Савінова Наталія Володимирівна. Коригування мовлення дітей старшого дошкільного віку в ігровій діяльності

Краткое описание

ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені К.Д. УШИНСЬКОГО (м. ОДЕСА)

На правах рукопису

САВІНОВА НАТАЛІЯ ВОЛОДИМИРІВНА

УДК: 811=161.2+373.29

КОРИГУВАННЯ МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ В ІГРОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

13.00.02 теорія і методика навчання (українська мова)

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:
БОГУШ Алла Михайлівна,
доктор педагогічних наук, професор,
дійсний член АПН України

ОДЕСА - 2005

Зміст
Список скорочень у тексті дисертації......................................................... 3
Вступ............................................................................................................ 4
Розділ І. Теоретичні засади коригування мовленнєвих недоліків у дітей в
ігровій діяльності...................................................................................... 10
1.1. Проблема коригування мовлення в сучасній педагогічній науці.... 10
1.1.1. Сутність феноменів корекція” і коригування” мовлення...... 10
1.1.2. Нормативність мовлення........................................................... 21
1.2.Мовленнєві помилки та їх класифікація............................................. 30
1.2.1. Порушення звуковимови у дітей дошкільного віку................ 39
1.2.2. Типи граматичних помилок...................................................... 48
1.3.Ігрова діяльність як засіб удосконалення мовлення дітей................. 56
Висновки з розділу І.................................................................................. 68
Розділ ІІ. Експериментальна методика коригування мовлення дітей в
ігровій діяльності...................................................................................... 70
2.1.Стан використання ігрової діяльності як засобу коригування
мовлення дітей у сучасній педагогічній практиці.................................... 70
2.2.Характеристика рівнів розвитку мовлення дітей............................... 84
2.3.Теоретичні засади організації експериментального дослідження
(формувальний етап)............................................................................. 118
2.4.Змістовий аспект коригування мовлення дітей старшого дошкільного
віку в ігровій діяльності.......................................................................... 129
2.5. Порівняльні дані сформованості рівнів розвитку мовлення дітей на
прикінцевому етапі................................................................................. 167
Висновки з розділу ІІ.............................................................................. 179
Висновки.................................................................................................. 181
Список використаних джерел................................................................. 185
Додатки.................................................................................................... 202

Список скорочень у тексті дисертації

ВК взаємоконтроль
ВО взаємо оцінка
ГПМ граматична правильність мовлення
ДНЗ дошкільний навчальний заклад
ЕГ експериментальна група
КГ контрольна група
КЕ контрольний етап
ОКД оцінно-контрольна діяльність
ПЕ прикінцевий етап
СК самоконтроль
СО самооцінка

