СЕМАНТИЧНІ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНО-ПРАГМАТИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЕВФЕМІЗМІВ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

Краткое описание

- Львівський національний університет -
імені Івана Франка

На правах рукопису

Великорода Віра Богданівна

УДК: 811.111:81’373.49

СЕМАНТИЧНІ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНО-ПРАГМАТИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЕВФЕМІЗМІВ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Білинський Михайло Емільович,
кандидат філологічних наук, доцент

Львів
2007

ЗМІСТ
ВСТУП с.5
РОЗДІЛ 1 ЕВФЕМІЗМ ЯК СЕМАНТИКО-ПРАГМАТИЧНА КАТЕГОРІЯ с.12
1.1. Трактування евфемії у мовознавстві с.13
1.2. Прагматичні характеристики евфемізмів с.19
1.2.1. Особливості евфемістичної конотації с.19
1.2.2. Мотиваційні чинники вживання та функції евфемізмів с.23
1.2.3. Евфемія та прагматичні принципи мовної комунікації с.32
1.3. Висновки до розділу 1 с.36
РОЗДІЛ 2 ФУНКЦІОНАЛЬНО-ПРАГМАТИЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ ЕВФЕМІЧНОЇ ЛЕКСИКИ с.38
2.1. Загальновживані евфемізми с.43
2.1.1. Теми-табу релігії та смерті с.43
2.1.2. Теми-табу анатомії, фізіологічних процесів і статевого життя с.56
2.1.3. Теми-табу негативних суспільних виявів та людських вад с.65
2.2. Арготичні евфемізми с.70
2.2.1. Політичні евфемізми с.71
2.2.1.1. Військово-політичні евфемізми с.73 2.2.1.2. Дипломатичні евфемізми с.81
2.2.1.3. Ідеологічні евфемізми с.90
2.2.2. Медичні евфемізми с.94
2.2.3. Евфемізми сфери реклами с.101
2.2.4.Арготичні евфемізми та модель К.Бюлера с.105
2.3. Евфемізми «політичних некоректностей» с.111
2.4. Висновки до розділу 2 с.123
РОЗДІЛ 3 ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ТА ПОПОВНЕННЯ ЕВФЕМІСТИЧНОГО СЛОВНИКА с.126

3.1. Динаміка функціонування евфемізмів та евфемістичні ланцюжки
с.126
3.2. Механізми поповнення евфемістичної лексики с.134
3.2.1. Семантичні процеси с.135
3.2.2. Словотвірні процеси c.142
3.2.3. Фонетичні процеси с.143
3.2.4. Іншомовні запозичення с.144
3.2.5. Комбіновані способи творення с.145
3.3. Висновки до розділу 3 с.151
ВИСНОВКИ с.153
ДОДАТКИ с.159
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ с.214
СПИСОК ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ с.232

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АЕ Арготичні евфемізми
ЕПН Евфемізми «політичних некоректностей»
ЗЕ Загальновживані евфемізми
ФПР Функціонально-прагматичний розряд

ВСТУП

Мова одна з визначальних особливостей соціуму, що відображає стан розвитку суспільства загалом та свідомості кожного індивіда зокрема. Завдяки своїй пізнавально-репрезентативній функції мова дозволяє опосередковано виражати, закріплювати та зберігати результати соціально-історичного досвіду й пізнавальної діяльності своїх носіїв [119, с.37]. Колектив мовців передає поняття та уявлення про світ за допомогою системи мовних знаків, які є вербалізованим відображенням людського досвіду. Мова здатна узагальнювати фрагменти дійсності, формувати й виражати певні погляди мовців, вона є унікальною сигніфікативно-репрезентативною системою і співвідноситься з предметами дійсності через систему номінацій та їх реалізацію в мовленні. Подвійний референційний модус мови дає можливість розглядати окремо систему номінальних знаків і їх контекстуальну реалізацію, тим самим глибше виявляти мисленнєвий механізм породження слова синтез значення, форми й позначуваного об’єкта, скріплений творчою уявою мовця, його мисленнєво-комунікативними потребами й намірами [28, с.23]. Мисленнєво-комунікативні наміри адресанта безпосередньо виражаються в застосуванні відповідних номінацій, стилю, інтонаційних та синтаксичних моделей. Основна прагматична особливість вживання мовцями лексичних одиниць полягає у застосуванні ними засобів прямої чи вторинної номінації, що сприяє досягненню бажаного перлокутивного впливу на реципієнта.
Незважаючи на сучасну тенденцію до надання переваги прямій номінації, у певних сферах не послаблюється схильність мовців до уникнення прямих найменувань [43, с.66]: «хоча для нашого часу характерна відома прямота у висловлюваннях в усному мовленні й на письмі, було б помилкою думати, що ця тенденція в мові не блокується протилежною схильністю уникати певних слів, які виражають відносини, що вважаються сьогодні антисуспільними й антидемократичними» [127, с.93]. У сучасну епоху підвищеної чутливості до непристойних, образливих чи іншим чином неприйнятних номінативних одиниць, що суперечать вимогам етикету, такту чи заважають досягненню позитивного прагматичного ефекту, вибір адекватних засобів повідомлення інформації адресату є однією з найважливіших вимог для успішного спілкування. Це зумовило підвищений інтерес мовознавців до тих мовно-виражальних тенденцій узусу, які значною мірою полегшують процес передачі інформації в певних сферах людської діяльності, евфемізмів (euphemism), інакомовлення (doublespeak), арго (jargon), «політичної коректності» (political correctness) тощо.
