунзе” (довідка від 18.10.2011 № 82-2/1161); щодо оцінки кризоутворюючих ризиків за стадіями життєвого циклу підприємства – в діяльності ТОВ “Сумський машинобудівний завод” (довідка від 07.11.2011 № ОМ12-2195); щодо застосування теорії ігор в процесі внутрішнього контролю підприємств – в діяльності ТОВ “Турбомаш” (довідка від 10.11.2011 № 554); щодо побудови платіжної матриці внутрішнього контролю діяльності підприємства за центрами відповідальності – в діяльності ВАТ ВЕК “Сумигазмаш” (довідка від 06.10.2011 № 247/18).
Результати наукового дослідження використовуються у навчальному процесі ДВНЗ “Українська академія банківської справи Національного банку України” при викладанні дисциплін “Фінансова діяльність суб’єктів підприємництва”, “Фінанси підприємств”, “Управління фінансовою санацією підприємства”, “Економіка підприємства” (акт від 17.09.2011).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно ви-конаною завершеною науковою роботою. Наукові результати, що виносяться на захист, отримані автором особисто і відображені в опублікованих працях.
Апробація результатів дисертації. Основні наукові здобутки автора доповідалися, обговорювалися й одержали позитивну оцінку на 9 конференціях, зокрема: V та VІ міжнародних науково-практичних конференціях “Міжнародна банківська конкуренція: теорія і практика” (м. Суми, 2010 р., 2011 р.); XI та XIІІ всеукраїнських науково-практичних конференціях “Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України” (м. Суми, 2008 р., 2010 р.); Шостій міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених “Економічний і соціальний розвиток України в XXI столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації” (м. Тернопіль, 2009 р.); IV Міжнародній науково-практичній конференції “Věda a vznik – 2008/2009”. (м. Прага, Чехія, 2008 р.); VI Міжнародній науково-практичній конференції “Дослідження та оптимізація економічних процесів “Оптимум – 2008” (м. Харків, 2008 р.); І Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми формування нової економіки ХХ століття” (м. Дніпропетровськ, 2008 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Международные и нацио-нальные особенности прикладной экономики” (м. Пенза, Російська Феде-рація, 2008 р.).
Публікації. Основні наукові положення, висновки і результати дисертаційного дослідження опубліковано у 18 наукових працях загальним обсягом 5,27 друк. арк. (особисто автора – 4,15 друк. арк.), у тому числі 3 розділи у колективних монографіях, 6 статей у фахових виданнях з економіки, 9 публікацій у збірниках матеріалів конференцій.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення на-уково-прикладної задачі, що виявляється в розвитку відомих та обґрунту-ванні ряду нових теоретичних та практичних положень щодо формування та реалізації механізму антикризового управління на машинобудівних під-приємствах України.
За результатами дисертаційного дослідження зроблено такі виснов-ки:
1. Підприємства вітчизняного машинобудування є значно більш чутливими до зміни тенденцій у розвитку світової економіки (мега- та макро- ризиків), ніж підприємства інших галузей, оскільки в переважній більшості є експортно-орієнтованими; не досить оперативно реагують на ранні сигнали виникнення ризиків внаслідок масштабності та складності технологічних процесів (наявності виробництва замкнутого циклу на більшості підприємств). Аналіз наслідків впливу світової фінансової кризи 2008-2009 рр. на діяльність підприємств вітчизняного машинобудування, структури машинобудівного комплексу України, хронології розгортання внутрішньогалузевих криз та впливу загальноекономічних трансформацій на розвиток підприємств цієї галузі в 1994-2011 рр. дозволив автору ви-явити наявність цілого ряду системних диспропорцій в розвитку цієї галузі та проблем, які потребують негайного розв’язання. В роботі проведено SWOT-аналіз для машинобудівної галузі України, що дозволило обґрунтувати сильні та слабкі сторони вітчизняних машинобудівних підприємств, а також нові загрози та можливості в контексті подолання наслідків світової фінансової кризи.
2. Проведений аналіз впливу криз різної тривалості та джерел по-ходження на динаміку розвитку підприємств машинобудівної галузі України дозволив зробити декілька висновків в контексті побудови ефек-тивної системи антикризового моніторингу за їх діяльністю. В контексті розвитку методичної бази експрес-тестування підприємства щодо чутли-вості до ризиків автором здійснено структурну декомпозицію ризиків за трьома ознаками: 1) стадією життєвого циклу машинобудівного підприєм-ства (І – формування, ІІ – зростання, ІІІ – рівноважне функціонування, IV – спад (початок кризи), V – стагнація (пік кризи), VI – відновлення); 2) дже-релом походження та масштабом розповсюдження їх наслідків (класи ме-зо-, макро-, мега- та мікро- ризиків); 3) сферою виникнення та прояву (групи соціальних, політико-юридичних, природно-технічних та еко-номічних ризиків).