Вступ
Актуальність дослідження визначається сучасними концепціями реформування освіти в Україні в напряму всебічного розвитку особистості, реалізація яких повинна забезпечити вільне володіння державною мовою. Одним із стрижневих завдань мовленнєвого розвитку випускника дошкільного навчального закладу є оволодіння літературними нормами української мови та формування начатків мовної особистості вже на дошкільному етапі навчання. Важливого значення у цьому зв’язку набуває своєчасне і систематичне коригування мовленнєвих відхилень, огріхів і помилок у мовленні дітей у процесі провідної для означеного віку ігрової діяльності, введення у зміст мовленнєвої гри оцінно-контрольних і коригувальних дій.
Проблему корекції мовлення у дефектологічній науці досліджували: Т. Ахутіна, Л. Бартєнєва, Л. Виготський, О. Вінарська, Т. Власова, І. Власенко, Л. Волкова, О. Жильцова, Р. Левіна, І. Марченко, Є. Пенькова, О. Ревуцька, Є. Соботович, В. Тарасун, М. Шевченко, М. Шеремет та ін. Учені визначили шляхи, розробили ефективні методики корекції мовлення дітей дошкільного і шкільного віку із затримкою психічного розвитку, загальним недорозвитком мовлення, які відвідують спеціальні навчальні заклади.
Коригування мовлення дітей в загальноосвітніх навчальних закладах, зокрема в початковій школі, досліджувалася такими українськими вченими, як В. Бадер, А. Колупаєва і О. Паскаль. Коригування мовлення дітей в загальноосвітніх дошкільних навчальних закладах не було предметом наукового дослідження. Водночас спостереження і спеціальні дослідження (А. Богуш, К. Крутій, С. Цейтлін та ін.) засвідчують наявність у мовленні вихованців дошкільних навчальних закладів низки мовленнєвих помилок у звуковимові, граматичній і лексичній правильності мовлення, побудові зв’язних висловлювань. Отже, протиріччя, що виникло між вимогами з мовленнєвої підготовки дітей до школи і відсутністю спеціальних досліджень з методики коригування мовлення дітей старшого дошкільного віку, зумовили вибір теми дослідження Коригування мовлення дітей старшого дошкільного віку в ігровій діяльності”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема входить до тематичного плану Південного наукового центру АПН України (м. Одеса) Теоретико-методичні засади розвитку мовленнєвого спілкування дошкільників і школярів” (№ 0100V006564). Автором досліджувавсь аспект коригування мовлення дітей старшого дошкільного віку в ігровій діяльності. Тема затверджена Вченою радою Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського (протокол № 3 від 28.10.2004 р.) та закоординована Радою з координації АПН України (протокол № 9 від 23.11.2004 р.).
Мета дослідження: теоретично обґрунтувати, розробити й експериментально апробувати лінгводидактичну модель, педагогічні умови та методику коригування мовлення дітей старшого дошкільного віку в ігровій діяльності.
Завдання дослідження:
1. Уточнити та науково обґрунтувати сутність понять корекція”, корекційно-педагогічна діяльність”, коригування”, помилка”.
2. Визначити і науково обґрунтувати поняття педагогічне коригування”, коригувально-мовленнєва діяльність”.
3. З’ясувати наявність і характер мовленнєвих помилок у мовленні дошкільників.
4. Визначити критерії, показники, ступені й охарактеризувати рівні розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку.
5. Визначити педагогічні умови коригування мовлення дітей в ігровій діяльності.
6. Розробити та експериментально апробувати лінгводидактичну модель коригування мовлення дітей старшого дошкільного віку в ігровій діяльності.
Об’єкт дослідження мовленнєво-ігрова діяльність дітей.
Предмет дослідження процес коригування мовлення дітей старшого дошкільного віку в ігровій діяльності.
Гіпотеза дослідження: коригування мовлення дітей старшого дошкільного віку в ігровій діяльності буде ефективним, якщо реалізувати такі педагогічні умови:
· комунікативна спрямованість коригувально-мовленнєвої роботи з дітьми старшого дошкільного віку;
· зіставлення і порівняння результатів мовленнєвої діяльності (різних типів висловлювання) із запропонованими еталонами (зразками розповіді, планом, вимовою звуків, вимогами);