Актуальність теми. Наукові праці, передусім дисертаційні роботи та монографії Н.Босчаєвої, А.Кацева, К.Хем, Дж.Лоуренса, В.Ноубла, Е.Патриджа [22; 43; 163; 168; 184; 188], засвідчують виникнення різних підходів до трактування багатого за своєю онтологією явища евфемістичної субституції в англійській мові. Розбіжності торкаються способів творення евфемізмів, визначення мотивів вживання евфемізмів, класифікації евфемічної лексики, прагматичних особливостей функціонування евфемістичних субститутів, їх стильової належності тощо. Недостатньо дослідженими залишаються особливості зв’язку евфемії з іншими соціолінгвальними тенденціями узусу, зокрема табу, арго, дисфемією, «політичною коректністю», сленгом. У дисертації сконцентровано увагу на дослідженні тих характеристик евфемічної субституції, які є найменше або ж зовсім не вивченими в мовознавчій літературі: способах та засобах творення евфемізмів, динаміці функціонування евфемічного словника, особливостях взаємодії евфемічної лексики з табу, арго та «політичною коректністю», функціонально-прагматичному поділі евфемічних субститутів.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано у рамках наукової проблематики кафедри англійської філології Львівського національного університету імені Івана Франка у межах теми «Дослідження структурно-семантичних особливостей та тенденцій розвитку англійської мови” (№ держреєстрації 0103110011928, шифр 39П).
Мета дисертації полягає у виявленні особливостей лінгвальної природи та функціонування евфемістичних субститутів: впливу евфемізмів на формування лексичного складу сучасної англійської мови; розкритті денотативного та конотативного аспектів евфемічної лексики, семантичних, прагматичних, функціональних та словотвірних особливостей евфемізмів; характеристиці результатів взаємодії евфемії з суміжними явищами та класифікації евфемічних субститутів за їх функціонально-прагматичними ознаками.
Мета дисертаційного дослідження передбачає розв’язання таких завдань:
окреслити основні характеристики евфемізмів як одиниць вторинної номінації, враховуючи розширене трактування евфемізмів у сучасній англістиці, та на їх основі дати власне визначення поняття «евфемізм»;
розглянути ознаки евфемічної конотації та з’ясувати функції евфемізмів у сучасному англомовному дискурсі;
визначити основні прагматичні мотиви використання евфемізмів мовцями;
встановити особливості динаміки розвитку евфемічного словника;
простежити наявність досліджуваних евфемізмів у лексикографічних джерелах;
на основі функціональних, дистрибутивних та прагматичних особливостей евфемізмів розробити їх функціонально-прагматичну класифікацію та визначити семантичні, прагматичні, структурні й словотвірні особливості евфемізмів досліджуваних функціонально-прагматичних розрядів;
виявити та класифікувати основні способи творення евфемічної лексики.
Об’єктом дослідження є явище евфемічної субституції в англійській мові.
Предметом дослідження є лексико-семантичні, функціонально-прагматичні та словотвірні особливості евфемізмів.
Для досягнення мети та розв’язання поставлених завдань використано низку методів дослідження: метод компонентного аналізу (для дослідження лексичних значень евфемізмів і суміжних з ними одиниць); дескриптивний метод (для інтерпретації семантико-стилістичних та функціонально-прагматичних особливостей евфемізмів); операції класифікації та систематизації (для класифікації евфемічних одиниць за ФПР); метод структурного аналізу (для визначення характерних особливостей структури груп евфемізмів); дефініційний аналіз (при формуванні евфемістичних ланцюжків на основі порівняння лексикографічних визначень евфемізмів у словниках у різні періоди розвитку мови); метод підрахунків (для виявлення кількісного та відсоткового співвідношення евфемізмів в окремих ФПР та способів їх творення).
Матеріалом дослідження послужили 4002 евфемічні одиниці та близько 600 їх корелятів вибірки з чотирьох словників евфемізмів, а також контрольних вибірок з матеріалів засобів масової інформації, документів, художньої літератури, інтернет-джерел та теоретичної літератури.
Наукова новизна роботи: вперше стали об’єктом комплексного дослідження особливості взаємодії евфемізмів із явищами арго та «політичної коректності»; здійснено поділ евфемічної лексики на функціонально-прагматичні розряди та визначено лексико-семантичні, словотвірні та функціонально-прагматичні особливості евфемізмів досліджуваних ФПР; запропоновано класифікації загальновживаних, арготичних, політичних евфемізмів; виявлено прагматичні особливості евфемізмів у контексті принципів мовної комунікації; розроблено класифікацію способів творення евфемічної лексики, зафіксовано недосліджувані раніше механізми поповнення евфемістичного вокабулярію; прослідковано зміни евфемістичного потенціалу на прикладі евфемістичних ланцюжків.
