Сибаль Ярослава Ільківна. Оптимізація кормової бази в аграрних формуваннях

Краткое описание

Сибаль Ярослава Ільківна. Оптимізація кормової бази в аграрних формуваннях: Дис... канд. екон. наук: 08.07.02 / Львівський держ. аграрний ун-т. - Л., 2002. - 283 арк. - Бібліогр.: арк. 157-171

Сибаль Я.І.Оптимізація кормової бази в аграрних формуваннях. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 економіка сільського господарства і АПК.- Тернопільська академія народного господарства. - Тернопіль, 2003.
Розглядаються теоретичні і методологічні питання годівлі тварин і організації кормової бази, оптимізації виробництва і використання кормів стосовно наукових вимог до годівлі. Обґрунтовуються наукові підходи до постановки та методика формалізації задач з оптимізації виробництва і використання кормів в основних типах господарств, економічної оцінки кормових культур.
Розроблено економіко-математичні задачі з оптимізації кормової бази і розвитку тваринництва в кооперативному, фермерському господарствах та підсобному господарстві комбікормового підприємства. Окреслено окремі аспекти ринку комбікормів.
Опрацьовано методики визначення доцільності та ефективності створення підсобних господарств при комбікормових підприємствах та оцінки комбікормової сировини, яку постачають для переробки на комбікорм господарства-учасники кооперативних утворень.

У дисертації викладено теоретичне узагальнення і запропоноване вирішення наукової проблеми, що полягає у дослідженні та розробці науково-методичних підходів і практичних рекомендацій з оптимізації кормової бази в аграрних формуваннях та створення ринку комбікормів.
Результати дослідження дають підстави для наступних висновків.

Перехід до виробництва в умовах багатоукладності спричинив скорочення поголів’я тварин, зниження продуктивності і зменшення виробництва тваринницької продукції. Звідси, основний вектор організаційно-економічних заходів у тваринництві має бути спрямований на збільшення поголів’я худоби та птиці і на підвищення його продуктивності.
Основною причиною занепаду тваринницьких галузей є різке зменшення валового виробництва кормів у господарствах всіх категорій, погіршення структурного складу фуражних фондів, зниження рівня кормозабезпеченості тварин. Різко зменшилась частка концентрованих кормів, особливо комбікормів. Для ефективного розвитку тваринництва в кожному сільськогосподарському підприємстві повинна бути науково обґрунтована стабільна кормова база, основою якої є власне кормовиробництво. Оскільки подальше розширення площ під кормовими культурами є проблематичним, то надзвичайно важливим питанням інтенсифікації кормовиробництва на сучасному етапі є оптимізація структури кормової площі, виробництва і використання кормів.
Одним з важливих резервів оптимізації кормової бази повинен бути повноцінний ринок комбікормів, який мав би забезпечити попит на високоякісну в широкому асортименті та доступну за вартістю продукцію. Це можна здійснити переважно через відновлення і розширення кооперативних утворень та організацію підсобних господарств при комбікормових підприємствах. Успішному функціонуванню цих утворень сприятиме запровадження взаємовигідних економічних відносин між виробниками і споживачами комбікормів.
Планування кормовиробництва повинно базуватися на використанні методу математичного моделювання, який забезпечує баланс виробництва кормів та їх потреби на основі наукових вимог щодо годівлі тварин з врахуванням особливостей вмісту інгредієнтів поживності в раціонах різних видів і груп тварин.
Застосування методу математичного моделювання і використання комп’ютерної техніки забезпечує системний підхід, при якому якнайтісніше збалансовується не лише виробництво і використання кормів, але й забезпечується раціональне використання земельних, трудових, матеріальних і фінансових ресурсів, потенційних можливостей тварин, що в кінцевому підсумку дозволяє підвищити економічну ефективність виробництва як у галузі, так і загалом у господарстві.
Для забезпечення ефективності розрахунку виробництва кормів проектно-розрахунковим методом до цього часу рекомендується використовувати різні показники порівняльної економічної оцінки кормових культур. За умови використання методу математичного моделювання замість визначення порівняльної оцінки в обмеження задачі слід вводити вміст поживних речовин, за якими балансується виробництво, і використання кормів в розрахунку на прийняту одиницю виміру кожного їх виду.
Планування виробництва і використання кормів необхідно здійснювати диференційовано за періодами утримання, видами й групами тварин, оскільки раціони годівлі розраховуються окремо на пасовищний і стійловий періоди і, крім того, в різні періоди забезпеченість кормів окремими елементами поживності неоднакова.
Якщо з технічних причин немає можливості в одній комплексній моделі розв’язати питання виробництва кормів і раціонів годівлі тварин за статево-віковими групами і періодами утримання, то на підставі результатів розв’язання задачі з оптимізації кормовиробництва можна складати задачі щодо розподілу вироблених кормів між статево-віковими групами тварин і раціонів їх годівлі за періодами утримання.
В економіко-математичних задачах, в яких оптимізується одночасно кормовиробництво, тваринництво та виробництво товарної рослинницької продукції, необхідно так формулювати цільову функцію, щоб у ній була відображена оптимальність в цілому у господарстві і критерієм виступав показник, який максимізує цільову функцію (найбільш придатним є максимум прибутку).

При оптимізації кормової бази для заданого поголів’я тварин розв’язувати економіко-математичну задачу доцільно в два етапи. На першому за критерій оптимальності приймати мінімум кормової площі, на другому максимізувати прибуток.

Аналіз та економічну оцінку варіантів розв’язання задачі з оптимізації кормовиробництва доцільно здійснювати за показниками: виробництва кормів в розрахунку на гектар кормової площі, вартості одиниці корму, вартості товарної продукції і прибутку на гектар кормової площі, рівня рентабельності виробництва в розрізі окремих галузей і у господарстві в цілому.

Забезпеченість енергетичної одиниці корму найважливішими елементами поживності при цьому обов’язкова згідно з постановкою задачі.