· включення елементів контролю і оцінки (елементарних оцінно-контрольних дій) результатів мовленнєвих висловлювань в ігрову діяльність дітей;
· усвідомлення дітьми нормативності ненормативності мовлення однолітків і свого власного;
· перенесення сформованих мовленнєвих дій оцінки і контролю з ігрової діяльності в навчально-мовленнєву та повсякденне спілкування.
Методологічними засадами дослідження виступили: положення філософії про перехід кількісних змін в якісні; взаємозв’язок свідомості, діяльності і мови (Л. Виготський, С. Рубінштейн); вчення психологів про усвідомлення дитиною мови (Л. Виготський, Д. Ельконін, Р. Левіна, Ф. Сохін).
Теоретичні засади дослідження становили: теорія мовленнєвої діяльності (Л. Виготський, О. Леонтьєв, Ф. де Сосюр, Л. Щерба); теорія ігрової діяльності (Л. Виготський, Д. Ельконін, О. Леонтьєв); вчення фізіологів і психологів про управління, регуляцію і саморегуляцію людської діяльності; розвиток самосвідомості (Б. Ананьєв, П. Анохін, М. Бернштейн та ін.); принципи навчання дітей рідної мови (А. Богуш, Л. Федоренко та ін.).
Методи дослідження. Теоретичні: аналіз і узагальнення наукової і методичної літератури з проблеми корекції і коригування мовлення та ігрової діяльності; емпіричні: аналіз програм, навчально-виховних планів вихователів, анкетування з метою виявлення стану використання ігрової діяльності як засобу коригування мовлення; діагностичні методики щодо виявлення ступенів і рівнів розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку; педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний, спрямований на коригування мовлення дітей); статистичні: кількісний і якісний аналіз експериментальних даних щодо ступенів і рівнів розвитку мовлення дітей.
Базою дослідження виступили: дошкільні навчальні заклади м. Миколаєва № 10, 106, м. Одеси № 275 НВК «Надія». В експериментальному дослідженні взяли участь 230 дітей старшого дошкільного віку. До анкетування було залучено 270 вихователів Миколаївської, Одеської і Херсонської областей.
Наукова новизна і теоретична значущість дослідження: вперше науково обґрунтовано і визначено: поняття коригувально-мовленнєва діяльність”, педагогічне коригування”, критерії, показники, ступені та охарактеризовано рівні розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку; педагогічні умови ефективного коригування мовлення дітей; уточнено поняття корекційно-педагогічна діяльність”, корекція”, коригування”, помилка”; дістала подальшого розвитку методика коригування мовлення у дітей дошкільного віку.
Практична значущість дослідження полягає в розробці методики коригування мовлення дітей старшого дошкільного віку; системи дидактичних ігор та ігрових вправ коригувальної спрямованості; діагностичних завдань виявлення мовленнєвих помилок у дітей, які можуть бути використані в роботі загальноосвітніх дошкільних закладів, у викладанні дошкільної лінгводидактики у вищих навчальних закладах та інститутах післядипломної педагогічної освіти.
Матеріали дисертаційного дослідження впроваджувалися та апробовувались у процесі навчально-виховної роботи дошкільних закладів Миколаївської області (довідка про впровадження обласного управління освіти та науки Миколаївської облдержадміністрації № 484 03/05 від 15 лютого 2005 р., довідка про впровадження Новобузького педагогічного коледжу від 15 лютого 2005 р., довідка про впровадження управління освіти Первомайської міської ради Миколаївської області № 292/1 від 9 лютого 2005 р., довідка про впровадження управління освіти Миколаївської міської ради № 217 20/04 від 15 лютого 2005 р., Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (довідка від 4 січня 2005 р.) та НВК «Надія» (м. Одеса) довідка про впровадження № 3 від 12 січня 2005 р.
Достовірність результатів дослідження забезпечується науковим обґрунтуванням її вихідних позицій, використанням системи методів, що адекватні об’єкту, предмету та завданням дослідження; якісним та кількісним аналізом одержаних даних, результатами експериментальної перевірки розроблених положень.