3. За результатами структурної декомпозиції ризиків діяльності машинобудівних підприємств України сформовано три кластери (стра-тегічного, тактичного та оперативного управління). Високі середні значен-ня значущості ризиків першого кластеру починаються вже з першої стадії життєвого циклу машинобудівного підприємства, що свідчить про необ-хідність розробки адекватної системи превентивного антикризового управління ними, оскільки масштаби реалізації даних ризиків на стадії рівноважного функціонування несуть суттєві загрози функціонуванню підприємства. При цьому варто відзначити суттєве стандартне відхилення, що вимагає диференціації у підходах до управління кожним з ризиків, що входять до даного кластеру. Характеристики значущості ризиків другого кластеру свідчать про досить велику диференціацію середніх значень по стадіям розвитку, проте несуттєве стандартне відхилення (в межах 35%) дає можливість впливати на такі ризики на тактичному рівні із застосуван-ням узагальнених методів та інструментів, що спрямовані на управління не окремими ризиками, а їх групами. Середні значення значущості ризиків третього кластеру є найменшими, причому вони не знижуються на остан-ніх стадіях життєвого циклу підприємства, тому методи управління цими ризиками, розроблені на стадії створення підприємства, будуть адекватни-ми протягом усього його життєвого циклу, що дасть змогу розробити ефективні стратегічні орієнтири, мінімізує витрати по управлінню ризика-ми даного кластеру у поточній діяльності. Високий рівень розсіювання по групі свідчить про необхідність диференціації інструментів по групам ри-зиків. Перший та другий кластери характеризуються підвищенням значу-щості ризиків на стадіях зростання та рівноважного функціонування підп-риємства, а також зниженням їх значущості на стадіях спаду та стагнації. У той же час кластер 3 характеризується стабільністю значень значущості ризиків на всіх стадіях життєвого циклу підприємства, крім стадії фор-мування.
4. Запорукою стабільній діяльності підприємствах в умовах тур-булентності зовнішнього та внутрішнього середовища є ефективно функ-ціонуючий механізм антикризового управління підприємством як складова загальної системи антикризового менеджменту, який базуючись на відпо-відному нормативно-правовому, інформаційному забезпеченні, та за допо-могою застосування відповідних інструментів, методів та важелів іденти-фікації, попередження, подолання, мінімізації наслідків кризи в залежності від її стадії та етапу життєвого циклу підприємства / галузі, забезпечує ма-ксимізацію антикризового потенціалу підприємства. Існуючу систему принципів, за якими має функціонувати механізм антикризового управлін-ня, доповнено такими: 1) врахування стадії життєвого циклу підприємства (найкраще реалізується через кластеризацію ризиків); 2) врахування стадії кризи (найкраще реалізується через диференціацію методів та інструментів антикризового управління); 3) орієнтація на максимізацію антикризового потенціалу підприємства.
5. Проведене узагальнення науково-методичних підходів до розу-міння сутності антикризового потенціалу підприємства дозволило ствер-джувати, що в переважній більшості наукових праць він розуміється як фінансова здатність підприємства протидіяти кризі. При такому підході поза увагою залишається матеріально-технічна, кадрова, інформаційна, складові потенціалу, а також важливість побудови гнучкого та ієрархічно субординованого механізму антикризового управління. Антикризовий потенціал підприємства запропоновано розуміти як сукупність наявних та потенційних фінансових ресурсів, сформованої матеріально-технічної та інформаційної бази, кадрового складу, а також організаційно-управлінського механізму, що забезпечують цільову, систематичну та адекватну динаміці поточних трансформацій готовність підприємства використати наявні та потенційні можливості для передбачення та мінімізації наслідків впливу кризових явищ. Такий підхід відрізняється від існуючих цілим рядом принципових положень. По-перше, максимізацію антикризового потенціалу підприємства автор вважає кінцевою метою формування та реалізації механізму антикризового управління, що при виборі стратегії та інструментарію зміщує акценти з реагуючого управ-ління у бік превентивного. По-друге, при оцінці фактичного рівня антикризового потенціалу підприємства враховуються лише наявні (а не потенційні) матеріальні, кадрові, інформаційні ресурси, тоді як відносно фінансових ресурсів цей принцип порушується – припускається можливість збільшення їх наявного обсягу за рахунок отримання стабілізаційних кредитів, державної фінансової допомоги та інших форм залучення додаткових коштів в межах програми антикризової стабілізації. По-третє, про сформований антикризовий потенціал підприємства можна вести мову не при ситуативній (разовій), а систематичній (постійній) наявності достатнього обсягу всіх видів ресурсів та готовності підприємства використати за цільовим призначенням. По-четверте, готовність підприємства протидіяти внутрішнім та зовнішнім загрозам має бути адекватною динаміці поточних трансформацій, з урахуванням, зокрема, специфіки машинобудівної галузі.
6. Антикризовий потенціал підприємства запропоновано вимірю-вати показником, що характеризує співвідношення збитків, які підприємс-тво може отримати при умові розгортання песимістичного та оптимістич-ного сценарію кризи. При ефективно функціонуючому механізмі антикри-зового управління значення цього показника має бути мінімальним, тобто подолання непередбачуваних наслідків загострення кризових явищ може бути здійснено з найменшими витратами фінансових та управлінських ре-сурсів. При такому підході можна трактувати як своєрідний «амортизатор» кумулятивного збільшення негативних наслідків небажаної та непередбачуваної дифузії кризових імпульсів.
