Шапошніков Олег Володимирович. Механизми фінансового планування в системі управління національною економікою

Краткое описание

Шапошніков Олег Володимирович. Механизми фінансового планування в системі управління національною економікою : Дис... канд. наук: 08.00.03 2009

Шапошніков О.В. Механізми фінансового планування в системі управління національною економікою Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 економіка та управління національним господарством. Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2008.
В національній економіці холдингові структури є однією з найбільш складних, та часто використовуваною структурою управління об'єднанням підприємств. Вибір оптимальної бюджетної моделі на етапі розробки фінансової і бюджетної структур дозволяє підприємству зберегти не тільки час і витрати, але і отримати максимальний результат в найкоротші терміни. Доведено, що для сучасного багатогалузевого холдингу, як суб'єкта національної економіки, бюджетування є системою узгодженого управління його підрозділами. Механізм управління багатогалузевим холдингом базується на операційному бюджетуванні підприємства шляхом уніфікації планування формування зведених бюджетів діяльності всіх учасників холдингу. Управління багатогалузевим холдингом передбачає консолідований підхід при складанні зведених бюджетів підрозділів холдингу. Аргументовано механізм консолідації зведених бюджетів підприємств в рамках структурних бізнес-одиниць і всього холдингу. Для вирішення проблеми формування ефективного холдингу було запропоновано використовувати інтегральний показник як чинник оцінки фінансового потенціалу підприємств при формуванні багатогалузевого холдингу. Вдосконалено механізм планування податкових відрахувань підприємств, реалізація якої дозволяє формувати дані про податкові зобов'язання суб'єкта господарювання за підсумками бюджетування і дасть можливість оптимізувати платежі до бюджету.

У дисертації поставлено і вирішено актуальне наукове завдання, яке полягає в теоретичному обґрунтуванні, розробці і впровадженні механізмів фінансового планування в системі управління національною економікою на рівні багатогалузевих холдингів.
Результати дисертаційного дослідження дають можливість зробити такі висновки:

Обґрунтовано, що в національній економіці холдингові структури є однією з найбільш складних та часто використовуваних структур управління об'єднанням підприємств. Ефективність функціонування холдингових структур в значній мірі зумовлює ефективність всієї національної економіки. Переваги холдингових структур з економічної точки зору полягають у впорядкованій і більш керованій структурі; можливості контролювати велику частку ринку; контролі економічного ланцюжка бізнесу; розподілі витрат між підприємствами, оптимізації прибутку оподаткування, скороченні інших видів втрат, економії коштів за рахунок використання спільних підрозділів, отриманні послуг від інших підприємств холдингу на пільгових умовах; можливості акумулювати і перерозподіляти кошти всередині системи.
У процесі узагальнення і аналізу існуючих вітчизняних і зарубіжних точок зору на сутність, цілі і завдання бюджетування встановлено, що бюджетування дозволяє управляти роботою господарюючого суб'єкта, як комплексного механізму, одержувати «прозору» картину його функціонування, координувати і спрямовувати діяльність структурних підрозділів на задоволення інтересів підприємства і його власників, а також планувати фінансовий результат, контролювати грошові кошти і отримувати комплексну оцінку діяльності об'єднання як суб'єкта національної економіки. Воно сприяє зміцненню фінансової дисципліни на підприємстві і, передусім, підвищенню відповідальності керівників різних рівнів управління за фінансові результати, досягнуті очолюваними ними структурними підрозділами. Бюджетування допомагає вибрати найбільш перспективні сфери застосування інвестицій і є основою осмисленої реструктуризації підприємства, оптимізації його структури капіталу (активів).
Вибір оптимальної бюджетної моделі на етапі розробки фінансової і бюджетної структур дозволяє підприємству не тільки зберегти час і зменшити витрати, але і отримати максимальний результат в найкоротші терміни. Основною проблемою бюджетування є відсутність єдиної методики, придатної для застосування на будь-якому підприємстві, незалежно від видів його діяльності. Це також є однією з причин, що вимагають розвитку даного напряму галузі науки про національну економіку.