На захист виносяться такі положення:
ознаками, за якими одиниці вторинної номінації класифікуються як евфемізми в сучасній англійській мові, є не лише субституція прямої номінації денотата внаслідок реліктової та соціальної заборони на її вживання, а й субституція прямої номінації внаслідок власне вербальної заборони на її вживання (денотат нейтральний чи позитивний, але звучання слова виявляє дискримінацію індивіда або суперечить прагматичним намірам мовця);
евфемістична конотація лексеми не завжди виражає негативну оцінку денотата та намір мовця її підвищити;
евфемізми можуть виконувати вуалітивну, кооперуючу, превентивну, риторичну, елевативну, конспіративну та дистортивну функції;
первинні мотиваційні чинники вживання мовцями загальновживаних евфемізмів глибоко вкорінені у свідомості людини реліктові чи соціальні табу; арготичних уникнення соціального табу в межах групи комунікантів, досягнення бажаного прагматичного впливу на реципієнта, збереження секретності всередині групи; евфемізмів «політичних некоректностей» ввічливість, спрямована на уникнення дискримінації;
кількість способів творення евфемізмів певного функціонально-прагматичного розряду співвідносна зі ступенем синонімічної атракції евфемізмів у межах цього ФПР;
прагматичним результатом вживання певних арготичних евфемізмів може бути порушення мовленнєвого співробітництва, що суперечить загальноприйнятій мотивації використання евфемізмів мовцями;
найпоширеніші механізми поповнення евфемічної лексики це фразеологізація, генералізація, метафоризація, іронія та накладання різних технік номінації.
Теоретичне значення роботи зумовлено тим, що її результати змінюють уявлення про функціонування евфемічної лексики в англійській мові, оскільки сприяють кращому розумінню взаємодії евфемізмів з іншими мовними явищами, узагальнюють існуючі теоретичні концепції трактування евфемізмів та їх функціонально-прагматичної сутності. Запропонована схема механізмів поповнення евфемістичного вокабулярію роширює спектр входження евфемізмів у лексику та сприяє кращому уявленню про особливості їх творення. Таким чином, дослідження робить певний внесок у виявлення динаміки розвитку лексики англійської мови та інтралінгвальної взаємодії різних її пластів.
Практична цінність дисертації полягає в можливості використання її результатів та емпіричного матеріалу в науково-дослідній сфері ― як підґрунтя для подальшого опрацювання та вирішення проблем, пов’язаних з феноменом функціонування евфемізмів; у сфері прикладної лінгвістики ― як рекомендації та пропозиції для осіб, що користуються сучасними друкованими англомовними засобами у випадку труднощів при інтерпретації одиниць, які використовуються для завуальовування інформації; у навчальному процесі на філологічних факультетах університетів ― у викладанні курсів лексикології, перекладу, стилістики, мовознавства, психолінгвістики, теорії мовної комунікації, при вивченні студентами вокабуляру в рамках практичного курсу англійської мови, а також при підготовці навчальної та навчально-методичної літератури. Результати дослідження сприяють полегшенню декодування евфемізмів в англійському розмовному, медіа- та художньому дискурсах.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел та списку ілюстративного матеріалу.
У вступі обґрунтовано вибір тематики дослідження, визначено його предмет та об’єкт, сформульовано мету та завдання, окреслено методи наукового пошуку, подано наукову новизну, практичну та теоретичну цінність роботи.
У першому розділі проведено аналіз існуючих у лінгвістиці визначень терміна «евфемізм» та запропоновано нове трактування евфемізмів на основі виокремлення їх ознак; зроблено огляд семантичних і прагматичних характеристик евфемістичного значення, прагматичних теорій виникнення та вживання евфемізмів; досліджено особливості евфемістичного потенціалу та евфемістичної конотації; проаналізовано реєстрацію евфемізмів у лексикографічних джерелах.
У другому розділі запропоновано класифікацію евфемізмів за функціонально-прагматичними розрядами згідно з мотиваційними чинниками їх вживання, функціями та сферами поширення; досліджено лексико-семантичні, структурні, функціонально-прагматичні особливості евфемізмів у межах кожного ФПР; запропоновано типологію загальновживаних, арготичних та політичних евфемізмів.
У третьому розділі досліджено результати зміни евфемістичного потенціалу на прикладі евфемістичних ланцюжків; з’ясовано механізми поповнення евфемічної лексики на основі визначення способів творення евфемічних субститутів.
У загальних висновках подано узагальнені результати наукового дослідження.
Апробація дослідження. Основні теоретичні положення та результати дослідження висвітлені на Міжнародній конференції «Семантика мови і тексту», м.Ялта, жовтень 2002; Всеукраїнській науковій конференції «Сучасні напрямки слов’янської та романо-германської філології», м.Рівне, 2003; VI міжнародній конференції «Гуманітарна освіта в технічних вищих навчальних закладах: проблеми і перспективи», м.Київ, березень 2004; Всеукраїнській науковій конференції «Актуальні проблеми лінгвокраїнознавства», м.Київ, березень 2004 та на щорічних звітних наукових конференціях професорсько-викладацького складу факультету іноземних мов Львівського національного університету ім.Івана Франка та факультету іноземних мов Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника (20012008).
