Шпичак Олександр Олександрович. Оподаткування експорту-імпорту продукції рослинництва

Краткое описание

Шпичак Олександр Олександрович. Оподаткування експорту-імпорту продукції рослинництва: дис... канд. екон. наук: 08.04.01 / Національний науковий центр "Інститут аграрної економіки" УААН. - К., 2004

Шпичак О.О. Оподаткування експорту-імпорту продукції рослинництва. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.04.01 фінанси, грошовий обіг і кредит. Національний науковий центр "Інститут аграрної економіки" УААН, Київ, 2004.
В дисертаційній роботі досліджені теоретичні, методологічні основи, та тенденції розвитку митно-тарифного регулювання зовнішньоекономічної торгівлі як складової податкової системи з зерновими, з насінням соняшнику, олією, цукром та продуктами його переробки.
Розроблені конкурентні пропозиції по удосконаленню системи оподаткування продукції рослинництва. Зокрема, по зернових шляхом введення комплексу економічних важелів, таких як митні тарифи та система заставних і інтервенційних операцій; по насінню соняшнику шляхом введення митних тарифів на насіння соняшнику та відміну їх переробки на давальницьких умовах за кордоном; по цукру введення авальованих векселів на експортований в Україну цукор-сирець для переробки його на давальницьких умовах.
Визначена необхідність удосконалення необхідної статистичної інформації щодо супроводу експортно-імпортних операцій.
Розкриті причини тінізації операцій з експорту-імпорту зернових, насіння соняшнику, цукру та запропоновані підходи по їх усуненню шляхом удосконалення системи оподаткування.