Доведено, що для сучасного багатогалузевого холдингу, як суб'єкта національної економіки, бюджетування є системою узгодженого управління його підрозділами. Використання бюджетування в холдингу дозволить вирішити задачі координації взаємозв'язків учасників групи і контролю їх господарювання, раціонального використання внутрішніх ресурсів об'єднання, встановлення єдиних форматів планування і звітності його складових ланок, забезпечення менеджерів кожного підприємства і керівництва холдингу своєчасною інформацією для прийняття управлінських рішень, спрямованих на запобігання і усунення несприятливих ситуацій, а також дасть можливість скоротити час і зусилля, необхідні для приведення до порівнянного результату планових показників різнорідних напрямів діяльності і отримати консолідовану картину функціонування холдингу в цілому.
Обґрунтовані методи формування єдиного механізму бюджетування кожного підрозділу і запропонований механізм бюджетування багатогалузевого холдингу дозволяють уніфікувати процедури планування і контролю діяльності всіх структурних бізнес-одиниць, а також дають можливість своєчасно ухвалювати управлінські рішення в області фінансових результатів, грошових потоків, активів і зобов'язань холдингу, планування податкових відрахувань.
Механізм управління багатогалузевим холдингом базується на операційному бюджетуванні підприємства шляхом уніфікації планування формування зведених бюджетів діяльності всіх учасників холдингу. Формування єдиної аналітичної структури даних на кожному підприємстві системи забезпечує повну релевантність, оперативність управлінських рішень, направлених на досягнення зіставності планової і фактичної (звітної) інформації з метою забезпечення оперативного контролю виконання планів і створення необхідної основи для прийняття управлінських рішень, спрямованих на стабілізацію, підвищення стійкості і покращання економіки кожного суб'єкта господарювання, і як наслідок, всієї національної економіки.
Управління багатогалузевим холдингом передбачає консолідований підхід при складанні зведених бюджетів підрозділів холдингу. Це забезпечує отримання необхідних даних для своєчасної діагностики і управління економікою кожного суб'єкта господарювання, дає можливість превентивно оцінювати фінансовий стан, результат діяльності, платоспроможність, що вже на момент попереднього планування і аналізу дозволяє приймати певні управлінські рішення щодо оптимізації господарської діяльності кожного учасника об'єднання і організовувати роботу так, щоб максимально поліпшити його економічний стан.
Аргументовано механізм консолідації зведених бюджетів підприємств у рамках структурних бізнес-одиниць і всього холдингу. Використання наведених форм консолідованого бюджетування доходів і витрат, рухи грошових коштів і балансових даних дозволяє керівництву одержувати оперативну інформацію про поточну діяльність і майбутній стан кожного підприємства, підрозділу і холдингу в цілому, що робить можливим здійснення постійного контролю за їх економічним станом, виявлення резервів і їх перерозподіл усередині системи, своєчасну координацію діяльності і організацію роботи в цілях стабілізації і підтримання економіки кожного учасника і всієї групи. У результаті впровадження запропонованого механізму бюджетування багатогалузевого холдингу з'являється можливість оцінити ліквідність і платоспроможність конкретного напряму бізнесу і холдингу, величину його зобов'язань по відношенню до зовнішнього для нього середовища, а також розмір заборгованості середовища відносно даного бізнесу або холдингу в цілому.
Холдингові структури є невід'ємною частиною національної економіки України, тому проблема формування ефективного холдингу є актуальним питанням в умовах розвитку економіки. Для вирішення даної проблеми було запропоновано використати інтегральний показник як чинник оцінки фінансового потенціалу підприємств при формуванні багатогалузевого холдингу. Методологічною основою формування інструменту оцінки фінансового потенціалу склали методи багатомірного статистичного аналізу (кластерний аналіз, дискримінантний аналіз). Внаслідок комплексного статистичного дослідження була одержана модель оцінки фінансового потенціалу підприємства з метою формування ефективного багатогалузевого холдингу.
Вдосконалено механізм планування податкових відрахувань підприємств, реалізація якого дозволяє формувати дані про податкові зобов'язання суб'єкта господарювання за підсумками бюджетування і дасть можливість оптимізувати платежі до бюджету. У результаті впровадження наведеного механізму в управлінні підприємством з'являється інструмент завчасного прогнозування оподатковуваного прибутку і суми податкових платежів, що дозволяє регулярно планувати величину відрахувань до бюджету, знизити трудомісткість планування, забезпечувати наявність грошових ресурсів для своєчасності погашення своїх податкових зобов'язань, уникати негативних ситуацій і штрафних санкцій у разі прострочення платежу, що становить особливий інтерес в рамках національної економіки.
Можливості запропонованих механізмів управління багатогалузевими холдингами дозволить забезпечити подальший розвиток існуючих методів управління і контролю з метою підвищення ефективності функціонування і оперативного прийняття управлінських рішень. З погляду перспектив розвитку національної економіки як рекомендації виділені такі напрями оптимізації діяльності в рамках структурних бізнес-одиниць і холдингу, які дозволять підвищити ефективність роботи об'єднання: управління грошовими ресурсами (з метою перерозподілу вільних ресурсів між учасниками системи в разі виникнення потреб у фінансуванні); управління ПДВ з метою оптимізації платежів до бюджету в рамках об'єднання. Сформульовані методи координації взаємодії підприємств по виділених напрямах на рівні окремих напрямів (структурних бізнес-одиниць), а також холдингу в цілому. Це дозволить забезпечити чіткий механізм управління, спрямований на підвищення ефективності функціонування системи.