Публікації. Основні положення дисертації викладені у семи наукових статтях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Основні теоретичні й практичні результати проведеного дослідження функціонально-прагматичних, словотвірних та лексико-семантичних особливостей евфемічної лексики англійської мови дають змогу зробити певні висновки. Їх достовірність і об’єктивність забезпечується достатнім обсягом опрацьованого теоретичного та ілюстративного матеріалу, аналізом 4002 евфемічних одиниць та близько 600 прямих номінацій.
Більшість евфемізмів виступають в англійській мові засобами вторинної номінації з відносно позитивною конотацією, які значною мірою полегшують процес передачі інформації у певних сферах людської діяльності й здебільшого вживаються для субституції соціально чи психологічно неприйнятних прямих номінацій. Однак існує велика кількість евфемізмів «політичних некоректностей» та арготичних евфемізмів, що не позначають негативні денотати, а є лише замінниками фонологічно чи асоціативно неприйнятних лексичних одиниць, які виявляють дискримінацію індивіда чи не сприяють бажаному перлокутивному впливу на реципієнта.
Мотиваційні передумови вживання мовцями евфемізмів зводяться до наміру уникнути певного табу, прагнення бути ввічливим, бажання завуалювати певні аспекти дійсності у межах групи комунікантів та здійснення прагматичного впливу на реципієнта. Евфемізми замінюють прямі номінації стигматичного, нейтрального чи позитивного денотата внаслідок реліктових чи соціальних заборон на їх вживання, загрози дискримінації індивіда чи суперечності прагматичним намірам мовця.
Евфемістичні субститути як засоби вираження вторинної номінації мовного та мовленнєвого характеру володіють позитивними конотаціями або принаймні мають на меті уникнути негативних. Як вид експресивно забарвленої лексики евфемізми мають складнішу смислову структуру, ніж нейтральна лексика: евфемізмам властива конотативна семантика, що вбирає в себе всю інформацію, яка реалізує оцінну та емоційну функції. Емоційна оцінка, що присутня в семантиці більшості евфемізмів, посилює їх експресивність, хоча на лексичному рівні вона переважно виражена імпліцитно. Емотивно-оцінний компонент разом із основою оцінки утворює конотацію евфемізмів, що веде в семантиці евфемічних одиниць до переваги прагматичного компонента над сигніфікативним. Евфемічна конотація визначає прагматичне значення евфемізмів інформацію про суб’єктивно-оцінне, емоційне ставлення до денотата чи самої прямої номінації.
Евфемізми та дисфемізми протиставляються за ознакою оцінності асоціата: евфемізми сприяють меліорації негативного денотата за рахунок більш позитивного асоціата, а дисфемізми ведуть до пейоризації денотата будь-якої оцінності за рахунок більш негативного асоціата. Взаємодія евфемізмів з дисфемізмами не завжди має полярний характер. Інколи в одній і тій самій номінації присутні як евфемічні, так і дисфемічні риси, що виявляються у певному мовленнєвому контексті.
Послаблення евфемістичного потенціалу евфемізмів з часом веде до перетворення їх на терміни-табу. Вищий евфемістичний потенціал притаманний утворенням широкої семантики, оскільки завдяки великій кількості асоціативних зв’язків такі лексичні одиниці підвищують ймовірність уникнення негативної конотації.
Вживання евфемізмів характеризується наявністю елементів прагматичних принципів комунікації, що пов’язані з мотиваційними чинниками використання евфемізмів мовцями та їх функціями: вуалітивною, кооперуючою, превентивною, риторичною, елевативною, конспіративною та дистортивною. Евфемізми використовуються комунікантами для вираження їх ставлення як до слухача, так і до предмета повідомлення.
Функціонально-прагматичний поділ евфемізмів на загальновживані, арготичні та евфемізми «політичних некоректностей» зумовлюється їх функціонально-прагматичними, дистрибутивними та лексико-семантичними характеристиками.
Явища табу та евфемії, «політичної коректності» та евфемії виявляють у системі мови причинно-наслідкові зв’язки. Існування давніх та сучасних табу веде до застосування евфемізмів як засобів вторинної номінації, усі з яких мають табуїстично-вербальне походження: евфемізми тем смерті та релігії (вживаються внаслідок реліктово-вербальних табу), евфемізми тем анатомії, фізіологічних процесів, статевого життя, негативних суспільних виявів, людських вад, політики, медицини, більшість евфемізмів «політичних некоректностей» та деякі евфемізми реклами (використовуються через соціально-вербальні табу), певні евфемізми «політичних некоректностей» та більшість евфемізмів реклами (замінюють власне вербальні табу). Деякі теми-табу є центрами синонімічної атракції евфемізмів двох або трьох функціонально-прагматичних розрядів одночасно: психічні хвороби, хабарництво, алкоголізм, наркоманія тощо.
Серед загальновживаних евфемізмів спостерігається велика кількість одиниць, утворених способом фразеологізації. У фразеологічних евфемізмах відображається подвійна інтенція мовця: позначення об’єктів дійсності й вираження ставлення до них за допомогою виразних мовних засобів (виявляється у фразеологізації) та субституція номінацій, що асоціюються з негативним денотатом (відображається в евфемізації). Багато загальновживаних евфемізмів утворюються також внаслідок генералізації, метафоризації, іронії та комбінованих способів. Ідеографічне поле зоосемантиконів, рослинних елементів, власних назв та їх конкретне вираження у функціонально-прагматичному розряді загальновживаних евфемізмів сприяє гумористичній конотації евфемізмів. Евфемістичний ефект таких одиниць досягається за рахунок імплікаціоналу первинних значень найменувань, який викликає гумористичні асоціації.
