Рябих Микола Володимирович. Методика навчання студентів мовних спеціальностей форм способу та часу англійського дієслова

Краткое описание

Рябих Микола Володимирович. Методика навчання студентів мовних спеціальностей форм способу та часу англійського дієслова: дис... канд. пед. наук: 13.00.02 / Київський національний лінгвістичний ун-т. - К., 2004

Рябих М.В. Методика навчання студентів мовних спеціальностей форм способу та часу англійського дієслова. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 - теорія та методика викладання: германські мови. — Київський національний лінгвістичний університет, Київ, 2004.
Дисертацію присвячено розробці методики формування іншомовних граматичних навичок з урахуванням індивідуальних характеристик студентів. Встановлено, що підвищення ефективності засвоєння іншомовних граматичних дій, особливо студентами з яскраво вираженою та значною тривожністю, є можливим за рахунок розширення ступеня експліцитності типів навчальної інформації (модель та алгоритм). Таке розширення, знімаючи невизначеність поведінки та знижуючи рівень тривожності, значно підвищує результати навчання студентів цих типів (до 80-90% засвоєння). Студенти з помірним рівнем тривожності можуть досягати подібних результатів навіть за опори на імпліцитний тип навчальної інформації (мовленнєвий зразок). Практично реалізована побудова моделей та алгоритмів для навчанняPast Continuous, Future Continuous, Present PerfectтаPast Perfect,комплексів вправ і посібника для навчання кожного з перерахованих граматичних явищ.

Для підвищення ефективності керування процесом формування іншомовних навичок необхідно враховувати і контролювати індивідуальні, зокрема, афективні, характеристики студентів, основними з яких є інструментальна мотивація (позитивний вплив) і тривожність студентів в аудиторії (негативний вплив). Одна з причин підвищення тривожності викликана станом невизначеності студента стосовно способу й умов виконання граматичної дії, що є об'єктом засвоєння.
Урахування індивідуальних (афективних) характеристик кожного студента може здійснюватися на основі результатів спеціальних тестів і спостережень за його поведінкою в аудиторії. За результатами вимірів студенти можуть бути класифіковані за одним із трьох типів: А — з яскраво вираженою тривожністю, Б — зі значною тривожністю, В — з помірною тривожністю.
Підвищення ефективності засвоєння іншомовних граматичних дій, особливо в студентів типів А і Б, є можливим за рахунок застосування напівекспліцитних (структурна модель) та експліцитних (алгоритм виконання граматичної дії) типів навчальної інформації, які, знімаючи невизначеність дій студентів і знижуючи їх тривожність, істотно поліпшують результати навчання студентів цих типів (до 80-90 % засвоєння). Студенти групи В спроможні досягати таких результатів навіть при опорі на імпліцитний тип навчальної інформації (мовленнєвий зразок). Однак застосування експліцитних типів навчальної інформації (модель, алгоритм) підвищує ефективність засвоєння навіть у студентів типу В.
Під час побудови типів навчальної інформації, особливо моделі та алгоритму, варто враховувати рівень підготовки студентів і набір понять, якими вони володіють. Елементи моделі можуть містити тільки символіку, доступну цим студентам, тому форма моделі може коливатися від знакових формул (для дорослих інтелектуалів) до різнобарвних карток або кубиків (для дітей або дорослих без спеціальної підготовки). Формулювання кроків алгоритму може включати як граматичні терміни (наприклад, доконаний спосіб дієслова”), так і повсякденні вислови (наприклад, завершеність дії”).
При використанні в кроках алгоритму повсякденних висловів варто розробити ретельний поетапний план забезпечення однозначності їх розуміння, що полягає у формуванні відповідних понять у свідомості студентів. Цей план визначає структуру вправ, кожен сегмент якого робить свій внесок у досягнення поставленої мети (наприклад, поняття завершеності дії” на відміну від його припинення”).
Комплекс вправ при застосуванні матеріалізованих типів навчальної інформації (модель, алгоритм) має циклічну структуру. У межах кожного з таких циклів здійснюється введення, автоматизація, вдосконалення і включення до структури мовленнєвих умінь конкретної підгрупи операцій вживання граматичної форми, а в наступних циклах йде робота як з новими, так і з уведеними раніше формами. Кожен цикл включає некомунікативні, умовнокомунікативні і комунікативні вправи, співвідношення яких послідовно збільшується на користь умовно-комунікативних і комунікативних від першого до останнього циклу.
Комплекс вправ для роботи з матеріалізованими типами навчальної інформації (особливо з алгоритмом) включає не тільки обов'язкові для виконання всіма студентами, але і додаткові факультативні вправи (у першу чергу, репродуктивні двомовні) для індивідуальних домашніх завдань тим студентам, що не змогли інтеріоризувати алгоритм після виконання обов'язкових вправ на етапі комплексного відпрацьовування всіх уведених у рамках цього комплексу структур.
При використанні структурної моделі граматичного явища, що засвоюється, також необхідно враховувати різну швидкість її інтеріоризації різними студентами. Доцільно дозволяти студентам переходити на зорову опору на модель (без виконання предметних дій руками) залежно від індивідуальної швидкості такої інтеріоризації. Недоцільно дозволяти тим студентам, у яких процес інтеріоризації вже закінчився, замінювати зорову опору на модель доти, поки її не інтеріоризують інші. Однак така опора для студентів, що засвоюють матеріал швидше, може носити формальний характер.