Русин Галина Андріївна. Виховання учнів початкової школи на традиціях лемківської сім'ї

Краткое описание

Русин Галина Андріївна. Виховання учнів початкової школи на традиціях лемківської сім'ї : дис... канд. пед. наук: 13.00.07 / Інститут проблем виховання АПН України. — К., 2006. — 214арк. : іл. — Бібліогр.: арк. 167-186

Русин Г.А. Виховання учнів початкової школи на традиціях лемківської сім’ї. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07. теорія і методика виховання. Інститут проблем виховання АПН України, Київ, 2006.
Дисертація присвячена проблемі виховання учнів початкових класів на традиціях лемківської сім’ї. Доведено, що одним із можливих способів розв’язання цієї проблеми є впровадження у виховний процес лемківських родинних традицій підвищенням компетентності вчителів у виконанні такої роботи та співпраці батьків зі школою, що забезпечить цілісність виховного впливу на дітей.
Проаналізовано психолого-педагогічну літературу та історичні джерела з проблеми дослідження, вивчено стан вихованості учнів початкових класів і вплив на цей процес родинних традицій. Дослідження ґрунтується на сучасній парадигмі національного виховання та основних положеннях системного підходу як методологічного способу пізнання педагогічних фактів, явищ, процесів.
Розроблено методичні рекомендації для вчителів початкових класів щодо впровадження у виховний процес лемківської народної педагогіки. Спрогнозовано та апробовано педагогічні умови підвищення ефективності виховання молодших школярів на основі родинних традицій лемків.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення, обґрунтовано і розроблено нові підходи до вирішення проблеми виховання учнів початкової школи на традиціях лемківської сім’ї.
1. У нових соціокультурних умовах особливої значущості набуває проблема виховання дітей і молоді засобами родинних традицій. На основі аналізу історичних, етнографічних, психолого-педагогічних джерел, простежено взаємозв’язки загальноукраїнських і лемківських родинних традицій, звичаїв і обрядовості, які тисячоліттями викристалізовували українську педагогічну думку. Здійснений науковий аналіз підходів до визначення сутності поняття традиція” дав змогу виокремити родинні виховні традиції як виховні засоби педагогіки, що ґрунтуються на емпіричному досвіді педагогіки.
2. Надзвичайно багаті лемківські родинні традиції містять вагомий виховний потенціал і характеризуються притаманними їм самобутніми рисами, в яких відображено всі аспекти сімейного виховання інтелектуальне, моральне, фізичне, естетичне, трудове, що є передумовою їх широкого використання школою і сім’єю у вихованні молодших школярів у нових умовах. Лемківські родинні виховні традиції забезпечують високу ефективність виховання учнів початкової школи в єдності із засобами сучасної педагогіки, зокрема особистісно орієнтованих технологій виховання.
3. Здійснено аналіз сутності, змісту та основних виховних засобів лемківських родинних традицій та виявлено й науково обґрунтовано найбільш придатні з них для виховання учнів молодшого шкільного віку в сучасній сім’ї і школі. На основі цього аналізу розроблено науково-методичні підходи до забезпечення виховного процесу засобами родинних лемківських традицій, врахування можливостей та особливостей і умов педагогічної реалізації традицій.
4. У дослідженні визначено критерії сформованості якостей вихованості у дітей молодшого шкільного віку (когнітивний, емоційно-ціннісний та поведінковий), характерологічні показники яких стали основою для виявлення трьох груп учнів, що відповідають високому, середньому і низькому рівням вихованості, що об’єктивізують сутність засвоєння ними лемківських традицій. Ці критерії дають змогу визначити певні знання учнів, їх конкретні уміння і ступінь засвоєння лемківських традицій, поведінку й емоційно-ціннісне ставлення до батьків, педагогів, товаришів, близького соціуму, праці. Водночас виховання учнів початкових класів сприяє розвиткові комунікативної культури, реалізації творчих здібностей та обдарувань дитячої особистості.
5. Дослідженням підтверджено робочу гіпотезу про те, що виховання молодших школярів є більш ефективним за умов науково обґрунтованої системи впровадження лемківських родинних традицій у виховний процес у спосіб підвищення рівня знань учнів, педагогів та батьків про сутність і зміст цих традицій та науково-методичного забезпечення навчально-виховного процесу педагогічними технологіями володіння виховними засобами лемківських традицій.