Окрім функцій, які виконують загальномовні арго, вуалітивної, кооперуючої та конспіративної, арготичні евфемізми виконують риторичну, дистортивну та елевативну функції. Сферами вживання арготичих евфемізмів є політика, медицина та реклама. Політичним евфемізмам здебільшого властиві риторична та дистортивна функції, медичним дистортивна та риторична, евфемізмам реклами елевативна, риторична та дистортивна. Конспіративна, вуалітивна та кооперуюча функції можуть бути притаманні усім групам арготичних евфемізмів.
Поповнення політичної лексики евфемізмами переважно відбувається за рахунок переосмислення значень існуючих одиниць. За семантикою негативного денотата та своїми прагматичними особливостями політичні евфемізми поділяємо на військово-політичні, дипломатичні та ідеологічні. Завдяки популяризації усіх трьох підгруп через засоби масової інформації обмеження вживання цих евфемізмів політичним дискурсом є умовним, а межі цих підгруп не є чіткими, оскільки в певному контексті один і той самий евфемізм може належати до будь-якої з них. Військово-політичні евфемізми поділяються на евфемізми військових дій, зброї та учасників війни. Мотивами вживання мовцями дипломатичних евфемізмів є бажання пом’якшити неприємні повідомлення, переконати електорат чи представників опозиції, приховати політичні помилки. Вживання дипломатичних евфемізмів мовцями часто мотивується наміром введення в оману реципієнта, спотворення важливої інформації та приховання методів нечесної політичної гри. Використання ідеологічних евфемізмів у сфері політики має на меті досягнення схвалення певної організації суспільства через пропаганду та насадження поглядів, вигідних пануючим політичним режимам, а також прикриття їх протиправних дій. Проаналізовані ідеологічні евфемізми це власне англійські одиниці з переосмисленою семантикою, кальки та прямі запозичення.
Евфемізми сфер реклами та медицини за кількісними показниками значно поступаються сфері політики. Арготичні евфемізми медичного дискурсу використовуються для пом’якшення болісної для реципієнта реальності, своєрідного «кодування» звичайних медичних назв термінами та приховування помилок лікарів. Для більшості евфемізмів сфери реклами характерне їх творення способами гіперболізації та елевації.
Вживання арготичних евфемізмів політики, медицини та реклами у засобах масової інформації свідчить про те, що вони виходять за межі первинної сфери своєї дистрибуції. Найпоширенішими способами творення арготичних евфемізмів є фразеологізація, генералізація та комбіновані процеси. АЕ є єдиним ФПР, одиниці якого у контексті мовленнєвого вживання можуть виконувати дистортивну та конспіративну функції. У дослідженні продемонстровано на прикладах, що вживання евфемізмів з яскраво вираженою дистортивною функцією може спричинити комунікативний конфлікт, що загалом суперечить прагматичній інтенції вживання мовцями евфемізмів як засобів вторинної номінації.
Евфемізми «політичних некоректностей» відображають прагнення мовців уникнути образи співрозмовника внаслідок дискримінації чи порушення його людських прав. Для ФПР ЕПН характерним є утворення евфемістичних субститутів способами фразеологізації та морфемної заміни. Шістдесят три одиниці ФПР ЕПН не піддалися класифікації за способами творення, оскільки вони і раніше функціонували в мовленні з ідентичним значенням і лише витіснили зі вживання свої синоніми, використання яких з міркувань політичної коректності почало суперечити принципам мовленнєвого співробітництва.
Аналіз кількісних показників свідчить про схильність мовців до евфемізації понять шляхом фразеологізації, генералізації, метафоризації, іронії та накладання різних способів творення.
Кількість способів творення функціонально-прагматичних розрядів евфемізмів прямо пропорційно залежить від ступеня синонімічної атракції в межах ФПР. У ФПР загальновживаних евфемізмів вона є найбільшою (22), а в ФПР ЕПН найменшою (10).
Внутрішньомовні закономірності евфемічної номінації перебувають у нерозривному зв’язку з екстралінгвальними чинниками. Усі евфемізми виникають через суспільний конвенціоналізм, який призводить до встановлення вербального конвенціоналізму. Функціонально-прагматичні розряди евфемізмів постійно поповнюються евфемізмами-неологізмами як через виникнення нових номінацій з негативною конотацією та необхідність їх заміни, так і через втрату евфемізмами їх евфемістичних властивостей, що спричинює необхідність створювати нові вербальні засоби досягнення необхідного впливу на реципієнта. Втрату певними евфемізмами їх евфемістичності чи евфемістичного потенціалу та їх заміну евфемізмами-неологізмами ілюструють наведені у дослідженні евфемістичні ланцюги, які є здебільшого властиві функціонально-прагматичному розряду евфемізмів „політичних некоректностей”.