7. Критичний аналіз традиційних науково-методичних підходів до ранньої діагностики банкрутства промислових підприємств довів наявність суттєвих обмежень щодо їх застосування у вітчизняних умовах, виходячи з чого запропоновано використовувати з цією метою стрес-тестування, яке вже довело свою результативність у фінансовій сфері. Процес виявлення стресів в роботі підприємств машинобудування запропоновано починати з обрання цільового параметру стрес-тестування (одного або декількох), який відображає результативність діяльності підприємства та чутливість якого до зміни ризик-факторів буде досліджуватися. Далі слід здійснити аналітичну роботу по ідентифікації так званих «критичних ресурсів» підприємства з метою формалізації ризик-факторів, що є загрозою його стійкості, обрати модель стрес-тестування (в залежності від кількості виявлених факторів ризику), формалізувати залежності цільового параметру стрес-тестування від кожного ризик-фактору (найпростіший варіант – за допомогою кореляційно-регресійного аналізу), проранжувати ризик-фактори залежно від тісноти зв’язку, формалізованого за шкалою Чеддока, здійснити відсіювання нерелевантних ризик-факторів. Процес стрес-тестування має закінчитися кількісною оцінкою поточних значень релевантних ризик-факторів та застосування експертних оцінок для прогнозування їх зміни в плановому періоді, розрахунком зміни цільового параметру при умові реалізації стресових сценаріїв (в найпростішому варіанті – при зміні ризик-факторів на 30% та 50%), підведенням підсумків про готовність підприємства до реалізації визначених стресових сценаріїв та ймовірність розміру збитків для кожного з них, підготовкою рекомендацій стосовно підвищення стійкості підприємства. На основі розробленого підходу до використання сценарних методів стрес-тестування на підприємствах машинобудівної галузі здійснено оцінку кореляційних зв’язків між окремими індикаторами факторів ризику та рівнем чистого доходу від реалізації продукції, що дозволило виявити критичні ресурсів, релевантні фактори виникнення нестабільності, здійснити діагностику кризових явищ по слабким сигналам для одного з найбільш потужних машинобудівних підприємств Сумщини – ПАТ «Сумське науково-виробниче об’єднання ім. М.В.Фрунзе».
8. Запорукою ефективного функціонування механізму антикризо-вого управління на машинобудівних підприємствах є наявність узгодженої за центрами відповідальності системи антикризового контролінгу. Врахо-вуючи наявність конфлікту інтересів (топ-менеджмент реалізовує завдання проведення своєчасного внутрішнього контролю за центрами доходів і витрат як за найбільш проблемними, в той час працівники підприємства навмисно або ненавмисно спричиняють факти порушень), найбільш адек-ватним інструментом формування оптимальних стратегій діяльності підприємства при виникненні загроз кризи є застосування апарату теорії ігор. Розроблено підхід до побудови матриці, елементами якої є математи-чні очікування результату діяльності підприємства (рентабельності), яке реалізувало певну стратегію топ-менеджменту як результат відповідної поведінки працівників. Інформаційною базою для цієї платіжної матриці стали побудовані рівняння множинної регресії, які дозволили формалізувати залежність зміни рентабельності підприємства при реалізації стратегій топ-менеджменту від наявності фактів порушень відповідного типу в діяльності персоналу, зафіксованих протягом 2001-2010 рр. в межах відповідних центрів відповідальності (оцінюються бінарними характеристиками). Запропоновано розглядати три типи пору-шень: тип 1 – не виявлено фактів порушень в діяльності персоналу; тип 2 – зловживання, пов’язані з махінаціями з фінансовими ресурсами, крадіжкою матеріальних цінностей та використанням посадового становища в особистих цілях; тип 3 – зловживання, пов’язані з частковим або повним невиконанням працівниками посадових інструкцій та помилками в процесі обробки та введення інформації. Для вибору раціональної стратегії антикризової стабілізації на підприємстві запропоновано використати критерій «мінімаксу/максиміну»: топ-менеджмент використовує мінімаксну стратегію, а працівники – мак-симінну. Для визначення максимально можливого (в середньому) рівня рентабельності підприємства використано методи лінійного програмуван-ня.
9. Застосування розробленого підходу до використання теорії ігор при під час реалізації завдань оперативного антикризового контролінгу на ВАТ Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування «Насосенергомаш» показало, найбільший рівень рентабельності (110,22%) може бути досягнуто шляхом застовування змішаної стратегії (у 58,7% випадків здійснювати внутрішній контроль за центром витрат, а в 41,3% – за центром доходів). Застосування «чистої стратегії», яка передбачає здійснення внутрішнього контролю тільки за центрами витрат, для ПАТ «СМНВО ім. М.В.Фрунзе» і ПАТ «Азовмаш» дозволяє отримати менші значення показника рентабельності – 104,82% та 101,63% відповідно.
10. Враховуючи значний вплив машинобудівного комплексу України на формування потенціалу національної економіки, автором акцентовано увагу на необхідності узгодження програм стабілізації на окремих машинобудівних підприємствах з галузевими та загальнодержавними програмами. В роботі виокремлено основні проблеми вітчизняних підприємств цієї галузі, які можуть бути вирішені за допомогою держави, узагальнено світовий досвід застосування різних методів державної підтримки машинобудівних підприємств, обґрунтовано можливість застосування кожного з них в Україні. В умовах кризи ефективність державної програми антикризової стабілізації машинобудів-ної галузі може бути досягнута шляхом адресної підтримки обмеженого кола підприємств, діяльність яких відповідає пріоритетним напрямам роз-витку науки і техніки, в структурі продуктового ряду яких більше ніж 50% складає імпорто-заміщуюча або експортно-орієнтована продукція, які є складовими замкнутого макротехнологічного науково-виробничого ком-плексу, є містоутворюючими.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авдошина З. А. Антикризисное управление : сущность, диагностика, методики / З. А. Авдошина. – Набережные Челны, ТИСБИ, 2006. – 30 с.