Апробація результатів дослідження. Основні положення доповідалися на всеукраїнській (Миколаїв 2003 р.), регіональній (Одеса 2003 р.) науково-практичних конференціях, педагогічних читаннях (Одеса 2003 р.), обласних педагогічних читаннях (Миколаїв 1999 р.); обговорювалися на засіданнях кафедри дошкільної та початкової освіти, вченої ради Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. Матеріали дослідження було представлено на обласних науково-практичних семінарах педагогічних працівників дошкільної освіти Миколаївської області (2003 2005 рр.), міжрайонних семінарах керівників дошкільних навчальних закладів (м. Южноукраїнськ 2004 р.), методичних об’єднаннях учителів-логопедів м. Миколаєва (2003 2004 рр.), на курсах підвищення кваліфікації вихователів дошкільних навчальних закладів у Миколаївському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти (2004 2005 рр.). Основні положення і результати дослідження відображено у 17 публікаціях автора, з них 9 у фахових виданнях України, 1 у співавторстві.
Особистий внесок автора в роботі у співавторстві полягає у розробці методики корекції мовлення дітей старшого дошкільного віку, системи вправ і занять з корекції мовлення.
Структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації 184 сторінки. У роботі вміщено 27 таблиць, 1 схему, 5 діаграм, які займають 2 сторінки самостійного тексту. У списку використаних джерел 227 найменувань. Обсяг додатків становить 46 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Дослідження було спрямоване на коригування мовлення дітей старшого дошкільного віку в ігровій діяльності. Визначено педагогічні умови та розроблено експериментальну методику ефективного коригування мовлення в ігровій діяльності дітей старшого дошкільного віку.
Корекційно-педагогічна дільність розглядається вченими як складне психофізичне, соціально-педагогічне явище, що охоплює весь освітній процес, виступає як єдина педагогічна система, куди входять об’єкт і суб’єкт педагогічної діяльності, її цільовий, змістовий, операційно-діяльнісний і оцінно-результативний компоненти. Корекційно-мовленнєва діяльність виступає одним із напрямів сучасної лінгводидактики.
Під корекційною лінгводидактикою ми розуміємо систему засобів, методів і прийомів виявлення, запобігання і виправлення незначних мовленнєвих вад і помилок (вікових або набутих) у мовленні дітей та учнів.
Педагогічне коригування, на нашу думку, це цілеспрямований педагогічний вплив на мовлення дітей з метою усунення, виправлення наявних мовленнєвих помилок, запобігання аналогічних помилок у мовленні інших дітей, формуванні культури мовленнєвого спілкування.
Коригувально-мовленнєва діяльність визначається нами як організований цілеспрямований процес виправлення мовленнєвих помилок, вад, недоречностей, огріхів у різних видах діяльності дітей (навчальній, мовленнєвій, пізнавальній, ігровій, художньо-мовленнєвій і т. ін.) з метою формування культури мовлення і спілкування.
Будь-яка коригувально-розвивальна діяльність орієнтується на певну норму психічного розвитку особистості. Норма це загальноприйнятий, узаконений порядок, стан, правило, стандарти і т. ін. Кінцевою метою навчання мови і розвитку мовлення є формування культури мовлення мовця. Однією з ознак культури мовлення є його правильність, тобто відповідність усталеним у літературній мові законам, правилам і нормам. Будь-яке порушення мовної норми вважається мовною помилкою. Під помилкою розуміють таке ненормативне лінгвоутворення, яке виникає в результаті невмотивованого порушення літературної норми і є наслідком неправильних мисленнєвих операцій. У лінгвістиці і лінгводидактиці існує різноманітна класифікація мовних і мовленнєвих помилок: лексичні, фонетичні, граматичні, словотворні, композиційні, синтаксичні і т. ін. У мовленні дошкільників виокремлюють системні, просторічні, композиційні, інновацйні та інші помилки.
У запропонованому дослідженні будь-яке порушення мовних норм розглядається як мовленнєва помилка, що зумовлюється, по-перше, віковим періодом дітей-дошкільнят; по-друге, формою мовлення усне мовлення, яке засвоюють дошкільники.
Провідною діяльністю дітей дошкільного віку є ігрова діяльність, тобто діяльність, у зв’язку з розвитком якої відбуваються найважливіші зміни у психіці дитини, і всередині якої розвиваються психічні процеси, що готують перехід дитини до нового вищого ступеня її розвитку, і виникають нові види діяльності.