Подальше дослідження явища евфемії в лексиці англійської мови може бути здійснене шляхом вивчення особливостей взаємодії евфемії та сленгу; розмежування евфемії та інакомовлення; порівняльного дослідження евфемізмів у британському та американському варіантах англійської мови; стилістичної класифікації евфемізмів з урахуванням евфемізмів-неологізмів; модифікації схеми способів творення евфемізмів шляхом її екстраполяції на нові евфемізми.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Азарова Л.В. Прагматическое использование приема преуменьшения / Л.В.Азарова // Прагматические условия фукционирования языка: [сб. статей]. Кемерово, 1987. С.7378.
2. Азнаурова Э.С. Коммуникативно-прагматический аспект лексического значения слова / Э.С.Азнаурова // Коммуникативные аспекты значения: межвуз. сб. науч. работ. Волгоград, 1990. С.2329.
3. Азнаурова Э.С. Стилистический аспект номинации словом как единицей речи / Э.С.Азнаурова // Языковая номинация (Виды наименований). М.: Наука, 1977. С.86128.
4. Алексанров А.В. О терминах «табу» и «эвфемизмы» / А.В.Александров // Іноземна філологія. Львів, 1966. № 8. С.2532.
5. Алєксєєва І.О. Евфемізми як відображення соціальних змін: від позначення табу до етикетних форм та політичної коректності / І.О.Алєксєєва // Мовні і концептуальні картини світу: [зб. наук. праць]. К., 2002. №7. С.110.
6. Андрусяк І.В. Англійські неологізми кінця ХХ століття як складова мовної картини світу: дис. канд. філол. наук: 10.02.04 / Андрусяк Ірина Василівна. Ужгород, 2002. 268с.
7. Анопіна О.В. Концептуальна структура англомовної реклами косметики : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 „Германські мови” / О.В.Анопіна. К., 1997. 18с.
8. Антонченко Т.М. Основні тенденції аксіологічних змін у семантичній структурі американізмів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 „Германські мови” / Т.М.Антонченко. К., 2000. 20с.
9. Антрушина Г.Б. Лексикология английского языка / Антрушина Г.Б., Афанасьева О.В., Морозова Н.Н. М.: Высшая школа, 1985. 223с.
10. Артемова А.Ф. Фразеологические единицы английского языка как объект вторичной номинации / А.Ф.Артемова // Вторичная номинация в современном английском языке: межвуз. сб. науч. трудов. Пятигорск: Пятигорский пед. ин-т иностранных языков, 1987. С.32 37.
11. Арутюнова Н.Д. Номинация и текст / Н.Д.Арутюнова // Языковая номинация (Виды наименований). М.: Наука, 1977. С.304357.
12. Арутюнова Н.Д. Типы языковых значений. Оценка, событие, факт / Арутюнова Н.Д. М.: Наука, 1988. 341с.
13. Баран Я.А. Фразеологія у системі мови / Баран Я.А. Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1997. 175с.
14. Баранов А.Н. Парламентские дебаты: традиции и новации / А.Н. Баранов, Е.Г.Казакевич. М.: Знание, 1991. 64с.
15. Баркова Л.А. Особенности номинации в английской рекламе / Л.А.Баркова // Проблемы лексической номинации в английском языке: сб. статей. М., 1981. С.3646.
16. Баскаков А.Н. Социальные факторы в их воздействии на лексико-семантическую систему языка / А.Н.Баскаков // Влияние социальных факторов на развитие и функционирование языка. М.: Наука, 1988. С.110124.
17. Бессарабова Н.Д. Метафора и образность газетно-публицистической речи / Н.Д.Бессарабова // Поэтика публицистики / под ред. Г.Я.Солганика. М.: Изд-во МГУ, 1990. С.2134.
18. Бессонова О.Л. Оцінка як семантичний компонент лексичного значення слова : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 „Германські мови” / О.Л.Бессонова. Донецьк, 1995. 22с.
19. Блакар Р.М. Язык как инструмент социальной власти / Р.М.Блакар // Язык и моделирование социального взаимодействия. М.: Прогресс, 1987. С.88125.
20. Блинова О.И. Мотивационно связанные слова на газетной полосе / О.И.Блинова // Номинативные единицы языка и их функционирование: сб. науч. тр. Кемерово: КГУ, 1987. С.6675.
21. Большой энциклопедический словарь. Языкознание. М.: Научное изд-во «Большая Российская энциклопедия», 2000. 683с.
22. Босчаева Н.Ц. Контекстуальная эвфемия в современном английском языке : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.04 „Германские языки” / Н.Ц.Босчаева. Л., 1989. 16с.
23. Будагов Р.А. Введение в науку о языке / Будагов Р.А. М.: Изд-во «Просвещение», 1965. 492с.
24. Бюлер К. Теория язика / Бюлер К. М.: Мысль, 1993. 266с.
25. Вайнрих Х. Лингвистика лжи / Х.Вайнрих // Язык и моделирование социального взаимодействия. М.: Прогресс, 1987. С.4487.
26. Видлак С. Проблема эвфемизма на фоне теории языкового поля / С.Видлак // Этимология. М.: Наука, 1965. 395с.
27. Вострова С.В. Лінгвокогнітивні та комунікативно-пргаматичні особливості сучасного англомовного медичного дискурсу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 „Германські мови” / С.В.Вострова. К., 2003. 20с.
28. Голянич М.І. Внутрішня форма слова і художній текст / Голянич М.І. Івано-Франківськ: Плай, 1997. 178с.