2. Андрійчук В. Г. Ситуативні колізії наслідків впливу фінансової кризи та спорадичні потуги їх локалізації в Україні / В. Г. Андрійчук // Актуальні проблеми міжнародних відносин. – 2009. – № 87 (Ч. І). – С. 16–19.
3. Ансофф И. Новая корпоративная стратегия / И. Ансофф. − СПб. : Питер Ком, 1999. − 416 с.
4. Антикризисное управление : от банкротства – к финансовому оздоровлению / ред. Г. П. Иванов. – М. : Закон и право, ЮНИТИ, 1995. – 320 с.
5. Антикризисное управление : учеб. пособ. / Дорофеев В. Д., Левин Д. Н., Сенаторов Д. В., Чернецов А. В. – Пенза : Изд–во Пензенского института экономического развития и антикризисного управления, 2006. – 206 с.
6. Антикризисное управление: учеб. пособ. для технических вузов / Крыжановский В. Г., Лапенков В. И., Лютер В. И. – М. : «Издательство ПРИОР», 1998. – 432 с.
7. Антикризисный менеджмент / Под ред. проф. Грязновой А. Г. – М. : Ассоциация авторов и издателей «ТАНДЕМ». Издательство ЭКМОС, 1999. – 368 с.
8. Балацкий О. Ф. Совершенствование системы управления предприятием с учетом показателей экономического потенциала / О. Ф. Балацкий, А. В. Гапченко // Економічні проблеми сталого розвитку : тези доповідей науково–технічної конференції викладачів, співробітників, аспірантів та студентів факультету економіки та менеджменту присвяченої дню науки в Україні (19–23 квітня 2010 р.) / Відп. за вип. А. Ю. Жулавський. – Суми : СумДУ, 2010. – Ч.ІІ. – С. 17.
9. Балацкий О. Ф. Теоретические проблемы оценки экономического потенциала региона, компании, предприятия / О. Ф. Балацкий // Вісник Сумського державного університету. Серія Економіка. – 2004. – №9 (68). – С. 84–95.
10. Балдин К. В. Антикризисное управление; макро– и микроуровень: учеб¬. пособ. / Балдин К. В., Быстров О. Ф, Рукосуев А. В. – М. : Издательско–торговая корпорация «Дашков и К'», 2005. – 316 с.
11. Безпечність промислових підприємств. Терміни та визначення / ДСТУ 2156–93 [Електроннй ресурс]. – Режим доступу : http://document.ua/bezpechnist–promislovih–pidpriemstv.–termini–ta–viznachennja–nor3429.html
12. Белых Л. П. Реструктуризация предприятия: учеб. пособие для вузов / Л. П. Белых, М. А. Федотова. – М. : ЮНИТИ–ДАНА, 2001. – 399 с.
13. Беляев С. Г. Теория и практика антикризисного управления / С. Г. Беляев, В. И. Кошкин. – М. : ЮНИТИ, 1996. – 469 с.
14. Бережна Л. В. Економіко–математичні методи та моделі у фінан-сах : навч. посіб. / Л. В. Бережна, О. І. Снитюк. – К. : Кондор, 2009. – 301 с.
15. Бєлозерцев О. В. Оцінка антикризового потенціалу вугледобувних підприємств : дис. … канд. екон. наук : 08.06.01 / Бєлозерцев Олег Валерійович. – Алчевськ, 2003. – 209 с.
16. Богданов А. А. Тектология. Всеобщая организационная наука / ред. Л. И. Абалкин. – М. : Экономика, 1989. – Кн. 1. – 303 с.
17. Бурий С. А. Антикризове управління та управлінські рішення – проблеми підприємств малого бізнесу: монографія / С. А. Бурий, Д. С. Мацеха. – Хмельницький : ТОВ «Тріада–М», 2006. – 93 с.
18. Бурцев В. Внутренний аудит как форма контроля коммерческой организации / В. Бурцев // Проблемы теории и практики управления. – 2007. – № 1. – C.41–49.
19. Быков А. А. Антикризисный менеджмент : учеб. пособ. для слу-шателей программы Master of Business Administration / А. А. Быков, Т. Н. Беляцкая. – Мн. : Изд. центр БГУ, 2003. – 256 с.
20. Василенко В. О. Антикризове управління підприємством : навч. посіб. / В. О. Василенко. – 2–е вид., перероб. і доп. – К. : Центр навчальної літератури, 2005. – 504 с.
21. Васильєва Т. А. Використання АВС–методу в системі управління витратами промислового підприємства / Т. А. Васильєва, О. В. Рябенков // Сталий розвиток економіки. – 2011. – №1(4). – С.181–185.
22. Васильєва Т. А. Порівняльний аналіз антикризового та традиційного менеджменту / Т. А. Васильєва, О. Б. Афанасьєва // Інноваційна економіка. – 2011. – № 1 (20). – С. 6–10.
23. Вітлінський В. В. Економічний ризик : ігрові моделі : навч. посіб. / Мін–во освіти і науки України, КНЕУ; ред. В. В. Вітлінський. – К. : КНЕУ, 2002. – 446 с.
24. Вовчак О. Д. Кредит і банківська справа : підруч. / Вовчак О. Д., Рущишин Н. М. – К. : Знання, 2008. – 228 с.
25. Гаєвський Б. А. Основи науки управління: навч. посіб. / Між–регіональна академія управління персоналом. – К., 1997. – 110 с.
26. Гайворонська Ю. Є. Методичні основи функціонування механізму антикризового управління підприємством : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.06.01 «Економіка, організація і управління підприємствами» / Гайворонська Юлія Євгеніївна. – Київ, 2006. – 21 с.