Гра є одним із найважливіших засобів розвитку мовлення дітей: в іграх діти використовують всі форми усного мовлення: розмовне мовлення, монолог, пояснення, опис, міркування, розповідь. Діти виступають у ролі батьків, вихователів, учителів, героїв художніх творів і казок; їм доводиться слідкувати за своїм мовленням, оцінювати і контролювати мовлення інших гравців і персонажів, зіставляти нормативні і ненормативні вислови. Відтак, гра стимулює коригувально-мовленнєві дії.
Проведенню експериментальної роботи передувало вивчення стану використання ігрової діяльності з метою коригування мовлення дітей в сучасній педагогічній практиці і програмах. Аналіз одержаних даних засвідчив, що серед дітей старшого дошкільного віку в загальноосвітньому дошкільному закладі перебуває ще значна частина дітей з граматичними помилками, нечіткою вимовою і помилками у зв’язному мовленні. Водночас вихователі не використовують ігрову діяльність для коригування мовлення, не обізнані з іграми, спрямованими на виправлення помилок, до того ж і чинні програми не орієнтують вихователів на використання ігрової діяльності з метою коригування мовлення і виправлення мовленнєвих помилок.
Теоретичними засадами дослідження виступили: фізіологічна теорія регулювання психічної діяльності та її саморегуляції людиною; усвідомлення дитиною мови і результатів мовленнєвої діяльності; теорія провідної діяльності дітей дошкільного віку; індивідуально-диференційований підхід до виправлення і коригування мовленнєвих помилок; лінгводидактичні принципи навчання дітей рідної мови.
Педагогічними умовами коригування мовлення дітей старших дошкільників було обрано: комунікативна спрямованість коригувально-мовленнєвої роботи з дітьми; зіставлення і порівняння результатів мовленнєвої діяльності із запропонованими еталонами; включення елементів контролю і оцінки результатів мовленнєвих висловлювань і ігрову діяльність дітей; усвідомлення дітьми нормативності-ненормативності мовлення однолітків і свого власного; перенесення сформованих мовленнєвих дій оцінки і контролю з ігрової діяльності в навчально-мовленнєву та в повсякденне спілкування.
На констатувальному етапі експерименту було визначено критерії і показники розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку: звукова культура мовлення з показниками: правильна вимова звуків; розвиток фонематичного слуху, виразність мовлення; граматична правильність мовлення з показниками: морфологічна правильність мовлення, наявність оцінно-контрольних дій; лексична правильність з показниками: семантична правильність; зв’язне мовлення з показниками: композиційна структура зв’язних висловлювань, логічність і послідовність викладу думки, характер зв’язку між реченнями в розповіді. До кожного показника було запропоновано низку завдань.
Результати констатувального етапу виявилися такими: на високому рівні розвитку мовлення за всіма показниками виявилось 17,5% дітей ЕГ; 18% КГ; на достатньому по 21,5% в обох групах; на середньому 32% в ЕГ і 29,5% у КГ і на низькому 29% дітей ЕГ і 31% КГ.
На формувальному етапі було розроблено лінгводидактичну модель коригування мовлення дітей старшого дошкільного віку в ігровій діяльності, яка обіймала три етапи: імітаційно-практичний, репродуктивно-коригувальний і оцінно-контрольний. До кожного етапу було дібрано систему ігор та ігрових вправ коригувальної спрямованості.
Під впливом коригування значно зросли рівні розвитку мовлення дітей в експериментальній групі: на високому рівні стало 36,5% дітей, на достатньому 48,5%, на середньому залишилось 27,5% і на низькому 9,5% дітей. У дітей контрольної групи на високому рівні виявилось 18,5% дітей; на достатньому 26%; на середньому 38,5% дітей і на низькому 17% дітей.Отже, одержані результати засвідчили ефективність запропонованої нами методики щодо коригування мовлення дітей в ігровій діяльності.
Перспективу подальшого дослідження вбачаємо у вивченні шляхів коригування мовлення дітей дошкільного віку в багатомовному середовищі.