Саліхова Олена Борисівна. Удосконалення методології статистичного аналізу міжнародного трансферу технологій в Україні

Краткое описание

Саліхова Олена Борисівна. Удосконалення методології статистичного аналізу міжнародного трансферу технологій в Україні: дисертація канд. екон. наук: 08.02.02 / НАН України; Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М.Доброва. - К., 2003

Саліхова О.Б. Удосконалення методології статистичного аналізу міжнародного трансферу технологій в Україні. — Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.02 Економіка та управління науково-технічним прогресом” - Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України, Київ, 2003.
Дисертацію присвячено дослідженню проблем статистичного аналізу міжнародного трансферу технологій Україні. Здійснено аналіз існуючих методологічних підходів до статистичного спостереження та аналізу міжнародного трансферу технологій в Україні та виявлено їх основні недоліки. Дослідження рекомендацій ОЕСР щодо методології та практики збирання даних в цій галузі дозволило встановити найбільш придатні для адаптації в Україні з урахуванням специфіки відчизняної економіки. З метою вирішення задачі української статистики щодо гармонізації статистичних даних про міжнародний трансфер технологій, запропоновано систему показників та класифікацій, визначено методи збору даних. З урахуванням досвіду економічно-розвинутих країн в галузі статистики міжнародного трансферу технологій, розроблено нову форму державної статистичної звітності для спостереження за міжнародними ліцензійними угодами та анкету для дослідження інноваційної активності вітчизняних підприємств (організацій) виробничого сектору та сектору послуг. Висунуто рекомендації щодо статистичної оцінки поточного стану міжнародного трансферу технологій, а також його динамічних та структурних зрушень, для подальшого формування довгострокових прогнозів тенденцій розвитку цього процесу в умовах української економіки.

В результаті здійсненого автором дослідження створено теоретико-методологічні засади вивчення міжнародного трансферу технологій в Україні, реалізація яких дозволяє одержати науково-обгрунтовану оцінку масштабів цього явища в Україні та провести порівняльний аналіз з ситуацією в інших країнах.
В дисертаційній роботі встановлено, що:
1. Міжнародний трансфер поєднує в собі концепції дифузії технологій, технологічного співробітництв та технологічної комунікації між країнами і являє собою процес навчання, розуміння, використання та відтворення технології, включаючи уміння вибирати її, адаптувати до місцевих умов і включати до місцевих технологій. Цей процес відбувається через комунікаційні канали різної форми (комерційної та некомерційної) та змісту (через персоналії, документи, машини, обладнання та продукцію). Основний його мотив — отримання вигоди;
2. Інформаційно-статистичне забезпечення міжнародного трансферу технологій в економічно розвинутих країнах дозволяє регулярно проводити оцінку наукового потенціалу, зіставляти його розмір та структуру, розробляти пропозиції з удосконалення науково-технічної та інноваційно-інвестиційної політики, розвитку міжнародного співробітництва. Органи законодавчої та центральної виконавчої влади України, координаційно-консультаційні органи, наукові установи та організації, робота яких пов‘язана з вирішенням питань промислової політики, науки, європейської інтеграції, інвестицій мають бути забезпечені достовірною статистичною інформацією щодо міжнародного трансферу технологій;
3. Існуюча в Україні методологія статистичного спостереження та аналізу міжнародного трансферу технологій не дає змоги встановити масштаби цього процесу через недооцінку або відсутність даних про: загальну кількість придбаних (переданих) українськими підприємствами (організаціями) нових технологій за межами України; призначення технологій, що надходять в Україну; країни-донори цих технологій; джерела витрат на придбання технологій; витрати, пов’язані з адаптацією придбаних технологій; обсяг продукції (послуг), виробленої (наданих) за придбаними ліцензіями;
4. Для оперування єдиними із світовим співтовариством поняттями, проведення порівняльного аналізу, оцінки фактичних технологічних потоків в Україну в практику вітчизняної статистики необхідно запровадити стандартну класифікацію: операцій з передачі технологій; учасників цих операцій; угод про передачу технологій. "Платіжний" аспект міжнародних потоків технологій слід враховувати на рівні Національного банку України, зміст цих потоків — на рівні Державного комітету статистики України;
5. В країнах ОЕСР в останнє десятиріччя відбувається стрімке зростання значень таких показників, як: обсяг технологічних платежів, кількість патентів, зареєстрованих у світових патентних організаціях; обсяг інвестування транснаціональними корпораціями досліджень і розробок, що проводяться іноземними філіями; кількості стратегічних альянсів, утворених з метою спільного проведення НДДКР; обсяг зовнішньої торгівлі високотехнологічними товарами; спільних міжнародних досліджень і розробок. Відсутність в Україні даних по цих показниках робить неможливим проведення широкомасштабного порівняльного аналізу з країнами ОЕСР;
6. Необхідним є удосконалення в Україні статистичного спостереження за міжнародними технологічними потоками. У зв’язку з цим в практику органів державної статистики необхідно ввести нову форму звітності про міжнародні ліцензійні угоди та анкету інноваційної активності підприємств (організацій) виробничого сектору та сектору послуг;
7. Комплексний статистичний аналіз динаміки, структури та обсягів міжнародного трансферу технологій має проводитися за такими напрямками: ліцензійна діяльність, патентна діяльність, інвестиційна діяльність, зовнішньоторгівльна діяльність, міжнародне співробітництво наукових організацій;
8. Для проведення порівняльного аналізу рівня міжнародного трансферу технологій в Україні по відношенню до інших країн потрібно розраховувати специфічні узагальнюючі, інтегральні показники розвитку цієї сфери, серед яких: індекс патентної активності, індекс якісного перетворення та коефіцієнт спеціалізації.