27. Гембель Ю. С. Прогнозування кризового стану підприємства та обґрунтування комплексу заходів антикризового управління : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : 08.06.01 «Економіка підприємства й організація виробництва» / Шембель Юлія Самуїлівна. − Дніпропетровськ, 2002. – 21 с.
28. Глобалист. Мировой финансовый кризис изнутри [Электронный ресурс] / Режим доступа : http://globalist.org.ua/novosti/economic–news/mirovojj–finansovyjj–krizis–97519898–no27573.html
29. Грамотенко Т. А. Банкрутство предприятий : экономические аспекты / Грамотенко Т. А., Мясоедова Л. В., Любанова Т. П. − М. : ПРИ-ОР, 1998. − 176 с.
30. Гриценко Л. Л. Дискримінантна модель діагностики банкрутства малих підприємств / Гриценко Л. Л., Боярко І. М., Губар А. А., // Актуальні проблеми економіки. – 2009. – №5 (95). – С. 256–262.
31. Гриценко Л. Л. Фінансовий механізм функціонування суб’єктів господарювання в умовах комерційного розрахунку / Л. Л. Гриценко, І. М. Боярко // Актуальні проблеми економіки. Науковий економічний журнал. – К. : Національна академія управління. – 2008. – № 8 (86). – С. 97–103.
32. Грушенко В. И. Выбор стратегии реструктуризации предприятия в условиях экономического кризиса / В. И. Грушенко // Менеджмент в России и за рубежом. − 1998. − № 3. − С. 42–47.
33. Грушенко В. И. Кризисное состояние предприятия : поиск причин и способов его преодоления / В. И. Грушенко // Менеджмент в России и за рубежом. − 1998. − № 1. − С. 31–38.
34. Дергачева В. В. Особенности развития экономик стран СНГ в условиях кризиса / В. В. Дергачева // Сборник научных трудов ИНИОН РАН. – М. : ИНИОН РАН. – 2010. – Ч.1. – С. 584-587
35. Дрозд І. К. Вдосконалення внутрішнього контролю на підприємствах / І. К. Дрозд // Формування ринкових відносин в Україні. – 2005. – № 11. – C.83–88.
36. Дубова Д. Повышение эффективности управления предприятием : внутренний контроль и контрольные процедуры / Д. Дубова // Проблемы теории и практики управления. – 2007. – № 4. – C.60–69.
37. Жарковская Е. П. Антикризисное управление: учеб. / Е. П. Жар-ковская, Б. Е. Бродский. – М. : Омега–Л, 2004. – 336 с.
38. Заблоцький Б. Ф. Розміщення продуктивних сил України : Національна макроекономіка : посіб. / Б. Ф. Заблоцький. – К. : Академвидав, 2002. – 368 с.
39. Залогіна К. І. Антикризове управління промисловим підприємством в умовах перехідної економіки України : автореф. дис. на здобуття ступ. канд. екон. наук : спец. 08.06.01 «економіка, організація і управління підприємствами» / Залогіна Катерина Ігорівна. – Хмельницький, 2004. – 20 с.
40. Захаров Владимир Яковлевич Антикризисное управление. Теория и практика : учеб. пособ. для студентов вузов, обучающихся по специаль¬ностям экономики и управления / [В. Я. Захаров, А. О. Блинов, Д. В. Хавин]. – М. : ЮНИТИ–ДАНА, 2006. – 287 с.
41. Зомбарт В. Исследования по истории развития современного ка-питализма : у 3 т. Т. 3 / В. Зомбарт. – СПб. : Владимир Даль, 2008. – 480 с.
42. Іванюта С. М. Антикризове управління: навч. посіб. / С. М. Іванюта. – К. : Центр учбової літератури, 2007. – 288 с.
43. Іщук С. І. Розміщення продуктивних сил (теорія, методи, практика) / С. І. Іщук. – 4–е вид., перероб. і доп. – К. : Європ. ун–т фінансів, інформ. систем, менеджм. і бізнесу, 2002. – 216 с.
44. Калюжний В. В. Методи визначення ймовірності банкрутства підприємств / В. В. Калюжний, Н. Я. Михаліцька // Ринкова трансформація економіки : зб. наук. пр. − Х. : ХІБМ. − 2003. − № 7. − С. 89−99.
45. Карлинская Е. Управление проектами на предприятиях в условиях кризисна в России: модели, методы, области применения [Электронный ресурс] / Е. Карлинская, В. Катанский // Управление инновациями и проектами. – Режим доступа : www.rpm–consult.ru/pdf/article13.pdf
46. Кац И. Антикризисное управление предприятием / И. Кац // Проблемы теории и практики управления. – 2003. – № 2. – C. 82–86.
47. Кейнс Дж. М. Общая теория занятости, процента и денег / Дж. М. Кейнс. – М. : Гелиос, 2002. – 352 с.
48. Кислухина И. Проблемы формирования концептуальных и методических основ антикризисного управления / И. Кислухина // Проблемы теории и практики управления. – 2006. – №6. – С. 36–41.
49. Кіданова Н. Б. Питання ефективності внутрішнього контролю / Н. Б. Кіданова // Вісник Сумського національного аграрного університету. – 2007. – № 6. – C.159–161.
50. Ковалев А. П. Как избежать банкрутства / А. П. Ковалев. – М. : Финстатинформ, 1996. − 92 с.
