Щербак Наталя Дмитрівна. Соціально-педагогічна профілактика жорстокого ставлення до дітей у сім'ї

Краткое описание

Щербак Наталя Дмитрівна. Соціально-педагогічна профілактика жорстокого ставлення до дітей у сім'ї : Дис... канд. пед. наук: 13.00.05 / Харківська держ. академія культури. — Х., 2004. — 233арк. — Бібліогр.: арк. 174-196

Щербак Н.Д. Соціально-педагогічна профілактика жорстокого ставлення до дітей у сім’ї. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.05 соціальна педагогіка. Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка, Луганськ, 2004.
У дисертації на основі літератури з філософії, соціології, педагогіки, психології, юриспруденції проаналізовано явище жорстокого ставлення до дітей у сім’ї, наведено його характеристику. Розроблено теоретико-методологічні основи соціально-педагогічної профілактики жорстокого ставлення до дітей. Застосовано системний підхід до розгляду соціально-педагогічної профілактики жорстокого ставлення до дітей у сім’ї, в результаті якого досліджено генезис превентивного процесу, уперше визначено етапний характер його розвитку, наведено прогностичні основи, структурні компоненти і показано їх функціонування. Розроблено програму соціально-педагогічної профілактики жорстокого ставлення до дітей у сім’ї, науково-технологічне забезпечення її дії, в якому розкриті концептуальні основи, технологічні аспекти, підготовчий етап реалізації програми, визначення ефективності.
Експериментальна перевірка програми соціально-педагогічної профілактики жорстокого ставлення до дітей у сім’ї дала можливість стверджувати, що розглянутий підхід сприяє гуманізації стосунків на рівні батько дитина” й ефективній профілактиці жорстокого ставлення до дітей у сім’ї.

1.Теоретично узагальнено наукову проблему і запропоновано її нове вирішення, що виявляється в дослідженні й обґрунтуванні соціально-педагогічної профілактики жорстокого ставлення до дітей у сім’ї, розробці і впровадженні програми соціально-педагогічної профілактики жорстокого ставлення до дітей у сім’ї.
2.Сучасні соціально-економічні і соціокультурні умови розвитку суспільства зумовлюють необхідність затвердження гуманних відносин між людьми. Вирішенню означеної проблеми перешкоджають прояви жорстокого ставлення до дітей у сім’ї, про що свідчать статистичні дані про рівень дитячої смертності і бродяжництва, кількість покинутих, побитих, ображених дітей, конфліктів у родині між батьками і дітьми. У таких умовах серйозна увага приділяється соціально-педагогічній профілактиці жорстокого ставлення до дітей у сім’ї. Проте нині цей аспект не має досить розробленої наукової основи.
3.У процесі аналізу літератури з філософії, соціології, юриспруденції, психології, педагогіки уточнено визначення поняття жорстоке ставлення до дітей у сім’ї”; виділено специфічні особливості, що дозволяють диференціювати його від понять насильство” і агресія”; висвітлено характеристику явища жорстокого ставлення до дітей у сім’ї: його форми, причини і умови прояву на різних етапах суспільного розвитку, масштаб поширення в Україні, роль у суспільстві.
4.Аналіз наукової літератури з досліджуваної проблеми, порівняння й узагальнення передового зарубіжного і вітчизняного досвіду, результати експерименту дали змогу визначити соціально-педагогічний аспект профілактики, який розкриває становлення і формування соціально-педагогічної профілактики жорстокого ставлення до дітей у процесі історичного розвитку суспільства, прогностичні основи профілактичної діяльності, структурні компоненти соціально-педагогічної профілактики та їх функції, особливості сучасної профілактики жорстокого ставлення до дітей у сім’ї.
5.Розроблено програму соціально-педагогічної профілактики жорстокого ставлення до дітей у сім’ї, запропоновано науково-технологічне забезпечення її дії, яке розкриває концептуальні основи, технологічні аспекти, підготовчий етап реалізації програми і визначення ефективності.
6.За допомогою методів опитування, спостереження, бесід з батьками і дітьми встановлено, що робота за програмою соціально-педагогічної профілактики жорстокого ставлення до дітей у сім’ї сприяє збагаченню знань батьків і дітей з проблеми жорстокого поводження в соціумі, підвищенню їхньої компетентності в питаннях моральності, оволодінню вміннями і навичками, що зумовлюють реалізацію гуманних принципів у процесі соціальної взаємодії, здобуттю досвіду ефективного подолання проявів жорстокості і морально-ціннісному ставленню до навколишнього світу, розвиткові соціальних якостей особистості, стимулюванню до глибшого пізнання духовного світу людини і навколишньої дійсності.
7.На основі методу семантичного диференціалу (СД) в експериментальних групах визначено динаміку зниження жорстоких і розвитку гуманних проявів батьків і дітей один до одного, що виявляється в результаті реалізації програми соціально-педагогічної профілактики жорстокого ставлення до дітей у сім’ї. Для визначення суттєвості змін оцінок проявів жорстокості і гуманності застосовувалася методика А. Хальда. Згідно з цією методикою зміни показників у контрольних групах дітей і батьків визнані несуттєвими. Положення про суттєвість зміни результатів в експериментальних групах і несуттєвість в контрольних пояснюється впливом експерименту. Вірогідність результатів дослідження, здобутих при використанні семантичного диференціалу, підтверджується порівнянням оцінок дисперсій двох вибірок, яке засвідчило, що групи дітей і батьків сформовані досить однорідно, і вплив на об'єкт будь-яких непередбачених факторів, що змінили результати експерименту, не спостерігався.
8.Доведено, що використання розробленої програми ефективно сприяє профілактиці жорстокого ставлення до дітей у сім’ї завдяки гуманізації взаємин у системі батько дитина”.
9.Розроблено спецкурс Соціально-педагогічна профілактика жорстокого ставлення батьків до дітей”, в основу якого покладені теоретично і методично обґрунтовані підходи щодо інтеграції соціальної педагогіки з іншими науками, розвитку духовної культури людини, стимулювання інтересу до вивчення соціально-педагогічних процесів
Результати проведеного дослідження дозволяють стверджувати, що вихідна теоретико-методологічна основа є правильною, поставлені завдання реалізовано, мети досягнуто.
Перспективними напрямами дослідження є інтеграція зусиль різних соціальних інститутів для вдосконалення соціально-педагогічної профілактики жорстокого ставлення до дітей у сім’ї, вивчення особливостей соціально-педагогічної профілактики жорстокого ставлення до дітей від немовлят до старших школярів.