Сапожніков Артур Ратмірович. Зміни центральної, внутрішньо-серцевої, печінкової гемодинаміки і мікроциркуляції у хворих на хронічний гепатит та їх корекція препаратами цитопротекторної та інотропної дії

Краткое описание

Сапожніков Артур Ратмірович. Зміни центральної, внутрішньо-серцевої, печінкової гемодинаміки і мікроциркуляції у хворих на хронічний гепатит та їх корекція препаратами цитопротекторної та інотропної дії. : Дис... канд. наук: 14.01.02 - 2002.

САПОЖНІКОВ А. Р. Зміни центральної, внутрішньосерцевої, печінкової гемодинаміки і мікроциркуляції у хворих на хронічний гепатит та їх корекція препаратами цитопротекторної та інотропної дії. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.02 внутрішні хвороби Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця, Київ, 2002.
Дисертацію присвячено вивченню змін центральної, внутрішньосерцевої, печінкової гемодинаміки і мікроциркуляції у хворих на хронічний гепатит та їх корекції . Вперше комплексно проаналізовано стан систолічної та діастолічної функцій лівого шлуночка, змін ворітно-печінкового кровообігу у хворих на хронічний гепатит за допомогою допплероехокардіографії. Виявлено, що при еу- і гіперкінетичних типах центральної гемодинаміки має місце компенсація порушень ворітно-печінкового кровообігу, а при гіпокінетичному типі декомпенсація з порушенням порто-артеріального співвідношення. Уточнені зміни мікроциркуляції у хворих на хронічний гепатит. У роботі виконана комплексна оцінка впливу препаратів цитопротекторної дії (ессенціале, гептрал і мілдронат) на функцію міокарду, печінковий кровоток та мікроциркуляцію у хворих на хронічний гепатит і розроблені рекомендації з їх диференційованого застосування. Вперше обґрунтовані показання щодо застосування в лікуванні хворих на хронічний гепатит препарату з позитивною інотропною дією кліфту.

В дисертації наведене теоретичне узагальнення та дістало подальшого розвитку вирішення наукової задачі лікування хворих на хронічні вірусні гепатити на основі диференційованої корекції змін центральної, внутрішньосерцевої та печінкової гемодинаміки і мікроциркуляції з використанням в комплексній терапії лікарських засобів цитопротекторної і позитивної інотропної дії.

Хворі на ХГ гетерогенні за станом центральної гемодинаміки. При цьому, за даними ехокардіографії гіперкінетичний тип, який обумовлений зниженням ЗПСО і підвищенням скорочувальної спроможності міокарду, визначається в 38,5% випадків, еукінетичний у 35,2% і гіпокінетичний (внаслідок зниження скорочувальної спроможності) в 26,3%.
У 82,3% хворих на ХГ визначається діастолічна дисфункція ЛШ яка, у переважній більшості випадків (77,2%), обумовлена порушенням розслаблення міокарду та зростанням жорсткості, що може свідчити про розвиток метаболічної кардіоміопатії. Їі наявність і виразність не пов’язані з гіпертрофією міокарда і не залежать від типу центральної гемодинаміки.
Зміни ворітно-печінкового кровообігу залежать від типу центральної гемодинаміки. При її гіпер- і еукінетичних типах підвищення регіонарного печінкового судинного опору супроводжується збільшенням кровотоку у печінковій артерії й одночасно у ворітній вені, що забезпечує зберігання незмінного порто-артеріального співвідношення, хоча і з початковими ознаками венозного застою в органі. Властиве гіпокінетичному типу центральної гемодинаміки подальше підвищення печінкового судинного опору у поєднанні зі зниженим серцевим викидом призводить до зменшення печінкового артеріального кровотоку і викликає порушення нормального порто-артеріального співвідношення.
За даними БМБК для хворих на ХГ характерні істотні порушення мікроциркуляції, що пов’язано з характером змін центральної гемодинаміки. При гіперкінетичному типі центральної гемодинаміки мають місце тільки зміни її внутрішньо- і позасудинної ланки у вигляді ознак погіршення реологічних властивостей крові і периваскулярного набряку. При еукінетичному типі до них приєднується синдром спастико-атонічної дистонії мікросудин, який при ХГ, що протікає з гіпокінетичним типом, зростає за своєю виразністю і супроводжується редукцією капілярного русла і порушенням кровотоку в мікросудинах.
Комплексна терапія хворих на ХГ із застосуванням ессенціале сприяє поліпшенню стану, головним чином, внутрішньосудинної ланки мікроциркуляції, що не супроводжується, проте, змінами показників ворітно-печінкового кровотоку. Використання в якості гепатопротектора гептралу робить більш виразним нормалізуючий вплив на всі ланки мікроциркуляції цих хворих, що призводить до зворітного розвитку синдрому спастико-атонічної дистонії мікросудин, відкриттю капілярної мережі і, як наслідок, нормалізації опору в системі печінкової артерії за даними оцінки індексу її резистентності.
Комплексна терапія хворих на ХГ із застосуванням мілдронату сприяє зменшенню виразності порушень у всіх ланках мікроциркуляції, зниженню підвищеного внутрішньопечінкового судинного опору і нормалізації ЗПСО. Цей ефект поєднується зі зменшенням діастолічної дисфункції ЛШ за рахунок поліпшення розслаблення міокарду.
У хворих на ХГ, що протікає з гіпокінетичним типом центральної гемодинаміки, кардіотонічна терапія кліфтом призводить до відновлення ворітно-печінкової рівноваги шляхом нормалізації кровотоку в печінковій артерії внаслідок зворітного розвитку систолічної і діастолічної дисфункції ЛШ і системної периферичної вазодилятуючої дії препарату без істотних змін стану судинної ланки мікроциркуляції.