51. Козьменко Л. С. Шляхи подолання наслідків світової фінансової кризи на підприємствах машинобудування / Л. С. Козьменко // Materiály IV mezinárodní vědecko–praktická conference «Věda a vznik – 2008/2009». – Díl 6. Ekonomické vědy: Praha. Publishing House «Education and Science», 2008. – C. 8–9. – Режим доступу – http://www.rusnauka.com/36_NIO_2008/Economics/38460.doc.htm
52. Козьменко Л. С. Антикризисное управление предприятием как эффек–тивный механизм преодоления последствий мирового финансового кризиса / Л. С. Козьменко // Дослідження та оптимізація економічних процесів: труди VI міжнародної науково–практичної конференції (3–5 грудня 2008 р.) / Харківський політехнічний інститут. – Х., 2008. – C. 197–198.
53. Козьменко Л. С. Вплив світової фінансової кризи на діяльність вітчизняних підприємств / Л. С. Козьменко // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України: збірник тез доповідей XI Всеукраїнської науково–практичної конференції (30 – 31 жовтня 2008 р.) : у 2–х т. / Державний вищий навчальний заклад «Українська академія банківської справи Національного банку України». – Суми, 2008. – Т. 2.– С. 140–143.
54. Козьменко Л. С. Комплекс фінансового оздоровлення підприємств в умовах фінансової кризи / Л. С. Козьменко // Проблеми формування нової економіки ХХ століття: зб. наук. праць І Міжнародної науково–практичної конференції (17–19 грудня 2008 р.) / Придніпровська державна академія будівництва та архітектури. – Дніпропетровськ, 2008. – Т. 3. – C. 61 – 63.
55. Козьменко Л. С. Можливі наслідки фінансової кризи для промисловості регіону / Л. С. Козьменко // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України : зб. наук. праць / Державний вищий навчальний заклад «Українська академія банківської справи Національного банку України». – Суми, 2009. – Т. 24. – С. 100 – 103.
56. Козьменко Л. С. Основні положення комплексної системи забез-печення фінансової стабільності підприємств України в умовах світової фі-нансової кризи / Л. С. Козьменко // Економіка : проблеми теорії та практики : зб. наук. праць / Дніпропетровський національний університет. – Дніпропетровськ, 2008. – Т. 4. – C. 988 – 993.
57. Козьменко Л. С. Стратегія розвитку підприємств машинобудування в умовах світової фінансової кризи / Л. С. Козьменко // Економічний простір : зб. наук. праць / Придніпровська державна академія будівництва та архітектури. – Дніпропетровськ, 2008. – № 20/2 – C. 276 – 282.
58. Козьменко Л. С. Формалізація основних характеристик світової фінансової кризи / Л. С. Козьменко // Економічний і соціальний розвиток України в XXI столітті : національна ідентичність та тенденції глобалізації : зб. тез доповідей Шостої Міжнародної науково–практичної конференції молодих вчених / Тернопільський національний економічний університет. – Тернопіль, 2009. – Ч. 2. – C. 101 – 102.
59. Козьменко С. М. Маркетинг банківських інновацій / Козьменко С. М., Васильєва Т. А., Лєонов С. В. // Маркетинг і менеджмент інновацій. – 2011. – № 1. – С. 13–28.
60. Кондратьев Н. Д. Большие циклы конъюнктуры и теория предвидения. Избранные труды / Кондратьев Н. Д., Яковец Ю. В., Абалкин Л. И. – М. : Экономика, 2002. – 767 с.
61. Коротков Э. М. Концепция менеджмента / Э. М. Коротков. – М. : Инжиниринго–Консаллтинговая Компания «ДеКа», 1996. – 304 с.
62. Костирко Р. О. Внутрішній контроль фінансово–економічної стійкості підприємства : зміна існуючої парадигми в кризових умовах / Р. О. Костирко, В. О. Шевчук // Статистика України. – 2009. – № 3. – С. 34–40
63. Кризовий та посткризовий розвиток автомобільної галузі у світі [Електронний ресурс]. – Режим доступа : http://www.oecd.org/dataoecd/57/61/ 44089863.pdf
64. Крутик А. Б. Антикризисный менеджмент : превентивные методы управления / [А. Б. Крутик, А. И. Муравьев и др.] – СПб. : Питер, 2001. – 430 с.
65. Крутько В. Н. Введение в менеджмент кризисных ситуаций : практические рекомендации / В. Н. Крутько. – К. : МЗУУП, 1994. – 52 с.
66. Кучма М. І. Математичне програмування : Приклади і задачі : навч. посіб. / М. І. Кучма. – Л. : Новий Світ – 2007. – 344 с.
67. Левинтов Н. Г. Теоретически–методологический аспект проблемы общенационального кризиса : учеб. пособ. к спецкурсу / Н. Г. Левинтов ; УГПИ. – Ульяновск : УГПИ, 1980. – 110 с.
68. Лишиленко В. І. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка : навч. посіб. – К. : Центр навчальної літератури, 2006. – 325 с.
69. Лігоненко Л. О. Антикризове управління підприємством : теоретико–методологічні засади та практичний інструментарій / Л. О. Лігоненко. − К. : Київ. нац. торг.–екон. ун–т, 2001. − 580 с.
70. Лігоненко Л. О. Антикризове управління торгівельним підприємством : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора екон. наук : спец. 08.07.05 «Економіка торгівлі та послуг» / Лігоненко Лариса Олександрівна. – Київ, 2001. – 34 с.