Проведені дослідження оподаткування експортно-імпортних операцій з продукцією рослинництва та її переробки в Україні дозволили сформулювати наступні висновки.
1. Система оподаткування експортно-імпортних операцій через митні тарифи, акцизи та ПДВ, квоти та ліцензії, що відносяться до непрямих податків є інструментами здійснення однієї з двох різновидностей зовнішньоекономічної політики: фритредерства або протекціонізму.
2. При розробці митних тарифів, або економічній оцінці експортно-імпортних операцій з конкретними видами продукції повинен проводитися глибокий аналіз з розробкою балансів, системи співставлень тощо. Методичний підхід таких розрахунків в роботі представлений на прикладі насіння соняшнику, олії, пшениці і кукурудзи, цукру.
3. Ефективне функціонування системи експортно-імпортних операцій зернових можливе лише при комплексності економічних важелів, що регулюють рух зерна (система заставних закупок, інтервенційних фондів та ресурсів) і зовнішнього ринків (митні тарифи, квоти тощо). Без такої комплексності в 2002 р. митні тарифи самостійно виконати свою регулюючу функцію не змогли, а підвищення митних тарифів на зерно в цей час призвело б до ще більших економічних втрат.
4. Вимушеним, проте економічно виправданим (2003 р.) було тимчасове введення нульової ставки імпортного мита на продовольчу пшеницю і жито та встановлення пільг для імпортерів по сплаті ПДВ 180-денну відстрочку при пред'явленні митним органам податкового векселя на 180 діб. При цьому митні тарифи на фуражне зерно виправдано залишилися без змін. В цьому проявилась гнучкість експортно-імпортної політики
5. При відсутності мита на експорт олійного насіння (до 1999 р.), дефіцит олійно-жирової продукції поповнювався в Україні за рахунок імпорту. Вітчизняні олійно-жирові підприємства почали банкрутувати. Рентабельність виробництва насіння соняшника скоротилася з 53 % в 1996 р. до 22 % в 1998 р.
6. З введенням у 1999 р. 23-% експортного мита, а в 2001 р. із зменшенням його з 23 до 17 % та забороною переробки насіння соняшнику за кордоном на давальницьких умовах, експорт насіння соняшнику скоротився у 2002 р. проти 1998 р. в 13,4 раза, а олії збільшився, відповідно, в 2,9 раза. Виробництво продукції в оптово-відпускних цінах по масложировій промисловості України збільшилося на 3,6 млрд. грн., відрахування в бюджет на 882 млн. грн., рентабельність виробництва насіння соняшнику зросла з 22 % в 1998 р. до 76,6 % в 2002 р.
7. Сальдо експортно-імпортних операцій по цукру в 1998 р. вперше за всю історію України стало від'ємним і в 2001 р. досягло 131 тис. тонн. Україна стала традиційним імпортером білого цукру. Як показало дослідження, таке стаеновище на ринку цукру України обумовлено як загальноекономічними внутрішніми чинниками, так і дуже несприятливою ситуацією в торгівлі, особливо з Росією.
8. З метою недопущення реалізації на території України цукру, виготовленого на давальницьких умовах на вітчизняних заводах із тростинного цукру-сирцю, вважаємо економічно недоцільним категоричну заборону такої діяльності, як це передбачено Постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2004 р. № 474. Доцільніше внести зміни до Закону України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" в частині запровадження фінансової застави шляхом видачі авальованого векселя на суму сплати ввізного мита, податків та зборів (крім митних зборів) та скорочення граничного строку виконання операцій з давальницьким цукром-сирцем із 90 до 60 днів і жорстко дотримуватися цих вимог. Це сприяло б:
усуненню сумнівних схем щодо ухилення від сплати податків до державного бюджету;
захисту вітчизняного товаровиробника;
забезпеченню більшого завантаження вітчизняних цукрових заводів сировиною, збільшення бюджетних надходжень від них за рахунок росту доходу (прибутку) та відрахувань до пенсійного та інших фондів, зайнятості і заробітної плати працівникам переробних та обслуговуючих підприємств;
усуненню можливості реалізації на внутрішньому ринку цукру, виробленого з давальницької сировини, а за зовнішньоекономічним контрактом розрахуватися цукром, виробленим із цукрових буряків.
9. Важливе значення в процесі оподаткування експортно-імпортних операцій досліджуваних товарів має податок на додану вартість (ПДВ). В Україні застосовується дві ставки ПДВ: "20" та "0". Ставка "0" дозволяє уникнути стягнення ПДВ там, де відсутній об'єкт оподаткування.
Податок на додану вартість це вдалий інструмент боротьби з тіньовими оборотами, оскільки єдиним способом відшкодування вхідного ПДВ є наступний легальний продаж. Проте, в процесі його практичної реалізації виникли проблеми насамперед щодо експортно-імпортних операцій, в тому числі пов'язані з вільними економічними зонами, та зонами пріоритетного розвитку.
Складна ситуація склалася з прийняттям Закону "Про державний бюджет України на 2004 рік", яким передбачено звільнення від ПДВ експорту товарів 1-24 груп. В такому випадку, у трейдера зникає джерело покриття вхідного ПДВ і він вимушений покривати його за рахунок зниження закупівельних цін на аграрну продукцію, що уже мало місце.
Існують і інші недоліки, коли ціни експортних товарів в десятки разів перевищують світові. При цьому сплату вартості таких товарів та ПДВ здійснюють фірмам-фантомам, внаслідок чого ПДВ в бюджет не надходить. Проте, ці недоліки криються не в суті ПДВ, а в недотриманні його вимог.
10. На науковому, законодавчому та практичному рівнях існують дискусії щодо введення спецрахунків по сплаті ПДВ, за допомогою яких передбачається вирішити проблему ліквідації заборгованості по платежах в бюджет. Мотиви впровадження ПДВ-рахунків є виправданими, але, як показують дослідження, механізм та строки їх впровадження є передчасними і неузгодженими з іншими законами, що призведе до виникнення нових проблем як у платників цього податку, так і у банків та податкових органів.
11. Як показало дослідження, для уникнення аритмії при реалізації зернових на протязі року, коли обсяги реалізації в останні місяці року у 12-13 разів вищі ніж на початку року, а переробники вимушені оплачувати податковий кредит на залишки закупленої сировини, доцільніше кінцеві розрахунки як сільськогосподарським, так і переробним підприємствам здійснювати за маркетинговий, а не календарний рік.