Савчин Марія-Віра Михайлівна. Дидактичні засади розробки навчально-методичного комплексу з курсу хімії основної школи

Краткое описание

Савчин Марія-Віра Михайлівна. Дидактичні засади розробки навчально-методичного комплексу з курсу хімії основної школи : дис... канд. пед. наук: 13.00.02 / Інститут педагогіки АПН України. — К., 2004. — 251арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 184-203

Савчин М.М. Дидактичні засади розробки навчально-методичного комплекту з курсу хімії основної школи. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 теорія та методика навчання хімії. Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова, Київ, 2005.
Дисертація присвячена проблемі дидактичних засад розробки та використання навчально-методичного комплекту (НМК) з хімії для основної школи. Проаналізовано стан досліджуваної проблеми в педагогіці та методиці навчання хімії, починаючи з 20-х років ХХ століття і до сьогодення. Теоретично обґрунтовано та практично перевірено методичні засади
18
розробки та впровадження в практику навчально-методичного комплекту, що базуються на дотриманні вимог до оцінювання навчальних досягнень учнів за 12-бальною шкалою. Розроблено концепцію НМК, систему навчальних завдань за моделлю рівнів навченості учнів. Експериментально доведено доцільність ієрархічного розташування різнорівневого дидактичного матеріалу для виявлення навченості учня, поетапного формування вмінь і навичок роботи з навчальною інформацією, а відтак формування основних компетентностей учня. Для інтенсифікації навчального процесу, його індивідуалізації, навчально-методичний комплект розроблено в двох підсистемах: дидактичний комплект учня і методичний комплект учителя, за участю яких реалізується особистісно-орієнтований підхід до навчання. Перша підсистема інтерпретується як засіб учіння, друга як засіб викладання.
Формуючим педагогічним експериментом доведено, що використання навчально-методичного комплекту дає позитивні якісні та кількісні зміни, зокрема в експериментальних класах простежується тенденція домінування репродуктивно-продуктивної та продуктивної навченості і зменшення кількості тих учнів, які навчаються репродуктивно. У контрольних класах відчутних змін не виявлено.
Використання навчально-методичного комплекту на практиці створює умови для індивідуалізації навчання.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове розв’язання проблеми дидактичних засад розробки навчально-методичного комплекту з курсу хімії основної школи, які одержали у досліджені експериментальне підтвердження, що дало підстави до таких висновків.
1. Аналіз науково-педагогічної, психологічної, методичної літератури та шкільної практики виявив протиріччя між використанням традиційних дидактичних матеріалів, розрахованих на усередненого учня, та потребами особистісно-орієнтованого навчання, побудованого на засадах гуманізації, диференціації, індивідуалізації, активності, відкритості обов’язкових вимог. Це зумовило актуальність створення цілісного навчально-методичного комплекту, що відповідав би таким вимогам:
функціонував як цілісна структура, що забезпечує індивідуалізацію навчання-учіння, в якому переважає діяльнісний підхід над інформаційним;
дидактичний комплект учня охоплював усі розділи й теми курсу хімії основної школи, забезпечував роботу в класі, хімічній лабораторії та вдома, вміщував багатоваріантні різнорівневі завдання;
методичний комплект учителя вміщував компоненти, за участю яких учитель реалізує планування системи уроків, проводить моніторингові дослідження та діагностування навченості, контроль та оцінювання навчальних досягнень учнів.
2. Результати проведеного дослідження дали підстави для обґрунтування таких дидактичних засад створення навчально-методичного комплекту:
формування змісту компонентів з урахуванням приорітету учіння над викладанням;
визначення структури навчально-методичного комплекту, в якій виокремлені дві підсистеми, що у комплексі забезпечують зростання репродуктивно-продуктивного та продуктивного видів навченості;
виявлення функцій усіх компонентів створеного комплекту.
3. Результати проведеного дослідження підтвердили продуктивність основних концептуальних ідей, покладених в основу розробки та впровадження у практику навчально-методичного комплекту: реалізація суб’єкт-суб’єктних стосунків між учасниками навчального процесу; системний і діяльнісний підходи до розробки структури і змісту навчально-методичного комплекту; розробка та використання моделі рівнів навченості учнів з хімії як
основи конструювання різнорівневих діагностично-тренувальних та контрольно-оцінювальих завдань.
4. Система навчальних та оцінних завдань за розробленою моделлю рівнів навченості та критеріями відбору навчального матеріалу на кожному з рівнів цієї моделі: розрізнення,
15
запам’ятовування, розуміння, вміння та навички, перенесення дає змогу вчителю отримувати повнішу та інформативнішу картину результатів навчання курсу хімії основної школи.
5. Теоретичне обґрунтування структури, змісту, завдань компонентів навчально-методичного комплекту та їх цільового призначення підтвердило доцільність функціонування навчально-методичного комплекту в двох підсистемах: дидактичний комплект учня (перша підсистема), що включає робочий зошит учня з друкованою основою для 8 класу; робочий зошит учня з друкованою основою для 9 класу; зошит для практичних і лабораторних робіт з друкованою основою для 8-9 класів; збірник задач і вправ; вимірники навчальних досягнень учнів: діагностично-тренувальні та контрольно-оцінювальні завдання з хімії для 8 класу; вимірники навчальних досягнень учнів: діагностично-тренувальні та контрольно-оцінювальні завдання з хімії для 9 класу. Методичний комплект учителя (друга підсистема), що включає додаток до програми МОН з конкретизацією результатів навчання; робочі програми вчителя (8 і 9 кл.); методичні посібники з технології конструювання уроків у 8 і 9 класах.
6. З’ясовано, що до педагогічних умов ефективного використання навчально-методичного комплекту у навчальному процесі належать:
організація діалогової форми спілкування в системі "учень-учитель", учитель-учень", учень-учень";
створення умов для самонавчання та самоконтролю учнів;
забезпечення багаторазового виконання дій або видів діяльності, що гарантує їх засвоєння;
варіативність завдань з метою створення ситуації вільного вибору;
дотримання принципу відкритості обов’язкових вимог, коли заплановані результати навчання з використанням навчально-методичного комплекту наперед відомі та зрозумілі учням.
7. Педагогічним експериментом доведено ефективність застосування розробленого навчально-методичного комплекту у навчальному процесі з хімії. Встановлено, що навченість учнів зростає, зокрема на продуктивному та репродуктивно-продуктивному рівнях. Водночас навчально-методичний комплект як основний засіб навчання-учіння дає змогу технологізувати навчальний процес з хімії в основній школі.
Ці висновки зроблено через порівняння рівнів навченості учнів у експериментальних і контрольних класах з використанням статистичного критерію Стьюдента. Виявлено, що за контрольним та підсумковим замірами рівень досягнень в експериментальних класах істотно
16
вищий.Результати підтверджено однофакторним дисперсійним аналізом, здійсненим за допомогою пакету статистичного аналізу даних в MS EXCEL PS.
8. Використання навчально-методичного комплекту з хімії в основній школі дало змогу також запровадити нові методи і форми вимірювання рівня навченості учнів з хімії на діагностичній основі, що сприяє встановленню суб’єкт-суб’єктних стосунків між учасниками навчально-виховного процесу, самоаналізу навчальних досягнень учнів.
Перспективу подальшого розвитку основних ідей дослідження ми вбачаємо у розробці навчально-методичного комплекту з хімії для 12-річної школи з 7 по 12 клас включно, а також розробці відповідних комп’ютерних навчальних програм та інших сучасних засобів навчання хімії.