71. Лігоненко Л. О. Методологія діагностики загрози банкрутства підприємства та напрямки її удосконалення / Л. О. Лігоненко // Фінанси України. − 1998. − №8. − С. 136−48.
72. Лідери ЄС на саміті погодили антикризові заходи [Електронний ресурс] / Телеканал новин «24». – Режим доступу : http://24tv.ua/home/showSingleNews.do?lideri_s_na_samiti_pogodili_antikrizovi_zahodi&objectId=65024
73. Макаренко И. Методико–пракладные аспекты антикризисного управления предприятием / И. Макаренко // Проблеми науки. – 2005. – № 4. – С. 20 – 23.
74. Макроекономіка : підруч. / [ В. Д. Базилевич, К. С. Базилевич, Л. О. Баластрик] ; за ред. В. Д. Базилевича. – К. : Знання, 2007. – 704 с.
75. Малиш Н. А. Макроекономіка: навч. посіб. / Н. А. Малиш. – 2–е вид., перероб. і доп. – К. : МАУП, 2004. – 184 с.
76. Мастикаш О. І. Класифікація ризиків / О. І. Мастикаш // Наукові праці УДАЗ ім. О. С. Попова [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://sbornik.onat.edu.ua/files/20003_Mastykash.pdf
77. Машинобудування в Україні : тенденції, проблеми, перспективи / [Н. В. Тарасова, І. С. Калініченко, В. А. Романенко та ін.] ; ред. Б. М. Данилишина. – Ніжин : ТОВ «Видавництво «Аспект–Поліграф», 2007. – 308 с.
78. Мельник А. О. Передумови розвитку Азіатської кризи 1997–1998 років / А. О. Мельник // Науковий журнал «Культура народов Причорномор’я ». – 2009. – № 172. – С. 169–171.
79. Мельник Л. Г. Управление факторами устойчивости фирмы / Л. Г. Мельник, И. С. Мареха // Материалы ХVI международной научно–практической конференции «Управление предприятием: диагностика, стратегия, эффективность» (10–11 апреля 2008 г.) / Эстонская бизнес–школа. – Таллин, 2008. – С. 128–130.
80. Менеджмент риска. Термины и определения / ГОСТ Р 51897–2002 [Електронний ресурс]. – Режим доступа : http://vsegost.com/Catalog/61/6142.shtml
81. Мескон М. Основы менеджмента / Мескон М., Альберт М., Хедуори Ф. ; пер. с англ. – М. : Дело, 1998. – 800 с.
82. Методика проведення поглибленого аналізу фінансово–господарського стану платоспроможних підприємств та організацій [Електронний ресурс] // Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi–bin/laws/main.cgi?nreg=z0288–97
83. Мікроекономіка та макроекономіка : підруч. у двох частинах для ВНЗ (доп. МОН України). / Будаговська С., Кілієвич О., Луніна І., Пахомова Т. та ін. ; за ред. Будаговської С. – 4–е вид. – К. : Основи, 2007. – 518 с.
84. Міністерство промислової політики України [Електронний ре-сурс]. – Режим доступу : http://industry.kmu.gov.ua/control/uk/index
85. Ноговицин А. В. Машиностроительный комплекс Украины : что дальше? / Ноговицин А. В., Марченко И. К., Скрипников Е. И. и др. // Украина Промышленная. – 2006. – № 2. – С. 34–41.
86. Окремі статистичні дані щодо розвитку промисловості України / Державний комітет статистики України [Електронний ресурс] : – Режим доступу : www.ukrstat.gov.ua/
87. Остапенко Л. С. Cучасні тенденції розвитку машинобудування в Україні / Л. С. Остапенко // Збірник наукових праць Черкаського дер-жавного технологічного університету. Серія : Економічні науки : Випуск 28 : У трьох частинах / М–во освіти і науки України, Черкас. держ. технол. Ун–т. – Черкаси : ЧДТУ, 2011. – Частина ІІІ. – С. 149–156.
88. Остапенко Л. С. Метод оцінки ліквідаційної вартості // В кн. : Вартість банківського бізнесу [Текст] : монографія / [А. О. Єпіфанов, С. В. Лєонов, Й. Хабер та ін.] ; за заг. ред. д–ра екон. наук А. О. Єпіфанова та д–ра екон. наук С. В. Лєонова. – Суми : ДВНЗ “УАБС НБУ”. – 2011. – С.37–38.
89. Остапенко Л. С. Особливості антикризового управління машинобудівними підприємствами в Україні / Л. С. Остапенко // Экономика и управление : научно–практический журнал / Державний вищий навчальний заклад «Национальная академия природоохранного и курортного строительства». – Симферополь. – 2011. – №. 4. – С. 143–147.
90. Остапенко Л. С. Узагальнення типології та передумов виникнення кризових явищ в економіці / Л. С. Остапенко // Міжнародна банківська конкуренція : теорія і практика : збірник тез доповідей V Міжнародної науково–практичної конференції (26–27 травня 2011 р.) : у 2 т. / Державний вищий навчальний заклад «Українська академія банківської справи Національного банку України». – Суми, 2010. – Т. 1. – С. 188–189.
91. Остапенко Л. С. Фінансова реструктуризація як напрям фінансового оздоровлення машинобудівних підприємств / Л. С. Остапенко // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України : зб. наук. праць / Державний вищий навчальний заклад «Українська академія банківської справи Національного банку України». – Суми, 2011. – Т. 32. – С. 215 – 224.
