Рябчиков Максим Андрійович. Особливості державного регулювання підприємств ринкової інфраструктури

Краткое описание

Рябчиков Максим Андрійович. Особливості державного регулювання підприємств ринкової інфраструктури: дис... канд. екон. наук: 08.02.03 / Харківський національний ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2004

Рябчиков М.А. Особливості державного регулювання діяльності підприємств ринкової інфраструктури Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 Організація управління, планування і регулювання економіки. Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна Міністерства освіти і науки України, Харків, 2004.
У дисертації досліджено шляхи удосконалення державного регулювання діяльності підприємств ринкової інфраструктури в Україні. Запропоновано методологію розробки кредитної політики підприємств ринкової інфраструктури та сформовані основі принципи її побудови та практичної реалізації.
Розроблено і запропоновано організаційну структур підприємства, яка дозволить реалізовувати інтерактивний принцип розробки і актуалізації стратегічного плану і на цій основі підвищити ефективність системи управління і функціонування організації.
На основі аналізу організаційно-правового забезпечення фінансового ринку, виявлено, що елементи цього забезпечення знаходяться між собою у певних відносинах та взаємозв’язках, які впливають та взаємодоповнюють один одного з метою організації механізмів, форм та методів реалізації фінансовим ринком своїх специфічних функцій.
Обґрунтовано можливості використання мікроекономічних моделей державними органами для прийняття рішень у сфері регулювання діяльності підприємств ринкової інфраструктури.

У дисертаційному дослідженні сформульовано основні підходи щодо удосконалення державного регулювання діяльності підприємств ринкової інфраструктури в Україні.
Основні висновки і результати, які одержано в ході проведених досліджень, зводяться до такого:
1. Обґрунтовано роль підприємств ринкової інфраструктури, їх значущість та стан розвитку в Україні в умовах загострення конкурентної боротьби між комерційними банками і небанківськими інвестиційними інститутами за потенційні обсяги надання професійних послуг на фінансовому ринку країни.
2. Досліджено організаційно-правове забезпечення функціонування фінансового ринку, під яким слід розуміти сукупність елементів, що знаходяться між собою у певних відносинах та взаємозв’язках і впливають та взаємодоповнюють один одного з метою організації механізмів, форм та методів реалізації фінансовим ринком своїх специфічних функцій.
3. Встановлено, що фінансово-правовий метод є яскравим прикладом механічного поєднання фінансової сфери з правовою, оскільки він складається з цивільно-правових та адміністративно-правових методів, що застосовуються у фінансовій сфері, і виділення цього методу є лише допоміжним кроком, щоб поєднати усі документи, які регулюють фінансові відносини.
4. Виділено три групи фінансових методів: за формами впливу, за характером впливу і за ступенем ефективності державного регулювання.
5. Проаналізована інструментальна структура фінансового ринку, у відповідності з якою фінансові інструменти поділяють його на три основні сегменти: грошовий ринок, кредитний ринок та ринок цінних паперів. Інструменти фінансового ринку як об'єкт його дії дозволяють сформувати відповідну структуру фінансового ринку.
6. Враховуючи те, що кредитування є однією з найважливіших сфер діяльності підприємств ринкової інфраструктури, які приносять основну частину прибутків, а кредитні відносини в сучасних умовах є досить складними, запропоновано в складі загальної системи менеджменту підприємств виділити окрему підсистему кредитного менеджменту і визначити його сутність, мету та характеристику основних його елементів.
7. Розвиток кредитного менеджменту на підприємствах ринкової інфраструктури закономірно визначає необхідність проведення кредитного аналізу та удосконалення його методичного інструментарію по окремих елементах його здійснення.
8. Визначено, що ефективне управління кредитною діяльністю підприємств ринкової інфраструктури значною мірою пов’язане з розробкою та реалізацією ними відповідної кредитної політики. У зв’язку з цим запропоновано поняття кредитна політика”, основні принципи її формування і етапи процесу розробки.
9. Кредитна політика визначена головною формою стратегічного планування кредитної діяльності банку. Основні її положення мають бути викладені в спеціальному документі, який має назву кредитний меморандум”.
10. У дослідженні пропонується адаптований до умов банківської діяльності інтерактивний підхід до організації планування на таких підприємствах ринкової інфраструктури. У зв’язку з цим запропоновано типову схему організації планування, яка забезпечує сприятливі умови для підвищення якості і дієвості стратегічних планів, що є першочерговою і найважливішою передумовою успішного розвитку підприємств ринкової інфраструктури.
11. Виходячи з того, що в Україні поки що не створений ефективно працюючий фінансовий ринок, у роботі запропоновано розглядати не дохідність акцій (як це запропоновано у відомих моделях), а прибутковість галузей взагалі. У зв’язку з цим найбільш придатною до української дійсності виявилась модель Марковітца, яка може бути використана державою для впливу на діяльність банківських інститутів непримусовими методами. З метою підвищення ефективності державного регулювання підприємств ринкової інфраструктури запропоновано проводити визначення пріоритетних галузей економіки на основі мікроекономічних підходів, а саме визначення оптимального з точки зору банку кредитно-інвестиційного портфелю.