Сабадаш Володимир Вікторович. Розробка методів ергономічної експертизи нещасних випадків у виробничих системах "людина - техніка - середовище"

Краткое описание

Сабадаш Володимир Вікторович. Розробка методів ергономічної експертизи нещасних випадків у виробничих системах "людина - техніка - середовище" : дис... канд. техн. наук: 05.01.04 / Українська інженерно-педагогічна академія. — Х., 2007. — 202арк. : рис. — Бібліогр.: арк. 162-172.

Сабадаш В.В. Розробка методів ергономічної експертизи нещасних випадків у виробничих системах людина-техніка-середовище”. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.01.04 - ергономіка. Харківська національна академія міського господарства, Харків, 2007.
У дисертації подано теоретичне обґрунтування і вирішення наукового завдання розробки методів проведення і організації ергономічної експертизи нещасних випадків у виробничих системах «людина техніка середовище».Сформовано понятійний апарат судово-ергономічної експертизи, виявлено й обґрунтовано актуальні завдання розробки методів судово-ергономічної експертизи нещасних випадків у виробничих СЛТС. Розроблено модель знань про порушення ергономічних норм і вимог при проектуванні, організації, експлуатації робочих місць, що забезпечує ретроспективне й вбудоване пояснення механізму порушення в СЛТС. Моніторинг станів ергономічного забезпечення виробничих СЛТС з метою профілактики нещасних випадків представлений як керований напівмарківський процес. Викладено нові напрямки й засоби автоматизації процедур ергономічної експертизи.

У дисертації подано теоретичне обґрунтування та вирішення наукового завдання розробки методів проведення й організації ергономічної експертизи нещасних випадків у виробничих системах «людина техніка середовище».
Аналіз науково-технічної літератури й дисертаційних досліджень за фахом Ергономіка” в Україні і Росії, аналіз міжнародного досвіду розвитку ергономіки, аналіз нормативних документів дозволили виявити й обґрунтувати актуальні завдання розробки методів судово-ергономічної експертизи нещасних випадків у виробничих СЛТС. Установлено, що нещасні випадки у виробничих СЛТС становлять близько 25% всіх нещасних випадків, з них 80-90% відбувається через недосконалість ергономічних чинників, тобто 20% від нещасних випадків на виробництві. У зв'язку з цим у процесі судового розслідування подій у системах, які можна визначити як СЛТС, дедалі частіше постає питання про дійсну провину людини-оператора, що, звичайно, робить конче необхідною судово-ергономічну експертизу нещасних випадків у виробничих СЛТС. Тому якщо розробити дослідницькі засоби, які можуть установити той факт, що реальний рівень ергономічності СЛТС не забезпечує її надійного функціонування, то це може бути, з одного боку, достатньою юридичною підставою для зняття обвинувачення з оператора СЛТС у цьому нещасному випадку, з іншого - достатньою підставою для видачі припису власнику підприємства з боку правоохоронних органів України про організацію моніторингу ергономічного забезпечення СЛТС з метою профілактики нещасних випадків у цих системах.
У ході дисертаційного дослідження були вирішені всі поставлені в роботі завдання, розв'язано раніше сформульоване протиріччя, підтверджена висунута гіпотеза, досягнуті поставлені цілі й отримані наступні теоретико-методологічні, інструментальні й практичні результати.
1. Теоретико - методологічні результати:
1.1. Уперше розроблений понятійний апарат судово-ергономічної експертизи нещасних випадків у виробничих СЛТС.
1.2. Створена модель знань про порушення ергономічних норм і вимог при проектуванні, організації, експлуатації робочих місць, що забезпечує ретроспективне й вбудоване пояснення механізму порушення в СЛТС. Модель є складовою частиною бази об'єктивних і суб'єктивних схем системи підтримки судово-ергономічної експертизи. Модель дозволяє формувати відповіді на наступні запити, з якими судово-технічний експерт може звернутися до системи підтримки судово-ергономічної експертизи: назвати можливі причини кожної досліджуваної події-наслідку; впорядкувати за ймовірністю можливі причини досліджуваних наслідків; перелічити найбільш імовірні події, що становлять цикл розвитку кожного порушення. У математичному плані для формування відповідей на запити використовуються відомі алгоритми пошуку найкоротшого шляху й побудови множини зворотної досяжності, а також спеціально розроблений алгоритм обчислення для кожної першопричини ймовірності одержання даного наслідку за умови, що має місце першопричина, й у подальшому баєсівському оцінюванні гіпотез про першопричини. Відмінність отриманих результатів від відомих у сфері ергономічної експертизи об'єктів і систем військової техніки полягає в тому, що вперше поставлене й вирішене завдання розробки комплексу методів, які дозволяють виявити віддалені ергономічні причини нещасного випадку.
1.3. Уперше створена модель моніторингу станів ергономічного забезпечення виробничих СЛТС з метою профілактики нещасних випадків. Дотепер ергономічна експертиза СЛТС проводилася в найкращому разі тільки після нещасного випадку в порядку досудового розслідування. Моніторинг станів ергономічного забезпечення виробничих СЛТС представлений як керований напівмарківський процес із шістьома станами.
1.4. Виявлені нові напрямки автоматизації процедур ергономічної експертизи. У цьому напрямку: а) створена модель діяльності експерта-ергономіста, який розробляє ергономічну схему безпечної (нормативної) ситуації. Модель представлена схемою алгоритму діяльності, в якому виділені етапи, що допускають автоматизацію процедур ергономічної експертизи; б) виконане інформаційне моделювання предметної області даних про якість виконання оператором типових дій та операцій.
2. Інструментальні результати:
2.1. Розроблений алгоритм і засоби діяльності експерта-ергономіста при моделюванні експертних ситуацій нещасного випадку з використанням моделейсистеми підтримки судово-ергономічної експертизи. Практична значущістьцього результату полягає в тому, що він дозволяє: уникнути необґрунтованого залучення до кримінальної відповідальності й неправомірного засудження операторів, помилкові дії яких були викликані неергономічністю робочого місця або робочого середовища; за рахунок висновків ергономічної експертизи уникнути звільнення справжніх винуватців нещасних випадків від кримінально-правового покарання.
2.2. Для випадку моделі моніторингу станів ергономічного забезпечення виробничих СЛТС з однаковими інтервалами перевірок уперше поставлене й вирішене прикладне завдання вибору керувань процесом профілактики нещасних випадків, які викликані недосконалістю ергономічного забезпечення. Показано, що як математична схема моніторингу ергономічного забезпечення СЛТС може виступати остаточно кроковий керований (за результатами експертиз) марківський процес. Процедура пошуку рішення заснована на алгоритмі динамічного програмування Ховарда.
2.3. Одержав подальший розвиток перелік автоматизованих процедур ергономічного забезпечення виробничих СЛТС.
3. Прикладні результати:
3.1. Розроблені програмний комплекс і автоматизована технологія проведення судово-ергономічної експертизи нещасних випадків у виробничих СЛТС.
3.2. Створена автоматизована технологія оцінки показників якості нормативної і фактичної операторської діяльності. Результатом оцінки є наступні показники якості реалізації всього алгоритму функціонування СЛТС: імовірність безпомилкового виконання; математичне очікування часу виконання; дисперсія часу виконання.
3.3. Розроблена методика проведення ергономічної експертизи при розслідуваннях нещасних випадків у виробничих СЛТС.
3.5. Створений навчальний матеріал, що дозволяє майбутнім фахівцям глибше розібратися в причинах нещасних випадків на виробництві й навчитися виділяти ергономічні причини нещасних випадків у виробничих СЛТС.