Руснак Ярослав Олексійович. Моніторингцентральної гемодинаміки та нервово-мязової провідності під час анестезіологічного забезпечення лапароскопічних оперативних втручань у хворих на жовчнокамяну хворобу

Краткое описание

Руснак Ярослав Олексійович. Моніторингцентральної гемодинаміки та нервово-мязової провідності під час анестезіологічного забезпечення лапароскопічних оперативних втручань у хворих на жовчнокамяну хворобу : Дис... канд. наук: 14.01.30 - 2004.

Руснак Я. О.Моніторинг центральної гемодинаміки та нервово-м’язової провідності під час анестезіологічного забезпечення лапароскопічних оперативних втручань у хворих на жовчнокам’яну хворобу. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.30 анестезіологія та інтенсивна терапія. Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, Київ, 2002.
На підставі клінічного обстеження і узагальнення безпосередніх результатів дослідження змін параметрів центральної гемодинаміки, дихальної системи на етапах лапароскопічної холецистектомії, порівняльного аналізу ефективності використання міорелаксантів різних груп зроблена спроба систематизувати основні зміни, що відбуваються в серцево-судинній та дихальній системах на етапах лапароскопічної холецистектомії з метою своєчасного виявлення та попередження ускладнень, які виникають підчас та в ранньому післяопераційному періоді.
Визначено рекомендації по виборуоптимальних видів та доз м’язових релаксантів для анестезіологічного забезпечення оперативних втручань з використанням карбоперітонеуму та доцільності використання моніторингу НМП.
Розроблено алгоритм анестезіологічного забезпечення оперативних втручань з використанням ендовідеохірургічної техніки, що дозволило зменшити частоту ускладнень, які виникають під час та в ранньому післяопераційному періоді.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в дослідженні пери операційних змін параметрів ЦГД, дихальної системи на етапах ЛХЕ, вивченні впливу карбоперитонеуму на функцію серця у хворих із супутньою патологією серцево-судинної системи, порівняльному аналізі використання міорелаксантів різних груп при анестезіологічному забезпеченні ЛХЕ, вивченню доцільності використання моніторингу НМП з метою оптимізації проведення анестезіологічного забезпечення ЛХЕ та покращенню якості хірургічного лікування хворих на жовчнокам’яну хворобу.

Типовою компенсаторною реакцією при лапароскопічних холецистектоміях слід вважати збільшення ЗПО на 78-86% в період накладання карбоперітонеуму та досягнення величини внутрішньочеревного тиску 12-14 мм.рт.ст.
Між глибиною нервово-мязового блоку та ЗПО існує чіткий прямо пропорційний зв’язок. Відновлення амплітуди м’язових скорочень на 25% відразу приводить до зростання ЗПО на 50%.
Максимальні зміни показників ЦГД при проведенні лапароскопічної холецистектомії виникають на період досягнення величини внутрішньочеревного тиску 12-14 мм.рт.ст. та зміною положення тіла пацієнта на операційному столі.
Збільшення тиску плато вдиху та зростання легеневого комплаєнсу відбувається тільки при лапароскопічних холецистектоміях на етапі накладання карбоперітонеуму, що у хворих із супутньою патологією легеневої та серцево-судинної систем вимагає лімітування періоду інсуфляції СО2.
Враховуючи, що накладання карбоперітонеуму приводить до достовірного збільшення РЕТСО2при застосуванні лапароскопічної методики холецистектомії необхідно проводити його інтраопераційний моніторинг.
Для ефективного використання міорелаксантів необхідно проводити постійний моніторинг нервово-мязової провідності. При існуванні можливості вибору м’язового релаксанту очевидним є перевага недеполяризуючих міорелаксантів середньої тривалості дії, використання яких надійно запобігає передчасному відновленню м’язового тонусу підчас проведення лапароскопічних оперативних втручань.