Саверченко Олена Олександрівна. Механізм державного регулювання науково-технологічного та інноваційного розвитку

Краткое описание

Саверченко Олена Олександрівна. Механізм державного регулювання науково-технологічного та інноваційного розвитку: дис... канд. екон. наук: 08.02.02 / НАН України; Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М.Доброва. - К., 2005

Саверченко О.О. Механізми державного регулювання науково-технологічного та інноваційного розвитку. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.02 Економіка та управління науково-технічним прогресом. Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім.. Г.М. Доброва НАН України, Київ, 2005.
Дисертація присвячена дослідженню актуальних теоретичних та прикладних аспектів формування науково-технологічної та інноваційної політики в частині відпрацювання механізмів посилення регулюючої ролі держави в умовах ринкових трансформацій.
Розроблена економіко-математична модель процесів наукового та інноваційного розвитку. Пропонуються варіанти структурних змін у науково-технологічній та інноваційній сферах на підставі проведених комплексних експертних досліджень.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і практичне вирішення наукової задачі щодо визначення механізмів державного регулювання НТІР. Це дозволило сформулювати ряд висновків:
1. НТІП держави в сучасному світі перетворюється в один з визначальних факторів стратегії соціально-економічного та інноваційного розвитку. Реалізація такої політики у вітчизняних умовах вимагає відпрацювання комплексної, взаємопов’язаної в усіх елементах системи регулювання розвитком науково-технічного потенціалу країни та повного узгодження її механізмів з основними засадами державної економічної політики, зокрема, з визначеними пріоритетами інноваційного поступу.
2. У дисертаційному дослідженні запропоновано та апробовано систему інтегрованих критеріїв для вибору науково-технічних пріоритетів, що дозволяє формувати на їх основі належну кількість науково-технічних програм. Необхідною складовою системи визначення пріоритетів має стати відпрацьований механізм її постійного рейтингування за рівнем державної підтримки, за параметрами стану та тенденцій розвитку науково-технологічної сфери а також відпрацювання відповідного прогнозно-аналітичного та інформаційного забезпечення.
3. На базі використання аналітичного матеріалу показано, що важливим напрямком реалізації політики регулювання науково-технологічного розвитку є вдосконалення механізму конкурсного фінансування науково-технічних програм по пріоритетних напрямках розвитку науки і техніки та перехід до системи комплексного формування державних науково-технічних програм.
4. Розроблено організаційно-методичний підхід до удосконалення механізмів регулювання науково-технологічним та інноваційним розвитком держави, який структурно складається із:
визначення пріоритетів розвитку науки і технологій; відстеження їх реалізації та вивчення можливих напрямків науково-технологічного прориву, так званих точок росту”;
визначення обсягів та технологій інвестування у науково-технологічну сферу;
організація спеціальної підтримки підготовки кадрів, здатних визначати проривні стратегічні напрямки розвитку; створення аналітичних мозкових” центрів;
оптимізація міждержавного науково-технічного співробітництва і механізму трансферу технологій з метою комерціалізації науково-технічного доробку;
розвиток й удосконалення форм і мережі регіональних науково-технічних комплексів (технопарків, технополісів); реалізація принципів міжгалузевого використання науково-технологічних розробок;
поширення малих інноваційних фірм, венчурних структур, орієнтованих на активізацію процесів розробки і впровадження нововведень.
5. В дисертаційному дослідженні показано, що перспективним напрямом формування системи прямої і опосередкованої підтримки науково-технологічної сфери є:
коригування патентно-ліцензійного законодавства;
впровадження податково-амортизаційних заходів, зокрема система пільг повинна прив'язуватися до податку на прибуток, диференціюватися по регіонах;
автор вважає неприпустимо однакове ставлення до господарської і науково-технологічної та інноваційної діяльності.
6. Для комплексного вирішення проблем регулювання науково-технологічного розвитку запропоновано та обґрунтовано створення відповідної економіко-математичної моделі, на базі якої можна досліджувати взаємозв’язки та взаємовплив факторів, що визначають стан і тенденції розвитку науково-технічного потенціалу. Для проведення розрахунків автором дослідження створено комп’ютерну програму.
7. В дисертаційному дослідженні удосконалено систему експертування стану наукової сфери на базі впровадження спеціального блоку щодо вивчення індивідуальних, суб'єктивних реакцій наукових працівників на зміни їх соціального стану, що дало можливість ввести в аналіз багатофакторних складових проблемних ситуацій у науково-технологічній сфері людський фактор”. Запропонований методичний інструментар може бути використаний для діагностування ступеню ефективності прийнятих управлінських рішень.