29. Гонта І.А. Структурні й семантичні особливості композит-метафор в американському сленгу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 „Германські мови” / І.А.Гонта. К., 2000. 20с.
30. Городецька О.В. Національно-марковані концепти в британській мовній картині світу ХХ століття : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 „Германські мови” / О.В.Городецька. К., 2003. 20с.
31. Демуцкая А.В. Сопоставление языковых картин мира в русском и английском языках на примере моделирования внутренних свойств человека через внешность / А.В.Демуцкая // Логический анализ языка. М.:Изд-во Индрик”, 2004. С.162168.
32. Евтушевский Ю.И. О природе, типах и направлениях изучения вторичной номинации / Ю.И.Евтушевский // Вторичная номинация в современном английском языке. Пятигорск, 1987. С.116128.
33. Ельмслев Е.Л. Пролегомены к теории языка / Е.Л.Ельмслев // Новое в лингвистике. Вып.1. М.: Изд-во иностранной литературы, 1960. С.264389.
34. Емірсуінова Г.І. Лексикон сучасного фемінізму: дис. канд. філол. наук: 10.02.04 / Емірсуінова Гульшат Ібраімівна. Запоріжжя, 2003. 211с.
35. Заботкина В.И. Новая лексика современного английского языка: учеб. пос. для студентов филологических факультетов ун-в / Заботкина В.И. М.: Высшая школа, 1989. 126с.
36. Заботкина В.И. Семантика и прагматика нового слова: дис. доктора филол. наук: 10.02.04 / Заботкина Вера Ивановна. М., 1991. 372с.
37. Зацний Ю.А. Неологізми англійської мови 80-90 рр. ХХст. / Зацний Ю.А. Запоріжжя: РА Тандем-У”, 1997. 396с.
38. Зацний Ю.А. Розвиток словникового складу англійської мови в 80ті-90ті роки ХХ століття : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора філол. наук : спец. 10.02.04 „Германські мови” / Ю.А.Зацний. К., 1999. 32с.
39. Зацний Ю.А. Розвиток словникового складу сучасної англійської мови / Зацний Ю.А. Запоріжжя: Запорізький держ. ун-т, 1998. 431с.
40. Зацний Ю.А. Мова і суспільство: збагачення словникового складу сучасної англійської мови / Ю.А.Зацний, Т.Пахомова. Запоріжжя: Запорізький держ. ун-т, 2001. 243с.
41. Карасик В.И. Религиозный дискурс / В.И.Карасик // Языковая личность: проблемы лингвокультурологии и функциональной семантики: сб. науч. трудов. Волгоград: Перемена, 1999. С.519.
42. Кацев А.М. Эвфемизмы в современном английском языке (Опыт социолингвистического описания) : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.04 „Германские языки” / А.М.Кацев. Л., 1977. 22с.
43. Кацев А.М. Языковые табу и эвфемия / Кацев А.М. Л.: ЛГПИ им. А.И.Герцена, 1988. 80с.
44. Киричук Л.М. Прагмасемантичні особливості категорії оцінки в рекламному тексті : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 „Германські мови” / Л.М.Киричук. К., 1999. 20с.
45. Кияк Т.Р. Лингвистические аспекты терминоведения / Кияк Т.Р. К.: УМК ВО, 1989. 104с.
46. Клименко О.Л. Поповнення словникового складу сучасної англійської мови з нелітературних підсистем: дис. канд. філол. наук: 10.02.04 / Клименко Ольга Леонідівна. Запоріжжя, 1999. 198с.
47. Козуб Л. Систематизація лінгвістичних ознак текстів англійської комерційної реклами / Л.Козуб // Гуманітарний вісник. Серія: Іноземна філологія. Черкаси, 2004. Ч. 8. С.210-213.
48. Коротких Г.И. Лингвопрагматические условия импликации оценки в языке современной английской прессы / Г.И.Коротких // Прагматические условия фукционирования языка: сб. статей. Кемерово, 1987. С.2130.
49. Коротких Г.И. Функциональный аспект оценочной семантики языковых средств газетной публицистики / Г.И.Коротких // Семантико-стилистические исследования слова и предложения: межвуз. сб. науч. статей. Барнаул, 1990. С.121130.
50. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства / Кочерган М.П. К.: Видавничий центр «Академія», 2000. 368с.
51. Кочерган М.П. Загальне мовознавство / Кочерган М.П. К.: Видавничий центр «Академія», 1999. 288с.
52. Кочкин М.Ю. Манипуляция в политическом дискурсе / М.Ю.Кочкин // Языковая личность: проблемы лингвокультурологии и функциональной семантики: сб. науч. трудов. Волгоград: Перемена, 1999. С.2934.
53. Кравченко В.О. Евфемізація дієслова To Die” та його похідних в американському варіанті англійської мови / В.О.Кравченко // Іноземна філологія: міжвід. наук. зб. Львів: Світ, 1993. № 105. С.1822.
54. Кравченко В.О. Іншомовні запозичення як засіб евфемії в англійській мові / В.О.Кравченко // Семантика мови і тексту: зб. статей VIII міжнар. наук. конф. Івано-Франківськ: Плай, 2003. С.274-277.