Спрогнозовано, науково обґрунтовано й експериментально апробовано педагогічні умови підвищення ефективності виховання молодших школярів на лемківських родинних традиціях. До основних з них належать:
збагачення вчителів і батьків знаннями лемківських традицій, звичаїв і обрядів та їх практичне застосування у навчально-виховному процесі;
стимулювання учнів, батьків та вчителів до засвоєння народних виховних традицій лемків;
спільна діяльність сім’ї і школи у вихованні учнів молодшого шкільного віку на народних традиціях лемків.
6. Дослідно-експериментальна робота з підвищення компетентності вчителів початкових класів базувалася на широкому ознайомленні з лемківськими родинними традиціями та способами їх застосування у навчально-виховному процесі школи. Реалізація програми формувального етапу експерименту різноманітними формами і методами забезпечила ефективне застосування лемківських родинних традицій у виховному процесі початкової школи. Розроблений нами зміст роботи враховував вікові особливості дітей молодшого шкільного віку та їх теоретичний і практичний досвід застосування традицій в життєвих ситуаціях. На основі цього було виявлено три рівні сформованості в учнів досліджуваної якості.
7. Розроблено методику виховання молодших школярів на лемківських родинних традиціях, яка забезпечила поєднання теоретичних знань, почуттів учнів з їхньою поведінкою і діяльністю, що відображає особливості світогляду особистості, допомагає наблизитися до якісних змін в її свідомості. Дослідно-експериментальна робота поєднувала роботу з формування особистісних якостей учнів та розвитку їхньої свідомості, подолання негативних проявів поведінки, стимулювання моральних учинків. У результаті застосування родинних традицій лемків у вихованні учнів початкових класів, засвоєння конкретних знань лемківської родинно-побутової та виховної культури підвищувалась ефективність її застосування особистістю для орієнтування у реальному житті, поведінці та діяльності.
8. Виконаний нами аналіз динаміки рівня вихованості молодших школярів на початку і після закінчення експериментальної роботи в умовах застосування розробленої та апробованої нами методики впровадження лемківських родинних традицій у практику виховної роботи, порівняння початкових і кінцевих результатів експериментальної роботи засвідчили ефективність цієї методики, доцільність її творчого застосування у масовій практиці навчання й виховання учнів. Кількісні та якісні показники, результати експерименту свідчать про збільшення чисельності учнів, які не тільки опанували необхідні теоретичні знання, але й беруть безпосередню участь та виявляють активність у родинних традиціях, поглиблюють морально-етичні знання, виявляють відповідальність за власні дії, що виражається в почуттях, переживаннях, конкретних діях і вчинках.
9. Експериментальна перевірка обґрунтованих педагогічних умов у спільній роботі школи і сім’ї, спрямованої на широке використання різноманітних лемківських родинних традицій, показала позитивний вплив на ставлення батьків до виховання дітей засобами лемківських родинних традицій, рівень їхньої педагогічної культури.
10. На основі дослідження підготовлено та апробовано програму формування педагогічної культури батьків, яка передбачає теоретичне ознайомлення із змістом та науково-методичним забезпеченням використання лемківських родинних традицій у вихованні дітей молодшого шкільного віку, формування у них багатьох практичних умінь із допомогою етнопедагогіки. Широкого застосування набули в дослідженні різноманітні форми і методи залучення сім’ї до спільної діяльності зі школою, активізації батьків та дітей у масових заходах фольклорно-мистецького спрямування.
11. Практичні результати дослідження можуть бути використані в підготовці програм і посібників з виховання сучасних школярів для студентів вищих педагогічних навчальних закладів і вчителів-практиків з метою насичення цього процесу народознавчим змістом, а також на курсах фахового вдосконалення педагогічних працівників у системі післядипломної освіти.
Дослідження не вичерпало всіх аспектів проблеми. Подальшого вивчення потребує можливість екстраполяції здобутих результатів на інші вікові групи з урахуванням особливостей їхнього розвитку і завдань, що висуваються перед загальноосвітньою школою на різних етапах навчально-виховного процесу і сучасною сім’єю, а також вивчення виховного потенціалу інших етнічних груп західних областей України.