92. Остапенко Л. С. Міжнародні стандарти в системі забезпечення фінансової безпеки страхового та перестрахового ринків (SOLVENCY II) // Страховий і перестраховий ринки в епоху глобалізації : монографія / Козьменко О. В., Козьменко С. М., Васильєва Т. А. та ін.. – Суми : Університетська книга, 2011. – С.323–331.
93. Остапенко Л. С. Аналіз причин глобального впливу світової фі-нансової кризи на економіку України / Л. С. Остапенко // Міжнародна бан-ківська конкуренція: теорія і практика : збірник тез доповідей V Міжнародної науково–практичної конференції (27–28 травня 2010 р.) : у 2 т. / Державний вищий навчальний заклад «Українська академія банківської справи Національного банку України». – Суми, 2010. – Т. 1. – С. 102–105.
94. Охорона працi. Термiни та визначення основних понять / ДСТУ 2293–99 [Електроннй ресурс]. – Режим доступу : http://dstu–biblio.3dn.ru/_ld/0/71_DSTU2293–99.pdf
95. Перерва П. Г. Сучасний стан і розвиток промислового виробництва Харківської області / П. Г. Перерва, О. Є. Майборода // Економіка розвитку. – 2003. – №4(28). – С. 35−39.
96. Перерва П. Г. Управление маркетингом на машиностроительном предприятии : учеб.пособ. / П. Г. Перерва. − Х. : Основа, 1993. − 285 с.
97. Перерва П. Г. Розвиток методів використання дискримінантних моделей оцінки ймовірності банкрутства на машинобудівних підприємствах / П. Г. Перерва В. Л. Товажнянський // Вісник НУ «Львівська політехніка» : сер. «Проблеми економіки та управління». – 2010. – № 668. – С.435–444.
98. Перерва П. Г. Формування комплексної системи показників антикризового механізму стійкого розвитку підприємства / П. Г. Перерва, В. Л. Товажнянський // Збірник наукових праць ЛНТУ : Економічні науки. Серія «Економіка та менеджмент». – 2010. – №7(26). – Ч3. – С. 207−224.
99. Петренко С. Н. Контроллинг : учеб. пособ. / С. Н. Петренко. – К. : Ника–Центр : Зльга, 2004. – 329 с.
100. Петросян Л. А. Теория игр : учеб. пособ. / [Л. А. Петросян, Н. А. Зенкевич, Е. А. Семина]. – К. : Высшая школа, 1998. – 304 с.
101. Пилипчук В. В. Антикризисное управление / В. В. Пилипчук ; Дальневосточный университет. – Владивосток : ТИДОТ, 2003. – 123 с.
102. Покрытан П. О предмете антикризисного управления / П. Покрытан // Экономист. – 2005. – №6. – С. 50 –54.
103. Попов Р. А. Антикризисное управление : учеб. / Р. А. Попов. – М. : Высш. шк., 2005. – 429 с.
104. Про схвалення Методичних рекомендацій щодо порядку прове-дення стрес–тестування в банках України : постанова Національного банку України від 6 серпня 2009 р. № 460 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.rada.gov.ua
105. Про затвердження Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства : наказ міністерства економіки від 19 січня 2006 р. № 14 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.nau.ua/doc/?code=v0014665–06
106. Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності : закон України вiд 05 квітня 2007 р. № 877–V [Електроннй ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi–bin/laws/main.cgi?nreg=877–16
107. Про Пріоритетні напрями розвитку науки і техніки : закон України від 11 липня 2001 р. № 2623–ІІІ // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2001. – № 48. – С. 253.
108. Проскура О. Ю. Антикризове управління підприємством : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.06.02 «Підприємництво, менеджмент та маркетинг» / Проскура Олена Юріївна. – Харків, 2002. – 21 с.
109. Пушкарь А. И. Антикризисное управление: модели, стратегии, механизмы: монография / Пушкарь А. И., Тридед А. Н., Колос А. А. − Х. : ООО «Модель вселенной», 2001. − 452 с.
110. Раевнева Е. В. Некоторые подходы к анализу кризисных явлений на предприятии / Е. В. Раевнева, В. Ф. Байцын // Вестник ХГЭУ. − 2000. − № 1. − С. 89−93.
111. Ракицька С. О. Аналіз методик оцінки ймовірності банкрутства [Електронний ресурс] / С. О. Ракицька, Т. В. Шевченко // Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/en_em/2008_5_2/Zbirnik_EM_08_2_134.pdf
112. Результати стрес–тестів європейських банків [Електронний ре-сурс]. – Режим доступу : www.prostobankir.com.ua
113. Ромашова И. Б. Зарубежный опыт антикризисного управления [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.birzhaplus.ru/fin/?44916#mnenie
114. Росія готується виплачувати компенсації за утилізацію старих авто [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://tuning–store.com.ua/zakon/25500–Rossiya_gotovitsya_vyplachivat_kompensacii_za_utilizaciyu_staryh_avto.html
115. Савченко А. Г. Макроекономіка: підруч. / А. Г. Савченко. – К. : КНЕУ, 2005. – 441 с.
116. Савченко Т. Г. Систематизація напрямків дослідження економіч-ної рівноваги / Т. Г. Савченко, Л. С. Остапенко // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України : збірник тез доповідей XI Всеукраїнської науково–практичної конференції (28–29 жовтня 2010 р.). У 2–х т. / ДВНЗ «УАБС НБУ». – Суми : ДВНЗ «УАБС НБУ», 2010. – Т. 2. – С. 187–189.
117. Садек