55. Крисанова Т.А. Висловлювання з негативною оцінкою адресата в сучасній англійській мові (комунікативно-прагматичний аспект) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 „Германські мови” / Т.А.Крисанова. К., 1999. 20с.
56. Кубрякова Е.С. Теория номинации и словообразование / Е.С.Кубрякова // Языковая номинация (Виды наименований). М.: Наука, 1977. С.222303.
57. Кубрякова Е.С. Эволюция лингвистических идей во второй половине ХХ века (опыт парадигмального анализа) / Е.С.Кубрякова // Язык и наука конца ХХ века. М.: Рос. гос. гуманит. ун-т, 1995. С.114238.
58. Кудрявцев А.Ю. Англо-русский словарь табуизированной лексики и эвфемизмов / А.Ю.Кудрявцев, Г.Д.Куропаткин. М.: Комт, 1993. 304с.
59. Кунин А.В. Курс фразеологии английского языка / Кунин А.В. М.: Высшая школа, 1986. 336с.
60. Лакофф Дж. Метафоры, которыми мы живем / Дж.Лакофф, М.Джонсон // Язык и моделирование социального взаимодействия. М.: Прогресс, 1987. С.126170.
61. Ларин Б.А. Об эвфемизмах / Б.А.Ларин // История русского языка и общее языкознание. М.: Просвещение, 1977. С.101114.
62. Левицкий А.Э. Роль фукциональной переориентации в системе словарного состава современного английского языка / А.Э.Левицкий // Вісник Харківського державного ун-ту. Х.: Константа, 1999. №424. С.7581.
63. Левицкий В.В. Экспериментальные методы в семасиологии / В.В.Левицкий, И.А.Стернин. Воронеж: Изд-во Вор. ун-та, 1989. 192с.
64. Лєбєдєва Т.Б. Динаміка розвитку військової лексичної підсистеми в сучасній німецькій мові : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 „Германські мови” / Т.Б.Лєбєдєва. Харків, 2002. 20с.
65. Лиса Н.С. Структурні та лінгвопрагматичні особливості рекламного знака : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 „Германські мови” / Н.С.Лиса. Львів, 2003. 18с.
66. Маєвська Л. Емоційність мови реклами та її соціально-комунікативна обумовленість / Л.Маєвська // Проблеми семантики слова, речення та тексту: зб. наук. статей. К.: Вид. центр КДЛУ, 2000. Вип. 4. С.120-121.
67. Маслова В.А. Коммуникативный подход к проблеме эмотивности текста / В.А.Маслова // Коммуникативные аспекты значения: межвуз. сб. науч. работ. Волгоград, 1990. С.148156.
68. Медникова Э.М. Значение слова и методы его описания / Медникова Э.М. М.: Высшая школа, 1974. 202с.
69. Мейе А. Основные особенности германской группы языков / Мейе А. М.:УРСС, 2003. 168с.
70. Мейе А. Сравнительный метод в историческом языкознании / Мейе А. / под ред. Б.В. Горнунга и М.Н. Петерсона. М.: Изд. иностранной лит., 1954. 100с.
71. Морозова Е. Ложь как дискурсивное образование: лингвокогнитивный аспект / Морозова Е. Харьков: Экограф, 2005. 300с.
72. Мосткова С.Я. Английская литературоведческая терминология / Мосткова С.Я., Смыкалова Л.А., Чернявская С.П. Ленинград: Изд-во «Просвещение», ленинградское отделение, 1967. 111с.
73. Мурадян А.Ю. О некоторых особенностях языка американской рекламы / А.Ю.Мурадян, С.А.Колесниченко // Прагматические аспекты функционирования языка: сб. статей. Барнаул: АГУ, 1983. С.8388.
74. Никитин М.В. Лексическое значение слова / Никитин М.В. М.: Высшая школа, 1983. 128с.
75. Нуредин Р. Социолингвистический анализ общественно-политических терминов сложных субстантивных образований в английском языке / Р.Нуредин // Проблемы лексической и словообразовательной семантики в современном английском языке: межвуз. сб. науч. трудов. Пятигорск: ПГПИИЯ, 1986. С.8287.
76. Общая психология и коммунистическое воспитание. М., 1976. 120с.
77. Омельченко Л.Ф. Английская композита: структура и семантика: дис. доктора филол. наук: 10.02.04 / Омельченко Лариса Федоровна. К., 1989. 498с.
78. Пауль Г. Принципы истории язика / Пауль Г. М.: Изд-во иностранной лит., 1960. 500с.
79. Перельман Х. Аргументация, обосновывающая структуру реального / Х.Перельман, Л.Олбрехт-Тытека // Язык и моделирование социального взаимодействия. М.: Прогресс, 1987. С.207264.
80. Полукаров В. Телерадиореклама. Инновационные технологии / Полукаров В. М.: ПРИОР, 1998. 400с.
81. Потапова Е.И. Когнитивно-семантические аспекты метафоризованных лексико-фразеологических номинаций лжи и обмана в современном английском языке: дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Потапова Елена Игоревна. Харьков, 2004. 197с.
82. Потапова О.І. Когнітивно-семантичні аспекти метафоризованих лексико-фразеологічних номінацій неправди та обману в сучасній англійській мові : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 „Германські мови” / О.І.Потапова. Харків, 2004. 20с.
83.