Руденко Микола Романович. Розробка ресурсозберігаючої технології підготовки і спікання агломераційної шихти з високим вмістом тонкодисперсних матеріалів

Краткое описание

Руденко Микола Романович. Розробка ресурсозберігаючої технології підготовки і спікання агломераційної шихти з високим вмістом тонкодисперсних матеріалів. : Дис... канд. наук: 05.16.02 - 2006.

Руденко М.Р. «Розробка ресурсозберігаючої технології підготовки і спікання агломераційної шихти з високим вмістом тонкодисперсних матеріалів» - Рукопис.
Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.16.02 «Металургія чорних металів» - Дніпродзержинський державний технічний університет, Дніпродзержинськ, 2006.
Дисертація присвячена розробці ресурсозберігаючої технології підготовки і спікання агломераційних шихт що вміщують високу частку залізовмісних відходів і тонко дисперсних матеріалів.
В роботі досліджені параметри руху матеріала в поперечному перерізі барабана-огрудковувача і вперше розрахунково-аналітичним і експериментальним шляхами визначені оптимальні питомі динамічні навантаження на гранули.
Доповнені теоретичні і практичні основи технології підготовки і спікання шихти, що вміщує високу частку відходів металургійного виробництва.
Впроваджені у агломераційне виробництво ВАТ „ДМКД” технології спікання шихт, що вміщують сталеплавильні шлами і шлаки. Вперше розроблені теоретичні основи технології запалювання при умові розподілу енергії запального горна на радіаційну і конвективну складові.
Вперше розрахунково-експериментальним шляхом установлений взаємозв’язок товщини колосників з активним перетином колосникової решітки в умовах допустимого просвіту щілини.
Розроблена і впроваджена на трьох агломашинах ВАТ «ДМКД» нова конструкція колосника. За даними технологіями і конструкціями вироблено понад 19,9 млн. т. агломерату і 7,7 млн. т чавуну.

Досліджені параметри руху матеріала в поперечному перерізі барабана-огрудковувача. Вперше розрахунково-аналітичним шляхом і експериментами визначені оптимальні питомі динамічні навантаження на гранули, які дорівнюють (2-4)103кг/м2гранул і при яких досягаються найвищі техніко-економічні показники агломераційного процесу. Удосконалено конструкцію барабана для огрудкування шихти, робота якого дозволяю не тільки підвищити питому продуктивність агломашин, але і поліпшити якість агломерату.
Доповнені теоретичні і практичні основи технології підготовки і спікання шихти, що вміщує високу частку відходів металургійного виробництва. Експериментально доведена можливість підвищення продуктивності агломашини і міцності агломерату без погіршення його металургійних властивостей при значному підвищенню долі залізовмісних відходів у агломераційній шихти при умові їх попередньої грануляції до стану комкуючої складової і зміцнення. Впроваджені у агломераційне виробництво ВАТ „ДМКД” технології спікання шихт, що вміщують сталеплавильні шлами і шлаки, які дозволяють економити до 14 кг залізорудного концентрату і до 13 кг звичайного вапняку на одну тону агломерату. За даними технологіями вироблено понад 14,9 млн. т. агломерату і 7,7 млн. т чавуну.
Вперше розроблені теоретичні основи технології запалювання при умові розподілу енергії запального горна на радіаційну і конвективну складові, з урахуванням селективності випромінювання газу. Виробничими випробуваннями пропонуємого способу встановлено, що при роботі горна нової конструкції, концентрація кисню в горновому газі збільшується з 4-5 % до 9-10 %, витрати газоподібного палива знижуються на 0,083 м3/т агломерату, а твердого вуглецю - на 0,2 % абс. При цьому продуктивність агломашини збільшується на 0,017 кг/(м2с), вихід придатного агломерату підвищується на 4,8 %, а вміст дріб'язку зменшується на 2,2 %.
Виконані дослідження параметрів процесу охолодження агломерату у лінійних охолоджувачах. Стосовно до технічних умов виробництва агломерату на металургійних підприємствах України виконані розрахунки і розроблена принципова схема теплотехнічного комплексу для утилізації тепла від охолодження агломерату з одержанням пари у кількості до 0,07 т/т агломерата, яка може використовуватися в технологічних цілях для нагрівання шихти і санітарно-побутових потребах підприємства.
На основі теоретичних і експериментальних досліджень доповнені і розвиті закономірності змін кількості повітря, що просмоктується крізь спікаємий шар і нещільності газо - повітряного тракту агломашини, встановлено їх зв’язок з показниками агломераційного процесу, розроблені основи оцінки і система автоматичного контролю стану ущільнюючих пристроїв, вакуум-камер, газового колектора і пиловловлювачів.
Вперше розрахунково-експериментальним шляхом установлений взаємозв’язок товщини колосників з активним перетином колосникової решітки в умовах допустимого просвіту щілини і визначене оптимальне відношення ширини головки колосника до тіла. Доведено, що установка тонких приводе до значного збільшення перетину колосникових ґрат і дозволяє рівномірно розподілять повітря, що просмоктується, по довжині і ширині машини, що сприяє підвищенню ККД ексгаустера. Розроблена і впроваджена на трьох агломашинах ВАТ «ДМКД» нова конструкція колосника. На агломашинах обладнаних колосниками пропонуємої конструкції вироблено 5 млн. т. агломерату.