Шляхова Олена Вікторівна. Пограничні пухлини яєчників: лікувальна тактика та прогноз

Краткое описание

Шляхова Олена Вікторівна. Пограничні пухлини яєчників: лікувальна тактика та прогноз: дис... канд. мед. наук: 14.01.07 / АМН України; Інститут онкології. - К., 2005

Шляхова О.В. Пограничні пухлини яєчників: лікувальна тактика та прогноз. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.07 онкологія. Інститут онкології АМН України, Київ, 2005.
Дисертація присвячена одному з актуальних питань онкогінекології, а саме пошуку об’ктивних клініко-морфологічних критеріїв, що визначають особливості адекватного лікування та прогнозування перебігу ППЯ. Встановлено, що група ППЯ є найбільш складною в диференційно-діагностичному значенні і зумовлює необхідність лікування та диспансерного спостереження за хворими на ППЯ в спеціалізованих онкологічних закладах. Доведено, що обсяг хірургічного втручання відіграє основну роль у виникненні рецидивів ППЯ. Уточнено, що морфологічний метод залишається провідним для постановки остаточного діагнозу ППЯ. Підтверджена реальна можливість органозберігаючого лікування у молодих пацієнток з І стадією хвороби. Створено схему-алгоритм прогностичної оцінки перебігу ППЯ після хірургічного лікування, визначені показання для проведення ад’ювантної ХТ. На підставі комплексного клініко-морфологічного аналізу хворих на ППЯ встановлено принципово новий прогностичний фактор об’єктивної оцінки перебігу хвороби за морфологічним критерієм васкуляризація сосочків”.

Основний метод лікування хворих на ППЯ хірургічний. Обсяг операцій залежить від віку пацієнток, одно,- або двобічного ураження яєчників, характеру цистаденом (розмір, папілярні розростання, серозний чи муцинозний вміст), стану органів і тканин черевної порожнини з наявністю чи відсутністю імплантатів, асциту.
Проведення адекватного стадіювання хворих на ППЯ потребує виконання інтраопераційного експрес-дослідження, ревізії контрлатерального яєчника, множинних політопних біопсій очеревини.
У жінок репродуктивного віку при однобічному ураженні ППЯ, підтвердженому експрес-морфологічним дослідженням, при відсутності поверхневих папілярних розростань, екстраоваріальних дисемінатів, асциту, доцільно виконання органозберігаючіх операцій з обов’язковою резекцією контрлатерального яєчника, видаленням великого сальника, виконанням змивів і біопсій черевної порожнини.
При плановому гістологічному дослідженні операційного матеріалу поряд з верифікацією ППЯ бажано надавати додаткову інформацію про стан васкуляризації сосочків цистаденом (в разі двобічного ураження яєчників, ступінь васкуляризації сосочків визначається за максимальним показником в тій чи іншій цистаденомі).
Низька щільність васкуляризації (до 5 мікросудин на 1 поле зору мікроскопу х 200) сосочків ППЯ, при відсутності екстраоваріальних імплантатів та асциту, співпадає з сприятливим” прогнозом хвороби. Середня щільність васкуляризації сосочків ППЯ (від 5 до 10 мікросудин) передбачає альтернативний перебіг хвороби. При наявності поодиноких екстраоваріальних імплантатів без асциту, прогноз хвороби визначається як відносно сприятливий”(при умові їх видалення), а якщо солітарні імплантати асоційовані з асцитом або неможливе повне їх видалення, то прогноз визначається як поганий”. Висока щільність васкуляризації сосочків ППЯ (понад 10 мікросудин) співпадає з наявністю множинних екстраяєчникових імплантатів і свідчить про вкрай поганий” прогноз.
Призначення ад’вантної ХТ слід вважати доцільним при ІІІ ІV стадіях ППЯ з врахуванням ступеню та щільності васкуляризації сосочків ППЯ як ключового морфологічного фактору прогнозу.
Лікування хворих на ППЯ необхідно проводити в спеціалізованих онкологічних установах з обов’язковим моніторингом протягом всього життя.